1.Увага.

Порівняйте коливання та переключення уваги.

Відповідь:Коливання уваги та переключення уваги - це два різних аспекти процесу
управління увагою:
1.Коливання уваги-це явище, коли увага природно змінюється з часом без зовнішніх
впливів. Наприклад, людина може почувати себе більш концентрованою протягом
певного періоду, а потім відчувати втому і потребу відпочинку. Коливання уваги можуть
бути спричинені фізичними, психологічними або емоційними факторами.
2.Переключення уваги-це активний процес перемикання уваги з одного об'єкта або
завдання на інший. Наприклад, коли людина працює над одним завданням, а потім
раптово переходить до іншого завдання. Переключення уваги може бути внутрішнім
(від однієї думки до іншої) або зовнішнім (від одного завдання до іншого).
Отже, коливання уваги відображає природні зміни у рівні уваги з часом, тоді як
переключення уваги є активним процесом перемикання уваги між різними об'єктами
або завданнями.

2.Відчуття.
Місце відчуттів у пізнанні навколишнього світу.
Відповідь:Відчуття грають ключову роль у пізнанні навколишнього світу, оскільки вони
є основним способом, за допомогою якого людина сприймає інформацію з
навколишнього середовища. Органи чуття, такі як зір, слух, дотик, смак і запах,
надсилають сигнали до мозку, який обробляє ці відчуття і формує уявлення про світ.
Відчуття допомагають людині розрізняти об'єкти, оцінювати небезпеку, взаємодіяти з
іншими людьми і середовищем навколишнього середовища. Вони також відіграють
важливу роль у формуванні емоційних реакцій та відчутті комфорту чи дискомфорту.
Завдяки відчуттям людина може сприймати красу, естетику та природу, а також
відчувати задоволення від різноманітних досвідів. Таким чином, відчуття є необхідним
елементом у формуванні нашого розуміння світу та нашого місця в ньому.

3.Сприймання.
Охарактеризуйте особливості переходу сприйняття у спостереження.
Відповідь:Перехід сприйняття у спостереження - це процес, коли сприйняті враження
або сигнали, отримані органами чуття, стають об’єктом уваги та оброблюються мозком
для отримання більш глибокого розуміння чи інтерпретації.
Особливості переходу сприйняття у спостереження включають:увагу, аналіз,
інтерпретацію, фіксацію та запам’ятовування.
Ці особливості демонструють, що перехід сприйняття у спостереження включає не
лише сам акт сприйняття, а й його обробку та розуміння, що відбуваються на рівні
мозку.

4.Пам'ять.
Умови ефективності запамʼятовування, збереження та відтворення.
Відповідь:Ефективність запамʼятовування, збереження та відтворення інформації
залежить від множини факторів:
1. Умови запамʼятовування:
• Розуміння: Чим краще ми розуміємо інформацію, тим легше її запамʼятати.
• Увага: Зосередження на інформації під час її сприйняття значно покращує
запамʼятовування.
 • Активна переробка: Запамʼятовування буде кращим, якщо ми не просто пасивно
сприймаємо інформацію, а й активно її обробляємо: повторюємо, аналізуємо, робимо
висновки, повʼязуємо з уже відомими знаннями.
• Емоційний стан: Емоційно забарвлена інформація запамʼятовується краще.
• Повторення: Багаторазове повторення інформації протягом певного часу сприяє її
переходу з короткочасної памʼяті в довготривалу.
2. Умови збереження:
• Зберігання інформації в логічній структурі: Інформація, організована за певними
категоріями, темами, асоціаціями, запамʼятовується краще.
• Усунення впливу інтерференції: Інформація, схожа за змістом або звучанням, може
заважати запамʼятовуванню одна одної.
• Повторення: Регулярне повторення інформації протягом довгого часу сприяє її
збереженню.
3. Умови відтворення:
• Активізація контексту: Відтворення інформації полегшується, якщо ми відтворюємо її
в тому ж контексті, в якому вона була запамʼятана.
• Використання мнемотехнік: Різні мнемотехнічні прийоми (метод лоції, акростихи,
римування) полегшують відтворення інформації.
• Впевненість в собі: Впевненість у своїх знаннях і силах позитивно впливає на
відтворення інформації.
Важливо зазначити, що всі люди мають різні
особливості памʼяті, тому те, що
ефективно для одного, може не
підходити іншому.
•Онтогенез памʼяті (скласти таблицю).

Вік Особливості памʼяті

Пренатальний Формування нейронних

період звʼязків, що відповідають за
пам'ять

0-2 роки Сенсомоторна пам'ять:

запамʼятовування рухів, образів,
емоцій

2-4 роки Розвиток образної памʼяті:

запам'ятовування картинок,
предметів

4-7 років Розвиток словесно-логічної

памʼяті: запамʼятовування слів,
оповідань, віршів

7-12 років Досягнення піку розвитку

механічної памʼяті

12-14 років Розвиток логічної памʼяті:

запам'ятовування понять,
причинно-наслідкових звʼязків
 14-18 років Розвиток довільної памʼяті:
вміння запамʼятовувати
інформацію свідомо, за
допомогою мнемотехнік

18-30 років Пік розвитку пам’яті

Після 30 років Поступове зниження

швидкості
запам'ятовування та
збереження інформації

Старість Зниження продуктивності памʼяті,

але збереження емоційної памʼяті

5.Мислення.
Роль інтуїції в мисленні
Відповідь:Інтуїція відіграє важливу роль в мисленні, оскільки вона дозволяє людині
робити швидкі та необґрунтовані висновки, базуючись на внутрішніх відчуттях, досвіді
та підсвідомих процесах. Ось деякі ключові аспекти ролі інтуїції в мисленні:
1.Швидкість прийняття рішень інтуїція дозволяє швидко оцінювати ситуації та
приймати рішення без детального аналізу. Вона може допомогти людині
впроваджувати нові ідеї або знаходити неочікувані рішення.
2.Складність вирішення проблем інтуїція може бути корисною в ситуаціях, коли задачі
важкі або недостатньо інформації для обґрунтованих висновків. Вона допомагає
людині працювати з неструктурованою інформацією та шукати нові шляхи розв'язання
проблем.
3. Творчий процес інтуїтивне мислення може стимулювати творчість, допомагаючи
людині генерувати нові ідеї та підходи до розв'язання завдань. Воно дозволяє діяти за
власними внутрішніми переконаннями та інтуїцією, що може призвести до
новаторських рішень.
4.Сприйняття та емпатія інтуїція може допомагати в сприйнятті емоційного стану інших
людей та в адекватному реагуванні на них. Вона дозволяє відчувати та розуміти
потреби, почуття та мотивації інших.
В цілому, інтуїція в мисленні доповнює аналітичний підхід, дозволяючи людині
оперативно реагувати на складні ситуації та вирішувати проблеми, які не завжди
можна розглядати за допомогою логічного аналізу.
•Стадії розвитку мислення (скласти таблицю).

Сталія Вік Характеристика

Наочно-дійове 0-2 років Мислення за допомогою

дій з предметами.

Наочно-образне 2-7 років Мислення за допомогою

образів та уявлень.

Словісно-логічне 7-12 років Мислення за допомогою

понять та логічних
міркувань.
 Абстрактно-логічне 12 років і старша Мислення за допомогою
абстрактних понять та
закономірностей.

6.Уява.
Взаємозвʼязок уяви з іншими пізнавальними
процесами.
Відповідь:Уява є важливим компонентом пізнавального процесу і взаємодіє з іншими
когнітивними процесами такими як увага, пам’ять, мислення та сприйняття. Ось як
вона взаємодіє з цими процесами:
1.Пам’ять-уява може сприяти запам’ятовуванню та збереженню інформації, оскільки
вона може візуалізувати концепції та сценарії, що допомагає закріпити інформацію в
пам’яті.
2.Мислення-уява може стимулювати творчий процес мислення, сприяючи генерації
нових ідей, розв’язанню проблем та розвитку альтернативних підходів до завдань.
3.Увага-уява може привертати увагу до конкретних об’єктів або ідей, що сприяє
зосередженості на конкретному завданні чи проекті.
4.Сприйняття-уява впливає на спосіб сприйняття інформації, вона може модифікувати
та інтерпретувати вхідні сигнали, роблячи їх більш зрозумілими або привабливими.
Отже, уява взаємодіє з іншими пізнавальними процесами, сприяючи розумінню та
обробці інформації, створенню нових ідей та розв’язанню проблем.

7.Емоції та почуття.
Вікові й статеві особливості емоційної сфери особистості.
Відповідь:Вікові й статеві особливості емоційної сфери особистості можуть
проявлятися наступним чином:
1.Вікові особливост:
-Дитинство: У дітей емоції можуть бути більш інтенсивними і нестійкими через
нестійкість нервової системи та недостатність розвинених стратегій регулювання
емоцій.
-Підлітковий вік: У цей період може відбуватися посилення емоційної експресії та
бажання самовираження, а також збільшення впливу однолітків на емоційний стан.
-Дорослість: Із віком люди навчаються краще регулювати свої емоції та виявляти
більшу емоційну стабільність. Однак можуть виникати нові виклики, пов'язані зі
стресом та відповідальністю.
2.Статеві особливості:
-Чоловіки: Зазвичай показують меншу емоційну експресію в суспільних ситуаціях, але
можуть бути схильні до більшої агресії. Однак це може залежати від культурних та
індивідуальних факторів.
-Жінки: Зазвичай демонструють більш виражену емоційну експресію та більшу
схильність до виявлення співчуття та емпатії. Вони також можуть бути більш схильні до
виявлення позитивних емоцій.
Ці особливості можуть варіювати в залежності від індивідуальних різниць та
культурних впливів, але вони відображають загальні тенденції у розвитку емоційної
сфери особистості.

8.Психічні стани.
Як психічний стан повʼязаний із психічними процесами і властивостями
особистості?
Відповідь:Психічний стан, психічні процеси і властивості особистості є
взаємопов'язаними аспектами психічної діяльності. Ось як вони пов'язані між собою:
1.Психічні процеси (увага, сприйняття, пам'ять, мислення, емоції тощо) визначають
спосіб, яким інформація обробляється та інтегрується в мозку. Ці процеси впливають
на те, як ми сприймаємо світ навколо, як аналізуємо інформацію та як реагуємо на
події.
2.Психічний стан відображає тимчасовий стан емоційного, психологічного і
фізіологічного благополуччя людини. Він може бути визначений як стан емоційної
стабільності, впевненості, зосередженості або втоми.
3.Властивості особистості-це постійні характеристики особистості, які визначаються
через взаємодію генетичних, вроджених та соціальних чинників. Вони включають
рівень екстраверсії, невротизму, відкриття до нового досвіду тощо.
Психічний стан може впливати на спосіб функціонування психічних процесів та
виявляти взаємозв'язок з властивостями особистості. Наприклад, стан тривоги може
впливати на увагу та сприйняття інформації, а екстравертність може впливати на
рівень емоційної реактивності та взаємодію з оточуючим середовищем.
•Особливості виявлення психічного стану зовнішніх ознаках.
Відповідь:Зовнішні ознаки психічного стану можуть виявлятися через емоційний вираз
обличчя, зміни у мовленні та голосі, поведінці та жестикуляції, фізичних симптомах
(наприклад, міміка, кольор обличчя, потовиділення) та можуть також впливати на сон
та апетит.
Ці зовнішні ознаки можуть служити індикаторами емоційного стану людини та
допомагати іншим розуміти, як вона відчувається. Однак важливо пам’ятати, що ці
ознаки можуть бути індивідуальними і залежать від контексту та особистості кожної
людини.

9.Воля.
Явище боротьби мотивів і процес прийняття рішення.
Відповідь:Явище боротьби мотивів виникає, коли у людини виникає конфлікт між
різними мотивами або цілями, які вона бажає досягти. Цей конфлікт може виникати
через суперечливі потреби, цілі або цінності. Процес прийняття рішення в таких
ситуаціях включає наступні кроки:
1.Ідентифікація проблеми або конфлікту людина усвідомлює протиріччя між різними
мотивами або цілями, що потребує вирішення.
2.Збір і аналіз інформації людина збирає і аналізує інформацію про альтернативні
варіанти дій та їх можливі наслідки.
3.Оцінка альтернатив людина оцінює переваги та недоліки кожного варіанту,
враховуючи власні цілі та цінності.
4.Вибір оптимального варіанту людина обирає той варіант, який найкращим чином
відповідає її потребам та допомагає вирішити конфлікт між мотивами.
5.Реалізація рішення людина виконує вибраний варіант дії та спостерігає за його
наслідками.
Процес прийняття рішення може бути складним у випадках, коли виникає боротьба між
суперечливими мотивами. У таких ситуаціях людина може вагатися, відчувати стрес
або шукати компромісні рішення.
•Особливості локусу контролю.
Відповідь:Локус контролю - це спосіб, яким люди сприймають свій вплив на події у
своєму житті. Внутрішній локус контролю означає, що люди вважають себе головними
архітекторами своєї долі, тоді як зовнішній локус контролю означає віру в те, що
зовнішні обставини керують їхніми життєвими результатами.Отже, локус контролю є
важливою психологічною концепцією, яка впливає на переконання та поведінку
людини у відношенні до контролю над власним життям.

10.Темперамент.
Особливості поведінки екстраверта та інтроверта(скласти таблицю)

Характеристика Екстраверт Інтроверт

Спілкування Любить спілкуватися,легко Воліє проводити час

знайомиться з новими наодинці, ніж любить
людьми шумні компанії

Мова Говорить багато з Говорить мало,по суті

задоволенням

Лідерство Вважає себе Вважає себе

лідером,ініціатором спостерігачем,слухачем

Увага Любить бути в центрі уваги Воліє бути в тіні

Рішення Швидко приймає рішення Довго обдумує рішення

Ризик Схильний до ризику Обережний,розважливий

Нові враження Любить нові Воліє

враження,пригоди стабільність,передбачувані
сть

11.Характер.
Що впливає на формування характеру?
Відповідь:Розуміння формування характеру включає різні аспекти, що взаємодіють між
собою. Генетика та біологія впливають на вроджені тенденції та темперамент
особистості. Однак, сімейне середовище грає важливу роль у вихованні та
моделюванні поведінки. Взаємодія з різними соціальними групами, такими як друзі та
колеги, а також отримані досвіди та навички впливають на соціальний розвиток та
формування характеру. Навчання, освіта та навички також можуть визначати цінності
та переконання людини. Нарешті, індивідуальні досвіди, події та життєві обставини
грають важливу роль у формуванні унікального характеру кожної особистості.
•Типології характеру: порівняльний аналіз.
Відповідь:Типології характеру - це системи класифікації особистостей на основі різних
характеристик. Порівняльний аналіз різних типологій може виявити спільні або відмінні
риси та допомогти в розумінні того, які аспекти особистості вважаються важливими в
різних культурах або наукових дисциплінах. Наприклад, одна типологія може
зосереджуватися на розумових рисах, тоді як інша - на емоційних. Результати такого
аналізу можуть допомогти в розробці більш повного розуміння різноманітності
особистості та її впливу на поведінку та взаємодії людей.
12.Здібності.
Співвідношення задатків та здібностей.
Відповідь:Задатки і здібності часто використовуються взаємозамінно, але вони мають
деяку різницю.
-Задатки-це вроджені та природні таланти, які людина має в наслідок генетичних чи
біологічних факторів. Наприклад, музичний слух, математичні здібності або спритність
в спорті можуть бути задатками.
-Здібності-це навички або вміння, які можна розвинути через навчання, тренування та
практику. Наприклад, людина може мати вроджений музичний талант (задаток), але
щоб стати відомим музикантом, вона повинна розвивати свої здібності через навчання
та практику гри на інструменті.
Співвідношення між ними полягає в тому, що задатки можуть визначати потенціал для
розвитку певних здібностей, але без відповідного навчання та практики цей потенціал
може залишитися нереалізованим. Таким чином, розвиток здібностей може базуватися
на вроджених задатках, але вимагає систематичного зусилля та навчання.

13.На основі даних самоспостереження, самоаналізу, особистого досвіду,

здобутих під час вивчення дисципліни знань, опишіть роль психічних процесів
(відчуттів, сприймання, уваги, памʼяті, мислення, уяви) та станів у своїй
навчальній діяльності.
Відповідь:у моєму особистому досвіді та самоспостереженні психічні процеси та стани
грають критичну роль у моїй навчальній діяльності. Відчуття допомагають мені
сприймати навчальний матеріал через зорове, слухове та тактильне сприйняття.
Сприйняття, у свою чергу, дозволяє мені розуміти та оцінювати інформацію, яку я
отримую під час навчання.
Увага грає важливу роль у визначенні того, на що я зосереджуюся під час навчання та
як ефективно я можу засвоювати матеріал. Пам'ять використовується для зберігання
вивченої інформації, щоб я міг повторно використовувати її під час виконання завдань
або тестів. Мислення допомагає мені аналізувати та розв'язувати проблеми, роблячи
висновки з отриманої інформації. Уява дозволяє мені створювати ментальні образи та
сценарії, що полегшує розуміння складних понять та пам'яті.
Разом ці психічні процеси та стани створюють фундамент для ефективного навчання
та розвитку в освітній сфері.

14.Обговорити в студентській аудиторії проблему«Мовлення як компонент

професійної підготовки і особистісного розвитку» у рольовій грі: з позиції
вченого (фрагмент наукового дослідження), лектора (питання лекції для
студентів), консультанта (індивідуальна консультація студентів), батьків
вихованців дошкільного закладу (пізнавальна бесіда).
Відповідь: Ось декілька ідей, як можна використовувати в кожній з цих ролей:
1. Вчений: Починаю з огляду досліджень та теорій, що стосуються мовлення як
компонента професійної підготовки і особистісного розвитку. Розглядає вплив
мовлення на ефективність спілкування, вирішення проблем, та успіх у кар'єрі.
2. Лектор: Представляє студентам ключові концепції та дослідження, які підтримують
важливість розвитку мовлення в професійній сфері та особистому житті. Запитує, як
вони використовують мовлення для досягнення своїх цілей та спілкування з колегами.
3. Консультант: Проводить індивідуальні консультації зі студентами, допомагаючи їм
виявити їхні сильні та слабкі сторони у мовленні та розробити стратегії для
подальшого розвитку. Підкреслює важливість мовлення в їхній майбутній професійній
кар'єрі.
4. Батьки вихованців дошкільного закладу: Проводять бесіду з батьками про те, як
вони можуть підтримувати розвиток мовлення своїх дітей вдома. Порадьте їм прості
стратегії та активності, які сприяють розвитку мовлення у дітей із раннього віку.
Кожна з цих ролей дозволить звернутися до аудиторії з різних ракурсів та підкреслити
важливість мовлення як ключового компонента в професійній підготовці та особистому
розвитку.

15.Опрацюйте відповідну літературу та напишіть розгорнутий аналіз на тему

«Особистісна успішність людини та рівень її домагань». Використайте для
повноти аналізу наступні питання:
Як повʼязаний рівень домагань з самооцінкою?
Чим, на вашу думку, відрізняється поведінка особистості з реалістично високим
рівнем домагань від поведінки з нереалістично високим рівнем домагань?
Які цілі і задачі ставить перед собою особистість з помірним рівнем домагань ?
Які цілі обирають особи з низьким та нереалістично заниженим рівнем
домагань ?
Як впливає занижена або підвишена самооцінка на характері цілей, які ставить
перед собою особистість?
Як самооцінка та рівень домагань впливають на успіх в діяльності особистості ?
Відповідь: Аналіз теми "Особистісна успішність людини та рівень її домагань" можна
провести на основі доступної літератури та досліджень з психології особистості та
саморозвитку:
1. Пов'язаність рівня домагань з самооцінкою:
Дослідження показують, що рівень домагань може бути пов'язаний зі ступенем
самооцінки. Люди з високою самооцінкою частіше встановлюють високі цілі та
домагання для себе, тоді як ті, хто мають низьку самооцінку, можуть обмежувати себе
в області домагань.
2. Відмінності у поведінці особистості з реалістично високим та нереалістично високим
рівнем домагань:
Особи з реалістично високим рівнем домагань можуть встановлювати амбіційні, але
досяжні цілі та зосереджуватися на конкретних діях для їх досягнення. З іншого боку,
ті, хто мають нереалістично високі домагання, можуть бути більш схильні до ризику та
ілюзій, що може призвести до стресу та розчарування.
3. Цілі та задачі особистості з помірним рівнем домагань:
Особистості з помірним рівнем домагань зазвичай встановлюють реалістичні цілі, які
вони вважають досяжними з відповідними зусиллями. Вони можуть ставити перед
собою конкретні завдання та плани для їх досягнення.
4. Цілі осіб з низьким та нереалістично заниженим рівнем домагань:
Особи з низьким та нереалістично заниженим рівнем домагань можуть уникати
встановлення амбіційних цілей та обмежувати себе в можливостях.
5. Вплив заниженої або підвищеної самооцінки на характер цілей особистості:
Занижена самооцінка може призводити до встановлення недостатніх цілей та
обмеження можливостей, тоді як підвищена самооцінка може підтримувати
встановлення амбіційних цілей, але також може призвести до нереалістичних
домагань.
6. Вплив самооцінки та рівня домагань на успіх у діяльності:
Підвищена самооцінка та реалістичні, але амбіційні домагання можуть позитивно
впливати на успіх у професійній та особистісній діяльності. З іншого боку,
нереалістичні домагання можуть призвести до стресу та розчарування, тоді як
занижена самооцінка може обмежувати можливості досягнення успіху.
Загальний аналіз цих питань може допомогти краще розуміти взаємозв'язок між
особистісною успішністю, самооцінкою та рівнем домагань у людини.

17.Наведіть по десять доказів «за» і «проти» цього твердження.Психологія - це

не наука, а життєва практика! Подивіться на таксистів, офіціантів, гадалок,
убогих чим не психологи? Викликати довіру, вчасно зорієнтуватись на ваші
слова й стан, змусити відкритись, повірити, довіритись, відгадати ваш
настрій,сошлальне становище,особливості характеру, а потім скористатись усім
цим - тут 1 «справжнім» психологам є чому повчитись!
Обгрунтуйте свою думку.
Відповідь: За:
1. Емпатія та спілкування: Психологія вимагає вміння спілкуватись з людьми та
розуміти їхні емоції та потреби, що може бути корисним у різних сферах життя.
2. Аналіз поведінки та мотивів: Психологічні принципи допомагають розуміти, чому
люди діють певним чином та як їхні мотиви впливають на поведінку.
3. Розвиток емоційної інтелігенції: Вміння розуміти та керувати своїми емоціями, а
також виявляти співчуття до інших, є важливими навичками, які можна отримати
завдяки знанням психології.
4. Розвиток міжособистісних навичок: Психологія вчить спілкуватись з іншими,
вирішувати конфлікти та встановлювати здорові взаємини.
5. Стресове керування: Знання психології допомагає краще розуміти і керувати
стресом, що корисно в будь-якій сфері життя.
6. Розвиток особистості: Вивчення психології може сприяти самопізнанню, розвитку та
самореалізації.
7. Консультування та допомога: Психологічні знання можуть бути корисними у наданні
підтримки та консультуванні для різних проблем та ситуацій.
8. Управління групою: Розуміння групової динаміки та керування груповим процесом є
важливими навичками для різних професій.
9. Розвиток лідерських навичок: Психологія може допомогти розвивати навички
лідерства та вміння керувати іншими.
10. Покращення якості життя: Знання психології дозволяє краще розуміти себе та
оточуючих, що сприяє покращенню якості життя.
Проти:
1. Необхідність фахової освіти: Справжні психологи мають спеціалізовану освіту та
досвід, що відрізняється від знань та навичок персоналу інших сфер.
2. Ризик неправильних висновків: Недостатні знання у психології можуть призвести до
неправильних висновків та помилкових порад.
3. Важкість у визначенні причин і наслідків: Вивчення психології може бути складним,
оскільки людська поведінка має багато факторів, які впливають на неї.
4. Недостатня спеціалізація: Психологія охоплює багато галузей, і важко бути
експертом у всіх з них.
5. Можливий ризик негативного впливу: Недостатні знання у психології можуть
призвести до неправильних дій, які можуть впливати на психічне здоров'я.
6. Можливий конфлікт інтересів: Люди можуть використовувати психологічні знання
для власної користі або маніпуляція
7. Етичні питання: Використання психологічних методик та знань може порушувати
приватність та етичні норми, якщо вони не застосовуються правильно та з
обережністю.
8. Необхідність досвіду: Вміння виявити та правильно інтерпретувати психологічні
симптоми та ознаки може вимагати значного досвіду та експертизи, що не кожен має.
9. Необхідність індивідуального підходу: Оскільки кожна особа унікальна, необхідно
мати глибоке розуміння індивідуальних особливостей та контексту для точної
діагностики та порад.
10. Потенційні ризики некоректного лікування: Відсутність професійної кваліфікації у
психології може призвести до некоректного або неправильного лікування психічних
проблем, що може загострити ситуацію та завдати шкоди клієнту.

18.На початку XX століття англійський філософ, психолог та педагог У. Джеймс

зазначив: «Для людини немає більш жорсткого покарання, ніж бути у суспільстві
і бути непомітним для інших людей».Прокоментуйте дане висловлювання.
Наведіть приклади, які підтверджують значущість потреби у спілкуванні
(мотивації афіліації) для розвитку особистості людини. Які чинники
обумовлюють виявлення даної мотивації у житті людини?
Відповідь: Висловлення У. Джеймса підкреслює важливість спілкування та взаємодії з
іншими для розвитку особистості. Людина є соціальним істотою, і її самоствердження,
самоідентифікація та розвиток значною мірою залежать від взаємодії з оточуючими.
Приклади, що підтверджують значущість потреби у спілкуванні (мотивації афіліації)
для розвитку особистості:
1. Сприйняття себе через інших: Інші люди допомагають нам формувати уявлення про
себе через свої відгуки та реакції.
2. Підтримка та емоційна підтримка: Спілкування з близькими людьми може надавати
емоційну підтримку та зміцнювати відчуття приналежності.
3. Відчуття приналежності: Бажання бути частиною групи або спільноти має сильний
вплив на наше самопочуття та самовизначення.
4. Соціальне порівняння: Спілкування з іншими допомагає нам оцінювати свої
досягнення та прогрес у порівнянні з іншими.
Чинники, які обумовлюють виявлення мотивації афіліації в житті людини, включають:
1. Потреба в приналежності: Бажання бути частиною спільноти або групи та відчувати
підтримку та розуміння.
2. Емоційна підтримка: Прагнення отримати емоційну підтримку та зрозуміння від
інших.
3. Спільні інтереси та цілі: Бажання спілкуватися з людьми, які мають схожі інтереси та
цілі.
4. Страх відхилення: Уникнення відчуття відхилення або відчуття байдужості до себе з
боку інших.
Отже, мотивація афіліації є важливим фактором у житті людини, що впливає на її
самопізнання, самовизначення та загальний розвиток. Взаємодія з оточуючими
людьми надає емоційну підтримку, сприяє соціальній адаптації та формуванню власної
ідентичності.
19.Спираючись на додаткову літературу, порівняйте пізнавальні процеси
відчуття і сприймання: а) виявіть спільні риси;
б) вкажіть на відмінності між ними;
в) визначте їх роль у сенсорно-перцептивній системі.
Відповідь: а) Спільні риси пізнавальних процесів відчуття і сприймання:
1. Опрацювання інформації: Як відчуття, так і сприймання включають опрацювання
зовнішньої інформації та перетворення її на внутрішні уявлення.
2. Рецепція стимулів: Обидва процеси включають прийом інформації від зовнішніх
стимулів через органи чуття.
3. Участь в сприйнятті світу: Відчуття і сприймання допомагають людині сприймати та
інтерпретувати світ навколо себе.
б) Відмінності між відчуттям і сприйняттям:
1. Способи обробки інформації: Відчуття в основному передає сигнали з органів чуття
в мозок без їхньої інтерпретації, тоді як сприймання включає інтерпретацію цих
сигналів.
2. Рівень свідомості: Відчуття може відбуватися на несвідомому рівні, тоді як
сприймання зазвичай пов'язане з усвідомленням та розумінням інформації.
3. Об'єктивність і суб'єктивність: Відчуття є більш об'єктивними і можуть бути спільними
для багатьох осіб, тоді як сприймання може бути більш суб'єктивним та
індивідуалізованим.
в) Роль у сенсорно-перцептивній системі:
1. Відчуття: Відчуття передають інформацію про зовнішні подразники, такі як звук,
світло, температура тощо, до органів чуття для подальшого опрацювання. Вони
допомагають реагувати на навколишнє середовище і виконувати базові функції, такі як
орієнтація і безпека.
2. Сприймання: Сприймання включає інтерпретацію цієї інформації мозком, що
дозволяє розуміти і визначати значення зовнішніх стимулів. Воно грає важливу роль у
формуванні уявлень про світ і прийнятті рішень.

20.Пригадайте та запишіть будь-які життєві ситуації і визначте,як ви

запамʼятовуєте
необхідну інформацію, які прийоми і способи для цього використовуєте.
Відповідь: Ось декілька життєвих ситуацій та способи, які я використовую для
запам’ятовування необхідної інформації:
1. Запам’ятовування імен: Щоб запам’ятати імена нових знайомих, я зазвичай
повторюю їх у своїй уяві, уявляючи обличчя та пов’язуючи ім’я з конкретною особою.
2. Навчання нових слів: Я використовую метод асоціації, уявляючи об’єкт або
ситуацію, пов’язану з новим словом, щоб полегшити його запам’ятовування.
3. Вивчення концепцій: Під час навчання нових концепцій я зазвичай роблю короткі
записи, складаю схеми або використовую мнемонічні пристосування, щоб допомогти у
вивченні та запам’ятовуванні матеріалу.
4. Організація інформації: Я стараюся організувати інформацію у логічні категорії або
системи, щоб полегшити її запам’ятовування і зрозуміння.
5. Використання повторення: Я використовую повторення, щоб закріпити важливу
інформацію. Повторне переглядання матеріалу або повторення ключових фактів
допомагає мені краще запам’ятовувати їх.
6. Використання аудіо- та відеозаписів: Часом я записую важливу інформацію аудіо-
або відеозаписом, щоб мати можливість повторно прослухати або переглянути її в
майбутньому.

21.Надайте психологічні рекомендації викладачеві щодо формування

мислительних операцій студентів на семінарських заняттях з вашої
спеціальності.
Визначте, які фактори впливають на їх формування.
Наведіть приклади.
Відповідь: Психологічні рекомендації для викладача щодо формування мислительних
операцій студентів на семінарських заняттях можуть включати такі пункти:
1. Створення стимулюючого середовища: Створіть атмосферу, де студенти почувають
себе зручно для висловлення своїх думок і ідей. Підтримуйте відкрите обговорення і
сприяйте активній участі.
2. Активне застосування питань: Задавайте студентам питання, які стимулюють аналіз,
критичне мислення та висловлення власних думок. Підтримуйте дискусії та дебати,
щоб студенти могли вчитися розв'язувати проблеми та робити власні висновки.
3. Формулювання завдань з акцентом на розвиток критичного мислення: Створюйте
завдання, які вимагають аналізу, оцінки та синтезу інформації. Наприклад,
запропонуйте студентам аналізувати і порівнювати різні теорії чи дослідження у вашій
спеціальності.
4. Забезпечення ретельного обговорення результатів: Після виконання завдань або
досліджень, проведіть обговорення результатів з учнями, вислухавши їхні думки та
допомігши їм зрозуміти основні висновки.
5. Використання різних методів навчання: Експериментуйте з різними методами
навчання, такими як групова робота, практичні вправи, використання відео- та
аудіоматеріалів тощо. Різноманітність допоможе привернути увагу студентів та
сприятиме їхньому розвитку.
Фактори, що впливають на формування мислительних операцій у студентів,
включають:
1. Методи навчання: Ефективне використання різних методів навчання допомагає
стимулювати мислення та сприяє активному залученню студентів.
2. Сприйняття вчителя: Викладач може впливати на мислення студентів своїм стилем
викладання, використанням питань і методів обговорення.
3. Самостійна робота: Можливість самостійно працювати над завданнями,
дослідженнями або проектами також сприяє розвитку мислення студентів.
4. Стимулююче середовище: Навколишнє середовище, яке сприяє відкритому обміну
думками і ідеями, стимулює мислення та активну участь студентів.
Наприклад, як викладач психології, ви можете провести семінар, де студенти мають
аналізувати випадок психологічного порушення та обговорювати можливі стратегії
лікування. Використовуйте питання, що спонукають до роздумів та аналізу, і надайте
можливість студентам висловлювати власні думки та висновки.

22.Психологічно обгрунтуйте ефективні прийоми керування емоціями:

1.наявність головного життєвого вибору;
2.позитивно-емоційне ставлення до справи;
3.послаблення мотивації;
4.передбачення;
5.попередня підготовка відступних стратегій;
6.тимчасове відмовлення від зусиль, спрямованих на швидке досягнення мети;
7.загальна переоцінка значущості ситуації;
8.дати можливість висловитися схвильованій людині.
Відповідь: 1. Наявність головного життєвого вибору: Керування емоціями може бути
ефективним, коли особа розуміє, що має вибір у тому, як реагувати на події. Це надає
відчуття контролю над ситуацією, що зменшує рівень стресу і допомагає зосередитися
на конструктивних діях.
2. Позитивно-емоційне ставлення до справи: Зацікавленість та позитивне ставлення до
виконання завдання або досягнення мети може сприяти кращому керуванню емоціями.
Позитивне налаштування може зменшити страх або тривогу, які можуть перешкоджати
досягненню цілей.
3. Послаблення мотивації: Іноді зменшення інтенсивності мотивації може допомогти
керувати емоціями, зокрема, якщо висока мотивація призводить до стресу або
перенапруження. Послаблення мотивації дозволяє зосередитися на процесі, а не на
результаті, що знижує рівень стресу.
4. Передбачення: Знання та передбачення можливих емоційних реакцій на певні події
допомагає особі підготуватися до них та розробити стратегії керування емоціями.
5. Попередня підготовка відступних стратегій: Особі може бути корисною попередня
підготовка стратегій управління емоціями на випадок, якщо справжній план не працює.
Це дозволяє знизити рівень стресу в ситуаціях несподіваних подій або невдач.
6. Тимчасове відмовлення від зусиль, спрямованих на швидке досягнення мети: У
деяких випадках відмова від намагань досягти мети в найкоротший термін може
зменшити тривогу та стрес, дозволяючи особі зосередитися на процесі та прийняти
більш розумні рішення.
7. Загальна переоцінка значущості ситуації: Перегляд ситуації в більш широкому
контексті допомагає зменшити її вагу та значення, що дозволяє краще керувати
емоціями і знайти ефективніші шляхи розв'язання проблем.
8. Дати можливість висловитися схвильованій людині: Слухання та підтримка людини,
яка переживає стрес або тривогу, може допомогти їй розробити стратегії керування
емоціями та знайти вихід із складних ситуацій.

23.Використовуючи додаткову літературу, здійсніть порівняльний аналіз різниці

між почуттями та емоціями. Складіть порівняльну таблицю емоцій та почуттів.
Відповідь: Почуття та емоції є ключовими аспектами людського досвіду, але вони
мають різницю у своїй природі та вираженні. Нижче наведено порівняльну таблицю,
яка відображає основні відмінності між ними

Особливості Почуття Емоції

Природа Стійке та тривале Тимчасове та

короткочасне

Внутрішній стан Внутрішній стан Реакції на зовнішні події

особистості

Види Радість,смуток,задоволенн Страх,гнів,радість,сором

я тощо тощо
 Заподіяність Зазвичай не залежить від Реакція на конкретні
конкретних людей ситуації

Свідомість Можуть буди свідомо Можуть бути несвідомими

контрольованими та автоматичними

Вираження Можуть бути прихованими Зазвичай виражаються

через жести,міміку,мову
тіла тощо

24.3 художньої або професійної літератури відберіть приклади,які ілюструють

вплив емоцій на пізнавальні психічні процеси, на поведінку, на організм в
цілому; емоційні стани (настрій, пристрасть, афект, фрустрація, стрес).
Відповідь: Ось три приклади з художньої та професійної літератури, які ілюструють
вплив емоцій на психічні процеси, поведінку та організм в цілому:
1. “1984” Джорджа Орвелла: У цьому романі описано суспільство, де люди піддаються
контролю тоталітарного режиму. Головний герой, Вінстон Сміт, переживає почуття
страху, тривоги та безнадійності під впливом диктатури. Його емоційний стан сильно
впливає на його здатність сприймати об’єктивну реальність та здійснювати об’єктивні
рішення.
2. “The Bell Jar” Сильвії Плат: У цьому автобіографічному романі авторка описує свої
власні емоційні боротьби з депресією та стресом. Головна героїня, Естер, піддається
різним емоційним станам, які впливають на її психічне здоров’я, поведінку та
сприйняття світу.
3. “Emotional Intelligence” Деніела Гоулмана: Ця професійна книга досліджує вплив
емоційного інтелекту на успіх у різних аспектах життя, включаючи взаємини,
професійні досягнення та фізичне здоров’я. Автор розглядає, як емоції впливають на
рішення та поведінку людини в різних сферах життя.
Ці приклади демонструють, як різноманітні емоційні стани впливають на людський
досвід та поведінку у різних культурних та соціальних контекстах.

25.Підберіть психологічні рекомендації для людини, яка знаходиться у стані

стресу різних ступенів.
Відповідь: Ось короткі психологічні поради для людей, які переживають стрес:
1. Вирішуйте проблеми, над якими є контроль, але приймайте ті, на які не маєте
впливу.
2. Використовуйте методи релаксації, такі як дихання або медитація.
3. Знаходьте час для задоволення себе і відновлення енергії.
4. Дотримуйтесь здорового способу життя з правильним харчуванням, фізичною
активністю і сном.
5. Звертайтеся за підтримкою до друзів, родини або професійного психолога.
6. Навчайтеся керувати своїми думками і замінюйте негативні думки на позитивні.
7. Робіть короткі перерви, щоб відпочити та зосередитися на моменті.
Ці рекомендації можуть допомогти зменшити рівень стресу та покращити загальний
стан емоційного благополуччя. Важливо знайти ті методи, які найбільш ефективно
працюють для вас та впроваджувати їх у своє щоденне життя.
26.Надайте поради для ваших однолітків (18-21 рр.) на тему: «Прийоми роботи
над собою, які можуть сприяти формуванню вольових якостей».
Відповідь: Ось декілька порад для молодих людей віком 18-21 років щодо розвитку
вольових якостей:
1. Встановлюйте конкретні цілі: Ставте собі малі та досяжні цілі, а потім поступово
піднімайте планку. Це допоможе вам розвивати наполегливість і вольові якості.
2. Практикуйте самоконтроль: Встановлюйте режим дня, вчасно виконуйте завдання і
дотримуйтесь графіку. Навчіться відстежувати свій прогрес і коригувати свої дії, якщо
щось йде не так.
3. Розвивайте вміння приймати рішення: Вирішуйте проблеми самостійно і не бійтеся
відповідальності за свої вчинки. Навчіться аналізувати альтернативи та приймати
обґрунтовані рішення.
4. Ставте виклики собі: Виходьте із зони комфорту, робіть те, що вас лякає або чого ви
не впевнені в своїх здібностях. Це допоможе розвивати сміливість і відвагу.
5. Використовуйте методи самомотивації: Знаходьте інтересні способи мотивувати
себе, встановлюйте винагороди за досягнення цілей і навчайтеся від перешкод.
6. Практикуйте відповідальність: Будьте відповідальними за свої дії і вчинки,
дотримуйтесь своїх зобов’язань і не уникають відповідальності перед собою та
оточуючими.
7. Навчайтесь зміцнювати вольову силу: Практикуйте концентрацію уваги, долайте
відволікаючі чинники і розвивайте вміння тримати свої думки та емоції під контролем.
Ці поради допоможуть вам розвивати вольові якості та готувати себе до досягнення
великих успіхів у майбутньому.