Стратегічний менеджмент.

Завдання до лекції №2
Ставський Д.М.
1. На кожен із наукових підходів до визначення ролі та змісту стратегічного
управління придумати до 3-5 прикладів організацій (підприємств) та
описати як саме вони підходять під цей приклад (буквально 1-2 речення
чому?).

Підходи до визначення сутності та змісту стратегічного управління

1. Дизайнерський. Побудова стратегії — це спроба досягти відповідності

між характеристиками організації та її можливостями в зовнішньому
середовищі.
- МА«Бориспіль»- проведення SWOT-аналізу (оцінювання сильних
(streights) і слабких (weakenesses) сторін організації залежно від її
можливостей (opportunities) і загроз (threats), ґрунтується на аналізі
ринку та можливостей розвитку аеропорту поданого керівництвом
аеропорту.
- McDonalds - для впливу на зовнішнє середовище використовує
потужну рекламу та засоби PR. Розроблює і дотримується певної
ринкової стратегії і тактики з урахуванням усіх чинників, які
впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції.
- Товариства з обмеженою відповідальністю («ТОВ»)- здійснює
фінансово-господарську діяльність згідно статуту підприємства. Усі
розрахунки проводяться згідно чинного законодавства. Самостійно
визначає облікову політику; розробляє систему і форми
внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і
контролю господарських операцій, визначає права працівників на
підписання бухгалтерських документів; затверджує правила
документообігу і технологію обробки облікової інформації.
2. Формальний. Створення стратегії — відносно ізольований
систематичний процес формального планування.
- Холдингові компанії, ДК «Укроборонпром», Управління соціального
захисту населення, Управління освіти- відповідальність за
принципову сторону всього стратегічного процесу несе вище
керівництво компанії. Розробку стратегічногго курсу забезпечують
 висококваліфіковані фахівці, які входять до складу спеціалізованих
відділів стратегічного планування і мають прямий вихід на вище
керівництво організації. Найважливішим моментом даного етапу є
декомпозиція – розділення стратегії на субстратегії. Це призводить
до виникнення цілого переліку ієрархій, що передбачає наявність
різних рівнів. На вершині піраміди –довгострокові стратегічні плани
(як правило, п’ятирічні), під ними – середньострокові плани, а ще
нижче – короткострокові (річні) операційні плани.
Формальний підхід до стратегічного управління можна ефективно
застосовувати в бюрократичних організаціях із централізованим
управлінням, що діють у простих, стабільних, передбачуваних
умовах.

3. Аналітичний. Процес формування стратегії — це вибір ключової

стратегічної позиції фірми, що ґрунтується на аналітичних розрахунках і
залежить від галузевої структури ринку.
- ПриватБанк, ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", Google - головні дійові особи в
доборі стратегій — аналітики. Вони виконують розрахунки,
систематизують оброблені дані, виходячи з яких рекомендують
оптимальну стратегію. Принципову відповідальність за реалізацію
стратегії покладають на керівництво фірми.
Аналітичний підхід до стратегічного управління застосовують у
компаніях із бюрократичною (філіальною, глобальною) структурою
управління, що діють у галузях масового виробництва предметів
споживання в простому, стабільному, структурованому, кількісно
вимірюваному бізнес-середовищі
4. Підприємницький. Процес формування стратегії базується на
життєвому досвіді, інтуїції та баченні підприємця — керівника
організації.
- ФОП (фізична особа підприємець), ТОВ (товариство з обмеженою
відповідальністю), ПП (приватні підприємства)- керівник (лідер,
власник) особисто розробляє стратегію, а організація повністю
залежить від його диктату. Підприємець робить акцент не на
побудові стратегії, а на активному пошуку нових можливостей.
5. Навчальний. У сучасному складному та динамічному середовищі не
варто дотримуватися заздалегідь розробленої стратегії; її слід
створювати поступово, у міру розвитку організації.
- Заклади освіти, лікарняні заклади, органи місцевої влади
(центральна влада надає повноваження щодо прийняття рішень та
 управління на субнаціональний рівень, що дозволяє місцевим органам
самостійно приймати рішення, без схвалення на вищому рівні;
передача повноважень щодо фінансових, адміністративних або
педагогічних питань формалізується)- навчальний підхід до
стратегічного управління ефективно застосовують на стадіях розвитку,
виділення, безпрецедентних змін у професійних децентралізованих
організаціях, що діють у складному, динамічному,
малопередбачуваному середовищі. Перекладання повноважень
керівника на нижчу ланку.
6. Політичний. Розробка стратегії — це процес боротьби за вплив у
організації та на галузевому ринку.
- Університети, дослідницькі лабораторії, заводи з виробництва будь-
якої продукції- висококваліфіковані спеціалісти які мають значний
вплив намагаються відстоювати свої інтереси, що може
спровокувати політичні інтриги і конфлікти.
7. Трансформаційний. Стратегічне управління зводиться до адекватної
реакції на зміни в зовнішньому оточенні за допомогою трансформації
організації.
- НАК "Нафтогаз України", Київстар, "Укртрансгаз"- періоди стабільності
час від часу переривають трансформації — зміни конфігурації
структури.
Процес побудови стратегії може набирати різних форм: розробки
концепцій, формального планування, систематичного аналізу чи
реалізації бачення керівництва. Але його обов’язкова умова —
своєчасність дій і їх адекватність оточенню.