Я обрала: Літопис Руський 946-972

Там були такі персонажі: Ольга та син її

Святослав ;деревляни ;Свенельд і Асмуд ;цесарь Костянтин ;
О́льга— княгиня київська, дружина руського князя Ігоря Рюриковича.
Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому сину
Святославу і фактичною правителькою Русі у 944—964 роках.
Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини,
організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У
зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957
року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором
Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. У 964 році
передала владу синові. Похована за християнським звичаєм. Канонізована
Католицькою і Православною церквою як свята Ольга.
Функції Ольга:
 «І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города.»
 «А як узяла вона город, то спалила його. І старійшин же
города спалила, а інших людей — тих побила, а других
оддала в рабство мужам своїм, а решту їх зоставила
платити данину.»
 «І, пробувши один рік, пішла Ольга до Новгорода.
Установивши порядок, повернулася вона до сина свого в
Київ і перебувала [тут] із ним у любові.»
Святослав — князь новгородський і Великий князь Київський з 945
(фактично з 964) по 972 .
Формально Святослав став правителем у трирічному віці після загибелі 945
року батька, київського князя Ігоря, але самостійне правління почалося, як
можна судити за непрямими даними, близько 961 року (за літописом 964
року). За Святослава Київською Руссю значною мірою правила його мати —
княгиня Ольга, спочатку через малоліття Святослава, потім через його
постійне перебування у військових походах. При поверненні з походу на
Болгарію Святослава було вбито печенігами 972 року на дніпровських
порогах.
Функції Святослава :
 «Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і
хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус 1, багато
воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні
м’яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або
воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв»
 «Переміг Святослав вятичів і данину на них наклав.»
 «Рушив Святослав на Дунай на Болгар, і в битві одолів Святослав
болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у
[городі] Переяславці, [і] беручи данину з греків.»
 «Святослав посадив Ярополка в Києві, а Олега в Деревлянах.»
  «Прийшов Святослав у пороги, і напав на нього Куря, князь
печенізький. І вбили вони Святослава, і взяли голову його, і з черепа
його зробили чашу, — окувавши череп його золотом 1, пили з нього.
Свенельд же прийшов у Київ до Ярополка. І було всіх літ княжіння
Святославового двадцять і вісім.»
Деревляни:
 «Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх.»
 «Деревляни ж [їй] сказали: «Ми раді б згодитись на данину, але ти
будеш мстити за мужа свойого».»
 «Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали
до Ольги з поклоном.»