За методом запам'ятовування

мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів

заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією;
довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів.
Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей
запам'ятовування;
За характером переважної психічної активності
рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності ;
моторна - пам'ять відбувається, коли людина пише ;
образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, сенсорна;
словесно-логічна — запам'ятовується думка у формі понять.Розуміння чогось.

Види пам'яті
За тривалістю
збереження
інформації,Розрізняють:
сенсорна пам'ять триває 0,2–0,5
секунди, дозволяє людині
орієнтуватися в оточенні;
короткочасна пам'ять
забезпечує запам'ятовування
одноразової інформації на
короткий проміжок часу — від
кількох секунд до хвилини;
довготривала пам'ять —
збереження інформації
протягом тривалого часу;
оперативна (короткочасна,
безпосередня, робоча)
пам'ять — проявляється під час
виконання певної діяльності і
необхідна для її виконання в
кожний заданий проміжок часу.
 Генетична
Похідні види пам'яті
пам'ять — спадкова пам'ять, у
ході якої зафіксована програма ембріонального
та індивідуального розвитку індивіда;
 Біологічна пам'ять — властива всім живим
істотам починаючи з одноклітиних, відображає
індивідуальний розвиток після народження,
адаптація до зовнішнього середовища
(Черепаха — море ; Людина- дихання,
ковтання, зір);
 Психологічна пам'ять — загально психічний
процес відображення досвіду людини шляхом
засвоєння та подальшого відтворення (
забування) будь-якої інформації;
 Особистісна пам'ять, яка виявляється у
новому виді відтворення - спогадах про події з
життя [наприклад, дитини, її успіхи в
діяльності, взаємостосунки з дорослими й
однолітками];
 Експліцитна пам'ять — на зв'язок між
об'єктами, подіями тощо.
 Фізіологія
Короткочасна
пам'ять
Довготривала
пам'ять
Теорія
активної
пам'яті
 Певні соматичні та психічних розлади, зокрема хвороба Альцгеймера, 
хвороба Паркінсона, деменція, неврози, депресія, розумова відсталість,
отруєння важкими металами, розлади функції щитоподібної залози тощо
спричинюють погіршення та у деяких важких випадках - навіть повну втрату
пам'яті.

Розлади пам'яті
Покращення
пам'яті
Найефективніший метод 
покращення пам'яті —
збагачення мозку киснем, чому
сприяють фізичні вправи й
прогулянки на свіжому повітрі.
Покрашеню пам'яті сприяє
інтелектуальна активність,
розумові ігри, спілкування з
людьми тощо. Для покращення
пам'яті вживають спеціальні 
біологічно активні добавки
 рослинного походження, 
вітаміни.
 Здатність впізнавати і
відтворювати музичний
матеріал. Музичне
впізнавання необхідно
для осмисленого
сприйняття музики.
 Розвиток музичного
слуху.
 Важливе місце займають
слухова і емоційна
пам'ять.

Музична пам'ять
Витіснення і звичайне забування
Витіснення — це процес виключення зі сфери свідомості думок, почуттів,
бажань та потягів, які завдають болю, сорому або відчуття провини.
Звичайне забування
Забування частини вивченого є звичайним процесом психічного життя людини.
Якщо воно не пов'язане із фрустрацією і психічним захистом, тоді його неважко
відрізнити від тієї особливої амнезії, яка має місце внаслідок роботи механізму
витіснення.