Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей.

Методика дослідження. Семіотика уражень ендокринної системи.

Додаткова інформація

Эндокринні залози та їх гормони

Гіпоталамус є основним центром, який регулює виробництво гормонів ендокринними

залозами і вивільняє їх в кровотік
Зв’язок ендокринної та нервової систем

https://uk.wikipedia.org/wiki/Гуморальна_регуляція
   Зв’язок ендокринної та нервової систем (суцільні стрілки позначають синтез
гормону, пунктирні – вплив гормону на органи мішені)

1. Ендокринна система це - :
це система в організмі людини, яка складається з різних органів та тканин, що виробляють та
випускають в кров різноманітні гормони, які регулюють функції різних органів та тканин.

До органів ендокринної системи належать головний мозок, гіпофіз, щитоподібна залоза,

підшлункова залоза, нирки, яєчники та яєчники, передміхурова залоза та інші.

2. Назвіть основні функції ендокринної системи:

1. Регулювання росту та розвитку: Гормони, вироблені ендокринною системою,
регулюють ріст та розвиток органів і тканин в організмі людини, включаючи ріст
кісток, м'язів та внутрішніх органів.

2. Регулювання метаболізму: Гормони, такі як інсулін, глюкагон та тиреоїдні гормони,

впливають на обмін речовин в організмі людини, регулюють рівень цукру в крові,
сприяють збудженню або зниженню метаболізму.

3. Регулювання функції репродуктивної системи: Гормони, які виробляють яєчники,

яєчки, простата та гіпофіз, регулюють функцію репродуктивної системи в організмі
людини, включаючи синтез та вироблення сперми та яйцеклітин, контроль циклу
менструації та підтримку вагітності.
 4. Регулювання імунної системи: Гормони, такі як тимозин та кілька інших,
допомагають регулювати функцію імунної системи в організмі людини, включаючи
рівень захисту від інфекцій та розвитку аутоімунних захворювань.

5. Регулювання поведінки та настрою: Гормони, такі як серотонін та допамін, можуть

впливати на настрій та поведінку людини, включаючи рівень стресу та депресії.

6. Регулювання рівня різних електролітів та інших речовин в крові: Ендокринна система

також регулює рівень різних електролітів та інших речовин в крові, таких як кальцій,
калій, натрій

3. Найважливіші властивості гормонів:

Специфічність дії: Кожен гормон має свою власну специфічну дію на конкретні
клітини та органи, що визначає його функціональну роль у регуляції фізіологічних
процесів.

Розподіл по організму: Гормони, які виробляються ендокринною системою,

розподіляються по всьому організму з кровотоком та взаємодіють зі специфічними
клітинами та органами.

Взаємодія з рецепторами: Гормони взаємодіють з рецепторами на клітинах організму,

що ініціює їхню функціональну дію та забезпечує сприйняття сигналу гормону
клітиною.

Регуляція концентрації: Концентрація гормонів в крові регулюється механізмами

зворотного зв'язку, що дозволяє підтримувати стійкий рівень гормонів в організмі.

Регулювання часових ритмів: Гормони можуть відігравати роль у регулюванні часових

ритмів організму, таких як циркадні ритми сну-бодрощів та інші біологічні процеси.

Взаємодія з іншими факторами: Дія гормонів може бути модифікована взаємодією з

іншими факторами, такими як фізична активність, стрес, харчування та інші
внутрішні та зовнішні впливи.

4. Ендокринні залози це:

Ендокринні залози - це органи, які виробляють та випускають гормони безпосередньо в

кровоносну систему. Ці залози мають важливу роль у регулюванні функцій організму,
таких як ріст, розвиток, розмноження, обмін речовин, стан емоційного та
психологічного благополуччя.

5. Заповніть таблицю: Ендокринні залози та їх гормони (повна та

скорочена назва)

Ендокринні залози Гормони Функції

Гіпоталамус Рилізинг- гормони Регуляція виділення тропних

гормонів гіпофізом
Гіпофіз Передня частка: АКТГ, Регуляція периферичних залоз
соматропний гормон, внутрішньої секреції. Три
тиреотропний гормон, пролактин, перших гормони стимулюють
фолікулостимулюючий, використання жирів в
лютеїнізуючий гормони. енергетичному обміні
організму
Проміжна частка: Впливає на обмін в
меланоцитостимулюючий гормон меланоцитах, викликає
потемніння шкіри
Задня частка: вазопресин (АДГ), Регуляція водномінерального
окситоцин обміну (АДГ), приймає участь в
процесі лактації молочних
залоз (окситоцин)
Щитоподібна залоза Тироксин (Т4) Трийодтиронін посилення всіх видів обміну
(Т3) (білкового, ліпідного,
вуглеводного), підвищення
основного обміну та посилення
енергоутворення в організмі;
вплив на процеси росту,
фізичний і розумовий розвиток;
підвищення ЧСС; стимуляція
діяльності травного тракту:
підвищення апетиту, посилення
перистальтики кишечнику,
збільшення секреції травних
соків; підвищення температури
тіла за рахунок посилення
теплопродукції; підвищення
збудливості симпатичної
нервової системи.
Тиреокальцитонін разом з паратгормоном
паращитоподібних залоз бере
участь у регуляції кальцієвого
обміну.
Паращитоподібні Паратгормон Підвищує кількість кальцію в
залози крові. Стимулює перетворення
неактивного вітаміну D в
активну форму, підвищення
всмоктування кальцію в
тонкому кишечнику, в кістках
активує процес резорбції
кальцію, підвищує реабсорбцію
кальцію в нирках, зменшує
реабсорбцію фосфору.
Підшлункова залоза Глюкагон Інсулін впливає на всі види
(острівки Інсулін обміну речовин, але перш за все
Лангерганса) — на вуглеводний. Глюкагон
підвищує концентрацію
глюкози в крові.
Соматостатин пригнічує секрецію інсуліну й
глюкагону
Надниркові залози Мінералокортикоїди(альдостерон, Альдостерон підсилює
дезоксикортикостерон) реабсорбцію іонів натрію і

Глюкокортикоїди(кортизол,
кортизон, кортикостерон, 11-
дезоксикортизол, 11-
дегідрокортикостерон)
Статеві гормони(андрогени та
естрогени)
Статеві залози Катехоламіни (адреналін і
У хлопчиків норадреналін )
У дівчаток
хлору в дистальних ниркових
канальцях та зменшує зворотне
всмоктування іонів калію.
Альдостерон зумовлює
розвиток запальної реакції
Глюкокортикоїди викликають
підвищення вмісту глюкози в
плазмі крові, чинять
катаболічний вплив на білковий
обмін, активізують ліполіз, що
призводить до збільшення
концентрації жирних кислот у
плазмі крові. Глюкокортикоїди
пригнічують усі компоненти
запальної реакції, зменшують
лихоманку, що пов’язано зі
зниженням вивільнення
інтерлейкіну-1, мають
протиалергічну дію,
пригнічують як клітинний, так і
гуморальний імунітет,
підвищують чутливість гладких
м’язів судин до катехоламінів,
що може призвести до
підвищення АТ
відіграють певну роль лише в
дитячому віці, коли секреторна
функція статевих залоз ще
слабко розвинена. Статеві
гормони кори надниркової
залози сприяють розвитку
вторинних статевих ознак.
Вони також стимулюють синтез
білка в організмі. Разом з тим
статеві гормони впливають на
емоційний статус і поведінку
людини.
Адреналін стимулює діяльність
серця, звужує судини, крім
коронарних, судин легень,
головного мозку, працюючих
м’язів, на які він чинить
судинорозширювальну дію.
Адреналін розслаблює м’язи
бронхів, гальмує перистальтику
і секрецію кишечнику та
підвищує тонус сфінктерів,
розширює зіницю, зменшує
потовиділення, посилює
процеси катаболізму й
утворення енергії. Адреналін
 впливає на вуглеводний обмін,
підсилюючи розщеплення
глікогену в печінці та м’язах,
унаслідок чого підвищується
вміст глюкози в плазмі крові,
має ліполітичну дію —
підвищує вміст вільних кислот
у крові.

Тестостерон Стимулює ріст, розвиток

м’язової тканини,
вторинних статевих
ознак, сперматогенез.

Естрадіол Контроль розвитку

вторинних статевих
ознак, регулюють
статевий цикл,
підтримують ріст
фолікулів

6. Заповніть таблицю:
Функціональне переважання ендокринних залоз
в залежності від вікового періоду

Період розвитку дитини Ендокринні залози з найбільшою

Періоди внутрішньоутробного
розвитку і новонародженості
Грудний вік
Переддошкільний та дошкільний вік
Період раннього шкільного віку
Періодом пізнього шкільного віку
активністю у даному періоді
Щитоподібна залоза і
симпатоадреналова система
Вираженний інкреторний вплив
щитоподібної залози і загрудинної
залози
Високу активність мають гіпофіз і
загрудинна залоза
Зростає значення інкрету статевих
залоз, щитоподібної залози і гіпофіза
Переважає активність статевих залоз і
чітко виявляється дія наднирників

7. Назвіть основні симптоми дисфункції гіпоталамусу

(гіпоталамічний синдром):

Зниження апетиту та ваги: порушення функцій гіпоталамуса можуть призвести

до зниження апетиту та ваги.

Порушення сну: гіпоталамус регулює цикли сну та бодрствування, тому

порушення його функцій можуть призвести до проблем зі сном.
Порушення терморегуляції: гіпоталамус контролює температуру тіла, тому
порушення його функцій можуть призвести до проблем з терморегуляцією.

Порушення репродуктивної функції: гіпоталамус регулює вироблення

гонадотропінів, які стимулюють роботу яєчників та яєчок, тому порушення
його функцій можуть призвести до проблем з репродуктивною функцією.

Порушення водно-електролітного балансу: гіпоталамус контролює вироблення

антидіуретичного гормону (АДГ), який впливає на віддачу рідини нирками.
Порушення його функцій можуть призвести до проблем з водно-електролітним
балансом.

Порушення психічного стану: гіпоталамус впливає на регулювання настрою та

емоційного стану, тому порушення його функцій можуть призвести до проблем
з психічним станом, включаючи депресію та тривогу.

8. Опишіть основні ознаки захворювання (порівняйте однолітків) та

встановіть можливий діагноз:

Причини розбіжностей:
Гіперсекреція соматотропного гормону

Основні ознаки розбіжностей:

Занадто збільшений зріст і збільшення окремих частин тіла

Можливий діагноз або варіант норми:

Гігантизм і акромегалія

9.Опишіть основні ознаки розбіжностей дітей:

Причини:
Знижена кількість вироблення соматропного гормону (СТГ)

Основні ознаки:
Зменшений зріст (нанізм)

10.Опишіть основні ознаки захворювання та встановіть можливий діагноз:

Причини захворювання:
Зниженням концентрації ТТГ, в той час, як концентрації Т3 і / або Т4 підвищені
Основні ознаки захворювання:
Збільшення розміру щитовидної залози і екзофтальм

Можливий діагноз:
Гіпертиреоз

11. Опишіть очні симптоми підвищеної функції щитоподібної залози -

гіпертиреозу (Базедова хвороба, хвороба Гревса)

Назва симптому Ознаки

Штельвага Здається збільшення очної щілини, через те, що
зморщуються тканини верхньої повіки і відбувається
випинання очного яблука.
Мебіуса Порушення конвергенції (зближення) очей внаслідок
парезу внутрішнього прямого м’яза ока.
Грефе Райдужна оболонка ока частково ховається під
нижньою повікою, а над райдужною оболонкою
візуалізується склера.
Кохера Біла смуга склери над райдужною оболонкою при
погляді вгору.

12. Опишіть основні ознаки захворювання та встановіть можливий діагноз

Причини захворювання:
Порушення морфологічного розвитку ЩЗ (повна або часткова її відсутність);
внутрішньоутробне пошкодження ЩЗ; генетично зумовлене порушення
біосинтезу тиреоїдних гормонів

Основні ознаки захворювання:

Великий висунутий з рота язика, набрякле обличчя, вузькі очні щілини,
припухлі повіки, запале перенісся
Можливий діагноз:
Вроджений гіпотиреоз

13. Опишіть основні ознаки захворювання та встановіть можливий діагноз

Причини захворювання:
Гіпофізарно-залежна гіперплазія кори надниркових залоз, надмірна продукція
кортизолу

Основні ознаки захворювання:

Затримка в рості, обличчя округле (місяцеподібне), шкіра його багряно-
червоного кольору, надмірне відкладання жиру на тулубі. Шкіра тулуба і
кінцівок суха з численними багряно-синюшними стриями атрофічного
походження. Можна спостерігати гіпертрихоз, акне, піодермію, мікоз.

Можливий діагноз:
Хвороба Іценко-Кушинга

14. Опишіть основні ознаки захворювання та встановіть можливий діагноз

Причини захворювання:
Недостатня продукція інсуліну в результаті відмирання інсулін-продукуючих
клітин підшлункової залози

Основні ознаки захворювання:

Рівень цукру в крові перевищує норму

Можливий діагноз:
Цукровий діабет 1 типу

15. З`єднайте визначення в стовпці I з правильними діагнозами в стовпці

II

Симптоми Діагноз
A. Синдром Іценко-
1. Високий зріст (вище 3-го перцентіля), у період Кушинга
пубертату можлива затримка статевого розвитку, B. Гіпотиреоз
підвищений рівень СТГ. C . Акромегалія
D. Гіпофізарний
2. Слабкість, диспропорційне збільшення нанізм
дистальних частин кінцівок, зміна рис обличчя, E. Гігантизм
гіпогонадизм, інколи вузьке поле зору, збільшення F. Гіперпаратиреоз
рівня соматотропного гормону в плазмі G. Гіпертиреоз
H.
3. Зріст нижче 3-го перцентіля, швидкість росту Адреногенітальний
менше 4 см на рік, кістковий вік менше за синдром
паспортний, затримка фізичного та статевого I. Синдром
розвитку, знижений рівень СТГ. Уотерхауса-
Фрідеріксена
4. Емоційна лабільність, тремор. Постійно J. Цукровий діабет
підвищена температура тіла. При достатньому K. Аддісонова
апетиті схуднення. Підвищена пітливість. хвороба
Екзофтальм. Тахікардія. Підвищен вміст L. Гіпопаратиреоз
трийодтироніну (Т3), тироксину,
(Т4).
5. Зріст нижче 3-го перцентіля, поганий
м'язовий тонус, запор, анемія та інтелектуальне
відставання у ступеню ідеотії. Концентрації
тироксину і трийодтироніну низькі, рівень ТТГ
підвищений.

6. Камені в нирках майже у немовляти, дизурія.

Біль у животі, нудота, блювота, втрата апетиту.
Сироваткові концентрації Са++ збільшені.

7. Втома, слабкість, головний біль. М'язові болі

та спазми, парестезії. Біль у кістках, кістки легко
травмуються (остеопороз). Сироваткові
концентрації Са++ знижені.

8. Поліурія, полидипсія, поліфагія, втрата ваги.

Головний біль. Спрага, сухі слизові оболонки,
свербіж шкіри. Гіперглікемія, глюкозурія.

9. На тлі менінгококового менінгіту раптове

погіршення стану: блювота, задишка, дуже низький
артеріальний тиск, порушення свідомості, ціаноз,
геморагічний висип, Периферична кров:
гіперлейкоцитоз, гіпоглікемія, гіпонатріємія,
гіперкаліємія.

10.  Бронзова гіперпігментація шкіри біля

суглобів, постійне відчуття втоми, тахікардія,
зниження артеріального тиску, втрата ваги,
анорексія, анемія.

11. У немовлят - зневоднення, блювота. У

дівчаток виявляються ознаки жіночого
псевдогермафродитизму. Результати лабораторних
досліджень: значне збільшення екскреції сечових
17-кетостероїдів (17-КС).

12. Затримка темпів росту, гіпотонія,

ожиріння, обличчя місяцеподібне, на шкірі стрії,
гірсутизм, остеопороз, постійне підвищення
артеріального тиску
1.E 2.C 3.D 4.G 5.B 6.F 7.L 8.J 9.I 10.K 11.H 12.A

16. Опишіть техніку пальпації щитоподібної залози на першому та другому

фото:
Перше фото: Пальпація щитовидної залози в положенні лікаря позаду пацієнта.
Голова хворого злегка нахилена вперед, що необхідно для розслаблення
мускулатури шиї. Шия пацієнта охоплюється обома долонями лікаря: великі
пальці розташовуються на задній поверхні шиї пацієнта, а інші пальці лежать
на передній поверхні. Потім середніми пальцями (II - V) обох рук нижче
щитовидного хряща знаходять перешийок залози і, перекочуючись через нього
в поздовжньому напрямку, проводять пальпацію. Після цього кінчиками двох-
трьох пальців намагаються одночасно з обох сторін намацати бічні частки,
пальпувати в напрямку від щитовидного хряща до кивального м'яза
Друге фото: Пальпація щитовидної залози проводиться зігнутими пальцями
рук, які глибоко заводять за зовнішній край грудино-ключично-соскових м’язів
і поступово переходять на задньо-латеральну поверхню бокових дольок
щитовидної залози. Великі пальці рук розміщують на передній поверхні
бокових дольок залози. При ковтанні залоза зміщується вгору і її ковзання по
поверхні пальців в цей момент в значній мірі полегшує пальпаторне
обстеження.