Professional Documents
Culture Documents
Черкесія - Вікіпедія
Черкесія - Вікіпедія
Виникнення держави
Майже тисячоліття з 5 по 15 ст.
давньоадигське населення Північно-
Західного Кавказу було об'єднано в
рамках єдиної країни — Зигії. Етнічна
назва «зиги» спочатку була назвою
тільки одного з адигських племен
епохи античності, але з часом це
плем'я виступило провідною силою в
об'єднанні всієї адигської країни й
для античних (греко-римських) і потім
візантійських авторів дана назва
означала найменування для народу й
країни Північно-Західного Кавказу.
Прокопій Кесарійський в середині
VI ст. відзначає незалежність Зихії від
Візантійської імперії[1]. В працях
Костянтина Багрянородного в
середині 10 ст. також існують
відомості про незалежність Зихії та
зазнаються її досить значні кордони
від Таманського півострова до Абазгії
протягом 300 миль[2]. Арабський
учений-енциклопедист ал-Масуді
також в середині 10 ст. відзначає
незалежний статус країни Кашак
(арабо-перський етнонім для
позначення зихів), її високий
соціально-економічний рівень,
інтенсивність морських торговельних
комунікацій з Трапезундом. У 8-10 ст.
в Зихії карбувалася власна монета,
що нагадувала візантійські монети.
У східних історичних і географічних
трактатах як синонім етноніма зих (і
назва країни — Зихія)
використовувалася назва Кашак (в
арабо-перських джерелах),
Касогамі — в руських літописах,
Гашков — у вірменських географічних
і історичних творах; Каса — в
єврейських документах[3].
У XIV—XV ст. відбувається
розширення території країни адигів —
Черкесії, виходячи за межі
домонгольського періоду своєї
історії. Керовані своїми князями,
адиги заселяють великі території в
Центральному Передкавказзя, цим
самим сприяючи появі на політичній
карті Кавказу Кабарди або Східної
Черкесії. У північно-західному
напрямку адигейські поселення
тягнуться вздовж східного узбережжя
Азовського моря аж до гирла Дону.
На чорноморському узбережжі
адигейська межа наприкінці XIII—
XIV ст. просувається від Туапсе до
Адлера. Протягом епохи пізнього
середньовіччя і нового часу — XIV—
XVIII ст. — Черкесія є найбільшою
країною Кавказу. Черкеські
князівства включають в свій склад
значні райони з не адигейським
населенням[3].
Адміністративний устрій
Черкесія складалася з більш, ніж
десятка князівств — Хатукай, Хамиш,
Теміргоє, Бесленей, Татлостаней,
Джіляхстаней, Велика Кабарда,
Великий і Малий Жане, Хегайк,
Махош, Адамі. Частина цих князівств
дробилась на великі феодальні
володіння, що відрізнялися
стабільністю політичного статусу. У
рамках цих територій існували
численні феодальні володіння князів
(пши) і орків. В роки наступу
російського царизму адигейці робили
спробу зберегти державність. У
червні 1861 року на з'їзді
представників абадзехів, шапсугів і
убихів був сформований меджліс —
найвищий законодавчий орган
Черкесії під найменуванням Великого
Вільного засідання. У джерелах
згадується і дещо інше найменування
цього органу — Великий Меджліс
Вольності черкесів. Будівля меджлісу
розташовувалася в нижній течії річки
Сочі. Керівництво Меджлісу, по суті
було урядом Черкесії, складалося з 15
осіб під головуванням Хаджі
Керендук Берзека[3]. Черкеський
меджліс розгорнув масштабну
зовнішньополітичну діяльність. У
першу чергу, був вироблений
офіційний меморандум, адресований
царю Олександру II. Текст
меморандуму лідери меджлісу
вручили цареві під час приїзду
останнього в Черкесію у вересні 1861
року. Меджліс прийняв також
звернення до османського і
європейського урядів. У Стамбул та
Лондон спрямувались спеціальні
представники з метою заручитися
дипломатичною та військовою
підтримкою. Діяльність черкеського
уряду отримала всебічну підтримку з
боку громадських організацій, так з
народом Черкесії боровся черкеський
комітет Стамбула й Лондона. Таким
чином, якщо не де-юре, то де-факто
Черкесія набувала рис суб'єкта
міжнародного права[3].
Взаємини з генуезцями
Соціально-економічні
відносини
Протягом усіх століть свого існування
і розвитку в Черкесії панували
феодальні відносини, які містили
ознаки класичного васалітету
західноєвропейського (франко-
німецького) типу. Це підтверджує
європейський мандрівник П.-С.
Паллас, подорожуючи у XVIII — першій
половині XIX ст. Черкесією:
Стани
пші — князі
уорки — шляхта
тхвохотлі — вільні
пшітлі — раби
Армія
Черкесія протягом століть жила під
загрозою зовнішніх вторгнень, тому
весь спосіб життя черкесів був
мілітаризований, а самі вони
перетворились на націю воїнів,
виробивши та довівши до
досконалості мистецтво ведення
війни, як кінної, так і пішої. В часи
Тамерлана черкеські уорки
здійснювали набіги навіть на
Самарканд і Бухару. Постійним
набігам піддавалися і сусіди,
особливо багаті Кримське і
Астраханське ханства[5].
Астраханський губернатор писав
Петру І:
Черкеська держава в
Єгипті (1257—1517)
Одним із видатних явищ існування
черкес стало утворення Черкеської
держави в Єгипті та Сирії у 1257—1517
роках. Джерела епохи Середньовіччя
свідчать, що назви Черкеська
держава, султанат Черкесів,
Мамлюкський султанат були
тотожними. Причиною утворення
султанату став тривалий період війн,
що охопили Близький Схід і Північну
Африку в XII — першій половині XIII
століття в зв'язку з Хрестовими
походами. В цілях захисту правителі
Єгипту, фатимідські халіфи й
правителі Сирії, сельджуцькі султани,
наймали воїнів черкеського і
тюркського походження. Кількість
черкеських мамелюків, що становили
вибрані військові підрозділи
єгипетської армії, особливо важку
кавалерію, зросла при айубідських
султанах Каїра (1171—1249 рр.) і
складала кістяк армії. Єгипетська
армія, яку очолював султан Саладін, у
1187 році розгромила об'єднане
військо хрестоносців біля містечка
Хат-тин. У цю масштабну битву
видатний вклад внесли черкеські
вершники на чолі з еміром Фахр-ад-
Дін, який мав черкеське
походження[6].
Російсько-кавказька війна
1763—1864 років
У другій половині 18 століття
Російська імперія вела активну
загарбницьку політику стосовно
народів Кавказу. Це привело до війни
з домінуючою країною Кавказу —
Черкесією. Військові дії розпочались
в Кабарді, яка була територією
найважливіших доріг в Закавказзі та
мала вплив на інші народи Кавказу[8].
Російський історик В. А. Потто, автор
п'ятитомної монографії «Кавказька
війна» зазначав:
Сучасність
В результаті Кавказької війни та
етнічних чисток чисельність черкесів
на Кавказі зменшилася у кілька разів,
і територія Черкесії була заселена
росіянами та українцями. Зараз на її
території розташовані
Краснодарський край, Республіки
Адигея та Карачаєво-Черкесія.
Див. також
Мамелюки
Мамлюкський султанат
Адигська діаспора
Геноцид черкеського народу
Примітки
1. Прокопий из Кесарии. Война с
готами. Пер. с греч.
С. П. Кондратьева. Вступ. статья
З. В. Удальцовой. — М.: Изд-во АН
СССР, 1950. — с.338
2. Костянтин Багрянородний Про
управління імперією (https://web.ar
chive.org/web/20131014124847/htt
p://dneslovo.at.ua/load/dzherela/viz
antijski/kostjantin_bagrjanorodnij_qu
ot_pro_upravlinnja_imperieju_quot/9-
1-0-153) . Архів оригіналу (http://dn
eslovo.at.ua/load/dzherela/vizantijsk
i/kostjantin_bagrjanorodnij_quot_pro
_upravlinnja_imperieju_quot/9-1-0-1
53) за 14 жовтня 2013.
Процитовано 9 серпня 2013.
3. Черкесия: черты социо-
культурной идентичности (https://
web.archive.org/web/201310170056
27/http://www.elot.ru/index.php?opti
on=com_content&task=view&id=182
2) . Архів оригіналу (http://www.elo
t.ru/index.php?option=com_content&
task=view&id=1822) за 17 жовтня
2013. Процитовано 20 серпня
2013.
4. Генуэзцы в Черкессии (http://www.
djeguako.ru/content/view/20/)
[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
Русско-Черкесская война 1763—
1864 гг. и ее последствия (http://circ
assiastate.blogspot.com/2011/04/17
63-1864.html) [Архівовано (https://w
eb.archive.org/web/20131023205736/
http://circassiastate.blogspot.com/20
11/04/1763-1864.html) 23 жовтня
2013 у Wayback Machine.]
ЧЕРКЕССКИЕ СУЛТАНЫ 1382—1517
(http://adygi.ru/index.php?newsid=12
242) [Архівовано (https://web.archiv
e.org/web/20131014104005/http://ad
ygi.ru/index.php?newsid=12242) 14
жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Черкесские мамлюки (https://web.ar
chive.org/web/20130819172259/htt
p://hekupsa.com/istoriya/istoriya-cher
kesii/287-samir-khotko-cherkesskie-m
amlyuki-okonchanie)
Очерки истории черкесов от эпохи
киммерийцев до Кавказской войны
(http://forum.kazarla.ru/index.php?/to
pic/15-%D0%BE%D1%87%D0%B5%D
1%80%D0%BA%D0%B8-%D0%B8%D1%
81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%
D0%B8-%D1%87%D0%B5%D1%80%D
0%BA%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%
B2/) [недоступне посилання з липня 2019]
Отримано з
https://uk.wikipedia.org/w/index.php?
title=Черкесія&oldid=37356452