Тема уроку: Микола Вороний.

«Євшан-зілля»

Коротко про письменника.

Літописна основа поеми.
Символ євшану. Краса
природи рідного краю.
 Аутотренінг

Я люблю рідну землю, мою Україну,

Її пісню і мову – дзвінку, солов’їну,
І ліси, і поля, і степи неокраї,
Я люблю запах зілля у рідному краї.

Запах рути і м’яти, трави звіробою

Хочу взяти у світ я далекий з собою,
Щоб найкращу стежину у батьківську хату
Не забути, змінявши на розкіш і свято.
 Народився Микола Вороний у краю
неозорих січеславських степів, біля
Дніпрових порогів. Справжнім українцем
виховав хлопчину його дід Павло, який хоч і
прослужив 25 років у російській армії, не
зрікся своїх коренів — усе життя розмовляв
тільки українською.
Прапрадід Миколи Вороного був
ректором Києво-Могилянської академії —
першого університету в Східній Європі.
 Віртуальна подорож

У сім років кмітливий

хлопчина пішов до місцевої
школи на Гончарівці.

Вулиця Велика Гончарівська, Гончарівка, Харків, 2016 р.

 У шкільні роки хлопчик захоплювався літературою і театром. Читав Тараса
Шевченка, Фенімора Купера, Жуля Верна. Сам почав писати вірші. Згодом доєднався до
підпільного українського руху, організував гурток, читав і поширював заборонену
літературу. За вільнодумство юнака відрахували і заборонили продовжувати навчання в
російській школі. Вороний емігрував за кордон і здобув вищу освіту в престижних
Віденському і Львівському університетах. Жив у Галичині, яка тоді належала до Австро-
Угорської імперії. Товаришував з І. Франком, працював у Науковому товаристві імені Т.
Шевченка, був режисером театру «Руська бесіда».
Брав активну участь в українській революції 1917 року, став одним із засновників
Центральної Ради — першого українського парламенту. Зі словами пісень, автором яких є
М. Вороний, козаки армії УНР ішли в бій. Зокрема, дуже популярною в ті роки і пізніше в
лавах УПА була його пісня «За Україну, за її волю!». Більшовицький режим не пробачив
письменникові незламного українства. Вороного неодноразово арештовували, а згодом
стратили. Сьогодні творчість письменника, заборонену російськими загарбниками,
повернуто нашому народові. Вона знову надихає українців та українок.

Микола Вороний став зразком мужності і незламного духу у боротьбі за омріяні ідеали.
 Словникова робота

Зацурати— забути, триматись осторонь.

Сперти груди— важко дихати від сильних переживань.
Ясир— так у тюркських народів називали полонених.
Шугати— літати, швидко пересуватися.
Сповиток— згорток.
Бадилля— стебла і листя рослини.
Твар (застаріле слово)— обличчя.
 Прослуховування аудіо
Микола Вороний.
"Євшан-зілля."Читає
Вадим Доценко.

Анатолій Кущ. Ілюстрації до поеми Миколи Вороного «Євшан - зілля»

• Які епізоди поеми ти пізнаєш на ілюстраціях? Прочитай цитату.
 Мистецтво декламації
Завдання на
випередження

Виразне читання
другого ліричного відступу
«Євшан-зілля»

https://hortica.zp.ua/ua/blog/200-sletki

Степовий полин
 Літературознавчий
словничок

• Ліро-епічний твір— художній твір, у якому поєднано епічне й

ліричне змалювання життя (сюжет і розгортання почуттів)
• Ліро-епічна поема— великий віршований твір, у якому
змальовано значні події і яскраві характери, а також подано
роздуми й переживання героїв/ героїнь
• Ліричний відступ — уривок, у якому автор/ авторка розкриває
свої почуття й думки з приводу зображуваного у творі.
 Літературний практикум
ДЕЯКІ ПІДКАЗКИ:
• Патріотичний, національної
свідомості
• Віршована, прозова
Вершина!

• Який головний мотив поеми?

• Змалюйте почуття ліричного героя.
• Яка роль ліричних відступів у творі?
• Знайдіть у поемі ліричні відступи.
• Назвіть жанр.
• Яка мова твору?
• Сходинками до вершини
 У гості до художника

• Т. Кущ. Ілюстрації до поеми Миколи Вороного «Євшан - зілля»

• Які епізоди поеми ти пізнаєш на ілюстраціях? Прочитай цитату.
1. Микола Вороний. Паспорт твору
2. «Євшан - зілля».
3. Розповідь про сина половецького хана, який потрапив у
полон до руського князя.
4. Заклик до українського народу зберігати національну
пам’ять, розвиваючи в собі почуття патріотизму.
5. Віршована.
6. Художні засоби у творі: епітети: ясний сокіл, сірий вовк,
любая дитина, мамо рідна, рідний степ — широкий,
вільний, пишнобарвний і квітчастий ; порівняння: мов
кров’ю з його серця слово точиться по слову; ясним Ти вже вивчив
соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш; крадькома художні засоби:
пройшов, мов злодій; наче вітер у негоду, загула невпинна епітет,
пісня; наче лагідна молитва, журно пісня та лунає; порівняння,
метафора: слово точиться по слову; Рідний степ— метафора
раптом став перед очима. (персоніфікація).
7. Римується 2 і 4 рядок.
https://www.youtube.com/channel/UCVewkw5SJeLEpZViXruOgZw