Саги про Кухуліна, пісні про Сігурда та поема «Беовульф» як зразки

архаїчного середньовічного еросу Західної Європи

1.Формування образу героя в архаїчному героїчному епосі

Ірландії та Ісландії: Кухулін і Сігурд

1.
1. Жанри епічної архаїки, в яких змальовуються герої в їх діяннях:
саги про Кухуліна та героїчні пісні «Старшої Едди» про Сігурда.
Літературний процес на Заході в період Раннього Середньовіччя пов'язаний
із розкладом елліністично-римської культурно-історичної зони. Формування
нової літератури відбувається в умовах величезних демографічних змін
(зокрема, епохи великого переселення народів) та кровопролитного
становлення феодального ладу. Надбання античного світу значною мірою
знищені. Особливо потерпіли міста — центри стародавньої цивілізації.
Дальший розвиток культури гальмується розрухою, слабкістю економічних і
культурних зв'язків.

Література Середньовіччя розвивалася під впливом релігії. Крах

рабовласницької Римської імперії і виникнення нових, багато в чому
феодальних держав супроводжувався кардинальними змінами у сфері
світосприйняття, відбувалася «революція умів», пов'язана з утвердженням
нових релігій, по-своєму революційних і необхідних для тієї епохи та нового
ладу.  Середньовіччя відкинуло античний гармонійний ідеал людини.

Література цього періоду створювалася в основному молодими народами

кельтського, германського, романського і слов'янського походження.
Література цього періоду досить однорідна за своїм складом і складає
єдине ціле. За жанром це архаїчний (міфологічний) та героїчний епос, що
представлені поетичними пам'ятками кельтів (давньоірландські
сказання), скандинавів («Старша Едда», саги, поезія скальдів), а
також англосаксів («Беовульф»). Хоча хронологічно ці пам'ятки у деяких
випадках належать до значно пізнішого часу, за своїм характером вони
відносяться ще до першого періоду. Архаїчний епос позначає добу переходу
від міфологічного до історичного світосприйняття, від міфу до епосу. Проте
йому ще притаманні численні казково-міфічні риси.

2. Міфологічні витоки саг про Кухуліна (кельтська міфологія) та

пісень про Сігурда (германська міфологія).
Найдавнішими сагами ірландського епосу є саги уладського циклу, що
виникли на півночі Ірландії при дворі уладських королів в ті часи, коли Улад
був однією з найбільших І наймогутніших частин Ірландії. Спочатку
головним героєм творів був король уладів Конхобар, згодом основна увага
переноситься на його племінника — молодого, непереможного богатиря
Кухуліна. Хроніки відносять життя Конхобара і Кухуліна до І ст. н. е. Основне
ядро уладського циклу, мабуть, склалося між I I I — V I I I ст. Кожна із саг
циклу є завершеним твором, і водночас вони становлять єдність,
розгортаючи на тлі родового побуту фантастично-яскраву і життєво складну
долю Кухуліна. Він — син бога світла й ремесла Луга та сестри короля
уладів Конхобара. Сага відзначається тонким психологізмом: в ній передані
суперечливі почуття, що мучать Кухуліна — подружня вірність і пристрасне
 кохання до чарівної Фанд. Тематична єдність цього великого циклу
зумовлена й тим, що всі саги пройнято ідеєю захисту рідного краю, вірою в
те, що народ здатний витримати всілякі випробування. Кухулін героїзований
передусім як захисник племені від ворожих йому сил. У його образі втілений
героїчний та етичний ідеал усієї стародавньої Ірландії. Народному герою
властиві незламна міць, військова доблесть, почуття високого патріотизму;
він вірний слову, друзям законам гостинності, чуйний до чужої біди. Сам
Кухулін так характеризує свої вчинки,що він мужній захисник всякого бідняка
і смалкого,і покарає кожного,хто ображає і на це заслуговує.Все це нагадує
риси ідеальної рицарської етики періоду розквіту феодалізму і свідчить про
те, що вищі ідеали середніх віків формувалися в народному середовищі і
генетично були ідеалами народними. Героїзація та ідеалізація образу
Кухуліна досягається прийомами архаїчного епосу (фантастична
гіперболізація, казково-міфологічні риси тощо). Кухулін зображений як
людина, яку сама природа виділила серед інших.Особливо прекрасним
здавався одноплемінникам Кухулін у стані бойового запалу. Уладські жінки,
закохані в Кухуліна, добровільно осліпляли одне око.Саги уладського циклу,
завдяки високим поетичним властивостям, стали взірцем для інших
кельтських циклів. Яскрава фантастика поєднується в них з конкретністю
картини варварської жорстокості, з душевною тонкістю і психологічною
глибиною у зображенні інтимних почуттів і людських пристрастей. Стиль саг
чіткий, ясний і водночас прикрашений пишномовними метафорами,
епітетами, алегоричними образами.

3. Поетика імен героїв (Сетанта – Кухулін (Кукулайн) – «пес

Кулана»; Сігурд – «переможець).
4. Походження і виховання героїв, їх ініціація: розкриття здатності
до героїчного вчинку і набуття надзвичайних властивостей.
Тематична єдність цього великого циклу зумовлена й тим, що
всі саги пройнято ідеєю захисту рідного краю, вірою в те, що народ
здатний витримати всілякі випробування.
Не позбавлені героїки й фантастичні (або романтичні) саги, але
переважає в них фантастика. Героїцих саг частіше спілкуються з
фантастичними істотами. Є образи старих міфологічних
богів(світла, ремесла, мудрості тощо), але частіше - напівбогів,
це сіди - прекрасні, вічно молоді та мудрі жінки і чоловіки маленького
росту, які проживають десь за морем або під землею, проводячи час в
іграх, розвагах, любові; лагідні та великодушні, вони разом з тим
можуть жорстоко відомстити людям за причинене їм зло.
Найдавнішими сагами ірландського епосу єсаги уладського
циклу, що виникли на півночі Ірландії при дворі уладських королів в ті
часи, коли Улад був однією з найбільших і наймогутніших частин
Ірландії. Спочатку головним героєм творів був король уладів Конхобар,
згодом основна увага переноситься на його племінника - молодого,
непереможного богатиря Кухуліна.
Кожна із саг циклу є завершеним твором, і водночас вони
становлять єдність, розгортаючи на фоні родового побуту фантастично-
яскраву і життєво складну долю Кухуліна.
Кухулінгероїзований передусім як захисник племені від ворожих
йому сил. У його образі втілений героїчний та етичний ідеал усієї
стародавньої Ірландії. Народному герою властиві незламна міць,
 військова доблесть, почуття високого патріотизму; він вірний слову,
друзям, законам гостинності, чуйний до чужої біди.
Кухулін зображений як людина, яку сама природа виділила серед
інших: сім зіниць було в королівських очах його, по сім пальців на
кожній руці та нозі. Особливо прекрасним здавався одноплемінникам
Кухулін у стані бойового запалу. Від ярості він дивно роздувався, над
головою його з'являлись блискавки. Одно око западало в нього вглиб
голови так, що цапля не могла би його дістати, а друге викочувалося
назовні, як казан, в якому варять теля. Уладські жінки, закохані в
Кухуліна, добровільно осліпляли одне око.
Він- син бога світла й ремесла Луга та сестри короля уладів
Конхобара. В семирічному віці, одержавши зброю, Кухулін став
непереможним воїном. Краса і відвага юнака так хвилювали серця
дівчат і жінок, що "мужі Ірландії вирішили якнайшвидше одружити його.
Батько красуні Емер («Сватання Емер»), не бажаючи розлучатися з
дочкою, поставив перед женихом важкі умови. Виконуючи їх, Кухулін
побував у Шотландії, у королеви Скатах, де оволодівав секретами
військового мистецтва. Тут він переміг богатирку Айфе, вона народила
йому сина. У майбутньому Кухулін вб'є його на поєдинку - батько і син
при зустрічі не пізнають один одного (це дуже поширений мотив в
народно-героїчному епосі Заходу і Сходу).

1.
5. Діяння Кухуліна і Сігурда: героїка, трагізм, невільна провина та
її наслідки.
6. Тема кохання у сказаннях про героїв.
7. Загибель Кухуліна та Сігурда і помста за них.
8. Поняття «культурний герой», його співвіднесеність із образами
Кухуліна і Сігурда.

2. "Поема «Беовульф» як зразок англосаксонського героїчного

епосу"
3.

1. Оповідь про подвиги Беовульфа в історико-літературній

ретроспекції її створення: поетикальні маркери зародження
сказання в дохристиянській героїчній фольклорно-епічній
традиції (метрика, спектр «випробувань» героя, стильові
«формули»), епічні індикатори християнізації світогляду
англосаксів, встановлені при оформленні текстуальності переказу
(алюзії на Священне Писання, співвіднесеність героїки
Беовульфа із християнським ідеалом воїна), й історія рукопису
поеми.
2. Історичні ремінісценції в оповіді про Беовульфа (персоналії і
факти), легендарні витоки сюжету поеми (мотиви
скандинавських сказань).
3. Композиція поеми.
4. Конфлікт поеми.
5. Особливості героїзації образу Беовульфа: переосмислення
мотивів германської міфології у світлі біблійних оповідей.
6. Часопросторова організація поеми.
7. Своєрідність стилю поеми.