Богдан Катерина, І курс, сходознавство

Ідеї ренесансного гуманізму на території України

З XV ст. починається перехідна в історії Західної Європи епоха

Відродження, яка залишила по собі людству блискучу культуру. Була зломлена
диктатура церкви, що стало найважливішою умовою розквіту культури на той
час.

В Україні в XVI ст. отримали розвиток головним чином ідеї раннього

гуманізму. А з другої половини XVI ст. в зв'язку з посиленням національного,
соціального і релігійного гніту польської шляхти і католицької церкви
українські мислителі і полемісти все частіше починають звертатися до проблем,
які хвилювали представників пізнього Відродження, а також реформаторів.

Найвагоміший внесок українських гуманістів складають їхні здобутки у

галузі історіософської, суспільно-політичної та етичної проблематики. Історія
розглядається ними не як реалізація наперед визначеного Божественного
припису, а як людська драма в дії. У працях українських мислителів
утверджується ідея активності особи, спостерігається інтерес до народного
життя і національної історії та релігії.

Ідеї гуманізму епохи Відродження, які розвивалися на вітчизняному

грунті, були явищем, інтегрованим у загальноєвропейський процес. Для
української філософії і релігійної думки означеного періоду була характерна
«відкритість», здатність до творчого синтезу різноманітних ідей, що складали
зміст ренесансної творчості різних народів. Наша культура підійшла до
творення власних ідей гуманізму, який існував в Україні у двох різновидах:
як аналог західноєвропейського відродження та у власних національних
формах. На розвиток і функціонування національних форм великий вплив
мали потреби релігійного, культурного й політичного самоутвердження
українського народу. Тому гуманізм, що існував на вітчизняному грунті,
торкався не стільки проблем природи, світобудови, скільки проблем людини.
Спираючись на етичні ідеї Платона, Арістотеля і переосмислюючи їх у дусі
епохи Відродження, українські мислителі приходять до висновку, що щастя
людина знаходить передусім у розумному та справедливо влаштованому
земному житті, яке, на їх думку, є прекрасним. Фундаментальною у
тогочасній духовній культурі нашого народу була ідея служіння загальному
добру, готовність іти на жертви. Знаковим є те, що всі українські гуманісти
незалежно від конфесій дбали про це.

Отже, ренесансний гуманізм на території України сприяв становленню

самосвідомості українського народу, осмислення його історичного минулого
з метою пошуку шляхів власного державотворення, дбання про розвиток
національної культури не лише задля її збереження , а й заради забезпечення
ї’ належного місця в європейському духовному процесі.