You are on page 1of 2

Заяви Гітлера про «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини є пропагандистськими

трюками. Вони були спрямовані на те, щоб приховати справжній характер аншлюсу. Насправді,
Австрія була приєднана до Німеччини силою, і населення країни не мало жодного реального
вибору.
Приклади проведення загарбницької політики за подібним сценарієм у ХХІ столітті:
 Росія здійснила анексію Криму в 2014 році, також використовуючи силові методи. Спочатку
Росія спробувала досягти своїх цілей шляхом політичного тиску та пропаганди, але коли це
не вдалося, вона ввела війська на півострів.
 Китайська Народна Республіка, яка поступово поглинає Тайвань. Китайська влада також
використовує як силові, так і політичні методи, щоб досягти своєї мети.
===================================================================================
Дослідник наголошує на таких особливостях громадянської війни:
 Жорстокість і моральна складність: Громадянська війна веде до кривавих сутичок між
громадянами однієї країни, які часто є друзями, сусідами або родичами. Це робить її
особливо важким випробуванням для народу.
 Невизначеність і хаос: У війні між державами лінія фронту чітко визначена, і вороги
знаходяться по різні її боки. У громадянській війні лінія фронту може проходити через будь-
яке місто або село, а вороги можуть виявитися навіть усередині однієї родини. Це створює
атмосферу невизначеності та хаосу.
 Нехтування інтересами населення: Ворогуючі сторони в громадянській війні зазвичай
зосереджені на досягненні своїх політичних цілей і нехтують інтересами населення. Це
може призвести до страждань і загибелі мирних громадян.
Від війни між державами громадянська війна відрізняється тим, що в ній протистоять не різні
держави, а дві або більше політичних сили всередині однієї країни. В громадянській війні лінія
фронту не є чітко визначеною, а вороги можуть виявитися навіть усередині однієї родини. Крім
того, в громадянській війні ворогуючі сторони зазвичай зосереджені на досягненні своїх
політичних цілей і нехтують інтересами населення. Це може призвести до страждань і загибелі
мирних громадян.
===================================================================================
Існують різні оцінки Громадянської війни в Іспанії через її складність, тривалість, участь різних
соціальних груп та міжнародне значення.
На чиїй стороні була правда, складне питання, оскільки обидві сторони мали свої виклики і
проблеми. Республіканці прагнули до демократичних і соціальних реформ, але були також
роздрібнені і не завжди змогли ефективно співпрацювати. Націоналісти прагнули до
збереження старого порядку, але їхні методи були часто жорстокими і нелюдськими.
Дж. Орвелл воював на стороні республіканців, але не був ідеалістом і бачив недоліки
республіканської сторони.
===================================================================================
Сталін не був запрошений на Мюнхенську конференцію, оскільки Велика Британія та Франція не
бажали визнавати СРСР як рівноправного партнера. Крім того, Сталін сам не був зацікавлений
участі в конференції.
Учасники конференції розраховували, що зможуть досягти угоди з Німеччиною, яка б
забезпечила мир у Європі. Вони вважали, що якщо поступляться Німеччині деякими
територіями, то зможуть відвернути війну.
===================================================================================
«Українське питання» було важливою темою в геополітичних планах європейських держав
перед початком Другої світової війни. Німеччина була найбільш зацікавлена в створенні
незалежної України як буферної зони проти Радянського Союзу. Британія та Франція також
розглядали можливість відновлення української незалежності, але їхні інтереси в цьому питанні
були менш чіткими. СРСР був категорично проти будь-яких змін у статусі українських земель.
Німеччина була єдиною державою, яка була зацікавлена у відновленні державної незалежності
України. Однак її плани щодо України були далекосяжними і не обмежувалися лише наданням
їй незалежності.
===================================================================================
На карикатурі зображена політика “умиротворення”. Полягала вона на тому, що країни західної
Європи робили поступки А.Гітлеру, аби уникнути війни. Приблизно 1938-1939рр. Персонажі це:
чоловік з парасолькою, який от-от упаде, а інший це який чоловік який хоче перерізати мотузку.
Ставлення художника негативне. Я згоден з інтерпретацією, бо Франція і Англія так, як чоловік
пробує не впасти, намагалися уникнути війни, але у них не вийшло.
===================================================================================
Причини:
 Боязнь повторення Першої світової війни. Після війни в Європі панували пацифістські
настрої. Уряди багатьох країн, у тому числі Англії та Франції, були налаштовані на мирне
вирішення конфліктів.
 Недооцінка агресорських намірів Гітлера. Лідери Англії та Франції вважали, що Гітлер є
прагматичним політиком, який прагне до мирного утвердження Німеччини у Європі.
 Неготовність до війни. Англія та Франція були ослаблені після Першої світової війни. Їхні
армії були не готові до війни з Німеччиною.
Цілі:
 Уникнути нової світової війни. Це була найважливіша мета для Англії та Франції.
 Задовольнити вимоги Гітлера, щоб не допустити його подальшої агресії. Лідери Англії та
Франції вважали, що, поступившись Гітлеру в деяких питаннях, вони зможуть його
заспокоїти.
===================================================================================
На карикатурі зображена англійсько-французька делегація і чекають вони щоб підписати
договір про допомогу СРСР у війні проти Німеччини. Але цей договір не вдалося підписати бо
Сталін підписав пакт з Гітлером.
===================================================================================
Радянсько-німецький пакт 1939 року не сприяв справі збереження миру. Навпаки, він став
однією з ключових причин початку Другої світової війни. Пакт передбачав поділ Польщі між
Німеччиною та СРСР, що дозволило Німеччині розв'язати війну проти Польщі без загрози з боку
СРСР.
Підписання пакту відбулося з небаченим поспіхом. Це було пов'язано з тим, що Німеччина була
готова напасти на Польщу вже 1 вересня 1939 року. СРСР, у свою чергу, прагнув отримати
гарантії безпеки від Німеччини перед початком війни.

You might also like