Лекція.

Травлення в 12-палій кишці

План
1. Склад підшлункового соку.
2. Регуляція панкреатичної секреції
3. Печінка, її функції

Травлення в дванадцятипалій кишці

У дванадцятипалу кишку відкриваються протока підшлункової
залози і жовчна протока печінки. Підшлункова залоза виконує дві функції:
зовнішньосекреторну (панкреоцити та клітини протоків виробляють
панкреатичний сік) та внутрішньосекреторну (інсулоцити продукують
інсулін, глюкагон, гастрин). Кількість соку у людини – 1,5-2 л. за добу.
Реакція соку лужна (рН 8,0-8,5), бо він містить велику кількість
гідрокарбонатів. Гідрокарбонати нейтралізують кислий хімус, який
надходить із шлунка і створюються оптимальні умови для дії ферментів
підшлункової залози.
Основні протеолітичні ферменти підшлункового соку – це
трипсиноген, хемотрипсиноген і прокарбоксипептидаза. Гідролізують
білки до пептидів і амінокислот. Трипсиноген активується в трипсин
ентерокіназою, яка продукується клітинами слизової оболонки
дванадцятипалої кишки. Хемотрипсиноген активується в хемотрипсин, а
прокарбоксипептидаза в карбоксипептидазу під впливом трипсину.
Ліполітичні ферменти підшлункового соку – це ліпаза і фосфоліпаза.
Гідролізують жири та фосфоліпіди до жирних кислот і гліцерину.
Амілолітичний фермент a-амілаза гідролізує крохмаль та глікоген до
оліго-, ди- та моносахаридів.
Якщо перев’язати протоку підшлункової, то в організмі буде
засвоюватись лише 40 % жирів та 50 % білків. Отже, значення
підшлункового соку полягає в гідролізі білків і жирів.

Регуляція панкреатичної секреції

Розрізняють три фази секреції: головну, шлункову та кишкову. Під
час головної фази основна роль належить нервовим впливам, що
реалізуються через блукаючий нерв під час умовно- та
безумовнорефлекторних реакцій. Під впливом вигляду, запаху їжі та її
надходження в ротову порожнину секреція підшлункового соку
починається вже через 1-2 хв.
Під час шлункової фази нервові впливи зберігаються, але починають
діяти ще й гуморальні фактори, зокрема шлунковий гастрин.
Під час кишкової фази вирішальне значення мають гуморальні фактори.
Під впливом хімусу, що надійшов у дванадцятипалу кишку утворюються
інтестинальні гормони. Основні з них:
- секретин (утворюється у S - клітинах слизової оболонки кишки);
- холецистокінін (ХЦК) (утворюється в J – клітинах слизової оболонки).
Секретин діє на клітини протоків підшлункової залози. Під його
впливом виділяється багато соку з високою концентрацією гідрокарбонатів
та малою кількістю ферментів.
ХЦК стимулює ацинарні клітини. Під його впливом виділяється
мало соку, але з великою кількістю ферментів.
Механізм дії інтестинальних гормонів можна зобразити за
допомогою такої схеми:
кислий хімус (рН 4,5) секретин сік з гідрокарбонатами
нейтралізація кислого хімусу;
хімус багатий на білки або жири ХЦК сік з ферментами гідроліз
поживних речовин.
 При прийомі їжі з різним вмістом білків, жирів, вуглеводів
змінюються кількість та склад підшлункового соку. Підшлункова залоза
пристосовується до різних умов травлення, тобто відбувається її
адаптація.
Ріст і розвиток підшлункової залози триває до 11 років.

Печінка, її функції
Жовч утворюється в гепатоцитах печінки. Потім системою жовчних
протоків надходить у жовчний міхур і через відкритий сфінктер загальної
жовчної протоки надходить у дванадцятипалу кишку.
Жовч утворюється в печінці постійно, а надходять у кишку періодично.
Тому розрізняють два процеси: секреція і виділення. Методи дослідження
секреції жовчі – це фістула жовчного міхура, фістула жовчної протоки.
Новоутворена жовч змінює свій склад у міру проходження
протоками, а також під час перебування у жовчному міхурі. РН жовчі
лужна. До складу жовчі входять солі жовчних кислот (утворюються з
холестерину); жовчні пігменти – білірубін і білівердин (продукти
перетворення гемоглобіну); холестерин; лецетин та інші органічні
речовини. Якщо в крові підвищена кількість білірубіна, то це вказує на
патологічні процеси в печінці.
Значення жовчі:
- емульгує жири;
- сприяє всмоктуванню жирів;
- стимулює моторну функцію кишок;
- разом із соком підшлункової залози нейтралізує кислу реакцію хімусу,
що надходить із шлунка;
- виводить з організму продукти обміну (жовчні пігменти, холестерин).
Печінка у дітей відносно більша, ніж у дорослих. Особливо
інтенсивно печінка росте в 14-15 років. Жовчовиділення з віком
посилюється.