Подолання колізій та

прогалин у процесі
юридичного аналізу
справи.
Подолання колізій та прогалин у процесі юридичного аналізу справи.

Колізія виникає, коли два або більше законів суперечать один

одному, або коли закон не дає чіткої відповіді на певну ситуацію.
Це може призвести до правової невизначеності, а також до
несправедливих або нелогічних рішень у судових справах.
Прогалина виникає, коли закон не існує для регулювання певної
ситуації. Це може призвести до безкарності, а також до того, що
люди не зможуть захистити свої права.
Колізії
Юридичні колізії, як правило, зумовлюються цілим рядом причин. Причини існування колізій
характеризуються як сукупність умов, що мають об'єктивний та суб'єктивний характер.
1. Об'єктивними причинами існування колізій є суперечливість розвитку економічних відносин,
недосконалість визначення статусу суб'єктів політичних відносин та невизначеність статусу держави як
суб'єкта політичних та правових відносин.
2. Коло суб'єктивних причин є більш широким, що зумовлюється рівнем удосконалення законодавства,
що є результатом практичної діяльності певних суб'єктів. Серед основних причин такого роду
називають:
недосконалу якість сучасного законодавства, що відображається у його суперечності та
невідповідності правилам законодавчої техніки;
недостатню системність нормативно-правових актів, що засновується на непослідовності;
низький рівень «розчистки» законодавства, що супроводжується дією одночасно нових та вже
скасованих нормативних актів;
недосконалість термінології нормативного масиву, що викликає труднощі правозастосовчої
практики;
Колізії в законодавстві
Колізії в законодавстві є різновидом юридичних колізій, що виникають за наявності
розбіжності (зокрема, суперечності) між реально або формально-чинними нормами
права, які закріплені в законодавстві і регулюють однакові фактичні відносини.
Для українського законодавства найпоширенішими є темпоральні, ієрархічні та
змістовні колізії.
Темпоральна (часова) колізія — це колізія, що виникає внаслідок видання в
різний час з того самого питання принаймні двох норм права.
Ієрархічна колізія (субординаційні) ― це колізія, що виникає внаслідок
регулювання одних суспільних відносин нормами різної юридичної сили.
Змістовна колізія ― це колізія, що виникає внаслідок часткового збігу обсягів
регулювання декількох норм права.
Способи зменшення колізійності законодавства
Способи зменшення колізійності законодавства — це конкретні
прийоми, засоби і процедури їх попередження, подолання та усунення.
Основними способами подолання є видання колізійних норм,
тлумачення закону і застосування правоположень:
1) Тлумачення закону - це процес з'ясування його змісту та сенсу;
2) Застосування правоположень - це процес використання норм права
для вирішення конкретних правовідносин;
3) Попередження - заходи, що дозволяють запобігати появі колізій ще
на стадії підготовка, прийняття і введення в дію нормативних актів до
набуття ними чинності.
Колізії в праві у свою чергу можуть бути поділені на:

1. Колізії в законодавстві (тобто колізії між нормами права,

закріпленими в законодавстві);
2. Колізії між нормами, закріпленими в законодавстві, та нормами,
закріпленими в інших джерелах права (суперечності між
законодавством та правовими звичаями, нормативно-правовими
договорами, правовими прецедентами);
3. Колізії між нормами права, закріпленими не в законодавстві
(суперечності між правовими прецедентами).
Вчені ведуть мову про існування у сфері правового регулювання двох видів
неузгодженостей (суперечностей): матеріальних та формальних.
Матеріальні неузгодженості в правовій системі мають об'єктивну природу і
пов'язані насамперед із впливом на право зовнішніх (неюридичних) чинників.
Прикладами таких суперечностей є неузгодженості між нормами права і
суспільними відносинами, які вони покликані регулювати. Так, через природний
динамізм соціальних відносин право може відставати від суспільного життя, а може
випереджати його. Досить поширеними є також суперечності між нормами права та
іншими соціальними нормами (моральними, релігійними та звичаєвими нормами).
Наприклад, норми права можуть вимагати певної поведінки, яка є неприйнятною
для віруючих деяких конфесій (так, у деяких державах свідок перед його допитом у
суді має присягнутися на Біблії). Усунути всі ці неузгодженості просто неможливо.
Формальні неузгодженості — це суперечності усередині
правової системи, які мають суб'єктивну природу і зазвичай
виникають унаслідок інтелектуальних помилок суб'єктів права,
порушень правил юридичної техніки. Формальні суперечності
призводять до порушень цілісності, внутрішньої узгодженості
та єдності правової системи. Для позначення формальних
суперечностей здебільшого використовуються терміни
юридична колізія або колізія в праві.
Багатоманітність та неоднозначність правових колізій
зумовлює необхідність їх класифікації.
Прогалини у праві
Прогалини у праві, прогалини в законодавстві або правовий вакуум
— це повна або часткова відсутність правових норм, якими, виходячи
з принципів права, мають бути врегульовані певні суспільні
відносини. Прогалину можна констатувати, коли є впевненість, що
окреме питання входить у сферу правового регулювання, має
вирішуватися за посередництвом юридичних засобів, однак
конкретне його вирішення ані в цілому, ані в будь-якій частині не
передбачено чи передбачено не повністю. Прогалини у праві можуть
усуватися у процесі правотворчості або долатися під час
правозастосування, пошуком аналогії законів чи аналогії права.
К. І. Спектор пропонує визначення прогалини у праві як соціально обумовленого
об'єктивними й суб'єктивними факторами правоутворення явища, яке позначає
повну або часткову неврегульованість суспільних відносин, виражене в
недосконалості правового регулювання. Згідно з цим, автор пропонує відносити до
прогалин випадки, пов'язані, зокрема з:
1) відсутністю конкретної правової норми для регулювання конкретного випадку,
що підпадає під сферу правового регулювання;
2) відсутністю певної сукупності правових норм;
3) відсутністю окремої правової норми, її частини;
4) необхідністю правової регламентації конкретного суспільного відношення,
виходячи з зацікавленості держави й доцільності регулювання даних відносин;
5) конкретною обставиною, відомою на момент створення правової норми, яка в
той період не потребувала регулювання.
Існує декілька різновидів прогалин у законодавстві
1. залежно від часу їх виникнення;
2. первісні прогалини, тобто ті, які існують на момент набрання чинності нормативно-правовими
актами;
3. наступні прогалини — ті, що з'являються внаслідок подальшого розвитку суспільних відносин, які
мають регулюватися правом;
4. залежно від можливості подолання прогалин під час правозастосування: — переборні прогалини; —
непереборні прогалини;
5. залежно від того, чи охоплюється існування прогалин умислом законодавця: — навмисні й
ненавмисні прогалини;
6. залежно від ступеня відсутності законодавчої регламентації певної групи суспільних відносин: —
повні або часткові прогалини.
В аспекті сприйняття європейського правового досвіду цікавим виглядає поділ на прогалини
формулювання, які мають місце тоді, коли в дослівному тексті закону відсутня повна регламентація
поведінки в тій чи іншій ситуації, та оціночні прогалини, що мають місце тоді, коли тільки буквальний
зміст слів, якими сформульовано ту чи іншу норму права, говорить про необхідність її застосування,
однак очевидна несправедливість, що матиме місце внаслідок її застосування, вимагає коригування цієї
норми.
Причини виникнення прогалин
До об'єктивних причин він відносить:
природне «старіння» законодавства, пов'язане з розвитком і
виникненням нових суспільних відносин, що підлягають
правовому ре-регулюванню, для яких чинне законодавство
відповідних правових норм не передбачає.
«Встановлене в суспільстві право, — пише про це
американський правознавець Е.Боденхеймер, — часто приходить
в протиріччя з поточними силами соціального зростання, і цей
конфлікт може приймати серйозні і гострі форми» .
Суб'єктивними причинами є:
неправильне нормативне відображення дійсності, коли
формулювання нормативно-правового акту не охоплюється будь-
яке суспільне відношення або їх група, що вимагає правового
регулювання;
внаслідок юридично-технічних помилок, допущених в процесі
законотворчості.
Наявність прогалин у законодавстві необхідно розглядати як об'єктивне
явище, якого неможливо уникнути навіть при найбільш досконалій і
детальній правовій регламентації.
Усунення прогалин у законодавстві
Єдиним засобом усунення прогалин у законодавстві є правотворча діяльність
державних органів. Повноваження на усунення певної прогалини можливе
лише в межах нормотворчої компетенції того чи іншого органу держави.
Кожний нормотворчий орган наділений правом усунення прогалин,
спричинених подальшим розвитком і динамізмом суспільних відносин, що
потребують правового регулювання і відносяться до сфери діяльності даного
органу. Для того, щоб наділити судову гілку влади повноваженнями на
усунення прогалин, необхідно визнати суд правотворчим органом, наділити
його компетенцією на видання норм права, або ж визнати значення норм за
окремими рішеннями суду.
 Подолання прогалин у законодавстві
Способи подолання прогалин — це правові інструменти, які дозволяють єдиномоментно вирішити
казус, що знаходиться у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не
передбачено. Для подолання прогалин зазвичай використовують такі засоби, як аналогія закону й
аналогія права.
Аналогія закону — це застосування до неврегульованих конкретною правовою нормою відносин норми
права, що регулює подібні відносини у цій або суміжній галузі права.
Аналогія права — це правозастосовна регламентація неврегульованих конкретною правовою нормою
відносин на підставі лише принципів права за умови відсутності можливостей використання аналогії
закону.
При застосуванні аналогії закону, суд надає певній нормі субсидіарну, разову дію щодо деяких
неврегульованих відносин — в додаток до звичайної предметної сфери регулювання. Відбувається ніби
нехтування законом, який встановлює випадки на які діє норма.
Застосування права може зайти за межі законів, коли почуття наполегливо вимагає рівного
обговорення двох чи кількох відносин. Застосування права ніколи не зупинялося прямо перед цією
межею.
Дякую за увагу!