Шамраєв В.В.

4361
3. Як ви розумієте, у чому різниця між наочно-дійовим, наочно-
образним, абстрактним різновидами мислення.
Розрізнення між наочно-дійовим, наочно-образним та абстрактним
мисленням базується на рівні абстракції та конкретності у сприйнятті та
розумінні інформації. Давайте розглянемо ці різновиди мислення більш
детально:
1. Наочно-дійове мислення:
 Сутність: Це тип мислення, де людина сприймає і розуміє світ
через дії та конкретні об'єкти. Взаємодія з навколишнім світом
відбувається через фізичні дії.
 Приклад: Дитина може навчатися числам через конкретні
предмети, які вона може взяти в руки і лічити.
2. Наочно-образне мислення:
 Сутність: Це форма мислення, де людина користується образами
та візуальними уявленнями для сприйняття та аналізу інформації.
 Приклад: Розглядання карти або створення ментального
зображення для розв'язання проблеми з маршрутом подорожі.
3. Абстрактне мислення:
 Сутність: Це вид мислення, де людина спроможна працювати з
абстрактними концепціями, які не мають прямого відображення в
реальному світі.
 Приклад: Розв'язання математичних задач, розуміння
абстрактних понять у філософії або теорії.
Основна різниця полягає в тому, які види інформації та концепцій
людина може сприймати та опрацьовувати. Наочно-дійове мислення
базується на конкретних діях і об'єктах, наочно-образне мислення
використовує візуальні образи, а абстрактне мислення може оперувати
абстрактними поняттями та символами. Більшість людей використовують
комбінацію цих видів мислення залежно від конкретної ситуації та завдання.
 5. Назвіть 3 індивідуальні особливості мислення, які є найбільш
актуальними у наш час. Доведіть свою думку.
1. Побудова короткосрочного плану руху – ця особливисть допомагає
більш вдало структурувати та виконувати, те що людина буде робити у
якийсь проміжок часу, серед недоліків можу виділити що така схема
потребуе часу на перебудову, не працюе в середовищі великої кількості
зміних та суперечливих додаткових вхідних даних.
2. Аналітичне мислення – ця особливисть дозволяе людині
обґрунтовати прийняття рішень з допомогою аналізу інформації та
побудові внутрішніх зв'язків та оцінки різних аспектів ситуації.
3. Прогресивне мислення – це специфічний підхід до аналізу, розуміння
та вирішення соціальних, політичних, економічних та культурних
питань. Воно характеризується прагненням до розвитку, змін та
покращень у суспільстві. Ось деякі ключові аспекти прогресивного
мислення:
 Відкритість до нових ідей: Прогресивні думки спрямовані на
прийняття та розвиток нових ідей, технологій та концепцій. Люди з
прогресивним підходом активно шукають інноваційні рішення для
вирішення проблем.
 Соціальна справедливість: Прогресивне мислення виступає за
соціальну справедливість та рівність. Воно підтримує права
меншин, бореться з дискримінацією та нерівністю.
 Охорона навколишнього середовища: Прогресивне мислення
часто підтримує заходи щодо охорони природи та розвитку сталого
способу життя. Запит на збереження довкілля є важливою частиною
цього підходу.
 Толерантність і різноманітність: Прогресивне мислення підтримує
різноманітність у суспільстві та вважає її за силу. Воно підтримує
різні культури, релігії, стилі життя та ідентичності.
  Активна громадянська позиція: Люди з прогресивним підходом
активно виступають на громадських заходах, демонстраціях,
лобіюють соціальні та політичні зміни, щоб сприяти покращенню
суспільства.

6. Поміркуйте, як побудова асоціацій впливає на зміцнення пам’яті.

Побудова асоціацій грає важливу роль у зміцненні пам'яті і сприяє
поліпшенню процесів запам'ятовування та відтворення інформації. Асоціації
- це зв'язки між різними елементами інформації або між інформацією та
контекстом, які сприяють легшому доступу для збереженя інформації у
майбутньому. Ось як побудова асоціацій впливає на зміцнення пам'яті:
4. Збільшення запам'ятовування: Побудова асоціацій допомагає
створити зв'язки між новою інформацією та вже існуючими знаннями.
Це полегшує процес запам'ятовування, оскільки нова інформація стає
частиною загального знання.
5. Покращення асоціативної пам'яті: Асоціації допомагають
активувати асоціативну пам'ять, що дозволяє людині асоціювати один
об'єкт або поняття з іншими, підвищуючи шанси на відтворення
інформації під час потреби.
6. Зміцнення контекстуальної пам'яті: Важливий аспект асоціацій
полягає в зв'язку інформації з контекстом або подією, в якому ця
інформація була засвоєна. Це допомагає зберегти інформацію у вигляді
специфічних контекстуальних асоціацій і сприяє легшому відтворенню
відомостей, коли контекст аналогічний.
7. Покращення сполучної пам'яті: Побудова асоціацій між
інформацією та візуальними, звуковими або іншими сенсорними
стимулами може сприяти кращій сполучній пам'яті. Наприклад,
асоціації з конкретними зображеннями або музичними фрагментами
можуть полегшити запам'ятовування.
 8. Покращення ретенції: Побудова асоціацій може покращити
тривалість зберігання інформації в пам'яті, оскільки асоціативні зв'язки
допомагають створювати більш міцні, стійкі знання.
Узагальнюючи, побудова асоціацій сприяє кращому запам'ятовуванню та
зміцненню пам'яті шляхом створення зв'язків та контексту, які полегшують
доступ до інформації та поліпшують її збереження.

8. Поясніть сутність процесу зберігання-забування, чому із збереженням

інформації тісно пов’язане забування?
Процес збереження та забування інформації є ключовими аспектами
функціонування пам'яті в психології. Сутність цих процесів полягає в
зберіганні та втраті інформації в пам'яті. Ось, як вони тісно пов'язані:
1. Збереження інформації:
 Сутність: Збереження інформації - це процес зберігання
інформації в пам'яті для подальшого використання. Це включає в
себе запис та утримання інформації в пам'яті на різний строк, в
залежності від важливості та ефективності навчання.
2. Забування:
 Сутність: Забування - це процес втрати інформації, яка раніше
була збережена в пам'яті. Це може статися з часом, коли
інформація не використовується або не піддається повторному
навчанню, іноді через конкуренцію з іншими інформаційними
записами.
Зв'язок між збереженням і забуванням полягає в тому, що пам'ять - це
ресурс обмеженої місткості, і нова інформація постійно конкурує з тією, яка
вже зберігається в пам'яті. Коли нова інформація набуває важливості або
активно повторюється, вона може витіснити або перезаписати стару
інформацію, що веде до забування. Забування також може відбуватися, якщо
інформація не використовується протягом тривалого часу.
 Збереження і забування - це природні процеси, і вони необхідні для
правильного функціонування пам'яті. Забування допомагає утримувати
пам'ять в оптимальному стані, не дозволяючи їй перевантажитися зайвою
інформацією. Одночасно збереження дозволяє нам зберігати та
використовувати важливу інформацію.
11. Чи всі умови продуктивного запам’ятовування названі: мета
запам’ятовування, позитивне ставлення до заучуваного, осмисленість
інформації, повторення? Які з цих умов ви вважаєте найбільш
важливими для процесу навчання?

Основні перераховані, але є додатковій фактори які я привів після основних.

Давайте розглянемо їх докладніше:
1. Мета запам'ятовування: Важливо мати чітку мету або ціль для
запам'ятовування інформації. Заздалегідь визначивши, для чого
потрібна ця інформація, ви можете краще спрямувати свої зусилля на
вивчення і збереження саме того, що вам потрібно.
2. Позитивне ставлення до заучуваного: Ваша мотивація та ставлення
до матеріалу грають важливу роль. Якщо ви позитивно ставитеся до
того, що вивчаєте, то це може підвищити вашу увагу та інтерес до
інформації.
3. Осмисленість інформації: Розуміння та зв'язок інформації зі схожими
концепціями або знаннями допомагають вам краще запам'ятовувати
матеріал. Осмисленість допомагає створити контекст та асоціації, які
полегшують запам'ятовування.
4. Повторення: Повторення і відтворення інформації на різних етапах
навчання є важливими для зміцнення пам'яті. Регулярне повторення
допомагає підтримувати свіжість інформації в пам'яті.
Ще можно додати такі другорядні аспекти як:
5. Ефективні методи навчання: Використання ефективних методів
навчання, таких як конспектування, створення схем, розв'язання
 практичних завдань тощо, може полегшити процес навчання і
запам'ятовування.
6. Структуроване навчання: Організація матеріалу та поділ його на
невеликі частини може полегшити процес запам'ятовування, оскільки
це допомагає покращити орієнтацію та зрозуміння.
7. Зміна підходу: Змінювати способи навчання та повторення,
використовувати різноманітні методи, може поліпшити зміцнення
пам'яті та запам'ятовування.
Щодо найбільш важливих умов для процесу навчання, це може залежати від
конкретної ситуації та особистих властивостей навчаючоїся. Проте,
осмисленість і повторення - це загальні аспекти, які можуть бути важливими
в більшості ситуацій навчання. Осмисленість допомагає збудувати глибокі
асоціації та розуміння інформації, що робить її більш доступною в
майбутньому. Повторення забезпечує підтримку та зміцнення знань з часом.