ВОЛОДИМИР

СВЯТОСЛАВОВИЧ
 Після смерті князя Святослава
По смерті князя Святослава в 972 році залишилось три сини, які очолили державу:
- Старший – Ярополк отримав титул Великого князя Київського та став керівником держави.
- Середній – Олег отримав титул князя Древлянського та оселився в Овручі.
- Молодший – Володимир отримав титул князя Новгородського.

З 972 року між братами починається міжусобиця за великокнязівський престол. Князь Ярополк бажав усунути від влади
братів і всілякими способами намагався знайти привід до війни. Привід був знайдений у 976 році. Ярополк виступив з
військом проти Олега. Сам князь відступаючи в місто Овруч потрапив у тісняву перед міськими воротами та загинув.

Після смерті Олега Ярополк виступив з військом проти Володимира, проте новгородський князь встигає втекти до
Швеції. Володимир починає збирати навколо себе варязьку дружину з якою планував повернутись. Повернення
Володимира припадає на 979 рік. За короткий термін Володимиру підкорились Новгород та Полоцьк. Місцевих
полоцьких князів Володимир вбиває, а дочку половецького князя Рогнеду забрав до себе в гарем.

В 980 році Володимир підступив з військом до Києва. Ярополк відступив до містечка Родня і під час переговорів з
Володимиром варяги вбили київського князя. Володимир стає одноосібним правителем та Великим князем
Київським.
 Після смерті князя Святослава

Князь Древлянський Князь Новгородський

Великий князь Київський Ярополк
Олег Володимир
 Володимир І Великий
У 980 році після закінчення міжусобиці Володимир розпочинає правити
в Києві. Першою задачею для молодого правителя було приборкання
навколишніх племен.

Володимир розпочинає підкорення сусідніх племен і не обмежується

звичайною даниною. Князь Київський змінював місцевих племінних
вождів на своїх синів або наближених бояр. Таким чином племена
почали втрачати свою племінну ідентифікацію і землі почали називати
за центральним містом (Чернігівська, Переяславська, новгородська
земля).

Крім цього Володимир Великий починає і територіальне розширення

країни на захід. До складу Київської держави входять землі волинян та
білих хорватів.

В результаті під управлінням Володимира Великого опинилась держава з

виходом до Балтійського та Чорного морів. Від Карпат до земель племен
Меря та Весь. Князь Володимир І
 Реформи Володимира
Важливим напрямком діяльності князя Володимира було реформування країни. Країна потребувала швидких та
дієвих реформ:
- Фінансова реформа. Для забезпечення успішних реформ, фінансування війська та нових завоювань потрібно було
налагодити випуск власних монет. Володимир починає випуск златників та срібників з власним зображенням та
родовим знаком – тризубом.

- Військова реформа. Реформа військової системи мала на меті підвищення обороноздатності країни та ліквідації
домінуючого впливу варягів в князівській армії. Володимир починає будувати систему оборонних укріплень –
Змієві вали.

- Освітня реформа. Реформа була пов'язана з впровадженням на Русі християнства. Перша школа була відкрита за
Володимира Великого при Десятинні церкві в Києві. В ній навчались 300 князівських і боярських дітей.

- Релігійна реформа. Перша релігійна реформа – спроба Володимира встановити верховного бога для
слов'янського язичництва в обличчі Перуна. Друга релігійна реформа – впровадження на Русі християнства, як
державної релігії.
 Еволюція родинного
знаку Рюриковичів

Знак Святослава
Златники та Срібники
Володимира

Знак Володимира
Змієві Вали – схема
 Перша Релігійна реформа
Першою спробою релігійної реформи Володимира було
утвердження верховним слов'янським богом Перуна. Князь
намагався підкреслити божественність і спадковість своєї влади на
рівні духовенства.

Володимир запросив до Києва представників всіх підкорених

слов'янських племен на загальне свято для якого спеціально було
обладнано капище. На новому капищі були вирізьблені ідоли місцевих
богів, а центральне місце було відведено величезному ідолу Перуна.
Ідол був виготовлений з дерева зі срібною головою та золотими вусами.

Таке ставлення до культу Перуна образило слов'янські племена, а

особливо місцеве духовенство. Проти князівської влади почала
формуватися потужна язичницька опозиція.

Перша релігійна реформа не дала позитивних результатів і

закінчилась повним провалом для політики князя. Володимир
змушений був шукати іншу релігію та нове духовенство.
Язичницьке капище
 Друга Релігійна реформа
Провал першої релігійної реформи Володимира змусив князя шукати іншу релігію для підтвердження свого
авторитету. Серед доступних альтернатив були представлені: Іслам, Іудаїзм, Християнство східного і
західного обрядів.

Князь Володимир розпочинає «випробування віри». Запросивши до Києва представників різних релігій
князь опитував їх і приміряв релігійні уклади на Русь.

Християнство західного обряду, яке представляли німці, було відхилено Володимиром через сильну
світську владу Папи Римського. Іслам князеві не сподобався обмеженнями в їжі та політичною і духовною
владу арабського халіфа. Іудаїзм князем Володимиром був відхилений з політичних міркувань так як не
сприяв налагодженню дружніх стосунків з сусідніми країнами.

Володимир Великий приймає Християнство східного зразка у 988 році. Нестор пов'язує прийняття
християнства з походом Володимира Великого на місто Корсунь (Херсонес) в Криму, що належав тоді
Візантійській імперії. Захопивши місто Володимир змусив візантійців погодитись шлюб з принцесою
Анною. Прийнявши християнство Володимир з грецькими священниками повертається до Києва.
 Хрещення Русі
Повернувшись до Києва Володимир Великий наказав повалити
всіх ідолів у Києві і скинути їх в Дніпро. Найбільший ідол богу
Перуну тягнули до Дніпра по вулицям столиці і били палками.

За наказом князя всіх жителів столиці було зібрано на березі річки

Почайна в районі сучасної Поштової площі в Києві. Жителями
столиці наказано було зайти у воду в той час коли грецькі
священники здійснювали обряд хрещення.

Процес утвердження християнства не закінчився Києвом.

Доводилось переконувати віддалені регіони країни силою. Процес
християнізації Русі далі продовжився мирним та насильницьким
шляхом.

З прийняттям християнства на Русі почався новий етап –

Християнська епоха. Князь Володимир сприяв відкриттю шкіл,
будівництву церков та розбудові кам'яних будівель в Києві.
Володимир Великий
Хрещення Русі
 Зовнішня політика Володимира
З прийняттям християнства Русь налагодила зовнішні
стосунки з сусідніми християнськими державами.
Перш за все з Візантією.

Захоплений Херсонес Володимир повернув імперії у

якості весільного подарунку. Покращились відносини з
Польським та Угорським королівствами.

В зовнішній політиці особливе місце займали

відносини з печенігами, які не завжди були мирними.

Для оборони зі сторони степу Володимир Великий

заснував цілий ряд фортець на річках Сула, Стугна та
Десна. Центрами оборони стали міста Лубно, Ромно
та Васильків.
Київська держава за
Володимира