2

3
 4

ВСТУП
Бренд парфумів “STARGAZER” – компанія , яка класифікується на
неординарних ароматах . Постійний пошук нестандартних рішень є основною
рушійною силою бренда. Головною метою завжди була висока якість продукту
та створення унікальної квінтесенції найтонших нот аромату , які залишають
після себе шлейф загадковості . “STARGAZER” у перекладі на українську
звучить як «Зірковий відлік». Натхненні неосяжним космосом , створюються такі
ж неординарні парфуми. Вони надихають , дарують мрію , а фірмовий стиль
робить продук ближчим до споживача , допомогаючи йому ототожнювати себе з
тими почутями , які даруе парфум . Тиражі завжди невеликі , так як продукт дуже
нішевий . В силу теперішніх тенденцій в моді, даний продукт може бути як
ніколи актуальний, так як весь світ входить в нову епоху, коли кітч і кемп визиває
все більше зацікавленості у молоді. Зараз , данний продукт може задовольнити
спокушеного споживача , відповідая головному запросу – бути не таким як всі ,
проте об’єднатись з тими , хто виділяеться , а тобто «своїми» .
Створення фірмового стилю – це свого роду, ціла наука. Розробка та
матеріалізація фірмового стилю в готову продукцію подібно рішенню
математичної задачі: бо тільки при вдалому поєднанні всіх складових та
вивіреному співвідношенні пропорцій, результатом праці буде дійсно потужний
маркетинговий , рекламний інструмент. Власно кажучи , рецеп успіху неначе і
простий , проте коли суть доходить до діла , стає зрозумілим , що все ж таки
філософія бренду, якісний дизайн , та комерційний успіх – поняття нерозривні ,
тому одне без іншого не реалізуеться так успішно , як усе разом.
Серед цілей у розробці: створення логотипу, упаковки та плакатів.
Можливість використання окремих його частин, без втрати впізнаваності,
цілісності товарного знаку.
Основна орієнтованість знаку–загадковість ,побудження його розглядати.
Знак повинен захоплювати увагу глядача , запускати асоціативний ланцюг.
 5

1 ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ ФІРМОВОГО
СТИЛЮ
1.1Аналіз сучасних напрямків проектування фірмового
стилю та упаковки.

Фірмовий стиль - це сукупність постійних художніх, текстових та інших

елементів у всіх рекламних розробках виробників або посередників. Основні
елементи фірмового стилю: Словесний товарний знак - назва фірми, виконана в
індивідуальній графічній манері . Графічний товарний знак (умовне позначення
фірми або продукту) , фірмовий блок (знак + логотип, поштові, банківські
реквізити, перелік товарів і послуг, рекламний символ, слоган), фірмове
поєднання кольорів - кольорова гамма (кольорова палітра, фірмове поєднання
кольорів, які в поєднанні з формою товарного знака створюють певний образ, що
запам'ятовується) , набір шрифтів - фірмовий шрифт (набір шрифтів для
оформлення друкованої продукції може бути вибраний певний шрифт).
Якщо сам готовий продукт з комерційної точки зору є голова , то його
фірмовий стиль буде шиєю. Початок фірмовий стиль бере ще в дуже старі часи ,
не являючись продуктом сучасної діяльності , яким ми його звикли вважати
Елементи фірмового стилю використовують в практиці ринкової економіки ще з
найдавніших часів. Ці елементи були спочатку примітивні. Так, найбільш
вправні ремісники позначали свою продукцію особистим клеймом. Покупці,
обізнані про високу професійну репутацію цих ремісників прагнули придбати
товари з такими знаками. У середні століття з'явилися цехові корпоративні
торгові марки. У міру централізації виробництва і розширення географії ринків
значення товарних знаків, інших фірмових відмітних знаків постійно зростала. В
середині XIX століття в США і странахЗападной Європи складаються
передумови для виникнення загальнонаціональних торгових марок.
Великих виробників, які накопичили на той час значний капітал, уже не
 6

влаштовував повний контроль над збутом з боку посередників. В умовах

зростаючої конкуренції і формування єдиного інформаційного простору
виробники товарів могли виділити безпосередньо потенційних покупців в якості
цільової аудиторії своїх комерційних комунікацій. При цьому першочерговим
завданням великого товаровиробника стала самоідентифікація, виділення себе із
загальної маси безпосередніх конкурентів.

А головні тезиси , які з’явилися у сучасному світі вже не існують за

старими правилами , тому трапилася зміна цінностей , без якої не може існувати
жодне ремесло , яке продовжує розвиватись. Таким чином , фірмовий стиль не
тільки розширився як поняття , а й став окремою галуззю на ринку професій .
Отже , ось головні трансформування поняття у еру розвитку комунікаційних
пристроїв :
1. Ідеологія маркетингових комунікацій зводиться до формування образу
марки. Фірмовий стиль виступає формальним виразом цієї ідеології.
Компанії активно демонструють і підкреслюють свою індивідуальність. 2.
На зміну способу марки приходить поняття іміджу. У центр комунікаційних
стратегія ставиться корпоративна філософія. Фірмовий стиль займає
належне положення необхідного інструменту.
3. Після усвідомлення недостатності формальних елементів свій розвиток
отримали технології брендингу, які об'єднують інструменти маркетингу і
менеджменту. Елементи і інструментарій фірмового стилю беруть участь у
формуванні брендів. Без використання елементів фірмового стилю не може
бути сформований ні одінбренд, проте не кожна торгова марка в результаті
проведеної маркетингової діяльності стає брендом.

Під фірмовим стилем розуміємо прийоми (графічні, кольорові, пластичні,

мовні і т.п.), що забезпечують можливість упізнавання всіх виробів фірми, які
сприймаються як потенційними споживачами, так і спостерігачами взагалі, а
також виділяють фірму та ЇЇ вироби серед конкурентів та їх товарів.
 7

Навіть не обізнані в маркетингу школярі, завдяки товарному знаку —

трилиснику та незмінний графіці — без по милки впізнають кросовки фірми
"Адідас".
Слоган "Нове покоління вибирає..." без альтернатив буде закінчено назвою
всесвітньовідомої фірми "Пепсі-Кола". А малюки, навіть на відстані, відрізнять
етикетку Пепсі від Кока-Коли. Все це — приклади вдалого фірмового стилю.

Після вибору марочного назви освітня установа виробляє стратегію брендингу,

яка може складатися в брендовому розширенні, який передбачає, що назва
бренду поширюється і на нові послуги, доповнені новими властивостями. В
даному випадку послуги, пропоновані під уже відомою маркою, мають більше
можливостей для успішної реалізації і можуть поділятися на:
· Витягування вниз - доповнення існуючої лінії освітніх послуг новими
послугами за низькими цінами;
· Витягування вгору - доповнення лінії новими освітніми послугами за високими
цінами;

Чотири основних функції товарних знаків:

1. Відрізнити одне підприємство від іншого, співставити товар з його
виробником. Таким чином товарний знак захищає його власника від конкурентів.
2.Гарантувати якість товарів, позначених товарним знаком. Паралель
"фірмовий товар — товар якісний" обумовлює більшу популярність товарів,
позначених фірмовим знаком у порівнянні з їх анонімними аналогами.
Аналіз, проведений економічними інститутами ФРН, показує, що більше
80% німців вважають якість товарів із фірмовим знаком вищою і готові платити
за них більше. Тому вироби з "фірмовою маркою" на 25% дорожчі.
У світі комп'ютерної техніки гарантом якості є як самі назви фірм (Apple
Computer, Inc., IBM, Hewlett Packard Company), так і торговельні марки їх
продуктів.
 8

Більше того, в наш час, час всебічної інтеграції, на користь іміджу фірми
свідчать не тільки її власні розробки, а й ті, що є продуктом спільної роботи з
партнерами, що раніше сприймалися лише як конкуренти. Яскраве
підтвердження — мікропроцесор PowerPC, розроблений Apple спільно з
фірмами IBM та Motorola (знак PowerPC — торговельна марка International
Business Machine Corporation).
У своїй рекламі Apple Computer, Inc. наголошує на тому, що кожний
комп'ютер Macintosh та PowerBook (торговельні марки Apple Computer, Inc.)
сумісний з системами Windows™ та MSDOS™ (торговельна марка Microsoft
Corporation). Що ж стосується самої Apple Computer, Inc., крім численних
зареєстрованих торговельних марок AppleCD, ColorSync, LaserWriter, Macintosh
Quadra та ін., кожний користувач безпомилково впізнає її продукти завдяки
графічному символу — яблуку, що є товарним знаком Apple.
Третя функція знака - естетична. Часто фірмовий знак використовується як
елемент оформлення різних упаковок або навіть самого виробу, підвищуючи
його естетичну цінність.
Четверта функція фірмового знака — рекламна. У візуальній рекламі саме
знак інколи несе основне навантаження.
Графічні знаки "Мерседес" безпомилково ідентифікуються з німецькою
якістю виробника престижних автомобілів.[21, c. 74-76].

1.2. Характеристика методики виконання

Створення фірмового стилю складеться з багатьох етапів. У самому
початку іде пошук ідеї , референсів , що у майбутньому послугують базою для
створення готового продукту , тобто фірмового стилю . Тож е конкретна
послідовність створення потрібного продукту . Ця послідовність стосуеться і
багатьох інших елементів графічного дизайну. [21, с.3]
1. Підготовчий етап: збір необхідної інформації, і її аналіз.
Для розробки фірмового стилю даний етап має фундаментальне
значення. На початку будь-креативної розробки ми збираємо всю
 9

необхідну маркетингову інформацію- дані про ринок шановного

замовника, про його конкурентів, конкурентні переваги, історію розвитку
підприємства, про саму продукцію та ін. Мета отримання такої інформації
- це, перш за все пошук унікальних характеристик компанії (марки
продукту), на основі яких буде будуватися її майбутній візуальний образ.
Від вдало обраного способу залежить подальше позиціонування
підприємства. Збираючи інформацію, керуються наданим замовником
даними, а також всіма джерелами - ЗМІ, Інтернет, галузевими
каталогами.

2. Вибір ключових параметрів .

З маси отриманої інформації вибирається найголовніше. А саме –
збираються всі факти, описи і на їх основі формуються візуальні образи,
символи, метафори. Тут важливе значення мають кольори, кожен з яких
несе в собі колористичне навантаження, відображає і поглиблює сутність
символу. На даному етапі враховується рекламна стратегія компанії і,
виходячи з цього, - формується структура майбутнього фірмового стилю:
обов'язковий набір елементів, їх адаптацію під конкретні рекламні носії.
3. Пошук графічних рішень : Мета такого пошуку - це визначення
необхідного іміджу підприємства, Його чіткої позиції на ринку. В процесі
генерації ідей, дизайн-студія починає працювати над іміджевої стилізацією
компанії. Одну і ту ж задачу вирішують одночасно кілька дизайнерів і
стилістів, які втілюють обрані напрямки в конкретних символах і колірних
рішеннях. Як правило, такий прийом дозволяє нам виключити
"зацікленність" на одному напрямку і побачити різні підходи в реалізації
ідеї з метою вибору найбільш вдалих. При розробці логотипу або торгової
марки велика увага приділяється шрифтів, за допомогою яких можна
описати іміджеву суть компанії. І тільки після того, як ми спільно
визначимо один напрямок, йде його повна деталізація і ідеальне
промальовування всіх елементів.
 10

4. Дослідження візуальної привабливості.

На етапі розробки треба вибрати з декількох знаків один, найсильніший
і змусити його працювати. Якому з них віддати перевагу ? Для цього існує
спеціальна методика тестування товарного знаку серед представників цільової
аудиторії.
Кожен замовник використовує в своїй роботі певні інструменти взаємодії зі
своїми клієнтами і партнерами. Деякі найчастіше користуються візитними
картками, а в торгових мережах, наприклад, перше враження покупці отримують
через рекламну вивіску. І в першому і другому випадках важливо те, що будуть
відчувати клієнти при контакті з цим візуальним образом. Тому, виходячи із
специфіки діяльності підприємства, вибираються ті елементи фірмового стилю,
з якими найчастіше відбувається контакт. На підставі таких елементів
проводиться дослідження на предмет візуальної привабливості логотипу або
торгової марки.
5. Формування брендбуку і представлення проекту
Після затвердження логотипу, наступае етап створення книги фірмового
стилю, так званого брендбуку. Тут докладно описуються логотип, все його
модифікації, модульні схеми побудови тих чи інших елементів фірмового стилю.
Крім цього даються рекомендації по впровадженню фірмового стилю на
підприємстві та правила використання для сторонніх дизайнерів і друкарень.
У готовому брендбуці, містяться всі елементи фірмового стилю та ділової
документації: фірмові шрифти та кольори, візитні картки (особисті та
корпоративні), фірмові бланки, договори (загальний, факсимільний), конверти,
папки і ін.

1.3 Характеристика виразних засобів композиційного

вирішення
Марку фірми найчастіше називають фірмовим знаком. Він зазначає, що
випуск даного товару або надання будь-якої послуги здійснюється фірмою-
власником даного знака. Його можна зустріти на продукції цієї компанії,
 11

фірмових бланках, на машинах, будинках, що належать їй, одязі її працівників

тощо. Він формує графічний або словесний образ марки. Фірмовий знак
створюється як назва підприємства або організації, елементарний графічний
символ (наприклад, певної конфігурації геометрична фігура) або комбінований
спосіб, ініціал або монограма. Прикладом сучасного застосування елементів
фірмового стилю на упаковці є реклама на поліетиленових пакетах, що
трапляється нині на кожному кроці. Значна кількість підприємств (навіть
українських) замовляє спеціальні фірмові пакети з товарними знаками, слоганом,
адресою і телефоном. Така форма упаковки робиться яскравою, інтенсивною за
кольоровими сполученнями. Логотипи стали невід’ємною частиною будь якої
компанії , яка рекламуе свій продукт , або тільки збираеться користуватися
послугами рекламних агенств .

Фірмовий стиль складаеться з наступних складових :

· Візитна картка
· Фірмовий бланк
· Логотип
· Текстовий знак
· Конверт
· Колірна палітра (фірмові кольори)
· Фірмовий шрифт
Різні компоненти у різному поєднанні можуть використовувати для створення
свого особистого іміджу як великі, так і малі фірми. Фірмі, яка тільки
започаткувала свою діяльність, не дуже необхідні папки з фірмовим стилем,
можна обійтись звичайним скорозшивачем. А ось логотип (графічний або
текстовий) необхідний (причому, якщо ви не хочете, щоб розроблений і
розкручений вами логотип або торгову марку використали в своїх цілях
конкуренти, варто заздалегідь подбати про його реєстрацію), якщо фірма
збирається існувати на ринку серйозно та надовго . До фірмового стилю
 12

належить також сучасний стиль містобудування. В економічно розвинутих

країнах будівлі суто функціонального призначення будуються за однаковим
стандартом, що виконує роль своєрідної упаковки. Це, ясна річ, зменшує
мальовничість пейзажів, зате є запорукою певної якості, гарантією, що такого
роду «упаковки» відповідають тому, чого від них очікують. «Упаковані» в
однаковий дизайн готелі, ресторани, мотелі та бензозаправки обіцяють
стандартне, а отже, якісне обслуговування.
Також існують додаткові , але не обов’язкові компоненти фірмового стилю ,
такі як:
· Рекламний символ фірми (визначений персонаж або образ, закріплений за
фірмою, який виражає суть її діяльності)
· Папка
· Буклет
· Плакат
· Сувенірна продукція
· Пакування (або пакувальний папір)
· Інформаційний лист і прайс-лист
· Сайт в мережі INTERNET
· Пакети
· Зовнішня реклама
· Оформлення інтер'єру
· Оформлення автотранспорту
Хоч ці компоненти не настільки важливі , але їх ефективність від цього не
зменшуеться . Інколи достатньо використання навіть одного компонента для
досягнення чудового ефекту . Неодноразово продукти зі скромним вкладом у
рекламу і виробництво ставали хітами. Адже головна складова стилю дуже
влучно потрапляла у ціль . Також не останнім містом грала роль психологічна
складова , адже успішним можна рахувати той дизайн , який визвав позитивний
емоціональний відклик у людей. [22, c. 81-83].
Вимоги до товарного знака:
 13

1. Простота — передбачає відсутність великої кількості складних ліній,

дрібних деталей і т.п. Щодо словесного знака, існує точка зору, що
оптимальний розмір знака — 2-3 склади або 3-7 літер.Але завжди є
виключення.
Все геніальне — просте. Цю відому істину ще раз підтвердила фірма
Селдом (від англ. seldom — рідкість), що побудувала рекламу, обігравши свою
назву протягом декількох місяців на телебаченні, виділившись серед безлічі
фірм, що так само, як і вона, торгують комп'ютерною технікою. Шрифт,
вибраний для логотипу фірми, також був простим, стандартним.
2. Індивідуальність (оригінальність) — надає можливість відрізнити один
товар від іншого, одну фірму від іншої фірми. І, безумовно, будь-яке
тиражування ідеї не сприяє цьому. Так, ностальгія по колишньому
аристократизму, а може потяг до самовизначення новоявлених президентів фірм,
призвели до того, що в перші роки створення приватних фірм в Україні десятки
з них обрали своїм товарним знаком стилізовану корону.
3. Зовнішній вигляд, а для словесного знаку ще і звучність, легкість
вимовлення.
Йдеться не тільки про якість графіки, але і про емоційне сприйняття знака.
Спеціалісти застерігають від використання в мусульманських країнах знаків, в
яких хоч якось "вгадується" хрест[20, c. 104-107]. Слід враховувати і те, як
сприйматиметься знак в різному оточенні — на ділових паперах чи виконаний за
допомогою газоосвітлювальних трубок, або якщо його перевернути. Адже не
виключено, що споживач випадково може побачити знак "не з того боку".
Розміщений на обкладинці книги товарний знак однієї фірми необачно був
перевернутий на 180 градусів, що привело до зміни суті змісту, вкладеного в
фірмовий знак.
Привабливість словесного знака забезпечується також його звучністю,
легкістю у вимові та не-тривіальністю змісту.
Додамо, що слова-назви із звичайними для нас коренями за кордоном
сприйматимуться як невдалі або навіть вульгарні. Наприклад, небажані назви, до
 14

яких входять літери "ж", "щ" через відсутність в європейських мовах аналогічних
звуків. Що ж до кореня "снаб", ("snab") для французів він асоціюється зі "snob"
(сноб), а "пром" ("prom") — це бал в університеті або коледжі на жаргоні
американських студентів.
4. Охороноздатність.
Саме виконання цієї функції з допомогою товарного знака вимагає від
працівників фірми знання законодавства країн, на ринках яких передбачається
продавати товар.
Щодо фірмових кольорів, то вони несуть не тільки естетичне навантаження
(рожевий колір "Oriflame", червоно-білий "Кока-Кола"), а також певну рекламну
функцію для вирізнення товарів серед аналогів-конкурентів. Поява того чи
іншого кольору зовсім не випадкова. Традиційно вважається, що золотий колір
— символізує добробут, а зелений — динамічне зростання і т.п. Щоправда,
мають місце і національні нюанси сприйняття кольорів. Наприклад, блакитний
для китайців — один з траурних кольорів, а в Індії — символ правдивості[21, c.
56-58].
 15

2 ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ТА ТЕХНІК ВИКОНАННЯ

2.1 Характеристика матеріалів.
На стадії макетування , вперше заходить розмова про матеріал. Для
початку треба вирішити , з якого матеріалу буде макет , адже існує багато різних
концептів, в котрих матеріали дуже сильно варіюється . Найчастішими є випадки
, коли на стадії розробки папір виступає головним матеріалом для макету . Але і
тут все не так просто, адже є різновиди паперу , від чого розширюється
асортимент його плотності , фактури та властивостей.
Наприклад Царська Росія в чомусь навіть випереджала країни Європи і
Америки. Особливу довіру у покупців викликали вишукані коробки та футляри.
Майстри славної школи Фаберже вкладали годинник в футляр "яйце", а перстень
міг служити мініатюрну табакерку.
Досвід ювелірів перейняли бакалійники, спаковуючи чай, печиво, цукерки
в металеві і картонні коробки, виконані у формі будиночка або кошика. Такі
коробки старанно розписувалися.
Уже в ті часи упаковка враховувала психологічні аспекти. Оскільки 80%
покупців складали жінки, упаковка того часу мала кілька міщанський стиль
численні дитячі голівки, вусаті військові, важкі дівиці.
Сучасні функції упаковки значно ширше:
-уберегти товар від псування і пошкоджень;
-забезпечити створення оптимальних для продажу одиниць товару (певної
ваги, обсягу)
-забезпечити створення раціональних одиниць для транспортування,
складування, навантаження товарів;
-бути рекламою і носієм інформації про товар.
-Важливість упаковки пояснює істотні витрати на неї - в середньому 10%
роздрібної ціни, а для косметичних виробів навіть більше 40%.
Основними матеріалами для виготовлення упаковки є: деревина, алюміній
і жесть, тканина, скло, полімери, целофан, папір.
 16

1. Деревина:
Застосовуються для виготовлення великих і малих ящиків, піддонів для
зберігання різних овочів і фруктів. Також з деревини виробляють фанеру, яка
використовується для виробництва багатообіговоі тари. Папір, як відомо,
гнучкий, не розтягується, термостійкий, придатний для друку, недорогий. Однак,
він має погані бар'єрні властивості для води, газу, запахи, які не термоскло ється.
Папір використовується для обгортання продуктів, виготовлення етикеток.
Папір підвищеної щільності, наприклад, так званий крафт-папір,
використовують для упаковки або виробництва багатошарових мішків.
Найчастіше в Європі використовують такі породи дерева: біла і червона
ялина, вільха, кінський каштан, сосна, біла верба, тополя.
2. Алюміній і жерсть:
Використовуються для виробництва жорстких і напівжорстких
контейнерів, кришок, аерозольних балончиків.
3. Тканини
Найчастіше використовується джут товари з рослин сімейства липових, для
мішків під основні продукти харчування (зернові, борошно, картопля, рис).
Такі мішки "дихають", що дозволяє зберігати в них продукти, що вимагають
природної вентиляції.
4. Скло:
Існують три категорії упаковки зі скла
для парфумерії та косметики, для харчових продуктів, для фармацевтики.
Широке застосування скла пояснюється його здатністю протистояти впливу
хімічних речовин. Скло хімічно інертне, прозоре, легко переробляється.
В упаковці використовуються такі основні типи ємкостей зі скла : фляжки,
пляшки, банки (для спиртних і безалкогольних напоїв, молочних продуктів,
рослинного масла, джемів і т.п.);
флакони і ампули (в парфумерній та фармацевтичній промисловості).
5. Полімери. З пластика виготовляють:
 17

-тару для рідини, бочки, бідони;

-ящики і кошики для харчової промисловості (в тому числі для транспортування
пляшок)
-коробки, футляри, банки;
-пляшки, флакони, конверти, мішечки.
В останні роки полімери відіграють важливу роль в упаковці. Серед
найбільш поширених їх видів:
поліетилен (PE), поліпропілен (РР), поліаміди, ацетат целюлози, полівініловий
спирт, полістиролові смоли, поліуретан та ін.
Поліетилен, в основному, використовують для виробництва сумок,
дешевого обгорточного матеріалу, мішків для промислового упаковки, упаковки
швидкозаморожених продуктів, хлібопродуктів.
Поліпропілен сьогодні вважається найбільш прогресивним пакувальним
матеріалом. В основному його використовують для упаковки макаронних
виробів, сухих сніданків, тютюнової продукції, косметики та парфумерії, ліків,
молочних продуктів. Целофан - плівка з целюлози, був відкритий на початку
століття. Його основні властивості - високий ступінь прозорості, глянець,
термостійкість, ламкість при низькій температурі, придатність для друку,
термосклеіванія, низькі бар'єрні властивості.
Целофан використовується для одношарової плівки, 6агатошарового
ламінату з поліетиленом, алюмінієвою фольгою.

2.2 Характеристика інструментів та устаткування

Сьогодні в арсеналі парфумерів знаходиться досить широкий спектр
ароматики - більше 6000 найменувань вихідної сировини. До складу одного
тільки парфуму може входити від 30 до 80 різних компонентів. Природно, що і
ціна на кожен з них, в залежності від складності та трудомісткості отримання,
коливається в дуже широкому діапазоні. Сьогодні на допомогу дизайнерам
прийшли високі технології. Замовники парфуму пред'являють до парфумерним
флаконах все більш і більш високі естетичні вимоги. З урахуванням того, що
 18

щорічно на ринку з'являється більше 500 нових ароматів, доля яких невизначена
і час життя на парфумерному ринку ринку непередбачувано, легко уявити собі,
наскільки багато роботи у дизайнерів флаконів. За допомогою 3D принтера
дизайнери студії економлять дорогоцінний час, розробляючи все нові і нові
парфумерні флакони для найбільших брендів. 3D принтер за допомогою
спеціальної смоли вміє матеріалізувати практично будь-яку, навіть саму сміливу
фантазію дизайнера.
Темп праці на фабриці досить інтенсивний і ці вимоги продиктовані
сучасними бізнес-процесами. Кожен день служба доставки поставляє на склад
підприємства десятки концентрованих парфумерних ароматів і колосальна
кількість ректифікованого спирту, суміш яких незабаром перетвориться в
неймовірної краси духи або парфумовані води. Організація роботи всього
цього грандіозного механізму планується відповідно до численних заявками,
які надходять з крупно-оптових і дрібних торгових компаній.
Один з найважливіших етапів виробництва парфумів - це процес
змішування парфумерного концентрату з ректифікованого спиртом. Для цих
цілей використовують величезні ємності різної місткості з високоякісної
інертною нержавіючої сталі. Протягом 15 - 20 днів майбутні духи будуть
«дозрівати» в величезному баку з інертною нержавіючої сталі, званому мовою
парфумерів «кюве» («cuves»). Суміш в баку буде перемішуватися щодня
протягом однієї години. Цей технологічний процес повністю автоматизований:
комп'ютер зробить всю роботу з властивою йому точністю, контроль за роботою
комп'ютера здійснює людина. У гігантських промислових баках поміщається
близько тисячі літрів суміші концентрату з ректифікованого спиртом.
Пропорція, в якій вони будуть змішані в кожному конкретному випадку точно
визначена, завжди дуже точно дотримується і інженерами-парфумерами
зазвичай не розголошується. Проте, якщо говорити про духи, то з такого судини
у тисячу літрів в кінці виробничого процесу вийде близько 6000 літрів елітних
парфумів.
 19

Після того , як емульсію розлили у флакони , підходить час упаковки.

Флакони поміщаються в картонні коробки на пакувальних лініях нового
покоління, які відрізняються високою швидкістю і продуктивністю.
Роботизований пристрій захоплює флакон і точним рухом поміщає його в
коробку. Інший маніпулятор м'якої фетровому накладкою досилає флакон до
самого дна картонної коробки.
Друк плакатів . Великі формати друкують на широкоформатних принтерах
- плоттерах. На сьогоднішній день для друку плакатів використовуються дві
основні технології - цифрова і офсет. Перша застосовується у випадках, коли
потрібно надрукувати невелика (до 200 шт.) Кількість примірників, а також при
термінових замовленнях. Офсетний друк дає можливість оптимізувати витрати
на випуск великих тиражів.
Цифрова технологія передбачає використання професійних принтерів, що
забезпечують високу продуктивність і точну передачу кольору. Оскільки в
даному випадку немає необхідності у виготовленні кліше, отримати перший
примірник можна вже через кілька хвилин після закінчення роботи над оригінал-
макетом.
Офсетний друк виконується на сучасних поліграфічних машинах.
Відмінною особливістю технології є відсутність прямого контакту між матрицею
і папером. Зображення наноситься через проміжний вал, що дозволяє
мінімізувати знос кліше і забезпечує стабільно високу якість кожного
примірника навіть при друку дуже великих тиражів.
 20

3 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ

СТВОРЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ФІРМОВОГО СТИЛЮ
3.1 Обґрунтування та вибір певних композиційних рішень
в створенні фірмового стилю
Початкова концепція фірмового стилю бренду парфумів '' STARGAZER ''
почалася з ідеї того, щоб створити атмосферу таємничості і загадковості,
театральності і парадоксальною пристосованості до життя. Аромати
скомпоновані іронічно й затійливо, яскраво, з безліччю нюансів і граней. Вони
покликані розривати шаблони буденності, при цьому залишаючись утилітарним
продуктом.
Концепція логотипу полягає в тому, що закореніла в прямому сенсі слова
структура - дерево, плавно переходить в активні щупальці, які символізують
перехід з інертного в рухливе. Мета логотипу передати відчуття причетності до
чогось особливого, щоб зацікавити потенційного покупця і змусити його відчути
себе частиною чогось неординарного. Нинішні канони занадто зациклені на
ідеальному, ідеальні товари для ідеальних людей. В якійсь мірі це стає
ідеологією. А нинішній логотип як би іронічно натякає, що даний продукт
створений звичайними людьми, і не заганяє покупця в рамки канонів. У логотипі
відсутні ознаки величі і буржуазності, щоб бути ближче до людей. Від чого він
максимально спрощений і трансформований. Так як найперша версія логотипу
представляла себе як гравюра (рис.1), від чого відразу з'являлося відчуття
старовини, ще більше колориту додавало назва французькою, що ще більше
віддаляло від початкової концепції, викликаючи швидше казкові асоціації, ніж
розриваючі шаблони (рис. 2). Так само як сам логотип, було трансформовано і
назва, таким чином, спочатку бренд парфумів іменувався в дослівному перекладі
як «Я піду», що відкривало поле для домислів і фантазій, але з точки зору
маркетингу не тих, які б сприяли комерційному просуванню. З цього назва була
змінена, логотип спрощений і трансформований, від чого довелося згодом
змінюватися і упаковці з плакатами.
 21

Кольорова гамма фірмового стилю витримана в переважно холодних

відтінках. В якійсь мірі навіть відображає якусь похмурість і сум , що на руку
концепції бренду. Не останнім місцем в запахах перегукуеться футуризм, з
надіями на майбутнє без чітких канонів і фейків, де особистість має право на
будь-які емоції, в тому числі і смуток, образу, заглибленість у себе, адже
малоусвідомлюваний багатьома, але факт, що заперечення «негативних» емоцій
дуже сильно позначається на продуктивності, достатку життя і насолоді
моментом. Аромати підштовхують особистість бути і відчувати себе прекрасним
у всіх своїх проявах.
У фінальному вигляді логотип ділиться на дві симетричні частини (Рис.3).
По центру розташовано назву яка і виступає в якості закоренілої структури, так
як елемент стовбура дерева був прибраний для цілісності композиції. Надалі
елементи логотипу були використані також на плакатах.
У кожного гарного фірмового стилю є своя філософія, а кінцева глобальна мета
- це щасливий і задоволений покупець. Дана продукція допомагає змінити
ставлення до себе і світу навколо. Щастя - це стан інтелекту, а фірмовий стиль,
каталізатор для несвідомого бажання змінюватися.
Стилістичну зміну зазнала і упаковка, вона із самого початку була
горизонтальною і білою (Рис. 4), але стала вертикальною і кольори якої стали
відображати настрій ароматів. Незмінними залишилися обличча (Рис.5,6,7), що
розташовувалися на поверхні. Вони так само передають настрій і ідею аромату,
викликаючи до нього інтерес. Їхні обличчя були взяті з здійснених фотосесій.
Опрацьовані і доведені до товарного вигляду були в Photoshop. Спочатку
створення облич було не цілеспрямованим процесом , а швидше робота з вже
наявним матеріалом по натхненню . Створення супроводжувалося довгою
низкою невдалих експериментів (Рис. 8). А якщо дивитися в самий початок, то
можна побачити, що для оформлення упаковки використовувалася звичайна
фотографія (Рис.9), цей варіант і був відправною точкою до підсумкового
результату.
 22

Сама упаковка представляє з себе коробку з картону. Упаковка спрямована

спонукати покупця зробити емоційний подарунок близькій людині. Парфуми -
це творці емоцій, вони можуть зруйнувати чужу казку, тут же створивши свою,
власну, яка буде відповідати нерратівам носія. Флакон парфумів виконаний
мінималістично, проста прямокутна форма готова служити дороговказуючим
каменем для людини, який його тримає. Тут задіяний принцип мінімалізму -
проста форма, що підкреслює невгамовний ансамбль ароматів. Сам флакон
прозорий, чого не скажеш про есенцію в ньому. Відтінок який наповнює флакон,
розповідає про характер аромату. Все це створено для того, щоб максимально
спростити візуальні відмінності між флаконами.
Початкова версія флакона (Рис. 10) кардинально різнитися з підсумковою,
що так само не дивно. Форма з широкої і вузької змінилася на об’ємну
прямокутну. Есенція знайшла відтінок, флакон в цілому став більш утилітарним.
Об'єм посудини становить 50 мілілітрів.
В цілому фірмовий стиль цього бренду парфумів швидше динамічний, ніж
статичний, так як часто фігурують елементи логотипу. Основним типом
зовнішньої реклами для даного продукту є великогабаритний плакат. Бувають
табло нестандартного розміру і форми, виготовлені за особливим замовленням.
Товарний знак, що відрізняється високою рекламоздатністю, дозволяє виділити
і донести до рекламної аудиторії унікальність чи іншу споживчу властивість
товару або відразу декілька характеристик його властивостей. У випадку з
логотипом парфуму, виділяється відразу кілька якостей, які докладно
описувались вище . Под асоціативної ємкістю товарного знака розуміється його
здатність викликати певні асоціації у споживачів завдяки застосуванню у
словосполученнях та графічних символах спеціально підібраних вербальних або
візуальних елементів. [21, с.65]
Фірмовий колір також є найважливішим елементом фірмового стилю.
Колір робить елементи фірмового стилю більш привабливими, вони краще
запам'ятовуються, дозволяють зробити сильний емоційний вплив. За деякими
типами продукції і послуг конкретні кольори закріпилися досить міцно. При
 23

цьому можна назвати стійкі асоціації всієї діяльності, пов'язаної з морем і водою,
з блакитним кольором; авіації - з сріблястим; рослинництва і продуктів його
переробки - з зеленим. В даному випадку фірмовий колір - блідо-фіолетовий,
колір ілюзій, загадковості, іноді депресивності. Грамотно створений фірмовий
стиль, візуальний концепт якого буде знаходити вираз у кожному макеті . У будь-
якому макеті присутні їх константи: кольору, орнамент. . І споживач, навіть
мигцем глянувши на вивіску, рекламний щит або банер в Інтернет, розуміє, що
під цими носіями ховається лише один бренд.

3.2 Технологічна послідовність підготовчих, допоміжних

та головних процесів роботи
В першу чергу створюється загальний план дій , де детально розглядається
ідея ,концепт . Пошук ідей може зайняти найбільше часу , через те , що чим більш
продумана концепція , тим більше матеріалу для роробки. Влучність дизазайну
визначає , наскільки природним у своему прояві буде кінцевий результат.
Успішним фіромовим стилем можна вважати той , який буде виглядати не
примушенним , повністью підкресливши продукт , який він уособлює .
Потім вирішується в якій кольоровій гаммі буде фірмовий стиль.
Колористика грає не останню роль у презентабельності фірмового стилю.
Свідком цьому слугують велика кількість мінімалістичних дизайнерских
розробок , які проте створюють незабутнє враження. Мінімалізм у своему прояві
набагато важкіший , так як не стерпить наймаліших пригрішень. Все повинно
бути досконалим, тому що недалу композицію , чи підбір кольорів зовсім не буде
походити на родзинку стилю , чтого не скажешь наприклад, про
деконструктивізм .
Далі розробляються перші начерки , для цього задіяна програма
”Photoshop” . Шукається форма , співвідношення окремих елементів. Велике
значення треба приділити визначенню стилю , в якому буде виконано обличча
бренду , чи продукту. Потім , коли чорнові варіанти розробленні , вибирається
 24

найоптимальніший , щоб потім його трансформувати. Тут найчастіше і

трапляюется головний поворот у створенні успішного фірмового стилю , так як
треба сопоставити всі чинники стосуємі бреда і його концепціі загалом. Коли
фінальний варіант розробився , робиться макетування вже у фізичному виді. Тут
політ фантазії розкриваеться на повну , так як зараз існують 3-D принтери , які
дозволяють реалізувати найсміливіші фантазії. Коли всі етапи завершені ,
матеріал відправляється у масове виробництво.
 25

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
У сучасній швидко змінюваній економічній ситуації неможливо досягти
позитивних результатів, не плануючи своїх дій, не прогнозуючи наслідків.
Планування потрібне будь-якій організації, яка збирається здійснювати певні дії
в майбутньому. Вони змушені шукати такі форми та моделі планування, які б
забезпечували максимальну ефективність рішень, які приймаються.
Успіх у світі бізнесу вирішальним чином залежить від трьох елементів:
1. Розуміння загального стану справ на даний момент.
2. Уявлення того рівня, якого ви збираєтесь досягти.
3. Планування процесу переходу з одного стану в інший.
В Україні зростає кількість замовників, яких цікавлять послуги графічного
дизайну. В першу чергу це ті підприємства, що потребують реклами. Сьогодні
афіша та плакат найбільш розповсюджений вид зовнішньої реклами. Саме тому
яскраві, привертаючі увагу дизайном та якістю поліграфії, ці продукти дизайну
ще надовго збережуть свої ведучі позиції на рекламному ринку.
Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна
ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію
(виконує роботу або надає платні послуги). Підприємство або фірма є
юридичною особою, має закінчену систему обліку та звітності, самостійний
баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також
товарний знак у вигляді певного терміну, символу малюнка або їх комбінації.
Для успішної діяльності студії графічного дизайну в сьогоднішніх умовах їй
необхідне сучасне устаткування, графічні станції з кольорокаліброваними
моніторами. Для їх придбання необхідні значні фінансові вкладення.
В економічній частині дипломного проекту розглядається створення
нового підприємства. Основна увага приділяється розрахунку основних
економічних показників, що характеризують ефективність діяльності
підприємства надання послуг у сфері дизайну.
Вихідні дані:
 26

1. Підприємство є платником податку на прибуток

2. Запланований обсяг реалізації:
- замовлень (N) -7500 шт.
- середня вартість одного замовлення з ПДВ (ЦПДВ) - 640 грн.
3. Заплановані витрати, грн.:
- сировина та матеріали (Вс) - 531343 грн.
- паливо та енергія (Вен) – 367821 грн.
- заробітна плата (Зп) – 1328688 грн.
- нарахування на соціальне страхування (Вс.с) – 292311 грн.
- загальновиробничі витрати – 339096 грн.
Виробнича собівартість (Св) – 2859259 грн.
- комерційні витрати (Вк) – 198356 грн.
- загальногосподарські витрати (Вз.г) – 283892 грн.
Повна собівартість (Сп) – 3341507 грн.

4.1 Розрахунок основних показників господарської діяльності

Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність
застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві.
Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для
підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для його
досягнення.
Формування ціни товару відбувається під впливом певних обмежень. З
одного боку – ціна виробленого фірмою продукту має дати прибуток, тобто вона
не повинна опускатися нижче певного допустимого рівня. З іншого боку,
надмірно висока ціна може негативно вплинути на попит, і товар ніхто не
купуватиме, а послуги не замовлятиме. З цього випливає що головними
чинниками під впливом яких формується ціна є:
- собівартість продукції;
- виняткові якості, відмінності, особливості, що приваблюють покупця;
 27

- ситуація на ринку, де аналогічний товар пропонується іншими фірмами-

конкурентами. [3, стр 55]
Встановлення ціни регулюється загальноприйнятими методами.
Підприємство вибрало метод ціноутворення „за рівнем поточних цін”, але
в різних ситуаціях ціна може гнучко коливатися в залежності від замовника.
Мається на увазі метод встановлення цін зі знижками для приваблення постійних
клієнтів і оптових замовників.
Буде доцільно використовувати рекламні заходи для поширення
інформації про фірму, і підтримці позитивних емоцій у клієнта і громадськості.
Реклама - це цілеспрямований інформативний вплив опосередкованого
характеру на споживача для просування товару чи послуг на ринок збуту.
Для того, щоб зробити висновки про діяльність підприємства необхідно ввести
показник, який би прямолінійно відображав результати цієї діяльності. Таким
показником у господарській діяльності є рентабельність.
Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи
підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до
витрат.
При обчисленні рентабельності необхідно враховувати наступні пункти:
1. Ємність ринку - кількість продукції, що може бути реалізована на ринку
2. Відсоток охоплення ринку - частка нашої продукції на ринку (умовно
приймаємо 100%)
3. Виробнича програма - кількість продукції, що буде виготовлена
підприємством за рік (7500 шт.)
4. Відпускна ціна (ЦПДВ) - ціна одиниці послуги (замовлення) з урахуванням ПДВ
(640 грн.). Суму ПДВ можна розрахувати за формулою 4.1:
∑ПДВ=ЦПДВ(Q)х20%:120% (4.1)
∑ПДВ= 640х20%:120%= 106,6 (грн)
Ціна одиниці виробу без ПДВ розрахувується за формулою 4.2:
ЦбезПДВ= ЦПДВ-∑ПДВ (4.2)
ЦбезПДВ= 640 – 106,6 = 533,4 (грн)
 28

5. Виручка від реалізації (Q):

Q= ЦПДВхN (4.3)
Q= 640 х 7500 = 4800000 (грн.)
6. Витрати на виробництво (2859259 грн.)
7. Комерційні витрати - витрати на дослідження товарного ринку, рекламу,
просування товару на ринок.
Під дослідженням товарного ринку розуміється дослідження ринку
окремого товару або групи товарів. Дослідження ринку ставить своїми цілями
вивчення співвідношення попиту і пропозиції на товар, визначення ємності
ринку, визначення частки конкурентів на ринку, сегментацію ринку, визначення
кон'юнктури ринку.
Під просуванням розуміється сукупність різноманітних видів діяльності
щодо доведення інформації про продукт до потенційних споживачів і
стимулювання в них бажання його купити.
Просування продукту здійснюється шляхом використання у визначеній
пропорції реклами, методів стимулювання збуту (продажів), персонального
продажу і методів зв'язку з громадськістю.
Реклама - будь-яка оплачувана форма не персональної презентації і
просування ідей, товарів і послуг, здійснювана конкретним замовником.
Поскільки підприємство тільки починає виходити на ринок, витрати у напрямку
здійснення реклами є доцільними.
Виставки і ярмарки займають значне місце в просуванні товару, послуги.
Їх перевага – дати можливість покупцям уявити товар у справжньому вигляді, а
також у дії. У будь-якому випадку відвідувачі приходять у павільйони з ясно
вираженим наміром дізнатися щось нове для себе, і таке відношення активно
сприяє впровадженню на ринок нових товарів і послуг.
Під персональним продажем розуміється усна презентація товару з метою
його збуту в розмові з одним чи декількома потенційними покупцями. Це
ефективний інструмент просування продукту на визначених етапах його збуту,
 29

особливо для створення в покупців сприятливого відношення до запропонованих

продуктів, у першу чергу до продукції виробничого призначення.
Таблиця 4.1
КОМЕРЦІЙНІ ВИТРАТИ
Загальні комерційні витрати Значення, грн. Частка, %
1 2 3
1. Реклама 39671 20
2. Маркетингові дослідження 9917 5
3. Розробка нових послуг 39671 20
4. Заходи «Паблік Рилейшнз» 19835 10
5. Подарунки постійним клієнтам 9917 5
6. Участь у виставках, ярмарках 59506 30
7. Підвищення якості обслуговування
19835 10
клієнтів
Разом видатків: 198356 100

8. Загальні витрати – комерційні витрати, витрати на виробництво,

загальногосподарські витрати:
Взаг=Св+Вк+Вз.г (4.4)
Взаг=2859259 +198356+ 283892= 3341507 (грн.)
9. Податок на додану вартість (ПДВ) (див. формулу 4.1):
∑ПДВ= 4800000 х 20:120 = 800000 (грн.)
10. Загальний прибуток підприємства обчислюється по формулі 4.5:
Пзаг=Q-Взаг-∑ПДВ (4.5)
Пзаг= 4800000 – 3341507-800000 = 658493 (грн.)
11. Податок на прибуток (ставка 18%):
ПП= Пзаг х18%:100% (4.6)
ПП= 658493х18%:100%= 118528( грн.)
12. Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства:
 30

Ппід=Пзаг-ПП (4.7)
Ппід= 658493– 118528 = 539965( грн.)
Прибуток є показником, що характеризує економічну ефективність
виробництва і відображає ступінь використання матеріальних, трудових коштів
підприємства; розрахунковий показник від величини якого залежать фінансова
стійкість підприємства, розмір його фондів економічного стимулювання, а отже
і рівень матеріальної зацікавленості працівників, розвиток технічної бази
підприємства.
Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів
прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток – це весь прибуток
підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування і
розподілу.Він поступає в повне розпорядження підприємства і використовується
згідно з його статусом і рішенням власника.
Таблиця 4.2
ПЛАН РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Норми відрахувань та
Показники Сума, грн.
ставки податків, %
1 2 3
1. Загальний прибуток Формула 4.5 1458493
2. Податок на прибуток Формула 4.6 262528
3. Прибуток, що залишається в 1195965
Формула 4.7
розпорядженні підприємства
4. Відрахування в резервний фонд
10 119596
підприємства
5. Відрахування в фонд розвитку
50 597982
виробництва
6. Відрахування в фонд соціального
40 478386
розвитку
 31

13. Рентабельність продукції:

Рп=Пзаг : Взаг х 100% (4.8)
Рп= 658493 : 3341507 х100% = 19,7%
Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тому числі
прибуток від основної діяльності, є важливими показниками. Однак вона не
може характеризувати рівень ефективності господарювання.
Прибуток - це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу
підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької
діяльності.
Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства,
отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. По-перше,
витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто
собівартість продукції (робіт, послуг). По-друге, витрати можна розглядати як
авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та
фінансово-господарської діяльності підприємства. Співвідношення прибутку з
авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як
рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність
означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції
(робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ
у цілому як суб'єктів господарської діяльності.
Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням
прибутку.Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості,
що вимірюється у відсотках.
Різні варіанти рішень, що приймаються при визначенні прибутку,
поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності,
зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності. У
найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість
або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих
видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів
господарської діяльності. ). По-друге, витрати можна розглядати як авансовану
 32

вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-

господарської діяльності підприємства. Дохідність підприємств, організацій,
установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності.
По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований
капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності
підприємства. Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними
витратами характеризує таке поняття, як рентабельність.
Розраховані показники подамо у зведену таблицю 4.3.
Таблиця 4.3
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
№ Показники Одиниці Значення показника
п/п вимірювання
1 Ємність ринку шт.
2 Відсоток охоплення ринку % 100
3 Виробнича програма шт. 7500
4 Відпускна ціна грн. 640
5 Виручка від реалізації послуг, грн. 4800000
продукції
6 Витрати на виробництво грн. 2859259
7 Комерційні витрати грн. 198356
8 Загальні витрати грн. 3341507
9 Сума ПДВ грн. 800000
10 Загальний прибуток підприємства грн. 658493
11 Податок на прибуток грн. 118528
12 Прибуток, що залишається у грн. 539965
розпорядженні підприємства
13 Рентабельність продукції % 19,7%

Обсяг реалізації замовлень та послуг склав 7500 штук. .

 33

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами

характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому
розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і
реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність
підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності.
На основі цих даних подамо в таблиці необхідну кількість основного і
допоміжного устаткування, їх найменування та визначимо суму коштів, будуть
витрачені на придбання нового обладнання.
Таблиця 4.4
РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НЕОБХІДНОГО УСТАТКУВАННЯ
Кількість Загальна вартість,
Найменування обладнання
одиниць грн.
1 2 3
Основне устаткування:
Струменевий принтер 3 19500
Плоттер 3 33000
Фотонабірний автомат 2 636840
Допоміжне устаткування: - -
Стіл 6 30000
Стілець 5 4500
Комп’ютер 4 60000
Графічний планшет 3 15000
Сканер 4 16000
Принтер 3 18000
Інше - -
Разом вартість устаткування (Воф): 832840
Тепер маємо змогу розрахувати плановий рівень загальної рентабельності.
У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає
прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт,
 34

послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у

цілому як суб'єктів господарської діяльності. ввідношення прибутку з
авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як
рентабельність. забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності
підприємства. Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними
витратами характеризує рентабельність. У найширшому, найзагальнішому
розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і
реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність
підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності.
Таблиця 4.5
ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАГАЛЬНОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Вихідні дані або Одиниці Значення

Показники
порядок розрахунку вимір. показника
1 2 3 4
Загальний прибуток (Пзаг) Таблиця 4.2 грн. 1458493
Вартість основних виробничих
Таблиця 4.4 грн. 832840
фондів (Во.ф)
Вартість нормованих оборотних Вс+Вен= 531343
грн. 899164
засобів (Во.з) +367821
Пзаг : (Во.ф +Во.з) х
Загальний рівень
х100%= 1458493 : % 84,2
рентабельності
(832840+899164) х100%
4.2 Визначення точки беззбитковості
Рівень беззбитковості по кожному виду продукції визначається виходячи з
середнього рівня цін без податку на додану вартість. У зв'язку з тим, що при
наявності декількох видів продукції, що випускається, на підприємстві
розділити витрати на постійні і змінні дуже складно, то за постійні витрати
приймають найбільший планований рівень накладних витрат, розподілений по
видах продукції відповідно до частки основної заробітної плати в загальному
 35

фонді заробітної плати в перший рік діяльності. Саме такий підхід дозволяє
визначити скільки продукції кожного виду необхідно продати для досягнення
беззбитковості фірми. Також використовується традиційний підхід при
визначенні точки беззбитковості в умовах випуску/продажу декількох видів
виробів - визначення крапки беззбитковості на одну гривню товарної продукції.
Для знаходження точки беззбитковості необхідно мати значення
наступних величин:
1. Умовно-постійні затрати (УП) - затрати на утримання та експлуатацію
приміщення, обладнання, організацію виробництва, управління.
УП = Вз.г + Вк (4.9)
УП = 283892 + 198356 = 482248 (грн.)
2. Умовно-змінні затрати (УЗ) - це затрати, загальна сума яких за певний
час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої
програми.
УЗ= (Вс + Вен + Зп + Вс.с) : N (4.10)
УЗ = (531343+367821 + 1328688+292311) : 7500= 336(грн)
Розрахуємо точку беззбитковості виробництва (V):
V = УП : (Цбез ПДВ-УЗ) (4.11)
V = 482248: (533,4 – 336)= 2442,9(грн)
Критичним об’ємом виконання замовлення, вище якого виробництво стає
рентабельним, є 2442 штуки.
Критичний обсяг виробництва (точку беззбитковості) можна визначити і в
грошовому вимірі (Q’), що є більш прийнятним для багатопродуктного
виробництва. У цьому разі:
Q’ = V х Цбез ПДВ (4.12)
Q’ = 2442,9 х 533,4 = 1 303 042 (грн)
Зробивши необхідні розрахунки планово-економічних показників
діяльності підприємства, зроблено висновок , що з наявних вихідних данних
повна собівартість підприємства складає 3341507 грн. Виробнича собівартість
2859259 грн.,з них нарахування на соц. страхування склало 292311 грн.
 36

Ціна за одиницю товару (послугу) з ПДВ вийшла доволі непоганою й

склала 640 грн. Виручка від реалізації продукції становить 4800000 грн.,з неї
витрати на виробництво становить трохи більше половини 2859259 грн.
Загальний прибуток підприємства вийшов дуже непоганий 1458493 грн.
Враховуючи ставку на прибуток 18%, податок на прибуток має бути сплаченим
у розмірі 262528 грн., а чистий прибуток, що залишається у розпорядженні
підприємства, становить 1195965 грн. Відрахування у резервний фонд
підприємства 10% або 119596; фонд розвитку виробництва 50% або 597982 грн;
фонд соціального розвитку 40% або 478386 грн.
Розрахувавши основні показники господарської діяльності, вирахувано
рентабельність продукції, яка склала 43,6%. Визначено суму витрат на
устаткування 832840 грн.
Вартість нормованих оборотних засобів склала 899164 грн. З цих
показників вирахувано, що загальний рівень рентабельності підприємства
становить 84.2%, а рентабельність виробничих фондів 175.1%.
Зробивши висновок з даних розрахунків, можна побачити, що вони
достатньо високі для перспективного розвитку підприємства.
 37

5 ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Аналіз стану умов праці графічного дизайнера
5.1.1 Аналіз стану умов праці графічного дизайнера

Аналіз і оцінка стану умов та безпеки праці - це обов’язкова складова

роботи керівництва адміністративно-територіальної одиниці, галузі,
підприємства (підрозділу) щодо планування відповідних заходів з охорони
праці. На підприємстві аналіз і оцінка стану умов та безпеки праці
здійснюється на підставі наступних загальних показників:

- рівень виробничого травматизму;

- рівень професійних захворювань пов’язаних з умовами праці;

- кількість працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-

гігієнічним нормам;

- кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про

охорону праці;

- кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативно-

правових актів з охорони праці;

- кількість будівель та споруд, технічний стан яких не відповідає будівельним

нормам і правилам;

- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- забезпеченість працівників санітарно-побутовими приміщеннями;

- витрати на покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого

середовища;

- витрати на відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та

професійних захворювань, що пов’язані з умовами праці;

- витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій, нещасних випадків

та професійних захворювань.
 38

Виробниче середовище — це середовище, де людина здійснює свою

трудову діяльність (предмети праці, знаряддя праці, продукти праці, умови
праці).
Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники
виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі
виробництва:
- фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні; зусилля,
пов’язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль
управління механізмом протягом певного часу);
- нервове напруження (складність розрахунків; особливості вимоги до якості
продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям; небезпека
для життя і здоров’я людей під час виконання робіт; особлива точність
виконання);
- робоча поза (положення тіла людини та її органів відповідно до засобів
виробництва);
- монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних
операцій, дій, циклів);
- температура, вологість, теплове випромінювання;
- забруднення повітря;
- виробничий шум;
- вібрація, обертання, поштовхи;
- освітленість у робочій зоні.
5.1.2 Опис процесу праці графічного , обладнання та
характеристика матеріалів, які несуть потенційну загрозу безпеки
життєдіяльності .
В першу чергу створюється загальний план дій , де детально розглядається ідея
,концепт . Вирішується в якій кольоровій гаммі буде фірмовий стиль. Робота
проходить в офісі за компьютером, або вручну робляться скетчи. Потім
розробляються перші начерки , для цього задіяна програма ”Photoshop” .
 39

Шукається форма , співвідношення окремих елементів. Потім , коли чорнові

варіанти розробленні , вибирається найоптимальніший , щоб потім його
трансформувати. Коли фінальний варіант розробився , робиться макетування
вже у фізичному виді. Коли всі етапи завершені , матеріал відправляється на
друк.
5.2 Організаційно-технічні заходи з поліпшення умов праці.
5.2.1 Організування місця праці та безпечної роботи графічного
дизайнера . В першу чергу створюється загальний план дій , де детально
розглядається ідея ,концепт . Вирішується в якій кольоровій гаммі буде
фірмовий стиль. Робота проходить в офісі за компьютером, або вручну
робляться скетчи. Потім розробляються перші начерки , для цього задіяна
програма ”Photoshop” . Шукається форма , співвідношення окремих елементів.
Потім , коли чорнові варіанти розробленні , вибирається найоптимальніший ,
щоб потім його трансформувати. Коли фінальний варіант розробився , робиться
макетування вже у фізичному виді. Коли всі етапи завершені , матеріал
відправляється на друк.
5.2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

· Мікроклімат приміщення характеризується температурою, вологістю та

швидкістю руху повітря, інтенсивністю радіації, переважно в інфрачервоній та
ультрафіолетовій областях спектру електромагнітних випромінювань відповідав
установленим нормам і параметрам. Параметри мікроклімату у приміщенні
забезпечували комфортне самопочуття організму. Параметри мікроклімату
закритих приміщень унормовані за санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.
· Освітлення приміщень та робочих місць було забезпечене відповідно до
встановлених вимог. Відносно вікна робоче місце було розміщено так, що
природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувало коефіцієнт
природної освітленості не нижче 1,5 %. Освітленість за штучного освітлення в
площині робочої поверхні становила 300 – 500 Лк. Відношення яскравості
робочих поверхонь було 3:1, а яскравість робочих поверхонь і стін (іншого
 40

обладнання) – 5:1. Робоче місце, обладнане ПК було розташоване так, щоб

уникнути потрапляння в очі прямого світла. Щоб уникнути світлових відблисків
від екрану та клавіатури використане комп’ютерне обладнання з матовою
поверхнею. Для захисту очей від прямого сонячного світла чи джерел штучного
освітлення застосовані захисні козирки та жалюзі на вікнах. Використана
система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення
залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки
потрібні для роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень
освітлення очищалося віконне скло та світильники не рідше, ніж 2 рази на рік, та
своєчасно проведена заміну ламп, що перегоріли. Вікна приміщень мали
регулювальні пристрої для відкривання.
· Дотримані вимоги до рівнів шуму та вібрації. Шум часто є причиною
зниження рівня працездатності, підвищення рівня загальної та професійної
захворюваності, частоти виробничих травм. Шум і стрес є загально-
біологічними подразниками, які негативно впливають на усі органи і системи
організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути
патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-
· Заходи безпеки під час експлуатації інших електричних приладів
передбачають дотримання таких правил: постійно стежити за справним станом
електромережі, розподільних щитків, вимикачів, штепсельних розеток,
лампових патронів, а також мережевих кабелів живлення, за допомогою яких
електроприлади під’єднують до електромережі; постійно стежити за справністю
ізоляції електромережі та мережевих кабелів, не допускаючи їхньої експлуатації
з пошкодженою ізоляцією; не тягнути за мережевий кабель, щоб витягти вилку з
розетки; не закривати меблями, різноманітним інвентарем вимикачі, штепсельні
розетки; не підключати одночасно декілька потужних електропристроїв до однієї
розетки, що може викликати надмірне нагрівання провідників, руйнування їхньої
ізоляції, розплавлення і загоряння полімерних матеріалів; не залишати
увімкненими електроприлади без нагляду; не допускати потрапляння всередину
електроприладів крізь вентиляційні отвори рідин або металевих предметів, а
 41

також не закривати їх та підтримувати в належній чистоті, щоб уникнути

перегрівання та займання приладу; не ставити на електроприлади матеріали, які
можуть під дією теплоти, що виділяється, загорітися (канцелярські товари,
сувенірну продукцію тощо).
5.2.3 Заходи щодо безпеки під час виконання технічної частини
дипломної роботи.
Для поліпшення умов виконання технічної частини дипломної роботи ,
проведено ряд дій :

- Регулярне провітрювання приміщення.

- Виконання технічної частини проводилось при яскравому денному світлі.
- Час від часу не великі перерви .
- Прибирання та підтримка робочого місця в чистоті.
- Робоче місто оргонізоване так , щоь забезпечити максимальний рівень
комфорту .
- Меблі були розташовані з урахуванням напрямку сонячного світла.
5.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях.
5.3.1 Забезпечення пожежної безпеки на виробництві ,
протипожежні та проти вибухові засоби , засоби пожежогасіння.

Під пожежною безпекою об'єкта розуміють такий його стан, за якого з

регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку
пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також
забезпечується захист матеріальних цінностей. Основними системами
комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта є:
система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система
організаційно-технічних заходів. Організаційні заходи пожежної безпеки
передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з
питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні
 42

мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації,

організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної
безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.
До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм,
визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень,
будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи
можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т.
Головною умовою для успішної ліквідації пожежі є швидке повідомлення
пожежно-рятувальної служби про виникнення загоряння.
Для виклику пожежної команди на кожному об’єкті має бути телефонний або
радіозв’язок.
Димові сповіщувачі реагують на появу диму.
Комбіновані сповіщувачі здатні одночасно реагувати на підвищення
температури у навколишньому середовищі і появу диму.
Світлові сповіщувачі мають фотоелемент, що реагує на ультрафіолетову
або інфрачервону частину спектра полум’я. Вогнегасники, установлені за
межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для
експлуатації за мінусових температур, слід знімати на холодний період року. У
таких випадках на пожежних щитах треба вмістити інформацію про місце
розташування найближчого вогнегасника.
5.3.2 Надання першої долікарської допомоги постраждалим (зокрема,
в разі термічних опіків, втрати свідомості тощо)

Не менш важливим етапом надання першої допомоги постраждалому є

раціональне його транспортування до лікарської установи, де йому буде надано
кваліфіковану медичну допомогу.
Перша долікарська допомога — це комплекс простих термінових дій,
спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги необхідно:
 43

1) керуватися принципами правильності, доцільності, швидкості, продуманості,

рішучості, спокою;
2) дотримуватись послідовності таких дій:
• усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю
потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони чи
з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати з води);
• оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить
найбільшу загрозу життю потерпілого, і послідовність заходів щодо його
рятування;
• виконати необхідні дії щодо рятування потерпілого в порядку терміновості
(забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання,
зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому,
накласти пов'язку тощо);
• викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для
транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного
працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право
лише лікар.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:
• надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні,
блюванні, втраті свідомості;
• використати підручні засоби при перенесенні, завантаженні і транспортуванні
потерпілого;
• визначити необхідність транспортування потерпілого машиною швидкої
допомоги чи попутним транспортом;
• користуватися аптечкою швидкої допомоги. Унаслідок різних травм, сильного
болю, втрати крові, нестачі кисню в організмі, при замерзанні та перегріві тощо
можливе ураження центру свідомості — мозку.
Найефективнішим способом штучного дихання є дихання "із легень у
легені", яке проводиться за до-помгою прийому "із рота в рот" або "із рота
 44

в ніс". Для цього потерпілого кладуть на спину на тверду рівну поверхню,

відкинувши голову різко назад, для чого під плечі підкладають валик або
будь-який згорток.
Кровотечу необхідно якнайшвидше зупинити. Капілярна кровотеча добре
зупиняється стисною пов'язкою, перед чим шкіру навколо рани обробляють
розчином йоду або спирту. У разі відсутності джгута накладають закрутку з
пояса, рушника, хустки або іншого матеріалу, який не туго зав'язують навколо
кінцівки. У петлю вставляють палицю і закручують. Для того, щоб не пошкодити
шкіру, під закрутку необхідно підкласти бинт чи іншу тканину. Після накладання
джгута чи закрутки потерпілого потрібно якомога швидше доставити до
медичного закладу.
5.3.3 Організація евакуації працівників

Світлові покажчики "Вихід" повинні постійно бути справними. У глядачевих,

виставочних та інших подібних приміщеннях (залах) їх слід вмикати на весь час
перебування людей (проведення заходу).

На випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал будівель, де у

вечірній та нічний час можливе масове перебування людей (театри, кінотеатри,
готелі, гуртожитки, ресторани, лікарні, інтернати, дитячі дошкільні заклади та
ін.), повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається
адміністрацією, виходячи з особливостей об'єкта, наявності чергового
персоналу, кількості людей у будівлі (але не менше одного ліхтаря на кожного
працівника, який чергує на об'єкті у вечірній або нічний час).

Не допускається:

- влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні,

підйомні двері, такі двері, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають
вільній евакуації людей;
 45

- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на

балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні
драбини;

- знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

- влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, у т.ч.

кіоски, ларки, а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати
промислові газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітроводи;

- влаштовувати в загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком

шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних
комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

- розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларки і т.ін.;

- робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у

незадимлюваних сходових клітках;

- знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових

кліток;

- знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів,

тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

- розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно тощо.

Для оптимального здійснення евакуації з будівель та споруд різного призначення

створюються відповідні комісії. Вони скеровуються з Міністерства з
назвичайних ситуацій України.

Основними завданнями комісій з евакуації відповідних суб'єктів господарської

діяльності є: розроблення планів евакуації працівників, службовців та населення,
яке мешкає у відповідному житловому секторі, на випадок виникнення
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру; організація та
проведення у евакуації працівників, службовців та населення, яке мешкає у
відомчому житловому секторі; координація в межах її діяльності структурних
 46

підрозділів підприємства, установи чи організації щодо забезпечення проведення

евакозаходів; визначення основних напрямів роботи щодо проведення
евакозаходів; підготовка і перепідготовка особового складу евакокомісії суб'єкта
господарської діяльності до дій в умовах надзвичайних ситуацій.
 47

ВИСНОВКИ
Данний дипломний проект мав за собою ціль детально розглянути тонкощі
створення фірмового стилю . Були розглянуті найрізноманітніші аспекти
створення продукту , починаючи від філософіі та концепціі бредну та закінчуючи
безпосередньо втіленням продукту у фізичну форму. З цього вдалося зробити ряд
висновків :

- Велику роль у створенні фірмового стилю відіграє настрій , якій повинен

транслювати продукт , або бренд .

- Для створення грамотного та унікального продукту треба мати знання і

розуміння психологіі та маркетингу .

- Не останню чергу у створенні якісного продукту займае позитивний

настрій дизайнера.

- Кожен елемент фірмового стилю повинен перекликатися один з одним по

композиціі та колористиці.

- Розуміння трендів та тенденцій сьогоднішнього дня ,

- повищує ефективність створення фірмового стилю.

При виконаннi дипломного проекту , було отимано багато новоi iнформацii

про виробничий процес створення упаковки . Покращилося бачення
композицii . Були набутi новi знання щодо матерiалiв , з яких розробляєтся
плакат , та iнщi продукти з бумаги . Отриманi навички гармонiзування
композицii , через що деякi елементи фiрмового стилю дуже сильно
трансформувались .

Тож виконавши цей дипломний проект, розширився багаж знань та

навичок , якi у майбутньому знадобляться не тiльки у сферi дизайну , а й у
творчостi в цiлому. Усi надбаннi знання дали розумiння актуальностi
створеноi продукцii , через що , надалi будуть ураховуватися деякi ньюанси ,
якi до цього були непомiтнi .
 48

Також були проаналізованні чинники, які загрожують життю та здоров’ю .

Визначено ряд санітарно-гігіенічних норм , що встановлені для підтримання
чистоти та правильного розташування устаткування. Проаналізовано
встановлені правила з правильної єксплуатації обладнання.

Були роглянуті економічні аспекти діальності дизайнера та його

підприємства. Був проведений ряд розрахунків , у якому визанчена повна
собівартість , виробнича собівартість , запланованний обсяг реалізаціі та
заплановані витрати .

Отже дана дипломна робота була виконана за всіма зазначеними

стандартами , потребами та нормами, щодо оформлення фірмового стилю ,
підготовки до друку .
 49

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

1. Афенченко Г. В., Богоявленський О. В., Верлока В. С., Жердєв М. Д.,

Наумова О. Е. Маркетингова політика комунікацій: навч. посіб. для студ. аищ.
навч. закл. / Українська держ. академія залізничного транспорту / В.С. Верлока
(ред.). — Х. : УкрДАЗТ, 2007.
2. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. – К.:
А.С.К., 2010. - 400 с.
3. Березін О.В. Економіка підприємства: практикум: Навч. посіб. – К.:
Знання, 2011. – 254 с.
4. Горбонос Ф.В., Черевно Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О.
Економіка підприємства: Підруч. – К.: Знання, 2010. – 463 с.
5.Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка
підприємства: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 304 с.
6. . Жердєв М. Д., Наумова О. Е. Маркетингова політика комунікацій: навч.
посіб. для студ. аищ. навч. закл. / Українська держ. академія залізничного
транспорту / В.С. Верлока (ред.). — Х. : УкрДАЗТ, 2007. 7. Причепа І.В.
Економіка підприємства: Самостійна робота студентів.: Навч. посіб. – Вінниця:
ВНТУ, 2014. – 145 с.
8. . Земляков І. Основи маркетингу: Навчальний посібник/ Ігор Земляков,
Ігор Рижий, Василь Савич,; М-во освіти і науки України, Ін-т менеджменту та
економіки "Галицька академія". - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 352 с.
9 Іванілов О.С. Економіка підприємства: Підручник. – К.: Центр учбової
літератури, 2009. – 728 с.
10. Крамаренко В. І. Маркетинг: Навчальний посібник/ В. І. Крамаренко,
Б. І. Холод та ін.. - К.: ЦУЛ, 2003. - 257 с.
11. ПокропивнийС.Ф., СобольС.М., ШвиданенкоГ.О., ШапринськаЛ.М.
Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. метод. Посібник для
самост. вивч. диск. – К.: КНЕУ, 2010. – 160 с.
 50

12. Лук'янець Т. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посіб. /

Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2000. — 377с.
13. Ляшенко Г. Маркетинг: Навч.-метод. посібник / Державна податкова
адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. — Ірпінь,
2003. — 124с.
14. Маркетинг для магістрів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С.М.
Ілляшенко (ред.). — Суми : Університетська книга, 2008. — 928c.
15. Маркетинг у прикладах і завданнях: Навч. посібник / За ред. С. М.
Ілляшенка. - Суми: Університетська книга, 2006. - 399 с.
16. Образотворчі засоби реклами: Дегтярьов А.Р. . Слово, композиція,
стиль, колір. - М .: Фаир-Пресс, 2006. - 256 с.
17. Петропавловська С. Маркетингова політика комунікацій: Курс лекцій /
Національний авіаційний ун- т. — К. : НАУ, 2003. — 96с.
18. Норіцина Н. Маркетингова політика комунікацій: Курс лекцій /
Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП). — К. : МАУП, 2003.
— 120с.
19. Под общ. ред. проф. СВ. Белова. Безопасность жизнедеятельности /—
М.: Высш. шк., 1999. — 448 с.
20. Розенсон І.А. Основи теорії дизайну. - СПб .: Пітер, 2008. - 219 с.
21. . Товарні знаки : Веркман К: створення, психологія, сприйняття. Пер. з
англ. - М .: Прогрес, 1990. - 520 с.
22. Учбов. Пособ :Безпека життя./ Під ред. О.Н. Русака – 321 с.
 51

Додатки

Рисунок 1
 52

Рисунок 2

Рисунок 3
 53

Рисунок 4

Рисунок 5
 54

Рисунок 6

Рисунок 7
 55

Рисунок 8
 56

Рисунок 9
 57

Рисунок 10