Professional Documents
Culture Documents
Untitled
Untitled
П Р О Е К Т И В Н А М Е Т ОД И К А « М А Л Ю Н О К С І М ’ Ї »
Сімейну ситуацію, яку батьки оцінюють з усіх боків позитивно, дитина може сприймати зовсім
інакше. Дізнавшись, яким вона бачить навколишній світ, сім’ю, батьків, себе, можна зрозуміти причини
виникнення багатьох проблем і ефективно допомогти їй при їх вирішенні.
Призначення тесту Тест призначений для виявлення особливостей внутрішньосімейних відносин.
Методику можна використовувати з 3,5 років.
Інструкція: “Намалюй, будь ласка, свою сім’ю”. Не слід давати які-небудь вказівки чи уточнення.
На запитання, яні може поставити дитина, типу “Кого треба малювати, а кого не треба?”, “Треба
намалювати всіх?”, “А дідуся малювати треба?” і т.д., відповідати слід ухильно, наприклад: “Малюй так,
як тобі хочеться”.
Процедура Дитині дають простий олівець середньої м’якості, набір кольорових олівців, гумку і
стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів
виключається. Поки дитина малює, психолог повинен
ненав’язливо проводитиспостереження, відзначаючи такі моменти, як:
– порядок заповнення вільного простору.
– порядок появи персонажів малюнка.
– час початку і закінчення роботи.
– виникнення труднощів при зображенні того чи іншого персонажа або елементів малюнку (надмірна
зосередженість, паузи, помітна повільність, користування гумкою і т.д.).
– час, витрачений на виконання окремих персонажів.
– емоційний настрій дитини під час зображення того чи іншого персонажа.
– спонтанні коментарі дитини.
Батьківська пара
Зазвичай батьки зображуються разом, батько вище і крупніше міститься ліворуч, мати нижче
праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значимості. Слід враховувати, що малюнок не завжди
відображає дійсність, іноді це лише віддзеркалення бажаного. Дитина, яка виховується одним із
батьків, може проте зобразити їх обох, висловлюючи тим самим своє бажання того, щоб їх союз
відновився. Якщо ж дитина малює одного з батьків, з яким живе, це означає прийняття нею реально
існуючої ситуації, до якої дитина більш-менш адаптувалась.
Намалював маму і тата
Один з батьків може опинитися на малюнку в ізольованому положенні. Якщо фігура однієї статі
із досліджуваним і зображена осторонь від інших, то це можна інтерпретувати як бажання дитини
перебувати з кимось із батьків протилежної статі. Ревнощі, викликана Едіповим комплексом, є цілком
нормальним явищем для дитини до досягнення нею статевого дозрівання (в середньому 12 років).
Немає
Якщо на малюнку батьки контактують один з одним, наприклад тримаються за руки, то,
значить, у житті між ними спостерігається тісний психологічний контакт.
Немає
Ідентифікація та гендерні особливості досліджуваного
Ідентифікація проявляється в схожому зображенні себе і людини з якою дитина себе ідентифікую.
Або ця людина зображується досить детально і гарно промальовується.
Немає
Ідентифікація з кимось із батьків своєї статі відповідає нормальному стану речей. В малюнку
Немає
Ідентифікація зі старшим сиблінгом, незалежно від статі, також є нормальним явищем, особливо
якщо є відчутна різниця у віці.
Немає
Дівчатка більше, ніж хлопчики, приділяють увагу малюванню особи, зображують більше деталей.
Вони зауважують, що їхні матері багато часу приділяють догляду за обличчям, косметиці і самі поступово
засвоюють цінності дорослих жінок. Тому концентрація на малюванні особи може вказувати на хорошу
статеву ідентифікацію дівчинки.
У малюнках хлопчиків цей момент може бути пов’язаний із заклопотаністю своєю фізичною
красою, прагненням компенсувати її фізичні вади, формуванням стереотипів жіночої поведінки.
Немає
Висновок: Видно, що сестра для нього найбільш близька, може тому що вона багато з ним грається. Також він
виділив волосся у сестри, що означає, що це для нього важливо. Має певне розуміння хто в сім’ї головний(мама), а
хто має найменший вплив(він). Не намалював тата, можливо тому що вони з ним не дуже близькі. Або може
ревнувати тата до мами. Те що він намалював себе найменшим, може означати, що він має потребу в турботі та
догляді. Це може бути пов’язано з тим, що дитина звикла до атмосфери постійної і надмірної опіки, яка
оточує її в сім’ї.