Вступ

Існує безліч визначень терміну «критичне мислення», на мою думку, одним

із найбільш точних є дефініція Майкла Скрівена і Річарда Пола, представлена
на 8-й щорічний міжнародній конференції «Критичне мислення та реформа
освіти». «Критичне мислення – це дисциплінований процес активної та
вмілої концептуалізації, застосування, аналізу, синтезу та/або оцінювання
інформації, зібраної або створеної шляхом спостереження, досвіду, роздумів,
міркувань або спілкування, як керівництва до віри та дій»[1,4].
Інше, не менш яскраве формулювання приводить Стелла Коттрелл. Критичне
мислення – це складний процес міркувань, який потребує широкого спектру
навичок і підходів. Він включає:
ідентифікацію чужих позицій, аргументів і висновків;
оцінку доказів альтернативних точок зору;
справедливе зважування протилежних аргументів та доказів;
вміння читати між рядків, бачити вглиб, ідентифікувати хибні чи
несправедливі припущення;
розпізнавання технік, які використовуються для того, щоб зробити певні
позиції більш привабливими, ніж інші - такі як хибна логіка та засоби
переконання;
здатність обмірковувати питання структуровано, використовуючи логіку та
розуміння;
здібність робити висновки про те, чи є аргументи дійсними та виправданими,
на основі достовірних доказів і розумних припущень;
представлення точки зору в структурований, зрозумілий, добре
аргументований спосіб, який переконує інших [2].
Вейд виділяє 8 аспектів критичного мислення:
здатність ставити запитання і готовність дивуватися,
вміння чітко визначати проблеми,
здібність досліджувати докази,
аналіз припущення та упередження,
уникнення емоційних міркувань,
запобігання надмірного спрощення,
розгляд альтернативних тлумачень,
вміння терпіти невизначеність [3].
Крім того, у вітчизняній психології прийнято виділяти наступні
характеристики критичного мислення:
 усвідомленість,
 самостійність,
 рефлексивність (самоаналіз),
 цілеспрямованість,
 обґрунтованість,
 контрольованість,
 самоорганізованість [4].
Дискусія
У вік інтернету, коли наш перенавантажений мозок буквально бомбардує
незчисленна кількість інформації, критичне мислення є однією з
найважливіших навичок, яка потрібна не тільки для органічного
саморозвитку та самоосвіти, а іноді навіть для виживання.
Наш мозок слабо пристосований до такого середовища, оскільки його
розвиток протікав в зовсім інших умовах – екран комп’ютера зовсім не
нагадує лісостепові простори серед яких жили наші пращури. Тож подібне
оточення буде мати величезний вплив на нейрофізіологію, а значить і на
психіку людини, оскільки мозок не має вроджених еволюційних механізмів,
які буди б здатні протистояти прийомам котрі використовують сучасні
алгоритми соціальних мереж та пошукових систем.
Більше того, алгоритми соціальних мереж часто паразитують та зловживають
еволюційними особливостями людської психіки. Одним із прикладів такого
зловживання э ситуація, коли алгоритм постійно пропонує людині
інформацію котра їй сподобалася або з якою вона згодна. Така особистість,
зокрема при відсутності розвиненого критичного мислення та схильності до
самоосвіти, опиняється у власній інформаційній бульбашці, котра з часом
стає тільки міцнішою. Людина потрапляє в полон одного з
найрозповсюдженіших когнітивних спотворень - підтверджувального
упередження.
Крім того, критичне мислення є дуже витратним процесом для мозку, який
потребує значних вольових зусиль, логічного мислення та напруження уваги.
Нервове гортання стрічки соціальної мережі зі швидкістю світла ще більше
перенапружує мозок.
В психології, обставини, коли мозок вимушений швидко переключатись із
одного об’єкта (або задачі) на інший називаються «мультітаскінг» чи
«багатозадачність». Цей процес відомий тим, що підвищує когнітивну
вартість задачі, тобто так для мозку важче виконувати роботу ніж якби він
був сконцентрований на одній задачі [5]. Таким чином, можна сформулювати
гіпотезу, що соціальні мережі, особливо ті де один контент швидко
змінюється іншим (наприклад, тікток) негативно впливають на критичне
мислення та здатність критично сприймати інформацію.
Отже, якщо міркувати у такий спосіб, соціальні мережі здатні зруйнувати
майже всі характеристики критичного мислення. Наприклад, візьмемо,
усвідомленість – при швидкій зміні контенту мозок не завжди встигає
усвідомлено проаналізувати інформацію, таким чином більше задіюється
емоційне сприйняття, яке зовсім не допомагає ефективному критичному
мисленню.
Самостійність теж задіяна вельми відносно. Якщо при користуванні
пошуковою системою (наприклад, гуглом) ми самі обираємо що і як шукати,
то соціальні мережі значною мірою роблять це за нас. Так, опосередковано
ми можемо «підказати» алгоритму за допомогою взаємодії із соціальною
мережею (вподобайки, коментарі, підписки, тощо) який контент йому обрати,
однак останнє слово все одно за алгоритмом – він вибирає контент, а не ми.
З іншого боку, найкращій спосіб натренувати якусь психічну здібність – це
часто її використовувати, а що може краще натренувати критичне мислення
ніж постійний потік нової інформації. Наприклад, недавнє дослідження
китайських вчених показало позитивну кореляцію здібності критично
мислити з використанням соціальних медіа. Тобто, студенти, які частіше
використовували соц-мережі показували більшу здатність до критичного
мислення [6]. І, хоча кореляція не означає причинно-наслідкового зв’язку, все
ж таки - це вагомий довід на користь позитивного впливу соціальних медіа
на критичне мислення.
Однак, невже попередні міркування зовсім не валідні? Як і в багатьох
випадках у психології тут не може бути простої і однозначної відповіді. Те ж
саме дослідження показує негативну кореляцію здатності критичного
мислення і залежності від соціальних мереж. Отже, якщо користування
соціальними медіа переходить в залежність це вже може негативно впливати
на критичне мислення.
Це можна порівняти з ситуацією коли недосвідченого пловця змушують
перепливати озеро – він просто потоне. Водночас, досвідчений пловець
тільки покращить свою здатність плавати і натренується. Тобто від
використання соціальних мереж можуть отримати користь тільки люди вже з
деяким рівнем критичного мислення та здатності до самоосвіти. Люди
схильні до аналітичного мислення більш прискіпливо вибирають інформацію
в соціальних медіа і читають контент більш високої якості ніж ті, що схильні
до швидких «інтуїтивних» міркувань [7].
Висновки
В цілому, вплив соціальних мереж на критичне мислення досить
малодосліджена область психології, однак та невелика кількість наукових
праць дозволяє висловити гіпотезу, що люди з розвиненим критичним та
аналітичним мисленням і здатністю до самоосвіти можуть ще більше
розвинути своє критичне мислення вже просто тому, що будуть обирати
освітній контент більш високої якості. Водночас, люди із слабо розвиненим
критичним мисленням, такі як діти або люди похилого віку навпаки можуть
зазнати руйнівного впливу.

Список літератури
1. 8th Annual International Conference on Critical Thinking and Education
Reform, Summer 1987.
http://www.brooklyn.cuny.edu/web/off_assessment/141021_DAAS_SOB_AOL_D
LG_ULG_Analytical.pdf
2. Stella Cottrell, Critical Thinking Skills: Developing Effective Analysis and
Argument (Palgrave Study Skills) 2nd Edition. https://libguides.vcc.ca/c.php?
g=409119&p=3024984#:~:text=%E2%80%9CCritical%20thinking%20is%20the
%20intellectually,guide%20to%20belief%20and%20action.
3. Wade, C. (1995). Using writing to develop and assess critical thinking. Teaching
of Psychology, 22(1), 24–28. https://doi.org/10.1207/s15328023top2201_8
4. Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання
історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. — Запоріжжя: Запорізький
національний університет, 2011. — 105 с. URL- http://ppko-
koippo.edukit.kr.ua/Files/downloads/Terno_CTDTheory-1.pdf
5. Multitasking: Switching costs, American Psychological Association (APA).
https://www.apa.org/topics/research/multitasking
6. Cheng, L., Fang, G., Zhang, X., Lv, Y. and Liu, L. (2022), "Impact of social
media use on critical thinking ability of university students", Library Hi Tech, Vol.
ahead-of-print No. ahead-of-print. https://doi.org/10.1108/LHT-11-2021-0393
7. Mosleh, M., Pennycook, G., Arechar, A.A. et al. Cognitive reflection correlates
with behavior on Twitter. Nat Commun 12, 921 (2021).
https://doi.org/10.1038/s41467-020-20043-0
8. A. Guess, J. Nagler, J. Tucker, Less than you think: Prevalence and predictors of
fake news dissemination on Facebook. Sci. Adv. 5, eaau4586 (2019).