Індійська культура є однією з найстаріших і найрізноманітніших

культур світу. Ця цивілізація мала неймовірно цікаву філософію, яка

породила величезну, значущу спадщину не тільки із матеріальних пам’яток, а
й із духовних принципів і практик.

Особисто на мене значливе враження справила станово-кастова

система, яка обґрунтовувалася у «Рігведах» (стародавня збірка релігійних
гімнів, написаних ведичним санскритом), оскільки при поділі суспільства на
4 основні касти або варни, а саме: брахмани, каштрії, вайш’ї, шудри,
обмежувався діапазон вибору професій, а також вибору побутових стосунків,
ба більше, можна було оформити законний шлюб лише між представниками
одного стану, що, як на мене, є дуже жорстоким.

Очевидно, що велику роль у формуванні та розвитку Стародавньої Індії

відігравали релігія, наприклад: поява буддизму, вчення про ахімсе або
ахінс(заборона завдавати шкоди живим істотам), також певні розгалуження –
індуїзм, брахманізм та інше. Філософія цих релігій мені знайома, тож, на
мою скромну думку, вона деяким чином послужила створенню багатої
кількості храмів та величезної кількості літературних пам’яток. Прикладом :
створені з металу або каменю велетенські статуї Будди, Брахми, Вішну,
Шиви та інш., завдяки яким люди начебто спілкувалися із божественним,
фрески печер Аджанти, за якими можна вивчати архітектуру міст, одяг,
зброю, прикраси, також скельні храми Еллори, вирублені з кам’яного
монополіту. Літературна спадщина включає безпосередній прояв
філософської думки Стародавньої Індії, а саме: релігійні драми, «Веди»,
казки, повчальні оповідання, епічна поема «Рамаян», відома драма поета
Калідаси «Шакунтала», «Кама-сутра», «Бхавад-піта», «Упанішади» та багато
іншого.

Неможливо оминути й такі досягнення як : винайдення десятково

системи числення, таблиці біноміальних коефіцієнтів, здобутки в хімії,
астрономії, медицині, природознавстві, саме це було зумовлене розвитком
філософських вчень таких як : міманса та веданта, ньяя та вайшешика, санках
та йога.