МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

Варіант 6
1. Київська Русь у ІХ — Х ст. Внутрiшня та зовнiшня полiтика князів
Олега, Iгоря, Ольги, Святослава.
Київська Русь у IX - X століттях відігравала ключову роль в історії
Східної Європи. Цей період відомий через важливі політичні події,
зростання культурного впливу та розвиток державності. Давайте
розглянемо внутрішню та зовнішню політику князів Олега, Ігоря, Ольги
та Святослава.

Внутрішня політика:

1. Олег (IX ст.): Він був одним з перших князів Київської Русі, який взяв
на себе титул "великий князь" та став фактичним правителем руських
земель. Олег розширив територію князівства, зокрема, завоював Чернігів і
встановив контроль над племенами у східних та північних регіонах. Він
також відомий за військові походи проти Візантії та встановлення
торгових зв'язків зі сходом.

2. Ігор (X ст.): Ігор спробував зміцнити централізовану владу в Київській

Русі, провівши реформи управління та податкової системи. Він також
відомий своїми військовими кампаніями, зокрема, проти племен у
західних та південних регіонах. Ігор спробував збільшити податкове
навантаження на племена та забезпечити більшу владу центральному
уряду.

3. Ольга (X ст.): Як регентка під час неповноліття свого сина Святослава,

Ольга веде активну внутрішню політику, спрямовану на зміцнення влади
та підтримку християнства. Вона впроваджує реформи в
адміністративному управлінні, створює нові правові норми та підтримує
розвиток християнства в Русі.

4. Святослав (X ст.): Після набуття повноліття, Святослав зосередив свою

увагу на зовнішній політиці, ведучи війни проти Візантії, Хазарії та
печенігів. Його правління характеризувалося активною військовою
діяльністю та розширенням території Русі за рахунок завоювань.
 Зовнішня політика:

1. Олег: Він встановив дипломатичні відносини з Візантією та

використовував торгові шляхи через Дніпро для забезпечення
економічного зростання. Олег також відомий своїми військовими
походами проти Візантії, що принесли йому титул "хазароктоносець"
(завоювник хазар).

2. Ігор: Він продовжував воєнні походи проти візантійського та

хазарського владарів, спрямовані на забезпечення вигідних умов для
руських торгових інтересів.

3. Ольга: Як перша руська княгиня, яка прийняла християнство, Ольга

встановила дипломатичні зв'язки з Візантією, яка підтримувала
християнське виховання її сина Святослава. Вона також брала участь у
великих дипломатичних місіях до Константинополя.

4. Святослав: Його правління було відоме активними військовими

походами на південь, на захід та на схід, які спрямовувалися на
розширення території Київської Русі та встановлення влади на нових
землях.

У цілому, внутрішня та зовнішня політика князів Олега, Ігоря, Ольги та

Святослава визначила ключові напрямки розвитку Київської Русі і
вплинула на подальші події в історії Східної Європи.

2. Прийняття християнства та його iсторичне значення.

Прийняття християнства стало одним з найважливіших подій в історії
світової цивілізації. Це не лише релігійна трансформація, але й
культурний, соціальний та політичний переворот, який мав значний вплив
на долю народів та країн. Давайте розглянемо історичне значення
прийняття християнства:

1. Культурна та духовна трансформація: Прийняття християнства в

країнах Європи та пізніше в інших регіонах світу призвело до значного
перетворення культури та духовного життя. Християнство внесло
величезний внесок у формування моральних та етичних стандартів,
творчості, літератури, мистецтва та архітектури.
2. Політичні зміни: Прийняття християнства також вплинуло на політичну
систему багатьох країн. В християнських державах утворилися тісні
зв'язки між церквою та державою, що вплинуло на структуру влади та
законодавство.

3.Розвиток освіти та науки: Християнство сприяло розвитку освіти та

науки. Монастирі та церковні школи були центрами освіти в
середньовічній Європі, де зберігалися та розвивалися знання античних та
арабських учених.

4.Сприяння мирному взаємодії: Християнство сприяло розвитку мирного

взаєморозуміння між народами та культурами. Християнські цінності,
такі як милосердя, миролюбство та взаємоповага, стали основою для
встановлення взаємних відносин та вирішення конфліктів.

5. Формування ідентичності: Прийняття християнства допомогло

формуванню національної та культурної ідентичності багатьох народів.
Християнська віра стала важливим елементом національного
самосвідомлення.

6. Гуманітарний прогрес: Християнство стимулювало гуманітарний

прогрес, сприяючи розвитку благодійництва, громадянського суспільства
та захисту прав людини.

Загалом, прийняття християнства мало значний вплив на розвиток

світової цивілізації та визначило ключові аспекти її культури, політики та
соціального життя.