Professional Documents
Culture Documents
Український стиль 19-20 століття
Український стиль 19-20 століття
ЗМІСТ
ВСТУП
1.Слобожанщина
1.1 Харківська культурна громада. Родина Алчевських.
1.2 Скульптура Т.Г. Шевченко. Боротьба за ідентичність.
1.3 Перша приватна художня школа.
1.4 Архітектурний стиль.Худпром
1.5 Подальша українізація Харківської громади.
2.Полтавщина
2.1 Полтавська культурна громада.
2.2 Архітектурний стиль. Губернське земство.
3.Дніпро
3.1 Катеринославська(Дніпровська) культурна громада.
3.2 Архітектурний стиль. Будинок Хреннікова.
ВИСНОВКИ
ВСТУП
Треба почати з того, що "Український стиль" є еклектикою тогочасних
актуальних європейських стилей доби імперій, поєднаних з національними
вкрапленнями, та особливостями українського побуту.
Після революції 1848 року, яка стала рущієм для народних рухів у різних
країнах, почали виникати нові віяня та напрямки, які набули яскравості і
виразності. Такі тенденції не обійшли й українську націю, перебувавшу на той
час в складі російської імперії.
В боротьбі за свою ідентичність та самобутність, в містах і регіонах України, а
саме Полтаві, Дніпрі, Харкові, створювалися громади, яки мали потужний
вплив на соціум та надавали людям більшу автономію, та часткову культурну
незалежність на місцевому рівні, для вирішення питань актуальних в кожній
громаді окремо.
1. Слобожанщина.
1.1 Харківська культурна громада. Родина Алчевських.
В Харкові, який був і залишається освітнім центром України, головною
фігурою впливу була родина Алчевських, Олексій Алчевський - тогочасний
підприємець, один з перших банкірів, створивший видатний та відомий у
всьому місті Земельний банк, також вкладав грощі в промисловість,
металургію. Його дружина, Христина, була дуже успішною у сфері освіти,
вона відкривала дитячі школи, школи для жінок, тим самим ставши одною з
найвідоміших тогочасних просвітниць не тільки Харківської громади, але і
Європи, вона ставала президенткою "Всесвітньої ліги вчителів", що є
найвищою відзнакою у сфері освіти 19-го століття. Недільну школу для жінок,
для неї, на замовлення побудував інший видатний Хакрів'янин, академік
архітектури - Олексій Бекетов. Усі вони були активними діячами громадського
руху, зібравши навколо себе талановитих українців, митців, письменників.
Також сім'я Алчевських посприяла розповсюдженню української мови,
видавала словники, абетки, асоціювалася з українською культурно-
просвітницькою діяльністю.
2. Полтавщина.
2.1 Полтавська культурна громада.
В Полтаві, найяскравішими представниками та авторами які творили у стилі
українського модерну були - розробник(в подальшому) державного герба УНР
- "Тризуба", Василь Кричевський, оздобленням інтер'єру та екстер'єру
займалися художники Сергій Васильківський та Опанас Сластіон та ін., які
загальними зусиллями розробили та побудували будинок Полтавського
Губернського Земства, споруджений в 1903-1908 роках. Це була перша
споруда, яка мала офіційно в назві стилю мала слово "український". Ціллю
було розробити проєкт, який би не слідував цілком за європейськими
псевдоренесансом чи псевдокласицизмом, а мав оригінальний задум, з
народним художнім стилем.
ВИСНОВКИ
Український стиль, як і український народ, пройшов нелегкий шлях
невизнання та нерозуміння, згодом - прийняття та поваги, а через десятиліття
прийшов до захоплення митцями, культурної та архітектурної цінності.
Український стиль не просто вдало та оригінально адаптував модерн і барокко,
але й уміло доповнював їх. Від Полтавського земства до Художнього технікуму
в Харкові, у кожній цеглині, погрудді, арці, еркері та підвіконні відчувається
український дух, любов авторів до своєї роботи, до звичаїв та природи рідного
краю, до атрибутів життя звичайних селян, до життя сміливих та вільних
козаків, а головне - до батьківщини, Багато з митців(Сергій Васильківський та
Опанас Сластіон), скульпторів(В.О. Беклемішев), архітекторів(Василь
Кричевський), інженерів(Володимира Хреннікова) дослідників(Дмитра
Яворницького) вклали більшу частку свого життя в просування національних
ідей шляхом не насильницьким, а культурним, не тиском, а мистецтвом.