ТИПИ ІНФОРМАЦІЇ У ДИСКУРСАХ І ТЕКСТАХ

В тексті існує різноманітні типи інформації, які можуть бути включені

або обговорені. Ось кілька типів інформації, які часто зустрічаються у тексті:

Фактична інформація: об'єктивна і підтверджена дані, яка може бути

перевірена. Наприклад, дати, числа, статистика, назви місць тощо.

Концептуальна інформація: ідеї, поняття, теорії або концепції, які

пояснюють або аналізують певні явища. Наприклад, визначення термінів,
пояснення принципів, опис теорій.

Описова інформація: детальні описи явищ, об'єктів або подій. Може

включати в себе візуальні деталі, зовнішній вигляд, характеристики тощо.

Новинна інформація: оновлення про актуальні події, новини або

останні події. Новинна інформація може містити найсвіжіші відомості про
політику, економіку, спорт, культуру та інші сфери життя.

Переконлива інформація: аргументи, докази або факти, які

використовуються для переконання або впливу на читачів. Цей тип
інформації може бути знайдений у рекламних матеріалах, промо-статтях або
переконливих пропозиціях.

У диспуті, інформація може використовуватися для підтримки або

спростування думок, аргументів або позицій. Учасники диспуту можуть
використовувати факти, статистику, дослідження, докази або експертні
думки для обгрунтування своїх позицій та спроби переконати інших у
правильності своїх аргументів.

Типи інформації в тексті та диспуті варіюються в залежності від

контексту та мети комунікації. Важливо мати доступ до різних типів
інформації, таких як факти, концептуальна інформація, описи, новини та
переконлива інформація, оскільки вони допомагають нам краще розуміти та
аналізувати світ навколо нас.
 Важливо мати критичне мислення і здатність оцінювати достовірність,
об'єктивність та вагомість різних типів інформації, щоб приймати
обґрунтовані рішення та формувати свою власну думку.

Крім того, важливо бути відкритим до обговорення, слухати погляди

інших людей і робити це з повагою та толерантністю. В диспуті, різні типи
інформації можуть бути використані для обміну думками, аргументами та
спільного пошуку рішень.

Загалом, розуміння різних типів інформації та їх використання у тексті

та диспуті допомагають нам краще орієнтуватися у світі, розширювати свої
знання та розвивати критичне мислення.

За висловленням Дж. Ліча, текст реалізується в повідомленні, за

допомогою якого здійснюється дискурс. Мову і текст В.В. Богданов
розглядає як два аспекти дискурсу. Текстовому перекодуванню піддається не
всяка мова і можна «озвучити» не будь-який текст. Ось чому дискурс
розуміється широко – як все, що говориться і пишеться, тобто, як мовна
діяльність, що є в той же час і мовним матеріалом у будь-якій його
презентації – звуковій або графічній. Текст у вузькому сенсі розуміють як
«мовний матеріал, що зафіксований на тому чи іншому матеріальному носії з
допомогою письма. Таким чином, терміни мова і текст будуть видовими по
відношенню до об’єднуючого їх родового терміну дискурс».

Останнім часом в лінгвістиці широко використовують поняття

«дискурс». Під даним поняттям розуміють текст, що введений в ситуацію.

Термін «дискурс» у сучасній лінгвістиці близький за змістом до

поняття «текст».

Дослідивши різницю між дискурсом і текстом, Т.А. ван Дейк

відзначає, що «дискурс» – це актуально виголошений текст, а «текст» –
абстрактна граматична структура вимовленого.
 У структурі дискурсу розрізняють – макроструктуру (глобальну
структуру) і мікроструктуру (локальну структуру). Під макроструктурою
дискурсу розуміють його членування на великі складові. Всередині великих
фрагментів дискурсу спостерігається певна єдність – тематична, референтна,
тимчасова і т.д. На противагу макроструктурі, мікроструктура дискурсу
характеризується членуванням дискурсу на мінімальні складові, що
відносять до дискурсивного рівня.

Питання структури дискурсу пов’язане з питанням про його зв’язність.

Можливості підключення розглядаються як один з найважливіших і
основних ознак дискурсу. Вітчизняні і зарубіжні лінгвісти вивчають текстові
зв’язки з урахуванням їх різних параметрів, характеру і спрямованості. На
початковому етапі текстові зв’язки описували за аналогією зі зв’язками
всередині речення. Специфічний характер текстових зв’язків розглядається у
сучасних дослідженнях.

На сучасному етапі наукового осмислення мовно-комунікативної

практики лінгвістика тексту переходить свої традиційні межі й
перетворюється з доцентрової на відцентрову, спрямовану на поєднання з
іншими галузями мовознавства. У зв'язку з найновішими когнітологічними
дослідженнями лінгвістика тексту потребує нових методик аналізу об'єкта як
форми репрезентації знань у мові, як концептуального модельного
відображення дійсності, як модифіката сфери свідомості автора (художньої,
естетичної, етичної, наукової, аксіологічної, прагматичної) і як моделі впливу
на свідомість, інтелект, пам'ять, поведінку, погляди інтерпретаторів.

У тексті можна зустріти різноманітні типи інформації, такі як

фактичну, концептуальну, описову, новинну та переконливу інформацію.
Кожен з цих типів має свою роль і може використовуватися для різних цілей,
таких як пояснення, опис, переконання або інформування.

У диспуті, інформація використовується для підтримки або

спростування аргументів, думок або позицій учасників. Факти, статистика,
дослідження, докази або експертні думки можуть бути використані для
обгрунтування позицій та спроби переконати інших у правильності
аргументів.