Meni 3 Roky

Харків
Видавнича група «Основа»

2019
УДК 37.091.3
А90
Асєєва Наталя
А90 Мені 3 роки / Н. Асєєва — Х. : Вид. група «Основа», 2019.—
190 [2] с.: іл.
ISBN 978-617-00-2547-0.
У книзі «Мені 3 роки» автор занурює читачів у світ трирічного малюка і вчить
не просто супроводжувати дитину в її дорослішанні, а й виховувати її самостій-
ною, упевненою в собі, такою, що прагне пізнавати світ і вміє долати труднощі.
У цій книзі дбайливі батьки зможуть знайти багато цікавої інформації про
особливості віку дитини четвертого року життя, навчаться знаходити вихід зі
скрутних ситуацій, зможуть правильно реагувати на дитячу поведінку. Саме такі
книги мають бути напохваті в сучасних батьків.
УДК 37.091.3
© Н. О. Асєєва, 2016
ISBN 978-617-00-2547-0 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2019
Зміст
Особливості четвертого року

життя малюка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Основні проблеми віку,
способи їх розв’язання . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Розвивальні ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Книги, іграшки, дозвілля . . . . . . . . . . . . . . . 171
Наостанок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188
3
Любі батьки!
У житті дитини кожен день — це розвиток. Зрос-
тання, нові навички, досягнення, іноді нові труд-
нощі. Четвертий рік життя малюка досить непростий.
Криза трьох років часто виявляється складною і для
дитини, і для батьків.
Важливо розуміти, що такі етапи переживають усі.
І абсолютно всі їх долають, переростають. Наскільки
цей період буде складним і кризовим — багато
в чому залежить від самих батьків. Чи готові вони
встигнути перелаштуватись на новий режим життя,
новий варіант спілкування, інший рівень сприйняття
своєї дитини?
Це вік початку прояву особистості малюка, форму-
вання його «Я». Зробити цей процес гармонійним —
ваше завдання, шановні батьки.
Пропонуємо разом з’ясувати особливості цього
дещо складного, але такого цікавого віку. Діти
практично у всьому наслідують дорослих. Ви ма-
єте можливість стати для малюка прикладом для
4
Любі батьки!
наслідування, навчити його багато чого, відповісти

на безліч його запитань. Ви зможете відкрити для ди-
тини цей дивовижний світ, навчити її відрізняти, що
таке добре і що таке погано.
Знайте, що ви найкращі батьки. У вас найкраща
дитина. Ви завжди прагнутимете дати малюкові все
найкраще, уберегти його від труднощів і оточити тур-
ботою. Це правильно! Так має бути. Але при цьому не
забувайте про почуття міри і здоровий глузд.
Дорослі дуже люблять цифри. Коли

розповідаєш їм, що в тебе з’явився новий
друг, вони ніколи не запитають про
найголовніше. Ніколи вони не спитають:
«А який у нього голос? У які ігри він любить
грати? Чи ловить він метеликів?» Вони
запитують: «Скільки йому років? Скільки
в нього братів? Скільки він важить? Скільки
заробляє його батько?» І після цього
вважають, що пізнали людину. Коли говориш
дорослим: «Я бачив красивий будинок
з рожевої цеглини, у вікнах його герань, а на
даху голуби», — вони ніяк не можуть уявити
собі цей будинок. Їм слід сказати: «Я бачив
будинок за сто тисяч франків», —
і тоді вони вигукують: «Яка краса!»
Антуан де Сент-Екзюпері,
«Маленький принц»
5
Особливості четвертого
року життя малюка
Я вже великий
На четвертому році життя діти не так активно
зростають і набирають вагу, як у перший рік життя.
Однак вони починають значно змінюватись зовні.
Зникають пухкі щічки, складки на ручках і ніжках. Ді-
тки стають схожими на маленьких дорослих.
Медична наука повідомляє, що до трьох років
зріст хлопчиків може становити від 89 до 103 см,
зріст дівчаток — від 89 до 102 см. Вага хлопчиків
сягає від 12,5 до 17,3 кг, дівчаток — від 12 до 17 кг.
До чотирьох років ці параметри становитимуть у хлоп-
чиків: зріст — 94–110 см, вага — 14–20 кг; у дівча-
ток: зріст — 95–109 см; вага — 13,5–19,5 кг. Це зраз-
кові показники нижніх і верхніх меж умовної норми.
Відхилення від норми вважають приводом для зане-
покоєння. Однак треба враховувати і спадковість —
зріст і вагу батьків, бабусь і дідусів. Також деякі діти
6
Особливості четвертого року життя малюка
розвиваються абсолютно нормально, хоча й не від-

повідають зазначеним нормам. Тому батькам треба
не панікувати, а спостерігати за дитиною. Зазвичай
серйозні відхилення не проявляються тільки одним
чинником. Але якщо ви дуже хвилюєтеся, порадьтеся
з лікарем.
У питаннях ваги слід звернути увагу на рухову ак-
тивність дитини. Якщо малюк, на ваш погляд (і осо-
бливо погляд бабусь), їсть небагато, але при цьому
швидко набирає вагу, то, можливо, йому бракує руху
в житті. Йому просто потрібні активні прогулянки
на свіжому повітрі з велосипедом, санчатами, роли-
ками, турніками і сходами на майданчиках. Або, на-
впаки, мамі здається, що дитина не доїдає і виглядає
занадто худорлявою порівняно з іншими дітлахами.
Але при цьому малюк дуже активний і розвивається
не гірше за інших. Звідси випливає висновок, що ди-
тині вистачає тієї енергії, яку вона отримує.
Одяг дитини має бути комфортним і не утруд-
нювати рухи. Вибираючи тканину, з якої він поши-
тий, звертайте увагу на якість фарбування, зручність
догляду. Вважають, що краще вибирати натуральні
тканини. Але зараз виробляють досить багато якіс-
ної синтетики, яка швидше сохне, легше переться,
досить добре тримає тепло і в якій тіло теж дихає.
Узимку, наприклад, вовняний светр сохнутиме до-
вше за флісовий. А питання частого прання для
мами три-, чотирирічної дитини досить актуальне.
7
Мені 3 роки
Натільна білизна (майки, труси, шкарпетки, колготи)

мають бути з натуральних тканин. Бажано не «хіміч-
них» яскравих кольорів. Синтетика не дасть шкірі ди-
хати і може викликати подразнення і спричинити
алергічну реакцію.
У цьому віці в дитини вже формуватиметься ес-
тетичне сприйняття одягу і себе в ньому. Дівчатка
частіше дивляться на себе в дзеркало. У малюків
формуються перші переваги, і вони подеколи від-
мовляються надівати той чи інший одяг, хоча рік тому
зовсім не опиралися маминому вибору. Малюк від-
дає перевагу певному кольору або фасону одягу.
Трирічна дитина обурюватиметься,
якщо їй буде незручно в запропо-
нованому одязі. Це саме може
стосуватись і зачіски.
Не потрібно конфліктувати
з малюком. Він дорослішає, по-
ступово в нього формується смак.
Якщо вранці виникають такі про-
блеми, спробуйте домовлятися
і готувати вбрання з вечора. Про-
понуйте дитині декілька варіантів
(ось ця сорочка або ця футболка,
ця сукня або спідниця з кофтою).
Так і дитина задовольнить свої
переваги в одязі, і ви надасте їй
право вибору.
8
Звичайно, подеколи малюк починає впиратися.

Наприклад, узимку хоче піти на вулицю без шапки
або влітку взути теплі чоботи. Терпляче поясніть ди-
тині, у чому вона помиляється і до чого це може при-
звести.
Розмір ноги (взуття) дитини в цьому віці може бути
від 26 до 28, що відповідає 16,5–18 см. При цьому не за-
буваємо про спадковість. Взуття слід підбирати трохи
більшого розміру, приблизно на 0,5–1,5 см залежно
від сезону — щоб ніжка могла «дихати», не здавлюва-
лася. Стискання стопи може надалі спричинити її де-
формацію, порушення кровообігу. Якщо взуття виго-
товлене неправильно, воно обмежує амортизаційну
функцію стопи. Неправильно підібране взуття просто
незручне для ходьби. Воно натиратиме або бовтати-
меться на нозі, псуватиме ходу малюка.
Вибираючи взуття, звертайте увагу на матеріали,
з яких воно виготовлене. Краще віддавати перевагу
натуральним матеріалам. Задник вибирайте жор-
сткий закритий, щоб фіксувати п’ятку в правильному
положенні. Обов’язкова наявність супінатора — не-
великої подушечки, яка підтримує звід стопи і запо-
бігає розвитку розвиватися плоскостопості. Підо-
шву рекомендовано вибирати гнучку в частині носка
і тверду — на п’ятці. Анатомічний згин підошви про-
ходить біля основи великого пальця.
Також звертайте увагу на запах. Різкий запах
взуття свідчить про погану якість барвника, гуми,
9
Мені 3 роки
шкіри, з яких воно виготовлене. Взуття може бути

токсичним для малюка, тому не економте, вибирайте
таке взуття, що має сертифікат якості.
Зуби, зір, слух

Трирічні діти зазвичай мають 20 зубів — усі мо-
лочні. На кожній щелепі розташовується 4 різці (чо-
тири центральні зуби), 2 ікла (треті від центра) і 4 пре-
моляри (четверті і п’яті від центра «жувальні» зуби).
Така кількість зубів залишається приблизно до 6–7 ро-
ків, поки їх не замінюють постійні. До 5–6 років з’являться
перші моляри, які вже не є молочними і надалі міня-
тись не будуть. Між молочними зубами звичайно є про-
міжки, зубки не прилягають щільно один до одного.
Дуже часто вже в трирічному віці (а інколи й ра-
ніше) зуби починають псуватися. Говорячи професіо-
нальною мовою, з’являється карієс. Розвивається
він, на жаль, досить швидко. До причин виникнення
зараховують і недостатню гігієну порожнини рота,
і зловживання солодким, і навіть захворювання ГРВІ.
Методів лікування теж чимало. Один з них — пломбу-
вання зубів. Багато хто знає, що ця процедура непри-
ємна. Часто діти бояться, не дають лікувати, просто
не відкривають рот. Тому перший візит до стомато-
лога краще влаштувати до того, як можуть виникнути
проблеми із зубами, що потребують лікування. Таким
10
чином, у вас і в малюка буде можливість познайоми-

тися з лікарем у спокійній атмосфері. Регулярне від-
відування стоматолога (за відсутності проблем —
1 раз на 4–6 місяців) дасть можливість спостерігати
стан зубів і порожнини рота, своєчасно проводити
лікування. Дотримуючи всіх рекомендацій фахівця,
ви мінімізуєте ризик виникнення карієсу та інших за-
хворювань порожнини рота.
Звісно, треба стежити й за харчуванням. Краще
дати малюкові яблуко, ніж декілька цукерок. Без со-
лодощів прожити дуже складно навіть нам, дорос-
лим, але вживати їх потрібно в міру.
Зазвичай у три роки діти вже мають розвинений
колірний зір. Коли вони дорослішають, удосконалю-
ється сприйняття різних відтінків кольору. У 4 роки
або дещо пізніше розвивається максимальна го-
строта зору і вважають, що зоровий апарат дитини
підготувався до початкового читання.
Очі малюків дуже чутливі до впливу несприятливих
чинників зовнішнього середовища, що спричиняють
дефекти зору. Це телевізор і комп’ютер. Тому ви ма-
єте контролювати час, проведений біля чарівних
екранів.
Після трьох років можна перевірити гостроту
зору за допомогою офтальмологічних таблиць із
картинками. Якщо дитина схильна до поганого зору
(є проблеми із зором у родичів), перевіряти зір слід
не рідше ніж раз на рік.
11
Мені 3 роки
Слух дитини в цьому віці не відрізняється від

слуху дорослої людини. Однак через особливості бу-
дови вуха малюк у цьому віці схильний до таких за-
хворювань, як отит.
Рухова активність
На четвертому році життя рухові навички збага-
чуються і вдосконалюються. Дитина впевненіше бі-
гає, прискорює і уповільнює темп, може спіймати м’яч
і утримувати рівновагу, добре піднімається і спуска-
ється сходинками, їздить на триколісному велосипеді.
Малюк уже самостійно одягається і роздягається, уміє
застібати і розстібати ґудзики, хоча це дається важко.
Він намагається взуватись самостійно, і хоча шнурки
ще не піддаються невмілим пальчикам, зате черевики
або сандалі на липучках крихітці взути цілком під силу.
У три роки дитина досить непогано
орієнтується в просторі і з легкістю
знаходить потрібний їй предмет або
іграшку. У малюка досить добре роз-
винена зорова координація. Він вже
опановує ножиці. Самостійно їсть,
п’є з чашки, розгортає цукерки без
маминої допомоги (це швидко осво-
ювана навичка). До чотирьох ро-
ків дитина вміє стояти і скакати на
12
одній нозі, стрибати вбік, вперед і назад, марширу-

вати в такт музиці, танцювати. Також у цей період чітко
формується перевага правої (лівої) руки. Зав’язування
шнурків дається не всім дітям у цьому віці, але чимало
хто намагається опанувати цю навичку.
Після трьох років у дітлахів виходить підстрибу-
вати на обох ногах. Раніше ці стрибки вони здійсню-
вали, піднімаючи ноги по черзі.
Пильну увагу треба приділяти особистій гігієні. Ди-
тині вже під силу самостійно вмиватися і чистити зуби.
Обов’язково треба привчати малюка мити руки після
відвідування туалету і перед їжею, після прогулянки.
До трьох років зазвичай діти контролюють муску-
латуру і сечовий міхур досить упевнено. Усвідомлюють
зв’язок між внутрішніми відчуттями і потребою відві-
дати туалет. Діти наслідують дорослих, і в них цілком
може зникнути інтерес до горщика і з’явитися ба-
жання ходити в туалет, як мама і тато. Щоб підтримати
прагнення дитини, придбайте дитяче сидіння для уні-
тазу, спеціально пристосоване для дітлахів, що має
менший отвір. Якщо дитина ще не дістає за зростом до
унітазу, підставте маленьку лавку. Ну і, природно, пер-
ший час допомагайте малюкові. Під вашим контро-
лем і керівництвом це вміння дитина опанує швидше.
Іноді все-таки можуть траплятись «аварійні» ви-
падки намокання штанців. Не сваріть і не соромте ма-
люка. Адже дитина могла загратися і не встигнути до-
бігти до горщика або туалету, перемерзнути, випити
13
Мені 3 роки
на ніч забагато рідини і міцно заснути. З часом такі

«аварії» траплятимуться набагато рідше, а потім уза-
галі зникнуть.
Пам’ять, увага, мислення

Пам’ять, увага, мислення також розвиваються
і вдосконалюються в міру дорослішання дитини.
Пам’ять — це процес сприйняття
нової інформації та її зберігання.
Види пам’яті
Образна
Запам’ятовування і відтворення образів предме-
тів і явищ, їх властивостей. Виокремлюють зорову,
слухову, дотикову, нюхову, смакову.
Емоційна
Враження від взаємодії з навколишнім світом. Здатність
запам’ятовувати і відтворювати різні емоції і почуття.
Рухова (моторна)
Запам’ятовування, зберігання і відтворення рухів.
Є основною для формування практичних, трудо-
вих навичок, ходьби, письма тощо.
Словесно-логічна
Запам’ятовування і висловлювання думок за до-
помогою слів. Розвивається в міру розвитку мов-
лення.
14
Короткочасна пам’ять обмежена кількістю за–

пам’ятовуваних об’єктів, для дітей трирічного віку
переважно 3–5 букв, цифр, слів. Вона найбільш за-
вантажена впродовж дня. Уся непотрібна згодом ін-
формація забувається. Довготривала пам’ять — це
своєрідний архів інформації. Ми пам’ятаємо алфавіт,
імена знайомих людей, вивчаємо іноземні мови —
і все це завдяки тому, що інформація зберігається
в нашій довготривалій пам’яті.
Мимовільна пам’ять — це запам’ятовування
і відтворення інформації, яку дитина не ставить за
мету запам’ятати спеціально, не докладає до цього
зусиль.
Довільна пам’ять — людина ставить завдання

запам’ятати або завчити те, що необхідно.
На четвертому році життя пам’ять ще не довільна.
Малюк запам’ятає те, що його найбільше зацікавило,
справило на нього сильне емоційне враження. За раз
дитина може запам’ятати до трьох слів. З часом вона
почне запам’ятовувати більше, поступово збільшуючи
обсяг інформації. Зараз дитина мислить образами: щоб
щось запам’ятати, їй треба все помацати, дослідити.
Тренувати пам’ять краще в грі. Наприклад: роз-
кладіть перед дитиною геометричні фігури. Роз-
почніть з двох-трьох (трикутник, круг, квадрат). За-
пропонуйте малюкові подивитися і запам’ятати
послідовність цих фігур. Потім закрийте картинки і
15
Мені 3 роки
попросіть дитину згадати порядок зображень. Дру-

гий варіант гри — поміняйте фігури місцями і за-
пропонуйте малюкові відновити їх початкове розта-
шування.
До трьох років діти знають тварин і те, які звуки
вони видають. Розкладіть картки із зображенням
свійських тварин і птахів (корова, кішка, собака,
качка). Розпочинайте з трьох-чотирьох, згодом кіль-
кість тварин можна збільшити. Ставте дитині запи-
тання: «Хто мукає?», «Хто гавкає?». Дитина знаходить
і показує картку з відповідним зображенням.
Малюк не запам’ятовуватиме те, що його не ці-

кавить. Книги краще вибирати з яскравими картин-
ками. Під час читання і переглядання ілюстрацій
у дитини виникатимуть зорові асоціації. Так малюкові
16
буде легше пригадати, про що він з мамою читав. Ра-

зом переказуйте казки й оповідання, ставте малюкові
запитання, щоб йому легше було згадати зміст. Після
прочитання казок можна запропонувати намалювати
їх героїв. У малюнку юний художник виразить своє
бачення персонажів.
Увага — це процес зосередженості

на певному об’єкті або дії. Виділяють
три основні види уваги: мимовільну,
довільну, післядовільну.
Мимовільна увага виникає сама по собі, без зу-

силь дитини. Усе яскраве, голосне викликає інтерес,
однак щойно об’єкт стає звичним, мимовільна увага
втрачається.
Довільна увага потрібна для того, щоб дитина
робила не те, що їй хочеться, а те, що треба. Вважа-
ють, що чим краще розвинене мовлення в дитини,
тим раніше формується довільна увага. Її розвитку
сприяють різні заняття, ігри за правилами. Дорослий
має брати безпосередню участь, доводячи необхід-
ність такої уваги.
Якщо дитина захопилася грою або завданням, їй не
доведеться докладати багато зусиль для концентра-
ції уваги. Довільна увага переходить у післядовільну.
Це поєднання мимовільного і довільного видів уваги.
17
Мені 3 роки
Також увага має такі властивості, як обсяг, стій-

кість, концентрація, вибірковість, розподіл, здатність
переключатися.
Обсяг уваги характеризується кількістю об’єктів,
за якими дитина може стежити. Обсяг уваги звужу-
ється, якщо малюк бачить предмети вперше. У цьому
віці дуже важливі яскравий зовнішній вигляд і роз-
мір об’єктів. Пізніше важливість цих параметрів змен-
шиться.
Стійкість показує, як довго дитина може зосере-
джуватись на об’єкті або занятті. Зазвичай діти в 3–4 ро-
ки утримують увагу не більше ніж 15 хвилин, залежно
від виду діяльності.
Концентрація уваги показує, наскільки інтен-
сивно малюк може зосередитися на об’єкті, як він ре-
агує на відволікаючі моменти.
Вибірковість уваги дозволяє дитині зосереди-
тися на певній частині об’єкта.
Розподіл — це можливість приділяти рівнозначну
увагу декільком об’єктам, виконувати декілька дій од-
ночасно без помилок.
Переключення уваги сприяє швидкому переклю-
ченню з одного виду діяльності на інший. При цьому
дитина зазнає певного нервового напруження, що
згодом стає менш вираженим.
Зазвичай у такому віці розподіл і переключення
уваги недостатньо розвинені. Існує багато ігор і вправ
для розвитку і вдосконалення всіх цих навичок.
18
Мислення — це пізнавальна
діяльність людини.
Мислення розвивається
в три етапи:
Наочно-дієве (дитина мислить через дію за

допомогою маніпулювання предметом) —
це основний вид мислення дитини ран-
нього віку.
Наочно-образне (дитина мислить за допомо-
гою образів, уявляючи явища, предмети) —
основний вид мислення дошкільників.
Словесно-логічне (дитина мислить подумки
за допомогою понять, міркувань, слів) —
цей вид мислення починає формуватися
в старшому дошкільному віці.
У дітей переважає наочно-дієве мислення. Ма-

люк, займаючись різними видами діяльності, збагачує
свої знання про предмети та їхні властивості. Три-
річні діти не завжди вдаються до дії, адекватної по-
ставленому завданню. Певні завдання малюки цього
віку розв’язують діями, а здобуті результати оціню-
ють і осмислюють тільки після завершення дії. Тобто
дитина заздалегідь не обмірковує і не аналізує те, що
має намір зробити.
19
Мені 3 роки
З розвитком мовлення дитини здійснюватиметься

перехід від наочно-образного до словесно-логіч-
ного, понятійного мислення.
Спілкування — це взаємодія
і взаємозв’язок (у даному випадку дітей),
у якому відбувається обмін інформацією,
діяльністю, уміннями, досвідом.
Спілкування дітей відбувається здебільшого

в процесі гри. Малюків приваблює спільна гра з од-
нолітками. Вони починають мінятися і ділитися іграш-
ками. Проте сварки і конфлікти все-таки трапляються.
Батькам треба звертати увагу на те, як почувається
дитина в колективі, як поводиться з іншими дошкіль-
никами. Якщо виникають складнощі, завдання бать-
ків полягає в тому, щоб допомогти малюкові адапту-
ватися, навчити його спілкуватися.
У спілкуванні дітей цього віку переважає емо-
ційна насиченість. Їм подобається разом бігати,
стрибати, кричати, верещати, сміятися. Усе це від-
бувається дуже шумно, голосно. Дорослих поді-
бні прояви гри часто стомлюють і навіть дратують.
Нам здається, що користі від таких активних і без-
ладних дій мало. Але для дітей це початок взаємо-
дії з однолітками, початок формування стосунків
у суспільстві, становлення і усвідомлення себе як
особистостей.
20
Активне спілку-
вання, як не дивно,
дає малюкові мож-
ливість проявити
свою ініціативу
й оригінальність.
Важливо, щоб
інші діти підхо-
плювали і під-
тримували гру, яку про-
понує малюк. Процес спільних пустощів дає дітям
упевненість у собі і яскраві, позитивні емоції. Діти
в такий спосіб самостверджуються. Спілкування
з дорослими несе для малюків культурно-нормо-
вані зразки поведінки, а з однолітками створюються
умови для індивідуальних, ненормованих, вільних
проявів. Звичайно, дорослішаючи, діти дедалі більше
підкорятимуться загальноприйнятим правилам по-
ведінки. Однак іще досить тривалий час поводи-
тимуться розкуто у спілкуванні з однолітками. При
цьому, якщо в грі малюків з’являється нова іграшка,
вони відразу переключаються на неї. Це з великою
ймовірністю спричинить конфлікт. Інтерес до нової
речі швидше за все виявиться значно сильнішим, ніж
бажання продовжити спільне галасливе заняття.
Щоб управляти і контролювати процес гамірного
і веселого прояву індивідуальності три-, чотириріч-
них дітей, можна запропонувати їм рухливі спільні
21
Мені 3 роки
ігри. Дітям подобається повторювати одне за одним,

і вони погодяться зображувати, наприклад, звірів або
птахів. Що може бути цікавішим за колективне пере-
творення групи діточок на зайчиків (пострибати), го-
робців (поцвірінькати), жабенят (поквакати), метели-
ків («політати»)?! Такі ігри несуть не лише радість, але
й організовують діяльність.
Трирічні малюки ще грають переважно поодинці,
але придивляються до заняття інших дітей. До чоти-
рьох років вони можуть об’єднуватись по двоє-троє.
Дітлахи починають грати в прості сюжетно-рольові
ігри. Звичайно, виникають і конфлікти через іграшки,
адже малюкам ще важко самостійно розв’язувати
спірні ситуації мирним шляхом. Тому трапляються
бійки, штовхання, відбирання, скарги.
Завдання дорослих — допомогти малюкам, на-
вчити їх ділитися, домовлятися; показати їм, що бува-
ють спільні ігри і з іграшками.
22
Ігрова діяльність
Гра — це заняття, дії, форми спілкування
дітей, що не є обов’язковими; це радощі,
що дають почуття задоволення.
Гра є засобом соціалізації, комунікації, навчання,
виховання, розваги і навіть лікування. В. О. Сухомлин-
ський писав: «Без гри немає і не може бути повно-
цінного розумового розвитку. Гра — це величезне
світле вікно, через яке в духовний світ дитини влива-
ється живильний потік уявлень, понять. Гра — це іс-
кра, що запалює вогник допитливості і цікавості».
Існує безліч ігор для розвитку дітей: предметно-
маніпулятивні, дидактичні, інтелектуальні, сюжетно-
рольові, спортивні, настільні.
Досягши трирічного віку, малюки починають опа-
новувати сюжетно-рольову гру. Такі спільні ігри ще
не дуже тривалі. Наприклад, гра «дочки-матері» може
забрати лише 10–15 хвилин.
Ігри та іграшки, яким віддають перевагу діти, почина-
ють значно більше розрізнятися залежно від статі. Хлоп-
чики вибирають літаки, машинки, пістолети. Вони уяв-
ляють себе пожежними, льотчиками, космонавтами,
міліціонерами. Дівчаткам подобаються ляльки, конячки,
шпильки для волосся. Вони грають у матусь і дочок, ста-
ють лікарями, перукарями, учителями, готують обіди на
дитячих кухнях для іграшок, накривають на стіл, годують.
23
Мені 3 роки
Використовуючи в грі іграшки, трирічні діти не

просто складають пірамідки, ставлять один на од-
ного кубики, катають машинку туди-сюди і досліджу-
ють очі лялечки. Малюки починають фантазувати.
З кубиків зводять будиночки, фортеці, будують кос-
мічні кораблі. Лялькам дають імена. Машинки наділя-
ють надприродними здібностями — вони можуть не
лише їздити, але й літати, і навіть відправитися в кос-
мос. Себе діти в грі уявляють різними героями. Це
можуть бути персонажі улюблених казок і мультфіль-
мів. Малюки під час гри можуть навіть зображувати
звіряток, наслідуючи їх звуки і дії.
Для повноцінного розвитку дошкільникам потрібні
різні іграшки: для розвитку кмітливості (головоломки,
пазли), просторового мислення (конструктори, набори
кубиків), для стимулювання творчого мислення (мозаїки).
У цьому віці дитина не повинна грати тільки з до-
рослими або в компанії однолітків. Малюк повинен
уміти грати і сам. Щоб навчити дошкільника займати
себе самостійно, захопіть його чим-небудь і залиште
24
на деякий час. Зацікавлена дитина продовжить гру,

що сприятиме розвитку фантазії та формуванню інди-
відуальності. Незалежному малюкові не буде нудно
наодинці із собою.
У цьому віці розвиваються і творчі навички. Дітла-
хам уже подобається малювати, ліпити, вирізувати
ножицями (під наглядом дорослих). Виникає інтерес
до музики, танців, конкретного виду спорту.
Цей етап можна назвати початком підготовки до
дорослого життя.
Порада батькам
Cтежте за своєю поведінкою, за своїм мовленням

і звичками — дитина починає наслідувати, і вас — у пер-
шу чергу. Це проявляється в грі, у манері спілкування з ін-
шими дітьми і в тому, як дитина поводиться з іграш-
ками. Часто прояв агресії чи ласки, нахабства чи скром-
ності малюком у суспільстві — це проектування
внутрішньосімейних стосунків. Якщо дитину цілують
перед сном і ніжно гладять по голові, то, вкладаючи
ляльку спати, малюк робитиме те саме. Якщо дитина
чує грубі слова в спілкуванні між домашніми (особливо
звернені одним до одного), то не дивуйтеся, коли на ву-
лиці або в дитячому садку ви почуєте скарги на свого
малюка (він говоритиме такі ж слова на інших дітей).
25
Мені 3 роки
Спорт
На четвертому році життя можна починати посту-
пово залучати малюка до спорту. Наприклад, робити
ранкову зарядку. Щоб це заняття було ефективним,
а не тимчасовим або періодичним, вам доведеться
організувати, передусім, себе. Якщо в сім’ї прийнято
робити ранкову зарядку, то для малюка вона буде
звичайною вранішньою справою. За відсутності
спортивного способу життя в сім’ї дитині складно
зрозуміти, чим для неї корисна зарядка. Чудово, якщо
мама бере дитину на пробіжку. Або тато, займаючись
на турніках у дворі, навчить свого малюка підтягува-
тися. Нещодавно в одній передачі з пошуку талан-
тів семирічна дівчинка підтягнулася на турніку 26 (!)
разів. На питання ведучих, де вона такого навчилася,
дитина відповіла, що тато займається у дворі на тур-
ніках і бере її з собою змалку.
Спілкування з тваринами
Діти дуже люблять тварин. Якщо це почуття збіга-
ється з вашим ставленням до тварин, то малюк буде
щасливий, коли вдома з’явиться хом’як, кішка, собака
або рибки. А можливо, ви вже давно доглядаєте якусь
тварину. Після трьох років дитина розуміє пояснення,
26
з нею простіше домовлятися. Треба обов’язково

озвучувати правила поведінки з твариною. Навчіть
малюка дбайливо і чуйно ставитись до братів наших
менших. Поступово залучайте його до піклування про
домашнього вихованця. За допомогою дорослого ди-
тина може почистити клітку, налити води і покласти їжу.
Важливо, щоб малюк засвоїв важливе правило: робити
це треба не час від часу, а регулярно, завжди. Адже їсти
і пити, жити в чистоті хочуть усі — від рибки до со-
бачки. І не можна, погодувавши тварину сьогодні, за-
втра забути це зробити. Завдяки тому, що малюк пі-
клується про тварин, поступово в нього формується
обов’язковість, відповідальність, дбайливість, уміння
співпереживати, жаліти.
Розкажіть дитині, чому не можна мучити тварин —

смикати їх за хвіст, викручувати лапки, використову-
вати як іграшки. На тему ставлення до тварин напи-
сано безліч прекрасних книг для дошкільників. Чи-
тайте їх уголос і потім обговорюйте прочитане.
27
Мені 3 роки
Криза дітей і батьків

Четвертий рік життя — це своєрідна межа в житті
малюка і його батьків. Завершується етап, коли ди-
тина освоює світ за допомогою рук і язика (пере-
жовуючи пісок, облизуючи меблі і обіймаючи кішок).
Натомість починається період, коли дитина перетво-
рюється на «двигуна-стрибуна», який увесь час ста-
вить запитання і демонструє силу характеру, а зара-
зом тренує терпіння і стійкість батьків.
Дуже часто від матусь трирічних малюків можна
почути: «Такий вередливий став», «Так характер зі-
псувався», «Лізе скрізь, не встигаю за ним», «Упер-
тість проявляє в усьому» тощо. Такі прояви багато
хто називає кризою трирічного віку. Складно ска-
зати, для кого ця криза більша — для мами (татуся,
бабусі) чи для малюка. Звичайно, дитина швидко роз-
вивається, зростає, і її нервова система виявляється
досить сильно навантаженою. Але для мами це теж
криза. Ще вчора це був слухняний, навіть безпо-
радний малюк — і раптом став примхливий, веред-
ливий, прагне самостійності. Батьки (частіше мами)
продовжують вважати свою дитину маленькою, опі-
кають її, обмежуючи прояви незалежності, чим ви-
кликають ще більшу впертість.
Особливістю цього віку є загальний девіз
«Я сам». Відбувається психологічне «відокрем-
лення» дитини від мами, поступове усвідомлення
28
себе як особистості. Звісно, цій особистості хо-

четься, щоб її поважали, зважали на її думку і ба-
жання. Іншими словами, криза в дитини — це вну-
трішнє протиріччя між «хочу» і «можу». Тобто,
з одного боку, більшість бажань малюка не відпо-
відають його реальним можливостям, а з іншого —
він стикається з постійною опікою дорослих. Ма-
люкові вже не хочеться чекати, поки йому одяг-
нуть колготи і шапку на прогулянку, він хоче зро-
бити це сам. І тут дуже важливо проявити терпіння
і розуміння, підтримати це бажання дитини. Адже
якщо зараз придушувати прагнення самостійності,
можна зіткнутися з тим, що дитина, трохи подорос-
лішавши, просто припинить проявляти ініціативу.
Дорослих неприємно здивує, що малюк у 56 ро-
ків відмовляється робити те, що дуже хотів опану-
вати в 3 роки. У результаті наполеглива опіка до-
рослих перебиває бажання дитини чого-небудь
вчитися і вдосконалювати свої вміння.
Часто мами продовжують вважати себе і ди-
тину одним цілим, навіть коли малюкові виповни-
лося три роки. Такі фрази, як «У нас перший зубок
виліз», «А ми перший крок зробили без підтримки»,
сприймають як само собою зрозуміле, коли ди-
тина маленька. Але до трьох років і далі мамі треба
змиритися з тим, що малюк став окремою особис-
тістю. Відмічаючи нові вміння дитини, говоріть про
них, як про досягнення самостійної людини. Фраза:
29
Мені 3 роки
«Іванко (Марійка) навчився (навчилась) зав’язувати

шнурки!» викличе величезну гордість і в дитини,
й у батьків.
Забувши своє допитливе дитинство, ставши до-
рослими, ми починаємо квапитись. Уранці біжимо
на роботу, увечері швидше з роботи, закінчити всі
домашні справи і відпочити на дивані перед теле-
візором або поспілкуватись з кимось в інтернеті.
При цьому часто забуваємо, що дитина спостері-
гає життя. Малюкові цікаво, чому після дощу ви-
повзають черв’ячки, а хрущ називається травне-
вим. Дитині обов’язково треба дізнатися, навіщо
кішка влізла на машину. Забираючи улюбленого ма-
люка з дитсадка, ви можете виявити в кишенях ба-
гато сміття. Але насправді це цінні камінчики і не-
замінні палички, які дитина не захоче викинути на
ваше прохання. Дитину вже не просто цікавлять
нові предмети. Їй цікаві процеси, дії, її місце в цих
процесах і діях. Постають запитання: чому? навіщо?
куди? Дорогі батьки, будьте терплячі і відповідайте
на дитячі запитання, якими б смішними вони вам не
здавалися. Приділяйте більше уваги цій допитли-
вості, діліться своїми знаннями і досвідом, навчайте
малюка, поки в нього є величезне бажання вчитися
і вбирати інформацію.
Дитина хоче спілкуватися не лише з мамою і ло-
паткою в пісочниці. Трирічні діти виявляють ціка-
вість до взаємодії з іншими дітьми, залучаючись до
30
спільних ігор. Часто малюки соромляться першими йти

на контакт. Розвинути дитячу комунікабельність у таких
випадках допоможуть рольові моделі ігор.
Під час заняття дитина четвертого року життя по-
ступово стає більш зосередженою. Їй набагато легше
всидіти на місці, вона цілком здатна приділити за-
няттю близько 15 хвилин.
Звичайно, слід враховувати й особливості харак-
теру, і темперамент дитини. Хтось може всидіти на
місці не більше ніж 10 хвилин, хтось витримає і 20.
Не наполягайте на продовженні заняття, якщо ма-
люк став неуважний і втратив інтерес. У такому разі
дитині потрібен відпочинок — зміна діяльності, ак-
тивні фізичні вправи, гра з іграшками. Примусовість
користі не принесе.
У трирічному віці можуть змінитись переваги
в харчуванні. Дитина може відмовитись від тих про-
дуктів, які раніше любила. Багато фахівців вважають,
що це протест не проти конкретної страви, а більше
бажання показати свою значущість. Тобто малюк на-
полягає на своєму рішенні, а не просто вередує. При
цьому не слід забувати, що навіть у дорослих зміню-
ються улюблені страви, хоча й набагато рідше. Будьте
більш терплячі і давайте малюкові можливість виби-
рати їжу, яка йому більше подобається.
31
Мені 3 роки
Що дитина має, що
дитина може
У багатьох джерелах ви знайдете інформацію,
що має знати, вміти і робити малюк на четвертому
році життя. Спокій матусь підривається і думкою
«досвідчених» подружок, інших мам і бабусь з пі-
сочниці. «А наш вже у два роки весь алфавіт знав!
А ви ще не вивчили жодної букви!?» або «Мій вже
до десяти вміє рахувати!» — такі фрази дуже за-
смучують батьків. Здається, що своя дитина в чо-
мусь гірша за інших. Візьму на себе відповідаль-
ність і заспокою одних, засмутивши інших. Дитина
має бути здорова і щаслива. Більше вона нікому
нічого не винна. Звичайно, є певні норми розви-
тку з верхніми і нижніми межами. Але насправді
вони є умовними і розмитими. Можливо, ваш ма-
люк не рахує до десяти і не тараторить алфавіт, але
при цьому напам’ять розповідає вірші Агнії Барто,
які ви читаєте йому перед сном. Можна припус-
тити, що у вас зростає майбутній поет, який про-
сто не любить математику. Часто дитина просто
заучує порядок лічби, як вірш, але самої суті не
розуміє. Мамі, звичайно, приємно, що малюк у чо-
мусь обігнав однолітків. Але це не показник того,
що його знання з математики надалі будуть кращі,
ніж в інших. Тому можу стверджувати: коли батьки
32
говорять, ніби їхній малюк давно рахує до десяти,

це зовсім не означає, що він дійсно рахує і розуміє
суть лічби.
Рахувати краще навчати, користуючись наочними
прикладами. Готуючи щось на кухні, попросіть ма-
люка допомогти вам. Наприклад, запропонуйте по-
дати одну цибулину або три морквини. Називаючи
потрібну кількість овочів, показуйте відповідну кіль-
кість пальців на руці. Так дитина зможе «помацати»,
що ж означає «один» або «три». Почніть знайомити
малюка з простими математичними діями. Нарізавши
дві моркви з трьох, покажіть дитині, скільки ви на-
різали і скільки залишилося. Візуальне сприйняття
в малюка цього віку працює краще, ніж образне. Йому
поки що важко уявити, що означає три і як це зали-
шився один. А на морквинах (яблуках, горіхах) дитині
буде зрозуміло. Адже їх можна побачити і помацати.
Не забуватимемо, що дитина в 3–4 роки має ве-
ликий потенціал, її пізнавальні здібності активно роз-
виваються. Трирічні карапузи опанували чималий ба-
гаж знань і вмінь, а до чотирьох років усі ці навички
вдосконаляться і доповняться новими.
Малюк на четвертому році життя МОЖЕ ВМІТИ:
¾ Мовлення
• Формувати прості речення, що складаються з 3-4
слів, поступово переходячи до складніших ре-
чень (5-6 слів).
33
Мені 3 роки
• Називати своє ім’я і прізвище, імена і прізвища

батьків.
• Формулювати запитання і відповідати на запи-
тання.
• Називати основні дії людей і тварин (іде, сидить,
лежить, біжить, стоїть та ін.).
• Управляти силою голосу, говорити голосніше або
тихіше.
• Зорово сприймати образи і описувати побачене.
• Називати за однією ознакою кожен предмет.
• Складати розповідь за картинкою (за допомогою
дорослого).
• Правильно користуватися прийменниками в, на,
за, під.
¾ Елементи математики
• Знати і називати основні кольори (червоний, си-
ній, жовтий, зелений, білий, чорний).
• Рахувати до трьох і показувати відповідну кіль-
кість пальців на руці.
• Оперувати поняттями «один — багато», «вели-
кий — маленький», «високий — низький».
• Знати основні геометричні фігури (трикутник,
квадрат, круг).
• Уміти порівнювати предмети за формою, величи-
ною, кольором.
• Підбирати пару до предмета із заданою ознакою.
34
¾ Мислення, пам’ять, увага

• Складати картинку з 2–4 частин (пазли).
• Знаходити і пояснювати невідповідності на кар-
тинках.
• Знаходити зайвий предмет і пояснювати свій
вибір.
• Знаходити подібне і відмінне між предметами і на
малюнках.
• Запам’ятовувати 2-3 картинки.
• Запам’ятовувати 3-4 нових слова, які дорослий
повторив кілька разів.
• Повторювати рухи, які показав дорослий 1-2 рази.
• Виконувати завдання, не відволікаючись упро-
довж 5 хвилин.
• Знаходити парні предмети, з групи предметів ви-
бирати потрібний.
• Розподіляти предмети за групами (меблі, іграшки,
посуд, одяг та ін.).
• Називати навколишні предмети.
• Знаходити предмет за описом.
• Виконувати завдання за запропонованим зразком.
• Розповідати напам’ять короткі вірші.
• Орієнтуватися в напрямках «верх — низ», «пра-
вий — лівий», «вперед — назад».
¾ Моторика
• Малювати кружечки, лінії, точки, нескладні пред-
мети (квіти, будиночок, хмари, сонечко).
• Уміти розрізати ножицями папір.
35
Мені 3 роки
• Користуватися фломастерами, олівцями, крей-

дою.
• Розфарбовувати картинки і обводити по контуру.
• Повторювати рухи пальчикової гімнастики.
¾ Навколишній світ
• Називати свійських тварин (кішка, собака, корова,
кінь та ін.), диких тварин (вовк, лисиця, ведмідь,
заєць та ін.).
• Знати назви 3-4 птахів (горобець, сорока, го-
луб), риб (акула, сом, кит), комах (метелик, коник,
бджола).
• Знати, що таке овочі, фрукти, ягоди.
• Знати частини доби — ранок, день, вечір, ніч.
• Називати погодні явища — дощ, сніг, туман, вітер.
¾ Побутові навички
• Самостійно одягатися і роздягатися (якщо речі
без застібок).
• Самостійно їсти.
• Знати основні правила гігієни і виконувати не-
складні дії (мити руки, вмиватися, чистити зуби).
¾ Соціальні та емоційні навички

• Об’єднуватися для гри з іншими дітьми.
• Ділитися іграшками.
• Поводитися більш незалежно.
• Сприймати себе як особистість.
• Залучати фантазію під час ігор. Знайомитись, на-
зивати своє ім’я.
36
¾ Фізичний розвиток
• Підстрибувати і стояти на одній нозі, підстрибу-
вати на обох ногах.
• Підніматися і спускатися по сходах без допомоги
дорослого.
• Ловити м’яч.
• Ходити задом наперед, перекидатися.
• Крутити педалі триколісного велосипеда.
Зверніть увагу: може, а не повинен, оскільки
розвиток кожного малюка індивідуальний. Одна ди-
тина в три роки вмітиме трохи більше, ніж зазна-
чено в переліку, інша опанує всі ці навички ближче
до чотирьох років. Хтось навчиться рахувати до де-
сяти в три роки, але не засвоїть геометричних фігур,
а хтось чудово обводить малюнки по контуру в три-
річному віці, але одягатися і роздягатися самостійно
буде в чотири роки. Ці варіанти розвитку є нормою
для кожної конкретної дитини.
37
Основні проблеми віку,
способи їх розв’язання
Великі залежності
маленьких дітей
Важливою складовою сучасного світу є технічний
прогрес і його досягнення. Телевізори, комп’ютери,
телефони, планшети і, як наслідок, ігри на цих диво-
пристроях, нескінченні телеперегляди мультфіль-
мів і навіть фільмів і телепередач для дорослих стали
для малюків звичними, повсякденними. Досить часто
можна побачити, як мами дають телефони і планшети
малюкам, які ще навіть ходити не вміють. Крихітка си-
дить у колясці і з захватом облизує, кусає мамин те-
лефон, тисне на кнопки, слухає музику або розглядає
мерехтливі картинки. Однак це дрібниці порівняно
з тим, що мама в цей час може спокійно поговорити
з подружкою. Дитина не проситься на руки, їй не хо-
четься ходити, лізти на гірку і піднімати палички, вона
взагалі не помічає нічого навкруги. Вона захоплена
38
Основні проблеми віку, способи їх розв’язання
своєю справою. Так відбувається під час прогулянки.

Удома мама може спокійно поспілкуватись в інтер-
неті, поки дитина захоплена досягненням науки. Ми-
нає трохи часу, і ті мами, які ще вчора відвертали увагу
своїх крихіток мобільними телефонами і планшетами,
скаржаться одна одній: «Не можу в дитини телефон
забрати. Відразу кричить, плаче, влаштовує істерики.
Жодними іграшками телефон замінити не можемо.
Невже це ігрова залежність?». Шановні батьки, поки
це не залежність від ігор, а залежність від тих емоцій,
які малюк отримує, граючи в електронні ігри.
У цьому віці для дітей дуже важливо отримувати
враження. І чим сильніші і позитивніші емоції, тим
охочіше малюк займатиметься якоюсь справою. Те
саме відбувається і з переглядом телевізора. Як пра-
вило, у мам і татусів не дуже багато часу, щоб пограти
з малюком, почитати йому книжки, заспівати колис-
кову. Набагато простіше ввімкнути телевізор і поса-
дити дитину біля екрана. Спокійна година-дві дорос-
лим забезпечені.
39
Мені 3 роки
На жаль, шановні батьки, це наша з вами лінь і зай-

нятість призводять до так званої комп’ютерної і теле-
візійної залежності.
Забери у дитя телефон,

Поговори с ним о рыбках и птичках,
Погоняй во дворе с ним в футбол,
Костер разведи, не используя спички.
Проще гораздо сунуть планшет
В детские руки, не державшие палок.
Пока занят ребенок — скорей в интернет,
Ведь «лайки» важнее пряток и салок.
Дети сегодня не знают совсем,
Что делать с луком, с рогаткой.
Кроме игр онлайн, других нету тем.
Зачем нужны шалаши и палатки?
«Царь горы», на санках катание —
Игр «живых» миллион.
Подари ребенку воспоминания,
Забери у дитя телефон.
Олександр Усатов
Ці рядки якнайкраще відображають сьогоднішню
дійсність. Більшість наших дітей просто не отримують
сильніших і позитивніших емоцій, ніж комп’ютерні
ігри. Ця «недуга», на перший погляд, лікується дуже
просто. Батьки мають перебороти свою лінь і від-
кривати цей світ дитині і для дитини. Але це легко
40
сказати, та важко зробити. Особливо тоді, коли мами

і татусі самі не проти посидіти в інтернеті або перед
телевізором. Окрім боротьби з лінню необхідно до-
сить серйозно перелаштувати свій спосіб життя.
Час не стоїть на місці, і нерідко виходить так, що
ігри, у які грали батьки, дітьми забуті. Розкажіть малю-
кові, як грали ви з друзями. Не обов’язково будувати
курінь «дорослого» розміру — в умовах міста це
може бути складно. Але маленькі гілочки і палички ви
знайдете на будь-якому майданчику. Спорудіть із ди-
тиною курінь для лялечки або машинки. Класики —
це ще одна чудова гра для тренування координації
рухів. Трирічному малюкові не відразу вдається по-
стрибати на одній ніжці по всіх квадратиках. Такі ігри
сприяють позитивному спілкуванню дітей і батьків,
розвивають кмітливість і фантазію малюків, а також
привертають увагу їхніх однолітків. Це у свою чергу
допомагає розвивати навички дружби і спілкування.
Сьогодні можна купити чимало найрізноманітні-
ших іграшок, і нашим дітям немає потреби придуму-
вати для себе те, чого в них немає. Отже, немає по-
треби залучати уяву і фантазію, на яких будується
образне мислення людини, а також розвиваються
творчі здібності. Дитина, у якої розвинена фантазія,
зможе знайти собі заняття і не нудьгуватиме, не ве-
редуватиме, навіть за відсутності іграшок.
Дощової днини, або коли немає можливості гуляти,
запропонуйте малюкові зробити іграшки з пластиліну.
41
Мені 3 роки
Хлопчикові, наприклад, сподобається пластилінове

військо з конячок і солдатиків (не обов’язково ліпити
анатомічно правильного коня). Дівчинку зацікавить
ліплення фруктів і овочів для ляльок. Окрім фантазії
розвивається і дрібна моторика.
Не слід забувати і про читання книг, спільне ма-
лювання. Приємними і пізнавальними будуть походи
на природу з мамою і татом.
Істерика
Напевно без істерик не вдалося виховати жодну
дитину. В усякому разі, я не зустрічала мам, які б не
скаржилися на певні сплески емоцій. Звичайно,
у всіх дітей вони проявляються по-різному. Одні про-
сто довго ниють, випрошуючи те, що їм потрібно. Інші
ридають і тупотять ногами. Треті падають на підлогу.
Будь-який із цих варіантів не приносить задоволення
ні батькам, ні оточенню, ні самим дітям.
Одного разу я побачила рекламний ролик, у яко-
му мама з дитиною приблизно шести років йде в ма-
газині повз полиці з іграшками. Усе те, що відбува-
ється, не супроводжується текстом, тільки жести
і вираз обличчя. Дитина помічає якусь іграшку, по-
казує її мамі і просить її купити. Така купівля, оче-
видно, в плани не входила, і мама відмовляє. У відпо-
відь на це дитина починає кричати, тупотіти ногами,
42
розмахувати руками і, зрештою, падає на підлогу,

продовжуючи безладні рухи. Класична «магазинна»
істерика. Мама, не розгубившись, падає на підлогу
поряд з малюком і теж починає бити ногами і руками.
Малюк одразу заспокоюється, встає і здивовано по-
глядає на маму. Вона, у свою чергу, теж піднімається,
жестом і поворотом голови запитуючи: «Усе? Можемо
рухатися далі?» Дитина киває, і вони спокійно йдуть.
Відтоді я досить часто ставлю собі запитання: «Чи
змогла б я так зробити?». Швидше за все, ні. Але та-
кий нестандартний підхід виявився вдалим. Малюк
зрозумів: що б він не зробив, іграшку він не отримає.
А ще він побачив, як негарно виглядає його пове-
дінка з боку.
Як же справлятися з такими неприємними проя-

вами емоцій, як дитячі істерики? У першу чергу, вам,
звичайно, знадобляться терпіння і твердість. Це те,
чого зазвичай бракує мамам, татам або бабусям, а то
43
Мені 3 роки
і всім відразу. Якщо вдається впоратися з першою іс-

терикою і дати зрозуміти малюкові, що така пове-
дінка неправильна і не сприяє отриманню бажа-
ного, то надалі домовлятися з ним буде легше. Коли
дорослі йдуть на поводі в дитячих емоцій, малюк ро-
зуміє, що можна добитися будь-чого, якщо гарненько
покричати, потупати ногами, а краще впасти на під-
логу. Чудово, якщо при цьому навкруги дуже багато
глядачів (дитячий майданчик, магазин). Адже без них
втрачається половина сенсу й ефекту! Дорослим за-
звичай соромно за поведінку малюка, і вони швидше
погоджуються виконати те, що йому потрібне.
Позбавлення глядацької аудиторії скорочує три-
валість істерики. Якщо це магазин, вийдіть з нього. Іс-
терика трапилася на дитячому майданчику — відве-
діть дитину додому. Ну, а якщо вдома — вийдіть на
якийсь час до іншої кімнати або просто не звертайте
уваги, не розмовляйте з дитиною, поки вона кричить.
У своїх дітей я помічала, що в таких випадках вони
нишком спостерігають за реакцією батьків. І заспоко-
юються швидше, якщо на них ніхто не дивиться і не
розмовляє в цей момент.
Дуже часто, коли малюк заспокоївся, він підходить
до мами, щоб обійняти її. Не відштовхуйте дитину, як
би вам не було кривдно чи соромно. Вона й сама ро-
зуміє, що завинила, що засмутила маму. Можливо, так
малюк відчуває, що йому вибачили. Якщо мама і далі
продовжує «вередувати» і сварити дитину, це може
44
спричинити ще одну істерику. Але це не той резуль-

тат, який нам потрібен.
Слід зазначити ще одну причину істерик, яку не
можна ігнорувати. Втома також може стати причиною
раптових примх. Спостерігайте за своїм малюком, за
його настроєм. Маленька дитина не завжди може по-
яснити, що їй хочеться спати чи їсти або що її про-
сто втомив натовп людей навкруги. У такому разі не
слід сварити малюка або соромити його, це не допо-
може. Треба забезпечити спокійну обстановку. Якщо
ви гуляли, підіть додому, де замість рухливих ігор за-
пропонуйте почитати цікаву книжку або помалювати.
Можливо, дитина голодна або їй просто хочеться
спати. Також слід звернути увагу на стан здоров’я ма-
люка.
Причин і приводів для дитячої істерики може
бути безліч: бажання щось отримати, поганий на-
стрій, перевтома тощо. В усіх випадках це неприємно
для мами, виводить із себе, злить і дратує. Дитина від-
чуває ці емоції, що також не допомагає їй заспокої-
тися.
Що має робити дорослий, щоб подолати ди-
тячу істерику
¾ Проявити терпіння і мати тверду позицію. Якщо
ви вирішили не купувати дитині щось, то це рі-
шення не повинні змінити вмовляння та істе-
рики малюка. Якщо одного разу ви підете на по-
воді в цих емоцій, потім вам буде складніше
45
Мені 3 роки
позбавитись істеричних вимог. Діти дуже швидко

розуміють, чим можна «дотиснути» на маму.
¾ Позбавити дитину глядачів. Істерики зазвичай
влаштовують для публіки. Якщо оточення не ди-
виться, то зникає інтерес «впадати» в істерію,
адже ніхто не оцінить таку ефектну акторську гру.
¾ Якщо причина істерики — перевтома, потрібно
забезпечити відпочинок або зміну діяльності, щоб
розвантажити нервову систему дитини.
Мабуть, не існує чіткої інструкції для боротьби

з істериками. Але буде корисно виробити в сім’ї чіткі
правила. У дорослих має бути однакова позиція з усіх
питань виховання. Якщо мама щось забороняє, а ба-
буся дозволяє, це плутає дитину. Така поведінка до-
рослих також провокує істерики. А з віком малюк про-
сто почне хитрувати: «Якщо цього не дозволяє мама,
то бабуся точно дозволить. Піду в бабусі попрошу».
Існує багато способів боротьби з істериками. Су-
ворість, умовляння і пояснення, покарання у ви-
гляді позбавлення мультиків або цукерок. Головне —
любіть свою дитину. Жоден малюк не хоче засму-
чувати свою маму. Запасіться терпінням, і ви обов’я-
зково знайдете дієвий метод боротьби, запобігання
і виключення істерик з життя своєї дитини.
46
Страхи
Страх — це негативно забарвлена

емоція, яка виникає в разі відчуття
небезпеки або загрози.
Страх заснований на інстинкті самозбереження.

У дітей він з’являється з досвідом, в міру розвитку піз-
навальної діяльності. Виникнення страхів у малюків
значною мірою залежить від поведінки і слів дорослих.
Причини виникнення страхів можуть бути такими:
• якийсь випадок, що злякав дитину;
• особливості характеру (тривожність, недовірли-
вість, невпевненість у собі, надмірна залежність
від інших людей (батьків, вихователів));
• залякування від дорослих (фрази, подібні до та-
ких: «Швидко спати, а то зараз Бабай забере!», «Не
втікай, а то дядько вкраде!»);
• зайва батьківська опіка: «Туди не ходи, бо впа-
деш», «Цього не чіпай, бо поранишся» (навіяні
страхи);
• суворі покарання або загрози;
• сварки між батьками (атмосфера в сім’ї суттєво
впливає на психологічний стан дітей);
• дитячі фантазії (їх провокують страшні казки,
фільми, мультфільми, книги зі страшними сюже-
тами, почуті дорослі розмови, комп’ютерні ігри).
47
Мені 3 роки
Дитина може йти по бордюру або швидко бігти

і впасти, при цьому сильно вдаритися. Це злякає
малюка, і деякий час він не захоче ходити по бор-
дюрах і сильно розгонятися, бігаючи. Також дитина
може, наприклад, ненароком обпектися гарячою
праскою. Однак реакція на конкретний випадок
у кожної дитини проявляється індивідуально. Це,
звичайно, залежить від характеру. Один малюк, уда-
рившись, забуде про це наступного дня. Інший ще
довго згадуватиме подію, при цьому показуючи, що
його «скривдило» (шафа, об яку він ударився, або
місце на вулиці, де він упав). Певну реакцію на різ-
номанітні неприємні ситуації можуть запрограму-
вати залякування. Якщо малюкові постійно гово-
рити: «Не бігай, бо впадеш» — і після падіння ще
й посварити («Ми ж тебе попереджали!»), це поси-
люватиме страх. Дитина підсвідомо готуватиметься
до події і до покарання.
Можна сказати, що перші три види страху
взаємопов’язані. Виходить, що багато в чому ми, до-
рослі, учимо дітей боятися. Наші необдумані фрази, за-
лякування, всілякі заборони, гнів і злість на малюка —
загострюють негативну реакцію на неприємні події.
Неконтрольована батьківська опіка у поєднанні
з підвищеною тривожністю дорослих передається
малюкові, що призводить до формування так зва-
них навіяних страхів. Вони є дуже поширеним яви-
щем. Постійні заборони, особливо висловлені дуже
48
емоційно, не дають дитині поняття причини забо-

рони, проте закріплюють у ній почуття страху і три-
вожності, які поширюються на подібні ситуації.
Дитячі фантазії теж провокують страхи. Діти за
своєю природою дуже емоційні. У віці після трьох ро-
ків малюки вже самі можуть придумати предмет свого
страху. Звичайно, в дитинстві ми всі фантазували, вига-
дували страшні історії і розповідали їх, ховаючись, під
ковдрою. При цьому на одних малюків такі історії не
справляють значного враження, і вони швидко забува-
ють всі ці «страшилки». Інші пам’ятатимуть їх тривалий
час, що може викликати проблеми зі сном і нав’язливі
страхи.
Конфліктні ситуації між батьками також негативно
впливають на дітей. Дуже часто малюки бояться, що
вони є причиною цих конфліктів.
Страх бути покараним не менш сильний. Особливо
якщо покарання відбуваються занадто часто і з будь-
якого приводу. У дитини закріплюватиметься впевне-
ність: що б вона не зробила, вона буде поганою. На-
далі це призведе до нерішучості, безініціативності.
Малюк виросте таким дорослим, який боятиметься
пробувати щось нове. З часом у нього закріпиться
думка, що все одно нічого не вийде, тож краще й не
починати. Страх невдачі витікає зі страху бути покара-
ним, зі страху вислуховувати критику на свою адресу.
Дитячі психологи вважають, що в кожного страху
є «свій вік». Наприклад, у три-, чотирирічних дітей
49
Мені 3 роки
страхи часто пов’язані з фантазією. До трьох років

малюки відчувають найчастіше інстинктивні страхи,
а старші дошкільники мають їх вже осмислені і кон-
кретизовані. На першому році життя малюки бояться
різких, гучних звуків, незнайомих людей, самотності
(коли мами немає поруч). До двох років дітлахи по-
чинають боятися болю (страх перед уколами). До
трьох років з’являється боязнь покарань, казкових
героїв, тварин. До шести років діти гостро реагу-
ють на сварки в сім’ї. У шкільному віці виникає страх
отримати погану оцінку.
Багато дітей, наприклад, упевнені, що вночі ожи-
вають усі іграшки. Також вони можуть себе переко-
нати, що під ліжком (шафою, у тумбочці) живе чудо-
висько або привид, що вилазить уночі. Він може з’їсти
іграшки або вкусити саму дитину. Також з цим може
бути пов’язаний страх темряви. Адже людей лякає не
сама темрява, а те, що ховається в ній. Поки малюк
не переможе цей страх, краще залишати нічник, який
«відлякуватиме» чудовиськ і захищатиме дитину.
Боротися зі страхами треба. Спершу дорослі ма-
ють спокійно реагувати на такі прояви. Страхи бува-
ють у всіх дітей і були в самих батьків, коли ті були
малюками. У жодному разі не сваріть і не соромте ди-
тину. Намагайтеся з’ясувати, чого саме вона боїться.
Поясніть, що багато людей чогось бояться. Нехай ма-
люк не відчуває, що він якийсь «не такий» або пога-
ний. Розкажіть, що ви теж чогось боялися в дитинстві,
50
і поясніть, як ви впоралися з цим страхом. Тоді ди-

тина знатиме, що зі страхом можна його перемогти.
Страх можна намалювати, а потім, наприклад, по-
рвати і викинути цей малюнок. При цьому пояснити
малюкові, що ви разом вигнали страх.
Зазвичай, дорослішаючи, дитина поступово вчи-
ться справлятися зі своїми страхами. Але в деяких
випадках страхи малюків стають нав’язливими і здо-
лати їх важко.
Причини цього можуть бути такі:
дитину сварять або карають за прояв почуття

страху;
дитина занадто вразлива;
у малюка слабкий тип нервової системи;
стиль виховання — «гіперопіка»;
дитина пережила психологічну травму, сильний
стрес (важку хворобу, смерть близьких та ін.).
Трапляється, що дитячі страхи потребують пси-

хоемоційної корекції і без допомоги фахівця в та-
кому разі не обійтися. Приводом для звернення
до психолога можуть стати нав’язливі повторювані
рухи. Наприклад, якщо дитина почала гризти нігті,
покусувати губи, постукувати ногами, накручувати
51
Мені 3 роки
волосся на палець тощо. Такі дії можуть свідчити

про те, що малюк чогось боїться, але не може або не
хоче вам розповісти. Можливо, його страх не усві-
домлений. У цьому випадку з’ясувати причини до-
поможе психолог. Крім того, допомога психолога
може знадобитись, якщо в сім’ї сталися якісь стре-
сові ситуації, після яких поведінка малюка змінилася.
Робота з фахівцем важлива, проте не слід забу-
вати, що жоден психолог не здатний дати того, що
можуть дати батьки: любов, атмосферу захищеності,
довіри і тепла. Це найкращий захист від страхів і га-
рант того, що рано чи пізно ваш малюк обов’язково
з ними впорається!
52
Дитина погано їсть

Проблема харчування завжди була і буде дуже
важливою для всіх мам. Вони засмучуються, коли ма-
люк погано, довго їсть або любить не всі продукти
чи страви. Будь-якій мамі хочеться, щоб дитина їла
якісну, корисну їжу, отримувала всі необхідні віта-
міни. Однак уподобання малюка можуть не збігатися
з маминим уявленням про користь продуктів. Одна
дитина любить молочні страви і не їсть м’яса, інша не
переносить молоко, але дуже любить овочі.
Часто мами скаржаться: «Мій син узагалі нічого не

їсть!», «За нашою дочкою треба з ложкою і тарілкою
бігати, щоб нагодувати!». Але за детального розгляду
виявляється, що часто такі діти перекушують протя-
гом дня. Адже дитину шкода — ну як же вона цілий
день голодна ходитиме! Тому їй дають чай із печивом
53
Мені 3 роки
або бутерброд із ковбаскою, цукерку або йогурт. До-

рослі заспокоюють себе тим, що дитина хоч трохи
поїсть, але в результаті вона втрачає апетит.
Це стосується педагогічних причин відсутності
апетиту. Навіщо їсти корисний сир, якщо можна ви-
просити смачну булку? Навіщо їсти суп, якщо в холо-
дильнику лежить ковбаса? Не хочеться їсти фрукти,
коли є печиво і цукерки. Якщо дорослі звикли до пе-
рекушувань, то й дитина бажатиме такого ж способу
харчування. Виходить, що малюк узагалі-то має апе-
тит, проте він є виборчим. І чим довше дитині потура-
ють у тому, щоб повноцінний обід замінювати печи-
вом і бутербродами, тим складніше буде розв’язати
цю проблему.
Дитина може любити одні продукти і відмовля-
тися від інших. Наприклад, малюк любить гречану
кашу і не їсть рис, віддає перевагу яблукам і відмов-
ляється від моркви, погоджується на гороховий суп
і не їсть борщ, охоче жуватиме котлету, але не їс-
тиме протушковане м’ясо, нарізане шматочками. Тут
можна сказати, що проблем з апетитом у дитини не-
має. Просто мама переживає про те, що її дитина чо-
гось не отримає через таке харчування. Її лякає від-
сутність різноманітності в раціоні малюка. Шкода
своїх старань, які вона вкладає в приготування їжі.
У такому випадку маму слід заспокоїти. Дитина отри-
мує досить поживних речовин і вітамінів. Складаючи
дитяче меню, поєднуйте поживну цінність продуктів
54
і переваги малюка. Деякі дітлахи не люблять борщ

або моркву. А котлети взагалі простіше жувати, ніж
шматочки м’яса.
Інколи малюк віддає перевагу певним продук-
там лише деякий час. Наприклад, впродовж одного
тижня він просить картопляне пюре, а потім три дні
їсть гречану кашу. Якщо організм дитини не встигли
«забити» шкідливими продуктами (чіпсами, цукер-
ками тощо), то він сам відчуває, які саме продукти, ві-
таміни, елементи йому потрібні зараз. Навіть дорос-
лим, наприклад, через весняний авітаміноз хочеться
більше зелені, а взимку — квашеної капусти, коли
вже бракує вітамінів. Дитячий організм більш чутли-
вий до нестачі якихось речовин і сам уміє регулю-
вати свій раціон.
Апетит пропаде, якщо малюка над силу примушу-
ють з’їдати все, що є на тарілці. У результаті дитина
перестане відчувати і розуміти, голодна вона чи ні.
Батьків лякає перспектива того, що улюблений ма-
люк цілий день нічого не їстиме, якщо його не при-
мусити. Звичайно, якщо до цього весь час примушу-
вати, то спочатку дитина дійсно відмовлятиметься
від їжі. Вона радітиме з того, що її не примушують. Та
врешті-решт, інстинкт самозбереження переможе,
і дитина почне їсти. Важливо, щоб у цей момент по-
ряд не було солодощів та інших швидких перекушу-
вань. Більшою проблемою виявиться те, що в мами
може не вистачити на це терпіння. Пам’ятайте, що
55
Мені 3 роки
силування їжею не краща форма прояву турботи з бо-

ку батьків. Варто також відмітити, що їжа, прийнята
без бажання, погано перетравлюється і не повністю
засвоюється.
Дуже часто діти відмовляються від сніданку. Якщо
поспостерігати за дорослими, з’ясується, що й багато
дорослих не снідають. Адже травна система вклю-
чається не відразу після сну. Після пробудження ре-
комендовано випивати декілька ковтків теплої води
з медом і лимоном, компоту із сушених яблук, настою
шипшини, яблучного соку навпіл з водою — це до-
поможе активізувати сплячі травні залози. Та й з ви-
порожненням у малюка не буде проблем.
Кількість з’їденої в один прийом їжі теж не можна

підігнати під норми. Перше, друге і компот не за-
вжди під силу маленькій дитині. Якщо малюк не з’їдає
всього, що йому дають, але при цьому веселий,
56
активний, нормально зростає, отже, він достатньо за-

повнює витрати енергії. Також кількість з’їденого за-
лежить від фізичної активності малюка. Набігавшись
на вулиці, дитина з’їсть більше, ніж просидівши цілий
день перед телевізором.
У різні вікові періоди апетит також змінюється.
У періоди активного зростання він збільшується, спо-
стерігається менша вибірковість у їжі.
На бажання поїсти впливає навіть погода. За
сильної спеки їсти майже не хочеться. Більше мучить
спрага. У холодну пору року знадобиться більше
енергії (на підтримку температури тіла, наприклад).
Апетит дитини значно покращується.
Також існують медичні причини відмовляння від
їжі. Якщо дитина захворіла, наприклад, вірусною ін-
фекцією. Перші дні вона найімовірніше взагалі від-
мовиться від їжі. Але при цьому її обов’язково треба
поїти. Організм бореться з інфекцією, тому не треба
примушувати малюка їсти, адже на процес травлення
витрачається чимало енергії. Коли ж дитина одужає,
вона швидко поповнить усі втрати.
Інколи організму бракує певних ферментів для
переварювання того чи іншого продукту. Тоді від-
мова, наприклад, від молока є своєрідною захисною
реакцією.
Біль у горлі (наприклад, під час ангіни) може
спричинити відмову від твердої їжі, бо малюкові
важко і боляче ковтати.
57
Мені 3 роки
Якщо все на перший погляд нормально (немає

ознак інфекції, горло не почервоніле), але малюк від-
мовляється навіть від улюблених страв, перевірте
стан ясен і порожнини рота. Стоматити, ранки в роті,
хворий зуб також можуть спровокувати дискомфорт
під час вживання їжі і, як наслідок, відмову від неї.
Гіперопіка
Будь-якій мамі дуже складно визнати, що вона за-
надто опікає своє дитя. З боку, звичайно, видніше, і ба-
гато мам часто можуть почути: «Що ти з ним (з нею) но-
сишся, як з малюком. Дай вже дитині більше свободи».
Але дуже важко звикнути до того, що дитина швидко
зростає, дорослішає. Їй треба вчитися самостійно прий-
мати рішення, нести відповідальність, робити вибір.
Ми впевнені, що знаємо краще, як має поводитись
наша дитина в тій чи іншій ситуації. Ми краще знаємо,
у що вона має бути одягнена, взута, з ким їй краще
дружити.
Гіперопіка — це надмірна турбота

про дитину, за якої малюкові надають
мінімум самостійності, але контроль
здійснюють максимальний.
Причину гіперопіки треба шукати в самих бать-

ках. Та наслідки такого стилю виховання дуже сильно
58
відбиваються на дітях. Найчастіше гіперопіку прояв-

ляють мами і бабусі. Татусі вдаються до такого наба-
гато рідше. Мама дуже тривожна істота за своєю при-
родою. Їй завжди здається, що дитина не доїсть, не
доп’є, замерзне, якщо ми вчасно не проконтролю-
ємо ці процеси. На вулиці малюк обов’язково впаде
і заб’ється, якщо вона не ходитиме за ним услід і не
триматиме за руку. Якщо не контролювати і не філь-
трувати друзів дитини, вона обов’язково опиниться
в поганій компанії, проявить слабкість характеру
і наслідуватиме погані приклади.
Чому ж мами такі неспокійні? — Будь-яка мама
хоче бути найкращою. Вона прагне віддати малюкові
всю свою любов, оточити його турботою і вберегти
від життєвих негод. При цьому ми нерідко забуваємо
про почуття міри і розумні межі цієї турботи. Часом
на виховання своєї дитини ми переносимо стиль ви-
ховання, який застосовували до нас.
У сім’ї, де панує дружня атмосфера, взаємопо-
вага і довіра між дітьми і дорослими, спірні ситуації
до конфліктів не доводять, а розв’язують їх за допо-
могою аргументованого діалогу. У такій сім’ї дитину
сприймають як особистість, беруть до уваги її думку,
надають їй право вибору. Подорослішавши і ство-
ривши свою сім’ю, така людина старатиметься вихо-
вувати своїх дітей так само.
Протилежний варіант — коли малюка виховують
у строгій атмосфері, безперервно контролюють, не
59
Мені 3 роки
надаючи йому можливості стати самостійним, спілку-

ються переважно в підвищеному тоні, не зважають на
думку дитини і останнє слово залишається завжди за
дорослим. У майбутньому ця людина, найімовірніше,
стане такою ж безкомпромісною, вимогливою до своїх
дітей.
Страх за життя малюка виникає, якщо він сер-
йозно хворів і під час хвороби поставала реальна
загроза його життю. Мама тоді стає занадто недові-
рливою, частіше турбується, її лякає кожен «ачхи»
малюка або порізаний палець, особливо якщо ди-
тина при цьому плаче і вередує. У такому разі малюк
дуже швидко розуміє, що бажаного можна добитися,
поплакавши. Мама відразу починає тривожитися
60
і приділяти більше уваги малюкові. Батьки дуже часто

перебільшують хворобливість або талант свого улю-
бленця і дуже рідко враховують його власні бажання
і захоплення.
Зараз часто дитині намагаються прищепити ті інтере-
си, які в дорослому житті допоможуть заробити собі на
життя. Дітлахів змалку навчають іноземних мов, матема-
тики, записують до спортивних секцій, на танці. У му-
зичній школі дітям доводиться освоювати декілька му-
зичних інструментів. За відсутності інтересу до всих цих
занять у дитини батьки наполягають, часто примушують
займатися. Дорослі пояснюють свою позицію так: усі ці
знання допоможуть отримати хорошу професію (репе-
титор, тренер, економіст). І, як не парадоксально, піклу-
ючись про благополуччя свого малюка, батьки позбав-
ляють його права вибору в майбутньому. Мами і татусі
керуються принципом «Ми старші, нам краще знати».
Якщо в сім’ї панує гіперопіка у вихованні, а думку ма-
люка ніхто не вважає важливою, то дитина зростає без-
ініціативною і нецілеспрямованою. Звичайно, робота
є дуже важливою складовою життя, але без урахування
істинних інтересів маленької людини це користі не
принесе. Не захочеться працювати програмістом, коли
найбільше бажаєш малювати. Батьки, зважайте на захо-
плення своїх малюків і допомагайте їм розвиватися!
Один із видів гіперопіки — потурання. Ди-
тина зростає впевненою, що вона є центром Усе-
світу і все має крутитися навколо неї. Батьки таких
61
Мені 3 роки
малюків розчиняються в їхньому житті, забуваючи

про себе. Опиняючись в іншому колективі (напри-
клад, у дитсадковому), дитина очікує такого ж став-
лення до себе, як і вдома. Не отримуючи належної
уваги від інших людей, малюк відчуває стрес. Він
стає нервовішим та істеричнішим. Особливо гостро
це може проявитися в міру дорослішання (у підліт-
ковому періоді).
Передати куті меду в опікуванні можуть зазвичай
самотні мами. Вони намагаються компенсувати від-
сутність батька підвищеною турботою про дитину.
Але не треба забувати, що батьки, на жаль, не вічні.
І рано чи пізно малюк зіткнеться з необхідністю само-
стійно приймати рішення, нести відповідальність за
свої вчинки, будувати стосунки в колективі.
Можна виділити ще один тип гіперопіки — домі-
нуюча опіка. Це стиль виховання, за якого в дитини,
можна сказати, віднімають власну волю. Це призво-
дить до формування інфантильних, закомплексова-
них осіб. Тут характерне обмеження самостійності
і сфери діяльності дитини, постійні заборони. Кожен
рух дитини контролюється, будь-яка дрібниця об-
ростає правилами. За домінуючої гіперопіки зани-
жуються здібності і вміння дитини в цілях «безпеки»
і контролю. У результаті малюк дійсно виявляється
нездатний виконувати навіть елементарні для свого
віку завдання, оскільки зростає переконаний, що він
«ще маленький» і «зробить не так». Через нестачу
62
самостійності в дитини не реалізується потреба в по-

вазі і самоповазі, завдяки якій особистість остаточно
дозріває. Воля батьків є законом.
За будь-якого варіанту гіперопіки дитині важко
в колективі. Вона або чекає поклоніння собі і її ра-
нить байдужість інших до своєї персони, або повна
несамостійність перешкоджає спілкуватися, заво-
дити нові знайомства, відстоювати свою точку зору.
Також усе це впливає на ставлення однолітків до та-
кої дитини. Якщо мама допомагає трирічному малю-
кові переодягнутися в дитячому садку, це не викли-
кає жодних негативних почуттів. Але пізніше його
приводять до школи, допомагають перевзутися, до-
носять портфель до класу. А дитині вже 10 або 11 ро-
ків. Як на неї дивитимуться однокласники? Можна за-
певнити, що таку дитину вважатимуть, щонайменше,
дивною, а оскільки діти дуже часто жорстокі, навіть
недорозвиненою. Із соціалізацією в такої дитини
точно будуть проблеми.
Декілька прикладів. Одного разу, спілкуючись з ба-
бусею знайомого хлопчика, ми порушили тему май-
бутніх професій дітей. Цей хлопчик на питання бать-
ків «Ким ти хочеш стати?» відповів: «Ну, я ж не знаю,
куди ви хочете, щоб я поступив. Ким скажете, тим
і буду». І це в дошкільному віці! Я була дещо вражена.
При цьому дитина дуже вихована, культурна, при-
ємна в спілкуванні. Але виходить, що з правом вибору
в її сім’ї вже щось не так. Хлопець ніколи не вередує,
63
Мені 3 роки
якщо його щось просять зробити. «Потрібно — так

потрібно», — говорить він. Можна сказати, зручна
для батьків дитина. І оточенню подобається, що
вдвічі приємніше. Звичайно, треба враховувати й ін-
дивідуальні особливості характеру кожного малюка.
Можливо, дитина дійсно дуже слухняна. Але при
цьому необхідно вчити її самостійно робити вибір,
а не тільки спиратися на бажання і волю батьків.
Мама трирічної Марійки завзято намагалася знайти
в дочки хоч яку-небудь серйозну хворобу. Вона водила
дівчинку до лікарів, вдавалася до всіляких обстежень,
а якщо захворювання не виявляли, продовжувала по-
шук інших фахівців. Мама стежила за тим, щоб харчу-
вання дитини було виключно дієтичним, щоб у неї не
було значних фізичних навантажень. Насправді Ма-
рійка була абсолютно здоровою дівчинкою. Просто
мама в такий спосіб, можливо, сама того не усвідом-
люючи, намагалася зберегти свій вплив на зроста-
ючу дочку і показати, що вона дуже важлива для мами.
За гіперопіки в сім’ї «лікувати»

в першу чергу треба батьків.
Наслідки гіперопіки можуть бути вкрай скрутні.
Боязкість, закомплексованість, невпевненість, від-
ставання в розвитку гальмують нормальну соціалі-
зацію дитини. Особливо гостро ця проблема про-
явиться в підлітковому віці. Особистість дозріє для
бунту і спробує переламати ситуацію, і тоді нервово
64
і морочливо буде всім — і батькам, і дитині. Або лю-

дина змириться з ситуацією і так і залишиться «мату-
синим синком», людиною інфантильною, із заниже-
ною самооцінкою, непристосованою до труднощів
дійсності. У цьому випадку злам може статися зовні
непомітно, але внутрішньо людина вже назавжди за-
лишиться такою, і навіть якщо намагатиметься змі-
нити цю програму, будь-яка дія їй даватиметься на
превелику силу, ніж людині, з дитинства знайомій із
самостійністю і відповідальністю.
Дитячий садок
Практично перед усіма батьками постає вибір —
відвідувати їхній дитині дитсадок чи ні. Можна на-
водити безліч аргументів «за» і «проти», науково об-
ґрунтовувати їх, доводити, підтверджувати особис-
тим досвідом. Рішення залишається тільки за вами. Ні
знайомі люди з пісочниці, ні друзі, ні родичі не пови-
нні впливати на ваше рішення. Це питання слід обго-
ворювати в сімейному колі. Мама і тато мають визна-
чити конкретно для своєї дитини, відвідуватиме вона
дитячий садок чи ні. У жодному разі ні перед ким не
виправдовуйтеся у своєму виборі! Це ваша особиста
справа. Це життя вашої дитини.
Як і в будь-якому іншому питанні, проблема бать-
ків «Чи віддавати дитину до садка» не має готової
65
Мені 3 роки
відповіді. Батьки розділилися на два полярні табори.

Прибічники «недитсадкової» точки зору вважають,
що для соціалізації малюка дитячий садок не потріб-
ний. У нормальній сім’ї дитині забезпечується і по-
внота спілкування, і творчий розвиток, і розвиток
інтелектуальний. На інтернет-сторінках жваво обго-
ворюють і засуджують злих і жорстоких вихователів,
які працюють у дитячих навчальних закладах: і ду-
мати там не навчають, і розвивають у дітей тільки ша-
блонне мислення. І начебто навіть імунітет страждає
більше, ніж коли дитину виховують удома. Діти, які не
відвідують дитячий садок, більш комунікабельні, ніж
ті, хто вимушений відвідувати колектив. «Домашні»
батьки сварять працюючих мам, вважаючи, що вони
повинні розчинитися в дітях і займатися тільки їхнім
розвитком і вихованням, забувши про себе. Також на-
водять неприємні і навіть страхітливі історії, які відбу-
ваються в дитячих садках.
Панує думка, що жоден садок, навіть найпрекрас-
ніший, не має переваги над сім’єю. Мама дитині все
одно ближча, ніж будь-які найкращі педагоги. Навіть
якщо вихователь кваліфікований професіонал, добра
і високоморальна людина, діти все одно в садку зви-
чайні. Дітей проконтролювати неможливо.
Прибічники «дитсадкового» виховання впев-
нені, що саме там діти набувають необхідних навичок
спілкування, уміння розв’язувати конфлікти, заво-
дити друзів. Малюк вчиться обходитися без батьків,
66
справлятися самостійно з різними ситуаціями. Жодні

регулярні прогулянки на майданчику у дворі і від-
відування гостей не зрівняються за насиченістю зі
спілкуванням у дитсадку. Не слід забувати і про під-
готовку до школи. Вихователі діють за спеціально
розробленою програмою, щодня проводять розви-
вальні заняття. 15-, 20-хвилинні заняття в колективі
розвивають усидливість, яка стане в пригоді в школі.
Фізична активність має важливе значення. У садках
перед сніданком зазвичай роблять зарядку, кілька
разів на тиждень проводять фізичні заняття, під час
прогулянок на майданчику в малюків є можливість
полазити по драбинках, повисіти на турніках. У дитя-
чому садку прищеплюють хороші манери, тут прий-
нято вітатися, зустрівшись, дякувати за обід, проща-
тися, йдучи додому, звертатися до дорослих на «Ви».
Малюки самостійно прибирають іграшки, перед ден-
ним сном акуратно складають свій одяг на стільчик.
67
Мені 3 роки
У дитсадках регулярно проводять ранки, у яких бе-

руть участь практично всі вихованці. Малюки вчать
вірші, пісеньки, танцюють, грають різні ролі в теа-
тральних сценках, що сприяє поступовій розкутості,
підвищенню самооцінки, розвитку талантів, умінню
виступати на публіці. Також карапузи стикаються
з авторитетом дорослого, правилами і межами до-
зволеного. У дитсадку дитина звикає до того, що не
все на світі підпорядковане її волі. Малюк вчиться
розуміти і сприймати дисципліну, заборони: не би-
тися, не втікати з ігрового майданчика, виконувати
завдання на заняттях. Встановлений режим: їжі, сну,
прогулянок, ігор і занять — організовує дитину і дає
відчуття передбачуваності і впевненості, що дуже по-
трібно в дитинстві.
Не забуватимемо і про те, що мамі, як і будь-якій
людині, також потрібен особистий час і простір.
Батьки не повинні будувати своє життя лише навколо
інтересів свого дитяти. Малюкові не буде краще від
того, що мама забуде про свої потреби і перестане
розвиватися як особистість. Різнобічно розвинені,
щасливі і самодостатні батьки зможуть дати малюкові
набагато більше, ніж ті, які звузили коло своїх інтере-
сів лише до виховання і догляду за дитиною.
Не варто забувати і про таке: під час спілкування
у будь-якому колективі (як дитячому, так і дорос-
лому) періодично виникають конфліктні ситуації,
виходити з яких треба навчитися гідно і культурно.
68
На мій погляд, для малюка дитячий садок і є тим міс-

цем, де можна всього цього навчитися. Причому
не під контролем і керівництвом мами, а проявля-
ючи самостійність і навчаючись відстоювати власну
точку зору.
Кожна конкретна дитина приходить до дитсадка
зі сформованим характером і своїм темпераментом.
Один малюк сором’язливіший і боязкіший. Такому, зви-
чайно, буде важче звикнути до відсутності мами поруч,
і це треба враховувати. Інший буде активним і това-
риським і практично відразу стане «своїм» у колективі.
Звичайно, не можна порівнювати атмосферу сім’ї
і дитсадка. Не можна порівнювати маму і вихователя.
Це абсолютно різні категорії, різні умови взаємодії
і різні стосунки. І діти дійсно відрізняються одне від
одного: один б’ється, інший плаче, а третій відбирає
іграшки. При цьому четвертий ділитиметься іграш-
ками, п’ятий може захистити від забіяки, а шостий на-
вчить нової пісеньки. До того ж мама не зможе впро-
довж усього життя супроводжувати дитину. Як вона
побудує спілкування в 15 років, у 30 років? Взаємодія
в садку між дітьми — це теж величезний, корисний
досвід для дитини. Крім того, в садку малюк вчиться
контактувати і з дорослими. Якщо вважати, що садки
нічого хорошого для розвитку малюка не дадуть, те
саме можна сказати і про школи, інститути, роботу...
Повернемося до нашого питання — дитячих
садків.
69
Мені 3 роки
Вихователі — це професійні педагоги, які пере-

важно люблять дітей і свою справу. Вони знаходять
підхід до будь-якої дитини, допомагають їй розкрити
свої здібності. Також від вихователя батьки зможуть
отримати ділову пораду з питань освіти і розвитку
свого малюка. Звичайно, зустрічаються педагоги, які
не відповідають цьому опису, але це буде швидше
виняток, що підтверджує правило.
Багато мам вважають за краще, щоб вихователь
був не молодим фахівцем (тільки після інституту),
а старшим за віком. Пояснюють вони свій вибір тим,
що випускники без досвіду не можуть бути хоро-
шими професіоналами. Слід зазначити, що любов до
дітей не залежатиме від віку і молоді педагоги чудово
знаходять спільну мову з малюками, креативно під-
ходять до організації занять, ігор, прогулянок. І заби-
раючи малюка з дитсадка ввечері, можна почути від
нього: «Почекай, я ще трохи дограю».
Якщо з якихось причин у малюка не склалась
психологічна сумісність з вихователем у групі, то за-
вжди є можливість перевести його до іншої групи.
Але щоб не піддавати малюка таким стресам, краще
заздалегідь познайомитися і поспілкуватися з вихо-
вателем.
Серйозне завдання — вибрати хороший дитячий
садок для своєї дитини. Що це означає? Для малюків
дуже важливі умови перебування: стан приміщень,
майданчиків, наявність іграшок та ігор. Важливо і те,
70
як годують дітей, яке медичне обслуговування може

надати садок. Але не менш важливо і те, які вихова-
телі, няні та інший персонал працюватиме з вашим
малюком. Справа тут не стільки в рівні підготовки
(хоча і це важливо), скільки в любові до дітей, умінні
працювати з ними.
Дбайливі батьки не полінуються подивитися за-
здалегідь, які умови є в дитячому садку. Ви можете
піти в групу і спальню, заглянути в кухню і навіть
спробувати їжу, якою годують малюків. Сьогодні в ба-
гатьох дитячих закладах з відома батьків у групах
і класах встановлюють відеокамери, завдяки яким
мами і татусі можуть спостерігати за життям своїх ді-
тей у режимі онлайн. Це дуже хороша можливість,
і якщо працівникам садка нічого приховувати і всі
батьки згодні, то відеокамера допоможе вам завжди
бути поряд зі своєю дитиною.
Хочете заздалегідь отримати якомога більше ін-
формації про той садок, який маєте намір вибрати?
Тоді поговоріть з мамами і татусями, які вже водять
у нього своїх малюків. Саме від них ви отримаєте
найбільш об’єктивну і правдиву інформацію.
Щоб малюкові легше було адаптуватися в дит-
садку, постарайтеся виробити режим дня. Вранці ди-
тину треба приводити до 9-ої години (до сніданку).
За розкладом діти їдять, сплять, гуляють, займаються.
Максимально наблизьте домашній режим до розпо-
рядку дня в дитячому садку.
71
Мені 3 роки
Спочатку дітей приводять до садка лише на кілька

годин. У міру звикання залишають на більш тривалий
час. Потім малюк залишається на час «тихої години»,
тобто перебуває в дитсадку весь день.
Зараз дедалі популярнішими стають приватні ди-
тячі садки, розвивальні міні-садки, центри раннього
розвитку дітей. У цих закладах є можливість займа-
тися разом з малюком або залишати його на якийсь
час. Дуже часто в таких садках організовують різно-
вікові групи, які дають дітям досвід взаємодії з малю-
ками меншими і старшими, що є позитивним досві-
дом. Діти разом гуляють, їдять, граються. Для занять
дітей зазвичай ділять за віком.
Поширена думка, що платні приватні сади наба-
гато кращі за державні, бо в них більш строго виби-
рають і перевіряють персонал. Приватні дитячі цен-
три стежать за репутацією, і матеріальна база в них
дещо краща. При цьому можна впевнено сказати, що
переваги і недоліки мають як приватні дитячі садки,
так і державні. Роблячи вибір, варто орієнтуватися на
психологічний комфорт дітей у конкретному закладі,
доброзичливість і уважність персоналу, а також на
фінансові можливості вашої сім’ї.
Багатьох лякає те, що діти, починаючи відвідувати
дитячий садок, частіше хворіють. Відбувається це че-
рез тісний контакт із великою кількістю дітей. Але
є хвороби, які називають «дитячими», — вітрянка,
краснуха тощо. Більшість педіатрів вважають, що такі
хвороби легше переносити в дитинстві.
72
Часто серед малюків поширені і вірусні захво-

рювання, оскільки дитячий імунітет ще формується.
Що ж буде, якщо дитина недобре почуватиметься
в садку, коли мами немає поруч? У разі поганого са-
мопочуття дитини вихователь телефонує батькам,
щоб вони приїхали раніше і забрали малюка додому.
До їхнього приїзду дитина перебуватиме в медич-
ному кабінеті під наглядом досвідченої медсестри
або лікаря.
Також медпрацівники здійснюють контроль за

харчуванням у дитячих садках. Це ще одна важ-
лива тема під час вибору дитячого садка. Сьо-
годні чимало дітей страждають на алергічні захво-
рювання. Особливо поширена харчова алергія.
Вона створює багато проблем батькам, яким до-
водиться вибірково ставитись до дитячого харчу-
вання. Тому мами і татусі остерігаються віддавати
дитину в садок. І абсолютно марно. Адже є чимало
73
Мені 3 роки
дитячих закладів, у яких дітям-алергікам забезпечу-

ють правильне харчування. Якщо малюкові проти-
показана риба, її замінять куркою; несприйнятли-
вий до молочних продуктів — їх замінять на овочі
і каші без молока. Є дитячі садки з басейнами, об-
ладнані кабінетами масажу, а також такі, що на-
дають багато інших послуг з оздоровлення дітей.
З якого ж віку краще віддавати малюка до дит-
садка? Оптимальним вважають вік 3 роки. До цього
віку діти стають більш самостійними (більшість дітла-
хів уміють користуватися горщиком, самостійно їдять,
одягаються). З трьох років у дітей зростає інтерес до
спілкування з однолітками. Зазвичай дитина вже не
залежить так сильно психологічно від мами, ніж у мен-
шому віці. Однак трапляється, що діти залюбки відві-
дують ясла з півтора року. А інколи дитина і в п’ять ро-
ків ніяк не може звикнути і дуже страждає без мами.
Звісно, проблеми з адаптацією можуть виникнути
в будь-якому віковому періоді. Багато що залежить від
характеру малюка, від його самостійності, від того, як
добре він розмовляє, від психологічного стану мами
і від її готовності відпустити дитину. Стан і настрій мами,
її нервові переживання малюк дуже добре відчуває.
І якщо ви нервуєте, відводячи дитину до садка, швидше
за все і адаптація буде не дуже приємною для всіх.
Передусім дайте собі відповідь на запитання: «Чи
хочу я водити дитину до садка? Якщо ваша відповідь
ствердна, позитивно налаштовуйтесь самі і готуйте
74
морально дитину. Нехай малюк познайомиться із

садком, вихователем і дітьми. Поступово він почне
звикати до змін у своєму житті і з задоволенням від-
відуватиме дитячий колектив. Якщо ваша відповідь:
«Ні, я ще не готова віддати дитину до садка», не треба
шукати собі виправдань (соромно перед кимось за
це не має бути!). Просто повноцінно займайтеся з ди-
тиною вдома. Ходіть із нею гуляти, спілкуйтеся з од-
нолітками, запрошуйте в гості друзів, самі відвідуйте
гостей. Відвідуйте який-небудь гурток, дитячий центр
розвитку. Якщо мама працює, то без дитсадка обі-
йтися складно. Альтернативою може стати няня.
Забираючи малюка з дитсадка ввечері, обов’яз-
ково цікавтеся, як минув його день. Не варто запи-
тувати його: «Тебе там ніхто не кривдив?» Це від-
разу налаштовує на негатив. Якщо мама так за-
питала, отже, мають кривдити. Якщо станеться
конфлікт, дитина про нього розповість. Вона має
бачити, що для вас важливо, як вона провела день,
що їла, як поспала, з ким пограла, у які ігри. Чи
добре малюк погуляв, чи було йому цікаво на за-
нятті і чого нового він навчився. Так ви, крім того,
що знатимете, що відбувається в житті дитини, ще
й потренуєте її пам’ять.
Ніколи не критикуйте вихователя (надалі —
шкільних учителів) у присутності малюка. Діти не
розуміють причин цієї критики, не можуть оцінити
її об’єктивність, але починають негативно ставитись
75
Мені 3 роки
до обговорюваної людини. «Якщо мама так погано

говорить про «Маріванну», то вона точно погана.
Отже, дружити я з нею більше не буду і слухатися її
не буду». Хоча до цього стосунки дитина–вихователь
могли бути цілком дружніми. Найбільш неприємними
можуть бути наслідки таких «обговорювань», коли
дитині виповниться, наприклад, 15 років. Вона зрозу-
міє, що якщо батьки так говорять про інших людей, то
вони й самі не дуже позитивні. І слухати їх настанови
теж, загалом, не обов’язково. Повага до старших і їх-
ньої думки виникає або не виникає саме в сім’ї, при-
чому в ранньому дитячому віці.
Деякі батьки вважають, що, відвідуючи дитсадок,
дошкільники відвикають від сімейного спілкування,
відриваються від сім’ї. Якщо дитина перебуває на лі-
карняному з мамою, то весь час проситься в садок.
Малюкові нудно вдома. У такому разі виникає питання:
«А що зробили мама і тато, щоб дитині не було нудно
вдома?» Адже малюк не перебуває в садку цілодо-
бово, щоб узагалі відвикнути від сім’ї. Якщо в малюка
і вдома насичене життя, то відривання від сім’ї не ста-
неться. Якщо батьки сидять за комп’ютером або перед
телевізором, дитина не може дочекатися уваги дорос-
лих, то, звичайно, їй буде нудно. З дітьми треба займа-
тися постійно, хоча це непросто, вимагає зусиль і часу.
Проаналізуйте, як ви зазвичай проводите свій вечір.
Чи спілкуєтесь ви з дитиною, чи обговорюєте події
дня? Як проводите вихідні? Можливо, вам необхідно
76
спробувати якось змінити спосіб життя сім’ї і приді-

ляти більше часу вихованню і розвитку малюка. Є не-
мало сімей, у яких діти і садок із задоволенням відвіду-
ють, і вдома зайняті цікавими справами, прогулянками,
спілкуванням. Отже, усе залежить від нас, дорослих.
Агресія
На четвертому році життя дитини дорослі не-
рідко спостерігають її агресію. У пориві злості ди-
тина б’ється, кусається, говорить погані слова, ламає
іграшки. Агресія може бути спрямована на одноліт-
ків, на маму, на близьких людей.
Агресію означують як деструктивну

поведінку, що суперечить
нормам і правилам співіснування
людей у суспільстві.
Ворожість у дітей — це, передусім, відбиття вну-

трішнього дискомфорту, невміння адекватно реагу-
вати на події, що відбуваються навколо.
Якщо малюк б’ється, то дуже скоро для нього са-
мого і для батьків це стає проблемою. На таку дитину
постійно скаржаться батьки інших дітей. Мамі і татові
забіяки докоряють у тому, що вони не вміють вихо-
вувати. А дитині стає важко знайти друзів, що у свою
чергу тільки посилює прояви агресії.
77
Мені 3 роки
Агресія — це одна з негативних емоцій, що най-

частіше має психологічні причини, з якими дитина не
може сама впоратися. Це можуть бути такі внутрішні,
особистісні причини, як потреба в самоствердженні
і бажання привернути увагу. Дитина може в такий
спосіб прагнути отримати бажане, не володіючи ін-
шими моделями поведінки. Агресія виникає і як пом-
ста («Ти навіщо його побив?» — «А чого він зі мною
не дружить?»), і як захисна реакція (відповідь на агре-
сію іншої дитини). Невпевненість у власній безпеці
змушує малюка нападати на оточення, поводитись
агресивно. Також до причин агресії можна зараху-
вати і відсутність навичок самоконтролю. Дитина не
вміє висловлювати свої почуття, тому і б’ється.
Дуже часто агресія має сімейні причини. Якщо
дорослі в сім’ї не проявляють повагу до дитини, за-
надто контролюють її або, навпаки, удома спостері-
гається повна відсутність контролю, у малюка може
проявлятися агресивна поведінка. Надлишок або не-
долік уваги з боку батьків, заборона на фізичну ак-
тивність теж нерідко провокують агресію.
Якщо дитина дивиться мультфільми (фільми) з аг-
ресивним емоційним забарвленням, вона захоче на-
слідувати яскравих негативних героїв. Батькам слід
обмежити (а краще — виключити) перегляд таких
передач і замінити їх на читання книг, спільні прогу-
лянки, екскурсії, спілкування.
78
Дитячу агресію можна і треба долати. Також

її під силу запобігти, якщо бути уважними до дитини,
її почуттів.
¾ Любіть дитину. Приймайте такою, якою вона є. Не

критикуйте її особу, якщо вона погано пово-
диться, а критикуйте її поведінку. У малюка не має
виникнути почуття, що він поганий. Він має розу-
міти, що його люблять у будь-якому настрої. Але
при цьому, коли він погано поводиться, його по-
ведінка засмучує оточення. Не дитина, а саме її
поведінка, те, що вона робить, як поводиться!
¾ Розмовляйте з малюком. Учіть його словами вира-

жати свої емоції. Дуже часто діти б’ються, кусаються,
вередують, коли в них не виходить висловити, те,
що вони відчувають. Якщо вам треба йти додому
з прогулянки, а дитина ще не готова і хоче продо-
вжити гру, вона реагуватиме гнівно: почне плакати,
вередувати і, можливо, навіть ударить вас. У такому
разі обійміть дитину, присядьте до її рівня (встано-
віть контакт очей, нехай дитина почувається на рів-
них із вами). Скажіть, що ви розумієте її почуття,
озвучте їх: «Я розумію. Ти засмучений, ти не хочеш
іти додому». Навіть коли дитина кричить, плаче, га-
ласує, вона вас чує, хоча і не реагує спокійно. Тому,
поки малюк збуджений, спокійним і рівним голо-
сом оголосіть умову початку діалогу: «Заспоко-
їшся — і ми з тобою поговоримо». Через якийсь
79
Мені 3 роки
час у дитини виробиться звичка розв’язувати всі

питання спокійно, без крику та істерики. Важливо
пам’ятати, що будь-який діалог можна розпочинати
лише після того, як дитина заспокоїться, перестане
кричати і буде готова спокійно сприймати і реагу-
вати на ваші слова.
¾ Пояснюйте дитині причини своїх заборон. Вони
мають бути обґрунтовані і послідовні. Не можна
сьогодні забороняти щось, а завтра це дозволяти.
¾ Поведінка дитини буває агресивною, якщо до ма-
люка застосовують фізичні форми покарання.
Діти наслідують дорослих (у першу чергу батьків).
Стежте за своєю поведінкою. Контролюйте атмо-
сферу і стосунки в сім’ї. Своїм прикладом пока-
зуйте малюкові, як треба долати негативні емоції.
¾ Проте пригнічувати агресію теж неправильно. У та-
кому разі вона накопичуватиметься і виплеснеться
в недоречний момент. Усі люди (навіть дорослі) час
від часу переживають почуття агресії. Вона не є чи-
мось чужорідним для нашої психіки. Це природний
спосіб людини проявити свої негативні емоції, гнів.
Так само агресивна поведінка проявляється тоді,
коли ми опиняємось у небезпеці, і виникає потреба
самозахисту. Проявляти агресію людина може як
відносно живого, так і неживого об’єкта. Треба зро-
зуміти причину агресії, тоді її простіше буде уник-
нути. Необхідно навчитися самим і навчити дитину
80
контролювати свою агресію і проявляти її прий-

нятним способом. Покарання за прояв агре-
сії тільки посилить переконання, що агресія —
це хороший спосіб для розв’язання проблем.
¾ Ревнощі, якщо в сім’ї декілька дітей, також ста-
ють причиною агресивної поведінки. Усі діти ма-
ють відчувати, що їх люблять і цінують. У родині
часто менших захищають і балують, а старша ди-
тина почувається обділеною. І нерідко кривдить
меншу, щоб привернути до себе увагу. Поясніть,
що ви однаково любите всіх своїх дітей. Просто
малюкові потрібно більше уваги, тому що сам він
ще багато чого не вміє. Намагайтесь частіше про-
водити час зі старшою дитиною. Наприклад, тато
може піти погуляти з малюком, а ви залишитеся
вдома і почитаєте разом зі старшою дитиною
книжку або підете удвох до магазину.
¾ У малюка має бути можливість

хоч іноді «випустити пару».
Агресія часто проявляється
у дуже активних дітей, коли
їх рухова потреба не реалі-
зується. Психологи помітили, що
найдоречнішим для виплеску за-
йвої енергії є не бокс або єди-
ноборства, а саме рухливі ігри.
Проводьте активні прогулянки
81
Мені 3 роки
на природі всією сім’єю. Трирічного малюка на-

вряд чи візьмуть до футбольної секції, але в цю
гру можна пограти з татом, мамою, братами, се-
страми, друзями. Запропонуйте дитині пограти
в естафети, побігати наввипередки.
Якщо дітям доводиться деякий час поводитися
тихо, наприклад, у театрі або на занятті, вони, вихо-
дячи на «свободу», просто бігають туди-сюди або но-
сяться по колу. Так відбувається тому, що малюкам
необхідно виплеснути енергію, що накопичилася,
і зняти напруження.
Якщо ви не в змозі самостійно впоратися з агре-
сивною поведінкою свого малюка або не можете ро-
зібратися в причинах, не бійтеся звернутися до пси-
холога.
¾ Щоб дитина не била інших дітлахів і не ламала
іграшки, не накопичувала агресію всередині себе,
спробуйте застосувати декілька психотерапев-
тичних методик. Наприклад, використайте спеці-
альну «подушку для биття», щоб дитина могла ви-
плеснути свою агресію. Також можна рвати старі
газети, малювати великими пензликами на вели-
чезних аркушах паперу. Допомагають виплеснути
негатив такі методи арт-терапії, як малювання, пі-
сочна анімація, виготовлення виробів своїми ру-
ками тощо.
¾ Часом перед батьками постає така проблема: ма-
люк кусається. Звичайно, інколи таку поведінку
82
спричиняють певні особливості віку. Якщо малюк

кусається в 10 місяців, то напевно в нього прорі-
зуються зубки. Якщо дитина кусається після трьох
років, це може свідчити про проблеми із само-
контролем. Найчастіше в цьому віці кусаються
надто емоційні діти. У будь-якому разі спершу
треба встановити причину подібної поведінки.
У трирічному віці діти ще не вміють виразити свої
сильні почуття потрібними словами. Вони ще не
здатні тримати емоції під контролем.
¾ Учіть малюка висловлювати свої негативні емоції. По-
яснюйте наслідки злої поведінки. Захищайте малюка
від стресових ситуацій. Приділяйте йому достат-
ньо уваги і не обмежуйте його фізичну активність.
¾ Хваліть дитину навіть за маленькі успіхи. Чуючи
похвалу на свою адресу, дитина переживає при-
ємне почуття, яке примушує її частіше робити до-
брі справи.
Дисципліна
Дисципліна — це правила поведінки, що
відповідають встановленим
у суспільстві нормам або вимогам.
Дисципліна не має бути способом контролю ді-
тей. Вона, передусім, допомагає малюкам розвивати
83
Мені 3 роки
самовладання, встановлює для них обмеження і ко-

ригує поведінку. Також дотримання цих правил за-
охочує дітей піклуватися про самих себе.
Покарання дітей, особливо фізичні, не вчать ди-
тину контролювати свою поведінку, не показують,
як виправити те, що не виходить. Вони дають лише
тимчасовий ефект, а також показують дитині приклад
того, що влада і сила вирішують усе. Будьте впев-
нені, що надалі малюк поводитиметься так само. По-
карання можуть навчити дитину боятися дорослого
і покажуть їй, що її не поважають. Як же малюк на-
вчиться поважати і слухати вас, дорослих, якщо ви не
поважаєте його?
Батьки мають навчити дитину самоконтролю і са-
мостійного мислення за допомогою навчання, вста-
новлення правил, обмежень, обговорень, тайм-аутів,
попереджень, власних прикладів.
Багато конфліктів виникає, коли від дітей чекають,
що вони думатимуть і поводитимуться як дорослі.
Враховуйте вікові особливості поведінки. У три роки
дитина ще не в змозі довго сидіти на одному місці
(у гостях, у кафе). Не зможе ходити спокійно по мага-
зинах, бо їй там нудно. У чотири роки діти вважають
за краще більше спілкуватися з друзями. Тому май-
данчик, на якому грає друг, набагато цікавіший за по-
хід по магазинах із мамою.
Заохочуйте малюка за правильну поведінку.
Правила поведінки мають бути прості і зрозумілі.
84
Розуміння того, що від дитини чекають, дозволяє їй

почуватись у безпеці. Час від часу нагадуйте малю-
кові правила, тому що йому важко запам’ятати і прий–
няти все відразу. Продумуйте правила заздалегідь.
Перед поїздкою або походом у магазин озвучте їх ма-
люкові. Дорогою до магазину перемикайте увагу ма-
люка. Рахуйте котів або птахів, називайте кольори ма-
шин. Ставте запитання. Якщо до магазину ви йдете зі
списком, доручіть його малюкові — так він почувати-
меться відповідальним.
Не плутайте дисципліну з жорсткістю, покаранням.
Дисципліна — це інтелектуальний інструмент, за до-
помогою якого батьки навчають своїх дітей самодис-
ципліни і самоконтролю. Володіння самоорганізацією
допомагає дітям вирости відповідальними людьми,
які поважають інших і відповідають за свої дії і вчинки.
Шлях до горщика
Досить часто можна почути, що трирічна дитина
має проблеми з використанням горщика за при-
значенням. Малюк не хоче сідати на горщик, плаче.
Звичайно, перше знайомство дитини з горщиком
відбувається набагато раніше. Мами прагнуть при-
вчити до нього малюка якомога швидше і успішніше,
тож розпочинають знайомство з цим чудо-предме-
том мало не з півроку. Але в цьому віці дитина ще
85
Мені 3 роки
не контролює процеси сечовипускання

і дефекації. Тому успіх таких спроб буде
тимчасовим і випадковим. Фізіологічно
дитина буде готова до свідомого вико-
ристання горщика приблизно до трьох
років. Саме тоді сформується зв’язок
між потребами організму і розумінням
того, що з цими потребами робити.
У ранньому дитинстві малюк ста-
виться до висадження на горщик як
до гри. Поки вона йому подобається,
він сідає. Набридне — перестане. Часто мами скар-
жаться: «У десять місяців охоче користувався гор-
щиком, а зараз півтора роки — і не всадиш!». Можна
сказати, що гра дитині перестала подобатись.
Насильство і зайва наполегливість з боку дорос-
лих можуть привести до того, що дитина надовго пе-
рестане «дружити» з горщиком. У малюка виникнуть
негативні асоціації з цим предметом. І такі проблеми
в 3–4 роки вже складніше і довше розв’язувати. Щоб
процес привчання до горщика відбувався легко, ди-
тина має бути готова психологічно і фізіологічно.
Особливо гострою ця проблема буде, якщо дитині
треба відвідувати дитячий садок. У яслах зазвичай ді-
тей висаджують на горщик відповідно до розпорядку
дня — після їди, перед сном, після сну, перед прогу-
лянкою. Упродовж дня малюка запитують, чи хоче він
у туалет. Дітки, які вміють проситися на горщик, самі
86
повідомляють про це вихователя (няню). Про всяк ви-

падок у шафці малюка обов’язково мають лежати за-
пасні речі. У групах, куди дітки ходять після трьох ро-
ків, у туалетах встановлені дитячі унітази. Але і в цьому
віці рекомендовано мати запасний одяг. Навіть коли
ваш малюк опанував і закріпив навички користуван-
ня туалетом, запасний комплект згодиться в разі,
якщо дитина облилася або сильно забруднилася.
До чотирьох років практично всі діти вміють ко-
ристуватись унітазом (горщиком). Проблеми ви-
никають, якщо дорослі нав’язливо наполягають на
процесі, коли малюкові ще не треба. Якщо сказати
словами доктора Комаровського, «настає час форму-
вання того самого нормального, природного контро-
лю над виділеннями; сечовий міхур порожній, а вони
тут лізуть зі своїм «пі-пі»…».
Після трьох років найчастіше виникають про-
блеми з дефекацією. Наприклад, малюк схильний до
закрепів. Тверді, спресовані фекалії травмують пряму
кишку (виникають тріщини). Дитині боляче, непри-
ємно. Наступного разу вона відмовляється сідати на
горщик через страх, що знову буде боляче. Саме тому
малюк починає стримуватися, терпіти, що тільки по-
гіршує проблему. Розв’язати її можна, скоригувавши
харчування. Рекомендовано виключити з дитячого
меню продукти, які мають обволікаючі властивості
і уповільнюють перистальтику. Це рисова і манна
каші, бульйони, супи-пюре, киселі, шоколад і какао.
87
Мені 3 роки
Додайте до раціону продукти, що посилюють мото-

рику кишечника: свіжі овочі (буряк, огірки, моркву,
редис), фрукти (банани, яблука, виноград, інжир) і су-
хофрукти (курагу, чорнослив). Також від закрепів до-
помагають кисломолочні продукти. Рекомендовано
зранку натщесерце випити трохи води. Це розбудить
організм після сну, підготує до вживання їжі і сприя-
тиме кращій роботі кишечника. Необхідно достатньо
поїти дитину впродовж дня.
Причиною закрепів у дітей часто стає стрес. Так
трапляється, якщо дорослі занадто наполегливо ви-
магають від дитини користуватися горщиком. За
розповідями мам, багато дітей не можуть покакати
в незнайомих місцях (у садку, у гостях). Краще поста-
ратися виробити режим, за якого дитина ходитиме
в туалет в один і той же час. Ідеально, якщо цей час
уранці після сну або ввечері перед сном.
Ще однією причиною нелюбові до цього потріб-
ного предмета може бути його температура. Дотик хо-
лодного предмета до теплого тіла не дуже приємний.
Альтернативою горщику є унітаз у туалеті. Мож-
ливо, дитина вже почувається дорослою і хоче, щоб
до неї ставились як до дорослої. У такій ситуації
стане в пригоді дитяча кришка на унітаз і підставка
під ніжки для опори.
88
Сон
Сон — це, передусім, необхідний
і важливий фізіологічний процес
відпочинку і відновлення всього організму.
Під час сну діти також засвоюють і «переварю-
ють» інформацію, отриману за день. Також мозок має
час розслабитися і в спокійному режимі «розкласти все
по поличках». Дослідження вчених доводять, що під час
сну дитина активніше зростає. Виявляється, без їжі лю-
дина зможе прожити довше, ніж без сну.
Досить часто в малюків виникають проблеми зі

сном саме у віці після трьох років. Це особливо ди-
вує, якщо до цього моменту проблем зі сном не було.
Дитина ніби подорослішала, а спати стала гірше.
Відповідь на це питання нескладно знайти, якщо
проаналізувати режим життя малюка. До трьох років
89
Мені 3 роки
він зростає переважно в режимі фізичної активності.

Багато рухається, багато гуляє, правильно харчується
(особливо якщо батьки дотримуються здорового спо-
собу життя). Від значних емоційних навантажень ма-
люка поки що оберігають. З трьох років розпочи-
нається активний розвиток «людини розумної».
Розвивальні заняття, ігри, гуртки, дитячий садок обме-
жують природну фізичну активність, одночасно збіль-
шуючи психоемоційне навантаження. Розвиток творчих
здібностей та інтелекту потрібний для адаптації до соці-
альних умов, у яких ми живемо. Але дитина не завжди
може впоратися з такою кількістю інформації і перева-
рити її. Особливо це властиво занадто емоційним дітям.
Активна робота уяви і фантазії в цьому віці не-
рідко стає причиною порушення сну. Виникають
страхи, дитина відмовляється спати в цілковитій тем-
ряві або із зачиненими дверима. Розв’язати цю про-
блему можна за допомогою нічника з регулятором
яскравості. Приблизно до п’ятирічного віку не ре-
комендовано залишати дитину на ніч саму в кімнаті.
Якщо в малюка своя дитяча кімната, бажано, щоб під
час засинання мама була поряд (почитала книжку пе-
ред сном, розказала казку). Тоді період, під час якого
діти особливо бояться темряви, замкненого простору
і самотності, мине безболісно. Трирічних дітлахів
найкраще вкладати спати о 9-ій годині, у крайньому
випадку — не пізніше 10-ої. Старайтеся за годину до
сну активні ігри замінити спокійним заняттям, інакше
90
перезбуджений малюк не зможе спокійно заснути.

У разі, коли дитину поклали спати надто пізно, вона
одночасно відчуватиме і перезбудження, і втому,
а в результаті їй може наснитися який-небудь кошмар.
Коригуйте емоційні навантаження впродовж
дня. Більше гуляйте на свіжому повітрі. Збільште фі-
зичну активність. Дайте можливість дитині переклю-
читися і «вибігати» емоції і враження, які вона отри-
мала за день. Так малюкові буде легше впоратись із
навантаженням на психіку. Зробіть процедуру заси-
нання спокійною і приємною. Виключіть перегляд
мультфільмів і фільмів, які занадто збуджують малюка
(особливо перед сном). І якщо в кімнаті, де він спить,
не з’ясовуватимуть стосунки або не дивитимуться
фільми жахів, нехай навіть і на мінімальній гучності,
то дитина прекрасно виспиться, встане вранці ба-
дьорою і в доброму гуморі.
Тривалість сну в цьому віці може декілька змен-
шитись, і дитину складніше буде вкласти спати вве-
чері. Наприклад, раніше дитина лягала о 8-ій годині,
а зараз засинає до пів на 10-ту. Встановіть правиль-
ний режим дня, зробіть більш ранній підйом, якщо
для вас важливо, щоб дитина засинала в якийсь пев-
ний час. Тривалість нічного сну треба коригувати,
якщо ви бачите, що дитина не висипається, стала
дратівливою і неуважною.
У цьому віці малюкам ще потрібен денний сон.
Нормою вважають сон тривалістю дві години. Але
91
Мені 3 роки
одній дитині вистачає і однієї години, а іншій може

знадобитися навіть три. Інколи діти взагалі відмов-
ляються спати вдень. Випадок, коли відсутність ден-
ного сну не впливає на їх самопочуття і поведінку,
можна вважати варіантом норми.
Відмова дитини від денного сну створює про-
блему в дитячому садку, адже малюкові доведеться
щось робити, поки інші відпочивають. Можна розгля-
нути два варіанти виходу з цієї ситуації. Перший —
водити дитину в садок на півдня. Другий — домови-
тися з адміністрацією садка і вихователем про те, що
дитина в цей час тихенько гратиметься.
Якісний і повноцінний сон дитини, як денний, так
і нічний, позитивно впливає на її фізичний і психоло-
гічний розвиток.
Комунікабельність
Комунікабельність — необхідна якість
у суспільстві. Це, передусім, уміння
спілкуватися легко і з задоволенням,
бути приємним співрозмовником для
оточення, любити спілкування.
Звичайно, не всі мають цю якість від народження.

Але допомогти дитині розвинути її можна.
92
Батьки мають прищеплювати дитині навички

спілкування змалку. Важливо вміти вітатися, про-
щатися, дякувати, просити вибачення, слухати спів-
розмовника. Приділяйте увагу манері спілкування
в сім’ї, адже малюки наслідуватимуть у першу чергу
саме приклад мами і тата. Розвивайте в дитині упев-
неність у собі. Це сприятиме легшому спілкуванню
з оточенням. Такі малюки швидше адаптуються в ди-
тячих колективах (у садку, на дитячому занятті, а зго-
дом і в школі).
Для розвитку комунікабельності дитина не має
бути ізольована від спілкування з однолітками. Якщо
малюк відвідує дитячий садок, у нього завжди буде
можливість знайти собі друзів, компанію для ігор.
Якщо ні — можна відвідувати гуртки, школу раннього
розвитку, дитячі майданчики.
Оцінюючи контактність, необхідно також врахо-
вувати темперамент малюка. Адже від природи всі
люди різні. Одні більш товариські, інші сором’язливі.
Учіть дитину вступати в розмову, знайомитися, запро-
шувати інших дітей до себе в гру, проситися з кимось
пограти. Одні малюки з легкістю підуть на контакт, ін-
шим знадобиться час, щоб оглядітися, звикнути, по-
стежити. Якщо дитина просить вас допомогти їй, не
відмовляйте, можливо, завдяки вашій підтримці вона
почуватиметься впевненіше. Підійдіть разом до ді-
тей, запитайте, як їх звуть, скажіть ім’я своєї дитини
(запропонуйте малюкові самому назвати своє ім’я).
93
Мені 3 роки
Попросіть узяти в гру нового члена команди. Але

навіть коли малюк не хоче йти на контакт, а просто
спостерігає за грою інших, не засмучуйтеся. Не со-
ромте дитину, не сваріть, не наполягайте. Тиск ви-
кличе лише негативну реакцію. Можливо, поки ма-
люк вибирає «свою» компанію. Адже і самі дорослі
не з усіма людьми охоче контактують.
Навчитися знайомитися можуть допомогти
іграшки. Розмовляйте з малюком від імені іграшки,
ставте йому питання. Нові іграшки знайомте з усіма
іншими. Так малюк засвоїть фрази для знайомства,
навчиться вітатися, представлятись.
94
Розвивальні ігри
На четвертому році життя дитина стає усидливі-

шою і уважнішою. Тому ви можете більше часу при-
діляти заняттям і вправам для розвитку мовлення,
моторики, логіки, знайомити малюка з математи-
кою, розвивати товариськість. У цьому віці дитина
вже знає основні кольори, запам’ятовує назви гео-
метричних фігур, починає порівнювати предмети за
формою, величиною, кольором. Їй під силу складати
пазли з 2–4 частин, описувати те, що бачила. Малюк
називає деяких домашніх і диких тварин і показує їх
на картинці, розрізняє час доби (ранок, день, вечір,
ніч), помалу починає самостійно одягатися і роздяга-
тися. Робить перші спроби скористатися ножицями
(під наглядом дорослих) і вдосконалює навички ви-
користання олівця, пензлика.
Усі розвивальні заняття та ігри слід проводити
лише в доброму гуморі як мамі, так і малюкові.
Адже якщо ви займатиметесь без настрою і будете
думати про інші справи, дитина це відчує і їй буде
не цікаво.
95
Мені 3 роки
Розвиваємо мовлення
Розвинене мовлення — це один
з головних помічників у спілкуванні.
Діти, у яких добре розвинене
мовлення, більш комунікабельні,
краще адаптуються в колективі. Їм
простіше спілкуватися з дорослими.
Якщо три-, чотирирічна дитина має проблеми
з мовленням, необхідно з’ясувати причини. Перше, що
треба перевірити — чи добре чує дитина. Для цього
потрібно відвідати отоларинголога. Також (дуже рідко)
причини можуть мати неврологічний характер. У та-
кому разі слід звернутись до фахівця — невропато-
лога. Якщо малюк не зв’язує звуки в слова, а слова —
в речення після трьох років, також треба зверта-
тись до невропатолога. Якщо дитина четвертого року
життя нормально розмовляє, але не справляється
з окремими звуками, звертатися треба і до невропа-
толога, і до логопеда. Проблеми з мовленням можуть
виникати і через те, що з малюком мало розмовляють.
Зазвичай коли така дитина починає відвідувати ди-
тячий колектив або групові заняття, на яких вона ак-
тивно спілкується, ця проблема швидко зникає.
Словниковий запас дитини в три роки, за різ-
ними джерелами, може коливатися від 300 до 1500
слів. Дитина намагається будувати речення з 5-6 слів.
96
Розуміє, про що їй читають. Розширюйте словнико-

вий запас малюка. Читайте дитячі книги, учіть вірші.
Розмовляйте з дитиною, ставте їй запитання. Так ма-
люк вчитиметься вести діалог.
Якщо дитина відвідує дитячий садок, забираючи

її, запитуйте, як минув день, що малюк їв, у що грав,
чим займався на прогулянці. У свою чергу розпові-
дайте малюкові, як ви провели день. Дитина анало-
гічно вчитиметься правильно формулювати речення,
зв’язно складати свою розповідь, дотримуючись по-
слідовності подій.
Якщо малюк не відвідує дитсадок, залучайте до
розмови татуся та інших близьких. Нехай дитина вве-
чері розповідає їм, як провела свій день, що бачила,
чим займалася, де була. Просіть малюка, щоб він за-
питував, як провів день тато.
Під час прогулянок звертайте увагу на назву на-
вколишніх предметів. Нехай малюк повторює за
97
Мені 3 роки
вами. Наприклад, дорогою до дитсадка, на прогу-

лянку або до магазину звертайте увагу малюка на
машини, якого вони кольору, рахуйте котів і собак.
Акцентуйте увагу на змінах у природі (навесні на де-
ревах з’являються бруньки, влітку багато квітів, во-
сени листя жовтіє і обпадає, а взимку дерева взагалі
без листя). Озвучуйте погодні зміни (дощ, сонце, ві-
тер, сніг). Це розвиватиме уважність і поповнюва-
тиме словниковий запас. Увечері можна буде розпо-
вісти татусеві, скільки котів налічили, яка погода на
вулиці. Такі діалоги не лише сприятимуть розвитку
мовлення, а й тренуватимуть пам’ять.
Слова, особливо нові, називайте чітко, вимов-
ляйте всі звуки, виробляйте в малюка правильну ви-
мову. Багато дітей нові слова спочатку говорять по-
шепки або про себе (лише губами). Так вони неначе
тренуються, перш ніж вимовити незнайоме слово
вголос.
ІГРИ ТА ВПРАВИ
Опиши картинку
Одна з корисних вправ для розвитку зв’язного
мовлення і поповнення словникового запасу — це
опис картинки. Вона має бути яскравою і сюжетною.
Ставте малюкові запитання. Якщо спершу він утруд-
нюється з відповідями або говорить односкладо-
вими реченнями, допоможіть йому. Слухаючи ваш
98
опис, дитина вчитиметься будувати фрази, звертати

увагу на деталі картинки. Можна використати кар-
тинки з відомих казок. Так малюкові буде легше. Він
упізнаватиме героїв, згадуватиме, що ви йому читали
або розповідали. Ставте малюкові запитання: «Кого
ти бачиш на картинці?», «Що роблять герої?», «Як ти
вважаєш, що вони робитимуть потім?», «А що б зро-
бив ти?».
Загадки
У загадках наводять найбільш яскраві ознаки
явищ і предметів. При цьому текст загадки корот-
кий, такий, що легко запам’ятовується. Розгадування
загадок учить дітей аналізувати, узагальнювати, ро-
бити висновки і вміти виділяти ознаки предмета. За-
гадки збагатять словниковий запас дитини. Навчать
образно мислити. Розпочніть з простих загадок про
тварин, погоду, відомі малюкові рослини.
Доповни ознаку
Можна пограти в слова за характеризуючими
ознаками. Наприклад, «м’які» слова. М’якою може
бути подушка, ковдра, хліб. Потім запитайте дитину:
«Що ще може бути м’яким?» Якщо малюк утрудню-
ється з відповіддю, допоможіть йому. Варіантів може
бути багато: вата, одяг, меблі, іграшка тощо. За анало-
гією можна пограти у слова «тверді», «гострі», «теплі»,
«холодні».
99
Мені 3 роки
Вибираємо колір
Запропонуйте малюкові знайти в кімнаті пред-
мети одного кольору. Наприклад, шукаємо все синє
або червоне. У предметах меблів, в одязі, в іграшках.
Чим більше предметів дитина помітить і назве, тим
краще. Це розвиває увагу і поповнює запас слів.
Що спочатку, що потім?
Дитині треба також розуміти послідовність по-
дій. У цю гру можна грати з картинками (картками),
можна і в усній формі. Наприклад, спочатку настає
ранок, потім день, вечір і ніч. Спочатку насипають їжу
в тарілку, потім їдять. Спочатку сік наливають, потім
п’ють. Для гри знадобиться 3-4 картки. Наприклад, на
трьох картках намальовано, як росте полуниця. Одна
картинка тільки з листочками, друга — з листочками
і квіточками, а третя — з ягідками. Треба перемішати
картинки і запропонувати дитині розкласти їх у пра-
вильній послідовності.
Картинки треба розкла-
дати з поясненнями: «Спо-
чатку зростають гілочки
з листками, потім з’явля-
ються квіточки, далі
ягідки».
100
Хто що робить?
Це усна гра з декількома варіаціями. Дорослий
починає, дитина продовжує. Наприклад: «Кішка хо-
дить, спить, воркоче, а що ще робить кішка?». Можна
додати до цієї вправи вивчення професій: «Що ро-
бить лікар?» («Лікар лікує».), «Що робить пекар?» («Він
пече хліб, булочки, пиріжки».), «Що їде?» («Машина,
велосипед».) Нехай дитина спробує продовжити ряд.
Хто що їсть?
Гру можна проводити в усній формі, а можна ви-
користати картки. Усно: ви говорите дитині: «У лісі
живе клишоногий ведмедик. Що він їсть?». Дитина
має назвати: «Мед, малину». З картками: ви показуєте
картку з твариною. Говорите: «Ось прийшла до нас
кішка Мурка. Чим ми її почастуємо?». Дитина виби-
рає і показує картку, на якій зображене молоко. Якщо
грає група дітей, їм роздають картки із зображенням
різної їжі кожному. Коли дорослий називає тварину,
картку піднімає та дитина, у якої є відповідний ма-
люнок. Також ведучий може показувати їжу, а діти —
тварин, які її люблять. Наприклад: «У мене є зернятка
пшона. Кого ми ними почастуємо?». Дитина, у якої на
картці намальована курочка, підніме її.
Узагальнювальні слова
Учимо дитину об’єднувати предмети в категорії за
подібними ознаками. Наприклад: шафа, диван, стіл —
101
Мені 3 роки
це меблі; картопля, капуста, морква — це овочі;

лялька, ведмедик, машинка, кубики — це іграшки. Гру
можна проводити в усній формі, можна використати
картки із зображенням. У групі дітей можна кожного
попросити знайти картки із зображенням предметів
однієї категорії. Наприклад: Марійка збирає картки,
на яких намальовані іграшки. Петрик збирає картки,
на яких намальовані меблі.
Корисними будуть ігри, у яких дитина потрену-
ється вимовляти звуки, що дзижчать, і шиплячі.
Дзижчимо і шипимо
Дорослий вимовляє, діти повторюють. При цьому
намагаємося виділяти звуки [ж] і [ш]. «Жу-жу-жу, жу-
жу-жу, я як жук зараз дзижчу», «Їхала машина, у ма-
шини шина», «Ша-ша-ша, ша-ша-ша, кулька лопнула
в лоша», «Шу-шу-шу, шу-шу-шу, мишу тихіше сидіти
прошу», «Жи-жи-жи, поповзли від нас вужі».
Де сидить кошеня?
Ця гра допомагає потренувати просторове орієн-
тування і правильне вживання прийменників. Можна
використати картки або іграшки. Посадіть іграшкове
кошеня на стіл. Запитайте дитину: «Де сидить ко-
шеня?» Дитина має відповісти: «На столі сидить». По-
тім пересадіть іграшку під стіл, за стіл, перед столом.
Приберіть іграшку в ящик. Покажіть малюкові, де схо-
валося кошеня. Малюк має сказати, що котик у ящику.
102
Розвиваємо моторику
Моторика — це рухова активність

організму. Моторика буває
великою і дрібною.
Велика моторика — це різноманітні рухи тіла:

ходьба, біг, стрибки, нахили та ін. Дрібна мотори-
ка — це маніпуляція дрібними предметами, вико-
нання точних рухів з ними. Навички дрібної мото-
рики потрібні під час письма, малювання, застібання
ґудзиків, гри на музичних інструментах тощо. Дрібна
моторика потребує розвитку дрібніших м’язів, ніж ті,
які потрібні для великої моторики.
Розвиток мовлення дитини тісно пов’язаний з роз-
витком дрібної моторики. Це відбувається тому, що
руховий центр кистей рук розташований поряд
з мовленнєвим центром (у корі головного мозку).
Тому чим краще розвинені «пальчикові» вміння, тим
краще розвинене мовлення, а також інтелект. На ру-
ках знаходяться біологічно активні точки всього ор-
ганізму.
Розвиток дрібної моторики розпочинається
змалку — з утримування брязкалець, пальчикової
гімнастики і масажу пальчиків.
З віком здібності дитини розвиваються, зміню-
ються переваги в грі. Зараз у магазинах можна знайти
103
Мені 3 роки
дуже багато іграшок для розвитку дрібної моторики.

Вони виготовлені з різних матеріалів і схвалені дитя-
чими психологами. Залучивши фантазію, такі іграшки
можна зробити і вдома з підручних матеріалів.
Шнурування
У цьому віці увагу малюків уже привертають
іграшки-шнурування.
Візьміть щільний картон (скористайтесь короб-
кою від взуття). Обведіть найбільше за розміром
взуття (наприклад, татові капці). Розфарбуйте, зробіть
дірочки, як на кросівках або черевиках. Візьміть різ-
нокольорові яскраві шнурки. Краще вибирати круглі,
а не широкі і плоскі. Покажіть дитині, як можна шну-
рувати взуття і зав’язувати бантики.
104
Наприклад, шаблон потрібно зробити зі щільного

картону. У шаблоні треба вирізати дірочки — отвори
для шнурування. Протягніть шнурок і беріться до на-
вчання малюка різних варіантів шнурування.
Можна намалювати картинку будь-якої тематики.
Зробити в ній отвори і просувати шнурок (чи де-
кілька різного кольору), формуючи різні візерунки.
Як варіант виріжте геометричні фігури: трикут-
ники, квадрати, круги (з них вийдуть ґудзики), зі-
рочки, многокутники. Вони можуть бути різного
кольору і розміру. У них теж потрібно прорізати
дірочки. Шнурок треба протягнути в усі фігури
по черзі або в усі дірочки в одній фігурі. Можна
зв’язати між собою певні геометричні фігури. На-
приклад, зібрати всі трикутники. Так окрім розвитку
дрібної моторики малюк вивчатиме геометричні фі-
гури, розмір, колір.
Також серед багатьох малюків популярні пазли,
мозаїки. Попри те, що зараз існує дуже багато онлайн-
ігор, у тому числі пазлів, краще придбати книги-пазли
або картинки-пазли. Пожалійте очі свого малюка і не
допускайте його до комп’ютера і планшета років до
шести.
Дітлахи залюбки грають і пальчиковими ляльками.
Разом із малюком за допомогою таких ляльок ви змо-
жете влаштувати вдома справжній ляльковий театр.
Зробіть таких ляльок самостійно. Фетр чудово підхо-
дить для виготовлення пальчикових іграшок. Також їх
105
Мені 3 роки
можна зв’язати на спицях або гачком. Розігруйте з ма-

люком різноманітні казки, наприклад, «Ріпку», «Тере-
мок», «Колобок». У такому разі ляльки стануть геро-
ями цих казок або улюблених мультфільмів малюка.
Захоплює малюків і нанизування намистинок на
нитку. Воно потребує від дитини спритності і зосе-
редженості, а отже, розвиває ці навички.
Нагодуй іграшки
Для гри знадобляться: 2-3 іграшки, квасоля або
крупа, посуд (іграшкові набори, пластиковий одно-
разовий або просто небиткий), ложка.
Техніка безпеки: необхідно стежити, щоб дитина
не брала до рота квасолю або крупу!
Попросіть малюка посадити поряд 2-3 іграшки.
Перед кожною поставте тарілочку. Насипте в миску
квасолю або крупу. Запропонуйте малюкові нагоду-
вати свої іграшки — насипати з миски по дві ложки
квасолі або крупи в кожну тарілочку для кожної
іграшки. Покажіть, як треба насипати, супроводжу-
ючи дії лічбою.
Наприклад: «Ведмедикові покладемо дві ложки
каші — один, два».
Пропонуємо малюкові самому спробувати по-
класти потрібну кількість ложок.
Велику квасолю можна не накладати ложкою,
а брати пальчиками і класти в тарілочки потрібну
кількість, що додатково розвиває дрібну моторику.
106
Обов’язково хваліть дитину! Це сприятиме ста-

ранню і зацікавленості малюка.
У міру освоєння гри спробуйте дещо ускладнити
завдання. Іграшки і тарілочки візьміть різного роз-
міру. Накладайте різну кількість ложок залежно від
розміру іграшки. Супроводжуйте дії поясненнями:
«Ведмедик у нас великий, він з’їсть три ложки каші.
Кошеня маленьке, покладемо йому одну ложку». Так
ви знайомитимете дитину з величиною предметів.
Потім збільште кількість іграшок до п’яти-шести.
Звертайте увагу на настрій малюка під час гри.
Якщо він втомився або йому стало нудно, не наполя-
гайте на продовженні. Дайте дитині відпочити, пізніше
він із задоволенням продовжить це захопливе заняття.
У подібних іграх можна використати ґудзики, ба-
ночки (краще пластмасові), які є у вас удома. Розкла-
дайте ґудзики по баночках за кольором, розміром.
107
Мені 3 роки
Баночки можуть бути будиночками для ґудзиків. Про-

буйте розставляти по скляночках олівці і фломас-
тери.
Фігурки на магнітах
Багато дітей люблять фігурки на магнітах. Ними
можна грати, закріплюючи їх на холодильник. Це мо-
жуть бути набори геометричних фігур. З них цікаво
збирати будиночки, літачки, машинки, чоловічків —
усе, на що вистачить фантазії дитячої і вашої. Пізніше
це можуть бути букви, які складуться в слова, і цифри
для вивчення основ лічби.
Слухняні ґудзички
Застібання і розстібання ґудзиків, «блискавок»,
липучок також тренуватиме дрібну моторику. Спро-
буйте змайструвати такі іграшки самостійно з частин
старого одягу.
Попелюшка
Ця гра за мотивами казки Шарля Перро. Ма-
люка чекає сортування дрібних предметів. Сортувати
можна різні за розміром, формою, кольором дрібні
предмети: ґудзики, крупу, намистини, навіть дрібні
іграшки (з кіндер-сюрпризів). Наприклад: перемі-
шайте рахункові палички і ґудзики. Дайте малюкові
дві коробочки і попросіть розкласти предмети в них.
У міру опанування гри завдання слід ускладнювати.
108
Розкладати ґудзики, квасолю і намистини, іграшки,

рахункові палички і кришки від пластикових пляшок.
Можливо скільки завгодно варіантів.
Фонтанчики
Більшість дітей люблять купатися у ванні з іграш-
ками. Запропонуйте малюкові нову розвагу. Для
цього вам знадобиться гу-
мова груша середнього
розміру. Наберіть у неї воду
і пустіть струмінь — ви-
йде фонтанчик. Спробуйте
випустити цей фонтанчик
з-під води. Запропонуйте
малюкові самому спробу-
вати повторити. Окропіть
з груші ручки дитини, жи-
вотик, іграшки. Якщо не
набирати в грушу воду, то
під час натискання вихо-
дить струмінь повітря. Та-
ким струменем легко підганяти паперові кораблики.
Насипаємо — пересипаємо
Наповнення ємностей чим-небудь сипким —
дрібною крупою (пшоном, манкою) або піском. Ці-
каво буде насипати все це в пляшку з вузькою ший-
кою за допомогою воронки.
109
Мені 3 роки
Ліплення
Пластилін подобається практично всім дітям. Для
дрібної моторики корисно розминати пластилін, скачу-
вати з нього кульки, ковбаски. Коли малюкові легко впо-
ратися з цими завданнями, можна ліпити тварин, посуд
і все, на що вистачить фантазії. Цікаво робити картини
з пластиліну, розмазуючи його на картоні. Зручно ро-
бити це за контуром малюнка. Наприклад, намалюйте
машинку. Запропонуйте дитині скачувати маленькі
кульки з пластиліну різних кольорів. Потім нехай він
розмазує пластилін по картинці: колеса — чорним ко-
льором, кабіну — червоним, кузов — зеленим.
Кіски
Плетіння кісок також чудово розвиває моторику.
Плетіть їх зі шнурочків, стрічечок, невеликих шарфів.
Пізніше можна ускладнити завдання і робити ляль-
кам різні зачіски.
Пінцет
Малюки дуже люблять розкладати пінцетом по
коробочках гвинтики, гайки і різні дрібні деталі, на-
приклад, на татовому робочому столі. Запропо-
нуйте дитині розкласти за допомогою пінцета намис-
тини різного розміру, болтики — в коробочки або
в пляшки з вузькою шийкою.
110
Обведи
Запропонуйте дитині обвести малюнок по пунк-
тирному контуру. Розпочніть з простих форм, напри-
клад геометричних фігур. Потім можна пропонувати
складніші малюнки.
Штрихування
У контурному малюнку проведіть штрихування
за зразком. Це можуть бути прямі, хвилясті, перерив-
часті лінії, пунктир з точкою, зиґзаґ.
111
Мені 3 роки
Розмальовки
Запропонуйте малюкові розфарбувати картинку.
Вибирайте прості великі малюнки. Велика кількість
дрібних деталей швидко стомить дитину, і їй стане
нудно. Нехай малюк намагається не виходити за кон-
тур малюнка. Розфарбовувати можна олівцями, фло-
мастерами, фарбами, крейдою.
Крейда
Під час прогулянки на вулиці теж є можливість
розвивати дрібну моторику. Малювання на асфальті
різнокольоровою крейдою приносить радість бага-
тьом малюкам. Водночас дитина вивчає кольори.
Гусеничка
З намистин середньої величини зробіть гусе-
ничку. Голову зробіть з більшої намистини. На ар-
куші паперу намалюйте стежини. Вони не мають
бути прямими лініями. Нехай це будуть лісові сте-
жини. Навколо них намалюйте квіточки, дерева,
річку. Поряд намалюйте хатинку, у якій живе гусе-
ничка. Нехай дитина проведе цю гусеничку по до-
ріжках до хатинки. У ліс заходити не можна, щоб не
заблукати. Через річку переходити треба по містку.
Такі доріжки можна викласти на підлозі за допомо-
гою ізоляційної стрічки.
112
Розвиваємо навички
спілкування
Сформувати і розвивати навички спілкування
малюків допомагає сюжетно-рольова гра. Це гра
творча. Дитина вибирає певну роль, програє відпо-
відний до цієї ролі образ (це може бути мама, учи-
тель, лікар, космонавт). Дії в грі відповідатимуть ви-
браній ролі. Програючи образи і дії, малюки вчаться
виражати свої почуття та емоції.
За поведінкою дитини в грі можна простежити,
що оточує її в житті, які в неї стосунки з дорослими.
Наскільки малюк упевнений у собі. Стосунки і манера
спілкування, прийняті в сім’ї, відбиватимуться на по-
ведінці під час гри. Батькам варто звертати увагу,
у якій атмосфері вони виховують свого малюка.
Вибираючи для себе роль у грі, дитина приймає
певні правила і дотримується їх. У рольових іграх ма-
люки програють соціальні моделі поведінки, вчаться
бути дорослими.
Одна з найбільш
популярних ігор ма-
люків — «дочки-ма-
тері». Дівчатка догля-
дають і піклуються про
ляльку, як про дитину.
Зазвичай у спілкуванні
113
Мені 3 роки
з іграшкою малюк поводиться так, як прийнято в сім’ї.

Дії, слова, інтонації дитина повторює за мамою. Якщо
мама, жаліючи дочку, гладить її по голові, говорить
ніжні ласкаві слова, то дитина так само поводиться
з лялькою. Допоможіть малюкові. Організуйте спальне
місце для ляльки. Не обов’язково купувати ліжечко —
його можна змайструвати з картонної коробки. Возіть
ляльку гуляти в колясці. Зшийте лялькове постільне
приладдя, одяг для різних сезонів. Дитина зможе від-
повідно до погоди одягати лялечку. Так приходитиме
розуміння того, що і в яку пору року надівати. Увечері
ляльку можна купати, розповідати їй казки перед сном,
покласти спати. Так малюк і сам спокійніше засинатиме.
Ігри «в сім’ю» також цікаво програвати з наборами
тварин (білок, кроликів, ведмедиків, котиків, їжачків
та ін.). Усі герої цих наборів живуть сім’ями (матусі, та-
тусі, бабусі, дідусі, дітки). Кожна родина має будино-
чок, у якому є все необхідне — від одягу до меблів
і аксесуарів. Кожну кімнату в будинку дитина офор-
мить на свій смак. На додаток до цих наборів вироб-
ники пропонують посуд, сімейний автомобіль для
звіряток, дитячі майданчики, магазини тощо. Буди-
ночки, меблі й аксесуари можна не купувати, а змай-
струвати їх самостійно.
Малюк сам зможе придумувати різні ситуації і при-
годи для цих героїв. Це буде початком опанування
дитиною рольових ігор, моделювання внутрісімей-
них стосунків, а також взаємовідносин у суспільстві.
114
Дорожній рух
Знання і дотримання правил дорожнього руху
є необхідною життєвою навичкою. Починати ви-
вчення цих правил треба з дитинства. Мама і тато по-
яснюють малюкові, як слід поводитись на дорогах, як
і де переходити вулицю, що означають кольори світ-
лофора. Діти краще запам’ятовують інформацію, по-
дану у вигляді гри. У правила дорожнього руху також
можна пограти.
Зараз продається безліч готових наборів для ви-
вчення правил (килимки, на яких зображені дороги,
перехрестя, світлофори, пішохідні переходи, тро-
туари; магнітні дошки тощо). Ви можете виготовити
ігрове поле спільно з дитиною. Намалюйте дорогу
(з перехрестями, переходами, зупинками громад-
ського транспорту, світлофорами) на ватмані. Нехай
малюк допоможе прикрасити її. Для гри підійдуть ма-
шинки, іграшки, які виступатимуть у ролі пішоходів
і транспорту.
Поясніть дитині правила гри: як повинні їздити
машини, як мають поводитись пішоходи. Візьміть на
себе роль транспорту (керуйте машинами, автобу-
сами), а малюк управлятиме іграшками-пішоходами.
Потім поміняйтеся ролями.
115
Мені 3 роки
Перукарня
Малюкам цікаво грати вдома з батьками. Якщо
в ролі перукаря виступає дитина, до неї приходять
мама і тато, братик і сестричка. Зачіски юний перукар
зможе робити лялькам і м’яким іграшкам. У хід підуть
гребінці, резинки, шпильки. Ножиці використовувати
не можна. Перукарем може бути і мама, яка зробить
дочці різноманітні зачіски. Від кісок і хвостиків до хи-
тромудрих укладань. Гра тренує усидливість і розви-
ває естетичний смак.
У дитсадку також можна грати в цю гру. У дитя-
чому куточку запропонуйте організувати місце для
перукарні. Треба повісити дзеркало, поставити сто-
лик і стільчик. Зачіски малюки робитимуть один од-
ному або іграшкам.
116
Кухар
Використайте іграшкові набори посуду, піч, духо-
вку, побутові кухонні прилади, муляжі продуктів. Малюк
готує обід для іграшок, а потім розсаджує за маленькі
столики, вчиться сервірувати стіл. Розкладає їжу по та-
рілках і «годує» іграшки. І звичайно, потім наводить лад.
Годуємо друга
Саджаємо за столик ляльку або м’яку іграшку. До-
рослий пропонує дітям нагодувати іграшку обідом.
Малюки мають правильно вибрати посуд (для супу —
глибоку тарілку, для другої страви — дрібну, для пер-
шої страви — ложку, для другої — виделку, для ком-
поту — чашку). Діти по черзі ставлять на стіл еле-
менти сервірування. «Годувати» можна також друга
з групи або когось із членів сім’ї.
Нехай малюк удома допомагає мамі на кухні. Діти
дуже люблять бавитися з тістом. Малюки із задово-
ленням розкочують його, ліплять пиріжки і вареники,
вирізують формами печиво. Ліпити вареники в них
виходить чудово. Навіть з начинкою. Хіба що не так
вправно, як у дорослих. Довіряйте дитині. Тим паче, що
зліплені своїми руками вареники набагато смачніші.
Попросіть дитину допомогти вам сервірувати стіл.
Нехай малюк розставить тарілки, розкладе прилади,
серветки. Запросить усіх до столу. Дитина відчува-
тиме довіру і відповідальність. Після обіду малюк до-
поможе вам прибрати зі столу посуд, змести крихти.
117
Мені 3 роки
У дитячому садку діти допомагають няні накривати

на стіл. У групі призначають чергових. Малюки миють
руки, надівають фартушки і ковпаки. Завдання дітей —
розставити тарілки, чашки, покласти столові при-
бори і хліб. Те, що дітлахам довірили таку справу, ви-
кликає в них почуття гордості і відповідальності, тож
вони наввипередки біжать допомагати ще і ще раз.
Метелики, бабки, бджоли

Знадобляться паперові квіти досить великого роз-
міру (діаметром приблизно 30 см) по 3 штуки різного
кольору (3 — червоних, 3 — синіх, 3 — жовтих). Їх
можна вирізати і склеїти з кольорового картону (пе-
люстки червоні, сині, жовті; серединки жовті) або вирі-
зати зі щільного білого паперу (ватману) і розфарбувати.
Грайте всією сім’єю. Мама буде метеликом, малюк —
бджолою, тато — бабкою. Варіанти завдань:
1) Квіти розкласти на підлозі в довільному порядку.
Метелик сідає тільки на червоні квіти, бджілка —
тільки на сині, бабка — на зелені.
2) Усі комахи прилетіли на жовті квіти, потім переле-
тіли на червоні, на сині.
У цю ігри цікаво буде пограти малюкам і в дитя-
чому садку. Для цього знадобиться більше квіток (по
10 штук кожного кольору). Дітки діляться на метели-
ків, бабок і бджілок, які перелітають з квітки на квітку.
Метелики сідають тільки на червоні квіти, бабки —
118
на жовті, бджілки — на сині. Наступне завдання —

бджілки летять спочатку на червоні квіти, а потім на
сині. Бабки сідають тільки на жовті, а метелики — на
будь-яку вільну квітку.
Знайомимо іграшки
Діти беруть свої улюблені іграшки (ляльок, м’які
іграшки, роботів). Починається знайомство. Малюки
називають імена своїх іграшок, розповідають, що
вони люблять їсти, де гуляти, які книжки читати.
Трамваї
Цю гру легко організувати на дитячому майдан-
чику, у дворі або в парку. Вибираємо «водія» трам-
вая одного або декількох малюків. Трамваї слідують
кожен своїм маршрутом. Якщо гра відбувається на
майданчику, то підійдуть такі маршрути: від гойдалки
до гірки, від каруселі до пісочниці. «Водій» оголошує
свій маршрут, дітки чіпляються паровозиком і «їдуть»,
куди їм треба.
Якщо друзі ще не вийшли гуляти, нехай «трамвай»
покатає маму, наприклад, з однієї лавки на іншу. А по-
тім мама буде «трамваєм» і відвезе малюка до гойда-
лок або в пісочницю.
Самоскид
Збирати іграшки малюкам не дуже цікаво. За-
пропонуйте їм гру, під час якої вони наведуть лад
119
Мені 3 роки
самостійно. Чудово, якщо є велика вантажівка-само-

скид. Якщо ж такої іграшки немає, замініть її карто-
нною коробкою. Наприклад, треба скласти кубики
в ящик. Один малюк буде водієм самоскида. Він під-
возить машину до кубиків. Інша дитина (чи двоє) на-
вантажують кубики в кузов. Водій перевозить вантаж
до місця призначення і вивантажує його. Інші малюки
складають кубики на місце в ящик. Потім водій са-
москида міняється, і так перевозять усі іграшки, які
треба прибрати.
Удома в таку гру можна грати з мамою і татом
(братиком, сестричкою).
Аеродром
Пограйте в літаки. Дитина буде літаком, а до-
рослий — диспетчером. Поки літак перебуває
на землі, малюк сидить навпочіпки, розставивши
ручки в сторони. Диспетчер оголошує: «Приготу-
ватися до польоту. Вмикаємо двигуни». Нехай ди-
тина порикує, адже літак заводиться. Звучить сиг-
нал: «Злітаємо!». Малюк потихеньку підводиться,
починає «летіти», спочатку повільно, потім трохи
швидше. Під час «польоту» розгойдує крилами (ру-
ками) з одного боку в інший. Облітає гори і високі
будівлі (столи, стільці, іграшки). Потім диспетчер
оголошує посадку, і «літак» повертається на аеро-
дром. Він починає летіти повільніше і потихеньку
сідає навпочіпки.
120
У цю гру можна грати на вулиці, колективно в ди-

тячому садку (тоді літаків буде багато).
Ветеринар, або Добрий доктор Айболить

Лікуємо тварин. Для гри знадобиться набір лі-
каря, у якому є іграшковий термометр, стетоскоп,
шприц. Можна використати бинти для перев’язки,
баночки для мікстур. Стане в пригоді валізка, у якій
«лікар» переноситиме все необхідне. Лікар-ветери-
нар проведе прийом у клініці для тварин або приїде
на терміновий виклик додому. Малюки приводять до
лікаря своїх вихованців на огляд, щоб зробити ще-
плення, або на лікування. Окрім навичок спілкування
така гра також учить дитину турботи про тварин.
121
Мені 3 роки
Листоноша
Розкажіть малюкові, хто такий листоноша, як він
працює. У грі згодиться сумка для пошти з декіль-
кома відділеннями, журнали, конверти, листівки. Ди-
тина складає все це в сумку. Підкажіть малюкові, як
зручніше все розкласти. В одну кишеню сумки нехай
покладе журнали, в інші — листівки, конверти з лис-
тами. Так малюк навчиться сортувати предмети. Лис-
тоноша розносить пошту адресатам — мамі, татові,
бабусі, дідусеві.
Пограти в цю гру зможуть і малюки в дитячому
садку. Один із них буде листоношею, інші діти над-
силатимуть одне одному листи і вітальні листівки.
Оскільки трирічні малюки ще не вміють писати, не-
хай намалюють свої листи і листівки, а підписати їх
допоможуть дорослі (мама, вихователь). Потім діти
передають свої послання листоноші, а він доставить
пошту тому, кому вона призначена. Також поштою
надсилають «посилки». Для цього треба принести
посилку «на пошту», упакувати її, написати адресу.
А «пошта» на машині (потягу або літаку) переправ-
ляє її туди, куди треба. У такому разі вихователеві ще
треба призначити водія, машиніста, льотчика.
122
Виховуємо доброту
Доброта — важлива і необхідна риса,

яка розвивається в дитини не відразу.
Доброти малюка вчить дорослий своїм прикла-

дом і поясненнями. Дитині треба пояснювати, що
інші діти теж мають почуття; що тварини — це живі іс-
тоти, їм теж буває боляче, холодно, голодно. Прище-
плюйте дбайливе ставлення до природи, тому що це
наш спільний дім і якість нашого життя багато в чому
залежить від умов, у яких ми живемо, від «здоров’я»
довкілля. Також не слід забувати про дбайливе і ша-
нобливе ставлення до інших людей, до бабусь і діду-
сів, до батьків.
Своїм прикладом батьки дають дитині уроки
доброти. Разом із малюком погодуйте бездомну
кішку або покришіть птахам шматочок сухого хлібу.
Допоможіть старенькій бабусі перейти вулицю.
Хоча, звичайно, в першу чергу важливі стосунки
в сім’ї одне до одного. Дитині буде складно пояс-
нити, що таке доброта, і переконати, що треба по-
водитись добре, якщо в реальному житті вона ба-
читиме протилежне.
Приклади доброти можна наводити малюкові
з дитячих книг, оповідань, казок. Акцентуйте увагу
малюка на доброму вчинку героя, на фрагментах, що
123
Мені 3 роки
описують, як герої казки надають одне одному допо-

могу. Запропонуйте переглянути добрий мультфільм
«Просто так». За сюжетом хлопчик іде з красивим бу-
кетом і зустрічає сумного ослика. Малюк дарує йому
букет просто так. І в маленького ослика поліпшується
настрій. Потім ослик зустрічає сумне цуценя і теж да-
рує йому букет. У цуценяти, звичайно, теж поліпшу-
ється настрій.
Доброта — це, передусім, безкорисливість. По-
справжньому добрі справи ми робимо від душі і не
чекаємо за це винагороди.
Коробочка добрих справ

Зробіть коробочку (або мішечок)для добрих
справ. Аналізуйте з малюком його день. Добрі справи
записуйте на аркуші і складайте в спеціальну ко-
робочку. Це буде стимулом для здійснення добрих
справ. Також з вашою допомогою малюк навчиться
відрізняти їх від поганих вчинків. Хваліть малюка за
все хороше, що він робить.
Учіть дитину піклуватися про все, що його оточує.
Наприклад, малюк випадково (або в пориві гніву) по-
рвав книгу. Поясніть, що це поганий вчинок. Не ди-
тина погана, а її вчинок! Треба пожаліти книжечку
і полікувати її. Разом з малюком заклейте книжку.
124
Так він навчиться цінувати і свою і чужу працю. Роз-

кажіть, що в книгах можна знайти багато потрібної,
корисної і цікавої інформації, тому їх треба берегти.
Батьки купують книги за гроші, які вони заробляють.
До того ж книга — це чиясь праця, яку також треба
поважати.
Також разом із дитиною лагодьте зламані іграшки
(машинки, літачки, будиночки). Зашивайте порвані
сукні ляльок, пришивайте відірвані частини на м’яких
іграшках.
Навпаки
Замінюйте слова, що характеризують погані
вчинки, на слова, що означають дії, які допоможуть
виправити нехороший вчинок. Наприклад: якщо
хтось зламав іграшку, що треба зробити, щоб випра-
вити це? — Полагодити. Порвали книгу — її треба
склеїти. І далі за аналогією: забруднив — виправ,
розлив — витер, скривдив — пожалів, відірвав —
пришив.
Добрі вчинки
Гра із сюжетними картинками, з яких треба ви-
брати ті, на яких зображені добрі вчинки. Наприклад,
на картці зображено, як хлопчик і дівчинка налива-
ють у блюдце молоко для цуценяти. Це добрий вчи-
нок. Наступна картинка показує, як дитина тягне кота
за хвіст. Це поганий вчинок.
125
Мені 3 роки
Малюк повинен вибрати картки з добрими вчин-

ками і постаратися пояснити свій вибір. Дорослий
спочатку допомагає сформулювати відповідь. Напри-
клад: «Дітки піклуються про собачку, погодують його
молочком — це добрий вчинок. Котикові боляче,
якщо його тягнути за хвіст, тому це поганий вчинок».
Учіть дитину вітатися. Не замінюйте слово «Здрас-
туйте» модним «Привіт». Поясніть, що так ми бажаємо
людям здоров’я. Ну і, звичайно, не можна обійтися без
інших ввічливих слів, таких як доброго ранку, спасибі,
будь ласка, на здоров’я (після обіду, вечері), добра-
ніч. Ці слова дитина повинна чути, передусім, удома.
Майже всі діти люблять тварин. Наявність домаш-
ньої тварини стане чудовою нагодою навчити ма-
люка доброти, турботи про інших, відповідальності.
А ще тварини — хороші, вірні друзі.
Нерідко можна спостерігати, як діти смикають
тварин за хвіст, б’ють ногами, кидають у них палиці,
камені. Перші приклади діти беруть від батьків. Конт-
ролюйте свої емоції і своє ставлення до братів наших
менших. Якщо ви дозволили собі відштовхнути кішку
ногою або шльопнути собаку, не дивуйтеся, що ди-
тина повторить це в більш жорстокій формі. Не до-
зволяйте малюкові виплескувати злість на тварин.
Розповідайте, що їм теж боляче. Вони можуть захи-
щатися і вкусити або подряпати. Своїм прикладом
показуйте турботу про живих істот. Пояснюйте ма-
люкові, що вихованцеві буде приємно, якщо його
126
погладити. Кішка почне муркотати, собака привітно

вилятиме хвостом і радітиме господареві. Разом з ма-
люком годуйте кішку, вигулюйте собаку, чистіть клітку
хом’якові, доглядайте за рибками, міняйте їм воду.
Спілкування з тваринами — найкращий спосіб
навчити дитину любові, турботи, ласки, упевненості
в собі, самодисципліни. Піклуючись про свого улю-
бленця, дитина не мучитиме тварин на вулиці.
Любов до природи закладається з дитинства. Гу-
ляючи на майданчику, вчіть малюка викидати сміття
в урну (наприклад, папірець від цукерки, упаковку
від морозива). Якщо ви проводите час у лісі або на
березі річки і там немає відер для сміття, зберіть усе
своє сміття в пакет і заберіть із собою. Це один з пер-
ших і важливих прикладів турботи про природу. Ма-
люк розумітиме, що якщо батьки такого не роблять,
то і йому не можна.
Турботу про рослини на вулиці розпочніть з до-
глядання домашніх квітів. Дитина може поливати їх,
протирати листя. Малюкові буде особливо дорого,
те, що він виростив сам.
Чарівна рамочка
Візьміть рамку від картини або фотографії (не
дуже велику). Якщо у вас немає готової рамки, мо-
жете змайструвати її з картону. Грати можна і з ма-
мою удвох, і з групою в дитячому садку. Ведучий до-
рослий говорить дитині (дітям), що добрий чарівник
127
Мені 3 роки
подарував їм рамочку — звичайно, чарівну. Вона вміє

піднімати настрій. Якщо подивитися навкруги через
цю рамочку, настрій стає хорошим, хочеться посміха-
тися і здійснювати тільки хороші вчинки. Спробуймо!
Дорослий дивиться на дитину (дітей) крізь рамку
і, посміхаючись, говорить, що настрій у нього поліп-
шився, хочеться з усіма дружити. Потім нехай запро-
понує заглянути крізь рамочку малюкові, щоб він теж
посміхнувся і розповів про свій настрій.
Саджаємо дерево
Навесні можна побачити багато пророслих жолу-
дів або каштанів. Зверніть на них увагу малюка і пояс-
ніть, чому вони проросли і що буде, якщо їх посадити
в землю. Зазвичай така інформація викликає в дітей
бажання забрати це диво додому, посадити в горщик
і ростити. Забирайте! Дайте малюкові горщик серед-
нього або великого розміру (все-таки ростиме де-
рево!). Допоможіть насипати землю або суміш для кві-
тів. Нехай дитина посадить пророслий жолудь (або
каштан), присипле землею, поллє водою. Спостері-
гайте за зростанням цього дерева. Дитина буде від-
повідальною за поливання. Коли деревце підросте,
висадіть його біля будинку (або на дачній ділянці).
Гуляючи на природі, звертайте увагу на запах
лісу, квітів. Пояснюйте, що краще милуватися квітами,
коли вони ростуть у природних умовах. Якщо квітку
зірвати, вона швидко зів’яне.
128
Розповідайте про природу і про життя тварин

з позитивом. Малюк відчуватиме ваш добрий на-
стрій і ставлення до всього живого. Спостерігайте
разом за змінами в природі, відмічайте їх. Адже про
все прекрасне дитина дізнається, передусім, від
батьків.
Довіра
Це вправа для тренування довіри і відповідаль-
ності. Грайте вдома, у дитячому садку, на дитячому май-
данчику. Один з учасників закриває очі (зав’язує шар-
фом). Інший повинен провести його повз перешкоди.
Удома треба пройти з кімнати в кухню, у садку —
по групі, між столами і стільцями, на майданчику —
між гойдалками, каруселями, іншими дітьми. За-
вдання полягає в тому, щоб провести веденого так,
щоб він ні за що не зачепився, не впав. Спершу роль
129
Мені 3 роки
ведучого бере на себе дорослий. Він показує, як

треба акуратно провести малюка повз перешкоди
(стільці, столи, ліжко, іграшки), щоб він не вдарився
об навколишні предмети. Ведучий виступає «очима»
того, кого він веде. У цій грі діти навчаться довіряти
одне одному, а також брати на себе відповідальність,
вчитися допомагати іншим.
Робіть дітям невеликі подарунки і сюрпризи. Кож-
ній людині приємна така увага. Дитина, знаючи, як
це приємно, подорослішавши, робитиме такі ж по-
дарунки вам. Це можуть бути малюнки, які малюк на-
малює спеціально для вас, вироби своїми руками.
У дитсадках або на творчих заняттях діти часто май-
струють листівки, аплікації до якого-небудь свята. На
ранку вони дарують їх батькам. Це завжди приємно
і часто несподівано. Спостерігаючи за тим, як мама
або тато реагують на її подарунок, дитина захоче
знову потрудитися, щоб зробити щось приємне. Ці-
нуйте старання вашого малюка, адже в те, що він ро-
бить своїми маленькими, поки ще невмілими руками,
дитина вкладає всі свої знання і вміння, усю свою лю-
бов до вас. Вам здається, що в дитини не все вийшло
ідеально? Не поспішайте критикувати роботу, бо це
може знеохотити творити. Знайдіть, за що можна по-
хвалити юного майстра. Тоді наступного разу він ста-
ратиметься ще більше.
130
Добрий чарівник
Ваш малюк відвідує дитячий садок або спілку-
ється у дворі з однолітками. Купіть повітряні кульки
за кількістю дітей у групі (друзів у дворі), надуйте їх.
Скажіть малюкові, що він сьогодні добрий чарівник
і дарує всім повітряний настрій. Не забудьте про ви-
хователя і няню. Нехай дитина роздасть усім по одній
кульці. Це слід зробити у звичайний, не святковий
день. Так малюк знатиме, що дарувати гарний настрій
можна будь-коли, а не тільки у свята.
Пригощаємо
Дуже часто діти не люблять ділитися. Допоможіть
малюкові навчитися цього. Дитині буде легше, якщо
в неї теж залишиться частина, якщо не доведеться
віддавати все.
Найскладніше для дітей — ділити цукерки або сік.
Якщо в малюка є декілька однакових цукерок, йому
легше почастувати однією цукеркою друга. Удома,
особливо якщо дитина не одна, пропонуйте їй поді-
лити щось порівну. Наприклад, ви сідаєте пити чай,
у вас є печиво. Попросіть малюка роздати кожному
по три штуки. Мамі три, татові три, братикові три,
собі три.
Мамині помічники
Якнайчастіше звертайтеся до дитини по допо-
могу. Мама випрала речі, їх треба повісити сушитися.
131
Мені 3 роки
Дайте малюкові прищіпки на мотузочці. Попросіть

відчіпляти по одній і подавати вам. Так окрім допо-
моги мамі розвиватиметься дрібна моторика і відпо-
відальність за справу, яку доручили.
Годівниця
Нехай малюк домопоже татусеві змайструвати
годівницю для птахів. Годівниці бувають з дерева,
з пластикової пляшки, з картонної упаковки від ке-
фіру. Дитина може подавати інструменти, придуму-
вати дизайн майбутньої годівниці. Разом із малюком
повісьте свій витвір на дерево біля будинку. Наси-
пайте туди зернятка і крихти хліба для птахів.
132
Добрий вчинок, поганий вчинок

Учіть дітей розрізняти хороші і погані вчинки.
Запропонуйте малюкові опис вчинків дітей. Не-
хай він визначить, який вчинок добрий, а який по-
ганий. Наприклад: «У Петрика був поганий настрій,
і він порвав книгу. Це добрий вчинок?». Діти відпо-
відають: «Ні, злий, поганий». «Прийшла його старша
сестричка Марійка зі школи. Вона побачила розі-
рвану книгу і засмутилася. Марійка здивувалась:
«Хто ж це міг зробити?» Петрик зізнався, що це він
розірвав книгу». Те, що Петрик зізнався чесно —
це добре і треба акцентувати на цьому увагу дітей.
Марійка пропонує Петрикові разом «полікувати
книгу». Діти її склеюють. «Це хороший вчинок?» —
«Так».
Катруся йшла вулицею і побачила маленьке ко-
шеня. Воно нявчало, йому хотілося їсти. Катя винесла
йому миску з молоком. Кошеня поїло молока і по-
чало гратися з травичкою. «Це добрий вчинок?» —
«Так». Нехай діти розкажуть, які добрі вчинки вони
робили самі або разом із дорослими.
Микола допоміг мамі донести сумки з магази-
ну — хороший вчинок. Ксюша штовхнула ногою без-
домну кішку — поганий вчинок. Марина допомогла
мамі під час прибирання: зібрала всі свої іграшки
і витерла пил — хороший вчинок. Дідусь попро-
сив Сергійка винести сміття, хлопчик нагрубіянив
і не виконав прохання — поганий вчинок. Мишко
133
Мені 3 роки
допоміг бабусі перейти дорогу — хороший вчинок.

Юля з’їла цукерку і кинула на підлогу фантик — по-
ганий вчинок.
Учіть дітей бути доброзичливими до всього, що їх
оточує. У природи не буває поганої погоди. Не треба
злитися на дощ, навіть якщо не можна погуляти. Не
треба у відповідь злитися на поганий настрій інших
дітей. Краще спробувати підняти настрій другу, роз-
важити його. У будь-якій, навіть не дуже приємній си-
туації намагайтеся знайти щось хороше і переключи-
тися на це.
Зате…
Запропонуйте малюкові ситуацію, у якій він зна-
йде щось хороше.
¾ На вулиці літо. Раптом пішов дощик. Ми зараз не мо-
жемо піти гуляти, зате… квіточки поп’ють воду і краще
ростимуть. У лісі після дощика з’являться гриби.
¾ Подув сильний вітер, нагнав хмари і пішов сніг,
зате... ми зможемо покататися на санчатах, лижах,
сходити на каток, зліпити сніговика, побудувати
снігову фортецю, пограти в сніжки. Після прогу-
лянки можна намалювати зимовий малюнок (но-
ворічну ялинку, сніговика, якого ліпили у дворі)
або зробити аплікацію.
¾ Після дощу не виходить малювати крейдою на ас-
фальті, зате… добре ліпляться пасочки з мокрого
134
піску, виповзають дощові черв’ячки і равлики, ве-

село буде походити по калюжах у гумових чобо-
тях, під час дощика погуляти під парасолькою,
у калюжах пускати кораблики.
¾ У друга зламалася машинка, через що він засму-

тився, зате… я можу поділитися з ним своєю ма-
шиною, і ми гратимемо разом, спробуємо по-
лагодити машинку друга, пограємо в іншу гру,
в пісочниці побудуємо замок.
Розвиваємо креативність
Креативність — це творчі здібності,
що поєднуються з новими ідеями.
У побуті креативність називається
кмітливістю (здатністю знаходити
нестандартні рішення). А ще
креативність — це вміння бачити
звичайні речі з незвичайного боку.
Вважають, що креативність властива кожній лю-

дині від народження. Але поступово вона губиться
за стандартами мислення, які нам пропонують у ви-
гляді навчальних програм. Тому творче начало треба
розвивати.
135
Мені 3 роки
Величезну роль у цьому питанні відіграють фан-

тазія і уява. Дитяча фантазія здатна наділяти звичайні
речі неймовірними властивостями. Пензлик або олі-
вець можуть стати чарівними паличками. Мамина
хустка перетворюється на накидку принцеси. Ко-
робка з-під взуття стає чарівною скринею зі скарбами.
Чим старша дитина, тим краще вона управляє своєю
уявою. Займаючись творчістю, малюк не має в голові
закінченого образу, деталі з’являються і змінюються
в процесі. Старші діти можуть тримати в голові кін-
цевий образ і заздалегідь продумувати форму і колір.
Доповни малюнок
Разом із малюком почніть малювати, наприклад,
сонечко, дерево або ялинку і запропонуйте йому до-
повнити малюнок. Завдання не передбачає правиль-
них або неправильних варіантів. Нехай малюк запро-
понує різні творчі рішення.
Ліплення з пластиліну також сприяє креатив-
ному мисленню. Адже ліпити можна не лише ков-
баски і кульки, а й, наприклад, фантазійних тварин.
Малювання також подобається більшості дітей. Одні
люблять розфарбовувати, інші — малювати. Зараз на-
буває популярності гончарне мистецтво. У майстер-
нях проводять майстер-класи, на яких можна поди-
витися і спробувати самому зліпити з глини чашку
або вазу. Потрібно взяти дитині одяг, який не шкода
буде забруднити.
136
«Дивні хмаринки»
У дитинстві одним із моїх улюблених занять улітку
було розглядання хмар. Скільки різних тварин, пта-
хів і казкових персонажів я знаходила — неможливо
злічити! Спробуйте з дитиною теж побачити в хмарах
щось незвичайне. Цікаві форми можна побачити та-
кож у камінчиках, гілках, стовбурах дерев.
Опиши принцесу
Запропонуйте дитині пофантазувати на задану
тему. Дівчинку попросіть описати казкову принцесу.
Спершу ставте навідні запитання. Як звуть цю прин-
цесу? Які в неї очі, волосся? Нехай дитина опише
вбрання, прикраси, взуття. Де принцеса живе? Чим
любить займатися?
137
Мені 3 роки
Опиши супергероя
Хлопчикові запропонуйте придумати супергероя
або казкову машину. Також ставте навідні запитання.
Як звуть героя? Де він живе? Яка в нього зовнішність?
Які здібності він має? Машина якого кольору, роз-
міру? Як вона їздить? Чи може вона літати?
Продовж казку
Мама починає придумувати нову казку і про-
сить дитину допомогти їй і продовжити. Наприклад:
«Жили на світі». Малюк допомагає мамі придумати
героїв казки, описати їх, дати їм імена. «І ось одного
разу…» Далі розвивається сюжет. Куди могли б піти
ці герої, що вони могли б робити, кого зустріти? Кому
і як вони допомогли? Хто допоміг їм? Чим закінчи-
лася казка? Чого вчить ця казка?
Ця гра підійде і для дитячого садка. Вихователь
почне складати казку або розповідь, а дітки допома-
гатимуть, відповідаючи на запитання і фантазуючи.
Окрім розвитку фантазії дорослий зрозуміє, на-
скільки в дітей розвинене мовлення, чи багатий
словниковий запас. Побачити, хто з дітей сміливіший
і активніший.
Ти казковий герой
Наступний варіант гри з казкою. Цього разу ге-
роєм казки виступатиме сама дитина. Допоможіть
малюкові розпочати свою розповідь. Наприклад:
138
«Уяви, що ти герой казкового королівства. Ким ти

хочеш бути — принцом (принцесою) або чарівною
твариною?» Коли малюк придумає собі роль, дорос-
лий допомагає йому запитаннями: «Як звуть цього
героя?», «У якому будиночку він живе?», «У що одя-
гається?», «Що любить робити?» Далі малюк фан-
тазує, що з ним відбувається в цій казці. Дорослий
направляє і допомагає, пропонує варіанти, якщо ди-
тина вагається.
У цю гру можна грати і в дитячому садку, одно-
часно стежачи за психологічним станом малюка.
Яким він себе бачить, наскільки він себе цінує і пова-
жає, як ставиться до інших дітей.
Ліплення із солоного тіста

Із солоного тіста цікаво ліпити прикраси, кар-
тини, фігурки, сувеніри. На відміну від пластиліну, та-
кий матеріал міцніший і довговічніший. Готові вироби
можна фарбувати, покривати лаком. Для прикра-
шання робіт використовують бісер, намистинки, різні
штампи, блискітки.
Візьміть 2 склянки пшеничного борошна без доба-
вок, 1 склянку солі (дрібної, не йодованої), 1 склянку
води. Для більшої пластичності додайте 1 столову
ложку клею ПВА і 1 столову ложку крохмалю. Сіль змі-
шайте з борошном, потім доливайте в суміш воду не-
великими порціями. Якщо тісто кришиться, треба до-
лити води, якщо липне до рук — досипати борошна.
139
Мені 3 роки
Щоб зробити кольорове тісто, додайте харчові барв-

ники або акварель (гуаш). Шоколадний колір можна
отримати, додавши какао.
Готове тісто залиште на якийсь час для «відпо-
чинку». Потім беріться до справи. Почніть з малюком
ліплення простих форм. Наприклад, новорічні ялин-
кові прикраси. Вам знадобиться тісто, форми для пе-
чива, стрижень від кулькової ручки, стрічка, намис-
тинки або бісер, фарби (акварель або гуаш), художній
лак. Розкачайте тісто товщиною не більше ніж 5 мм.
Витискайте фігурки формочками для печива (також
можна вирізувати фігурним ножем). Стрижнем від
кулькової ручки зробіть дірочку, у яку потім ви про-
тягнете стрічку. Попросіть малюка прикрасити фі-
гурку намистинками або бісером. Їх треба просто
акуратно втиснути в тісто. Потім фігурки потрібно ви-
сушити, найкраще — на повітрі, але це забирає не-
мало часу (до декількох днів). Допускається сушіння
в духовій шафі протягом 1 години при 50 С. Узимку
зручно сушити на батареї (на фользі) до повного ви-
сихання. Добре просушений виріб дає дзвінкий звук
під час простукування.
Прикраси, які висохли, можна розфарбовувати.
Не обмежуйте фантазію малюка в цьому творчому за-
нятті. Коли висохне фарба, покрійте прикраси лаком.
Потім протягніть стрічку в отвір. Новорічна іграшка
на ялинку готова. Дитині приємно буде спостерігати
результати своїх старань на ялинці або на вікні.
140
Маленький модельєр
Напевно, це заняття більше захопить дівчаток. За-
пропонуйте дитині намалювати казкову принцесу
або замок. Нехай вона розфарбує свій малюнок. По-
тім картинку треба доповнити і прикрасити, напри-
клад, пайетками, бісером, мереживом, стрічечками,
шматочками джинсової тканини. З них вирізують еле-
менти одягу, аксесуари, головні убори і наклеюють
на малюнок у вигляді аплікації. Готову роботу можна
повісити в рамочці як картину. Дитині буде приємно,
що її роботу так високо оцінили.
Іграшка з природного матеріалу

У травні настає час цвітіння кульбаб. Запропо-
нуйте малюкові зробити забавну лялечку з кульбабки.
Нехай малюк здує пухнасту білу шапочку з квітки.
У руках залишиться стеблинка, яку треба акуратно
розділити вздовж на декілька частин (6–8). Виходить
своєрідне волосся. Якщо його опустити у воду, воно
закручується кучерями. Надіньте цю «голову» на гі-
лочку або на паличку — вийде цікава лялечка.
141
Мені 3 роки
Малюємо за підказками
Запропонуйте дитині намалювати тварину. Роль ху-
дожника бере на себе дорослий. Але художник забув,
як виглядає ця тварина. Малюк підказує. Наприклад:
«Малюємо їжачка. Що є в їжачка?» Дитина називає: но-
сик, лапки, голки, очі. «Який носик?» — «Трикутний».
«Які оченята?» — «Маленькі, круглі, чорні».
Винахідник
Вашій дитині терміново потрібен фотоапарат.
Малюк хоче фотографувати іграшки. Чи метеликів
на вулиці. Звичайно, дорогу річ в іграшки віддати не
вийде. Тож змайструйте фотоапарат з підручних ма-
теріалів. Наприклад, з коробочки від мобільного те-
лефону. Виріжте отвір — це буде видошукач. Нама-
люйте об’єктив, кнопки налаштування — і техніка
готова. А фотографії дитина зможе намалювати сама.
Якби та каби…
Коли ми були маленькими, то на більшість своїх
грандіозних ідей могли почути від дорослих фразу
«Якби та каби, в роті виросли б гриби». У тому сенсі,
щоб ми не вигадували того, чого бути не може. По-
верніться в дитинство і пофантазуйте з дитиною на
цю тему. «Що було б, якби…».
• Якби ми літали, то куди б полетіли?
• Якби ми жили в морі, як би спали?
• Що б могли побачити на іншій планеті?
142
• Що було б, якби тварини вміли розмовляти?

• Що було б, якщо б люди ходили задом-наперед?
• Що було б, якби цукерки росли прямо на дереві?
• Що було б, якби ти знайшов чарівну паличку?
• Що було б, якби дерева росли догори дриґом?
• Що було б, якби хмари були зроблені з морозива?
• Що було б, якби квіти вміли співати?
Розвиваємо нестандартне
мислення
Нестандартне мислення —
це здатність знаходити новий,
незвичайний підхід до будь-якої
ситуації, відступати від стереотипів
мислення. Здатність так мислити
згодиться дитині і в шкільні
роки, і в дорослому житті.
Наскільки мислення вашої дитини нестандартне,
ви зрозумієте з питань, які вона ставить. А нестан-
дартність свого мислення ви перевірите, відповіда-
ючи на них (чи не відповідаючи).
Невеликий тест.
Запитайте малюка: «Як можна використати зубну
пасту?» «Чистити зуби», — відповість він. І матиме
143
Мені 3 роки
рацію. «А ще?» — запитаєте ви. Зазвичай дитина, ще

не загнана в рамки загальноприйнятих стандартів,
озвучує досить несподівані варіанти. Дорослі зна-
ють, що зубною пастою добре чистити прикраси.
Діти шкільного віку, які відвідують дитячі літні табори,
знають, що пастою можна мастити сонних товаришів
по загону. А маленька дитина побачить подібність
зубної пасти до йогурту, наприклад, і піде годувати
іграшки. Чи використає замість фарби на вікні для зо-
браження сніжинок перед новим роком.
Меткий будівельник
Запропонуйте своєму дослідникові побудувати
будиночок, але не з кубиків, а… зі стільців, книг, шар-
фів, картонних коробок.
Асоціації
Попросіть дитину знайти в кімнаті предмет, поді-
бний до човна (або космічного корабля). Нехай ма-
люк пояснить, чому саме цей предмет.
Діти дуже оригінально використовують картонні
коробки. Вони можуть змайструвати з них столи для
іграшок, кімнати для ляльок, гаражі для машин.
Щоб розвинути нестандартне мислення в дитини,
його треба не забити, не загнати в загальноприйняті
144
рамки. Ми з віком звикаємо думати і діяти як усі, тому

що нас так учили. Заохочуйте нестандартне мис-
лення своєї дитини. Адже насправді ніхто не знає, як
правильно поводитись у тій чи іншій ситуації.
Багатошарові мильні бульбашки

Усі діти дуже люблять мильні бульбашки. Осо-
бливо на вулиці, коли вони розлітаються за вітром.
Якщо видувати мильні бульбашки на дитячому май-
данчику, зазвичай збігаються всі малюки і, сміючись,
наввипередки намагаються їх упіймати. Удома за-
пропонуйте дитині не просто пускати бульбашки по
кімнаті. Якщо в скляночку з мильною водою поста-
вити трубочку і дмухати в неї, то бульбашки почи-
нають вилазити зі скляночки (вони чимось подібні
до піни, але великі). Якщо акуратно роздути кожну
з них, можна отримати, наприклад, мильну квітку.
Спробуйте надувати бульбашки на плоскій по-
верхні на столі, на стільці (мами, не сваріться, це по-
тім легко витерти). Надувши одну бульбашку, треба
акуратно витягти трубочку, вмочати її в мильний
розчин, потім так само обережно видути наступну
бульбашку, всередині великої, але меншу за розмі-
ром. Повторіть так кілька разів — вийдуть мильні
бульбашки одна в одній.
145
Мені 3 роки
Нова страва
Пригощаємо казкового гостя або гостя з іншої
планети. Запропонуйте малюкові придумати для
гостя абсолютно нову страву. Вона може складатися
навіть із таких продуктів, які ми не поєднуємо у зви-
чайному житті. Не обмежуйте фантазію дитини. Адже
ми не знаємо, що їдять казкові прибульці!
Чарівне дерево
Попросіть дитину намалювати казкове дерево. Не
коригуйте малюнок. Завдання без чітких орієнтирів
і рамок розвиває мислення і фантазію.
Про що мріють принци і принцеси

Запропонуйте малюкові намалювати, про що
мріють принци і принцеси. Ми, дорослі, не завжди
розуміємо сенс малюнків наших дітей. Попросіть
146
малюка прокоментувати і пояснити свій малюнок.

Можна також запропонувати намалювати сни тва-
рин або комах.
Ми йдемо в похід
Запропонуйте малюкові зібратися в похід чи в ліс
на берег річки. Запитайте, що б він із собою взяв; які
речі можуть йому знадобитися і для чого; як він вико-
ристовуватиме те, що візьме.
Розвиваємо логіку
Логіка — мистецтво міркування,
правильне мислення. Логічне мислення
передбачає вміння порівнювати
і класифікувати, виділяти
закономірності і робити висновки.
Три-, чотирирічні діти можуть виконувати за-

вдання із сортування предметів на дві групи, за од-
нією ознакою — кольором, формою, розміром.
Різнокольоровий паровозик
Це гра, у якій ви знайомите малюка з кольором
і формою. Якщо знайомство з цими категоріями вже
147
Мені 3 роки
було, закріплюйте навички. Знадобиться аркуш, но-

жиці, щільний папір (картон), клей. Виріжте зі щільного
картону фігурки паровозика, вагончиків і геометричні
фігури. На столі викладіть паровозик, за ним —
вагончики. Розкажіть малюкові, що паровозик катає
фігурки. Вкажіть на колір вагончиків. Ознайомте ди-
тину з фігурами — кружечок, квадратик, трикутник.
148
Далі можна запропонувати декілька варіантів гри:

1) Сортування за кольором. Фігури червоного ко-
льору кладемо на червоний вагончик, синього —
на синій, зеленого — на зелений.
2) Сортування за формою. Усі кружечки поїдуть
у червоному вагончику, трикутники — у синьому,
квадратики — у зеленому.
Ускладнюємо завдання і знайомимо з порядко-

вою лічбою.
1) У перший вагончик кладемо один кружечок,
у другий — два трикутники, у третій — три ква-
драти.
2) Перший вагончик везе три кружечки, другий —
один квадрат, третій — два трикутники.
3) У першому вагоні їде один кружечок, два трикут-
ники, один квадрат. Другий вагон везе два кру-
жечки, один трикутник, один квадрат. Третій ва-
гон — один квадрат.
Ускладнюйте завдання, тільки якщо дитина добре

орієнтується в кольорах і фігурах, а також їй має бути
зрозуміла порядкова лічба. Усі дітлахи розвиваються
по-різному, і це нормально. Не квапте малюка, у вас
обов’язково все вийде.
149
Мені 3 роки
Знайди пару
Дитині пропонують картинки, на яких зображені
парні предмети: блюдце, чашка; тарілка, ложка; со-
бака, будка; кішка, мишка; замок, ключ. Варіантів без-
ліч. Усе залежить від вашої фантазії. Малюк має роз-
класти картинки по парах.
Великий і маленький
Порівняння за розміром навколишніх предметів.
Порівнюйте іграшки, предмети посуду, меблів, взуття,
одяг. На прогулянці порівнюйте за розміром птахів,
тварин, дерева.
Хто зайвий
Стануть у пригоді картки із зображенням предме-
тів меблів, птахів, тварин, посуду. Із запропонованого
ряду предметів малюк повинен знайти зайвий.
Наприклад, на картці намальовані три трикутники
і один кручежок. Кружечок буде зайвим, оскільки він
відрізняється за формою.
На картці намальовані диван, стіл, шафа і птах.
Птах зайвий, тому що решта предметів — це меблі.
У цю гру можна грати, навіть коли мама зайнята
на кухні. Покладіть перед дитиною ложку, виделку,
тарілку і цибулину. Запитайте: «Що тут зайве?» За-
йва цибулина, бо решта — це посуд. Запропонуйте
малюкові і такий ряд: картопля, морквина, буряк та
іграшка. Іграшка буде зайва, бо решта — це овочі.
150
Продовжи ряд
Для гри можна використати картонні геометричні
фігурки або намистини різного розміру, кольору
і форми. Ви починаєте вибудовувати ряд і просите
малюка продовжити аналогічно.
Лабіринти різної складності

Запропонуйте дитині знайти на малюнку до-
рогу, по якій кошеня дійде до клубочка. Малюнок,
на якому дівчинка тримає одну кульку, а над нею де-
кілька кульок і ниточки в них переплутані. Треба зна-
йти, яку кульку тримає дівчинка.
151
Мені 3 роки
Підбери фрагмент до картинки

Намальований килимок із візерунком. З килимка
вирізаний квадратик. Поруч зображені квадратики
з різними візерунками. Треба знайти відповідний.
Знайди відмінності
Дитині дають дві практично однакові картинки
з 3-4 відмінностями. Малюк має їх знайти і показати.
Поступово кількість відмінностей можна збільшувати.
Що наплутав художник?
Запропонуйте малюкові картинку з великою кіль-
кістю невідповідностей. Наприклад: на дереві рос-
туть туфлі, по річці пливе праска, небом літають
кішки, булки ростуть на квітках тощо. Попросіть ди-
тину назвати, що неправильно, і розповісти, як має
бути.
152
Що змінилося?
Дорослий розкладає перед малюком у певному
порядку декілька картинок із зображенням дерев
або тварин. Розпочніть з трьох картинок. Дитина по-
винна подивитися на них, запам’ятати зображення
і послідовність, у якій вони розташовані. Потім малюк
відвертається, а дорослий міняє картинки місцями.
Обернувшись, дитина має сказати, що змінилось. Та-
кож можна прибрати одну з картинок. Малюк має на-
звати, чого бракує.
Пограйте в цю гру з іграшками. Наприклад, у гості
до малюка прийшли ведмедик, зайчик, котик. Їх по-
садили на диван. Зверніть увагу дитини на те, у якій
послідовності сидять іграшки. Попросіть малюка ви-
брати книжку, яку ви разом почитаєте гостям. Поки
дитина вибирає, поміняйте іграшки місцями. Коли
малюк прийде, запитайте: «Що змінилося?». Або при-
беріть одну з іграшок і скажіть: «Доки ми вибирали
книжку, мама покликала одного з гостей додому. Ти
помітив, кого бракує?»
Знаходження предмета за описом

Дорослий наводить опис якого-небудь предмета,
розташованого в кімнаті. Наприклад, кубика. Малю-
кові мама говорить, що вибраний нею предмет — це
іграшка червоного кольору, дерев’яна, предмет під-
ходить для будівництва. Дитина має зрозуміти, що це
таке, і знайти.
153
Мені 3 роки
М’яка іграшка Мишеня. Це іграшка, м’яка, сірого

кольору, з довгим хвостиком, круглими вушками, ма-
ленька, уміє пищати. Малюк має знайти її.
Не менш цікаво пограти в таку гру на прогулянці.
Опишіть гойдалки на майданчику, дерево в парку,
квітку на клумбі і запропонуйте дитині знайти зада-
ний предмет.
Знайди такий самий

Для гри згодяться різнокольорові кубики. Зазви-
чай їх досить багато, по декілька штук одного ко-
льору. Мама дає малюкові кубик жовтого кольору,
другий такий же кубик вона кладе, наприклад, на
письмовий стіл або між м’якими іграшками. Поки до-
рослий ховає другий кубик, дитина має вийти з кім-
нати або заплющити очі. Розплющивши очі, дитина
повинна уважно подивитися навкруги і знайти кубик,
який сховала мама.
Розвиваємо пам’ять
Розвиток пам’яті — це передумова
успішного і різнобічного пізнання
світу і засвоєння нової інформації.
Формування пам’яті дитини відбувається по-
ступово, і розвивати її треба з дитинства. З трьох
154
років пам’ять розвивається найактивніше, заклада-

ються основи логічного запам’ятовування і довільної
пам’яті. Важливо в три-чотири роки навчити малюка
активізувати процес запам’ятовування спеціально —
це будуть перші прояви довільності. Від розвитку
пам’яті багато в чому залежатиме розвиненість мов-
лення дитини, її інтелектуальний потенціал. Пози-
тивно на розвиток пам’яті впливає заучування корот-
ких віршів, пісеньок.
Тренувати пам’ять свого малюка батьки можуть
за допомогою розвивальних ігор, а також у повсяк-
денному житті. Цікавтеся повсякденним життям ма-
люка, запитуйте про те, як він провів день, що нового
і цікавого дізнався, побачив, почув, чим займався під
час прогулянки, що їв.
Пригадай
Попросіть дитину пригадати і якомога детальніше
описати улюблену іграшку. Ставте навідні запитання,
щоб допомогти малюкові, якщо він утруднюється.
Якого кольору іграшка? Якого розміру? У що одяг-
нена, яка зачіска (якщо це лялька)?
Описуйте не лише іграшки, але і знайомих лю-
дей, наприклад, бабусю, друга із садка, братика, се-
стричку.
155
Мені 3 роки
Після прогулянки запропонуйте малюкові зга-

дати, якого кольору на майданчику гойдалки, крам-
нички, пісочниця. Запитайте, чи бачила дитина пта-
шок під час прогулянки, котиків, собак. Окрім пам’яті
так ви потренуєте і увагу.
Мама красуня
Мама пропонує малюкові уважно на неї подиви-
тися і запам’ятати, у що вона одягнена, взута, яка в неї
зачіска. Потім мама виходить з кімнати і що-небудь
змінює у своєму вигляді (перевзувається, знімає або
надягає пояс, додає прикраси, змінює зачіску). Коли
вона знову входить до кімнати, дитина має помітити
і сказати, що змінилось у зовнішньому вигляді матусі.
Згадай і намалюй
Покажіть малюкові зображення декількох геоме-
тричних фігур, наприклад, трикутник, круг, квадрат.
Потім приберіть картинки і попросіть дитину на-
малювати фігури, які вона бачила. У міру освоєння
гри ускладнюйте її. Додайте нескладні зображення
(квітку, сніжинку, метелика, ялинку) і збільшуйте кіль-
кість фігур, які показуєте.
Покупки
Запропонуйте дитині стати покупцем у магазині.
Ви даєте малюкові важливе завдання — запам’ятати
список необхідних покупок. Спершу називайте не
156
більше ніж три-чотири найменування, наприклад,

хліб, молоко, цукерки, яблука. Повторіть список
один-два рази, а потім попросіть малюка повторити,
що він має купити в магазині. З часом список поку-
пок розширюйте.
Парні слова
Прочитайте дитині декілька пар змістовно
пов’язаних слів. Наприклад: стіл — стілець, ложка —
тарілка, огірок — помідор, чай — чашка, молоко —
корова, яблуко — груша, мед — бджола тощо.
Розпочніть з трьох пар слів, прочитайте їх 3-4
рази. Потім називайте тільки перші слова з кожної
пари, а дитина нехай відгадає і назве друге слово.
Мішок із сюрпризом
У полотняний мішечок або непрозорий пакет
покладіть декілька предметів і дрібних іграшок. На-
приклад, кубик, маленький м’ячик, невелику м’яку
іграшку, машинку, чайну ложку, сірникову коробку,
клубок ниток, кришку від пластикової пляшки, олі-
вець. Перш ніж покласти предмети в мішечок, дайте
малюкові їх потримати, помацати, запам’ятати їх. По-
тім малюк просовує руку в мішок, не заглядаючи
в нього, бере якийсь предмет, обмацує його, вголос
описує, що він відчуває, і намагається зрозуміти, що
він узяв. Витягує і перевіряє, чи правильно назвав те,
що йому попалося.
157
Мені 3 роки
Упізнай іграшку
Діти четвертого року життя добре знають свої
іграшки, дають їм імена, можуть про них розповісти.
Потренуйте пам’ять і увагу малюка ось такою цікавою
грою.
Зав’яжіть дитині очі і вкладіть у руки іграшку. Роз-
почніть з кубика, м’ячика, потім запропонуйте ма-
шинку, лялечку або м’яку іграшку. Малюк напомацки
досліджує предмет, описує його і намагається пра-
вильно назвати.
Варимо компот
Мама пропонує малюкові пограти в гру. Вона
хоче зварити компот і просить свого маленького по-
мічника запам’ятати, які ягоди і фрукти для цього по-
трібні.
158
Мама говорить: «Варимо компот із яблук, вишень

і малини». Повторіть складові 1-2 рази. Потім удайте,
ніби забули, що треба покласти в каструлю, і попро-
сіть дитину нагадати. Вона має назвати складові.
Коли малюкові легко буде виконувати це зав-
дання, збільште і різноманітьте кількість фруктів і ягід.
Варити можна не лише «компот», але й «суп», «борщ»,
робити «салати». Окрім пам’яті і уваги розширюва-
тиметься словниковий запас дитини, а також закрі-
пляться знання про складові різних страв.
Побудуй правильно ряд

Розставте на столі в ряд 3-4 іграшки, напри-
клад, пірамідку, кубик, м’ячик, машинку. Нехай малюк
уважно подивиться на ці предмети і запам’ятає їх по-
слідовність. Потім відставте іграшки в бік і попросіть
дитину знову розставити їх у ряд у правильній послі-
довності. Коли дитині легко виконувати це завдання,
кількість іграшок краще збільшити.
Зроби, як я
Для гри знадобляться рахункові палички. Ві-
зьміть по 6 штук паличок для мами і малюка. Мама
зі своїх паличок викладає довільну фігуру, показує її
дитині і накриває аркушем паперу. Малюк повинен
по пам’яті викласти таку ж фігуру. Потім поміняйтеся
ролями — дитина викладає композицію, а мама по
пам’яті її повторює.
159
Мені 3 роки
Натренувавши пам’ять, дитина зможе запам’ятати

і відтворити складнішу фігуру з більшої кількості ра-
хункових паличок.
Розвиваємо увагу
Увага — важлива якість, яка
характеризує процес відбору потрібної
інформації і відсіювання зайвої. Це
своєрідний фільтр, що допомагає
уникнути перевантаження мозку.
У дітей увага нерозривно пов’язана з такими ри-
сами, як усидливість і зосередженість. Розвиваючи
і підвищуючи стійкість уваги дитини, батьки одно-
часно тренують навичку зосередженості і усидли-
вості. Добре розвинена увага — запорука успішного
навчання.
Розвиваючи увагу за допомогою ігор, дійте від
простого до складного. Не наполягайте на продо-
вженні гри, якщо малюк втратив до неї інтерес, і не
забувайте хвалити за успіх.
В ігри на розвиток уваги можна грати як удома,
так і на прогулянці, у поїздках, ідучи до магазину.
160
Знайди колір
Ви пішли до магазину, а малюкові там нудно. За-
пропонуйте крихітці знайти товари певного кольору.
Їдучи в транспорті, діти часто нудьгують або ве-
редують. Порахуйте з малюком машини, що проїж-
джають повз ваш автобус (тролейбус, автомобіль).
Не менш цікаво дитині рахувати машини певного ко-
льору або розміру.
Зайва картинка
Запропонуйте малюкові розглянути 6 картинок,
з яких 5 будуть однаковими, а одна чимось відрізня-
тиметься. Дитина має знайти картинку, яка відрізня-
ється від інших.
Збираємо врожай
Для гри знадобляться овочі і фрукти, які ви змо-
жете намалювати і вирізати з картону, або готові
іграшкові набори.
Розкладіть овочі і фрукти на підлозі і попросіть
малюка зібрати врожай. Овочі треба скласти в миску,
а фрукти — у кошик. Сортування врожаю можливе
за кольором, розміром, виглядом. Наприклад, в один
кошик складаємо всі зелені овочі і фрукти, в інший —
усі червоні. Окремо збираємо всі морквини, усі
яблука, усі огірки тощо.
161
Мені 3 роки
Подарунки для іграшок

Знадобляться картки із зображеннями іграшок,
подарунків, сувенірів.
Посадіть у ряд декілька ляльок або улюблених
м’яких звірів свого малюка. Розкажіть йому, що він
сьогодні чарівник, який дарує своїм іграшкам по-
дарунки, про які вони мріють. Подарунками будуть
картки, які дитина знайде за вашим описом. Напри-
клад, «ведмедик попросив у подарунок червону ма-
шинку із зеленими колесами», «лялька Катруся дуже
хоче рожеву сумочку з червоним бантиком», «ли-
сичка Аліса мріє про ляльку з двома кісками в синій
сукні і білих туфельках». Малюк знаходить картки із
зображеннями описаних предметів.
Картиночки
Для гри знадобиться ігрове поле, розкреслене
на квадрати, у яких намальовані різні зображення,
і картки з такими ж зображеннями. Поле розміром
5 на 5 квадратів, квадрати — 7 на 7 см.
Показуйте малюкові картку, нехай він її розглядає
і намагається запам’ятати. Потім картку треба при-
брати і попросити дитину знайти таке ж зображення
на ігровому полі.
У міру опанування гри ігрове поле доцільно
збільшувати.
162
Граємо в слова
Дорослий називає дитині різні слова, наприклад,
яблуко, кінь, малина, машина, каструля, корова, сті-
лець, ложка, чашка, кішка, велосипед, корова, карто-
пля тощо. Дитина має уважно слухати слова і хлоп-
нути в долоні, почувши назву тварини. Наступного
разу попросіть малюка підняти праву руку, коли він
почує слово, що означає рослину. Потім ускладніть
гру, з’єднавши обидві умови: дитина має плеснути
в долоні, коли ви називаєте тварину, і підняти праву
руку, коли називаєте рослину.
Якщо завдання з двома умовами виявиться надто
складним для дитини, відкладіть цей варіант гри
і спробуйте повернутися до нього пізніше.
Закінчи малюнок
Запропонуйте малюкові картинки, розфарбовані
наполовину. Підійдуть зображення дерева, яблука,
метелика, глечика, тарілки, бабки, будиночка, м’ячика.
Дитина має розфарбувати другу половину малюнка
відповідно до першої.
163
Мені 3 роки
Сортуємо іграшки
Запропонуйте малюкові прибирати ввечері
іграшки так, щоб їм було зручно спати у своїх ко-
робочках, тобто сортуючи їх за якою-небудь озна-
кою. Візьміть три коробки і попросіть дитину в одну
скласти кубики, в другу — м’які іграшки, а в третю —
решту іграшок.
Коли дитина стане старша, ви зможете сортувати
іграшки за більшою кількістю ознак. Наприклад, скла-
дати окремо конструктор, кубик, машинки, ляльок,
сортувати іграшки за розміром або кольором.
Шукаємо букви
Гра підійде для дитини, навіть якщо вона ще не вміє
читати. Роздрукуйте текст, що складається з 2-3 ре-
чень, надрукованих великими буквами. Покажіть або
надрукуйте на окремому аркуші букву, яку треба буде
знайти в тексті і позначити. Наприклад, завдання поля-
гає в тому, щоб знайти і підкреслити всі букви «В». По-
ясніть малюкові, що підкреслити треба всі букви «В»,
які зустрінуться в словах. Потім ускладніть завдання:
наприклад, потрібно підкреслити букви «В» і обвести
букви «Н».
Чим краще дитина справляється із завданням,
тим більше слів ви додавайте в текст.
164
Розвиваємо акторську
майстерність
Емоційною і цікавою буде для дітей гра в театр. Ма-

люки можуть виступати глядачами, акторами, поста-
новниками. Гра в театр домагає подолати сором’-
язливість, підвищує самооцінку, розвиває мовлення,
пам’ять, уяву, поповнює словниковий запас, а також
сприяє розвитку творчої фантазії, вчить імпровізу-
вати.
Для театральних постановок доцільно викорис-
товувати маски. Їх нескладно виготовити самостійно
і залучити до цього заняття дітей, що, звичайно, під-
вищить їх зацікавленість. Це можуть бути маски різ-
них тварин із відомих казок. Граючи їх, малюки наслі-
дують міміку тварин, копіюють їх звуки. Така імітація
робить дітей більш розкутими.
Малюкам подобаються декорації, які створюють
казкову атмосферу; костюми, у які вони переодяга-
ються, перевтілюючись на якийсь час на казкових
персонажів; глядачі, які аплодують. Усе це сприяє на-
буттю впевненості в собі.
Театр може бути ляльковим. Наприклад, грати
будуть пальчикові ляльки або маріонетки. Дитина
вчиться словами та інтонаціями передавати емоції
лялькового персонажа.
165
Мені 3 роки
Свята в дитячому садку також є своєрідними теа-

тралізованими виставами, для яких діти вчать вірші,
пісні, танці, що відповідають сценарію. З батьками
підбирають костюм (його шиють самостійно або бе-
руть у тимчасове використання). Він має відповідати
ролі і сюжету. Глядачами виступають мами і татусі.
Діти відповідально ставляться до цього заходу і ста-
раються щосили.
Грайте в театр і вдома. Не обмежуйте політ фан-
тазії в цьому творчому процесі. Використовуйте
іграшки як персонажів, самі виступайте в ролі ак-
торів. Побудуйте декорації з дитиною, створіть кос-
тюми для себе і малюка або для ляльок. Спочатку ви-
бирайте сюжет простих, знайомих казок. Дитині має
бути зрозуміло, що вона грає. Занадто складні і довгі
твори будуть ще нудні для трирічної дитини.
Граємо в зоопарк
У грі використайте маски різних тварин (слона,
лева, тигра, ведмедя, вовка, лисиці тощо). Ви можете
купити їх або виготовити самостійно з картону. Ди-
тина вибирає, кого зображуватиме. Надівши маску,
малюк має передати звички і поведінку тієї тварини,
яку вибрав. Дитині буде весело, якщо мама і тато за-
лучаться до цієї гри і надінуть на себе маски.
166
Африканське плем’я
Запропонуйте малюкові утримати що-небудь на
голові якомога довше. Предмети не мають бути за-
надто важкими. Підійдуть невеликі книги, посуд (та-
рілочки, каструльки з іграшкових наборів). М’які
іграшки не підходять. Під час гри тренується вести-
булярний апарат, формується постава. Для усклад-
нення завдання попросіть дитину походити з пред-
метом на голові. У процесі гри влаштуйте змагання
з мамою і татом. Хто довше протримається, той і ви-
грає.
Море хвилюється…
Мама з дитиною стають навпроти одне одного,
піднімають угору руки і, розгойдуючись з боку в бік,
говорять: «Море хвилюється раз, море хвилюється
два, море хвилюється три — морська фігуро, на місці
замри». Після цих слів учасники застигають у химер-
ній позі і намагаються відгадати, яку морську тварину
або рослину кожен з них зображував.
Варіант для колективу малюків. Діти стають ря-
дами по декілька гравців. Ведучий (спершу дорос-
лий) просить усіх підняти ручки вгору і погойда-
тися з боку в бік. При цьому він вимовляє такі слова:
«Море хвилюється раз, море хвилюється два, море
хвилюється три — морська фігуро, на місці замри».
Діти мають прийняти яку-небудь «морську» позу. Во-
рушитися в цей момент не можна. Хто поворушився,
167
Мені 3 роки
той стає ведучим. Допускається вибір просто вподо-

баної фігури. Гра допомагає дітям стати більш розку-
тими, тренує фантазію.
Ну ж бо повтори
Ведучий (спочатку дорослий, потім дитина) про-
понує дитині (дітям) якомога точніше повторити свої
рухи або позу. Використовуйте елементи зарядки,
танцю, міміки. У процесі ігри ведучі змінюють одне
одного.
Скульптор і скульптура
Розкажіть малюкові, що таке скульптура, як і хто
її робить. Запропонуйте пограти: нехай мама буде
скульптором, а дитина — витвором. Наприклад,
мама дає малюкові м’ячик у руку, і дитина застигає,
тримаючи його однією рукою. Потім учасники міня-
ються ролями, і вже малюк виступає в ролі творця
і придумує позу для мами.
Варіант для колективу дітей. Ведучий (дорослий)
вибирає двох дітей. Один із них «художник», другий —
168
«скульптура» (або картина). «Художник» ставить

«скульптуру» в яку-небудь позу: підняти одну руку,
а другу покласти на спинку стільця; сісти на стілець,
закинувши одну ногу на іншу. Варіанти можуть бути
різні. Потім викликають ще одну дитину, і вона що-
небудь змінює або додає в цей витвір. Наприклад:
саджає одного учасника на стілець, другого ставить
поруч, у композицію можна додати іграшку. Потім ви-
ходить наступний учасник і вносить свої зміни.
Гра-імітація
Запропонуйте дітям повторити різні звуки: шум ві-
тру, гудок машини, звук двигуна, свисток паровоза.
Це можуть бути звуки, які видають тварини: нявкання
кішки, гавкіт собаки, писк мишок тощо.
Пізнай за звуком
Гра, зворотна до попередньої. Знадобляться за-
писи різних звуків природи (шум моря, дощ, грім, ві-
тер), співу птахів, мукання корів. Діти, прослухавши
запис, мають визначити, якому природному явищу
або тварині властивий цей звук.
Ми вчора грали в стадо

Гра проводиться за віршем А. Барто «Гра в стадо».
Ведучий читає вірш, а діти зображують те, про що
їм читають. У цій грі це буде стадо корів. Можна му-
кати, імітувати корів рухами. Щоб урізноманітнити
169
Мені 3 роки
гру, використовуйте інші короткі твори. Наприклад:

«Йде бичок, гойдається», «Ведмедик клишоногий по
лісу іде».
Театр іграшок
Діти виступають у ролі керівників ляльок. Вибе-
ріть казку: «Ріпка», «Курочка Ряба», «Колобок». У цьому
віці казки краще вибирати знайомі і прості. Розпо-
діліть ролі між малюками. Кожен бере іграшку —
героя казки. Діти грають ролі за допомогою іграшок.
170
Книги, іграшки, дозвілля
Що читати?
Життя, у якому не буде книг, уявити досить
складно. Любов до читання проявляється у всіх дітей
по-різному. Малюкам подобається, передусім, роз-
глядати барвисті ілюстрації до казок. При цьому одна
дитина з цікавістю дослухає текст до кінця, а інша,
прослухавши кілька сторінок, побіжить грати. Якщо
ваш малюк не любить читати (слухати) казки і вірші,
можливо, ви просто ще не знайшли те, що його дій-
сно зацікавить. Експериментуйте.
Щоб прищепити любов до читання, починати
знайомство з книгами краще змалку. Читайте перед
сном казки і цікаві історії. Не замінюйте книгу пере-
глядом телевізора або грою за комп’ютером. Виби-
раючи твір, враховуйте вік юного читача. Малюкові
171
Мені 3 роки
не буде цікаво те, чого він не зможе зрозуміти, так

само як і дитину старшого дошкільного віку не за-
цікавлять книги для найменших. Пропонуйте малю-
кові книги різної тематики: казки, вірші, пригоди, іс-
торичні книги, оповідання про природу, про тварин,
дитячі енциклопедії тощо.
Обов’язково читайте самі. Приклад батьків
у цьому питанні дуже важливий. Якщо в сім’ї дорослі
читають, люблять книги, то дитина залюбки насліду-
ватиме батьків. У разі виникнення в малюка запитань,
на які ви утруднюєтеся відповісти, звертайтеся до
друкарських джерел. Так у дитини сформується впев-
неність, що в книгах вона знайде безліч потрібної, ці-
кавої і корисної інформації.
Багатьом малюкам подобається відвідувати книж-
кові магазини не менше, ніж магазини іграшок. За-
охочуйте це прагнення, розглядаючи книги на по-
лицях магазину, дитина обов’язково зацікавиться
і захоче дізнатися, що ж за історії ховаються за бар-
вистими обкладинками.
Пам’ятайте, що книга є чудовим подарунком. При-
щеплюючи інтерес до читання, обов’язково даруйте
книжки своїм дітям.
Обговорюйте з малюком прочитану літературу.
Запитуйте: «Чи сподобалась тобі казка?», «Чим спо-
добалась?», «Що не сподобалося, чому?», «Чим
запам’яталися головні герої?». Так у дитини попо-
внюватиметься словниковий запас, тренуватиметься
172
пам’ять, уява. Спочатку допомагайте малюкові відпо-

відати на такі запитання, а з часом він навчиться са-
мостійно переказувати і аналізувати текст.
Діти четвертого року життя найчастіше віддають
перевагу віршам (у них є ритм, який легко сприймати
на слух), а також казкам і оповіданням про тварин.
Перш за все слід звернути увагу на загальноприй-

нятий перелік:
• малі форми народного фольклору (потішки, пі-
сеньки, примовки);
• вірші А. Барто, С. Міхалкова, С. Маршака, К. Чу-
ковського, Ю. Моріц, Б. Заходера, В. Левіна, В. Бе-
рестова, І. Токмакової, З. Александрової, Е. Успен-
ського та ін.;
• різні казки (українські народні, Ш. Перро, братів
Грімм та ін.);
• різноманітні збірки «Найкращі твори для дітей»
(відповідно до віку), «Сто улюблених віршів малю-
ків», «Моя перша енциклопедія», «Велика книга
казок», «Хрестоматія для читання» та ін.
Рекомендований список чудових книг для малю-
ків від трьох до чотирьох років (назви російськомов-
них видань вказані мовою оригіналу):
• твори С. Маршака: «Усатый полосатый», «Сказка
о глупом мышонке», «Сказка об умном мышонке»,
«Автобус номер двадцать шесть», «Белый кот»,
«Великан», «Весёлая азбука про всё на свете», «Где
173
Мені 3 роки
тут Петя, где Серёжа?», «Кто колечко найдёт?»,

«Мороженое»;
• твори Корнія Чуковського: «Федорино горе»,
«Мойдодыр», «Муха-Цокотуха», «Айболит»;
• вірші і казки О. С. Пушкіна;
• вірші А. Г. Крилова: «Кот Василий», «Лев», «Свер-
чок», «Зима», «Как лечили петушка» та ін.;
• В. Маяковський «Что такое хорошо и что такое
плохо»;
• С. Міхалков «А что у вас?»;
• Е. Успенський: «Крокодил Гена и Чебурашка»,
«Вера и Анфиса», «Дядя Фёдор, пёс и кот»;
• В. Сутєєв: «Времена года», «Мешок яблок», «Кто
сказал «мяу»?» — прекрасна книга з ілюстраціями
автора;
• Г. Остер: «Котёнок по имени Гав», «Зарядка для
хвоста», «38 папугаев» та ін.;
• М. Носов: «Незнайка и его друзья», «Живая шляпа»
та інші оповідання;
• В. Біанкі — оповідання для малюків;
• «Пригоди Муммі-тролів» письменниці Туві Янс-
сон. Зараз вийшло безліч варіантів і продовжень
цих пригод, написаних іншими авторами. Вони не
менш цікаві і захопливі: «Муммі-троль пише пор-
трет», «Муммі-троль і велика морська пригода»
авторів Сааринен, Мякеля, Мьод;
• Ф. Одоєвський «Мороз Иванович»;
• А. Ліндгрен «Малыш и Карлсон»;
174
• А. Толстой «Приключения Буратино»;

• Н. Сладков — оповідання і казки про природу;
• А. Мілн «Винни-Пух»;
• Л. Муур «Крихта Єнот і Той, хто сидить у ставку»;
• Т. Александрова «Домовёнок Кузя»;
• В. Катаєв: «Дудочка и кувшинчик», «Цветик-семи-
цветик»;
• Д. Мамін-Сибиряк: «Серая шейка», «Алёнушкины
казки»;
• Р. Сеф — дитячі вірші;
• А. Курляндський «Про папугу Кешу»;
• А. Прейсн «Про козеня, яке вміло рахувати до де-
сяти»;
• Д. Біссет — казки;
• В. Гаршин «Лягушка-путешественница»;
• С. Козлов «Трям! Здравстуйте!», «Львёнок и чере-
паха»;
• Т. Белозьоров «Лесной плакунчик»;
• Майкл Бонд «Ведмежа Паддінгтон».
Казки люблять і діти, і багато дорослих. Вони вчать

нас доброти, працьовитості, справедливості. Усі зна-
ють «Теремок», «Вовк і семеро козенят», «Маша і вед-
мідь», «Гуси-лебеді» і чимало інших. Таким казкам, як
«Попелюшка», «Хлопчик-мізинчик», «Русалочка», діти
віддають перевагу в старшому віці. Ці казки довші, не
завжди зрозумілі трирічним малюкам.
175
Мені 3 роки
Перш ніж читати малюкові будь-яку книгу, про-

гляньте її самі. Деякі казки краще читати дітям в адап-
тованому варіанті, наприклад оригінали казок бра-
тів Грімм навіть багатьох дорослих глибоко шокують.
Хоча варіанти адаптації не завжди бувають вдалими.
З’являються і нові дитячі письменники, оповіда-

ння яких цікаві і захопливі для малюків:
• Ежикова Зденка «Кріт і його друзі»;
• Лінлі Додд: «Тишка-плутишка», «Храбрый Пушок
ростом с вершок»;
• Джулія Дональдсон: «Груффало», «Донька Груф-
фало»;
• Андрій Усачов: «Місто сміху», серія «44 веселі ві-
рші», «Азбука»;
• Тамара Крюкова: «Паровозик Пих», «Автомобіль-
чик іип», «Казки дрімучого лісу»;
• Кейт Вестерлунд «Зимова казка оленяти»;
• Наталія Чуб: «Долоньки», «Кенгуреня Бамсі»,
«Поні, який хотів побачити море», «Добрі казки»,
«Азбука дружби», «Цуценя, яке хотіло статі хма-
ринкою», «Бегемотик і зірочка» та ін.;
• Тетяна Бокова: «Кращі вірші до свят», «Чудеса під
Новий рік»;
• Марина Дружиніна «Азбука»;
• Анатолій Матвєєв «Мурашиний слон».
Також звертайте увагу на ілюстрації до книг. Ба-
жано, щоб малюнки були добрими, приємними за
176
кольоровою гамою. У малюнках мають бути дотри-

мані основні пропорції. Зараз дуже багато художни-
ків чомусь малюють людей і тварин з величезними
головами. Ви можете зіткнутися з питанням малюка:
«Чому в собаки така велика голова? На вулиці я та-
ких не бачив». На це питання дуже складно відпові-
сти. Фраза «Художник так бачить» викличе ще більше
запитань.
Кольори не мають бути «кричущими». Допустимо,
щоб вони були досить яскравими, але не дратували
око. Сюжет картинки має добре передавати зміст
тексту — так дитина зможе запам’ятовувати текст за
картинками і переказувати його.
Пропонуйте малюкові книги різної тематики, і ви
обов’язково знайдете те, що йому сподобається.
У що грати?
Весь навколишній світ діти пізнають у процесі
гри. Коли говорять про гру з малюком, дорослим від-
разу спадають на думку розвивальні і навчальні ігри.
Це потрібні і корисні ігри. Але ж дитина хоче пограти
й у свою гру. І не завжди погоджується на ваші умови.
Давайте їй таку можливість. Якщо ви поважатимете
бажання малюка, він навчиться поважати ваші.
Ваш син дає вам вантажівку, а собі бере легкову
машину і пояснює, як грати. Розслабтеся, забудьте на
177
Мені 3 роки
якийсь час про свої важливі справи і пограйте з ди-

тиною. Справи не втечуть, а ви з малюком отрима-
єте багато позитивних емоцій. Так буде зміцнюватися
взаємозв’язок батьки–дитина, покращуватиметься
взаєморозуміння. Малюк знатиме, що його бажання
важливі для вас. Зростатиме його впевненість у собі,
що у свою чергу сприяє комунікабельності і розку-
тості в спілкуванні з іншими дітьми і дорослими. Якщо
дочка запрошує вас на обід до лялькової їдальні,
обов’язково сходіть. Дитина старалася, готувала, сер-
вірувала стіл. Звичайно, крихітці хочеться, щоб її ста-
рання оцінили. Обов’язково хваліть, дякуйте за обід.
У процесі такої гри в життя малюка входять навички
турботи про інших, ввічливості, культури поведінки
за столом. Серед дівчаток усіх поколінь найпопуляр-
нішою є гра «Дочки-матері». Цікаво, що для хлопчиків
у нас немає подібних ігор. Гра «Дочки-матері» готує
дівчинку до того, що вона буде мамою, дружиною,
господинею. Вона готується до сімейних обов’язків,
готується бути люблячою і дбайливою. Мама може
доручати дівчинці допомогу під час прибирання або
приготування обіду.
Чом би не придумати подібну гру для хлопчиків?
Наприклад, «Татусі-синочки»? Звучить, звичайно, не
дуже звично. Але щоб стати джентльменом і справ-
жнім чоловіком, хлопчикові, так само як і дівчинці,
треба вчитися цього змалку. Тато має піклуватися
про маму. Допомагати одягати верхній одяг. Носити
178
важкі сумки, відкривати перед нею двері, посту-

патися місцем у транспорті. Бачачи все це, дитина
звикне до такого поводження з жінкою і перенесе
це в доросле життя. Також хлопчик може допомогти
татові полагодити кран, наприклад, або змайстру-
вати що-небудь.
Батьки мають бути вдячні одне одному за турботу
і увагу. Тоді дитина знатиме, що це важливі риси.
Звичайно, можна і треба додавати в гру навчальні
елементи. Діти в три роки вже здатні порівнювати
предмети, робити висновки. Малюкам під силу порів-
няти дві іграшки і знайти подібне і відмінне (форма,
колір, розмір тощо).
До чотирьох років доцільно починати підго-
товку до школи. Наприклад, вивчення лічби. Рахуйте
все підряд: іграшки, меблі, каструлі на кухні, овочі
в ящику. До речі, багато дітей дуже люблять грати
з маминим кухонним начинням. Якщо набрид дитя-
чий посуд, для різноманітності малюки беруть у мами
кілька ложок, каструль і ополоник (ножі, звичайно,
давати не слід). Дуже цікавими можуть виявитися та-
тові інструменти (знайомство з ними обов’язково має
відбуватись під наглядом дорослих).
Діти люблять і шумні, рухливі ігри, хованки, на-
здоганялки. Їм подобається кататися на батьках, як
на конячках. Пограйте, наприклад, у паровозик усією
сім’єю. Емоційний зв’язок під час спільних ігор тільки
закріплюватиметься.
179
Мені 3 роки
Малюкам приносить задоволення куди-небудь

залазити, здиратись. Гуляючи на вулиці, запропо-
нуйте дитині походити по бордюру — це розвива-
тиме координацію і спритність. Спочатку дитина ро-
битиме це з вашою допомогою, з часом навчиться
ходити сама. Якщо ви куди-небудь ідете, а дитині до-
рогою нудно, нехай підніметься і спуститься по схо-
динках магазину, одночасно рахуючи їх. Захоплює та-
кож переступання «перешкод», наприклад, гілочок
або камінчиків.
Гуляючи в парку або лісопарковій зоні, дозво-
ляйте малюкові здиратися на колоди, ходити по них.
Дитина зможе спробувати залізти на дерево.
Навчіть малюка любити природу і спостерігати за
нею. У теплу пору року після дощу в парку і в лісі ви
знайдете в траві багато равликів. Зверніть увагу ма-
люка на них. Спостерігайте з дитиною зміни в при-
роді, акцентуйте на них увагу. Стежте за зміною сезо-
нів, погоди, часу доби.
Удома діти залюбки ліплять із пластиліну, малюють
фарбами, олівцями, фломастерами, складають пазли.
Ви можете зайнятися творчістю разом, адже скоріш
за все малюкові ще знадобиться ваша допомога.
180
Які іграшки купувати?

Іграшки є невід’ємною частиною життя будь-якої
дитини. Зараз їх безліч, і в цій різноманітності не-
складно загубитися. Одні з них стають улюбленими
друзями дитини, інші залишаються незатребуваними
і залишаються лежати в коробці.
Іграшки є посередниками і помічниками у ви-
вченні навколишнього світу. Особливою любов’ю ко-
ристуються м’які іграшки. Вони часто стають найкра-
щими друзями малюка. З ними дітлахи лягають спати,
беруть їх на прогулянку, у дитсадок, у гості. М’які улю-
бленці бувають великими, маленькими, кошлатими.
Одними з основних іграшок залишаються ляльки
різного розміру і віку. Пупси, текстильні м’які ля-
лечки, ляльки у вигляді улюблених героїв казок. При-
чому до них на додаток ви зможете придбати посуд,
меблі, коляску, ліжечко, лялькові будинки. Дуже не-
погано мати лялькову сім’ю для розігрування різних
сюжетів. З мамою цікаво шити лялькам нові наряди.
Пупсів і м’яких звіряток малюки вивозять у колясці
на прогулянку, готують їм їжу, годують, доглядають за
ними. Увечері, перед сном, дітки укладають іграшки
спати.
Особливої популярності зараз набуває виготов-
лення іграшки за дитячим малюнком. Наприклад, ма-
люк намалював котика або зайчика, мама робить ви-
крійку за цим малюнком і шиє м’яку іграшку. Очі і рот
181
Мені 3 роки
роблять точно, як намалював маленький художник.

Зберігається і забарвлення. Дітлахи просто в захваті
від того, що їхній малюнок «ожив». Такі іграшки часто
стають найулюбленішими.
Хлоп’ятам знадобляться машинки та іграшкова

зброя. Великі самоскиди, маленькі гоночні машинки,
трактори, літаки, вертольоти, машини-трансформе-
ри. Автомати, пістолети, лук зі стрілами, меч із щи-
том і шоломом (грати в лицарів), фехтувальні шпаги.
Хлопчики вчаться бути захисниками.
Кубики зі складаними картинками, з буквами, циф-
рами вже несуть у собі навчальне завдання. Вони роз-
вивають логіку, навчають читання (звичайно, за допо-
могою батьків). Кубики дуже потрібні для будівництва
будинків, барикад і багато чого іншого, на що вистачить
фантазії.
182
Дуже популярні і серед дівчаток, і серед хлопчи-

ків конструктори: дерев’яні, пластмасові з дрібними
і великими деталями. Збирати їх можна не лише за ін-
струкцією. Це розвиває логіку, уяву, образне мислення.
Іграшки для рухливих ігор також потрібні. М’ячі,
кеглі, скакалки, бадмінтон. Вони згодяться на про-
гулянці, будуть корисні для фізичного розвитку ма-
люка. М’яч можна не лише кидати і катати одне од-
ному, а закидати, наприклад, у відерце.
Діти три-, чотирирічного віку люблять грати
в піску. Відра, пасочки, граблі, лопатки, сито — зго-
диться все. У цьому вуличному наборі корисна буде
машинка для перевезення піску.
Крейда незамінна на прогулянці в теплу суху

погоду. Малювати діти люблять і самостійно, і ра-
зом із дорослими. Цікавим і невимушеним буде ви-
вчення букв і цифр, що зображуються крейдою на
асфальті.
183
Мені 3 роки
Дітям четвертого року життя вже будуть цікаві на-

бори для творчості. Пластилін, фарби, олівці, фломас-
тери, набори для самостійного виготовлення ігра-
шок. Разом із мамою і татом дитина розвиватиме свої
творчі здібності, дрібну моторику. Існує безліч розви-
вальних іграшок: пазли, мозаїки, шнурування.
Діти дуже люблять іграшки, що зображують героїв
улюблених мультфільмів, розмальовки з улюбленими
героями. У цьому віці краще купувати розмальовки
без дрібних деталей. Нехай вони доки будуть з ве-
ликим зображеннями одного або двох персонажів.
Малюки швидко втомлюватимуться, розфарбовуючи
дуже насичену картинку.
Зараз дуже багато електронних іграшок. Але не
варто придбавати їх багато. Дитина стає просто спо-
стерігачем. Фантазія в такому разі не працює. Тим
більше, чимало таких іграшок за активних маніпуля-
цій з ними ламаються.
Корисними і цікавими для дитини будуть набори
для рольових ігор: «Перукарня», «Лікар», «Магазин»,
«Набір інструментів».
Важливим показником для батьків є якість ігра-
шок. Звичайно краще, якщо іграшка виготовлена
з натурального, безпечного матеріалу. Вона має бути
міцною, не мати різкого неприємного запаху, гігіє-
нічною (дозволено мити, прати). Не соромтеся за-
питувати в продавця сертифікат якості. Звертайте
увагу на етикетку. Фарба не повинна облазити. Якщо
184
іграшка зі звуком, він не має бути занадто гучним.

Крихка пластмаса або неякісне дерево можуть трав-
мувати малюка. Також слід звертати увагу і на вікові
обмеження.
Куди ходити?
Одним з улюблених дітьми місць є дитячий ігро-
вий майданчик, на якому є гірки, гойдалки, каруселі,
турніки, пісочниця. Це величезне поле для ігор, зна-
йомств і взаємодії дітей. На майданчиках діти набува-
ють і закріплюють навички спілкування, знайомства,
спільної гри. Розвивається фантазія і уява малюків.
На турніках і сходах є можливість позайматися фізич-
ними вправами.
Пізнавально і приємно погуляти з дитиною
в парку на природі. Тут ви побачите багато нового
і цікавого. Відбувається знайомство малюка з живою
природою. Дерева, квіти, тварини і птахи, які зустрі-
нуться в парку, допоможуть вам розширювати круго-
зір малюка.
Ще одне місце, улюблене всіма дітьми, — це зо-
опарк. Тут можна побачити таких звірів, яких малюк
бачив тільки на картинках у книжках. Зараз великої
популярності набувають контактні зоопарки. Дуже
великих звірів і хижаків у них немає для безпеки від-
відувачів. Тварин у контактному зоопарку можна
185
Мені 3 роки
годувати і гладити. Це можуть бути кури, гуси, качки,

павичі, декоративні вівці, віслюки, поні, в’єтнамські
свині, кролики. Незважаючи на те, що тварини миро-
любні, дратувати їх не слід.
Цирк також люблять більшість дітей. А ось музей,
швидше за все, поки що стомлюватиме малюка.
У цьому віці почніть залучати дитину до театру. Ці-
кава вистава в ляльковому театрі може подарувати
малюкові багато позитивних емоцій. Дитині трьох,
чотирьох років ще важко всидіти на місці тривалий
час, тому вибирайте спектаклі для найменших, які
тривають 20–30 хвилин.
Дуже багато позитивних відгуків про дельфіна-
рії. Окрім дельфінів у виставах беруть участь морські
котики і морські леви. Додатково до шоу-програми
у дельфінарії пропонують такі послуги, як плавання
і спілкування з тваринами, фото з дельфінами, дель-
фінотерапія для дітей і дорослих, навіть надають
можливість відсвяткувати день народження в цьому
дивовижному місці. Дельфіни дуже товариські й емо-
ційні, здатні тварини, і діточкам дуже подобається
спостерігати за ними.
Визнання набирають розвивальні центри. Вони
пропонують велику програму для розвитку дітей.
У програму для трирічок входить розвиток мовлення,
логічного мислення, пізнавальних процесів (мис-
лення, пам’яті, уваги); творчі заняття (ліплення, ма-
лювання, музика); заняття з акторської майстерності,
186
танці; іноземна мова для малюків. Займаються діти ін-

дивідуально, у групах і спільно з батьками. Усе зале-
жить від віку дитини і мети заняття.
Дитячий фітнес — це здоров’я і відмінна фі-
зична форма ваших дітей. Три-, чотирирічніх малю-
ків записувати до спортивної секції зарано, а фізичне
здоров’я розвивати корисно завжди. До програми
дитячого фитнеса входить гімнастика, спортивні ігри-
естафети, дихальна гімнастика, розтягування, вправи
для розвитку рівноваги. Нерідко такі центри пропо-
нують блок занять для батьків.
187
Наостанок
На закінчення хочу звернутися до вас, найкращі

батьки!
Я буду дуже рада, якщо книга виявиться для вас
корисною. Не можна точно сказати, що буде пра-
вильно або неправильно у вихованні конкретної ди-
тини. Краще за вас вашого малюка не знає ніхто. І рі-
шення приймати тільки вам.
Радійте кожному моменту. Дитинство наших дітей
закінчується дуже швидко. Складайте до скарбнички
спогадів усе найкраще. Ці милі епізоди на шляху до-
рослішання вашого малюка не раз намалюють по-
смішку на обличчі.
Ваша дитина така одна у світі, унікальна і непо-
вторна. Вона має свої таланти, свій характер, навіть
свої недоліки. Любіть і поважайте свого малюка та-
ким, яким він є від народження. І він навчиться лю-
бити і поважати вас. Учіть його найдобрішого, що
є у вас самих. І він помножить ці риси. Не критикуйте
188
Наостанок
і не порівнюйте малюка із собою в дитинстві і з ін-

шими, особливо в присутності чужих людей. Він має
право відрізнятися. Хваліть його за досягнення. По-
яснюйте наслідки поганих вчинків. Учіть жити в гар-
монії із собою і природою. Погляньте на світ очима
дитини, поділіться своїм досвідом і знаннями. Навчіть
малюка ставати гідною людиною. Здолавши кризу
трьох років, впоравшись із нею, ви порозумієтеся зі
своїм малюком. І подальші кризи — семи років і під-
літкова — можуть не стати кризами взагалі!
Виховуйте здорову, красиву, щасливу дитину. Тер-

піння і наснаги вам, дорогі батьки!
189
Асєєва Наталя Олек-
сандрівна — передусім
улюблена і любляча дру-
жина, щаслива мама двох
дітей і дуже творча лю-
дина. З дитячою психоло-
гією автор книги знайома
не з чуток — Наталя про-
водить заняття для малю-
ків і майстер-класи для
батьків. Наталя впевнена:
кожна дитина від наро-
дження унікальна і наді-
лена талантом. Завдання дорослих полягає в тому,
щоб допомогти розвинутися всім здібностям малюка,
розширити його кругозір, а не загнати дитяче світо-
сприйняття у вузькі рамки. Наталія Асєєва цінує своє
життя і намагається в кожному дні знаходити пози-
тивні моменти. Вона глибоко переконана в тому, що
будь-яка людина в нашому житті або подія, що ста-
лася, чогось навчає. Нам залишається лише зрозу-
міти і засвоїти цей урок, зробивши правильні вис-
новки.
190
Навчальне видання
Наталя Олександрівна Асєєва
Мені 3 роки
Головний редактор Н. Ф. Юрченко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Верстка Ю. О. Неджеря
Підп. до друку 24.11.2015. Формат 6090/16.

Папір офсетний. Гарнітура МириадПро. Друк офсет. Ум. друк. арк. 12. Зам. № 16-02/15-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»

61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66. Тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Meni 3 Roky

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Meni 3 Roky

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Харків

Видавнича група «Основа»

Особливості четвертого року

наслідування, навчити його багато чого, відповісти

Дорослі дуже люблять цифри. Коли

розвиваються абсолютно нормально, хоча й не від-

Натільна білизна (майки, труси, шкарпетки, колготи)

Звичайно, подеколи малюк починає впиратися.

шкіри, з яких воно виготовлене. Взуття може бути

Зуби, зір, слух

чином, у вас і в малюка буде можливість познайоми-

Слух дитини в цьому віці не відрізняється від

одній нозі, стрибати вбік, вперед і назад, марширу-

на ніч забагато рідини і міцно заснути. З часом такі

Пам’ять, увага, мислення

Короткочасна пам’ять обмежена кількістю за–

Довільна пам’ять — людина ставить завдання

попросіть дитину згадати порядок зображень. Дру-

Малюк не запам’ятовуватиме те, що його не ці-

буде легше пригадати, про що він з мамою читав. Ра-

Увага — це процес зосередженості

Мимовільна увага виникає сама по собі, без зу-

Також увага має такі властивості, як обсяг, стій-

Наочно-дієве (дитина мислить через дію за

У дітей переважає наочно-дієве мислення. Ма-

З розвитком мовлення дитини здійснюватиметься

Спілкування дітей відбувається здебільшого

ігри. Дітям подобається повторювати одне за одним,

Використовуючи в грі іграшки, трирічні діти не

на деякий час. Зацікавлена дитина продовжить гру,

Cтежте за своєю поведінкою, за своїм мовленням

з нею простіше домовлятися. Треба обов’язково

Розкажіть дитині, чому не можна мучити тварин —

Криза дітей і батьків

себе як особистості. Звісно, цій особистості хо-

«Іванко (Марійка) навчився (навчилась) зав’язувати

спільних ігор. Часто малюки соромляться першими йти

говорять, ніби їхній малюк давно рахує до десяти,

Малюк на четвертому році життя МОЖЕ ВМІТИ:

• Називати своє ім’я і прізвище, імена і прізвища

¾ Мислення, пам’ять, увага

• Користуватися фломастерами, олівцями, крей-

¾ Соціальні та емоційні навички

своєю справою. Так відбувається під час прогулянки.

На жаль, шановні батьки, це наша з вами лінь і зай-

Забери у дитя телефон,

сказати, та важко зробити. Особливо тоді, коли мами

Хлопчикові, наприклад, сподобається пластилінове

розмахувати руками і, зрештою, падає на підлогу,

Як же справлятися з такими неприємними проя-

і всім відразу. Якщо вдається впоратися з першою іс-

спричинити ще одну істерику. Але це не той резуль-

позбавитись істеричних вимог. Діти дуже швидко

Мабуть, не існує чіткої інструкції для боротьби

Страх — це негативно забарвлена

Страх заснований на інстинкті самозбереження.

Дитина може йти по бордюру або швидко бігти

емоційно, не дають дитині поняття причини забо-

страхи часто пов’язані з фантазією. До трьох років

і поясніть, як ви впоралися з цим страхом. Тоді ди-

Причини цього можуть бути такі:

дитину сварять або карають за прояв почуття

Трапляється, що дитячі страхи потребують пси-