Загальна характеристика

стратегічного менеджменту
• Поняття «стратегічне управління» було введено на початку 70-х років ХХ сторіччя для того,
щоб внести розходження в поняття управління на рівні процесу виробництва і на рівні
організації в цілому. Необхідність фіксації такого розходження була викликана змінами
ведення бізнесу.
• Стратегічний менеджмент є напрямом науки та практики управління, що швидко
розвивається і виник у відповідь на зростання динамізму зовнішнього середовища бізнесу.
Теорія стратегічного планування та управління була розвинута американськими
дослідниками та консультаційними фірмами, надалі цей апарат увійшов в арсенал методів
внутріфірмового планування всіх розвинутих країн світу
• Основні передумови посилення стратегічного характеру управління підприємством такі:
нестабільність зовнішнього середовища;
глобалізація економіки;
поширення меж ринків діяльності;
інтенсивність конкурентної боротьби;
розвиток науково-технічного прогресу;
диверсифікація діяльності підприємств
 Мета, об'єкт та завдання стратегічного менеджменту
• Мета стратегічного управління полягає у
побудові такої динамічної системи, яка
давала б змогу забезпечувати своєчасне
визначення місії, цілей та стратегій,
розробку і виконання системи планів,
удосконалення підприємства та його
окремих підсистем, що є основою для
підвищення його конкурентоспроможності
та існування в довгостроковій перспективі.
• Об'єктом стратегічного управління
визначаються підприємства, стратегічні
господарські підрозділи та стратегічні зони
господарювання.
• Завдання стратегічного менеджменту :
1. Визначення цілей і довгострокових перспектив
розвитку, тобто виду комерційної діяльності та
формування стратегічних напрямків її розвитку в
бізнесі.
2. Перетворення загальних цілей в конкретні
напрями роботи.
3. Реалізація обраного плану щодо досягнення
бажаних показників.
4. Реалізація обраної стратегії.
5. Оцінка виконаної роботи, аналіз ситуації на
ринку, внесення коректив у довгострокові основні
напрямки діяльності, в меті, в стратегію або в її
реалізацію у світлі набутого досвіду, змінених умов,
нових ідей або нових можливостей.
 Поняття стратегія

• Основною компонентою стратегічного менеджменту є вибір стратегії та її

реалізація.
• Термін стратегія має воєнне походження (stratagos – наука та мистецтво
розгортання військ до бою).
• В економічну теорію та практику управління підприємством поняття стратегія
увійшло в середині ХХ ст. як відповідь на нові умови господарювання,
зростання значущості зовнішніх факторів для життєдіяльності підприємства.
• "Стратегія – це генеральна програма дій, що виявляє пріоритети проблем і
ресурси для досягнення головної мети. Вона формує головні цілі та основні
шляхи їх досягнення таким чином, що підприємство отримує єдиний напрям
розвитку" (Кунц).
Особливості стратегічних рішень
 Аналіз середовища

Аналіз середовища
Аналіз середовища є
початковим процесом
стратегічного управління, тому
макросередовище
що забезпечує базу для
визначення місії та цілей
підприємства та для розробки мікросередовище
стратегічної поведінки, що
дозволяє здійснити власну
місію і досягти цілей. внутрішнє
середовище
• Аналіз макросередовища складається з
вивчення впливу стану економіки, її
правового регулювання та управління,
політичних процесів, стану природного
середовища і ресурсів, соціальної та
культурної складової суспільства,
науковотехнічного і технологічного розвитку
суспільства.
• Аналіз мікросередовища орієнтований на
дослідження таких складових елементів:
постачальники;
конкуренти;
споживачі;
контактні аудиторії тощо
• Аналіз внутрішнього середовища необхідно
орієнтувати на вивчення можливостей
потенціалу, на який може розраховувати
підприємство в умовах конкуренції в процесі
досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище
аналізується за такими головними напрямами:
кадри, кадровий потенціал, кваліфікація,
мотивація;
організація управління;
виробництво з науковими дослідженнями і
розробками;
фінанси;
маркетинг;
організаційна (корпоративна) культура тощо.
 Визначення місії та цілей
Визначення місії та цілей підприємства можна розглядати як процес стратегічного управління, що
складається з трьох підпроцесів, кожний з яких потребує великої та дуже відповідальної роботи
Перший підпроцес

• формування місії підприємства, яка в

концентрованому вигляді відображає зміст
існування підприємства, його призначення,
додає підприємству оригінальності, наповнює
роботу особливим змістом

Другий підпроцес
• визначення довгострокових цілей

Третій підпроцес

• встановлення короткострокових цілей

 Розробка стратегії

• На цьому етапі приймається рішення з приводу того, як, якими

засобами підприємство може здійснити досягнення цілей.
• Процес розробки стратегії є центральною частиною стратегічного
управління. Визначення стратегії не є виключно складанням
плану дій, це прийняття рішення з приводу того, що робити з
окремим бізнесом або продуктом, за яким напрямом
розвиватися підприємству, яке місце зайняти на ринку тощо.
 Виконання стратегії

• Особливості процесу виконання стратегії складаються з того, що він безпосередньо не є процесом

реалізації стратегії та досягнення підприємством цілей. Дуже часто підприємство не може здійснити
стратегію, що обрана. Це є наслідком того, що або було невірно проведено аналіз і зроблено
неправильні висновки, або тому, що виникли непередбачувані зміни у зовнішньому середовищі.
Проте часто стратегія не здійснюється ще й тому, що управління не може належним чином залучити
весь потенціал для реалізації стратегії, особливо це відноситься до використання людського
потенціалу.
• Основне завдання процесу виконання стратегії полягає в тому, щоб створити необхідні передумови
для успішної реалізації стратегії. Таким чином, виконання стратегії - це проведення стратегічних змін
на підприємстві, які призводять його в такий стан, де підприємство буде готовим до втілення стратегії
в життя.
• Робота з реалізації стратегії, перш за все, відноситься до сфери адміністративних завдань,
які включають такі основні моменти:
створення організаційних можливостей для успішного виконання стратегії;
управління бюджетом з метою вигідного розміщення коштів;
визначення політики підприємства, яка забезпечує реалізацію стратегії;
мотивацію працівників до найефективнішої праці за умов необхідності
зміни їх обов'язків і характеру роботи;
створення сприятливої атмосфери на підприємстві для успішного виконання стратегії
використання передового досвіду для постійного поліпшення роботи;
забезпечення внутрішнього керівництва, що необхідне як для реалізації стратегії, так і для
контролю за її виконанням керівництва полягає в створенні системи оцінки відповідності
між тим як виконано роботу і тим, що необхідно для ефективної реалізації стратегії
 Оцінка та контроль виконання
Постійна поява нових обставин змушує вносити корективи у процес
стратегічного управління.
Основні завдання стратегічного контролю полягають у наступному:

• визначення системи показників оцінки та контролю;

• оцінка процесу стратегічного управління та порівняння з

показниками, які заплановано;

• з'ясування та аналіз причин відхилень, якщо їх виявлено в

результатіоцінки;

• здійснення коригування, якщо воно необхідне і можливе