Роман Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот». Історія створення.

Поєднання в
романі пародійного начала й реалістичного відбиття іспанської дійсності XVI
– початку XVII століть. Проблематика і сюжетно-композиційна своєрідність
твору. «Дон Кіхот» Сервантеса як роман нового типу.

Роман Мігеля де Сервантеса "Дон Кіхот":

Історія створення:
"Дон Кіхот" — один із найвизначніших романів світової літератури,
написаний іспанським письменником Мігелем де Сервантесом. Перша
частина вийшла у 1605 році, а друга — у 1615. Створення роману було
визначено власним життєвим досвідом Сервантеса, його переживаннями та
критикою сучасного йому світу.

Поєднання пародійного та реалістичного:

1. Пародія на Рицарські Романи: Сервантес використовує форму
рицарського роману, популярного в той час, але перевертає його стереотипи
та ідеалізовані образи. "Дон Кіхот" став одним із перших романів, що
виражали сумніви у світі рицарських пригод.
2. Реалістичне Відображення Іспанії: Роман не лише пародіює жанр
рицарського роману, але й реалістично відображає іспанське суспільство та
його недоліки.

Проблематика і сюжетно-композиційна своєрідність:

1. Критика Ідеалізму: Роман критикує ідеалізовані уявлення про честність,
честь і рицарську доблесть. Головний герой, Дон Кіхот, перекручує
реальність, перетворюючи її на власні фантазії.
2. Сатирична Глибина: Роман містить глибокий соціальний і культурний
сарказм, спрямований на різні аспекти іспанського суспільства. Сервантес
висміює недоліки й парадокси свого часу.
3. Двоїстість Реальності: Персонажі самі визначають, чи є їхні дії
реальністю чи фантазією. Це тема відображає нестабільність реальності та
переплетення розумового сприйняття світу.
4. Сюжетна Багатогранність: Роман складається з численних епізодів та
пригод, що не завжди пов'язані між собою, створюючи багатогранну та
багатошарову структуру.
"Дон Кіхот" як роман нового типу:
1. Психологічна Глибина Героїв: Дон Кіхот та Санчо Панса стають
найбільш визначальними та глибокими персонажами своєї епохи. Роман
досліджує психологію та мотивації героїв.
2. Метапроза: "Дон Кіхот" також є раннім прикладом метапрози, оскільки
герої розмовляють про свій власний твір та визнають його характерні
особливості.
3. Рефлексія над Мистецтвом та Літературою: Роман став важливим
внеском у розвиток металітературної рефлексії, де автор самосвідомо
використовує літературні засоби для коментування та критики свого часу.
"Дон Кіхот" Мігеля де Сервантеса — це не лише епохальний роман, але й
визначний твір світової літератури, що вплинув на подальший розвиток
реалізму, роману та метапрози.