ТЕМА: ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ

1. Сутність, ознаки, об’єкти та суб’єкти фінансового

лізингу
2. Переваги та недоліки лізингу як
методу фінансування
3. Організація лізингового процесу
(механізм лізингу)

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 1

 1. Сутність, ознаки, об’єкти та суб’єкти фінансового лізингу
Лізинг полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на певний термін
лізингоодержувачу майна, яке є власністю лізингодавця чи придбаного ним у власність за дорученням та
узгодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умовою сплати
лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (Стаття 806.) за договором
лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні
(лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності
і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно,
спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених
лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату
(лізингові платежі).
Відповідно до Господарського кодексу від 16.01.2003 № 436-IV залежно від особливостей здійснення
лізингових операцій лізинг може бути 2 видів: фінансовий та оперативний. За формою здійснення може
бути: зворотним, пайовим, міжнародним.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI надає наступні визначення: лізингова операція
– господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних
засобів), що передбачає передачу основних засобів у володіння та користування фізичним та/або
юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 2

 Лізингові операції поділяються на:
а) оперативний лізинг (оренда) – операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця),
за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби,
придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються
фінансовим лізингом;
б) фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізинодавець
передає лізиноодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізинодавцем, а
також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом
фінансового лізину.
Лізинг вважається фінансовим, за наявності хоча б однієї з таких умов:
1. об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків
його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі лізингового договору та
протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з подальшим переходом права власності
від лізинодавця до лізиноодержувача за ціною, визначеною у такому лізиновому договорі;
2. балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору,
передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого
об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
3. сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізину на момент укладення такого договору,
дорівнює первісній вартості об’єкта лізину або перевищує її;
4. майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після
закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім
лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають
право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої
зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 3

 в) зворотний лізинг – операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає
продаж основних засобів фінансовій організації (лізингодавцю) з одночасним зворотним отриманням
таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг;
г) оренда житлових приміщень – операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або
їх частини її власником у користування орендарю на визначений строк для цільового використання за
орендну плату;
д) оренда житла з викупом – господарська операція юридичної особи (орендодавця), за якою
орендодавець відповідно до договору оренди житла з викупом передає другій стороні - фізичній особі
(особі-орендарю) майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, та/або житло за плату на
довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати
орендних платежів та відсутності інших обтяжень та обмежень на таке житло, житло переходить у
власність орендаря. Оренда житла з викупом може передбачати відступлення права вимоги на платежі за
договором оренди житла з викупом.
Сьогодні лізингові відносини в Україні також регламентуються Законом України “Про фінансовий
лізинг” за № 1201-IХ від 04 лютого 2021 року, цей Закон визначає загальні правові та економічні засади
фінансового лізингу. Зокрема, фінансовий лізинг – вид правових відносин, за якими лізингодавець
зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким
договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу
майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із
лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника)
відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність
хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом (аналогічні ознаки визначено у
ПКУ).
Строк, на який лізингоодержувачу передається об’єкт фінансового лізингу у володіння та
користування, не може становити менше одного року.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 4

 Фінансовому лізингу притаманні такі ознаки:
 вибір об’єкта лізингу та постачальника здійснює, як правило, лізингоодержувач;

 лізингоодержувач має виключне право використовувати об’єкт лізингу протягом всього

договірного строку;
 термін фінансового лізингу має наближатися за тривалістю до строку повної
амортизації об’єкта лізингу;
 майно, передане за договором фінансового лізингу, обліковується на балансі
лізингоодержувача;
 при фінансовому лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізингу, пов’язані з його
страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом, несе
лізингоодержувач, якщо інше не передбачено договором;
 ризик випадкового знищення або пошкодження об’єкта фінансового лізингу несе, якщо
інше не передбачено договором, лізингоодержувач;
 наявність права придбати об’єкт лізингу протягом або після закінчення строку
договору за ціною, зафіксованою на дату укладення договору лізингу;
 відповідно після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, як
правило, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою
вартістю.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 5

 Об’єктами лізингу є елементи активної частини основних засобів. В лізинг маже
передаватися практично будь-який об’єкт, якщо він не знищується у виробничому циклі. В
залежності від характеру об’єкту лізингу розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-
технічний лізинг) та лізинг нерухомого майна.
Об’єктами рухомого майна лізингу є:
- транспортні засоби (вантажні та легкові автомобілі, літаки, вертольоти, морські суди);
- будівельна техніка;
- засоби теле – та дистанційного зв’язку;
- засоби обчислювальної техніки;
- інше виробниче обладнання, механізми та пристрої.
Об’єктами лізингу нерухомого майна є будівлі та споруди виробничого призначення та
житлові приміщення (оренда).
Не можуть бути об’єктом фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти
(Закон Про ФЛ)
Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також єдині майнові
комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів (ГКУ)

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 6

 При визначенні суб’єктів (учасників) класичного лізингу, зазначимо, що він має трьохсторонній
характер взаємовідносин, де приймають участь три суб’єкти.
Першим з них є лізингодавець - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку
право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає
лізингоодержувачу у володіння та користування об’єкт фінансового лізингу. В його особі може
виступати: заклад банку, у статуті якого зазначений цей вид діяльності; спеціалізована лізингова
компанія; наразі юридична особа - лізингодавець для якої лізинг не профілююча, але і не заборонена
статутом сфера діяльності і яка має фінансові засоби для проведення лізингових операцій.
Другим учасником є лізингоодержувач – фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична
особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об’єкт фінансового
лізингу у володіння та користування.
Третім учасником є продавець (постачальник) майна – фізична особа, фізична особа -
підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно (об’єкт фінансового
лізингу) для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу. Може бути
безпосередньо виробником обладнання, що передається в лізинг, або торгівельним представником).
Непрямими учасниками лізингу, які здійснюють супровідні послуги на ринку, є:
 страхові компанії, які забезпечують захист майнових та фінансових інтересів лізингодавців та
лізингоодержувачів, виробників;
 оцінювачі, які здійснюють оцінку майна лізингоодержувача, що використовується для забезпечення
виконання ним зобов’язань за договором фінансового лізинг;
 консалтингові фірми, що допомагають лізингоотримувачу отримувати якісні консультаційні чи
експертно-інформаційні послуги, тобто бути обізнаним у сфері лізингового бізнесу.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 7

 Прямі учасники фінансового лізингу

- Вітчизняний товаровиробник
Виробник (постачальник, - Іноземний постачальник
продавець)
- Фізична особа
- Фізична особа - підприємець
Лізингоодержувач - Юридична особа

- Лізингові компанії, створені за

галузевою ознакою
- Лізингові компанії, створені
торгівельними фірмами
Лізингодавець
- Міжнародні лізингові компанії
- Дочірні лізингові компанії
банків
- Банки-лізингодавці

Непрямі учасники – здійснюють супровідні послуги на

ринку фінансового лізингу

Страхові компанії Оцінювачі майна Консалтингові фірми

Рисунок 1. - Учасники ринку фінансового лізингу

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 8

 2. Переваги та недоліки лізингу як методу фінансування

У процесі розвитку лізингових відносин виявився ряд переваг фінансування основних

засобів виробництва у формі лізингу порівняно з традиційним фінансуванням за рахунок
банківського кредиту. Переваги лізингових операцій відчувають всі його учасники.
Для виробника технічних засобів лізинг відкриває перспективи:
1) створювати передумови для скорочення витрат на рекламу, аналіз ринку, пошук
споживачів (відповідно розширюється сфера збуту);
2) в особі лізингової компанії виробник знаходить постійного оптового споживача (з
повною оплатою вартості продукції), тощо.
Лізингодавцю лізинг дає можливість:
1. розвивати і зміцнювати ділові стосунки з кінцевими споживачами, уникаючи
посередницьких фірм;
2. створювати і розширювати коло своїх контрагентів;
3. нести менші ризики порівняно із кредитами, оскільки майно, що є предметом лізингу,
одночасно виступає забезпеченням виконання зобов’язань за договором, а позичені
кошти лізингоодержувач використовує за цільовим призначенням;
4. забезпечити продаж продукції і надання послуг, реалізація яких на інших умовах не
вигідна або зовсім неможлива.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 9

 Лізинг для лізингоодержувача забезпечує отримання наступних переваг:
1. більш проста схема забезпечення виконання зобов’язань, оскільки майно, яке передається у
лізинг, є водночас і заставою – з цієї причини лізингодавці менш вимогливі до попередньої
кредитної історії лізингоодержувача, що дозволяє отримувати лізингове фінансування легше, ніж
банківські кредити;
2. лізинг дозволяє краще управляти оборотним капіталом, даний чинник базується на: невеликих
перших виплатах, фіксованості платежів, збереженні можливостей отримання кредиту;
3. лізинг – це гнучка форма фінансування. Лізинг майже завжди має більшу «підприємницьку
культуру», ніж банківське кредитування. Лізингодавці пропонують лізинг із підвищенням і
зниженням платежів, пакети послуг з фінансуванням до укладання лізингового договору,
можливість дострокової виплати та постійного оновлення основних засобів, тощо. Така гнучкість
робить лізинг більш зручним методом фінансування для малих та середніх підприємств;
4. дозволяє брати в лізинг найновіше і дороге обладнання без значного нагромадження капіталу
для придбання такого обладнання;
5. з'являється можливість використовувати набагато більше виробничих потужностей, ніж при
купівлі технічних засобів;
6. диверсифікація джерел фінансування;
7. віднесення лізингових платежів на валові витрати, що забезпечує зниження величини прибутку
лізингоодержувача до оподаткування;
8. можливості використання прискореної амортизації предмету лізингу;
9. об’єкт фінансового лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт
третіми особами у зв’язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 10

  Серед основних недоліків лізингу, як методу фінансування, виділяють:
- від довгострокового кредиту лізинг відрізняється підвищеною складністю організації, що
полягає у великій кількості учасників;
- для лізингоодержуача при фінансовому лізингу платежі не закінчуються до кінця терміну
дії угоди, навіть якщо науково-технічний прогрес робить майно морально застарілим;
- лізингоодержувач не завжди має змогу звернутися безпосередньо до виробника майна,
оскільки воно постачається оптовиками чи дилерами;
- лізингові операції є досить ризиковими для лізингодавців і мають специфічні ризики:
фінансові; ризик несплати лізингових платежів; проєктні; майновий ризик, пов’язаний зі
втратою чи пошкодженням предмету лізингу; ризик неповернення предмету лізингу.
- при міжнародному мультивалютному фінансовому лізингу підвищується ступінь
валютного ризику.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 11

 3. Організація лізингового процесу (механізм лізингу)

Як правило, виділяють наступні етапи лізингового процесу:

 Мотивація бізнес-ідеї лізингу;
 Підготовка та аналіз лізингового проєкту;
 Юридичне оформлення лізингової угоди;
 Використання об`єкту лізингу;
 Оформлення відносин після закінчення строку дії договору.

1) Мотивація бізнес-ідеї лізингу – важлива роль на цьому етапі відводиться вибору та

обґрунтуванню схеми фінансування підприємства, тобто проводиться попередній порівняльний
економічний аналіз витрат при застосуванні схем кредитування та фінансового лізингу.
Такий аналіз повинен містити зіставлення та врахування таких чинників:
1. Розмір процентної ставки за користування банківським кредитом та розмір ставки, передбаченої в
лізинговій угоді, а також операційних виплат і початкових внесків.
2. Кінцеві фінансові результати при застосуванні кредиту та лізингу.
3. Розмір необхідних гарантій поручителя на депозитному рахунку чи застави, яких вимагатимуть
банк-кредитор або лізингодавець.
4. Час внесення платежів і варіанти розрахунків за угодами.
5. Платежі з доходів, передбачені податковим законодавством, а при ввезенні об'єкта лізингу в
Україну також і митні платежі.
Метою економічного аналізу є визначення переваг лізингу для лізингодавця та лізингоотримувача,
тобто, вони мають одержати більший економічний прибуток, ніж за іншого альтернативного варіанту
фінансування того ж самого проєкту.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 12

 2) На етапі підготовки та аналізу лізингового проєкту виникає об’єктивна необхідність
попереднього аналізу діяльності лізингоодержувача, тобто постає завдання економічного моніторингу
бізнесу, який полягає у постійному контролі та нагляді за процесом організації та реалізації проєкту.
Попередній проєктний аналіз лізингу здійснює лізингодавець в особі ведучого працівника
лізингового підрозділу банку або працівника лізингової компанії на стадії планування лізингового бізнесу
за дорученням та за згодою з лізингоодержувачем.
На етапі попереднього аналізу лізингового проєкту мають місце технічний, комерційний,
екологічний, інституційний, соціальний та економічний види моніторингу.
Загальний контроль за ходом реалізації лізингового проєкту здійснює лізингоодержувач. Постійному
контролю підлягає фінансовий план лізингового проєкту, економічна ефективність та результативність
використання власного капіталу, доцільність залучення коштів різних інвесторів.
Спеціаліст лізингового підрозділу збирає до картотеки інформацію про потенційного клієнта, до якої
можна віднести:
 запит (заяву) лізингоодержувача до лізингодавця на купівлю майна для передачі його в лізинг. В
заявці має міститися інформація про предмет лізингу, передбачений строк, пропозиції щодо лізингових
платежів, тощо;
 нотаріально завірені копії статутних документів;
 бухгалтерський баланс та інші фінансові документи за останні періоди;
 бізнес-план лізингової угоди тощо.
Після отримання всіх необхідних документів розпочинається їх перевірка та всебічна експертиза
лізингового проєкту, яка у випадку необхідності може виконуватися незалежними експертами.
У разі ненадання лізингоодержувачем документів чи відомостей про себе та/або свій фінансовий
стан, що вимагаються згідно із законодавством та/або внутрішніми документами лізингодавця,
лізингодавець відмовляє такому лізингоодержувачу в укладенні договору фінансового лізингу.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 13

 Методику здійснення фінансової оцінки лізингового проєкту доцільно представити в наступному
вигляді:
1. Вибір та формування інформаційної бази для здійснення фінансової оцінки.
2. Оцінка платоспроможності лізингоодержувача та ліквідності його активів.
3. Аналіз структури капіталу лізингоодержувача.
4. Вибір та аналіз якісних критеріїв діяльності лізингоодержувача.
5. Розрахунок лізингових платежів.
6. Аналіз фінансової ефективності лізингового проєкту.
Особливу увагу у цьому процесі приділяють розрахунку лізингових платежів оскільки, від
правильного визначення загальної суми лізингових платежів та їх графіку залежить доцільність участі
лізингоодержувача та лізингодавця у процесі організації лізингового бізнесу.
Об`єктивною основою визначення розміру плати за лізинг є структура лізингового платежу, яка має
багатокомпонентний характер; її обов`язковими складовими є:
а) суму, яка відшкодовує частину вартості об’єкта лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням
договору фінансового лізингу та передбачені таким договором (у попередньому Законі було також
виокремлено: компенсацію відсотків за кредитом).
Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у
випадках та порядку, передбачених таким договором.
Виділяють 2 основні методики розрахунку сум лізингових платежів:
 Методика розрахунку лізингових платежів, заснована на визначенні розміру лізингових платежів у
цілому по періодах (ануїтетна схема);
 Методика розрахунку лізингових платежів, заснована на послідовному визначенні відшкодування
вартості майна та комісійної винагороди (методика складових).

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 14

 У разі позитивного рішення щодо лізингової угоди лізингодавець починає готувати договір із
клієнтом – лізингоодержувачем, а також надає підтвердження постачальникові-продавцю про готовність
сплатити вартість обладнання (основних засобів), замовленого лізингоодержувачем.
3) Після отримання повідомлення від постачальника про готовність виконання замовлення
відбувається наступний етап – юридичне оформлення лізингової угоди.
Як правило, оформлюється наступний пакет документів: договір купівлі-продажу об’єкту лізингу;
кредитний договір між лізинговою компанією та банком про позику для проведення лізингової операції;
акт прийняття-передачі об’єкту лізингу в експлуатацію; угода з технічного обслуговування обладнання;
угода із страхування майна, переданого в лізинг; генеральний лізинговий договір. Основним з
вищезгаданих документів вважається лізинговий договір (договір фінансового лізингу).
В лізинговій угоді за кожним об’єктом лізингу міститься повний його опис (індивідуальні ознаки):
точна назва, модель, марка та інші параметри, які визначають цільове призначення майна відповідно з
технічними умовами чи специфікаціями, в яких вказується потужність, продуктивність та інші показники.
Якість об’єкту лізингу, тобто сукупність властивостей, які визначають придатність його для використання
за призначенням, фіксується різними способами, інакше угода вважається не укладеною.
Термін лізингу в залежності від особливостей майна встановлюється за згодою сторін, а для
фінансового лізингу він визначений не менше одного року.
Умови поставки включають в себе: пакування та маркування, завантаження, розвантаження,
страхування об’єкту, гарантії, а також можливе надання сервісних послуг з монтажу, ремонту обладнання
та навчанню персоналу.
Лізингова угода, як будь-який інший контракт, набуває практичного значення лише у випадку, якщо в
ньому чітко визначені права та обов’язки сторін, що вступають в ділові стосунки. Саме сукупність прав
та обов’язків, що відповідають принципам рівності, самостійності та майнової відповідальності
учасників, складає основний зміст лізингової угоди.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 15

 4) Наступний, етап організації лізингового бізнесу – період користування об’єктом лізингу. Він
супроводжується тим, що лізингоодержувач забезпечує збереження лізингового майна, виконує роботи,
спрямовані на підтримку його в робочому стані, проводить виплати лізингових платежів. Лізингодавець
на цьому етапі здійснює відповідний моніторинг: перевіряє наявність об’єкту лізингу, його технічного
стану та умов використання; перевіряє фінансовий стан лізингоодержувача та інше. Однак загальний
моніторинг в процесі реалізації лізингового бізнесу здійснює також і лізингоодержувач. При цьому
постійному контролю з його боку підлягає фінансовий план лізингового проєкту, економічна
ефективність та результативність використання власного капіталу, доцільність залучення додаткових
коштів.

5) Заключний етап – оформлення взаємовідносин між лізингодавцем та лізингоодержувачем після

закінчення строку дії лізингової угоди.
У разі закінчення строку дії угоди оперативного лізингу лізингоодержувач або повертає об’єкт
лізингу лізингодавцеві, або продовжує строк його використання шляхом продовження строку дії
договору. При поверненні лізингового майна користувач повинен доставити його в місце, яке вказане
лізингодавцем, та передати згідно акту здачі-прийомки, що засвідчить виконання сторонами всіх
зобов’язань за угодою.
У випадку угоди фінансового лізингу між суб’єктами лізингу (якщо до лізингоодержувача
переходить право власності на об’єкт фінансового лізингу), оформлюється перехід права власності до
лізингоодержувача і таким чином завершуються лізингові відносини суб’єктів лізингового бізнесу.
У разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об’єкт фінансового лізингу у
володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об’єкт
фінансового лізингу), об’єкт лізингу повертається лізингодавцю у стані, в якому його було прийнято у
володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором
фінансового лізингу та супровідною документацією на об’єкт фінансового лізингу.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 16

 ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ
2 500 2500

2 000 2000

1500
1 500

1000
1 000

500
500

0
12.17 12.18 12.19 12.20 03.21
0
12.17 12.18 12.19 12.20 03.21 ЮО-лізингодавці* 183 167 157 146 144
Ломбарди 4 4 4 4 4 Ломбарди 415 359 324 302 292
Фінансові компанії 108 125 162 187 162 Фінансові компанії 677 940 986 960 964
Страховики 57 64 64 65 64 Страховики 294 281 233 210 208
Кредитні спілки 2 2 3 2 2 Кредитні спілки 378 358 337 322 316
Банки 1 334 1 360 1 493 1 823 1 836 Банки 82 77 75 73 73

Рис. 1 Структура активів фінансового сектору, млрд грн Рис. 2 Кількість надавачів фінансових послуг

Питома вага у структурі активів фін. сектору, % 31.12.2017 31.12.2018 31.12.2019 31.12.2020 31.03.2021
Банки 88,64 87,47 86,51 87,62 88,74
Небанківські фінансові установи 11,36 12,53 13,49 12,38 11,26

Огляд небанківського фінансового сектору. Сайт НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-traven-

2021-roku

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 17

 У розвинутих країнах послугою фінансового лізингу активно користуються населення та бізнес як
альтернативою банківському кредитуванню. В Україні ринок фінансового лізингу зростав останні кілька
років та досі залишається невеликим.
У дослідженні ринку лізингових послуг важливим є показник, що характеризує співвідношення
річного обсягу лізингу у відсотках від валового внутрішнього продукту. Його значення у 2014 році в
європейських державах становить: Естонія – 4,8%; Швеція – 3,3%; Великобританія – 2,84%; Латвія –
2,47%; Словаччина – 2,2; Польща – 2,1%; а в Україні – 0,25% (42 місце у рейтингу Глобального
лізингового звіту Групи Білий Кларк). Станом на початок 2020 р. – 0,7% від ВВП.

800

700

600

500
362
400 428 521 Фінансові компанії, що надають послуги
408 439
187 389 фінансового лізингу
157
300

200 Юридичні особи – лізингодавці

254 267 268
100 202 183 167 157 146
0
Станом на Станом на Станом на Станом на Станом на Станом на Станом на Станом на
31.12.2013 31.12.2014 31.12.2015 31.12.2016 31.12.2017 31.12.2018 31.12.2019 31.12.2020

Рис. 3. Динаміка кількості юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компанії, що надають

послуги фінансового лізингу (за даними Нацкомфінпослуг та НБУ)
https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiia-pro-stan-i-rozvytok-finansovykh-kompanii-lizynhodavtsiv-ta-lombardiv-Ukrainy.html
https://bank.gov.ua/ua/news/all/oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-traven-2021-roku

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 18

 Ринок лізингових послуг повільно відновлювався після різкого зменшення вартості лізингових угод
на 76% у 2014 р. За 2018 р. вартість договорів фінансового лізингу збільшилася на 71%, а за 2019 р. – на
18,3% порівняно з попереднім роком. Водночас перехід лізингодавців під регулювання НБУ уповільнив
темпи надання послуги фінансового лізингу у 2020 р. (табл.1).
Близько 92,6% послуг фінансового лізингу надано лізингодавцями-юридичними особами, які не є
фінансовими установами.
Таблиця 1- Вартість договорів фінансового лізингу та їх кількість за період 2015-2020 рр.
Період Вартість договорів фінансового лізингу, Кількість договорів Загальна Темп
млн. грн. фінансового лізингу, од. вартість приросту
Лізингодавців – Фінансових Лізингодавців – Фінансових договорів вартості
юридичних осіб, які не є установ юридичних осіб, які не є установ фінансового договорів, %
фінансовими установами фінансовими (фін. лізингу,
установами компаній) млн. грн.
2014 7 181,0 257,4 8 940 26 7 438,4 -76,43
2015 6 241,4 20,2 4 098 21 6 261,6 -15,82
2016 9 755,0 67,3 9 122 38 9 821,7 56,86
2017 12 814,2 153,4 7 699 53 12 967,6 32,03
2018 21 519,3 673,8 8 739 1 584 22 193,1 71,14
2019 24 647,8 1 596,9 12 363 3 125 26 244,7 18,26
2020 24 144,9 1 913,6 12 082 1 404 26 058,5 -0,71

https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiia-pro-stan-i-rozvytok-finansovykh-kompanii-lizynhodavtsiv-ta-lombardiv-Ukrainy.html
https://bank.gov.ua/ua/news/all/oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-traven-2021-roku
https://bank.gov.ua/ua/news/all/nebankivski-finansovi-ustanovi-zbilshili-obsyagi-nadanih-poslug-i-aktiviv-ta-polipshili-distsiplinu-vikonannya-
regulyatornih-vimog--oglyad-nebankivskogo-finsektoru

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 19

 10 5,0
Починаючи з 1 липня 2020 року, усі суб’єкти, що
займаються наданням послуг фінансового лізингу,
9 4,5
контролюються та регулюються НБУ.
8 4,0
Національний банк встановить єдині вимоги для
ЮО-лізингодавців і фінансових компаній, а також для
7 3,5 надання послуги фінансового лізингу вимагатиме від
лізингодавця отримання ліцензії на здійснення
6 3,0 діяльності фінансової компанії. Передбачається що
ЮО-лізингодавці будуть переоформлені як фінансові
5 2,5 установи автоматично.
На початку 2021 року розпочалося активне розкриття
4 2,0
та спрощення структур власності НБФУ.
Крім підвищення прозорості НБФУ мають
3 1,5
попіклуватися про поліпшення показників діяльності,
2 1,0
зокрема привести рівень капіталу до пруденційних
вимог. НБУ вбачає, що лізингові компанії матимуть
1 0,5 підтримувати власний капітал на рівні 3 млн грн у
випадку надання тільки послуг із фінансового лізингу
0
І.19 ІІ.19 ІII.19 IV.19 І.20 ІІ.20 III.20 IV.20 І.21
0,0 або 5 млн грн, якщо лізингова компанія планує надавати
ЮО-лізингодавці, млрд грн 5,0 6,9 6,1 6,6 5,2 4,5 5,7 8,7 7,0 дві або більше фінансових послуг.
Фінансові компанії, млрд грн 0,2 0,2 0,6 0,6 0,3 0,4 0,7 0,5 0,1 Розвиток цього ринку можливий лише за умови
Фінансові компанії, кількість
договорів, тис. од. (п. ш.)
1,8 0,1 0,6 0,6 0,2 0,4 0,6 0,3 0,1 довіри кредиторів та клієнтів, обізнаності населення та
ЮО-лізингодавці, кількість
2,0 2,6 3,1 4,6 2,8 2,6 3,4 3,4 3,4
бізнесу і забезпечення дотримання прав всіх сторін.
договорів, тис. од. (п. ш.)
НБУ розглядає необхідність обов’язкового складання
звітність лізингодавців за міжнародними стандартами
Рис. 4 Обсяги та кількість договорів фінансового лізингу та перевірки її незалежним зовнішнім аудитом.
за 2019-2020 рр. Зовнішній аудит також має стати основною формою
підтвердження фінансового стану лізингової компанії
перед її контрагентами та кредиторами.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 20

 Впродовж 2015-2020 рр. найбільшими споживачами лізингових послуг в країні є транспортна
галузь, сільське господарство, сфера послуг та будівництво.

2020 17,9 20,7 12,5 3,1 4,4 1,0 35,7

Сільське господарство
Транспорт
2019 20,0 22,5 6,7 1,9 4,2 3,0 36,3
Сфера послуг
Машинобудування
Харчова промисловість
2018 21,1 27,5 6,6 4,0 4,8 3,3 28,8
Металургія
Легка промисловість
Будівництво
2017 26,8 30,7 5,0 0,34,3 5,7 24,1
Добувна промисловість
Хімічна промисловість
Інші сфери діяльності
2015 25,2 31,3 3,7 0,5 5,8 6,6 22,4

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Рис. 5. Схема розподілу вартості договорів фінансового лізингу за галузями станом на кінець
відповідного року

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 21

 Таблиця 2 - Розподіл джерел фінансування лізингових операцій за 2020 рік, млн. грн.

2020 рік
Джерела фінансування Юридичними особами- Частка, Фінансовими компаніями, Частка,
лізингових операцій лізингодавцями, % млн. грн. %
млн. грн.
авансовий платіж 5644,0 29,8 108,7 5,6
власний капітал 5067,5 26,8 178,2 9,2
кредити банків 5396,8 28,5 255,0 13,1
комерційні кредити 4,1 0,0 3,0 0,2
постачальників
випуск цінних паперів 576,7 3,0 1128,6 57,9
кошти міжнародних фінансових 1123,9 5,9 0,0 0,0
організацій
кошти державного та місцевих 0,0 0,0 0,0 0,0
бюджетів
інші джерела 1119,2 5,9 274,0 14,1
Всього 18932,2 100,0 1947,5 100,0

Додаткова інформація по ринку лізингових послуг на сайті: Асоціації «Українське об’єднання

лізингодавців» URL: http://uul.com.ua/misiya-ta-viziya/

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 22

 Таблиця 3 - SWOT - аналіз лізингового ринку України
Сильні сторони Можливості
1. Державна підтримка лізингових програм у певних галузях 1. Використання програм лізингу задля ефективного
економіки (наприклад в агропромисловому комплексі). розвитку стратегічних загальнодержавних, галузевих та
2. Стандартизація лізингового законодавства й робота над регіональних програм розвитку.
його удосконаленням. У т. ч. діяльність НБУ в напрямку 2. Концентрація лізингового бізнесу у сфері ІТ,
упровадження ризик-орієнтованого підходу в регулюванні та медицині, дорожньому будівництві, міському
нагляді на ринку фінансового лізингу. транспорті, утилізації відходів та інших галузях.
3. При реалізації лізингових проєктів надаються певні 3. Впровадження нових лізингових програм (у т. ч.
податкові, митні, інвестиційні пільги і преференції. концепції вендорного фінансування), продуктів та
4. Спрощення судово-адміністративних процедур при послуг, конкурентоспроможних із світовими лідерами.
вилученні предмета лізингу в невідповідальних
4. Диверсифікованість джерел фінансування діяльності
лізингоотримувачів. лізингодавців.
5. Державно-приватне партнерство при лізингових операціях. 5. Робота над створенням умов для активного залучення
іноземних інвестицій.
Слабкі сторони Загрози
1. Нестача «довгих» грошей в інвестиційному процесі. 1. Вихід на український ринок сильних іноземних
2. Низький рівень стійкості на ринку комерційних лізингових лізингових компаній.
компаній та юридичних осіб – лізингодавців. 2. Часті зміни лізингового законодавства.
3. Відсутність якісної і достовірної статистичної звітної 3. Нестабільність національної валюти.
інформації. 4. Інфляційні процеси, що призводять до подорожчання
4. Дуже вузька база фондування лізингових компаній та вартості залучених фінансових ресурсів.
юридичних осіб – лізингодавців. 5. Зниження рейтингів країни на міжнародній арені в
сфері кредитування та лізингу.
Джерело: складено на основі [1]

1
Н. О. Черненко Аналіз стану сучасного ринку міжнародного лізингу в Україні / Н. О. Черненко, Н. В. Ковальчук // Ефективна економіка. 2017 р. URL:
http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=5636
«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) Страница 23