Данте Аліг'єрі

Да́нте Аліг'є́рі (італ. Dante Alighieri; 18 (22) травня / 31 травня (4 червня) 1265,
Флоренція — 13/14 вересня 1321, Равенна) — видатний італійський поет доби
Відродження, письменник і політик, якого називають «Батьком італійської
літератури». Першим став писати літературні твори народною (тобто італійською)
мовою, а не латиною. Його головний художній твір, поему «Божественна комедія»
(італ. la Divina Commedia), вважається шедевром світової літератури.
Коротка хронологія :
 1265 — народження Данте
 1274 — перша зустріч з Беатріче
 1283 — друга зустріч з Беатріче
 1290 — смерть Беатріче
 1295 — створення повісті «Нове життя» («La Vita Nuova»)
 1296/1297 — перша згадка про Данте як про громадського діяча
 1298 — одруження Данте на Джеммі Донаті
 1300/01 — пріор Флоренції
 1302 — вигнаний з Флоренції
 1304—1307 — «Бенкет»
 1304 — 1306 — трактат «Про народну мову або красномовство»
 1306 — 1321 — створення «Божественної комедії»
 1308/09 — Париж
 1310/11 — повернення до Італії
 1315 — підтвердження вигнання Данте і його синів з Флоренції
 1316—1317 — оселився в Равенні
 1321 — як посол Равенни поїхав до Венеції
 У ніч з 13 вересня на 14 вересня 1321 року — помер по дорозі в Равенну
Твори
 1306—1321 Божественна комедія
 1304—1307 Бенкет.
 1304—1306 Про народне красномовство, трактат.
 Еклога.
 Послання.
 Квітка, поема з 232 сонетів, за «Романом про Розу» (алегоричний роман XIII століття).
 1310—1313 Монархія, трактат.
 Detto d'Amore поема, також за Романом про Розу (фр. Roman de la Rose).
 Питання про воду і землю.
 1295 Нове життя.
 Вірші.

Божественна Комедія
Є свідчення, що отець Павло Штокалко наприкінці XIX — на початку XX століття одним з перших переклав
українською мовою «Божественну комедію» Данте (3 книги), але невідомо, чи зберігся цей переклад.

Багато українських поетів й перекладачів перекладали окремі фрагменти

«Божественної комедії». Перші 36 терцин пісні І та 6 рядків з пісні ХХХІІІ з
«Підземелля» переклав у 1877—1883 роках Іван Франко — обидва ці уривки
надруковано було значно пізніше, аж у 1955 році. За декілька років, у своїй
монографії «Данте Аліг'єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із
його поезії» (1913), три останні розділи присвячено послідовно «Підземеллю»,
«Чистилищу» та «Раю». Франко подає найзначущіші, на його думку, уривки
поеми у власному перекладі, чергуючи їх з власними прозорими коментарями та
переказом решти змісту. У 1892—1896 роках у Львові виходять друком перші
десять пісень «Пекла» в перекладі Володимира Самійленка, що підписався В.
Сивеньким (часопис «Правда» 1892—1896, окремою книжкою 1902). Наприкінці
1890-х років Леся Українка переклала 9 терцин з п'ятої пісні «Пекла». У 1965
році в Мюнхені у видавництві Ігоря Костецького «На Горі» опубліковано
експериментальний переклад фрагменту «Божественної комедії» Василя Барки.
Гіпотетичний перший повний переклад перших двох частин поеми, над яким працював неокласик Михайло Драй-
Хмара у 1930—1935 роках, скорше за все не зберігся. Першу й другу частини перекладу було вилучено НКВД у 1935
році. Подальша доля рукопису невідома.

Петро Карманський першим повністю переклав «Божественну комедію», однак надруковано було лише першу кантику
«Пекло», яка була опублікована в 1956 році у за ґрунтовною редакцією Максима Рильського. Переклад Петра
Карманського, на думку дослідника Данте в Україні Максима Стріхи, був далекий від досконалості.

Перший повний надрукований переклад «Божественної комедії» належить Євгену Дроб'язку. Переклад Євгена
Дроб'язка був опублікований окремими частинами у видавництві «Дніпро»: «Чистилище» (1968 р.), «Рай» (1972 р.) і
повне видання — в 1976 році. Переклад Євгена Дроб'язка відзначений премією імені М. Рильського.

У 2013—2015 роках видавництво «Астролябія» видала другий повний переклад «Божественної комедії», який виконав
Максим Стріха.

Цікаві факти
1. Італія протягом століть була розділена на безліч князівств та
відокремлених міст-держав. Тут спілкувались на багатьох діалектах і
єдиної мови не було. Але ситуація почала змінюватись на початку
чотирнадцятого століття, коли світ побачила поема Данте Аліг'єрі
«Божественна комедія». Поема швидко завоювала серця читачів по всій
Італії і це стало причиною того, що рідний для Данте тосканський діалект,
якою вона була написана, став основою літературної італійської мови.

2. Коли Данте заледве виповнилось тринадцять років, його заручили з

Джеммою ді Донаті і через 14 років вони одружились, але істинним
коханням та музою поета стала Беатріче Портінарі.

3. Хоч Данте і Беатріче були сусідами і бачились досить часто вони

розмовляли всього двічі. За спогадами Данте вперше вони розмовляли коли йому було 9 років, на світській вечірці, куди
його взяв зі собою батько, а вдруге аж через 9 років, коли вони випадково зустрілись на вулиці.

4. Попри те, що в шлюбі з Джеммою він мав трьох дітей, ім'я дружини Данте жодного разу не згадує ні в одному зі своїх
творів, однак Беатріче він присвятив більшість сонетів і канцон зі збірки «La Vita Nuova» (Нове життя) і вона є одним з
головних персонажів «Божественної комедії».

5. Данте і Беатріче стали символами любовної пари такими як Петрарка і Лаура, Трістан та Ізольда, Ромео і Джульєтта.
6. Свого часу Данте навіть вибрали на посаду пріора, але він був втягнутий в політичний конфлікт між партіями білих та
чорних гвельфів і разом зі своєю партією білих гвельфів був вигнаний з Флоренції. Так почалися поневіряння поета по
всій Італії, більше за життя до Флоренції він не повернувся.

7. Данте Аліг'єрі помер по дорозі з Венеції в Равенну у віці 56 років. Коли

прах Данте транспортували з Равени в рідну Флоренцію урна була
викрадена монахами з сусіднього монастиря, які не бажали розлучатися з
поетом.

8. У 2008 році влада Флоренції, через майже 690 років після смерті Данте
Аліг'єрі скасувала рішення про вигнання поета з міста. Проте це рішення
наткнулось на велику критику і громадськість назвала його комерційним
трюком для приваблення туристів.

 Сім’я Данте належала до міського дворянства Флоренції.

 Зі своєю коханою Беатріче Данте розмовляв лише двічі в житті –
в 9 і 18 років. Коли вони зустрілися вдруге, вона була заміжня.
Данте любив її все життя і присвятив їй багато віршів.
 Сам Данте вступив в один з тих ділових шлюбів за політичним розрахунком, які в той час були прийняті. Його
дружиною була Джемма Донаті, дочка заможного пана Манетто Донаті. Коли Данте Аліг’єрі був вигнаний з
Флоренції, Джемма залишилася в місті з дітьми, зберігаючи залишки батьківського надбання. Ні в одному зі
своїх творів Аліг’єрі не згадує про свою дружину.
 Над «Божественною комедією» Данте трудився 15 років.
 У середні століття латинь використовувалася в якості стандартної мови для створення літературних творів. Але
Данте ризикнув і написав “Божественну комедію” на тосканському діалекті.
 Аліг’єрі також вплинув на таких відомих письменників, як Вільям Шекспір, Джеффрі Чосер і Джон Мілтон.
1.Майбутній поет втратив матір в дитинстві.

2.Його батько був юристом, який помер, коли Данте було 18 років.

3.Освіту він здобув спочатку класичну у Флоренції, потім в університеті у Болоньї вивчав вищі науки - етику
Аристотеля, риторику Цицерона, поетику Горація і Вергілія та іноземні мови.

4.Його предки походили з римського роду Елізео, які брали участь в

заснуванні Флоренції. Прапрадід Данте, Каччагвіда, навіть брав участь в
хрестовому поході Конрада III, був присвячений їм в лицарі і загинув в бою з
мусульманами.

5.Каччагвіда був одружений на жінці з ломбардской сім'ї Альдігьері та

Фонтана. Вважається, що ім'я "Альдігьері" трансформувалося в "Аліг'єрі".

6. "Божественна комедія" так називається тільки тому, що написана на

вульгарному італійському, а не благородній латині, а "божественною" -
тільки тому, що цей епітет пізніше застосував до неї Джованні Бокаччо.

7. Зі своєю коханою Беатріче Данте розмовляв лише двічі в житті - в 9 і 18

років.

8. Кожна з трьох кантик "Божественної комедії" закінчується словом "зірки".

9. Найстрашнішим гріхом, якому відповідало би 9-те коло пекла, Данте називає зраду. Навіть злодії і вбивці перебувають
вище.

10. У 1300 році Данте обрали на посаду пріора, але пізніше він був втягнутий у політичні розбірки між партіями Білих і
Чорних гвельфів, і разом зі своєю партією Білих був вигнаний з Флоренції. Потім йому виставили досить значний штраф
в розмірі п'яти тисяч флоринів, а після винесли ще більш жорстокий вердикт - "спалення вогнем до смерті".

11. Цікаво, що в 1301 році поет уклав шлюб з політичного розрахунку. Його дружина Джема належала до клану Донаті,
який ворогував з партією Черкей, прихильниками якої виступала сім'я Аліг'єрі. З тих часів збереглися відомості, що
підтверджують, у пари було троє дітей.

12. Смерть Аліг'єрі, як і все життя, оповита містикою.

 Данте Аліг'єрі народився у Флоренції. Його сім'я була відомою і підтримувала ґвельфів, політичний альянс, що
виступав на боці Папства і був у складному протистоянні з гібеллінами, які підтримували імператора Священної
Римської імперії.
 Аліг'єрі вражав сучасників незвичайною освіченістю. У Болонському
університеті він вивчав тосканську поезію, поезію окситанських трубадурів
та класичну поезією античності, особливо захоплювався творчістю Вергілія.
 Незважаючи на те, що Данте входив до партії гвельфів, він завжди
намагався перешкодити своєму найлютішому ворогові Папі Боніфацію VIII.
У трактаті "Про монархії" Данте Аліг'єрі продемонстрував свої політичні
погляди.
 Після вигнання з Флоренції, Данте оселився в Равенні, куди його викликав
на спокій синьйор міста, Гвідо да Полента. Влітку 1321 року Данте як посол
синьйора Равенни вирушив до Венеції для укладення миру з республікою
Святого Марка. Повертаючись дорогою між берегами Адрії і болотами По,
Данте заразився і захворів на малярію, від якої помер у ніч із 13 на 14
вересня.
 У 1274 році, коли Данте виповнилося дев'ять років, він зустрів Беатріче
Портінарі, в яку закохався "з першого погляду", але ні разу навіть не
заговорив до неї. Після досягнення повноліття він часто бачив Беатріче, обмінюючись з нею вітаннями на вулиці,
але ніколи добре її не знав – він подавав приклад так званого "ввічливого кохання".
 На велике нещастя для Данте Беатріче померла 1290 року. Проте саме це кохання було найсвітлішою подією в
житті Данте й, можливо, поштовхом до літературної творчості. У багатьох поезіях Данте зобразив Беатріче як
напівбожество, що постійно спостерігає за ним
 Від своєї дружини Данте мав трьох дітей: Якопо, П'єро і Антонію. Про останню відомо, що вона стала
черницею. Коли Данте Аліг'єрі вигнали з Флоренції, Джемма залишилася в місті з його дітьми, доглядаючи за
залишками батьківських статків.
 "БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ"

 Цей твір Данте вважається шедевром не лише італійської, але й світової літератури, а також справжньою
енциклопедією середньовіччя. У трьох частинах ("Пекло", "Чистилище", "Рай") Данте описав свою
мандрівку до Бога. Супутником Данте виступає римський поет Вергілій, пізніше Данте супроводжує
Беатріче, що уособлює милість Божу.
 Данте вирішив написати "Божественну комедію" задля духовного
спасіння людини й усього світу. Він писав: "Врятувати людей від
ганебного стану і провести їх до щастя". Він проголошував високі
ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму, які, на його думку, можуть
змінити життя суспільства.
 Частину "Рай" він дописував у Равенні під час вигнання. Після смерті
Данте Аліг'єрі його сини довгий час не могли дошукатися тринадцяти
останніх пісень, поки, за легендою, Данте не наснився своєму синові
Якопо і не підказав, де вони лежать.
 В Україні "Божественну комедію" переважно перекладали частинами,
втім згодом вийшло кілька повних версій перекладу всіх трьох частин.
Серед перекладачів були Іван Франко, отець Павло Штокало,
Володимир Самійленко, Ігор Костецький, Василь Барка, Михайло Драй-
Хмара та інші. Повний переклад всіх трьох частин виконав у 1976 році
Євген Дроб'язко.
 Цікаво, що "Божественна комедія" називається "комедією" тільки тому,
що написана на вульгарному італійському, а не благородної латині, а "божественної" тільки тому, що цей
епітет пізніше застосував до неї Джованні Бокаччо.
 Всім знайомий портрет Данте Аліг'єрі, можливо, позбавлений достовірності: Боккаччо зображує його
бородатим замість гладко поголеним.
 Існує екранізація “Божественної комедії” 2010 року, виконана у стилі аніме. Крім того, у відомій відеогрі
Devil May Cry головний герой на ім'я Данте протистоїть демонам.
 Іноді “Божественна комедія” нагадує збірку мотивуючих цитат. Найбільш відома - "не для того на світі ми
живемо, щоб смерть застала нас в блаженній лінощі".

Факт 1. У біографії Данте Аліг'єрі його зазвичай називають просто поетом, але насправді його роль історії була куди
вищою. Його вплив був настільки великий, що саме він, по суті, є одним із засновників сучасної літературної мови. До
речі, повне його ім'я звучить дещо інакше – Дуранте дельї Аліг'єрі.

Факт 2. Протягом життя Данте Аліг'єрі створив безліч творів, але найзнаменитішим є
“Божественна комедія”. Втім, сам поет скромно назвав її просто "Комедією", а слово
"Божественна" прилипло до її назви з легкої руки Джованні Боккаччо, іншого
знаменитого літератора, для якого Данте був одним із кумирів.

Факт 3. Ні дата народження поета, ні місце, де проходив навчання, невідома. Але

встановлено, що Данте Аліг'єрі ще в юності впритул познайомився із середньовічною
та античною літературою, а також із безліччю природничих наук. Також він досяг
успіху в богослов'ї, для чого вивчив навіть безліч єресей, що існували в Італії тієї
епохи.

Факт 4. Оскільки поет вів активну політичну діяльність, вистачало противників. Після
поразки партії, до якої він належав, Данте Аліг'єрі був вигнаний з Флоренції, причому
було оголошено, що його буде страчено, якщо потрапить до рук флорентійців. Він
багато років блукав по всій Європі, і так ніколи і не зміг повернутися до рідного міста.
Свою “Божественну комедію” він створив саме у вигнанні.

Факт 5. Таємною коханою Данте була Беатріче Портінарі, яка про це навіть не
підозрювала. За твердженням самого поета, він, хоч і бачив Беатриче час від часу, розмовляв із нею лише двічі на життя,
у віці 9 і 18 років. Щоб не видати своїх почуттів, він навіть робив зримим об'єктом свого поклоніння інших дам. Беатриче
вийшла заміж іншого і рано померла, та її образ вплинув на “Божественну комедію”.

Факт 6. Поет одружився за розрахунком, і в шлюбі у них із дружиною народилося троє дітей. Коли Данте Аліг'єрі був
вигнаний із Флоренції, дружина не пішла за ним, залишившись у місті разом із дітьми. Ймовірно, стосунки подружжя
були прохолодними, оскільки поет у жодному з творів навіть згадував про дружину.

Факт 7. Судячи з “Божественної комедії”, у якій відбито погляди самого Данте, найжахливішим гріхом поет вважав
зраду. Згідно з його описом пекла, навіть убивці стоять вище, тобто їх гріхи менш важкі, ніж гріхи зрадників.
Факт 8. У той час Італія була роздроблена на безліч князівств і республік, у кожній з яких у ході був власний діалект.
Данте Аліг'єрі був родом із Тоскани, і, відповідно, його рідним діалектом був тосканський. Саме він став основою
сучасної італійської.

Факт 9. Протягом усього життя Данте Аліг'єрі дотримувався аскетичних поглядів. У "Божественній комедії" та інших
його творах багато де простежується ворожість, яку він відчував до лихварів, та й кредити, що видаються ними, він
відкрито засуджував.

Факт 10. Влада Флоренції в 2008 році вирішила офіційно скасувати наказ про довічне вигнання Данте з міста, хоча на
той час з моменту його набрання чинності вже минуло 890 років. Щоправда, громадськість негативно відреагувала на це
рішення, назвавши його комерційним трюком для залучення туристів.