Угорщина

90-х на початку ХХІ ст

Тимченко Іван
Економічний розвиток Угорщини 1990-2005рр.

Радикальні політичні зміни на зламі 80-90-х років XX ст. створили умови для проведення
системних економічних реформ. Уряд Й. Анталла вдався до "шокової терапії", скоротив
видатки на оборону, ліквідував держплан, зберіг кредитоздатність угорських товарів. Для
проведення необхідних реформ Світовий банк надав країні кредит на суму 1,3 млрд дол.
До процесу приватизації поступово залучався іноземний, передусім німецький і
американський капітал, що дало можливість провести швидкі структурні зміни в економіці.
Завдяки цьому Угорщина втричі збільшила експорт у західні країни, було створено 300 тис.
нових робочих місць.

У 1994 р. парламент прийняв земельний

закон, який обмежив максимальні володіння
до 300 га і заборонив іноземцям купувати
землю.
Йо́жеф. Анталла
З середини 90-х років XX ст.40% валового національного продукту давав приватний сектор. Урядова
фінансово-економічна політика дозволяла утримувати відносно низький рівень інфляції,
стабілізувала угорський форинт. Реально скоротилася заборгованість перед західними
кредиторами, збільшилися пенсії та зберігалася соціальна стабільність.

З кінця 90-х років XX ст. Угорщина намагалася адаптувати господарство до вимог Євросоюзу.
Значна увага приділялася торгово-економічному співробітництву, особливо в реалізації великих
проектів у сфері інвестицій. У 2000 р. ВВП зріс на 6,1%, безробіття зменшилося до 9%, а інфляція
становила близько 10%. У 2005 р. ВВП становив близько 162,3 млрд дол. (16,6 тис. дол. на душу
населення). Власні мінеральні ресурси обмежені, економіка більше зорієнтована на обробну
промисловість (у 2006 р. вона давала п'яту частину ВВП).

Соціальна структура збалансована. У 2005-2006 рр. працездатне населення було зайнято в обробній
і добувній промисловості (ЗО%), транспорті (9), будівництві (6), сфері послуг (27), торгівлі (13),
сільському господарстві (14%); 11% громадян як вільні підприємці не користувалися найманою
працею.
Сьогодні угорська економіка конкурентоспроможна, успішно інтегрується до світової системи
поділу праці. Країна експортує машинне і транспортне устаткування, одяг, взуття, хімічні продукти,
ліки, вино. Серед імпорту переважають нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і текстильні
вироби, залізо, сталь. Експорт угорської продукції зорієнтований на країни ЄС (80%). Угорсько-
український товарообіг за 2002-2005 рр. подвоївся. У 2006 р. угорський експорт в Україну становив
близько 500 млн євро, а український в Угорщину - 550 млн євро.

Зовнішня політика. Важливий вплив на зовнішньополітичну стратегію Угорщини завжди мало її

геополітичне розташування в центрі Європи. Протягом 1989-1991 рр. на етапі демонтажу
комуністичної системи йшлося про її статус як нейтральної держави. Розпад СРСР і загострення
становища в Південно-Схід-ній Європі зорієнтували Угорщину на вступ до євроатлантичних
структур. На листопадовому референдумі 1997 р. (взяло участь 49,2%) 85% голосуючих підтримали
ідею вступу країни до НАТО, а у квітні 1999 р. Угорщина офіційно стала членом цього блоку.

Угорщина проводить активну регіональну політику в рамках Вишеградської групи, де координує

зусилля з Польщею, Чехією, Словаччиною в процесі європейської інтеграції. У рамках
Центральноєвропейської ініціативи виступає за прискорення реалізації у повному обсязі Пакту
стабільності для Південно-Східної Європи (1999). Під час квітневого референдуму 2003 р.83,7%
громадян (взяло участь 45,6%) висловилося за вступ країни до ЄС, а у квітні 2004 р. Угорщина стала
повноправним членом цього об'єднання. Європейському виміру підпорядковані й
зовнішньополітичні кроки.
Дякую за увагу!