Тема: Статистичні методи дослідження виробничого травматизму

Мета роботи: розкрити важливість дослідження та профілактики

виробничого травматизму.

Таблиця 1.1 (Вихідні данні)

Підприємство А
№
Р n Д
варіанту Показники
106 4 46
Підприємство Б
11 Показники
Р n Д
109 6 51
Розрахунок:
Коефіцієнт частоти нещасних випадків Кч=(1000*n/P):
1)Кч(А)= 1000*n/P=1000*4/106=37,735
1)Кч(А)= 1000*n/P=1000*6/109=55,048
Коефіцієнт важкості нещасних випадків Кв=(Д/n):
2)Кв(А)=(Д/n)= 46/4=11,5
2)Кв(А)=(Д/n)= 51/6=8,5
Коефіцієнт виробничих втрат (узагальнюючий) Квв= (1000*Д/Р):
3) Квв(А)= (1000*Д/Р)= 1000*46/106=433,962
Або (Кч*Кв) 37,735*11,5=433,962
3) Квв(А)= (1000*Д/Р)= 1000*51/109= 467,889
Або (Кч*Кв) =55,048*8,5=467,889

Наші розрахунки можна зобразити за допомогою таблиці

3. Таблиця 1.2
Підприємства
Показники
А Б
Коефіцієнт частоти нещасних 1000*4/106= 37,735 1000*6/109=55,04
випадків Кч=(1000*n/P) (37,74) 8 (55,05)
Коефіцієнт важкості нещасних
46/4=11,5 51/6=8,5
випадків Кв=(Д/n)
1000*51/109=
Коефіцієнт виробничих втрат 1000*46/106=433,962 467,889
(узагальнюючий) Квв= Або Або
(1000*Д/Р) 37,735*11,5=433,962 55,048*8,5=467,8
89

4.1 Порівняльний аналіз показників травматизму за завдані роки:

Зм. Арк. № документа Підпис Дата

Розробив Гречаник Я.О Літера Аркуш Аркушів
Перевірив Мельник Р.Ф. Н 1

Н.контр. ВСП ХПК НУ ЛП

Затв.
 Порівнюючи підприємство А і підприємство Б можна зробити висновок що на
підприємстві А коефіцієнт частоти нещасних випадків є меншим ніж на
підприємстві Б на 17,313
Коефіцієнт важкості є більшим на підприємстві А ніж на підприємстві Б на 3
Коефіцієнти виробничих втрат на підприємстві Б(467,889)є більшим ніж на
підприємстві А(433,962), на 33,927.
Якщо враховувати коефіцієнт важкості нещасних випадків підприємство А має
у 1,35 рази більший показник ніж підприємства Б.
Якщо порівнювати наші два підприємства можна зауважити, що на підприємстві
Б частота нещасних випадків трапляється у 1,46 рази частіше ніж на
підприємстві А.
А також коефіцієнт виробничих витрат в підприємства Б у 1,078 разів більший
ніж у підприємства А.
Причини таких показників:
Причиною саме таких показників, є те, що у підприємстві А, кількість нещасних
випадків за звітний період із втратою працездатності на 1 і більше днів, є на 2
меншим ніж у підприємстві Б, тому частота нещасних випадків, там у 1,46 разів
частіше.
Причиною того, що коефіцієнт важкості нещасних випадків на підприємстві А є
більшим ніж Б є те, що такий показник як Д, тобто загальна кількість днів
непрацездатності у потерпілих , для випадків із втратою працездатності на 1 і
більше днів; на підприємстві Б, є більшим ніж А.

4.2 Висновок:

Проаналізувавши свій випадок, я обрала статистичний метод для аналізу.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами:
звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки
травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими
місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке
спричинило травму.
Також цей метод дозволяє встановити за окремими підприємствами
найпоширеніші види травм, визначити причини, які спричиняють найбільшу
кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести
необхідні організаційно-технічні заходи.

5.1Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на

виробництві:
Технічні заходи:
o модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;
o перепланування розміщення обладнання;
o впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим
обладнанням.
Організаційні заходи
 якісне проведення інструктажу
Арк.

Зм. Арк. № Документа Підпис Дата 2

  навчання робітників, з
 алучення їх до роботи за спеціальністю,
 здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою;
 організація раціонального режиму праці і відпочинку;
 забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами
захисту; виконання правил експлуатації обладнання.
 контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;
 контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог
охорони праці;
 забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного
захисту; та ін.
Санітарно-гігієнічні(виробничі) заходи:
 придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії
електромагнітних випромінювань , пилу, газів, шуму тощо;
 влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем
опалення, кондиціонування;
 реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.
 контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;
 забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;
 атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони
праці; та ін.
Наукові заходи:
- прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій;
- моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення;
- підготовка науково обгрунтованих технічних рішень, спрямованих на
підвищення безпеки і поліпшення умов праці; та ін.
Нормативно-методичні заходи:
 розробка посібників і рекомендацій;
 розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;
 забезпечення програм і розробка методик навчання з питань охорони праці;
Медико-профілактичні заходи:
 придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;
 організація профілактичних медичних оглядів;
 організація лікувально-профілактичного харчування.

Та багато інших заходів для попередження виробничого травматизму.

Також при виконанні практичної роботи ми визначили, що більшість усіх

нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних
якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову
діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників.
При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.
5.2Причини які могли призвести до таких наслідків:
1) Технічні причини:

Арк.

Зм. Арк. № Документа Підпис Дата 3

 конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів
виробництва; конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність
транспортних засобів; неякісне розроблення або відсутність проектної
документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель,
споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо; неякісне
виконання будівельних робіт; недосконалість технологічного процесу, його
невідповідність вимогам безпеки; незадовільний технічний стан, зокрема:
виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території;
засобів виробництва; транспортних засобів; незадовільний стан виробничого
середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та
шкідливих виробничих факторів); інші.
2) Oрганізаційні причини:
незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи
управління охороною праці; недоліки під час навчання безпечним прийомам
праці, зокрема: відсутність або неякісне проведення інструктажу; допуск до
роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці; неякісне розроблення,
недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність; відсутність у
посадових інструкціях визначення функціональних обов’язків з питань охорони
праці; порушення режиму праці та відпочинку; відсутність або неякісне
проведення медичного обстеження (професійного відбору); невикористання
засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними; виконання робіт з
відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами
сигналізації, вентиляції, освітлення тощо; залучення до роботи працівників не
за спеціальністю (професією); порушення технологічного процесу; порушення
вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин,
механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних
засобів; порушення правил безпеки руху (польотів); незастосування засобів
індивідуального захисту (за їх наявності); незастосування засобів колективного
захисту (за їх наявності); порушення трудової і виробничої дисципліни,
зокрема: невиконання посадових обов’язків; невиконання вимог інструкцій з
охорони праці; інші.
3) Психофізіологічні причини:
алкогольне, наркотичне, токсикологічне отруєння; алкогольне, наркотичне,
токсикологічне сп'яніння; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні
фізичні дані або стан здоров’я; незадовільний психологічний клімат у
колективі; травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб;
особиста необережність потерпілого; інші причини.

Арк.

Зм. Арк. № Документа Підпис Дата 4