1.

«Східний похід» Александра Великого

У 336 р. до н. е. Македонію очолив син Філіппа II Александр (356— 323 рр. до н. е.). Він
продовжив справу свого батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й
створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.
У 336 р. до н. е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові
Мала Азія. Похід на деякий час було перервано повстанням у підкорених Фівах. Александр жорстоко
придушив повстання і 30 тис. фіванців продав у рабство. У 334 р до н. е. 35 тис. македонян на чолі з
Александром продовжили «Східний похід».
Перська держава у цей час була ослаблена боротьбою за владу між сатрапами, які стали
самостійними і не бажали коритися цареві Персії Дарію III. А Персії протистояла згуртована армія
Александра, що складалася зі збройних сил усіх великих грецьких полісів, окрім Спарти.
Командувач перської армії Мемнон, розуміючи, що сили нерівні, пропонував заманювати
македонців у глиб Персії, знищуючи запаси продовольства та кормів для коней, щоб потім, коли армія
Александра буде знесилена, завдати їй нищівної поразки. Але Дарій боявся зради сатрапів і не
погодився з планом Мемнона.
Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Гранік у 334 р. до н. е. Александр
зіткнувся з найбільш боєздатною частиною перського війська — грецькими найманцями. Він вишикував
свої війська так, що в центрі перебувала фаланга важкоозброєної піхоти, а з флангів — кавалерія та
легка піхота. У такому порядку солдати македонського царя форсували річку та знищили перських
лучників. Потім ударила кіннота, яка розбила ворожу кавалерію й грецьких найманців. Перемогу було
здобуто. Військо Дарія відступило. Не зустрічаючи спротиву, македоняни захопили більшість
підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом.
Александр продовжив війну з Персією. У 333 р. до н. е. на території Сирії, біля затоки Ісса, на
узбережжі Середземного моря, між ним і свіжими силами Дарія відбулася нова битва. Дарій відразу
кинув у бій особисту гвардію. Александр очолив атаку важкої кавалерії.
Після тривалого та кровопролитного бою Дарій в оточенні охоронців залишив поле бою.
Перські війська занепали духом. Грецькі найманці вважали за краще повернутися на
батьківщину. Як трофей Александр захопив скарбницю, царських придворних та особисту колісницю
перського царя.
Після перемоги при Іссі македонська армія пішла до Фінікії. Більшість фінікійських міст
Александру вдалося захопити без особливих зусиль. Тільки Тір здався після семи місяців важкої облоги.
Македонянам довелося побудувати дамбу, що поєднала материк з островом, на якому було місто. І
тільки тоді війська змогли підійти до мурів Тіра. Під час облоги Александр застосував бойові метальні
машини, встановлені на кораблях. Македонський цар жорстоко помстився оборонцям після перемоги: 8
тис. жителів міста було вбито, близько 30 тис. продано у рабство.
Далі перед Александром лежали землі Єгипту, що були підкорені персами. Єгипет здався
Александру без бою. Жерці цієї країни оголосили Александра богом. Перський цар Дарій III відчув, що
втрачає свою імперію, тому запропонував Александру укласти мирну угоду. Він був готовий віддати
узбережжя Малої Азії та сплатити величезний викуп за полонених. Але Александр вимагав, щоб Дарій
III визнав його єдиним володарем Малої Азії. Тоді перський цар пішов на відчайдушний крок. Він
зібрав війська, які у нього залишилися, і навесні 331 р. до н. е. зустрівся в останньому двобої з
Александром.
Це відбулося біля селища Гавгамели, на північ від Вавилона. Уперше перси застосували проти
македонян бойових слонів і колісниці, до яких були прикріплені величезні серпасті ножі. Лучники
Александра перебили більшість візничих та погоничів слонів. Некеровані, поранені та налякані тварини
кинулися назад і почали топтати перську піхоту. Залишки перської кінноти прорвали ряди македонян,
але загинули, натрапивши на опір македонської фаланги. Сам Александр на чолі кінноти атакував
особисту гвардію перського царя. У черговий раз Дарій змушений був відступати. Він утік у глиб
імперії, де в 330 р. до н. е. був зрадницьки вбитий сатрапом, що претендував на царський престол.
Військо Александра пограбувало та спалило столицю Персії Персеполь.
У 327 р. до н. е. військо македонян увійшло до Індії і рушило в долину Інду. Йому протистояли
загони царя (раджі) Таксили. У результаті переговорів Александру вдалося укласти союз із цим
індійським царем і разом з ним виступити проти іншого раджі — Пора. У 326 р. до н. е. на річці Гідасп
відбулася вирішальна битва. Непереможна македонська кавалерія, очолювана, як завжди, самим
Александром, легко перемогла вершників супротивника. Але, коли вона наблизилася до слонів,
нажахані коні зупинилися. Індійські лучники, сидячи на слонах, легко нищили македонську кінноту.
Александр застосував уже випробувану в битвах із персами тактику і здобув чергову блискучу
перемогу. Македоняни захопили більшість слонів, 9 тис. вояків ворожої армії й самого царя Пора.
Західну частину Індії було завойовано. Далі Александр планував піти до Гангу, але стомлені
вояки та командири умовили полководця припинити похід і повернути назад. «Східний похід»
завершився.
ХРОНОЛОГІЯ «СХІДНОГО ПОХОДУ» АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Дата Подія
334 р. до н. е. Початок «Східного походу» Александра Македонського.
Перехід македонських військ через чорноморські протоки (Геллеспонт)
до Азії.
Битва на річці Гранік. Перемога військ Александра
Македонського
333 р. до н. е. Битва при Іссі. Перемога військ Александра Македонського
Січень— Облога і взяття міста Тір македонськими військами. Місто, що
серпень 332 р. до н.розташовувалося на острові неподалік від берега і було головною базою
е. перського флоту, вдалось захопити лише після того, як із берега до
нього було збудовано дамбу. Завойоване місто було віддано на
розграбування і руйнування, а мешканці продані в рабство
Грудень 332 Підкорення Сгипту. Проголошення Александра Македонського
— березень 331 р. дорівним до богів
н. е.
1 жовтня 331 Битва при Гавгамелах, що стала вирішальною в подальшій долі
р. до н. е. Персії. Незабаром перський цар Дарій, що втік із поля битви після
нищівної поразки, був зрадницьки вбитий. Перська імперія фактично
припинила існування
329 р. до н. е. Підкорення Александром Македонським Середньої Азії
Весна 327 — Похід Александра Македонського на Індію. Вирішальна битва
липень 326 р. до н. е. відбулась на річці Гідасп, у якій македонські війська здобули перемогу.
Але македонське військо відмовилося рухатися далі на Схід
326—324 рр. Повернення Александра Македонського до Вавилона. Частина
до н. е. військ рухалася суходолом уздовж Перської затоки, а частина — на
кораблях. У результаті походу постала величезна імперія від Балкан до
річки Інд
Наслідки і результати «Східного походу» Александра Македонського: Було знищено
Перську імперію давнього ворога грецьких держав, натомість постала нова імперія Александра
Македонського, яка включала Грецію, колишні володіння Персії та частину Індії. Імперія Александра
Македонського виявилась нежиттєздатною і після його смерті розпалася, частина підкорених народів
здобула незалежність.
Великі багатства, накопичені перськими царями і захоплені Александром Македонським, були
пущені в обіг, що дало поштовх розвитку торгівлі між всіма відомими на той час країнами, що раніше
розвивалися ізольовано.
 Похід сприяв поєднанню грецької та східної цивілізацій, культур, їх взаємообміну. Греки
ознайомилися з досягненнями Сходу, у свою чергу, Схід перейняв здобутки греків.

2. Імперія Александра Македонського

Результатом військових походів та численних перемог Александра Македонського було
створення величезної імперії. До її складу увійшли Греція, Сирія, Фінікія, Персія, Єгипет, Західна Індія.
Це була одна з найбільших імперій стародавнього світу. Столицею створеної держави стало місто
Вавилон. На всій території імперії засновувалися нові поліси, багато з яких називали на честь царя —
Александріями (близько 70 міст).
Прагнучи підкорити увесь світ, Александр почав готуватися до підкорення Риму й Карфагену.
Але похід на захід так і не відбувся. У 323 р. до н. е. Александр несподівано захворів і помер. Йому було
33 роки.
Після смерті Александра його імперія проіснувала недовго. Боротьба за владу спричинила
численні війни між македонськими полководцями (діадохами).
Цікаво знати
У 324 р. до н. е. у місті Сузи за наказом Александра Македонського одночасно відбулося 10000
весіль. Цар ставив за мету об’єднати місцеве населення і завойовників-греків в один народ. Шлюб взяли
цар, його полководці, прості воїни.