Травлення в шлунку

Стравохід — це трубка з непосмугованої м’язової тканини. Стравоходом їжа

переміщується з ротової порожнини до шлунка.
ШЛУНОК - розширена частина травного тракту між стравоходом й тонким
кишечником, що є резервуаром для їжі. Об'єм шлунку дорослої людини - близько 2
л, може збільшуватися до 5 л. Шлунок розташований під діафрагмою у лівій
частині живота. середня оболонка має три шари м'язів (поздовжній, коловий і
косий), які здійснюють перемішування і переміщення їжі. Підслизова основа
внутрішній оболонки шлунка утворює численні складки, а слизова оболонка
містить шлункові залози. У внутрішній оболонці розміщена й лімфоїдна тканина.

Будова шлунку: 1 - вхідна частина; 2 - склепіння; 3 - тіло;

4 - зовнішня оболонка; 5 - слизова оболонка; 6 - вихідний сфінктер; 7 - вихідна
частина; 8 - м'язова оболонка
Травлення в шлунку може відбуватися лише за температури тіла 36-37 °С і за
наявності хлоридної кислоти. Тривалість перебування частково перетравленої їжі
(хімусу) в шлунку: жирна їжа затримується 6-8 годин, вуглеводна - близько 4 год.
Основними процесами у шлунку:
•хімічна обробка їжі - ферменти шлункового соку розщеплюють білки й жири
молока, а також відбувається активація ферментів шлункового соку;
•фізична обробка їжі - за допомогою хлоридної кислоти відбувається
набрякання білків;
•переміщення їжі - за участю м'язів шлунку здійснюється: а) змішування їжі з
шлунковим соком; б) періодичне пропускання хімусу в 12-палу кишку;
•знезаражування їжі - за допомогою хлоридної кислоти знешкоджуються
шкідливі мікроорганізми;
•всмоктування компонентів їжі - у шлунку всмоктуються вода, спирти, деякі
ліки, гормони та ін.
 2

Шлунковий сік - прозора рідина, що її виробляють залози слизової оболонки

шлунку. Має кислу реакцію. За добу в людини виділяється від 0,5 до 2,0 літрів
шлункового соку.

Склад шлункового соку

I. Неорганічні сполуки
Вода, хлоридна кислота, солі (карбонати, фосфати, хлориди) та ін.
II. Органічні сполуки
Ферменти (пепсин, ліпази), муцин, лізоцим, молочна кислота та ін.
Слиз - муцин формує шар, що захищає стінки шлунку від дії хлоридної
кислоти та ферментів.
Хлоридна кислота активує ферменти шлункового соку, частково руйнує
білки для швидшого розщеплення, убиває хвороботворні бактерії, припиняє
гнильні процеси.
Ферменти:
пепсин сприяє розщепленню молекул білків на простіші сполуки
ліпаза розщеплює жири молока. В шлунковому соці дорослих людей ліпази дуже мало,
тому можуть виникати проблеми із засвоєнням цього продукту.

Регуляція травлення у шлунку

Шлункове соковиділення перебуває під контролем нервових і гуморальних
механізмів. Шлунковий сік, як і слина, виділяється рефлекторно.
Безумовно-рефлекторне соковиділення відбувається під час подразнення
їжею рецепторів ротової порожнини, глотки і самого шлунку. Центр шлункового
соковиділення розташований у довгастому мозку.
Умовно-рефлекторне соковиділення розпочинається на вигляд і запах їжі.
Несмачна їжа викликає мало апетитного соку. Негативно впливають на утворення
апетитного соку гра з телефонами, страх, біль, уживання перед обідом чи вечерею
чіпсів, сухариків тощо.
Гуморальну регуляція шлункового соковиділення здійснюють їжа та біологічно
активні речовини. Збуджують секрецію гастрин (гормон вихідної частини шлунку),
прянощі, сіль, відвари м'яса й овочів, гальмують - секретин (гормон слизової
оболонки тонкого кишечника), жири, кислоти.
Отже, виділення шлункового соку регулюється рефлекторно та гуморально.