Конспект. Тема 3.

Курація хворого з інфекційними та інфекційно-алергічними

захворюваннями центральної і периферичної нервової системи

Менінгіт
Діагностика
 Клінічна картина
 Наявність менінгеальних симптомів
 Дослідження спинномозкової рідини (витікання під тиском;
забарвлення: при серозному менінгіті - прозора або опалесцентна, при
гнійному - мутна, жовтувато-зеленого або кольору розведеного
молока; плеоцитоз - нейтрофільний при гнійному, лімфоцитарний при
серозному; клітинно-білкова дисоціація)
 Ліквородинамічні проби Стукея і Квекенштедта
 Біохімічні (рівень білка, глюкози, хлоридів, осадові проби і т. д.) та
мікробіологічні дослідження ліквору
 Бактеріологічне, серологічне і вірусологічне дослідження
спинномозкової рідини

Стафілококовий менінгіт
Діагностика
 Загальний аналіз крові (значний лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув
лейкоцитарної формули крові вліво до юних і мієлоцитів, значно
збільшена ШОЕ)
 Дослідження ліквору: каламутний, сіруватого кольору, часто із
жовтуватим або зеленкуватим відтінком, високий (3—9 г/л) рівень
білка при помірному нейтрофільному плеоцитозі (1200—1500 клітин в
1 мкл), низький рівень глюкози
 Бактеріологічне дослідження (виділення збудника із крові, гною,
харкотиння, слизу із зіва і носа, ліквору і випорожнень)
 Бактеріоскопічне дослідження (ідентифікація мікроорганізмів методом
фарбування за Грамом, реакція на визначення коагулази, здатності
ферментувати маніт, синтезувати термостабільну ДНКазу й
аглютинувати частинки латексу або сенсибілізовані еритроцити барана,
ідентифікація стафілококів за допомогою типових бактеріофагів)
 Серологічне дослідження (виявлення антитіл до тейхоєвих кислот за
допомогою методу подвійної дифузії в агарі,стафілококового
 ентеротоксину - за допомогою реакції дифузії в гелі, інгібіції пасивної
гемаглютинації і методу флюоресцентних антитіл)

Лікування гнійних менінгітів має бути своєчасним і патогенетично

обґрунтованим: госпіталізація, специфічна і симптоматична терапія,
антибіотики негайно після проведення люмбальної пункції, після
ідентифікації збудника призначають антибіотики першого або другого ряду.

Специфічна терапія вірусних серозних менінгітів спрямована безпосередньо

на віріон, шо перебуває у стадії активного розмноження і позбавлений
захисної оболонки.
До принципів терапії серозних менінгітів належать: охоронний режим,
етіотропні препарати, зниження ВЧТ, поліпшення кровопостачання мозку,
нормалізація метаболізму мозку.

Церебральний арахноїдит
Діагностика
 Дані анамнезу (ЧМТ, запальні хвороби головного мозку, приносових
пазух, захворювання органів слуху, ГРВІ)
 КТ, МРТ
 ЕЕГ
 Офтальмоскопія

Лікування консервативне: антибіотики широкого спектра дії,

кортикостероїди, десенсибілізуючі, протиепілептичні, дегідратаційні засоби,
препарати для поліпшення мікроциркуляції. Також вітамінотерапія,
імунокоригувальні препарат та нейропротектори.
При кістозному і спайковому арахноїдиті - оперативні втручання.

Коровий енцефаліт
Діагностика
 Наявність вогнищевої неврологічної симптоматики в 1-2-у добу від
початку енцефаліту
 Вірусологічне дослідження
 Імунофлюоресцентний метод
 ІФА
  Наявність АТ і їхнього титру в парних сироватках у реакціях РН, РСК,
РТГА, РНГА або лікворі
 Дослідження ліквору (запальні зміни у вигляді помірного плейоцитоза
лімфоцитарного чи змішаного характеру, невелике підвищення вмісту
білка)

Лікування
 Гормональна терапія: преднізолон чи гідрокортизон парентерально
протягом 2-4 тиж
 Гамма-глобуліни, десенсибілізуючі препарати: димедрол, пипольфен,
тавегил, супрастин
 Дегідратаційна терапія: манітол, фуросемід
 При рухових розладах - антихолінестеразні препарати: прозерін,
дібазол, вітаміни групи В; масаж, лікувальна гімнастика, фізіотерапія

Вітряночний енцефаліт
Діагностика
 Наявність типові прояви – мозочкові порушення (церебеліт), які
проявляються атаксією, дифузною м'язовою гіпотонією, ністагмом,
скандованою мовою, інтенційним тремором
 Мікроскопічне дослідження (виявлення клітин Цанка з
внутрішньоядерними включеннями (тільця Ліпшюца))
 Вірусологічне дослідження (виділення збудника з ліквору)