Практична робота №5

1. Естетика Бальзака (Передмова до «Людської комедії»). Програма та структура епопеї

«Людська комедія».

Естетика Бальзака (Передмова до «Людської комедії»).

"Людська комедія" - це великий літературний цикл Оноре де Бальзака, який складається з більше ніж
90 романів і оповідань, написаних у 19 столітті. У передмові до "Людської комедії" Бальзак виклав
свої уявлення про художню систему, яка описує життя та суспільство в їхній повноті. Він визначив
свою роботу як "філософську та соціальну дослідницьку лабораторію". У своїх творах Бальзак
зобразив різноманітні верстви суспільства, від найнижчих до найвищих, розглядаючи їх моральні та
соціальні аспекти.

Бальзак створив власну естетику, в якій відображався його реалізм і бажання відтворювати життя у
всій його повноті. Він прагнув до максимальної правдивості у відображенні характерів та подій,
досліджуючи психологію персонажів та їх взаємодії у суспільстві. Бальзак вважав, що література
повинна бути дзеркалом, яке відображає суспільство, його проблеми, мораль та цінності.

У передмові до "Людської комедії" Бальзак пояснює свої наміри та цілі, розкриває плани створення
великого циклу творів, а також розміщує деякі загальні принципи, які лежать в основі його естетики.
Він створює образ реального світу через реалістичне відображення суспільства, його звичаїв, моралі
та психології людей.

Ця естетика Бальзака визнана своєю глибиною та реалізмом. Вона відображає бажання письменника
показати різноманіття та складність життя, зосереджуючись на індивідуальних долях та соціальних
взаємодіях, що формують суспільство.

Програма епопеї «Людська комедія».

"Людська комедія" Оноре де Бальзака — це амбітний літературний проект, що складається з близько

90 романів і оповідань, які об'єднані загальною ідеєю та тематикою. Ця епопея описує французьке
суспільство під час наполеонівської епохи.

Хоча Бальзак ніколи не склав точну програму "Людської комедії" у вигляді документу або списку,
він визначив загальні принципи та напрямки цього циклу творів.

Однією з ключових ідей є бажання побудувати повністю реалістичний і життєвий опис суспільства
свого часу. Бальзак планував охопити всі аспекти життя, від найнижчих до найвищих верств,
включаючи селянство, ремісників, буржуазію та аристократію. Кожен окремий твір в цьому циклі
мав відображати певний аспект життя чи представляти окремий соціальний клас.

Також серед ідей "Людської комедії" було бажання показати вплив грошей, влади, амбіцій та
суспільного статусу на людську долю. Бальзак у своїх творах вивчав психологію та моральні аспекти
різних персонажів, намагаючись розкрити сутність людської природи в умовах конкретного
суспільства.

Ця епопея не мала конкретного лінійного сюжету чи послідовного переплетення подій між творами,
але відтворювала широкий панорамний погляд на різноманіття та складність суспільства у XIX
столітті.
Структура епопеї «Людська комедія».

« Етюди про звичаї»

 «Сцени приватного життя»: «Гобсек» (Gobseck, 1830), «Тридятирічна жінка» (1831-1834),

«Полковник Шабер» (1844), «Батько Горіо» (1834 – 1835) та ін..
 «Сцени провінційного життя»: «Турський священик» (1832), «Ежені Гранде (1833),
«Уславлений Годісар» (1834), «Музей старожитностей (1837), «Втрачені ілюзії» (1837-1843)
та ін..
 «Сцени паризького життя»: «Цезарь Бірото» (1837), «Чиновники» (Les Employés, 1838),
«Банкірський дім Нусінгена» (1838) та ін..
 «Сцени політичного життя»: «Випадок часів терору» (1830), «З.Маркас» (1841), «Темна
справа» (1841) та ін..
 «Сцени військового життя»: «Шуани» (1829)), «Пристрасть у пустелі» (1830) та ін..
 «Сцени сільського життя»: «Сільський лікар» (1833), «Сільський священик» (1841), «Селяни»
(1844) та ін..

«Філософські етюди»: «Елексир довголіття» (1830–1831), «Шагренева шкіра» (1831), «Пошуки

абсолюту» (1834), «Пробачений Мельмот» (1834-1835), «Прощенный Мельмот» (Melmoth réconcilié,
1835), «Серафіта» (1835) та ін..

«Аналітичні етюди»: «Фізіологія шлюбу» (1829 р.)

2. «Батько Горіо» О. де Бальзака як тип соціально-психологічного реалістичного роману:

Історія створення роману, його місце у структурі «Людської комедії»;

Роман "Батько Горіо" є одним з найвідоміших та найвпливовіших творів Оноре де Бальзака. Його
створення пов'язане з різними періодами життя письменника та його літературною діяльністю.

Бальзак написав "Батька Горіо" у 1834 році. Цей роман став частиною ширшого літературного
проекту письменника, який був об'єднаний загальною ідеєю "Людської комедії".

Історія створення "Батька Горіо" пов'язана з дослідженням Бальзаком світу французького

суспільства того часу. Він був вражений життям та природою людських стосунків, особливо у світі
багатства, амбіцій та морального розладу.

Роман створювався в той час, коли Бальзак був у великій фінансовій кризі. Він перебував під тиском
боргів і змушений був писати багато, щоб виправдати свої зобов'язання перед кредиторами. Це
відбивалося на його творчості, і "Батько Горіо" став частиною цього напруженого періоду його
життя.

Роман відображає жорстокий світ багатства, зради та людської жорстокості. Основний герой, Батько
Горіо, є символом жертви, чоловіком, який жертвує своїм життям та багатством для своїх дочок, але
нарешті стає жертвою самого суспільства, де знаходиться.

Цей роман був значним для Бальзака, оскільки він досліджував соціальні проблеми, моральні дилеми
та взаємини між класами у суспільстві. "Батько Горіо" став одним з найрепрезентативніших творів
Бальзака, в якому він зобразив світ, де моральні цінності втрачаються під впливом грошей та
амбіцій.

Проблематика і основний конфлікт твору

Проблематика роману включає розвінчання загальнолюдського міфу про те, що добитися слави і
багатства можна чесною працею. Протягом всієї розповіді про це розмірковує один з головних героїв
твору – молодий студент, Ежен де Растіньяк. Історія життя татуся Горіо і його двох дочок – графині
Анастазі де Ресто і «банкірші» Дельфіни де Нусінген проходить перед очима читача в невідривному
зв’язку зі «світським навчанням» юного честолюбця.

Основний конфлікт у творі полягає в суперечностях між ідеалами справедливості та моралі з одного
боку, і реальними соціальними стереотипами, зокрема пристосуванням до світу грошей та впливу на
соціальний статус — з іншого боку.

Батько Горіо, головний герой, є символом жертовності та любові до своїх дочок, але в той же час
стає жертвою соціальних уподобань, невдячності своїх дітей та жорстокості суспільства. Конфлікт
полягає в його боротьбі за визнання та любов дітей на тлі суспільного підтискання та
капіталістичних цінностей.

Проблематика "Батька Горіо" відображає широкий спектр соціальних та моральних аспектів. Вона
стосується питань справедливості, розподілу статків, моральної відповідальності та впливу грошей
на стосунки між людьми.

Роман розкриває суперечності та парадокси суспільства, де гроші та соціальний статус переважають

над людськими взаєминами та мораллю, призводячи до руйнування сімейних зв'язків та нищення
особистої гідності.

Особливості композиції роману: «поліфонізм» Бальзака (поєднання декількох самостійних

сюжетних ліній);

Однією з ключових особливостей роману "Батько Горіо" та багатьох творів Оноре де Бальзака є його
поліфонічність, яка полягає в поєднанні декількох самостійних сюжетних ліній та переплетенні
різних персонажів та їхніх життєвих історій.

У "Батьку Горіо" письменник розповідає про різні персонажі та їх життєві шляхи, які часто
перетинаються та взаємодіють один з одним у контексті спільного місця дії. Цей роман не має
одного центрального головного героя, а натомість показує нам життя декількох персонажів, які
зіштовхуються один з одним у світі Парижа.

Кожен персонаж має свою власну унікальну історію, мету, амбіції та проблеми. Вони перебувають у
різних соціальних шарах та середовищах, але їхні життя перетинаються через спільних знайомих,
родинні зв'язки або суспільні події.

Поліфонія у цьому романі створює враження багатошаровості та багатоаспектності суспільства,

дозволяючи читачеві отримати повнішу картину суспільства, його класових розбіжностей,
моральних занепадів та індивідуальних долей персонажів.

Ця техніка поліфонії відображає реалістичний підхід Бальзака до створення своїх творів, який прагне
відобразити різноманіття та складність суспільства через взаємодію різних персонажів та їхніх
життєвих шляхів.

Смисл фіналу роману (проблема морального конформізму).

Фінал роману "Батько Горіо" відкриває проблему морального конформізму через трагічну долю
головного героя, Батька Горіо. Оноре де Бальзак підкреслює важливість соціальних норм та
суспільного статусу у суспільстві того часу.
Батько Горіо, жертвуючи усім для своїх доньок, він вірив, що їхнє щастя — це його головне життєве
щастя. Але він піддається суспільним уявленням про гідність, успіх та соціальний статус. Його
доньки виявляються неблагодійними, а Батько Горіо залишається самотній, розчарований та вбогий.

Фінал роману показує, як соціальна конвенція та конформізм можуть знищити моральні цінності та
індивідуальну гідність. Бальзак підкреслює, що у світі, де панують гроші та соціальний статус,
мораль може бути пожертвована ради переслідування власних амбіцій та прихованих мотивів.

Через долю Батька Горіо, Бальзак підводить читача до розуміння, що моральні принципи не завжди
мають вагоме значення в суспільстві, де гроші та соціальний статус переважають над людськими
цінностями. Фінал роману акцентує проблему морального знецінення та втрати гідності в світі, де
переважають матеріальні цінності та соціальний престиж.

3. Образна система роману (Е.де Растіньяк, батько Горіо, Анестезі де Ресто, Дельфіна де
Нусінген, віконтеса де Босеан, Вотрен):

Звʼязок характерів роману із середовищем (встановити такий звʼязок відповідно до кожного

образу);

Образна система роману "Батько Горіо" Оноре де Бальзака включає в себе ряд важливих персонажів,
кожен з яких має відмінну характеристику та взаємозв'язок із своїм соціальним оточенням.
Розглянемо образи деяких ключових персонажів та їх зв'язок з середовищем:

1. Евеліна де Растіньяк: Як головна героїня роману, Евеліна виступає як представниця молодого

покоління, яка вперше вступає в світ великого Парижа. Вона представляє незаплямований
душевний світ і доброту, але її взаємодія з іншими персонажами допомагає їй дізнатися про
жорстокі реалії суспільства та зустріти багато різних характерів.
2. Батько Горіо: Головний герой роману, який представляє собою образ самопожертви та
батьківської любові, але він стає жертвою суспільних стереотипів та амбіцій своїх доньок, що
спричиняє його загибель.
3. Анестезі де Ресто: Анестезі відображає образ багатої аристократки, яка уникла шлюбу із
Батьком Горіо через соціальні конвенції, але її життя також розкриває жорстокість та пустоту
цього світу.
4. Дельфіна де Нусінген: Дельфіна втілює образ амбіційної та безжальної жінки, яка прагне
піднятися в соціальній ієрархії і готова до жертв та зради.
5. Віконтеса де Босеан: Віконтеса виступає як представниця аристократії, яка надто дбає про
свій соціальний статус і моральну репутацію.

Особливості типізації у О. де Бальзака: проблема характеру і специфіка портретних

характеристик:

У творчості Оноре де Бальзака типізація персонажів відіграє важливу роль і є однією з основних
особливостей його письменницького стилю. Бальзак вміло використовував типові або стереотипні
характери для створення різноманітних персонажів, які відображали соціальні та психологічні
аспекти його часу.

Специфіка портретних характеристик у творчості Бальзака полягає в тому, що він надає дуже
деталізовані описи своїх персонажів, розкриваючи не лише їхні фізичні особливості, а й
психологічні, соціальні та моральні риси. Це дозволяє читачеві краще зрозуміти мотивації та
характери персонажів.
Бальзак створював персонажів-типів, які відображали певні соціальні групи, класи або характерні
риси. Він досліджував психологію та моральність різних груп суспільства через розкриття їхніх
типових представників. Наприклад, аристократи, підприємці, робітники, буржуа та інші мали свої
типові риси, які відображали їхні характери та ставлення до життя.

Бальзак ретельно працював над деталями, створюючи не лише зовнішній образ персонажів, але і
внутрішній світ, їхню психологію, мотиви та пристрасті. Це дозволяло йому створювати живі,
реалістичні образи, які були промовистими представниками своїх соціальних груп, а не просто
вигаданими героями.

Таким чином, Бальзак вміло використовував типізацію персонажів, щоб досліджувати та

відтворювати соціальні, психологічні та моральні аспекти суспільства свого часу у своїх творах.

Своєрідність детального опису навколишнього середовища і предметного світу, функція такого

опису.

Своєрідність детального опису навколишнього середовища і предметного світу в творчості Оноре де

Бальзака відіграє важливу роль у створенні живописного та реалістичного образу світу, який він
описує. Цей підхід має декілька функцій:

1. Створення атмосфери: Детальний опис навколишнього середовища допомагає створити

атмосферу та настрій, які є важливими для розуміння контексту подій та взаємин персонажів.
Він допомагає читачеві перенестися в час і місце дії та відчути атмосферу того часу.
2. Реалізм та живописність: Детальний опис навколишнього світу і предметів додає реалізму
та живописності у твори Бальзака. Це дозволяє читачеві буквально побачити, відчути і
відчути всі деталі і аспекти реального світу, які автор описує.
3. Символіка та метафори: Деякі описи предметів і середовища можуть мати символічне
значення або функціонувати як метафори, що розкривають глибше значення та тематику
твору. Бальзак використовував цей прийом, щоб розширити інтерпретацію своїх творів.
4. Розкриття характерів: Детальний опис навколишнього середовища і предметів може
допомагати в розкритті характерів персонажів. Приклади зовнішнього світу можуть вказувати
на внутрішні конфлікти, розвиток персонажів та їхні внутрішні стани.
5. Створення глибини та текстури: Детальний опис навколишнього світу надає текстурність
твору, робить його більш насиченим та глибшим. Це дозволяє читачеві відчути
багатогранність світу та його життя.