Ярослав Мудрий

Один з найбільш шанованих давньоруських князів – князь Ярослав Мудрий, син Володимира Великого.
Прізвище Мудрий він дістав за любов до освіти і створення першого відомого на Русі зводу законів,
пізніше названого «Руською правдою». А ще він – батько, дядько й дід багатьох європейських правителів.
При хрещенні Ярослав отримав ім’я Георгій (або Юрій). Руська православна церква вшановує його як
благовірного і навіть внесла в святці день його пам’яті. У високосний рік це 4 березня, а в звичайний – 5-е.

Один з найбільш шанованих давньоруських князів

Про дату народження Ярослава Володимировича і сьогодні сперечаються. Але більшість істориків
і вчених схиляються до того, що князь з’явився на світ в 978 році, хоча повної впевненості в цьому нема.
Його батьками стали Володимир Святославович, який належав до роду Рюриковичів, і полоцька
княжна Рогніда Рогволдівна. Хоча і тут немає згоди. Наприклад, відомий історик Микола Костомаров
сумнівався, що саме Рогніда була матір’ю Ярослава. А його французький колега Арриньон і зовсім
вважав, що князя народила візантійська царівна Анна.

Портрет князя

Але заради справедливості варто відзначити, що інша маса істориків

схильна вважати саме Рогнеду жінкою, яка дала життя найвідомішому з
давньоруських князів.
Всіх чотирьох нащадків, народжених у шлюбі з Рогнедой, Ізяслава,
Мстислава, Ярослава і Всеволода, великий князь Володимир відправив
княжити в різні міста. Ярославу дістався Ростов. Але так як хлопчику ледь
виповнилося 9 років від роду, до нього був приставлений кормилець і
воєвода Будый (в інших джерелах Буди). Пізніше, коли подорослішав князь
Ярослав Мудрий почав правити Новгородом, годувальник і наставник
перетворився на найближчого соратника.
 Правління Ярослава Мудрого
Цей період має характер переказів і легенд.
Князювання Новгородом мало більш високий статус, ніж
управління Ростовом. І все ж новгородський володар мав
підлеглий статус по відношенню до київського, тобто
Володимиру. Тому князь Ярослав Мудрий в
обов’язковому порядку кожен рік виплачував батькові
2/3 зібраної з Новгородських земель данини. Це була
сума 2 тисячі гривень. 1 тисяча залишалася на зміст
самого вельможі і його дружини. Треба сказати, що її
розмір лише трохи поступався дружині Володимира.
Напевно, саме ця обставина підштовхнула сина
збунтуватися і в 1014 році відмовитися платити величезну
данину батькові. Новгородці підтримали свого князя, про
що є відомості в літописах. Володимир розгнівався і почав
готувати похід для підкорення бунтівників. Але на той
момент він був у похилих літах. Невдовзі захворів і
раптово помер, так і не покаравши сина.
Князь

Київський
Величезною заслугою князя Ярослава Мудрого
стала перемога над печенігами. Це сталося у 1036
році. Як свідчать літописи, місто було осаджене
кочівниками в той період, коли правитель відлучився
в Новгород, де взяв участь у закладенні храму. Але
отримавши звістку про небезпеку, він швидко
повернувся й розбив печенігів. З цього моменту їх
жорстокі і криваві набіги на Русь надовго
припинилися.

Просвітитель

Почалося «золоте» час Ярослава Мудрого. Після

здобутих перемог вельможа взявся за грандіозне
будівництво. На місці блискучої перемоги над
кочівниками було закладено Софійський собор. Він
багато в чому був копією собору в Царгороді.
Прикрашений чудовими фресками і мозаїкою, храм
вражав сучасників красою і радує око сьогодні.
Софійський собор

Князь не шкодував коштів на церкву і запрошував для оздоблення собору кращих грецьких майстрів. А
ще в місті з’явилися знамениті Золоті ворота. Над ними була збудована церква Благовіщення.
 Політика Ярослава Мудрого
Правитель доклав чималих зусиль, щоб перервати залежність руської православної церкви від Візантії.
Тому в 1054 році вперше в історії Русі її церкву очолив російський, а не грецький митрополит. Звали його
Іларіон.
Внутрішня політика Ярослава Мудрого була спрямована на підвищення освіченості народу і
викорінення залишків язичеської віри. Християнська віра прищеплювалася з новою силою. У цьому син
продовжив справу свого великого батька Володимира Хрестителя.

Пам’ятник великому будівельнику і просвітителю

Син велів перекладати грецькі рукописні книги на слов’янську мову. Він сам любив читати і намагався
прищепити любов до читання і освіті своїм підлеглим. Духовенство почало навчати дітей грамоті. У
Новгороді з’явилося училище для хлопчиків, яке набрало 300 перших учнів.
Кількість книг швидко зростало і книжна премудрість зводилася в свого роду моду того часу. Бути
освіченим ставало престижно.
У Повісті минулих літ йдеться про якийсь збір книг і документів, яке прийнято називати Бібліотека
Ярослава Мудрого. Вчені говорять про різну кількість: від 500 до 950 томів. За деякими даними,
бібліотека була передана князем (за іншими відомостями – його правнуком) Софійського собору.

Таємнича бібліотека не
знайдена.
Так як стародавні книги,
яким тисяча років, не
знайдені, то існує безліч
гіпотез, де вони можуть
зберігатися. Одні
стверджують, що це
можуть бути підземелля
Софійського собору, інші
говорять про катакомби
Києво-Печерської лаври,
треті – про Видубицький
монастир. Але є і скептики, які вважають, що безцінні фоліанти не могли вціліти після спустошливих
половецьких набігів і пожеж.
Ще одна версія, яка має право на існування, – Бібліотека Ярослава Мудрого стала частиною не менш
легендарної Бібліотеки Івана Грозного.
Князь Ярослав Мудрий стояв біля витоків появи перших руських монастирів, серед яких головний –
Києво-Печерський. Монастир не тільки вніс величезний внесок у просування і популяризацію
християнства і православ’я, але й зіграв величезну роль в освіті. Адже тут складалися літописи і
перекладалися книги.

Великий просвітитель
За його правління з’явилась «Руська правда». Це перший звід законів Русі, який послідовники
дописували і примножували.
Історики високо оцінюють і зовнішню політику правителя, в якій він домігся величезних успіхів.Він
першим з князів зробив наголос на дипломатію, а не на силу зброї. У той час головним засобом
налагодити відносини з іншими державами вважалися династичні шлюби. А так як Київська Русь за часів
правління Ярослава Мудрого перетворилася в освічену і сильну державу, то «поріднитися» з нею
виявили бажання багато правителів європейських країн

Читання «Руської правди»

Дружиною Ярослава Мудрого стала дочка короля Швеції Олафа – Інгігерда, яка отримала після хрещення
ім’я Ірина. Від батька їй дісталося багате придане – місто Альдейгаборг (пізніше Ладога). Прилеглі до
нього землі отримали назву Інгерманландія (що перекладається як землі Інгігерди).
Син князя – Всеволод – оженився на грецькій царівні. Ще двоє нащадків – на німецьких княжнах. Син
Ізяслав узяв в дружини сестру польського князя Казимира, а сам Казимир одружився на сестрі Мудрого –
Марії-Доброгневі.

Анна Ярославна

Такі ж династичні шлюби були у дочок

київського вельможі. Єлизавета була
видана заміж за норвезького короля
Гаральда, Анастасія – за угорського
правителя Андрія. Але найбільш відомою
і шанованою виявилася дочка Анна
Ярославна, яка стала дружиною
французького короля Генріха I. У
результаті такої зовнішньої політики
князь Ярослав Мудрий опинився
пов’язаний узами споріднення з безліччю
сильних сусідів, близьких і далеких.
 Засновник міст
Князь Ярослав Мудрий заснував Юр’їв. Це трапилося в 1030 році, коли він ходив походом на Чудь. Нове
місто з’явилося на березі Чудського озера. Зараз воно називається Тарту і є другим за величиною
естонським містом після Талліна.
Ще один город Ярослава Мудрого – Ярославль, хоча деякі історики вважають факт його заснування
князем не безперечним.
Є ще один Юр’їв, який був заснований князем. Це місто виявився одночасно і фортецею, яка входила в
Пороську оборонну лінію. Він був зведений для захисту Києва від кочівників. У 1240 році татаро-монголи
його знищили, залишивши лише руїни церкви. Навколо неї і відродилося місто, отримавши назву Біла
Церква. Воно і сьогодні так називається.

Місто Тарту (сучасний вигляд)

Місто Біла Церква (сучасний вигляд)

 Особисте життя
Багато істориків сходиться на думці, що дружина Ярослава Інгігерда мала величезний вплив на чоловіка і
залишила помітний слід в історії Русі. На отриманих нею від батька в спадщину землях в 1703 році
Петром Першим був побудований Санкт-Петербург.
У Києві завдяки княгині Ірині з’явився перший жіночий монастир. Він був споруджений при церкві Святої
Ірини. Одна з його колон «дожила» до середини ХХ століття. Зараз про існування храму нагадує лише
тиха вулиця Ірининська.

Князь з
дружиною.
Як склалося
особисте життя
Ярослава і
Інгігерди-Ірини –
сьогодні сказати
важко. Відомо
лише те, що в
шлюбі з нею
народилися 6
синів і 3 дочки.
Дружина поділяла
погляди свого
чоловіка і
прийняла його
віру, чимало зробивши для її просування.

Красенем великий вельможа не був. Сильно виступаючий ніс і таке же підборіддя, різко окреслений рот і
великі очі не додавали привабливості. А ще він був кульгавим з-за різної довжини ніг. За однією версією –
через пошкоджених в бою
кульшового і колінного суглобів, а
з іншого – через спадкову хворобу
Пертеса
Реконструкція М. М. Герасимова

Існує історична загадка-

головоломка, на яку у різних
істориків існує своя думка. Деякі з
них стверджують, що князь
Ярослав Мудрий був одружений
двічі. Його першою дружиною
нібито була норвежка Ганна. У
цьому шлюбі навіть народився
син Ілля. Але в 1018 році він
разом з матір’ю був полонений
польським королем Болеславом
Хоробрим і назавжди вивезений
до Польщі. Ця версія підтверджується тим, що ім’я Ганни зустрічається в деяких літописах.
Але є і противники цієї спірної версії. Вони стверджують, що все набагато простіше. Ганна – це чернече
ім’я Інгігерди-Ірини. Нібито вона в кінці життя постриглася в черниці, взявши собі це ім’я. У 1439 році
архієпископ Євфімій зарахував Ганну до лику святих. Вона вважається небесною покровителькою
Новгорода.
Цікаво, що сам князь Ярослав Мудрий був зарахований до святих лише в XXI столітті.
 Смерть
Останні роки життя князь Ярослав Мудрий провів у Вишгороді. Він помер у свято Торжества Православ’я
на руках одного з своїх синів Всеволода, переживши на 4 роки дружину

Смерть князя

Датою смерті князя

вважають 20 лютого
1054 року. Його
поховали в
Софійському соборі в
Києві, в 6-тонному
мармуровому
саркофазі. На жаль,
останки великого
правителя зникли.
Відомо, що саркофаг
у ХХ столітті
розкривали тричі: в
1936, 1939 і 1964
роках. І робили це не
завжди кваліфіковано і сумлінно.
Після розтину у 1939 році останки Ярослава Мудрого відправили в Ленінград, де вчені Інституту
антропології вперше підтвердили, що один з 3 скелетів (чоловічий, жіночий та дитячий) з розкритого
поховання дійсно належить князеві. За знайденим черепом антрополог Михайло Герасимов зумів
відновити вигляд
правителя.

Саркофаг.

Останки повернули
до Києва. Але в
2009 році
гробницю знову
розкрили і
виявили, що
останки
найдавнішого з
Рюриковичів
немає. На місці
знайшли два
жіночих скелета –
один часів
Київської Русі,
другий ще більш давній – скіфського періоду. А ще в гробниці виявили газети «Известия» і «Правда» 1964
року.
Багато істориків і дослідників схиляються до версії, що останки слід шукати в США. Нібито туди вони були
вивезені в 1943-му, коли відступали німецькі війська.