чайно необхідною для вирішення завдань навчально-педагогічного

процесу, науково-технічного перекладу^ термінологічної лексикогра­

фії, побудови терміносистем, застосування інформаційно-логічних і
електронно-обчислюваних машин тощо [Скороходько, 1962: ЗО].
Таким чином, наукова і технічна термінологія складає
невід’ємну, значну за обсягом, важливу в комунікативному плані
частину лексичних систем розвинутих мов світу. Як кількісне
поширення, так і якісна роль термінів різних галузей науки і техніки
свідчить про те, що новій прикладній дисципліні про терміни,
термінології і терміносистеми має бути приділена особлива увага.

8
 1. Т Е Р М І Н О З Н А В С Т В О Я К Н А У К О В А Д И С Ц И П Л І Н А

1.1. Термінознавство як наука.

Предмет і завдання термінознавства

Лінгвістичне вивчення термінів тривалий час залишалося в

рамках лексикології. У науці домінувала думка про обов’язкову
однозначність, системність і сгрогу впорядкованість термінів; до
ісрмінів висувалися вимоги короткості, обов’язкової визначеності
іа стилістичної нейтральності.
І Іри цьому багатозначним було й саме слово термінологія,
що вживалося у двох значеннях: 1) термінологія - сукупність слів і
словосполучень, що називають спеціальні об’єкти та виражають
спеціальні професійні поняття; 2) термінологія - розділ мово­
знавства, що вивчає сукупність термінів, їх граматичну організацію
та закони функціонування.
Наприкінці 60-х років XX ст. було запропоновано розме­
жувати значення цього терміна і запроваджено новий термін -
термінознавство, під яким слід розуміти розділ науки, що досліджує
семантичну природу, граматичну організацію та закони функціо­
нування термінів, які обслуговують різні сфери професійної
діяльності людини [Головін, Кобрин, 1987: 7]. Новий термін був
запропонований В.П.Пєтушковим на Другій всесоюзній терміноло­
гічній нараді, що відбулася в Ленінграді 1967 року. Отже, зберігши
за терміном термінологія значення сукупності слів і словосполу­
чень, які виражають спеціально-професійні поняття, термінознавс-
твом назвали наукову дисципліну, предметом якої є термінології
різних сфер професійної діяльності людини.
Основні завдання термінознавства: 1) аналіз ролі термінології
в комунікативних процесах; 2) визначення місця термінології в
с истемі мови; 3) дослідження семантичної своєрідності термінів у
ік гавленні зі словами загальновживаної лексики і вільними та
і гінкими словосполученнями; 4) аналіз граматичної організації
простих і складених термінів (слів і словосполучень); 5) дослід­
ження специфіки термінологічних словосполучень у зіставленні з
вільними та фразеологічними словосполученнями; 6) конкретизація
поняття “термінологічна система” та розроблення методик аналізу й
опису герміносистем [Головін, Кобрин, 1987: 7].
9
тика, інформатика. По-друге, термінознавство сформувалося недав­
но й ще не має розробленого методологічного апарату, тому запо­
зичує багато методів з інших наук, і в першу чергу з лінгвістики, на
базі якої й виросло термінознавство й методи якого забезпечують
вивчення мовного субстрату термінів.
До методів вивчення граматичної структури термінів нале­
жать: а) морфемний аналіз термінів-похідних слів; б) словотвірний
аналіз термін ів-складних слів; в) синтаксичний аналіз термінів-сло-
восполучень.
Методи вивчення семантичної структури термінів перед­
бачають: а) компонентний аналіз, який розкладає значення терміна-
лексеми на мінімальні одиниці смислу (семи); б) комбінаторний
аналіз, що розділяє семантику на два компоненти - предмет і смисл
(обсяг і зміст), причому другий компонент повинен бути представ­
лений як набір ознак (семантичних елементів), які виділяють даний
предмет із сукупності предметів, до якої він входить як його
елемент; в) метод семантичних множників, що дозволяє розглядати
значення терміна (поняття) як добуток декількох елементарних
понять, пов’язаних різними фіксованими відношеннями [Лейчик,
Смирнов, Суслова, 1977: 62].
Отже, термінознавство широко використовує методи лінгвіс­
тики для вивчення термінів і терміносистем. Власне терміно-
знавчими можна назвати, очевидно, лише метод конструювання
терміносистем і методи впорядкування й стандартизації термінів і
терміносистем.

1.3. Місце термінознавства в системі наук

По-перше, термінознавство пов’язане з різними розділами

мовознавства. Оскільки явною є семантична своєрідність термінів,
явним є і зв’язок термінознавства та семасіології; оскільки простий
термін - це слово, легко простежити зв’язок термінознавства і
лексикології; функціонування термінів підпорядковане існуючим
загальномовним законам, отже, термінознавство тісно пов’язане з
граматикою як наукою про морфологічну і синтаксичну будову
мови; генетична характеристика термінів передбачає обов’язкове
звернення до історії мови; комунікативне використання термінів
мотивує зв’язок термінознавства і соціолінгвістики.
12
 По-друге, термінознавство пов’язане і з нелінгвістичними
науковими дисциплінами:
1. Для опису терміносистем широко використовуються мате­
матичні методи, відповідно термінознавство залучає дані матема­
тичних дисциплін: теорії ймовірності, математичної статистики,
теорії множин, математичної логіки.
2. Усі інформаційні мови, які існують і розробляються, з
погляду лексики є мовами термінологічними, і на цьому базується
зв’язок термінології та інформатики.
3. Із тексту терміни можуть вичленовуватися при допомозі
логічного аналізу й “роботи” інтуїції дослідника - термінознавство,
отже, пов’язане з логікою та психологією.
4. Зв’язок термінознавства й наукознавства, термінознавства й
соціології мотивований тим, що термінологія лежить в основі мови
будь-якої галузі знання й професійної діяльності людини [Головін,
Кобрин, 1987: 8].
Отже, термінознавство має зв’язки, межі й точки дотику як із
лінгвістичними, так і з нелінгвістичними дисциплінами, що аж ніяк
ііс зменшує самостійності його предмета і завдань. Навпаки,
наявність зв’язків із суміжними чи близькими сферами знання -
характерна риса сучасного стану науки взагалі.

1.4. Термінознавство в соціолінгвістичному висвітленні

І Іитання про термінологію як можливий об’єкт дослідження у

світлі соціальної лінгвістики, що розвивається, уперше було
поставлене у вітчизняному мовознавстві Є.Д. Поливановим у 30-х
роках XX ст., коли теоретичне і практичне розроблення лінгвістич­
них проблем науково-технічної термінології лише розпочиналося. І
це було цілком закономірним, оскільки прагнення дослідити специ­
фіку мови в її взаємодії із суспільством даної епохи було притаман­
ним вітчизняному мовознавству того часу, в основу якого була
покладена концепція про соціальну сутність мови.
Згідно з цією концепцією “мова - явище суто соціальне. Мова
і оціальна хоча б тому, що вона створена суспільством, обслуговує
суспільство і забезпечує існування самого суспільства” [Сереб-
репников, 1983: 35]. Мова виступає як суспільне явище на всіх
папах свого виникнення, функціонування й розвитку. У мові все
13
тика, інформатика. По-друге, термінознавство сформувалося недав­
но й ще не має розробленого методологічного апарату, тому запо­
зичує багато методів з інших наук, і в першу чергу з лінгвістики, на
базі якої й виросло термінознавство й методи якого забезпечують
вивчення мовного субстрату термінів.
До методів вивчення граматичної структури термінів нале­
жать: а) морфемний аналіз термінів-похідних слів; б) словотвірний
аналіз тсрмінів-складних слів; в) синтаксичний аналіз термінів-сло-
восполучень.
Методи вивчення семантичної структури термінів перед­
бачають: а) компонентний аналіз, який розкладає значення терміна-
лексеми на мінімальні одиниці смислу (семи); б) комбінаторний
аналіз, що розділяє семантику на два компоненти - предмет і смисл
(обсяг і зміст), причому другий компонент повинен бути представ­
лений як набір ознак (семантичних елементів), які виділяють даний
предмет із сукупності предметів, до якої він входить як його
елемент; в) метод семантичних множників, що дозволяє розглядати
значення терміна (поняття) як добуток декількох елементарних
понять, пов’язаних різними фіксованими відношеннями [Лейчик,
Смирнов, Суслова, 1977: 62].
Отже, термінознавство широко використовує методи лінгвіс­
тики для вивчення термінів і терміносистем. Власне терміно-
знавчими можна назвати, очевидно, лише метод конструювання
терміносистем і методи впорядкування й стандартизації термінів і
терміносистем.

1.3. Місце термінознавства в системі наук

По-перше, термінознавство пов’язане з різними розділами

мовознавства. Оскільки явною є семантична своєрідність термінів,
явним є і зв’язок термінознавства та семасіології; оскільки простий
термін - це слово, легко простежити зв’язок термінознавства і
лексикології; функціонування термінів підпорядковане існуючим
загальномовним законам, отже, термінознавство тісно пов’язане з
граматикою як наукою про морфологічну і синтаксичну будову
мови; генетична характеристика термінів передбачає обов’язкове
звернення до історії мови; комунікативне використання термінів
мотивує зв’язок термінознавства і соціолінгвістики.
12
 По-друге, термінознавство пов’язане і з нелінгвістичними
науковими дисциплінами:
1. Для опису терміносистем широко використовуються мате­
матичні методи, відповідно термінознавство залучає дані матема­
тичних дисциплін: теорії ймовірності, математичної статистики,
теорії множин, математичної логіки.
2. Усі інформаційні мови, які існують і розробляються, з
погляду лексики є мовами термінологічними, і на цьому базується
зв’язок термінології та інформатики.
3. Із тексту терміни можуть вичленовуватися при допомозі
логічного аналізу й “роботи” інтуїції дослідника - термінознавство,
отже, пов’язане з логікою та психологією.
4. Зв’язок термінознавства й наукознавства, термінознавства й
соціології мотивований тим, що термінологія лежить в основі мови
будь-якої галузі знання й професійної діяльності людини [Головін,
Кобрин, 1987: 8].
Отже, термінознавство має зв’язки, межі й точки дотику як із
лінгвістичними, так і з нелінгвістичними дисциплінами, що аж ніяк
не зменшує самостійності його предмета і завдань. Навпаки,
наявність зв’язків із суміжними чи близькими сферами знання -
характерна риса сучасного стану науки взагалі.

1.4. Термінознавство в соціолінгвістичному висвітленні

Питання про термінологію як можливий об’єкт дослідження у

світлі соціальної лінгвістики, що розвивається, уперше було
поставлене у вітчизняному мовознавстві Є.Д. Поливановим у 30-х
роках XX ст., коли теоретичне і практичне розроблення лінгвістич­
них проблем науково-технічної термінології лише розпочиналося. І
це було цілком закономірним, оскільки прагнення дослідити специ­
фіку мови в її взаємодії із суспільством даної епохи було притаман­
ним вітчизняному мовознавству того часу, в основу якого була
покладена концепція про соціальну сутність мови.
Згідно з цією концепцією “мова - явище суто соціальне. Мова
соціальна хоча б тому, що вона створена суспільством, обслуговує
суспільство і забезпечує існування самого суспільства” [Сереб-
ренников, 1983: 35]. Мова виступає як суспільне явище на всіх
етапах свого виникнення, функціонування й розвитку. У мові все
13
соціальне не лише за своєю природою, але й тому, що вона не може
ні виникнути, ні функціонувати, ні розвиватися поза суспільством.
У житті суспільства мова безумовно відіграє велику роль. По-
перше, мова служить головним засобом спілкування людей у їхній
повсякденній виробничій діяльності; по-друге, вона - єдиний засіб
повідомлення, поширення й збереження наукового й повсякденного
знання, колективного й особистого досвіду; по-третє, мова є
найважливішим засобом реалізації людського мислення [Дешерієв,
1977: 10,13]; по-четверте, у наші дні мова стає засобом управління
суспільством. Отже, ми бачимо, що “мова - найважливіше
суспільне явище, яке супроводжує людей завжди і скрізь: у процесі
праці й відпочинку, у час роздумів і хвилювань, радості й смутку”
[Будагов, 1976: 3].
Термінологія сучасних мов, будучи їх найбільш динамічною й
найпроникливішою для зовнішнього впливу частиною, миттєво
реагує на всі зміни в людському суспільстві, різнобічно відбиває
досягнення в сфері матеріальної та духовної культури. Термінологія
виникає в результаті розвитку науки й техніки і стає основним
джерелом поповнення словникового запасу мов. Оскільки наука і
техніка належить до соціально-економічної сфери, то правомірним
є визнати соціальну детермінованість самої термінології. Адже саме
в термінології найбільш чітко виявляються зовнішні впливи сус­
пільства на мову і відповідно найбільш зримо простежується со­
ціальна природа термінології [Дешерієв, 1977: 167; Кобрин, 1983:
232; Ткачова, 1987: 19].
У даний час соціолігвістичні дослідження набувають широ­
кого розмаху в усьому світі. Це пояснюється суттєвим зростанням
значення соціолінгвістичних досліджень і ролі самої соціальної
лінгвістики в цілому в сучасному суспільному розвитку. Останній є
всеосяжним загальнолюдським соціальним процесом, одним із
найважливіших компонентів якого є науково-технічний прогрес.
Зрослий інтерес до соціолінгвістичних досліджень і бурхливий роз­
виток науки і техніки за останні десятиліття XX ст. остаточно
о б ’єднали термінологію та соціолінгвістику. Це зумовлено, на наш
погляд, двома важливими факторами.
По-перше, розв’язання багатьох лінгвістичних проблем термі­
нології, які стали, по суті результатом науково-технічного прогресу,
виявилося можливим лише з позицій соціолінгвістики, яка дозволяє
співвіднести мовні та науково-технічні факти й таким чином
14
установити екстралінгвістичну детермінованість лінгвістичних про­
цесів, що відбуваються в термінології. Останнє є досить важливим,
оскільки дає можливість визначити причинно-наслідкові відно­
шення лінгвістичних явищ, властивих термінологічним системам у
цілому і таким чином регулювати процес термінотворчості [Тка­
чова, 1987: 20].
Найактуальнішими проблемами, що потребують соціолінгвіс­
тичного висвітлення, слід визнати походження і розвиток термінів і
тсрміносистем, співвідношення національних та інтернаціональних
гермінів у термінологіях, шляхи і способи термінологічного слово­
творення, особливості термінологічної номінації, явища синонімії,
антонімії, полісемії, омонімії, гіперо-гіпонімії в термінології та ін.
Які ж екстралінгвістичні фактори стоять за цими процесами?
Які причини викликали їх до життя? Який ступінь закономірності
даних процесів? Дати відповідь на ці запитання - першочергове
соціолінгвістичне завдання, продиктоване необхідністю регулювати
лінгвістичні процеси в термінології сьогодні та в майбутньому.
По-друге, подальший розвиток науки й техніки в сучасному
суспільстві висуває на перший план важливе завдання прогнозу­
вання подальшого розвитку термінології, розв’язання якого не під
силу лише одній лінгвістичній науці без звернення до позамовної
дійсності, до історії становлення й розвитку відповідних галузей
знання, тобто до соціолінгвістичних досліджень. Про їх необхід­
ність у сфері термінології пише Ю.Д.Дешерієв, акцентуючи увагу
на тому, що “перспективи подальшого функціонального розвитку
світових мов у сфері науки й техніки становлять величезний інтерес
і заслуговують найсерйознішого вивчення в соціолінгвістичному
плані” [ 1977: 287]. А прогнозування й планування функціонального
розвитку мов, на думку Ю.Д. Дешерієва, необхідно здійснювати на
основі розвитку суспільства, виходячи з найважливіших сфер дифе­
ренціації виробництва, суспільного життя, науки, техніки й куль­
тури [1977: 60].
Отже, розвиток соціолінгвістики в останні десятиліття XX ст.
свідчить, що у сферу її широких інтересів поступово входить термі­
нологія, у розвитку й функціонуванні якої особливо зримо вияв-
аясться провідна роль екстралінгвістичних соціальних факторів.
І‘азом з тим очевидна роль термінології в процесі подальшого нау­
ково-технічного прогресу, яка виявляється в необхідності уніфікації
і а стандартизації термінології за галузями знання, інтенсифікації
15
перекладацької діяльності, оптимізації навчання перекладу науково-
технічної літератури.
Під час дослідження термінології з позицій соціолінгвістики
слід керуватися, на думку Л.Б.Ткачової, такими методологічними
положеннями: 1) термін - це відображення в мові об’єктивно існую­
чих предметів, явищ і понять науки і техніки; 2) термінологія -
мовне явище, пов’язане з історією розвитку науки і техніки; 3) тер­
мінологія - це соціальне явище; 4) термінологія - підсистема в
загальній системі мови; 5) термінологія - це незамкнена підсистема
мови; 6) термінологія має внутрішні закони, загальні для мови,
тісно пов’язані з суспільством; 7) термін - діалектична єдність
протилежностей, єдність форми та змісту [1987: 36].
Отже, в умовах прискорення науково-технічного прогресу
термінологія набуває все більшого значення, і питання про розв’я­
зання її актуальних лінгвістичних проблем постає особливо гостро.
Вичерпно висвітлити ці проблеми видається можливим лише за
допомогою соціолінгвістичного підходу, тобто шляхом зіставлення
мовних і науково-технічних фактів, і визначення таким чином
екстралінгвістичної зумовленості лінгвістичних процесів і явищ у
термінології.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
1. Дайте визначення термінознавства, назвіть його предмет і завдання.
2. Охарактеризуйте структуру термінознавства.
3. Опишіть методи, які використовуються в термінознавстві.
4. Назвіть науки, з якими має зв’язки і межує термінознавство.
5. Прокоментуйте питання про необхідність вивчення термінології з
позицій соціолінгвістики.

ЛІТЕРАТУРА:
Будагов Р.А. Человек и его язьїк. - М.: изд-во МГУ, 1976. - 428 с.
Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее язьїкознание. - М.:
Просвещение, 1979. - 4 1 6 с.
Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основи учення о
терминах. - М.: Вьісшая школа, 1987. - 104 с.
Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика (К основам общей тео-
рии). - М : Наука, 1977. - 381 с.
Кобрин Р.Г. Современная научно-техническая революция и ее
влияние на развитие язьїка // Онтология язьїка как общественного явлення.
- М.: Наука, 1983. - С. 208-286.

16
 2. ТЕРМІНОЛОГІЯ В МОВНИХ ПРОЦЕСАХ

2.1. Про місце термінології в системі мови

Щоб визначити місце термінології в системі мови, необхідно

зрозуміти, яким чином термінологія співвідноситься з такими мов­
ними реаліями, як національна мова, літературна мова і мова науки
й техніки (або мова для спеціальних цілей).
Національна мова - складна динамічна й цілеспрямована
культурно-історична система, що об’єднує всі різновиди мовного
функціонування. Можна сказати, що до національної мови як до
єдиної системи систем входять всі різновиди мови: літературна
мова, територіально-соціальні діалекти, просторіччя й жаргони.
Літературна мова - основна, наддіалектна форма існування
мови, що характеризується більшою чи меншою обробленістю,
поліфункціональністю, стилістичною диференціацією і тенденцією
до регламентації. За своїм культурним і соціальним статусом літера­
турна мова протистоїть територіально-соціальним діалектам, просто­
річчю й жаргонам. Літературна мова охоплює мову художньої літе­
ратури, мову науки й техніки, мову публіцистики, мову державного
управління і певний тип розмовної мови [ЛЕС, 1990: 270].
Виділяють такі ознаки лексичного складу літературної мови:
1) обробленість, упорядкованість лексики літературної мови
порівняно з лексичним складом інших різновидів національної
мови; 2) нормативність, що переходить у кодифікованість; 3) ста­
більність, яка забезпечує існування та розвиток літературної мови;
4) обов’язковість для всіх членів колективу - носіїв мови; 5) універ­
сальність, що забезпечує обслуговування всіх сфер суспільного
життя [Головін, Кобрин, 1987: 10].
Мова науки й техніки - підсистема літературної мови, яка
забезпечує виконанім важливої соціальної функції мови - спеціаль­
ної професійної комунікації. Лексичний склад науково-технічної
літератури характеризується вузьким використанням загальновжи­
ваних слів і широким застосуванням термінів, тобто слів чи слово­
сполучень, що позначають спеціальні професійні поняття. ^До основ­
них ознак термінів належать системність, незалежність від контексту,
однознаЧністіС точність, лаконічність тощо. Крім того, термінам
властиві всі ознаки лексики літературної мови, перераховані вище.
18
 Ісрміиологія - сукупність слів і словосполучень, які нази-
....... і. спеціальні об’єкти і виражають специфічні наукові чи
і. чіічпі поняття. Термінологія -підсистема лексики мови науки і
німі І ) яка співвідноситься зі спеціальною професійною діяль­
ні по ’) що визначає номінацію професійних предметів, ознак, дій
. і тнім 3) яка визначає формування та функціонування виробничо-
иічііого, наукового та соціально-управлінського стилів [Головін,
І мірнії. 1987: 12].
( 11же, термінологія входить до лексичного складу мови науки
ми шип Мова науки й техніки, у свою чергу, є однією з підсистем
її" ршуріїої мови. А літературна мова - складова частина націо-
і її.нш мови. Таким чином, термінологія, забезпечуючи номінацію
•І""||| І пших об’єктів і понять у мові науки й техніки, є невід’ємною
і ні новою національної мови.
І шш, як і на якій основі була сформована, наприклад, англій-
.........атональна мова? Коли і з яких елементів була сформована
...... ... 1.1 а мова науки й техніки? Дамо відповідь на ці питання.
v і вороння англійської мови як національної відбувалося
11111........ і XVI ст. одночасно з процесом формування нації і закін-
....... и т а кінець століття. Основою англійської національної мови
........... і пінський діалект, який мав свою писемність і вже у XIV ст.
..... . у себе риси різних діалектів, які існували в той час на
Р..... рп Дні ції. Поява книгодрукування (1476) і популярність
рів Цжсффрі Чоссра (1340-1400), який писав лондонським
................ і ирпяіпі закріпленню й поширенню лондонських форм.
і ' пі. 11, v XVI ст. в Англії зберігалися дві сфери людської
......................... ерква й наука, у яких використовувалася латинська
і . ....... in і.к.і ж поки що не функціонувала. Якщо процес перехо-
................. а .ті пінську в церковному житті (переклад церковних
........ І ....."І іужшь) пройшов цілком мирно, то процес станов-
........ .. і.......киї як мови науки й техніки був досить драматичним
і*. ї ї міму, що латина неохоче звільняла свої позиції англійсь-
............. . 111п*рі науки |іванова, Чахоян, 1976: 31-32; Разинкіна,
' 1 І*іІ 11, пояснювалося тим, що панування латині як міжнарод-
.................. о vі а ітворило певну мовну традицію, яка в період фор-
.....і "і пні і.ми національної мови була ще досить міцною. 1
..... ■ і . ......ні \ mu час викладав наукові проблеми по-англійськи,
ціні і ііі'н» .і наводити вагомі аргументи на захист свого права
і.......... . різну мову |Ярцева, 1969: 98]. Хоча питання про
19
можливість поширення англійської мови на сферу науки порушу­
валося ще в XV ст., реальні умови його реалізації виникли значно
пізніше. Противники цієї ідеї як один з аргументів називали “не­
достатній обсяг словника англійської мови для передачі наукових
понять” [Разинкіна, 1976: 48-49].
Тому цілком природно, що для мови науки й техніки треба
було створити нові лексичні одиниці на основі національної мови.
Можливість їх створення визначалася двома джерелами: 1) вико­
ристанням ресурсів самої англійської мови; 2) запозиченнями з
латинської та грецької мов. Останнє можна вважати джерелом
появи перших інтернаціоналізмів у англійській національній мові,
наприклад: orthography, proportion, situation, distance, preservation,
mixture, argument, philosopher, doctrine, chemistry, nature, invention,
devise [Ткачова, 1987: 83].
Запозичення з латинської та грецької вважалися англійськими
вченими XVI ст. неминучим явищем у процесі формування термі­
нологічної лексики національної мови. Разом з тим саме в цей час
Томас Еліот, Едмунд Спенсер і Джордж Путтенгем першими
запропонували створювати наукову термінологію на національній
основі [Разинкіна, 1976: 50]. Деякі представники науки того часу
навіть пропонували формувати наукову термінологію без латинсь­
ких запозичень узагалі. Перша наукова праця англійською мовою,
однак, була надрукована саме в XVI ст. Це була книга Томаса
Еліота “The Governour”, надрукована в 1531 році. Відсутність
спеціальної термінології в англійській мові Т.Еліот подолав шляхом
залучення англіційованої форми для латинських термінів з деталь­
ним тлумаченням [Чахоян, 1976: 32].
Процес творення національної мови науки й техніки був три­
валим і продовжувався у XVII й XVIII ст., хоча в цей період,
найімовірніше, відбувалося зміцнення позицій англійської національ­
ної мови. Саме в цей час закладалися сприятливі екстралінгвістичні
передумови для стабілізації мовних норм науки й техніки. XVII ст.
відоме зародженням нового природознавства, розвитком мануфакту­
ри, низкою важливих винаходів та відкриттів. Успіхи англійських
учених Ісаака Ньютона, Роберта Бойля, Френсіса Бекона, Роберта
Гука та інших суттєво підвищили інтерес суспільства до науки й
техніки. У 1660 році в Англії було створене Королівське товариство,
а з березня 1665 року став видаватися науковий журнал Коро­
лівського товариства “Philosophical Transactions". Усе це значною
20
мірою підвищило роль науки, сприяло спілкуванню вчених рідною
мовою, використанню англійської мови як засобу усної комунікації
при обговоренні проблем фізики, астрономії, хімії, медицини, наві-
і ,шп історії, а також як писемної мови науки [Ткачова, 1987: 84].
Однак паралельно продовжувала існувати двомовність,
кіііьки далеко не всі вчені писали наукові праці англійською, а
в чиї публікували свої праці як англійською, так і латинською.
Піннії, науковий журнал Королівського товариства “Philosophical
I nmsactions" видавався двома мовами.
XVIII ст. ввійшло у світову історію як століття великих нау-
■чіміх відкриттів. У цей час виникли такі самостійні науки, як хімія,
■і шпика, геологія, фізіологія. Особливого розвитку набули меха­
нік,і астрономія і математика. Англійські вчені
І ІІьютон, Дж.Блек, Т.Кавендиш, Дж.Пристлі своїми працями
..... інію збагатили світову науку, а разом з цим і англійську наукову
її" р.ігуру. Науково-технічний прогрес і поява періодичних нау-
і -'hiix видань в Англії сприяли збільшенню обсягу друкованої
мрп/іукції. Усе це дало вагомий поштовх до створення великої кіль-
і "і и наукових і технічних термінів англійського походження.
() і же, остаточне становлення англійської національної мови
мі*vi*н и техніки, появу значної кількості наукових і технічних тер-
......і спід віднести до XVIII ст., хоча загальнонародна англійська
....і гк малася ще в XVI ст. Процесу формування національної
II н иіin і,кої мови науки й техніки потрібні були ще півтора століття,
І пісочно покінчити з двомовністю в цій сфері.

’ ’ 1*0ні. і функції термінології в комунікативних процесах

И умовах сучасної науково-технічної революції значно

І........ . процеси обміну інформацією, стрімко росте потік
її і і.............. і управлінських документів, широко викорис-
••*.< їм и енгктронно-обчислювальна техніка в науці, виробництві,
ни|............ господарстві і відповідно з ’являється й розвивається
. і , ні....11и нової о типу - “людина - ЕОМ ”.
комунікацій цс обмін інформацією між соціальними
11 .і і ими чи матеріальними об’єктами, який здійснюється за допо-
................мни 11*11101 системи, у якій знак виступає матеріальним
пні п і ........і...... інформації” [Головін, Кобрин, 1987: 12]. Слід під-
21
креслити, що комунікація можлива не лише між соціальними
суб’єктами - членами людського колективу, а й між людиною та
сучасною електронно-обчислювальною машиною, а також між різ­
ними технічними пристроями.
Усі процеси соціальної комунікації, які відбуваються у світі,
базуються в кінцевому рахунку на використанні природної мови. У
процесі спілкування люди послуговуються також і різними штучни­
ми мовами, наприклад, знаками вуличного руху й морської сигналі­
зації, мовами музики й танцю тощо, однак усі ці засоби спілкування
є вторинними й допоміжними стосовно природної мови.
Традиційно виділяють такі типи комунікації та семіотичних
систем, які їх забезпечують:
1. Комунікація “людина - людина” - обмін соціальною інфор­
мацією між людьми. Забезпечуючий засіб - природна мова. Сино­
німи - людська комунікація, міжлюдське спілкування.
2. Комунікація “людина - ЕОМ” - обмін інформацією між
людиною та машиною, машиною та людиною. Частковий вид цього
спілкування - “людина - ЕОМ - людина”. Забезпечуючі засоби -
інформаційні мови та мови програмування, команди ЕОМ на природ­
ній мові, що використовуються в діалогових системах. Синоніми -
людино-машинне спілкування, людино-машинна комунікація.
Функції термінологій у цих комунікаціях різні. Аналіз кому­
нікативних ситуацій дозволяє виділити такі функції:
I. У комунікативних процесах “людина - людина”: 1) функ­
цію номінації об’єктів і вираження спеціально-професійних понять;
2) функцію фіксації знання в процесах наукового, технічного й
навчального спілкування; 3) функцію класифікації в рубрикаторах,
класифікаторах, бібліотечно-бібліографічних покажчиках та інших
класифікаційних системах.
II. У комунікативних процесах “людина - ЕОМ”: 1) функцію
номінації в інформаційних мовах дескрипторного типу, де лексичні
одиниці природної мови - терміни - використовуються при ство­
ренні специфічних термінів штучних мов, що позначають об’єкти
професійної діяльності; 2) функцію класифікації в інформаційних
мовах класифікаційного типу, де терміни використовуються для
розподілу відомостей інформаційних масивів; 3) функцію управ­
ління в інформаційно-управлінських системах, де терміни природ­
ної мови виступають у ролі “команди” для електронно-обчислю-

22
пильної машини, яка б виконувала певну операцію над даними
ІГоловін, Кобрин, 1987: 13-14].
З усіх вищезазначених функцій термінологій у комунікатив­
них процесах найважливішою, без сумніву, є функція номінації
об'єктів і вираження спеціальних понять. Цю функцію ми й
розглянемо.

2.3. Про функцію номінації об’єктів і вираження

спеціальних понять

У комунікативних процесах “людина - людина” терміни

інтонують функцію номінації об’єктів і вираження спеціально-
професійних понять. При цьому терміни співвідносяться з різними
■ферами трудової діяльності людини: наука, техніка, виробництво,
юрі івля, управління, економіка, сільське господарство, військова
орава, дипломатія, мистецтво, спорт тощо, а також із професійним
тонуванням кожної зі сфер трудової діяльності: у промисловості -
зо і а пургія, текстильне виробництво, станкобудування, будівельна
індустрія, гірничорудна справа, автомобілебудування, авіаційна
промисловість тощо; у техніці - програмування, електронно-
.... післювальна техніка, технологія машинобудування тощо; у науці
111 и містика, соціологія, історія, філософія, фізика, біологія, хімія,
і нііюгія, мінералогія, географія, психологія тощо; в управлінні -
н рішіицтво промисловістю, сільським господарством, торгівлею,
і фарою освіти, науки, культури тощо; у сільському господарстві -
н м неробство, тваринництво, рослинництво.
П рофесійна і галузева співвіднесеність терм іна визначається
..... і, річними умовами комунікації, що, у свою чергу, визначає і
мецифіку конкретного терміна. Подібні риси комунікації дозво-
іііти. говорити про найбільш загальні сфери професійної діяль-
іі. н н наука, техніка і виробництво; управління; культура і спорт.
( під зазначити, що саме тип і характер соціальної діяльності
нн підмиють семантичну систему термінів і суттєво впливають на
п н ю і рама зичну організацію.
Иідпоиідно до названих сфер професійної діяльності людини
.........а умовно виділити такі групи термінів: 1) терміни науки;
■їм рміпп гехніки і виробництва; 3) терміни управління; 4) терміни
і., ні. і урн і спорту.
23
 Функції терміна в різних сферах суспільної діяльності знач­
ною мірою визначаються особливостями його семантики. У
наукових термінах на перший план виступає зв’язок зі спеціально-
професійним поняттям, а в технічних, виробничих, управлінських і
спортивних термінах - співвіднесеність з називаним предметом.
Тому технічні, виробничі, управлінські та інші терміни семантично
близькі до загальновживаних слів. Причому межа між виробничо-
технічним, управлінським та іншим терміном і загальновживаним
словом часто може бути проведена лише при допомозі контекс­
туального аналізу. Порівняймо: “Береза - сировина деревообробних
заводів” і “Береза росте в мене під вікном". У першому випадку,
залежно від комунікативної ситуації, береза може означати предмет
і виражати поняття; у другому випадку явно актуалізується зв’язок
“слово - предмет”.
Розглянемо низку наукових, технічних і спортивних термінів
в українській, російській, англійській та французькій мовах.
Наукові терміни в українській мові: похідне слово, семан­
тична зв ’язаність, семіологія, сигніфікативне значення, мовне клі­
ше, синонімічний ряд, територіальний діалект, переносне значення;
у російській мові: производное слово, семантическая связность,
семиология, сигнификативное значение, язьїковое клиіие, синони-
мический ряд, территориальньш диалект, переносное значение; в
англійській мові: derived word, semantic cohesion, semiology,
significative meaning, stereotyped expression, synonymic row, territorial
dialect, transferred meaning; у французькій мові: mot derive,
coherence semantique, semiologie, sens significatif cliche de la langue,
rang synonimique, dialecte territorial, sens figure. Тут очевидна
актуалізація зв’язку “слово - поняття”, оскільки носії, сприймаючи
ці слова і словосполучення поза контекстом, асоціюють їх з назива­
ними поняттями, незважаючи на те, що всі ці терміни-слова і термі-
ни-словосполучення також реалізують і зв’язок “слово - предмет”.
Технічні терміни в українській мові: пневматичне гальмо,
повітроочисник, попередня камера, повітряна помпа, вісь, заднє
колесо, кузов, капот двигуна, гонок, двигун внутрішнього згорання; у
російській мові: пневматический тормоз, воздухоочиститель,
предкамера, воздушньш насос, ось, заднєє колесо, кузов, капот двига-
теля, шатун, двигатель внутреннего сгорания; в англійській мові:
air brake, air cleaner, antechamber, air pump, axle, back wheel, body,
bonnet, connecting rod, internal combustion engine; у французькій мові:
24
frein pneumatique, filtre a air, antichambre, pompe a air, axe, roue
arriere, carrosserie, capot, bielle, moteur a combustion interne. Технічні
терміни поза контекстом реалізують зв’язок “слово-предмет”, а
зв’язок “слово-поняття” затушовується. Однак у контексті певного
вислову терміни техніки можуть актуалізувати як предметну, так і
поняттєву співвіднесеність. Порівняймо: “будівництво корабля на
підводиш крилах” і “теорія корабля на підводиш крилах".
Спортивні терміни в українській мові: легка атлетика,
м’яч, водний спорт, центральний півзахисник, плавання брасом,
диск, товариський матч, гра, біг з перешкодами, важкоатлет', у
російській мові: легкая атлетика, мяч, водньїй спорт, центральний
полузащитник, плавание брассом, диск, товарищеский матч, игра,
бег с препятствием, тяжелоатлет\ в англійській мові: track-and-
field athletics, ball, aquatic sports, center-half, breaststroke, disk,
friendly match, game, hurdle-race, lifter, у французькій мові:
athletisme, ballon, sport nautique, demi-centre, brasse, disque, match
arnical, jeu, course d ’obstacles, halterophile. Спортивні терміни поза
контекстом реалізують предметну співвіднесеність, а поняттєва
і піввіднесеність термінів лишається прихованою.
Слід зазначити, що сучасний етап розвитку НТР характери-
іуггься перетворенням науки в безпосередню виробничу силу.
І Іроцес виробництва з простого процесу праці переходить у складний,
науковий процес. Науково-технічна революція створює передумови
для виникнення єдиної системи найважливіших сфер людської
діяльності: теоретичного пізнання закономірностей природи й сус­
пільства (наука), комплексу технічних засобів і досвіду перетворення
природи (техніка), процесу творення матеріальних благ (виробниц-
іио) і способів раціонального взаємозв’язку практичних дій у процесі
виробництва (управління). Природно, що в цих умовах стираються г .-
ірані між науковими, технічними, виробничими, управлінськими,
культурними і спортивними поняттями й термінами: один і той же
ісрмін може виступати як елемент наукової, технічної чи соціально-
культурної комунікацій, які утворюють єдину систему найважли­
віших сфер людської діяльності [Головін, Кобрин, 1987: 16]. ^
Однак серед мовних одиниць, що утворюють термінології
і алузей науки, техніки, управління, культури і спорту, є група
одиниць, семантична структура яких безпосередньо визначається
особливостями номінації об’єктів і вираження понять. Це так звані
номенклатурні одиниці, які ми розглянемо нижче. -
25
 2.4. Термінологія і номенклатура

У термінознавчих працях упродовж багатьох десятиліть бага­

торазово порушувалося і дискутувалося питання про номенклатуру.
Однак і досі лінгвістична теорія терміна не виробила єдиного
погляду на сутність цих номінативних одиниць і на їхнє місце в
системі мови науки й техніки.
Уперше поняття “термінологія” і “номенклатура” були розме­
жовані Г.Й.Винокуром. Це розмежування вкоренилось у науці про
мову й з невеликими виправленнями поділяється більшістю сучасних
термінознавців. Г.И.Винокур зазначав: “Щодо номенклатури, то, на
відміну від термінології, під нею слід розуміти систему абсолютно аб­
страктних і умовних символів, єдине призначення яких - дати макси­
мально зручні з практичного погляду засоби для позначення предме­
тів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка
оперує цими речами” [1939: 8]. При цьому “чому даний предмет
названий так, а не по-іншому, для номенклатурних позначень більш чи
менш байдуже, тимчасом як для терміна, що прагне володіти осмис­
леною внутрішньою формою, це дуже важливе питання” [1939: 8].
О.О.Реформатський услід за Г.Й.Винокуром проводить розме­
жування термінології і номенклатури, яке базується на тому, що
“номенклатурні слова - незчисленні й етикетують об’єкти науки,
однак прямо вони не співвіднесені з поняттями науки, а терміни для
кожної науки обчислювані й примусово пов’язані з поняттями даної
науки, оскільки словесно відображають систему понять даної нау­
ки” [1961: 49]. Значення номенклатурних слів конкретніше й точ­
ніше, ніж значення термінів, номенклатурні слова можуть позна­
чати предмети одиничні, а тому можуть бути й власними іменами.
На думку О.О. Реформатського, море, річка, гора - терміни;
Каспійське, Міссісіпі, Ельбрус - номенклатурні слова.
О.С.Ахманова, у свою чергу, пропонує таке визначення
номенклатури в “Словнику лінгвістичних термінів”: “Номенклатура
- сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в даній
науковій сфері; назви типових об’єктів даної науки (на відміну від
термінології, яка включає позначення абстрактних понять і
категорій)” [1966: 270]. Наприклад, “аглютинація, флексія, фонема,
граматика - це терміни... Саксонський генітив на с, російські
синонімічні сполучники та ін. - це номенклатурні знаки, назви
часткових об’єктів” [Ахманова, 1966: 6].
26
 О.І.Мойсеєв вважає, що розмежування термін - номенкла­
турне слово насправді обумовлене розмежуванням “поняттєвої” і
предметної” термінології, тобто позначеннями, у яких більш чітко
відображається власне поняттєва орієнтація (тобто терміни) або
предметна орієнтація (тобто номенклатурні одиниці) [1970: 133].
Цю думку поділяють і розвивають Б.М.Головін і Р.Ю.Кобрин.
ІІричому вони розмежовують уже три типи номінативних одиниць:
номенклатурні слова, виробничо-технічні терміни й наукові тер­
міни, хоча й визнають деяку умовність розмежування термінів.
І Іоменклатурні слова, на їхню думку, виражають одиничні поняття,
Нкі містять відомості лише про один предмет дійсності і реалізують
предметні зв’язки. Наприклад, Москва, Ленінград, Чорне море;
префікс під-, суфікс -ізм, фонема (о); роман Л.М. Толстого “Війна і
мир”, вірш О.С. Пушкіна "Пам’ятник” [1987: 17].
Виробничо-технічні терміни виражають, на відміну від но­
ні іклатурних одиниць, загальні поняття, які відображають цілий
і нас однорідних предметів і актуалізують, подібно до номенклатур­
ній слів, предметну віднесеність, наприклад: двигун внутрішнього
і їїрання, корабель на підводних крилах, пристрій для автоматич­
ного набору, селекторний код на перфокарті, зварювальне вироб­
ництво тощо.
Наукові терміни виражають загальні поняття й реалізують
ііінптгві зв’язки, наприклад: фізика напівпровідників, теорія дви-
\іиі внутрішнього згорання, буфонада, гротеск, компаративізм,
• піталама та ін.
Таким чином, на думку Б.М.Головіна та Р.Ю.Кобрина, но-
н пішазурні одиниці можна розглядати у складі термінології як
ІНобший типи термінів, які співвідносяться з одиничними понят-
і ммїї іі актуалізують предметні зв’язки [1987: 19].
Згідно з концепцією, розробленою в науці про мову В.М.Лей-
'інічім, номенклатура є проміжною ланкою між термінами і влас­
ними назвами. За його твердженням, терміни у плані змісту полярно
111 ю і и іісжні власним назвам. На одному полюсі великого класу
їм'міна і інших одиниць мови - класи предметів, загальні поняття
111 мі них і відповідно терміни; на іншому - унікальні предмети,
'• иніимні поняггя про них і відповідно власні назви. У плані
м111 •><ам-1її їм терміни й власні назви також мають значні розбіжності.
111 >м11ні здебільшого - це позначення класу предметів на основі
...... іщ'ііпх загальних, причому суттєвих, їх ознак. Власні назви - це
27
позначення унікальних предметів на основі виявлених несуттєвих,
другорядних зовнішніх ознак. Третя відмінність термінів і власних
назв полягає в тому, що терміни об’єднуються в складну й розгалу­
жену систему з ієрархічними відношеннями, а власні назви об’єдну­
ються в ряди, можуть виростати в систему, але дуже просту. Отже,
терміни і терміносистеми, з одного боку, власні назви та їх набори,
- з іншого, характеризуються специфічними особливостями свого
плану змісту і плану вираження, перебувають на різних полюсах
величезного класу номінативних мовних одиниць [1974: 17-19].
На думку В.М.Лейчика, до номенклатури можна віднести
списки назв, виробів будь-якого підприємства, товарів будь-якого
магазину, сортів тощо. Номенклатурні знаки, на відміну від власних
назв, не пов’язані з одиничними поняттями, а, подібно до термінів,
є позначеннями загальних понять, але не будь-яких, а специфічних.
Специфіка понять, які служать планом вираження номенклатурних
одиниць, полягає в тому, що ці поняття обов’язково є членами ряду
однорідних понять, які різняться несуттєвими, другорядними, зов­
нішніми ознаками. Як підкреслює В.М.Лейчик, існування одинич­
ного номенклатурного знака неможливе, оскільки номенклатурна
одиниця є членом системи - номенклатури [1974: 20].
Отже, згідно з концепцією В.М.Лейчика, номенклатурою може
бути названа система позначень класів предметів, які входять до
однорідного ряду, на основі свідомо вибраних несуттєвих зовнішніх
ознак цих предметів. Планом змісту номенклатурних одиниць, як і
термінів, є загальні поняття, а планом вираження, як і власних назв,
служать несуттєві часткові ознаки. У цьому сенсі можна твердити,
що номенклатура є проміжною зв’язковою ланкою в ряду номіна­
тивних одиниць мови - між термінами і власними назвами.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
1. Поясніть, як термінологія співвідноситься з національною мовою,
літературною мовою і мовою науки.
2. Охарактеризуйте процес становлення англійської мови як на­
ціональної.
3. Опишіть процес формування англійської мови науки й техніки.
4. Дайте визначення терміна “комунікація”, назвіть основні типи ко­
мунікацій.
5. Назвіть функції термінології в комунікативних процесах.
6. Дайте характеристику функції номінації об’єктів і вираження
понять.
28
 7. Наведіть приклади наукових, технічних, спортивних термінів в
українській, російській, англійській і французькій мовах.
8. Розмежуйте поняття “термінологія” і “номенклатура”.
9. Наведіть приклади номенклатурних одиниць.

ЛІТЕРАТУРА:
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Сов.
шциклопедия, 1966. - 607 с.
Винокур Г.О. О некоторьіх явленнях словообразования в русской
ісхнической терминологии // Трудьі МИФЛИ. - М., 1939. - Т.5. - С. 3-54.
Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основи учення о
н рминах. - М : Вьісшая школа, 1987. - 104 с.
(Іванова И.П., Чахоян А.П. История английского язьїка. - М.:
Иисшая школа, 1976. - 319 с.
Лейчнк В.М. Номенклатура - промежуточное звено между терми-
н.іми и именами собственньїми // Вопроси терминологии и лингвис-
і ичсской статистики. - Воронеж: изд-во Воронеж, ун-та, 1974. - С. 13-24.
Лингвистический знциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Яр-
іісма. М.: Сов. знциклопедия, 1990. - 683 с.
Моисеев А.И. О язьїковой природе термина // Лингвистические
проблеми научно-технической терминологии. - М.: Наука, 1970. - С. 127-
137.
Разинкина Н.М. Об одном из способов синтаксической органи-
<11(1111 научной прози // Лингвистика и методика преподавания
імнк гранньїх язьїков. - М : Наука, 1976. - С.59-89.
Разинкина Н.М. Развитие язьїка английской научной литературьі.
Imu иистическое исследование. - М.: Наука, 1978.- 2 1 1 с .
Реформатский А.А. Что такое термин и терминология // Вопросьі
0 рміінологии ( Материальї Всесоюзного терминологического совещания).
М изд-во AH СССР, 1961. - С.46-54.
Ткачева Л.Б. Основньїе закономерности английской терминологии
І омск: изд-во Томск. ун-та, 1987. - 198 с.
Мрцева В.Н. Развитие национального литературного английского
1и.мої М.: Наука, 1969. - 286 с.

29
 3. ТЕРІУЇІНОЗНАВСТВО В СРСР:
КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ

3.1. 30-40 роки XX століття: роль і значення праць

Д.С. Л он е і Г.Й. Винокура

Історія термінологій безпосередньо пов’язана з історією нау­

ки, техніки, професійної діяльності, культури і мистецтва. Розвиток
сільського господарства, ремесел, поява перших мануфактур, роз­
виток техніки і науки привели до становлення і розвитку спе­
ціально-професійної та наукової термінологій різних національних
мов, до формування в лінгвістичній науці перших поглядів на
природу термінів і місце термінології в системі мови.
Упродовж XVIII-XIX століть розвиток національних терміно­
логій визначався становленням і розвитком галузей науки, техніки,
промисловості, сільського господарства, культури й мистецтва. Со­
ціальні погреби у XX столітті привели до створення численних тер­
мінологічних словників: енциклопедичних, тлумачних і перекладних.
У 20-30 роки XX століття у зв’язку з бурхливим технічним
прогресом, розвитком індустрії, створенням нових галузей науки і
техніки складались термінологічні системи російської мови і націо­
нальних мов СРСР. Термінологія ставала актуальним об’єктом
лінгвістичних досліджень. У ці ж роки формувалась радянська тер­
мінологічна школа, яка посіла провідне місце у світовій науці.
Завдання розроблення теоретичних - лінгвістичних і логічних
- основ побудови термінології було висунуте в Радянському Союзі
на початку 30-х років XX століття. У 1933 році в Академії наук
СРСР була створена комісія з технічної термінології, згодом реорга­
нізована в Комітет науково-технічної термінології.
Ініціаторами створення і засновниками термінологічного ор­
гану були видатний учений у галузі аеродинаміки й авіації академік
С.О.Чаплигін і талановитий інженер, ентузіаст термінологічних
досліджень Д.С.Лотте, які справедливо вважаються основополож­
никами нової наукової дисципліни - термінознавства.
Головні зусилля С.О.Чаплигін і Д.С.Лотте зосередили на
теоретичних дослідженнях питань, пов’язаних з відбором і побудо­
вою термінів, з побудовою систем термінів окремих галузей науки і
техніки [Кулебякін, Климовицький, 1970: 17].
30
 Опубліковані у виданнях АН СРСР упродовж двадцяти років
(1931-1950) дослідження Д.С.Лотте охопили велике коло тєрміноло-
і ічних проблем. Майже всі роботи Д.С.Логге, надруковані в різний
час, були зібрані й видані в 1961 р. як моноі"рафія “Основи побу­
дови науково-технічної термінології”, яка завоювала популярність
як у країнах СНД, так і в далекому зарубіжжі.
Праці Д.С.Лотте присвячені основам побудови термінології,
іермінам-словосполученням, іншомовним запозиченням у російсь-
кііі термінології, термінам-скороченням, способам термінотворення
іа іншим питанням.
У своїх дослідженнях Д.С.Лотте розглядав термін як слово
або словосполучення, мовний знак якого співвіднесений з відпо­
відним поняттям у системі понять даної галузі науки чи техніки, а
термінологію він вважав такою сукупністю термінів , яка відповідає
і иетемі понять цієї галузі науки чи техніки.
“Наукова термінологія, відзначає Д.С.Лотте, має становити не
просту сукупність слів, а систему слів і словосполучень, певним
чином між собою пов’язаних” [1961: 73]. Системна зумовленість
ігрміна глибоко обґрунтована і яскраво підкреслена у всіх дослід-
женнях Д.СЛотте.
У світлі уявлень про терміносистему вчений провів глибокий
аналіз типових недоліків термінології, особливо полісемії та сино ­
нім ії термінів і їх елементів. З цих же позицій ним вивчені і сфор­
мульовані критерїї-вимоги, яким повинні відповідати терміни:
однозначність, точність, систематичність, лаконічність тощо.
У своїх працях Д.С.Лотте описав структуру простих і склад­
ній термінів, дав порівняльний аналіз різних способів утворення
іермінів: зміни значень слів; утворення похідних, усічених і склад­
ній слів; запозичення з інших мов і створення постійних слово-
івилучень.
Слід підкреслити, що принципові положення праць Д.С. Лот-
и і іерміпології повністю зберігають свою актуальність і, як і рані-
іін можуть слугувати орієнтиром у термінологічній роботі.
До теоретичних досліджень термінологічних проблем, які
............. найбільший інтерес і відбивають практичний досвід
.....ні шанця в роботі над спеціальною лексикою, належить, без сум­
ним відомії праця Г Й. Винокура “Про деякі явища словотворення в
і...... в ьмн іехнічній термінології”, опублікована в 1939 році. Саме
і II Винокуру належить заслуга порушення питання про лінгвіс­
31
тичну сутність терміна, природу й організацію термінологій, відно­
шення між номенклатурою і термінологією - тих питань, які і
сьогодні перебувають у фокусі мовознавчого аналізу.
У своїй праці Г.Й.Винокур розумів термін як слово в особли­
вій функції, а головною ознакою терміна визнавав його обов’язкову
співвіднесеність з науковим або технічним поняттям. У термінології
він убачав систему термінів, між предметними значеннями яких
виникають певні семасіологічні зв’язки [1939: 6-7J.
Слід зазначити, що згадана праця Г.Й.Винокура, яка містить
багато цікавих спостережень і думок про словотворення в терміно­
логії, і нині не втратила свого великого значення, хоча з часу її
видання минуло майже 70 років.

3.2. Робота Комітету науково-технічної термінології:

50-60-і роки XX століття

Термінологічні дослідження після Д.С.Лотте і Г.Й.Винокура у

методологічному й методичному плані розвивались таким чином.
У 1952 р. було видано “Керівництво з розроблення й упоряд­
кування науково-технічної термінології” у видавництві AH СРСР.
Цей науково-методичний посібник, створений співробітниками Ко­
мітету науково-технічної термінології (КНТТ)
С.І.Коршуновим, Г.І. Кузьміним, Г.А.Лаврентьєвою і Н.К.Су-
ховим на основі праць Д.С.Лотте, висвітлив питання класифікації та
визначення понять, відбору й побудови термінів.
У 1955 р. колективом співробітників КНТТ були розроблені й
опубліковані “Основні положення КНТТ АН СРСР про поняття,
визначення й терміни”, а в 1956р. розроблений проект “Словника
термінології”, який містив 51 термін з визначеннями основних по­
нять, які мали стосунок до термінології.
У 1965р., за ініціативою редакторського факультету Мос­
ковського поліграфічного інституту і при допомозі КНТТ на
факультеті і вперше в Радянському Союзі був запроваджений спе­
ціальний курс лекцій з питань термінології. Курс був розроблений і
читався Т.Л. Канделакі, автором ряду робіт з термінології, у тому
числі монографії “Семантика і вмотивованість термінів” [1977].
У 50-60-і роки різні аспекти, пов’язані з термінологічною
проблематикою, обговорювались у працях Н.Д.Андрєєва, О.С.Ахма-
32
нової, В.В.Виноградова, Н.П.Кузькіна, Р.Г.Піотровського, О.О.Ре-
форматського та інших лінгвістів. Слід відзначити, що більшість
термінологічних праць мали своїм об’єктом не власне термін і тер­
мінологію, а лінгвістичну поведінку терміна в художніх текстах.
Широко відомими були дослідження типу «Терміни будівельного
виробництва в романі Ф. Гладкого “Цемент”», корисні й необхідні
науці про мову, але не спроможні виявити істинну природу терміна.
Автори подібних досліджень не враховували того факту, що при
перенесенні термінологічних одиниць у загальнолітературну мову
шачною мірою губилась їхня функціональна і власне знакова специ­
фіка, при цьому втрачався й особливий критерій її оцінки. Як
справедливо відзначає В.П.Даниленко, “весь комплекс питань, пов’я-
іаних з виявленням власне лінгвістичних особливостей терміно­
логічної лексики, може бути поставлений і розв’язаний лише при
вивченні її (лексики) в природних умовах, тобто в тому мовному
і ередовищі, де вона застосовується в прямому призначенні, в основ­
ині номінативно-дефінітивній функції, тобто у функції називання і
вираження спеціального поняття, регламентованого у своїх межах де­
фініцією. Таким природним середовищем для термінології є функціо­
нальний різновид загальнолітературної мови, традиційно іменованої
мовою науки й техніки” [1977: 7].
Слід особливо підкреслити роль праць В.В.Виноградова та
().(). Реформатського в розвитку радянського термінознавства 50-60-х
років XX століття. В.В.Виноградов постійно приділяв серйозну ува-
і у питанням термінології та неодноразово підкреслював актуаль­
нії и. термінологічних досліджень. “Проблема терміна й терміно­
вії її, відзначає він, входить до теорії загального мовознавства. Усе,
цю пов’язане з витлумаченням поняття терміна, зближує лінгвіс­
тк у не лише з різними сферами наукового знання, але й з різними
і і іу іями виробничої практики, професійної праці. У всякому разі
і у і яскраво й наочно виявляється зв’язок розвитку мови, її лек-
п'іпої системи з історією матеріальної і духовної культури народу.
І 11 >рі я термінології тієї чи іншої сфери науки, культури, вироб­
ничої діяльності - це водночас повість про закономірності розвитку
м і н і , про природу й суспільство. Показово, що історія всякої науки

її і і/їм інію включає в себе й історію розвитку понять і термінів у цій

*фі рі Досить зіслатися на лінгвістичні праці в цій сфері, наприк-
і ї ї ІІІ їсйнталя, Пізані, у галузі російського і слов’янського мово-
ньіисіїїа Булича, Ялича та ін. Очевидно, у цьому колі наукових
33
досліджень співдружність мовознавців і спеціалістів у тій чи іншій
сфері наукового знання необхідна. Цікаво, що і в теоретичних
дослідженнях з термінології найпопулярнішими є ті, які відобра­
жають практичний досвід мовознавця в роботі над спеціальною
термінологією” [1961: 6-7].
У створенні й визначенні терміна В.В.Виноградов виділяв дві
точки зору: структурно-мовну й поняттєву, семантичну, зумовлену
розвитком системи понять тієї чи іншої науки, того чи іншого
виробництва. Обидва погляди, на його думку, взаємопов’язані й
водночас зумовлені історією, культурно-історичною традицією. В
історії термінології В.В.Виноградов убачав проблему не лише
національно-історичну, а й інтернаціональну, проблему історії
світової науки й проблему історії людських цивілізацій [1961: 7].
З ’ясуванню теоретичної сутності терміна й термінології
присвячена відома праця О.О.Реформатського “Що таке термін і
термінологія”, опублікована в 1959 р. У своїй праці вчений висунув
цікаву ідею “термінологічного поля”. Наявність цього поля він про­
демонстрував на прикладі омоніма мовлення, розглянутого в рамках
конкретних дисциплін (фізіології, психології, лінгвістики та ін.):
“Термін парадигматичний до семантики, тобто в кожній терміно­
логії співвіднесений (і обов’язково співвіднесений) з тими чи інши­
ми поняттями. У цьому розумінні в кожного терміна є своє поле в
межах окресленої термінології” [1961: 9]. Великою заслугою О.О.Ре­
форматського є також те, що він висвітлив питання про співвідно­
шення термінології і так званої номенклатури і виступив проти
спроб лінгвістів уважати їх синонімами.
Основними характерними рисами терміна О.О.Реформатсь-
кий визнавав моносемічність у межах термінологічного поля, сис­
тематичність, стилістичну нейтральність, а також відсутність есте­
тичних характеристик, експресії і модальності [1961: 10-14].
Отже, радянська лінгвістична наука в 50-60-і роки XX століття
без сумніву зробила крок уперед у вивченні проблем термінології.

3.3. Основні напрями лінгвістичних досліджень

науково-технічної термінології в 70-90-і роки XX століття

У 70-80-і роки XX століття в СРСР предметом як традиційної,

так і прикладної лінгвістики стала термінологія спеціальних галузей
34
 ні.шия, яка широко вивчалась на матеріалі російської мови, мов
миродів СРСР та низки європейських мов (англійської, німецької,
Французької, іспанської та ін.) у природній сфері її функціонування,
....... в мові науки й техніки. У цей період термінологічні проблеми
"" віджувались у працях К.Я.Авербуха, В.А.Акуленка, І.Н.Волкової,
\ < І 'орда, Б.М.Головіна, В.П.Даниленко, ЛЛ.Кутіної, Р.Ю.Кобрина,
U М. Лсйчика,
0.1.Мойсеева, В.В.Петрова, В.П.Пєтушкова, В.М.Прохорової,
I 'І>.( короходько, Л.Б.Ткачової, О.М.Толікіної, С.Д.Шелова та ін­
шій учених за чотирма основними напрямами: 1) лінгвістичний
пік природи терміна й організації термінології; 2) автоматизовані
II > і,н посуванням обчислювальної техніки) методи аналізу терміно-
імі ш 3) аналіз термінологій з метою конструювання мов для сучас­
нії інформаційних систем; 4) стандартизація, уніфікація і гармо­
ні пінія науково-технічної термінології [Головін, Кобрин, 1987: 29].
У 1970 р. спеціальний факультативний курс “Вступ до тер­
ші" іпапства” було включено до навчальної програми факультету
.... .. .. мов Омського педагогічного інституту, а в 1980 році -
і ііч11 і.кого політехнічного інституту. Цей курс розробила і читала
І І. І качова, автор низки праць із термінології, у тому числі моно-
, 11 мрі и “Космічна термінологія англійської мови в соціолінгвіс-
мі міому висвітленні” (1986) та “Основні закономірності англійської
і. і їм іпології” (1987).
90 і роки XX століття в країнах СНД ознаменувалися виходом
. їм і пінки монографій, навчальних посібників з термінології, які
....... умніву відіграли велику роль у подальшому розвитку науки
III мі ирміми. За цей період були опубліковані такі важливі і
і і , пні.ні наукові праці: “Загальна термінологія” О.В.Суперанської,
і! И 11" нільської, Н.В.Васильєвої (М., 1989); “Лінгвістичні аспекти
і, 11■111111 ніаиства” Т.Р.Кияка (Київ, 1989), “Предмет, методи і струк-
і і к рміиознавства” В.М.Лейчика (М., 1989), “Основи терміно-
. ми ні ї І 11.Мельникова (М.,1991); “Національні витоки російсь-
ш її рмніології” Т.С.Коготкової (М., 1991); “Семантична структура
їм піннішого слова й її лексикографічний опис” З.І.Комарової
■ ... |. икнн ьк, 1991); “Вступ до термінознавства” С.В.Гриньова (М.,
'•мі S'up.uiicbKC тсрмінознавство” Т.І.Панько, І.М.Кочан, Г.П.Ма-
■ . і Мі.пін. 1994), “Історія вітчизняного термінознавства” В.А.Тата-
.......... і (М , 1995); “Номінація в сфері спеціальної комунікації”
. 1 1111111 кіпко (Дніпропетровськ, 1996), “Про природу наукового
35
терміна: Проблема філософії мови” А.Х.Султанова (М.,1996); “Тео­
рія термінологічної номінації-” М.М.Володіної- (М.,1997); “Особ­
ливості термінологічної номінації-” Т.А.Журавльової (Донецьк,
1998), “Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні
аспекти” А.С.Дякова, Т.Р.Кияка, З.Б.Куделько (К., 2000); “Когнітив-
но-інформаційна природа терміна” М.М.Володіної (М., 2000); “Сис­
тема, структура і функціонування наукового терміна” А.В.Лемова
(Саранськ, 2000).

3.4. Характеристика трьох основних етапів розвитку

сучасного термінознавства

У розвитку сучасного термінознавства в країнах СНД умовно

виділяють три основні етапи. Перший відноситься до 30-60-х років
XX століття, другий - до 70-80-х років XX століття, третій почи­
нається з 90-х років XX століття.
Коротка характеристика цих етапів подається в праці
В.М.Лейчика “Предмет, методи і структура термінознавства”,
опублікованій у Москві в 1989 році.
Перший етап у розвитку термінознавства, умовно віднесений
до 30-60-их років XX століття і пов’язаний з іменами його
засновників Д.С.Лотте, Е.К.Дрюзена і Є.Вюстера, характеризується
головним чином виділенням предмета цієї науки - терміна як
особливого слова чи словосполучення, що вивчається лінгвістич­
ними методами із застосуванням методів логіки: термін у лексиці і
логосі О.О.Реформатський), термін і термінологія (Л.А.Капанадзе)
тощо. На цьому етапі були досягнуті певні успіхи в уніфікації
термінів та їх сукупностей (Д.С.Лотте, Т.Л.Канделакі та інші
співробітники Комітету науково-технічної термінології AH СРСР,
Є.Вюстер і комітети Міжнародної організації зі стандартизації).
Однак виявились невирішеними питання про специфіку терміна,
про місце термінів та їх сукупностей у лексичній системі націо­
нальної мови, про виконуваність вимог до терміна, про припус­
тимий ступінь “свідомого управління формуванням термінів та їх
сукупностей” [Лейчик, 1989 : 2].
Необхідність розв’язання цих питань, а також низки інших
важливих питань, пов’язаних зі створенням і використанням тер­
мінів в умовах науково-технічної революції, привела до вступу
36
и рмінознавства наприкінці 60-их років XX століття у другий етап.
Цей етап є перехідним і характеризується головним чином
пи шанням термінознавства самостійною науковою дисципліною з
п'пісними завданнями, методами і предметом (Є.Вюстер і створений
ним Інфотерм, Г.Рондо та інші представники Канадської школи,
І. М Головін, В.П.Пєтушков та ін.), розглядом термінів як лексич­
ній одиниць мов науки й техніки (П.Н.Денисов) з визначенням
ні цнфічних ознак їх семантики, морфології, словотвору (В.П.Да-
іііпн ііко , О.І.Мойсеєв, В.В.Петров), розробленням наукових основ
ніфікації сукупностей термінів і прикладних аспектів викорис­
танні цих сукупностей (Б.М.Головін, Р.Ю.Кобрин та інші пред-
міпіики Горьківської школи, І.Н. Волкова, В.Л. Налєпін, Н.К.Су-
'"и та інші співробітники ВНІІКІ Держстандарту, А.С.Гердт,
М А Марусенко та інші представники Ленінградської школи), вив-
..... .. багатьох галузевих сукупностей термінів у їх парадигматиці
i і . пнгагматиці (М.В.Антонова, А.С.Гердт, Т.С. Коготкова, Л.Л.Ку-
іні.і. ІІ.Г.Михайловська, Т.І.Панько, І.Ф.Протченко, Ф.П.Сорока-
н ти , І.М.Суслова, О.Н.Трубачов, В.Н.Шевчук, Л.А.Шкатова та
ні і ісорстичною і практичною роботою з вивчення терміна у зв’яз­
нії'. н кетах В.П.Даниленко, А.І.Новиков, Л.А.Пекарська).
Однак усі можливості аналізу термінів у сфері їх функціо-
ii мнині не були розкриті повного мірою, автоматизація в терміно-
іній діяльності застосовувалась недостатньо.
( ібґрунтування цих та багатьох інших питань було знайдено в
іиіііпму розумінні термінів як лексичних елементів мов для спе-
....... .них цілей (МСЦ) (В.А.Акуленко, Л.Дрозд, С.Є.Нікітіна, Д.Сей-
і ■11, II Хоффман), а методологія була реалізована в автоматизованій
.......і'жніі іі експериментальному, комп’ютерному аналізі сукупнос-
• и н-рмінів та їх дефініцій (Б.Ю.Городецький, Р.Г.Котов, Е.І.Ко-
і -"'1.1111, І’ Г.ГІіотровський, Е.Ф.Скороходько, С.Д.Шелов) і в уяв-
и піп банків даних як основи для створення баз даних, а згодом і
і' и ні.ші, (С.В.Гриньов, В.Недобиті, Х.Фельбер та ін.). Ці підходи
' і н. розглядатися як перші кроки третього етапу розвитку тер-
і" і" ііі.іііі гна, що розпочався приблизно в 90-і роки минулого сто-
.......... погребує всебічного вивчення [Лейчик, 1989 : 3].

37
 КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
1. Прокоментуйте принципові положення праць Д.С.Лотте з термі
нології.
2. Сформулюйте критерії-вимоги, які повинні задовольняти терміни.
3. Назвіть і охарактеризуйте відому наукову працю Г.И.Винокура.
4. Охарактеризуйте роботу Комітету науково-технічної термінології
в 50-і роки XX століття.
5. Визначте роль і значення праць В.В.Виноградова та О.О.Рефор­
матського у розвитку термінознавства.
6. Дайте характеристику основних напрямків використання терміно­
логії в 70-І-90-І роки XX століття.
7. Виділіть і опишіть головні етапи розвитку термінознавства.

ЛІТЕРАТУРА:
Виноградов В.В. Вступительное слово на Всесоюзном гсрмино-
логическом совещании // Вопросьі терминологии. - М.: Изд-во AH СССР,
1961.-С .З -10.
Винокур Г.О. О некоторьіх явленнях словообразования в русской
технической терминологии // Трудьі МИФЛИ. - М., 1939. - Т. 5. - С.3-54.
Головин Б.Н. Кобрин Р.Ю. Лингвистические основи учення о
терминах. - М.: Вьісшая школа, 1987. - 104 с.
Даниленко В.П. Русская терминология. Опьіт л и н г в и с т и ч є с к о г о
описання. - М.: Наука, 1 9 7 7 .-2 4 5 с.
Кулебякин В.С., Климовицкий Я.А. Работьі по построению
научно-технической терминологии в СССР и советская терминологическая
школа // Лингвистические проблеми научно-технической терминологии. -
М : Наука, 1970. - С .11-39.
Лотте Д.С. Основи построения научно-технической терминологии
(Вопросм теории и методики). - М.: изд-во АН СССР, 1961. - 158 с.
Л ейчик В.М. Предмет, методи и структура терминоведения:
Автореф. дис. ... докт филол. наук - М., 1989. - 46 с.

38
 4. ТЕРМІНОЗНАВСТВО В УКРАЇНІ:
ЕКСКУРС ДО ІСТОРІЇ

І І. Українське термінознавсгво в ІІ-й половині XIX століття

В Україні на даний час існує розвинена термінологія, яка
і и на адекватно обслуговувати сучасні науку, техніку, вироб­
ний т о , народне господарство.
Зазначимо, що стан формування і розвитку терміносистеми
іпі шалається рядом позамовних і внутрішньомовних факторів. Се-
і" а позамовних - основоположним є характер національної науки,
0 піки, промислового і культурного прогресу, а серед внутрішньо-
міиних - становище мови в суспільстві і ступінь розвиненості
інщкжідних функціональних стилів.
Термінологія у своєму виникненні і поступовому збагаченні
н. |ичрмнно пов’язана з процесом стильової диференціації літера-
, рік її мови, зокрема з розвитком у ній таких структурно-функціо-
м і її,них стилів, як науковий, публіцистичний, науково-технічний,
11"пІнтіііно-виробничий, офіційно-діловий [Жовтобрюх, 1969: 92].
И іумжиіі стиль української мови починає розвиватися з другої
...... .. 11111 п XIX століття. Для його розвитку потрібна була лексика,
п і 11 і очно відображала наукові поняття. Така лексика була в
і імни і.кій мові, і до другої половини XIX століття вже склався
її» и 11, великий її термінологічний фонд. Терміни різних галузей
і і п техніки і культури частково були зафіксовані в літературних
і1111 м ч міаеиків української літератури П.Грабовського, М.Коцю-
1піні і,ного, 11.Мирного, І Франка та ін., а також у періодичній пресі,
її, і іуна переважно сільськогосподарська, будівельна, соціально-
11пнімічна, суспільно-політична, філософська, літературознавча,
1111 нічна ісрмінологія.
І Іерші окремі спроби наукових праць українською мовою
пі іроіиіені на початку 50-х років минулого століття в Західній
■|і ніп /[о них можна віднести “Початок до уложення термінології
- 1 іііі пнн руської” І.Гавришкевича (1852), “Словник юридично-
<111 п11н<в термінології: німецько-український” (1851). У Східній
і 11 мін в журналі “Основа” друкувалися невеликі дослідження
........... і ївіпуііярпого характеру.
і пі іазначити, що загалом у дожовтневий період в ук-
................ міни пули сформовані основні терміни філософії {етика,
39
мораль, матерія, надбудова, прагматизм), політекономії (земельна
рента, концентрація капіталу), юриспруденції (адвокат, закон,
право, слідство, суд, юрист), літературознавства (декадентство,
лірика, новела, роман, реалізм), історії (археологія, неоліт, палеоліт,
феодалізм), мистецтвознавства (диригент, пейзаж, орнамент, ком
позитор, скульптор), а також педагогіки, психології, лінгвістики.
Порівняно з суспільно-політичною термінологією у своєму
розвитку дещо відставала в той час термінологія природничих і
особливо технічних наук. Це пояснюється тим, що наукова літе­
ратура, крім гуманітарної, українською мовою публікувалася нере­
гулярно, а з деяких спеціальностей, зокрема технічних, вона майже
не видавалася.
Стан розвитку термінології природничих наук у дожовтневий
період був неоднаковим. Найбільш розвиненою була біологічна тер­
мінологія {анатомія, біологія, білок, зародок), математична (аналі­
тична геометрія, інтегрування), почала формуватися термінологія
фізики {акустика, електроніка, механіка), астрономії (космос, пла­
нета), технічних наук {автомат, двигун, літак, мотор, турбіна).
У зв’язку з розвитком наукового стилю в 2-і половині XIX
століття назріла необхідність збирання і систематизації терміноло­
гічної лексики. В умовах зростаючих культурно-просвітительських
завдань виникає ідея створення великого словника української мо­
ви, до складу якого передбачалося ввести термінологічну лексику. З
цієї нагоди в журналі “Основа” з ’явилась стаття М.Левченка “За-
метка о русинской терминологии”, у якій автор зробив спробу
визначити принципи укладання термінологічних словників.
Ідея створення термінологічного словника знайшла підтримку
в Західній Україні, де протягом 1864-1879 рр. видаються шістьма
випусками “Початки до утюження номенклатури і термінології при­
родної-” І.Г.Верхратського, якого вважають фундатором української
термінології. Термінологічні праці І.Г.Верхратського і зараз станов­
лять значний інтерес, передусім зібраним у них багатством діалектної
природничої лексики. М.Л.Худаш зазначає, що природознавчі праці
І.Г.Верхратського цінні ще й з історико-пізнавального боку як одне з
джерел дослідження процесу формування української літературної
мови, зокрема науково-природничої термінології [Худаш, 1971].
Протягом 70-80-х років XIX століття збирання термінологіч­
ної лексики активізувалося в Східній Україні. 1874 р. у Києві ви­
дається “Опьіт словаря народньїх названий расгений Юго-Западной
40
І’оссии с некоторьіми поверьями и рассказами о них” О.С.Роговича,
а також “Список растений с народними названиями” Ф.К.Волкова.
Починаючи з 1896 року, матеріали української наукової тер­
мінології почали друкуватися в записках наукового товариства
ім. Т.Г.Шевченка, створеного у Львові 1892 р. Там, а пізніше в
окремих збірниках, були опубліковані “Материальї к физической и
математической терминологиям” І.Верхратського, “Очерк химичес-
кой терминологии” В. Левицького.
Водночас збирається термінологічний матеріал і з гуманітар­
них наук, що знаходить відображення в “Справочном словаре юри-
дических терминов древнего актового язьїка Юго-Западной России”
І Г.Новицького, “Словаре юридических терминов древнего актового
я іика северо-западного края и царства польского Н.Горбачевського.
Таким чином, до революції 1905 р. мали місце спроби зби­
рання народної спеціальної термінології, лексикографи створювали
ісрмінологічні словники, більшість термінологічних найменувань з
яких залишилися лише надбанням історії української термінологіч­
ної лексикографії.
Отже, у XIX ст. в Україні були закладені основи головних
м рміносистем: збирались народні найменування біологічного цик­
ну; створювались терміни на народній і греко-латинській основі; у
і шузі соціальної термінології використовувався запозичений фонд.

1.2. Дослідження проблем української термінології в XX столітті

Після революції 1905 р. в Російській імперії було знято обме-
і гння з користування українською мовою, що позитивно позна-
•шнося на процесі збирання діалектної термінологічної лексики. У
першому десятиріччі XX ст. при шкільнолекційній секції Київського
іинариства “Просвіта” (1910) і Харківському товаристві ім. Квітки-
<)(пов’яненка були створені термінологічні комісії, у завдання яких
її ходило збирання термінологічної лексики з літературних джерел і
иі пячом усних записів. Проте в Східній Україні до 20-х років XX ст.
. ніубліковані лише деякі невеликі збірники з питань термінології.
З 1918 року видавались словники-проекти фізичної, метеоро-
...... т о ї, механічної, сільськогосподарської, транспортної, технічної
щ піших термінологій, ботанічної та зоологічної номенклатури. До
Іп 1.1 р. побачили світ 83 термінологічних словники [Горецький,
Iop і |93). Незважаючи на деякі методологічні помилки, допущені
41
при укладанні цих словників, вони відіграли певну роль у розвитку
української термінологічної лексикографії.
У 50-ті роки в Україні велася активна робота по створенню
російсько-українських галузевих словників, серед яких заслугову­
ють на увагу підготовлені і видані лексикографами Інституту
ім. О.О.Потебні АН України за участю відповідних спеціалістів два
великих російсько-українських словники - технічної термінології
(80 тисяч термінів) та сільськогосподарської термінології (40 тисяч
термінів). Зокрема в “Російсько-українському технічному словни­
ку” представлена термінологія таких галузей промисловості: гірни­
чої, металургійної, металообробної, машинобудівної, хімічної,
електротехнічної та інших, а також термінологія наук, яка тісно
пов’язана з багатьма галузями промисловості і техніки.
Створення серії російсько-українських галузевих словників у
50-ті роки XX ст. було основним завданням словникової комісії
Академії наук УРСР під головуванням академіка І.З.Штокала. Цією
комісією були підготовлені і видані короткі російсько-українські
словники фізичний, хімічний, математичний, геологічний, гірничий,
металургійний, теплотехніки і газотехніки, електрозварювання,
машинознавства і машинобудування, гідрології і гідротехніки, бу­
дівельної і теоретичної механіки, електротехніки і радіотехніки,
фізіології і біохімії, ботаніки, зоології, медицини, географії тощо.
Усі словники були створені за єдиними принципами: вони
відображали сучасний рівень розвитку науки і техніки; закріплювали
усталену практику вживання термінів відповідно до галузей знань. У
словниках проведена певна нормалізація термінології: уведені найпо­
ширеніші синоніми; вирішені питання взаємовідношення терміноло­
гічної, номенклатурної і загальновживаної лексики; не знайшли місця
в словниках архаїзми, діалектизми, професіоналізми вузького вжит­
ку. Ці словники становлять серію праць, які відіграли важливу роль у
нормалізації та уніфікації української термінологічної лексики в її
зіставленні з російською термінологією [Гнатюк, 1961].
У 80-х роках XX століття з метою вдосконалення основних
принципів створення нових термінологічних систем і нормалізації
існуючих галузевих термінологій, тобто приведення їх у відповід­
ність до потреб суспільства і побудови за нормами української
літературної мови, за національними та інтернаціональними тради­
ціями, учені Академії наук УРСР разом з Комітетом наукової
термінології АН УРСР та його робочою групою підготували і ви­
42
дами під загальною редакцією академіка АН УРСР К.М.Ситника
перекладний російсько-український словник у трьох книгах: книга І
Фізика. Математика. Техніка. Науки про Землю і Космос” (відпо-
шдальний редактор Ю.О.Митропольський, редактори-лексикографи
11.( '.Васильєва, А.В.Крижанівська), книга II “Біологія. Хімія. Меди-
цина“ (відповідальний редактор К.М.Ситник, редактори-лексико-
і рафи Л.О.Симоненко, Л.В.Туник), книга III “Суспільні науки”
(відповідальний редактор В.М.Русанівський, рсдактори-лексико-
і рафи М.М.Пилинський, О.А.Дітель). Потреба у створенні такого
і повника була викликана бурхливим розвитком української науко­
вої термінології, характерним для періоду науково-технічного прог­
ресу, і активними процесами уніфікації та інтеграції, які відбува­
ли і» тоді під час взаємодії української і російської термінології в
( TCP [Богуцька, Крижанівська, Марченко та ін. 1984].
Описуваний Словник - це системний нормативний словник.
ІІого системність як двомовної російсько-української праці, присвя­
ченої сучасній науковій термінології, забезпечується рівним обся-
иім термінів і термінологічних виразів, які охоплюють усі основні
розділи сучасних наук: у всіх книгах Словника парадигматично
вміщено загальнонаукову термінологію, що може вживатися в будь-
чмп галузі знань, у науковому стилі взагалі. Кожна книга Словника
подає найменування всіх наук та їх розділів, які входять до циклу, а
і анож найменування осіб - спеціалістів з цих наук. До кожної книги
і повника вводяться нормативні терміни і потрібні номенклатурні
пііпменування, що визначають сутність основних понять, названих
і ш і г і і наук та їх розділів, використовуваних пристроїв, апаратів і

мі ч.иіізмів, запроваджуваних процесів.

Крім науково-практичної роботи в галузі термінознавства, про-
і ні і їм XX століття активно проводилась також науково-теоретична
рі в»11 а з мстою дослідження різних аспектів термінознавчих проблем.
Гак, наприклад, в 60-90-х роках різні аспекти термінологічної
прпінк-магики обговорювались у працях І.К.Білодіда, И.А.Багмута,
М Ф І><л уцької, П.Й.Горецького, Л.Л.Гумецької, В.Л.Карпової,
I II І ирик.. Т.Р.Кияка, А.А.Москаленко, В.М.Овчаренко, Л.С.Пала-
міук І Шанько, Е.Ф.Скороходька, Л.М.Худаш, Л.О.Симоненко
І і 11111111X лінгвістів.
Герм Біологічні праці вищезгаданих учених внесли значний
ніп <і ж у розвиток сучасного термінознавства в Україні - повно-
.....ін а. і ші аз оаспектної галузі мовознавства.
43
 4.3. Основні напрями сучасного
українського термінознавства

Сучасне українське термінознавство - повноцінна, багатоас-

пектна галузь мовознавства, яка визначається рядом наукових, нау­
ково-практичних і науково-організаційних факторів. Українські вчені
обговорюють актуальні проблеми української термінології в її зв’яз­
ках з термінологіями мов світу. Свідченням того є ряд таких науко­
вих конференцій: 1) Конференція з питань термінологічного слово­
творення (Запоріжжя. 1974); 2) Конференція “Актуальні проблеми
історичної лексикології східнослов’янських мов” (Дніпропетровськ,
1975); 3) Конференція “Науково-технічний прогрес і мова” (Жито­
мир, 1976); 4) Республіканська наукова конференція “Науково-тех­
нічний прогрес і проблеми термінології” (Львів, 1980); 5) Міжнарод­
на наукова конференція “Актуальні проблеми української медичної
термінології"” (Львів, 1993); 6) 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 міжнародні
наукові конференції “Проблеми української термінології (Львів,
1992, 1994, 1996, 1998, 2000, 2002, 2004. 2006. 2008, 2010); 7) 1, 2, З,
4, 5, 6, 7, 8 міжнародні конференції “Українська термінологія і су­
часність” (Київ, 1995, 1997, 1999, 2001, 2003, 2005, 2007, 2009) та ін.
Проведення цих конференцій сприяло розвитку української
термінологічної лексики. її стандартизації та уніфікації. Відповідно
до сучасного стану стандартного термінознавства робота вищезга­
даних конференцій проходила в таких напрямах: загальні питання
термінознавства; термін як одиниця лексичної системи мови; зісгав-
не вивчення терміносистем; проблеми перекладу термінів; особли­
вості викладання української мови в середній школі і ВНЗ, зумов­
лені термінологією; термінологічна лексикографія; термінологія і
функціональна стилістика.
Проблеми розвитку української термінології надзвичайно ак­
туальні, тому в їх обговоренні беруть участь не лише мовознавці, а
й спеціалісти різних галузей наукових знань, культури і практики:
час від часу з’являються публікації про шляхи розвитку терміно­
логії якоїсь галузі. Якщо в них містяться суперечливі пропозиції,
виникає творча дискусія, у якій, звичайно, перемагає позиція в
галузі термінотворчості, вироблена у вітчизняному мовознавстві.
Інший шлях розроблення і нормалізації термінологічних
систем - публікація в періодичній пресі для широкого обговорення,
проекти пропонованих термінологічних видань. Типовий приклад
44
мкої публікації - проект “Про принципи побудови словника грама-
і ичної термінології”, запропонований К.К.Цілуйком у 1951 році.
Слід зазначити, що сучасне українське термінознавство має
п'ять напрямів: лінгвістичні питання термінознавства; терміно-
шавство окремих сучасних мов; історія формування, становлення
окремих термінологій і діалектне термінознавство; порівняльно-
ііставне термінознавство; термінознавство функціональних стилів.
Іія класифікація ускладнюється такою обставиною: у кожному нап­
рямі мають місце праці, неоднорідні з методикою наукового пошу­
ку [Богуцька, Крижанівська, Марченко та ін. 1984].
У наш час простежується три основних напрями в методиці
вивчення термінології - лексикологічний, прикладний лексикогра­
фічний, теоретичний лексикографічний.
(1) Лексикологічний напрям з ’ясовує сутність термінології,
' і руктурно-типологічний склад окремих терміносистем, співвідно­
шення термінологічної лексики і лексичної системи національної
піс-ратурної мови, місце термінолексики в системі функціональних
мовних стилів. У визначенні сутності терміна як одиниці мови
пк їїючаються позамовні фактори, що характеризують термін як
виразник наукових понять у широкому розумінні - понять науки,
п хпіки та інших галузей спеціалізації сучасної дійсності. Внутріш-
ні.омовним фактором у визначенні терміна є визначення його як
і к піни лексичної системи - складника природної загальноліте-
рагурної мови. Оскільки термін сприяє виконанню пізнавально-
"іформативної функції мови, він повинен мати чітке визначення і
''Уіи мотивовано-сконструйованим. Українські лінгвісти теоретич-
Н" і практично вирішують проблему стандартизації термінолексики.
Сучасними дослідниками відзначається прогресивність ком-
.... 'кеиого використання відомих і нових науково-технічних методів
вивчення і прогнозування в галузі термінології.
Активно досліджується в наш час термінологічна семасіологія.
1 • і українські мовознавці зайняті питаннями поліеквівалснтності
" рмінін, їх омонімією, антонімією з усіма суто термінологічними їх
"■иіфікаціями. Плідно досліджується словотворення термінів, термі-
" • і..... піл морфологія. Вивчається синтаксична і фонетична специфі-
1 1 п рм іпології. На основі конкретних структурно-семантичних
...... висловлюються рекомендації про можливості уніфікації
........рм.иіііації окремих терміносистем (Авдєсв, 1980; Блях, Багма
||,/ / 11у пна. 1980; Даниленко, Скворцов, 1980; Жовтобрюх, 1970).
45
 (2) Прикладна лексикографія - важливий методичний напрям
дослідження сучасної термінолексики. У наш час лексикографічна
практика оброблення терміносистем диференційована. Створю­
ються словники наукової і прикладної орієнтації. Лексикографічні
праці пишуться з розрахунку на певного читача. Є термінологічні
словники перекладні і одномовні; найбільше перекладних (російсь­
ко-українських і українсько-російських). Структура термінологічно­
го словника щобільше ускладнюється, скажімо, словники тлумач­
ного типу часто мають елементи енциклопедичних словників.
Чимало створюється суто енциклопедичних праць у галузі терміно­
логії. Отже, помітна тенденція до синтетичних лексикографічних
праць, максимально насичених інформацією. Вивчення сучасних
терміносистем шляхом їх лексикографічного опису, засноване на
багатому досвіді роботи над словниками українськими видавницт­
вами “Наукова думка”, “Вища школа”, “УРЕ”, покликане не тільки
збирати термінологію тієї чи іншої галузі знань, науки, техніки, але
й окреслити номенклатурно-термінологічні межі важливих для
території України галузей промисловості й сільського господарства
[Богуцька, Крижанівська, Марченко та ін. 1984: 12].
(3) Набирає сили й такий методичний напрям дослідження
термінології, як теорія лексикографії. Вона створюється паралельно
з роботою над термінологічними словниками. Накреслюються два
плани таких досліджень: теорія розроблення термінології в загаль-
номовному словнику з метою збереження оптимального співвідно­
шення загальнолітературної лексики та розроблення принципів ук­
ладання термінологічних словників (Гнатюк Г.М., 1961; Пінчук О.І.,
1976, Цілуйко К.К., 1951).
Теоретична і практична діяльність у галузі термінології в Ук­
раїні проводиться під керівництвом Комітету наукової термінології
НАН України, до складу якого входять провідні діячі науки, пред­
ставники вищої школи, видавництв; є робоча група спеціалістів-
мовознавців. Комітет, його робоча група в тісному співробітництві з
Інститутом мовознавства імені О.О.Потебні НАН України та інши­
ми установами НАН України запроваджує наукові дослідження,
необхідні для втілення в практику принципів нормалізації ук­
раїнської наукової термінології.
У сучасному українському термінознавстві розроблені основ­
ні принципи створення термінологічних систем з різних галузей, які
відповідають потребам суспільства і нормам літературної мови.
46
національним традиціям і принципам міжмовної уніфікації. Сфор­
мульовані в працях провідних українських мовознавців, у першу
чергу академіка І.К.Білодіда, вихідні теоретичні положення і прак­
тиці рекомендації спеціалістам, котрі займаються нормалізацією та
уніфікацією галузевих українських терміносистем, загалом зводять-
і ч до того, що наукова термінологія є основною формою існування
і m теми наукових понять, у яких акумулюються підсумки пізна-
и.пінної діяльності людини і суспільства на даному історичному
папі розвитку.
На закінчення слід зазначити, що термінологія української
мови постійно збагачується і вдосконалюється, розвиваючись разом
11 літальною національною мовою як її складова частина. В Україні
іараз проводиться серйозне розроблення теоретичних і прикладних
проблем сучасного термінознавства: створюється теоретичне об-
і рун іування дослідження терміносистеми української мови, здійс­
нюються теоретико-методичні розробки, які спрямовують у потріб­
на русло діяльність з уніфікації, упорядкування та інтеграції
української терміносистеми [Богуцька, Крижанівська, Марченко та
пі 1984: 18].

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
1. Назвіть перші наукові праці з термінознавства, опубліковані ук­
раїнською мовою.
2. Розкажіть про основоположника української термінології та його
наукові праці.
і. Опишіть основні термінологічні словники, видані в ІІ-й половині
'і Ч століття.
■І Проаналізуйте російсько-українські галузеві словники, створені в
■•і її роки XX століття.
ї Охарактеризуйте основні напрями сучасного українського тер мі-
інміїїівстиа.

ЛІТЕРАТУРА:
Ьілоцід І.К., Лагутіна А.В. Особливості наукової термінології в
ні ріод І ГІ Р: Напрями вивчення і опису / Вісник АН УРСР. - 1979. - № 6. —
• N 21.
Ііілодід І.К., Лагутіна А.В. Наукова термінологія доби НТР -
"і" ■и11•11111іі склад сучасної літературної мови / Культура слова. - 1982. -
І.... С. 3-8.
Іюгуцкая М.Ф., Лагутина А.В. Терминоведение на Украине:
....... мни риф.указ. (1947-1980) - Киев: Наукова думка, 1 9 8 2 .- 106 с.
47
 Горецький П.Й. Історія української лексикографії. - К.: вид-во All
УРСР, 1963. - 242 с.
Ж овтобрюх М.А. Науковий стиль української мови // Мовознавс
т в о .- 1968.- № 1 . -С .З -ІЗ .
Жовтобрюх М.А. Проблеми взаємодії української літературної
мови і термінологічних діалектів // Мовознавство. - 1973. - №1. - С. 3-15.
Крьіжановская А.В. Сопоставительное исследование терминоло-
гии современньїх русского и украинского язьїков. - К.: Наукова думка,
1 9 8 5 .-2 0 2 с.
Крьіжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальньїе проблемьі
упорядочения научной терминологии. - К.: Наукова думка, 1987. - 160 с.
Москаленко А.А. Нарис історії української лексикографії. - К.:
Радянська школа, 1961. - 162 с.
Склад і структура термінологічної лексики української мови //
Богуцька М.П., Крижанівська А.В., Марченко В.С., Панько Т.І., Симонен­
ко Л.О. - К.: Наукова думка, 1984. - 192 с.
 5. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ТЕРМІН,
ТЕРМІНОЛОГІЮ І ТЕРМІНОСИСТЕМИ

Як відомо, у мові відбивається навколишня об’єктивна дійс­

нії ї ї., досягнення в розвитку матеріальної і духовної культури, ре-
іу ні. га ги науково-технічного прогресу. Одна з найважливіших функцій
мі ти комунікативна - забезпечує спілкування людей у всіх сферах її
пч іі.пості. Так, повсякденна, побутова комунікація здійснюється за
/юііомогою розмовно-просторічної і літературно-розмовної форм М О -
ПІІ Л спеціально-професійне спілкування, пов’язане з розвитком люд-
ііі ого суспільства й утвердженням праці як основного фактора фор­
мування людини, реалізується за допомогою мови науки і техніки.
Лексичний склад мови науки і техніки характеризується
широким використанням термінів (слів, словосполучень, фраз), які є
ми грументом, за допомогою якого оперують науково-технічними
іминитями і відносно малою різноманітністю лексичних груп. Ос-
ііі піною ознакою термінів є їх означуваність, інакше кажучи, фор­
мно існування терміна є визначення [Судовцев, 1989: 55].
У загальному під терміном розуміють слово чи словосполу­
ці шні будь-якої сфери вжитку, яке виражає наукове поняття, має
ми ишчсння і придатне до застосування в науці й техніці. Усі тер­
шій поділяються на прості, складні і словосполучення. Терміни
"і' і диуються в термінологічні системи, які виражають поняття
їм ііпої галузі науки і техніки [Судовцев, 1989: 55].
У наш час з появою нових наук, відкриттям нових явищ вини-
і н"и. значні труднощі виділення загальнонаукової, загальнотех-
іт і но і, галузевої і вузькоспеціальної термінології. Загальнонаукові
н і п ліп.нотехнічні терміни - це терміни, які використовуються в
" ' і>п.міх галузях науки й техніки. Галузеві терміни - це терміни,
її піні лише одній якій-небудь галузі знань. Вузькоспеціальні
0 рмпіп цс терміни, які мають значення, характерні для якої-
іп і іуді, спеціальної даної галузі.
Дня розуміння сутності терміна, термінології і терміносистеми,
....... .чи погляд, необхідно: 1) розглянути поняття слово і термін,
1 і.п і н н і їх значення; 2) проаналізувати найзагальніші ознаки термі-
н 1 підмінні від слова; 3) розглянути особливості семантичної струк-
г" ігрмінологічного словосполучення; 4) виявити суттєві ознаки
г нпініогії і визначити зміст поняття термінологія; 5) вивести
" ' и їм пошити про термінологічну систему та її властивості.
49
 5 .1 . П о н я т т я “ сл о в о ” і “т е р м ін ” , їх н і зн а ч ен н я

Головною лексичною одиницею будь-якої термінології є сло­

во. Тому концепція слова-терміна в термінознавстві посідає важли
ве місце. Обґрунтовуючи протиставлення “термін - загальновжива­
не слово”, необхідно хоча б коротко, визначити слово як одиницю
мови і продемонструвати його значення. А також дати визначення
терміна як одиниці термінології і з ’ясувати особливості його зна­
чення.
Загальновідомо, що слово - найменша смислова одиниця мо­
ви, яка легко відтворюється у процесі мовлення для побудови
висловлювання.
У цьому легко переконатися. Візьмімо, наприклад, російські
слова дом, крьіша, прьігать, компьютер, доступ, данньїе, интер-
фейс, интерполяция. Усі вони - терміни й нетерміни: 1) є смис­
ловими одиницями мови на відміну від фонем і складів; 2) легко
відтворюються в мовленні, тобто не вимагають обов’язкового
поєднання з цілком визначеними одиницями; цією властивістю сло­
ва відрізняються від морфем, які відтворюються лише в складі
слова; 3) наділені цілісністю й виділюваністю на відміну від мор­
фем; 4) є найменшими вільно відтворюваними в мовленні одини­
цями мови і цим відрізняються від словосполучень; 5) беруть участь
у побудові висловлювань, тобто застосовуються в цілях комунікації
[Головін, Кобрин, 1987: 30-71].
Під значенням слова зазвичай розуміють нервовомозковий,
психофізіологічний зв’язок двох відображень, які виникають і діють
у свідомості, - відображення фізичної сторони слова і відображення
предмета (дії, якості, явища). Слід підкреслити, що в слові загаль­
ного вжитку виражається передусім інформація про предмети і
явища навколишньої дійсності, які сприймаються чуттєво, і часто -
про емоційно-вольові стани свідомості, пов’язані з впливом на ньо­
го цих предметів і явищ.
Термін - це слово чи підрядне словосполучення, яке має спе­
ціальне значення, виражає і формує професійне поняття і засто­
совується в процесі пізнання і засвоєння наукових і професійно-
технічних об’єктів і відношень між ними. Під значенням терміна,
на думку Е.Ф.Скороходька, слід розуміти співвіднесеність його
форми з характеристикою термінованого класу предметів, що виз­
начається, з одного боку, особливостями предметів цього класу, а з
50
........ о місцем даного терміна в системі мови, а також обумовлю-
1' і , можливість індукування в усвідомленні поняття про цей клас
м|" іімегів [ 1962: 34].
Значення терміна повністю визначається одним із двох таких
" ір.імстрів: змістом значення чи обсягом значення. Зміст значення -
ір.іктсристика класу предметів, що термінується, так чи інакше
...... оражена у формі терміна. А обсяг значення - це сам клас, який
і'мінується, тобто певна множина предметів, кожному з яких у
і' і .і\ системи мови може бути поставлений у відповідність даний
' р 1111 |Гкороходько, 1962: 4].
Глід відзначити, що в терміні передусім виражається інфор-
..... . про логічні узагальнення якихось сторін та ознак, властивих
і їм і групам, класам однорідних за цими ознаками предметів.
і ........но-нольова сфера свідомості виявляється ніби відключеною,
..........іідні компоненти в загальному значенні терміна або стерті,
і.......оипістю відсутні.
Перерахуємо деякі особливості значення слова-терміна порів-
....... и значенням слова-нетерміна:
І Значення слова-терміна співвідносить його передусім не з
' і" h i m предметом, а з їх класом, рядом, типом; значення слова-
.1 і. рміпа співвідноситься з конкретною річчю, предметом, власти-
ми II" процесом тощо.
' Значення слова-терміна може підніматися на вищі щаблі
ір.лунання від дійсності і навіть розривати зв’язки з нею; зна-
. ........ тванетерміна, як правило, може залишатися на нижчих
ні Hi'His .іін ірагування від дійсності.
і Значення слова-терміна співвідносить його з професійним
.............їм ми технічним поняттям; значення слова-нетерміна - із за-
........... їм уявленням чи побутовим поняттям, а також з ем оц ією ,
її .тим імпульсом, естетичним переживанням.
І Ііінчення слова-терміна припускає формування індиві-
...... .. властивих окремим ученим, понять, а значення слова-
■ 11' пн і як правило, перешкоджає виникненню таких понять,
і і н.мі иіачічіня слова-нетерміна є колективним, а не особисті.
Іначенпя слова-терм іна співвідносить його з п отр ебою д е-
I пін , н інііи, значення слова-нетерм іна такою сп іввідн есен істю не
.............. м>*іп и припускає дефінікування.
о Іначенпя слова-терміна співвіднесене з певною професій-
і" .......11 н по і вимагає засвоєння у сфері цієї професії; значення
51
слова-нетерміна - з непрофесійними потребами людського спілку
вання й тому засвоюється поза рамками професійного ставлення до
дійсності [Головін, Кобрин, 1987: 43].
Отже, ми розглянули, що являє собою слово і що розуміють під
його значенням. Однак слова-терміни і слова-нетерміни, крім відмін
ностей у значенні, наділені безліччю інших розрізнювальних ознак.

5.2. Найзагальніші ознаки термінів-слів

Проведений аналіз наукової літератури з проблем терміна,

термінології і терміносистем дозволяє нам виділити такі найза
гальніші ознаки терміна, які відрізняють його від слова.
1. Термін - це одиниця, яка належить одночасно логосу і
лексису, тобто сфері наукових понять, що має переважно інтер­
національний характер, і світу слів, який є національно специ­
фічним. Справді, будучи позначенням певного наукового поняття,
термін належить до метамови відповідної науки і, отже, на нього
поширюється властиве науці прагнення позбутися невизначеності,
прагнення до інтелектуальної чистоти, естетичної емоційної і
модальної нейтральності, а також до упорядкованості й строгої
системності. Однак, будучи лексичною одиницею конкретної мови,
термін підпадає під вплив тих самих стихійних сил, що й будь-яке
уживане слово. Одночасна належність терміна до двох різних за
природою і способом функціонування систем створює його особ
ливу внутрішню напругу й загальновідоме протиріччя його власти­
востей. Як одиниця логосу термін прагне до однозначності, а як
одиниця лексису, він, подібно слову, прагне до неоднозначності.
З погляду логосу змістовий бік терміна обмежується пере
важно його абсолютною цінністю, тобто тим науковим поняттям,
яке цим терміном позначається. А з погляду лексису значення
терміна визначається не лише абсолютною цінністю, але й місцем
терміна в лексико-семантичній системі, а також його сполучува
нісним потенціалом. Розв’язання названих та подібних протиріч
зазвичай носить компромісний характер і призводить, як правило,
до встановлення динамічної рівноваги різноспрямованих сил
[Морковкін, 1983: 181].
2. Термін відрізняється від загальновживаного слова своєю
підвищеною смисловою точністю. Точність терміна закріплюється
52
 "і інки тому, що терміни, як правило, фіксуються в спеціальних
" ініиках. де вони мають особливі визначення. Точність терміна
' шалюється передусім буквальним значенням, яке збігається з
нині дійсним значенням лише частково. Буквальне значення тер­
пи і або, точніше, смислова структура терміна повинна по можли-
....її відбивати одну з найбільш важливих властивостей позначу-
.......ні предмета. Смислова структура терміна нерозривно пов’язана
и|миипьним науковим розумінням, з чіткою характеристикою
і'Пінт поняття [Скороходько, 1963: 6].
\ Терміни мови науки і техніки відрізняються від слів за-
і п ііініживаної мови більшою інформаційною насиченістю. Термі­
ни іиишчай є не лише назвами деяких спеціальних об’єктів, а й
...... . логічного осмислення й узагальнення предметної сфери з
і. .... і м професійного вивчення і практичного освоєння [Пумпянсь-
.1111 1974: 9].
І Терміни, які фіксуються в спеціальних словниках, на від-
"и під шичайних слів, абсолютно вільні від емоційно-експре-
пінні s нашарувань. Це є прямим наслідком чи зворотним боком
ІIII.І цінності термінів, першої їхньої обов’язкової властивості,
і . іііино-експресивна нейтральність термінів - їхня друга обов’яз-
..........тпвість - є характерною особливістю будь-якої терміно­
ві Іермін в умовах свого прямого використання лише називає
і і а і чп поняття про нього, не даючи ніякої додаткової його
..і.......рін гики. Терміни можуть набувати емоційно-стилістичних
..... і. її пише в “невласних” умовах і контекстах їх використання
і і . м, І‘)70: 137].
•> Термінам, на відміну від загальновживаних слів, абсолютно
щип шиї естетичні характеристики. Естетичне в слові вимагає, як
і, ні мн ні і порівняння, вибору й переваги. На цьому будується
.п ін і ні а, яка не мислима без синонімів, варіантів і дублетів. Саме
II. І І О І І І І П Н О бути виключене зі строгої термінології [Рефор­
ми І.Mill. 1970: 137].
і. Ісрміни принципово перебувають поза модальністю, тим-
і мі.......там загального вжитку модальність властива. Якщо під
. , її,nit по слід розуміти особливе ставлення мовця до висловлю-
.... ЦІ III V сфері термінології все це зводиться до нуля. Відно-
.....і II рмніл вичерпуються його логічною і предметною спрямо-
........ і..... і пі іепцією на річ і на поняття. Ці відношення об’єк-
,,, н ипри,мпоться суто лінгвістично, тобто засобами лексики,
граматики і фонетики, взятими в їхній модальній формі пози
факультативним варіюванням [Реформатський, 1959: 11].
7. Природа терміна як знака, тобто його семіотична сутність,
не збігається повністю зі знаковою природою звичайного слона
загальнолітературної мови. Як це, на перший погляд не парадок­
сально, вона складніша, ніж у слова загального вжитку. Термін
позначає спеціально-професійне поняття, специфіка якого полягає а
тому, що воно не повинно втрачати своєї цілісності, якими б засо­
бами й способами не передавався його зміст. Термін, нехай не­
просте, похідне, складне слово (чи словосполучення), є одним зна
ком, якому відповідає одне поняття.
8. Терміни відрізняються від слів загальнолітературної мови і
семіотичним складом: у термінології, крім загальномовних словес­
них знаків, широко використовуються умовні знаки, символи і
цифри, які виходять за межі вербальних засобів вираження. Найсуг
тєвішою особливістю немовних засобів вираження науково-техніч
них понять є їхня абсолютна умовність, штучна прийнятність і
свідома закріпленість [Даниленко, 1971: 8]. Символи широко вико­
ристовуються і самостійно, і як компоненти складних спеціальних
найменувань, становлячи ув “добутку” комбіновані символо-слова
на зразок англ. V-belt = клиновий пас, англ. U-joint = хрестовина
кардана, англ. L-head = L-подібна головка, англ. T-roof= Т-подібниіі
верх (автомобіля), англ. V-8 engine = восьмициліндровий V-иодіб-
ний двигун тощо. Подібно до термінів-слів умовні знаки, графічні
символи і цифри виражають поняття, але поняття особливі, не по­
в’язані з реальними речами. Це поняття математичних чисел,
фізичних величин та їх відношень тощо.
Отже, ми коротко розглянули найзагальніші ознаки термінів-
слів, що відрізняють їх від нетермінів-слів. Але, крім термінів-слів,
у мові науки й техніки існує також великий клас термінів-слово-
сполучень.

5.3. Особливості семантичної структури термінів-словосполучень

У спеціальних текстах функціонують особливі мовні одиниці

- термінологічні словосполучення, часто багатослівні, які назива­
ють конкретні поняття предметної сфери. Терміни-словосполучення
досі мало вивчені вченими-лінгвістами. У науковій літературі поки
54
.... немає єдиної назви для словосполучень термінологічного харак-
м pv Як відзначає В.Н.Сергєєв, їх іменують складеними термінами,
• чи>/пі\іи назвами, термінологічними зворотами, термінологіч-
11 чи утвореннями, називними одиницями і под. [1964: 73].
Слід зазначити, що в спеціальній науковій літературі поши-
і» ним с застосування назви “термін” лише стосовно однослівних
......ті., а наявність великого класу багатослівних одиниць аб-
........ . ігнорується, порівняймо: “терміном ми називаємо таке
..... . якому відповідає одне якесь цілком певне поняття зі сфери
і н і м і , науки” [Галкіна-Федорук, 1954]; “термін - це слово зі
11"но визначеним значенням” [Будагов, 1958]; “термін - це
ні ін /іусім ... слово, а отже термін повинен бути нормальним членом
11 н'іпої системи мови” [Реформатський, 1968]; “термін - це
нині якому приписують те чи інше значення, пов’язане з науко-
........ в и т т я м ” |Гердт, 1980]; “термін - це слово чи лексико-семан-
.......її її варіант, що виражає специфічне, строго відпрацьоване
..........я в системі понять науки, техніки і виробництва” [Завраж-
II.нм І')82| га багато ін.
< ,іме однослівні терміни завжди подаються й пояснюються в
І"іііішіогічних словниках, тобто у сфері їхньої фіксації. Однак у
німіли представлені і багатослівні терміни, наприклад, по-
............. і в українській мові: звуковий склад мови, нульовий суфікс
"і. ітини, продуктивність словотвірного типу, фонетичне члену-
........ і пивного потоку, аналітична форма майбутнього часу, слово-
••/••/./ модель афіксальних утворень, активний спосіб внутріїи-
и м/і < іншого словотвору, аналітичний спосіб вираження
• четичних значень (лінгвістична терміносистема); у російській
нніі пшорческая индивидуальность писателя, народнеє русское
........ т.чі ение, язьік художественной литературьі, музьїкачьньїе
'/чиї . тихосложения, биографический метод в литературоведе-
іін і омпчекеное изучение художественного творчества, методи-
пп'їснин иигпературьі в школе (літературознавча терміносис-
і'мні и англійській мові: continuous mapping, ultimate anscestor,
/н.ні. ні і oh ulus, pure prepositional calculus, classical implicative
............пішої recursive predicate, formal systems juxtaposition, pure
і/■/, p i, ні/ (термінологія математичної логіки); у французькій
in /нім і.///! с de freinage, antenne pour voiture, bolder de protection
■luiin,\ ilisposirif d'equilibrage des freines, carrosserie pour
in,pom dr route nature, bouchon de batterie avec orifice de
55
ventilation, levier interieur de commande des machoires de fretn
(автомобільна терміносистема).
Помітно, що багатослівні терміни поряд з однослівними
широко застосовуються в спеціальній літературі, тобто у сфері і\
нього функціонування: “Композиция обусловливается как закони
мерностями изображаемой действительности, так и мирової
зрением, художественньш ліетодом и идейно-зстетическимч
жанровими задачами. Контекст придает речи законченную смисли
вую окраску, определяет художественное единство тексти
(Словник літературознавчих термінів); “За последние годьі бистрий
прогресе в области вьічислительной техники привел к интенсин
йому внедрению ЗВМ и других средств автоматической обри
ботки информации и данньїх в самьіе различньїе сферьі человечо
кой деятельности. Важнейшим инструментом новой информа
ционной технологии стали автоматизированньїе информационнш
системи” (Монографія); “Словотвірна структура слова визни
чається через мотиваційні відношення твірної основи і словотвор
чого форманта або іншого засобу (перенесення наголосу, чергуванню
звуків, переосмислення слова тощо), що видозмінює похідне слово
порівняно з мотивуючим його первинним словом” (Підручник для
студентів); “Throughout its history the English language has always
been hospitable to words from other tongues and while it is doubtless
true to say that all forms of human speech have to some extent borrowed
from outside models there are grounds for thinking that English is mini
than usually open to foreign influence as compared with other great
languages” (Монографія); “Cette conception qui attribue au morpheim
une position centrale dans le systeme de la langue est incompatible avci
la these reconnue par le plupart des linguists selon laquelle la langue c\l
un instrument de la connaissance de la realite objective. Le morpheim
est pareillement au mot une unite significative de la langue, mais, a
Гoppose du mot, il ne peut nommer, designer en direct les objets et lev
phenomenes de la realite” (Навчальний посібник з лексикології).
Послідовне приєднання до вихідного однослівного терміни
слів-уточнювачів використовується мовою для конкретизації вихід
ного поняття і для утворення його видових корелятів [Головні
Кобрин, 1987: 44]. Візьмемо як приклад лінгвістичний термін
значение (рос.) - значення (укр.) - meaning (англ). Його похідні,
побудовані шляхом приєднання до нього уточнювачів - окремих
слів, дадуть нові терміни, пов’язані з вихідними, базовими, відно
56
іінпнями конкретизації і родо-видовими: лексическое значение,
Ішмматическое значение, значение морфеми, значение слова (рос.)
чсксичне значення, граматичне значення, значення морфеми,
іничення слова (укр.) - lexical meaning, grammatical meaning, the
imaning o f a morpheme, the meaning of a word (англ.).
До цих термінів у свою чергу можуть бути приєднані слова-
мі'іиювачі: грамматическое значение местоимения, лексическое
тачение глагола, грамматическое значение морфеми, лексическое
тачение слова (рос.) - граматичне значення займенника, лексичне
ч.ічсння дієслова, граматичне значення морфеми, лексичне значен­
ій слова (укр.) - the grammatical meaning o f a pronoun, the lexical
meaning of a verb, the grammatical meaning of a morpheme, the lexical
meaning of a word (англ.). Повернувшись до терміна значение -
Шіпсння - meaning у російській, українській та англійській мовах як
їй вихідного, базового, ми зможемо отримати і такі терміни дери-
.11 н, кожен з яких буде включати в себе чотири, п’ять, шість і
Пі/II.НІС слів.
Можна навести численні приклади використання в спеціаль­
ні. і. кетах чисто мовних утворень багатослівних термінів. Так, у
і. !■і і ах з мовознавства, інформатики і технології машинобудування
н російській мові є такі термінологічні одиниці: семантическая
питаю ико-фразеологическая схема построения устойчивьіх обо-
і 'і'інчи, синонимическая замена адьективних словосочетаний
піосінними словами, изменение фонетического состава термина в
•ішішчпствии с требованиями фонетики заимствующего язика,
... 1 11 <твенность терминологических найменований по сравнению
а . іонами общелитературного язика, использование ближайших
тачічіий для превращения слов в термини; автоматизация зтапов
чтнчніші рошений с помощью злектронних систем для обработки
’/Ч/.///ШГ алгоритми инвертирования поискових образов доку-
... нтон і1гнездовой организацией массивов дескрипторних списков
■т/іатинной памяти ЗВМ, методика разработки автоматизи-
• ічш'іі информационной системи управлений промьпиленним
онріпшшем; зависимость изменения себестоимости производс-
..... нроссоних поковок от трудоемкости изготовления, заготовка
. штамповки колена составного коленчатого вала, изготовление
ш ічиотін биметаллического режущего инструмента горячим
. 1т і.... тиси, методика определения висоти штампового набо­

бі
ра для изготовления на гидропрессах сферических деталей [Голо
він, Кобрин, 1987: 45].
Багатослівні терміни називаються нами термінами-слово
сполученнями і повинні розглядатися, на нашу думку, серед від»
мих у мовознавстві видів словосполучень - ВІЛЬНИХ, СТІЙКИХ 'III
фразеологічних.
Проаналізуємо особливості семантичної організації всіх трьох
видів словосполучень, визначимо, до якого типу належать терміни
словосполучення, вивчимо їх відмінні ознаки.
“Словосполучення - це сполучення слів, яке організоване за
законами даної мови і виражає якесь поняття, хоч і складне, і здатне
служити його позначенням” [Виноградов, 1957: 447].
Вільні словосполучення будь-якої національної мови, як
правило, легко компонуються з їх складових елементів. Вони ство­
рюються за синтаксичними моделями кожного разу заново, а не
вносяться в мовлення в готовому вигляді. Тому ВІЛЬНІ СЛОВОСІЮ
лучення належать до мовлення, а не мови. Елементи таких слово
сполучень зберігають свої лексичні значення і залишаються самос­
тійними членами речення. Значення цих словосполучень дорів
нюють сумі значень їх складових частин, наприклад: стройная
береза, глубокое море, четьіре карандаша, пять тетрадей, посвяти
тиеницу, освоить космос, настойчиво учиться, упорно треті
роваться та ін. (рос.]; полум’яне слово, далекі галактики, зібрати
врожай, пишатися сином, швидко пересуватися, старанно працю
вати, три класи, п'ять підручників та ін. (укр.); a little boy, a funny
figure, ten chairs, eleven tables, to carry coal, to read a book, to run
cpiickly, to sing well та ін. (англ.); une boisson froide, la neige blanche,
une belle etoile, trois epiceries, deux boulangeries, prendre de la glace,
boire du vin, aller a la mer, aimer l ’ hiver та ін. (франц).
Вільні словосполучення позначають складний предмет дійсності
шляхом роздільної і безпосередньої спрямованості на різні його
сторони та ознаки. Вільні словосполучення не називають складного
предмета дійсності як одне структурно-семантичне ціле, але характе
ризують його, співвідносячи значення слів, які входять до його складу,
із структурою предмета дійсності [Головін, Кобрин, 1987: 46]. Вільні
словосполучення виконують у національних мовах називну, комунікл
тивну та інші функції і за традицією вивчаються в синтаксисі.
Стійкі словосполучення в мовах створюються за синтаксич
ними моделями, використовуються в одному і тому ж складі, вно
58
 іи.ся в речення в готовому вигляді і належать мові. Наприклад, в
ми пінській мові дієслово to take утворює цілу низку таких слово-
і получснь: to take into account - брати до уваги, to take advantage of
і користуватися, to take notice o f - помітити, to take part in - брати
■.•кість в. to take one by surprise - захопити зненацька та інші. У
французькій мові дієслово faire утворює такі стійкі словоспо-
уієння: faire la chambre - прибирати кімнату, faire le lit - застилати
посиль, faire la cuisine - готувати, faire une maison - будувати дім,
I,mi1la classe - навчати, викладати, faire ses classes - учитися тощо.
У всіх цих словосполученнях англійської мови семантичний
пі шок між елементами виявляється настільки тісним, що значення
і змінюється і стає фразеологічно зв’язаним. Це значення є по-
і ІІІІІМ у відношенні до основного вихідного і може з ним різною
11рою розходитися. За своїм використанням стійкі словосполучення
міінллснтні словам, використовуються в мовленні як щось ціле і
ійму утворюють один член речення. Наприклад, в англійській мові:
/, purtment store - універмаг, health resort - курорт, higher school -
міми.і школа, labour productivity - продуктивність праці, mineral
u Hirers - корисні копалини, registered letter - рекомендований
ім<i point of view - точка зору, to take place - відбуватися, to give a
і поглянути, to give a sigh — зітхнути, to have a smoke —
.... .. ріпи, to take a walk - прогулятися та ін., у французькій мові:
/, ти premiere - театр, героїня, la saison de Гаппее - пора року, Іе
г in dejeuner - сніданок, main de justice - скіпетр, etre aux ecoutes -
пін ау ковувати, etre de Г cige - старіти, etre du poids - товстіти та ін.
( тійкі словосполучення, як правило, позбавлені образності та
і......... експресивності, вони не виражають ставлення мовця до
11рі імгі.і мовлення і часто є єдиною назвою для поняття, яке ними
мир ї ї ,н п.ся |Арнольд, 1959: 189]. Стійкі словосполучення в націо-
........... . мовах виконують номінативну, комунікативну та інші
і пі ми і ірлдиційно вивчаються в лексикології.
Фразеологічні словосполучення в будь-якій літературній мові
і ірин причуються стабільним порядком компонентів, граматичною
•імі к по сполучення, багатократною відтворюваністю в готовому
.......зі належністю мові і фіксованісгю значень у словниках.
Щодо речення фразеологізми синтаксично не членуються і
.......... і виражають один член речення. Фразеологічні словоспо-
,,,п шиї поціне но спрямовані на предмет дійсності і називають його
н н,он і іруктурно-семантичне ціле, не співвідносячи структуру
59
предмета зі значеннями слів, які входять до складу фразеологізму
Значення фразеологічних сполучень у більшості випадків не дорів
нюють сумі значень їх складових компонентів, які часто володію 11,
переносними, метафоричними значеннями. Наприклад: притча по
язицех, темна вода в облацех, точити ляси, врізати дуба, тягнути
лямку, товкти воду в ступі, брати близько до серця, танцювати
під чужу дудку та інші (укр.); бабье лето, ранняя пташка, тернин,
голову, бить баклуши, нести чушь, попасть пальцем в небо,
закладьівать за галстук, дрожать как осиновьій лист та інші
(рос.); a new broom, Indian summer, red tape, to get the upper hand, to
talk through one's hat, to stick to one’s guns, to lose one’s head, to be
good at something, to have a bite та інші (англ.).
Фразеологічним словосполученням властива семантична ці
лісність, яка грунтується на ідіоматичності словосполучень. Фр.і
зеологізми будь-якої національної мови характеризуються як
образністю, так і емоційним і стилістичним забарвленням. Фразео
логічні словосполучення мають не тільки називну, комунікативну,
але і оцінну функцію, що виражає ставлення мовця до предмет
мовлення. Фразеологізми появляються на світ, як правило, як си
ноніми до вже існуючих слів та словосполучень, які позначають
дані поняття. Фразеологічні словосполучення літературних мов вив
чаються в лексикології.
Вивчення великого класу гермінів-словосполучень у різних
терміносистемах англійської, французької, російської та української
мов дозволяє нам зробити такий висновок про статус термінів
словосполучень.
Терміни-словосполучення є стійкими словосполученнями,
тобто володіють більш чи менш стабільним порядком компонентів,
обмеженням заміни їх частин, багатократною повторюваністю
всього терміна-словосполучення в мові. Терміни-словосполучення
позначають одне, хоч і розчленоване, складне поняття і вносяться в
мовлення в готовому вигляді, тобто є одиницями мови, а не мов
лення. Як одиниці мови, терміни-словосполучення фіксуються в
термінологічних словниках поряд з термінами-словами. Терміни
словосполучення створюються за синтаксичними законами мови
[Чупиліна, 1965: 139]. У реченні терміни-словосполучення синтин
сично не членуються і виступають як один член речення. З точки
зору семантики терміни-словосполучення володіють особливістю,
яка дозволяє вважати їх особливим видом стійких словосполучень
60
І грмінологічні словосполучення характеризуються С М И С Л О В О Ю Ц І ­
НІ ністю, обумовленою єдністю предмета, який відображається, у
їй ні сукупності його ознак. Терміни-словосполучення з ’являються
іііі світ як єдиний засіб номінації і тільки потім вони збагачуються
• піослівними еквівалентами, з якими вступають у складні відно-
11н пня |Петров, 1968]. Термінологічні словосполучення характери-
і нмі.ся цілісністю номінації, тобто вони є цілісними за своєю номі-
інішиною функцією декількаслівними найменуваннями предметів,
пнищ і процесів якоїсь галузі науки чи техніки. Такі розчленовані,
і її цілісні відносно позначуваного номінативного об’єкта, найме-
ііуіпіііня призначені відображати поняття з виділеною видовою
..... лінію. Наведемо приклади: а) автомобільних термінів-словоспо-
і , к иї. в англійській, французькій та російській мовах: body cross
/ш/l arbre transversal de benne - поперечно расположенньїй
..... упрій вал, adjustable friction damper - amortisseur a friction
.. і /able перестанавливаемьій демпфер трения, body inner panel -
і imu'au interieur de carrosserie - внутренняя обшивка кузова, axle
int/i bearing — roulement d ’arbre de roue — подшипник вала оси,
іччіеіу vent plug - bouchon de batterie avec orifice de ventilation -
./■.•I'M/ дляудаления воздуха из акумулятора і т.ін.; б) лінгвістичних
. і" пііііі-словосполучень в англійській, російській та українській
.....ні ч transferred meaning — переноснеє значение - переносне
ііі.ґкчінн, word-building pattern - словообразовательная модель -
. ітвірна модель, semantic triangle - семантический треугольник
. • ччнтичний трикутник, synonymic row - синонимический ряд -
шіі'ііімічний ряд, stereotyped expression —язьїковое клише - мовне
і ііШі' ющо.
І лким чином, терміни-словосполучення будь-якої національ-
.... мини являють собою стійкі словосполучення особливого виду,
їм і і німим позначенням одного складного, розчленованого по-
......... іш володіють цілісністю значення та цілісністю номінації і
н . виконують номінативно-дефінітивну і комунікативну функції.
........ и рмши-словосполучення є невід’ємною частиною націо-
...... H I M іермінолоґій.

61
 5 .4. Т е р м ін о л о гія і її су тт єв і озн ак и

У мовознавстві до кінця 60-их років XX столітгя термін

термінологія традиційно вживався в 3-х значеннях: 1) термінологія
- це спеціальна лексика, яка належить до однієї галузі знання
(науки, техніки); 2) термінологія - це частина словникового складу
мови, який охоплює спеціальну лексику, що застосовується в сфері
професійної діяльності людей; 3) термінологія - це розділ мово
знавсгва, який вивчає сукупність термінів, їхню семантичну
природу, граматичну організацію та закони функціонування.
У ході подальшого розвитку мовознавства для вираження пер
шого значення стали паралельно вживатися також терміни: термі­
нологічне поле (О.О.Реформатський, В.М.Овчаренко, О.М.Толикіна
Л.А.Капанадзе, І. Т.Собаршов та ін.) і термінологічна система
(Д.С.Логге, Е.Б.Фігон, В.М.Сергевніна). Досі в такому значенні и
науковій літературі використовуються всі три терміни: термінологія,
терміносистема і термінологічне поле як синонімічні позначення у
більшості випадків. Однак деякі лінгвісти розмежовують терміни
термінологія (як неупорядкована сукупність термінів) і терміна
система (як упорядкована, кодифікована сукупність термінів).
Для вираження другого значення в лінгвістиці, як і раніше,
використовується термін термінологія, поряд із яким вживається і
синонімічний йому термін термінологічна лексика.
А для вираження третього значення, за пропозицією В.П.ІІг
тушкова і Б.М.Головіна, наприкінці 60-их років XX столітгя и
науковий обіг був запроваджений термін термінознавство, який у
наш час повсюдно використовується всіма вченими.
Які ж властивості термінологій різних мов?
Термінологія національних мов є найбільш динамічною час
тиною словникового складу порівняно з іншими частинами. Саме
на матеріалі термінологічної лексики дія мовних законів, головним
чином словотвірних, виявляється найвиразніше.
Термінологія, зберігаючи свій мовний характер, виявляється
також частиною кожної галузі науки чи техніки. Спеціальна гер
мінологія є допоміжною частиною, розвиток якої є необхідним для
виконання основного завдання будь-якої галузі науки й техніки
[Філій, 1977: 19]. Цьому сприяє не лише зростаюча популярність і
престижність наукової діяльності взагалі та окремих наук зокрема, а
й незрівнянно велика кількість людей, залучених до наукової діяль
62
ній її Загальна чисельність наукових працівників на земній кулі
нііросла в шість разів [Журавльов, 1982: 263].
Термінологія національних мов швидко змінюється, причому
і міни ці пов’язані не з мовними законами, а є результатом науково-
и міічного прогресу. Розвиток науки й техніки неминуче веде до
їм ПІНИ нових понять, до зміни чи відмирання існуючих. Тому вини-
і її необхідність у роботі спеціалістів над створенням нових термі­
ні и і впорядкуванням наявних. У наш час діяльністю з нормування й
, порядкування термінологій національних мов у кожній країні світу
піни іа низка спеціалізованих установ. Увага до питань спеціальної
і |)мміології виростає не лише серед працівників даної науково-
і нічної сфери, а й серед учених-лінгвістів і всієї громадськості.
Проблема нормалізації і регулювання термінології набуває все
...... .того наукового й суспільного значення” [Філій, 1977: 19].
Які ж основні характерні ознаки термінологій різних галузей
н і умі її техніки? Вичерпну відповідь на це запитання ми знаходимо
- праці Ь.М.Головіна і Р.Ю.Кобрина “Лінгвістичні основи вчення
мри и рміни” (1987). “Термінології різних галузей професійно-тру-
і " ііої діяльності характеризуються такими ознаками, які представ­
ниці і. їх лінгвістичну сутність:
І 1 оловною субстанційною функцією термінології є функція
і" іупікативного обслуговування професійно-трудових потреб но-
I IIII мови.
Термінологія складається з набору простих (однослівних) і
і 11 11 11их (термінологічних словосполучень) термінів, а також від-
I"III.'III., які пов’язують ці елементи. Відношення, які пов’язують
і> мін ги термінології, можна типізувати за різними підставами:
11 н рипи.ні та семантичні, парадигматичні і синтагматичні, функ-
.......а'іі.ііі і генетичні, двосторонні і односторонні.
Г Генетично прості терміни можугь бути або загальновжива­
нії- мі і штами, або запозиченнями, або оригінальними одиницями,
і пореними із морфем за відомими, найчастіше загальномовними,
...... і щрінімії моделями.
І Прості (чи однослівні) терміни відрізняються від загально-
і пінпні \ спів своєю семантичною організацією. Словотворення
- і" щип підпорядковується в загальному тим самим закономір-
......... .. і регулюється тими самими моделями, що й словотворення в
........... Морфологічні властивості термінів підпорядковані єдиним
ш її, и і мови правилам граматичної будови.
63
 5. Складені терміни, чи термінологічні словосполучення, мі і
різняються від вільних і стійких (фразеологічних) словосполучень ТИ
кож своєю семантичною організацією. Синтаксичні моделі, за якими
утворені терміни, єдині для мови в цілому, але відрізняються своєю
продуктивністю в термінологічних і нетермінологічних текстах.
6. Семантичні відношення, які пов’язують терміни, мають ло
гічний характер (рід - вид, частина - ціле, асоціація), але є інди
відуальними в тому значенні, що відношення пов’язують завжди
конкретні терміни конкретної термінології. Таким чином, терміни
частина мови та іменник, дієслово, прикметник, прислівник, займен
ник, числівник пов’язані відношенням “рід - вид”. У цілому цей
мікроелемент термінології є строго індивідуальним: він властивий
лише термінології мовознавства, описує фрагмент мовної дійсності і
Виявляється неможливим підставити в цю чітко організовану мікро
систему ані інший термін, наприклад наголос, аорист, ані інше
відношення, наприклад “частина - ціле”. Виділені ознаки терміни
логій дозволяють говорити про системність, тобто розглядати тер
мінологїї як системи лінгвістичних одиниць” [1987: 76-77].

5.5. Загальне уявлення про терміносистему та її властивості

У сучасній науковій літературі є багато визначень системи,

які повноправно можуть бути різними не тільки в різних дисциплі
нах, але й у межах однієї галузі науки [Білецький, 1977; Мельничук,
1970; Садовський, 1974]. Такий стан речей - множинність розу
міння системи - (відповідно до принципу додатковості Нільса Бора)
є не тільки природним, але й необхідним, оскільки служить базою
для розвитку науки і для побудови наукових теорій.
По відношенню до мови як багатогранного явища з безкінеч
ним числом аспектів його розгляду також можна дати цілу низку
визначень системи. Однак, в основі кожного з визначень, на нашу
думку, повинно бути філософське розуміння системи, оскільки вони
є загальнонауковим і загальнозначимим. Згідно з філософським сп
циклопедичним: “Система - це сукупність елементів, які перебу
вають у відношеннях і зв’язках між собою, що утворює певну
цілісність, єдність” [1975: 366]. При цьому під сукупністю мають на
увазі клас об’єктів, які володіють деякою властивістю, а під еле
ментами - об’єкти, які складають цю сукупність.
64
 І іри філософському визначенні системи її основоположними
huh ами, на думку вчених, є такі: 1) відносна неподільність еле-
і ніш системи; 2) ієрархічність системи; 3) структурність системи
(томський, 1974].
Ознака відносної неподільності елементів означає, що еле-
. пін системи є неподільними з точки зору даної системи. Елемен-
и іншої системи можуть підлягати подальшому членуванню, але
і ......них завдань, і, отже, складати інші системи. Іншими словами,
и м с т и системи потенційно подільні, але в даній системі ми
мі ми справу з неподільними елементами.
( )знака ієрархічності системи припускає можливість розчле-
(М ніші певної системи на низку інших систем (чи підсистем), з
.....їй боку, чи входження певної системи як елемента в іншу,
іирніу систему - з іншого. Таким чином, будь-яка система являє
■іїї щ11 кладний об’єкт, що має ієрархічну будову.
( і шака структурності системи передбачає, що будь-яка сис-
і ми у своїй основі є структурною, чи, іншими словами, кожна
її' и і ї ї володіє структурою, під якою розуміють спосіб організації
I III IIIш системи, схему зв’язків чи відношень між ними.
ІІсобхідність і достатність названого ряду ознак системи мо­
їм швжатися відповідно до завдання дослідження. Однак пере­
їм іш та описані ознаки є суттєво необхідними для визначення і
"' ....... я системи взагалі, і мовної системи зокрема.
( истема мовна - це сукупність мовних елементів будь-якої
II >111 ищпої мови, які перебувають у відношеннях і зв’язках один з
м и т що угворює визначену єдність і ц і л і с н і с т ь ” [ЛЕС, 1990: 452].
Мовна система має ієрархічну будову, оскільки “в єдиній
и п мови взаємодіють три підсистеми: фонетична, лексична і
і ' і щ ічна. За субстантивною природою своїх елементів фонетич-
иі.зі мі гема співвіднесена з психофізіологічним апаратом творен-
.......... рнйняггя звуків мови, лексична - з відображенням у людсь-
іи шдомості різноманітних предметів і явищ оточуючого світу,
І' пі і .....на з відображенням у свідомості найсуттєвіших власти-
і и і зв'язків предметів і явищ” [Плоткін, 1989: 4].
Мінша система, взаємодіючи з ноосферою, тобто оточуючим
і і .піші ,гм пізнавальної діяльності людини, володіє властивістю
и |щ ще 11 гобто здатності поповнюватися новими елементами.
Мовна система володіє структурою, яку трактують як сукуп-
............ її її. іи і відношень, що організовують мовні елементи у скла­
65
ді цілого. Одиниці мови як елементи виявляють, як відомо, три види
відношень: парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні.
Ряд суттєвих рис, властивих мовній системі, а саме: нежорі і
кість системи, неоднаковий ступінь системності різних ЇЇ ДІЛЯНОК
численні випадки асиметрії форми і змісту, боротьба консерватии
ної тенденції з факторами мовної революції, - приводить до того, що
різні підсистеми розвиваються з неоднаковою швидкістю. Тому як м
цілій мовній системі, гак і в її окремих підсистемах виділяються
центр і периферія, домінантні і рецесивні риси [ЛЕС, 1990: 452].
Мовна система відрізняється від комунікативних засобів у
тварин здатністю виражати логічні форми мислення і передавані
об’єктивні повідомлення про світ. Система мовна відрізняється під
штучних знакових систем стихійністю виникнення і розвитку, .1
також можливістю вираження дейктичної, експресивної і спону
кальної інформації.
Такі основні властивості, якими володіє мовна система.
Уперше питання про системність термінології було постам
лено Д.С.Лотте, у роботах якого підкреслювалось, що системнісн.
термінології потребує дотримання трьох умов: 1) термінологічна
система повинна ґрунтуватися на класифікації понять; 2) ознаки і
поняття, які термінуються, повинні виділятися на основі класифі
каційних схем; 3) терміни повинні відображати спільність поняття,
яке термінується, з іншими і його специфічність [1961: 10].
О.О.Реформатський, визнаючи системність термінології, під
значав: “Термінологія - це окреслена підсистема всередині спільної
лексичної системи даної мови, і до того ж підсистема найбільш
умозрима і така, що підлягає обчисленню, для дослідження системи
лексики термінологія зручна через цілий ряд міркувань внутрішньо
системного порядку” [1967: 122].
В останні десятиліття XX століття в лінгвістиці з ’явилася ці­
лика кількість наукових праць, у яких будь-яка термінологія ви і
нається системою і здійснюються спроби дослідження її системній
ознак і характеристик. Вчені називають такі ознаки термінологічнії'
систем: 1) наявність сукупності елементів, які, у свою чергу, при
необхідності можуть бути представлені як системи нижчого поряд
ку; 2) неоднорідність чи гетерогенність елементів, тобто відміннії' 11
їх один від одного або за формою, або за змістом, або за тим і ін
шим разом; 3) наявність логіко-семантичних, логіко-понятгк них,
термінотворчих, синтагматичних та інших зв’язків між елементами
66
 h мнкомання всіма елементами одних і тих самих функцій: номі-
і.мишо дефінітивної, комунікативної, гносеологічної та інформа-
ііішіиі; 5) цілісність сукупності термінів, що ґрунтується на ціліс-
...... і сукупності понять; 6) ієрархічна будова системи термінів;
і . і (ьригість системи, тобто її здатність поповнюватися новими
мментами у зв’язку з розвитком науки і техніки; 8) наявність
м міру, який включає в себе терміни, і периферії, яка складається із
їм ..... . натури, професіоналізмів і жаргонізмів даної галузі знання
Р . рі і мінна, 1979: 81; Фігон, 1974: 206 та ін.].
<)диак, у термінознавчій літературі можна зустріти й іншу
.... му юру, згідно з якою та чи інша сукупність термінів, тобто
і. рмінологія, стає терміносистемою лише тоді, коли вона підлягає
і мі цим ясному впорядкуванню і корекції: термінолог створює дефі-
......і обумовлює зв’язки між термінами, будує логічні відношення і
, III І І І Ж С , учені, Я К І В И С Л О В Л Ю Ю Т Ь Ц Ю точку зору, розрізняють тер­
м и г , , , І по як невпорядковану сукупність термінів і терміносистему

,, упорядковану, кодифіковану термінологію певної сфери знання

ш піші.пості. З такою думкою навряд чи можна погодитися.
і під зазначити, що “випадкового скупчення термінів, систем-
11 їм пов'язаних і не організованих, не має жодна галузь вироб-
......їм чи техніки, жодна сфера науки чи управління, тому що в
и ямні названій сфері предмети та їх ознаки співвіднесені і
і м і міні, системно організовані в поняття тієї чи іншої галузі знан-
,н І , рмінологія є системною передусім тому, що системним є світ,
. р, мі ділянки і сторони якого вона, термінологія, відображає і
і ..... " |І’оловін, Кобрин, 1987: 78].
подальшому викладі ми, услід за Б.М.Головіним і Р.Ю.Коб-
, цінім, оудемо використовувати терміни термінологія і терміноло-
.......... в ісма як синоніми.
Ги її і і я і і с м о декілька визначень терміносистеми і з ’ясуємо, у
......... пиле її сугність. “Терміносистема , відзначає Т.М.П’янко-
ім внутрішньо організована сукупність елементів-термінів,
ні 11 мінn стійкими відношеннями” [1973: 9]. Терміносистема, на
п И.М.Лейчика, І.П.Смирнова та І.М.Суслової, це “складна
..... .. пі.і стійка система, елементами якої є відібрані за певними
............ лексичні одиниці якоїсь природної мови, структура якої
і ,і,і|іірі|..... В) сіруктурі логічних зв’язків між поняттями спе-
............ фі рн знань чи діяльності, а функція полягає в тому, щоб
І ............ . ікопою (мовною) моделлю цієї сфери знань чи діяль-
67
ності” [1977: 42]. Кожне з наведених визначень висуває на першиї!
план ті чи інші системні ознаки термінології, а у своїй сукупнос ті ш
визначення дають цілком зрозуміле і чітке уявлення про терм іно
систему в цілому.
Сутність терміносистеми полягає в тому, що вона відображає
у своїй структурі і в структурі термінів, які до неї ВХОДЯТЬ, ВІТІ
начені зв’язки та відношення, що об’єктивно існують у колі імеїю
ваних предметів і понять. У цьому значенні вона є аналогічною, на
думку С.А. Бурляя, лексико-семантичному полю, але відрізняється
від нього особливими внутрішніми закономірностями: а) регулюю
чим і визначальним фактором тут є система понять; б) норма сис­
темності потребує від мовного позначення певної вказівки на місце
позначуваного об’єкта в матеріальній системі; в) системне найме
нування повинне правильно відображати співвідношення об’єк ті
всередині даної матеріальної системи. Системність термінолош
обумовлена тенденцією термінів до точності, їх зв’язком із відію
відними поняттями, тому терміни групуються в термінології не II
довільному порядку, а відповідно до системності понять даної сфе
ри науки і техніки, і кожен термін займає в терміносистемі визна
чене місце, яке залежить від місця відповідного поняття в даній
системі понять[1974: 196].
Оскільки система термінів кожної галузі науки чи техніки
повинна бути адекватним відображенням відповідної системи нау­
ково-технічних понять, однією з вимог до першої є те, щоб ІІС
тільки кожен з її елементів адекватно відповідав позначуваному
ним поняттю, але і між обома системами в цілому - системою
позначуваних (термінів) і системою позначувальних (понять)
існувала однозначна відповідність [Чернявський, 1971: 351].
На завершення слід додати, що терміносистема може у свою
чергу ділитися на підсистеми - термінологічні поля, чи терміни
поля, під якими маються на увазі взаємопов’язані групи терміни
логічних позначень наукових понять у межах більш вузьких,
обмежених ділянок, які входять у загальну систему понять даної
галузі науки чи техніки.

68
 К О Н Т Р О Л Ь Н І ЗА В Д А Н Н Я :
І Д а й т е в и з н а ч е н н я п о н я т т я м слово, значення слова, термін, зна-
ічішв іг р м і н а .
1 І Іазвіть п а р а м е т р и , о д н и м із я к и х п о в н іс т ю в и зн а ч а є т ь с я з н а ч е н н я
м p M lm i,

І Іе р е р а х у й т е о с н о в н і о с о б л и в о с т і з н а ч е н н я с л о в а -т е р м ін а , які
<і • н и ю 1 1 , й о го в ід зн а ч е н н я с л о в а -н е т е р м ін а .
І І Ір о а н а л ізу й т е н а й за г а л ь н іш і о з н а к и т е р м ін ів -с л ів .
'> Н а в е д іт ь п р и к л а д и т е р м ін ів -с л о в о с п о л у ч е н ь у р із н и х н а ц іо н а л ь ­
на» мнинх.
(і О п и ш іт ь с е м а н т и ч н у о р г а н із а ц ію в іл ь н и х с т ій к и х і ф р а зе о л о гіч -
нн ' 'ю ію с п о л у ч е н ь .
’ Визначте статус термінів-словосполучень будь-якої національної
Ними
:: </х арак тери зуй те в л асти в о сті те р м ін о л о гій р ізн и х н аціон ал ьн и х мов.
Д а й т е ф іл о с о ф с ь к е в и з н а ч е н н я с и с т е м и і н а зв іт ь її о с н о в о п о л о ж н і
н ш имі
10 1Ір о ан ал ізу й те о с н о в н і в л а с т и в о с ті, я к и м и в о л о д іє м о в н а си стем а,
і І Д а й т е в и зн а ч е н н я т е р м ін о с и с т е м и і о х а р а к т е р и з у й т е її о с н о в н і
н НІИМІ
і 1 І Іо я сн іть , у ч о м у п о л я г а є с у т н іс т ь т е р м ін о с и с т е м и .

Л ІТ Е Р А Т У Р А :
їр м о л ь д И .В . Л е к с и к о л о г и я с о в р е м е н н о г о а н г л и й с к о г о язьїк а. - М .:
11 піп ратурьі на иностр. язьжах, 1959. - 351 с.
Ін н н 'ц к и й А .А . О т н о ш е н и е к о м п о н е н т о в я зь їк а / / С т р у к т у р н а я и
і і и н ч сск ая л и н г в и с т и к а . - К .: Н а у к о в а д у м к а , 1977. - В ьіп .5 . - С .3 -1 1 .
І . п і ь ш а я советская знциклопедия [В 3 0 -т и т.] / Г л. р ед . А .М . П р о -
і і' І г п ід. - М .: С о в . з н ц и к л о п е д и я , 1975.
І.у н аї о в Р .А . В в е д е н и е в н а у к у о язьік е. - М .: У ч п е д ги з, 1958. - 4 3 5 с.
і п і ч и н С .М . Р о л ь Л о м о н о с о в а М .В . в с о з д а н и и е с т е с т в е н н о н а у ч -
н и і'м п п о л о ги и в р у с с к о м л и т е р а т у р н о м язьік е: А в т о р е ф . д и с . ... канд .
■ і наук 10.02.01. - М . , 1952. - 2 4 с.
і- \ін ш ії С .А . О с о о т н о ш е н и и т е р м и н о л о г и и о б щ е л и т е р а т у р н о го
Н ініросьі р о м а н о -г е р м а н с к о й ф и л о л о г и и : С б . н ау ч . тр . М Г П И И Я . -
і 1 9 /1 ......... 8 2 . - С . 1 9 2 -201.
О пііоі р а д о н В .В . Г р а м м а т и к а р у с с к о г о язьїк а. Т е о р е т и ч е с к о е
.................. М : и зд -в о А Н С С С Р , 1 9 5 7 . - С .5 -1 1 .
і і і і м н іа - Ф е д о р у к Е .М . С о в р е м е н н ь ш р у с с к и й язьік : Л е к с и к а . К у р с
......... ні її ц о с о б и е д л я в у зо в . - М .: и зд -в о М Г У , 1954. - 2 0 3 с.
і 1 1 ні і А . < [ і щ е р а з о зн а ч е н и й т е р м и н а / / Л и н г в и с т и ч е с к и е а с п е к т и
........ і........п іп В о р о н еж : и зд -в о В о р о н е ж , у н -т а , 1 9 8 0 . - С . 3 -1 5 .

69
 Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Л и н г в и с т и ч е с к и е о с н о в и уч ен н я (І
т е р м и н а х - М .: В ьгсш . ш к о л а , 19 8 7 . - 104 с.
Даниленко В.П. Л е к с и к о -с е м а н т и ч е с к и е и гр а м м а ти ч с с к и с
о с о б е н н о с т и с л о в -т е р м и н о в / / И с с л е д о в а н и я по р у с с к о й т е р м и н о л о п ін
С е р и я : К у л ь т у р а р у с с к о й р е ч и . - М .: Н а у к а , 1971. - С .7 - 67.
Журавлев В.К. В н е ш н и е и в н у т р е н н и е ф а к т о р и я зи к о в о ї!
з в о л ю ц и и . - М .: Н а у к а , 1982. - 3 2 8 с.
Завражнова С.И. С и с т е м н н е о т н о ш е н и я в о б щ е л и т е р а т у р н о й му
зь їк а л ь н о й л е к с и к е а н г л и й с к о г о я з и к а : А в т о р е ф . д и с . ... к а н д .ф и л о л .н а у к
1 0 .0 2 .0 4 ./ М о с к о в .г о с .п е д .и н с т .и м . В .И . Л е н и н а . - М .: 1982. - 2 4 с.
Лейчик В.М ., Смирнов И.П., Суслова И.М. Т ер м и н о л о ги и
и н ф о р м а т и к и : Т е о р е т и ч е с к и е и п р а к т и ч е с к и є в о п р о с н / / И н ф о р м ати кн
И то г и н а у к и и т е х н и к и . - М .: В И Н И Т И , 1977. - Т .2. - 138 с.
Лотте Д.С. О с н о в и п о с т р о е н и я н а у ч н о -т е х н и ч е с к о й т е р м и н о л о п ін
В о п р о с н т е о р и и и м е т о д и к и . - М : и зд -в о A H С С С Р , 1961. - 158 с.
Лингвистический знциклопедический словарь / Г л .р е д . В .Н .Я р
ц е в а . - М .: С о в . з н ц и к л о п е д и я , 19 9 0 . - 683 с.
Мельничук А .С . П о н я т и е с и с т е м и и с т р у к т у р и я з и к а в светс
д и а л е к т и ч е с к о г о м а т е р и а л и з м а / / Л е н и н и зм и т е о р е т и ч е с к и е п р о б л е м и
я з и к о з н а н и я . - М .: Н а у к а , 1970. - С .3 8 -7 0 .
Моисеев А.И. О я з м к о в о й п р и р о д е т е р м и н а // Л и н гв и с т и ч е с ю к
п р о б л е м и н а у ч н о -т е х н и ч е с к о й т е р м и н о л о г и и . - М : Н а у к а , 1970. - С .127
137.
Морковкин В.В. Т е р м и н н и в о зм о ж н ь ш с п о с о б их о п и с а н н я в сло
в а р е а к т и в н о г о т и п а / / П р о б л е м и р а зр а б о т к и и у п о р я д о ч є н и я т е р м и н о л о
г и и в а к а д е м и я х н а у к с о ю з н и х р е с п у б л и к . - М .: Н а у к а , 1983. - С . 150-158
Петров Н.Г. Ф р а з е о л о г и з м н в м е д и ц и н с к о й т е р м и н о л о г и и : А в то
р е ф . д и с . ... к а н д .ф и л о л .н а у к . - М .,1 9 6 8 . - 18 с.
Плоткин В.Я. С т р о й а н г л и й с к о г о я з и к а : У ч еб . п о с о б и е д л я ин- т и
и ф а к . и н . я з и к о в . - М .: В ь іс ш а я ш к о л а , 1989. - 2 3 9 с.
Пумпянский А .Л . И н ф о р м а ц и о н н а я р о л ь и о р яд к а сл о в в н аучн оіі н
т е х н и ч е с к о й л и т е р а т у р е . - М .: Н а у к а , 1974. - 2 4 7 с.
Пьянкова Т.М. Н е к о т о р ь іе с и с т е м н ь їе р а с х о ж д е н и я м еж д у
р у с с к и м и и а н г л и й с к и м и т е р м и н а м и и и х о т р а ж е н и е в п е р е в о д е . А в то р еф
д и с . ... к ан д . ф и л о л . н аук: 1 0 .0 2 .0 4 ./ М о с к о в . гос. п ед. и н -т и н о с т р . яз - М
1 9 7 4 .- 3 0 с.
Реформатский А .А . Ч то т а к о е т е р м и н и т е р м и н о л о г и я . - М .: и зд но
А Н С С С Р , 1959. - 14 с.
Реформатский А .А . Т е р м и н к ак ч л е н л е к с и ч е с к о й с и с т е м и я з и к а //
П р о б л е м и с т р у к т у р н о й л и н г в и с т и к и 1967. С б. с т а т е й / О тв .р е д . С .К .П Іау
м ян . - М .: Н ау к а, 1968. - С .1 0 3 -1 2 6 .
Садовский В.Н. О с н о в а н и я о б щ е й т е о р и и с и с т е м . Л о ги к о -м е т о д о
л о г и ч е с к и й а н а л и з. - М .: Н а у к а , 1974. - 2 7 9 с.
70
 < афин Р .А . К в о п р о с у о п р и м е н е н и и т е о р и и п о л я п р и и зу ч е н и и т е р -
...... ю ги и н а у к и : С б . н а у ч .г р . - М .: М Г І1 И И Я , 1972. - В ьіп .6 5 . - С . 4 4 -4 8 .
( сргевнина В.М. И з о п ь іт а с и с г е м н о -с о п о с т а в и т е л ь н о г о а н а л и з а
!■'<(( ю б р а зо в а т е л ь н о й и д е р и в а т о л о г и ч е с к о й с т р у к т у р и т е р м и н о в в
"І" мі н н и х р у с с к о м и н е м е ц к о м я з и к а х / / Т е р м и н и с л о в о - Г о р ь к и й :
п і по І о р ь к . гос. у н -г а , 1979. - С .8 1 -9 3 .
< короходько З.Ф . С т р у к т у р а и с е м а н т и к а а н гл и й с к и х н а у ч н о -
....... тер м и н о в // П рикладная л и н гви сти ка и м аш и н н и й п еревод . -
і їй и и ід -в о К Г У , 1962. - С . 3 0 -6 6 .
( короходько З.Ф . В о п р о с н п е р е в о д а а н гл и й с к о й т е х н и ч е с к о й
..... Іні ■у рм . П е р е в о д т е р м и н о в - К и е в : и з д -в о К Г У , 1963. - 91с.
< удовцев В.А. Н а у ч н о -т е х н и ч е с к а я и н ф о р м а ц и я и п е р е в о д . - М .:
1 ........ї ї ш к о л а , 1 9 8 9 .- 2 3 1 с .
< 'у х о в Н.К. О б о с н о в н и х н а п р а в л е н н я х с о в р е м е н н о й т е р м и н о л о г и -
і ні р о б о т и в т е х н и к е // В о п р о с н т е р м и н о л о г и и . - М .: и зд -в о А Н С С С Р ,
14 6 1 С. 7 1 -7 9 .
Фнлин З.Б . О в о з м о ж н о с т и р а с с м о т р е н и я т е р м и н о л о г и и с п о з и ц и и
і|иін си с те м : С б .н а у ч . т р . - М .: М Г П И И Я , 1974. - В ьіп .77. - С. 2 0 5 -2 1 3 .
Фшіин И.П. Н а у ч н о -т е х н и ч е с к а я револю ция и п роблем а
....... . в с о в р е м е н н о м м и р е / / Н а у ч н о -т е х н и ч е с к а я р е в о л ю ц и я и
і ...... .. я зь їк о в м и р а. - М .: Н а у к а , 1977. - С . 19-28.
Фнлософский знциклопедический словарь / Р е д -с о с т . Е .Ф . Г у б с -
■' til н up М .: И н ф р а , 1997. - 5 7 6 с.
Чі'рнивский М.Н. У п о р я д о ч е н н а я с о в о к у п н о с т ь н о м е н к л а т у р н и х
і ні і іііінііііий и л и ... т е р м и н о с и с т е м а / / С е м и о т и ч е с к и е п р о б л е м и я зь їк о в
.............. г р м и н о л о г и и и и н ф о р м а т и к и - М .: и зд -в о М Г У , 1971. - 4 .1 - 2 . -
і 1 1'» 152.
Чуиилиііа Е.И. С г р у к т у р н о -с е м а н т и ч е с к и е о с о б е н н о с т и м е д и ц и н с -
........... Іім и п о л о г и ч е с к и х с л о в о с о ч е т а н и й , в о з н и к ш и х н а б а зе о б щ е у п о т р е -
....... .. ііі.і н і л о в в а н г л и й с к о м я зь ік е / / В о п р о с н т е о р и и а н гл и й с к о г о я з и к а .
і п і і їй і ЛІТ ІИ им . А .И . Г е р ц е н а , 19 6 5 . - С . 138-148.
111 Оки н А.II. О п и т и зу ч е н и я о т р а с л е в о й т е х н и ч е с к о й т е р м и н о л о г и и
і і> ціп її с л о в о : П р е д м е т н а я с о о т н е с е н н о с т ь и ф у н к ц и о н и р о в а н и е т е р -
ііі ні І орі.к п й : и зд -в о Г о р ь к . гос. у н -т а , 1983. - С. 105-110.

71
 Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основьі учення о
терминах - М.: Вьісш. школа, 1987. - 104 с.
Даниленко В.П. Лексико-семантическис и грамматическні
особенности слов-терминов // Исследования по русской терминологіш
Серия: Культура русской речи. - М : Наука, 1971. - С.7- 67.
Журавлев В.К. Внешние и внутренние факторьі язикової!
зволюции. - М.: Наука, 1982. - 328 с.
Завражнова С.И. Системньїе отношения в общелитературной му
зьїкальной лексике английского язьїка: Автореф. дис. ... канд.филол.наук
10.02.04./ Москов.гос.пед.инст.им. В.И. Ленина. - М.: 1982. - 24 с.
Лейчик В.М., Смирнов И.П., Суслова И.М. Терминолоїтім
информатики: Теоретические и практические вопросьі // Информатикп
Итоги науки и техники. - М.: ВИНИТИ, 1977. - Т.2. - 138 с.
Лотте Д.С. Основи построения научно-технической терминологии
Вопросьі теории и методики. - М.: изд-во AH СССР, 1961. - 158 с.
Лингвистический знциклопедический словарь / Гл.ред. В.Н.Яр
цева. - М.: Сов. знциклопедия, 1990. - 683 с.
Мельничук А.С. Понятие системи и структури язьїка в евен
диалектического материализма // Ленинизм и теоретические проблеми
язьїкознания. - М.: Наука, 1970. - С.38-70.
Моисеев А.И. О язьїковой природе термина // Лингвистические
проблеми научно-технической терминологии. - М.: Наука, 1970. - С.127
137.
Морковкин В.В. Терминьї и возможньїй способ их описання в сло
варе активного типа // Проблеми разработки и упорядочения терминоло
гии в академиях наук союзних республик. - М.: Наука, 1983. - С. 150-158
Петров Н.Г. Фразеологизмьі в медицинской терминологии: Авто
реф. д и с .... канд.филол.наук. - М.,1968. - 18 с.
Плоткин В.Я. Строй английского язьїка: Учеб. пособие для ин тіні
и фак. ин. язьїков. - М.: Вьісшая школа, 1989. - 239 с.
Пумпянский А.Л. Информационная роль порядка слов в научной и
технической литературе. - М.: Наука, 1974. - 247 с.
Пьянкова Т.М. Некоторьіе системньїе расхождения между
русскими и английскими терминами и их отражение в переводе. Автореф
дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04./ Москов. гос. пед. ин-т иностр. яз.- М
1974. - 30 с.
Реформатский А.А. Что такое термин и терминология. - М.: изд но
АН СССР, 1 9 5 9 .-1 4 с.
Реформатский А.А. Термин как член лексической системи язьїка //
Проблеми структурной лингвистики 1967. Сб. статей / Отв.ред. С.К.Шау
мян. - М.: Наука, 1968. - С.103-126.
Садовский В.Н. Основания общей теории систем. Логико-методо
логический анализ. - М.: Наука, 1974. - 279 с.
70
 < ІіфіІІІ Р.А. К вопросу о применении теории поля при изучении тер-
.......ми ми науки: Сб. науч.тр. - М.: МГПИИЯ, 1972. - Вьіп.65. - С. 44-48.
< Тргевнина В.М. Из опьіта системно-сопоставительного анализа
........ і іраювательной и дериватологической структури терминов в
"Н|и мі нних русском и немецком язиках // Термин и слово - Горький:
• ' "ні орьк. гос. ун-та, 1979. - С.81-93.
< короходько З.Ф . Структура и семантика английских научно-
.......... терминов // Прикладная лингвистика и машинний перевод. -
* " " під по КГУ, 1962.- С . 30-66.
• короходько З.Ф . В о п р о с н п е р е в о д а а н гл и й с к о й т е х н и ч е с к о й
мі і >іі і урьі. П е р е в о д т е р м и н о в - К и ев : и зд -в о К Г У , 1 9 6 3 .- 9 1 с .
< удовцев В.А. Научно-техническая информация и перевод. - М.:
щ.ні школа, 1989.- 2 3 1 с .
< у х іт Н.К. Об основних направленнях современной терминологи-
.......... рпботьі в технике // Вопросн терминологии. - М.: изд-во АН СССР,
I'M.І С.71-79.
Ф іілиіі З .Б . О возможности рассмотрения терминологии с позиции
ічиї систем: Сб.науч. тр. - М.: МГПИИЯ, 1974. - Вьіп.77. - С. 205-213.
Фнлин И.П. Научно-техническая революция и проблема
н німі мігша в современном мире // Научно-техническая революция и
І ннінонирование язьїков мира. - М.: Наука, 1977. - С. 19-28.
Фнлософский знциклонедический словарь / Ред-сост. Е.Ф. Губс-
• іііі н нр М.: Инфра, 1997. - 576 с.
Чсрнивский М.Н. Упорядоченная совокупность номенклатурних
..... мі нований или ... терминосистема // Семиотические проблеми язьїков
м і і п ісрминологии и информатики - М.: изд-во МГУ, 1971. - 4.1-2. -
і II') 152.
Чупилина Е.И. Структурно-семантические особенности медицинс-
' н ісрмннологических словосочетаний, возникших на базе общеупотре-
.......... .них слов в английском язике // Вопросн теории английского язьїка.
і н ід по ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1965. - С. 138-148.
ІПокин А.П. Опит изучения отраслевой технической терминологии
11 |імин и слово: Предметная соотнесенность и функционирование тер­
ні.... і Горький: изд-во Горьк. гос. ун-та, 1983.- С . 105-110.

71
 6. ЛОГІКО-ПОНЯТТЄВИЙ АСПЕКТ ТЕРМІНОЛОГІ Ї

6.1. Про поняття “поняття”

Термінологічне вивчення питання про суть поняття видаєтьі м

нам надзвичайно важливим, оскільки воно передбачає вирішення
багатьох проблем сучасного термінознавства.
Актуальність теоретичного осмислення питання про суть по
няття обумовлена, на наш погляд, розвитком науки й техніки и
сучасному суспільстві, який супроводжується творенням нових
понять, подальшим розвитком систем понять, які склалися, заміною
застарілих понять новими, що відповідають сучасному рівню ро ї
витку індустріального суспільства.
З функціональної точки зору, представленої в працях Г.Й.Ми
нокура й більшості сучасних визначень терміна, головною дифсрсп
ційною ознакою терміна визнається функція вираження спеціалі.
ного професійного поняття.
Розглянемо декілька визначень поняття “поняття”, які їв
суперечать один одному, а лише уточнюють і доповнюють однії
одного.
Р.О.Будагов визначає поняття як думку про предмет, яки
виділяє в ньому найбільш суттєві ознаки [1971: 22]. Б.М.Голоіпн і
Р.Ю.Кобрин визначають поняття як елемент думки, який відобрн
жає загальні й суттєві ознаки, властивості й відношення відображу
ваних предметів і явищ дійсності, виділяє предмети і явища
дійсності як самостійні об’єкти [1987: 35].
Філософський енциклопедичний словник визначає поняті я яв
думку, яка відображає в узагальненій формі предмети і явища
дійсності та зв’язки між ними шляхом фіксації загальних і сиг
цифічних ознак, у якості яких виступають властивості предметі і
явищ та відношення між ними [ФЕС, 1983: 513].
Кожен предмет має ряд властивостей, спільних з іншими
предметами, і ряд властивостей, якими він відрізняється від інших
предметів. Ці властивості предметів називаються ознаками. Ро чрі і
няюгься ознаки суттєві, коли кожна з ознак, що позначає ці влш
тивості, окремо взята, виявиться абсолютно необхідною, а т і
ознаки, разом узяті, виявляться абсолютно достатніми, щоб і їх
допомогою відрізнити цей предмет від інших предметів. Виді
72
 міться також ознаки несуттєві, які можуть бути виведені із
і Vi гсвих ознак, і випадкові, обумовлені зовнішніми обставинами.
Наведемо такий приклад. “Словник-довідник лінгвістичних
і'-рмінів” дає таке визначення терміна ім’я: “Загальна назва іменни­
ми, прикметників, числівників, об’єднаних граматичною категорією
відмінка і тим самим протиставлюваних ... дієслову й прислівнику”
І .’001: 137].
У цьому визначенні виділені такі суттєві ознаки імен: 1) бути
н ивою іменників, прикметників і числівників; 2) об’єднуватися
і р.іматичною категорією відмінка; 3) протиставлятися дієслову й
прислівнику. Кожна з цих ознак є необхідною, а разом узяті ознаки
і достатніми для виділення імен як особливого класу лінгвістичних
одиниць.
Отже, поняття відображає найзагальніші й водночас найсут-
и віші ознаки предмета або явища. Слід зазначити, що це вища
форма узагальнення як з боку об’єкта, так і з боку суб’єкта. З боку
об'єкта поняття є вищою формою узагальнення тому, що воно
відображає ознаки не одного предмета, а сукупності однорідних
предметів або ознаки багатьох виявів одного процесу ( “рослина”,
ідоров’я ”, “сім’я", “революція”). З боку суб’єкта поняття досягає
и.ні вищого ступеня узагальнення тому, що воно виникає в процесі
і пибокого пізнання дійсності не окремою людиною, а багатьма
июдьми і в кінцевому результаті суспільством у цілому. У цьому
і мислі суб’єктом поняття є суспільство [Степанов, 1975: 11].

6.2. Зміст і обсяг поняття

Основними характеристиками, які формують поняття, є зміст

і обсяг.
Зміст поняття - це сукупність відображених в них ознак
предметів. Наприклад, у зміст поняття “молекула” в числі інших
пмідить властивість “бути найдрібнішою частинкою речовини, що
іперігає його фізичні і хімічні властивості”.
Обсяг поняття - це множина предметів, кожному з яких
їм 'іокать ознаки, що належать до змісту поняття. Так, наприклад, в
цім їм поняття “ріка" входить множина, яка складається з окремих
річок, які називаються Об, Лена, Іртиш, Волга, Дон, Дніпро тощо.
За характером елементів, що складають їх обсяг, поняття
поділяються на збірні і незбірні [ФЕС, 1983: 514].
73
 За обсягом змісту виділяються: а) поняття, рівні за значенням,
б) поняття із значеннями, які перетинаються: в) поняття, які вклю
чають частину значення іншого; г) поняття, які повністю виключи
ють значення один одного. Наприклад:
а) рівність (тотожність): п 'ятикутник і п ’ятисторонник;
б) перетинання: любов і повага;
в) включення: поезія і література;
г) виключення: вовк і вівця; слабкість і сила.
Наукові і технічні понятгя з часом змінюють свій змісі і
обсяг. Це цілком природно, тому що з розвитком науки і техніки
збагачуються знання про той чи інший клас предметів. Деякі ознаки
цього класу, які раніше вважалися суттєвими, виявляються не
характерними, і навпаки. До уваги беруться такі ознаки, які раніше
випадали з поля зору.
Зміна змісту і обсягу поняття означає, що це поняття вже
належить не до того класу предметів, що раніше, а до нового, до
якого звичайно входять усі предмети старого класу і деякі нові
предмети. Для наукового понятгя характерно, що така зміна точно
фіксується і супроводжується зміною визначення. Надалі змінений
клас предметів може бути поділений за ознаками, які вважаються
достатньо суттєвими для того, щоб служити основою для виділення
видових класів [Скороходько, 1962: 39-40].
Зміна наукового понятгя, у свою чергу, автоматично обумов
лює зміну значення відповідного терміна науки чи техніки. Термі
нологічне значення змінюється одночасно з формулюванням нового
визначення поняття. Лексичне значення може часом зовсім не змі
нитися, якщо нові предмети, які входять в змінений клас, не мають
таких ознак, які б кидалися в очі неспеціалісту в цій сфері.

6.3. Види понять

Аналіз літератури, присвяченої логіко-поняттєвому аспекту
термінології, свідчить проте, що існує багато видів понять, які виді
ляються за різними ознаками. Серед багатьох видів понять можна
виділити такі: 1) конкретні і абстрактні; 2) загальні і одиничні,
3) відносні і абсолютні; 4) всезагальні, часткові і одиничні; 5) родові
і видові; 6) побутові і наукові.
Теоретичний опис перерахованих вище видів понять, які
виділяються за різними ознаками, наведений у відомій праці
74
ММ.Лсйчика “Люди і слова” (М., 1982). “З точки зору реального
і нукання предметів, всі понятгя поділяються на конкретні і
ми ірактні. Конкретними є поняття, які відображають предмети, що
Іп.і ні.но існують. Ці поняття виражені такими словами чи сполучен-
11и ні слів, як книга, авторучка, письмовий стіл, білий рояль. Абст-
і'.ні і ними чи абстрагованими є поняття, у яких мислиться не предмет
п іакий, а якась із ознак предмета, окремо взята, абстрагована від
предмета. До таких понять і мовних одиниць, які їх виражають,
манежать білизна, боєздатність, відносна вологість [1982: 15].
З точки зору кількості предметів, які охоплює поняття, усі
мониггя поділяються на загальні і одиничні. Загальними називають-
і поняття, які відображають цілий клас однорідних предметів.
І І н м і й , щ о виражають такі поняття: людина, швець, швейний виріб.

Одиничне поняття належить до одного-єдиного предмета:

\Іі >і кна, Київ, Сонячна система. Загальні поняття здатні відобра-
і .і пі сукупність предметів у збірному чи розділовому смислі. У
мирному смислі група однорідних предметів мислиться як єдине
ним армія, документація, сервіс, такі поняття називаються збірни-
ім Ті ж групи предметів можна мислити в розділовому смислі,
міоми на увазі сукупність окремих одиниць, які входять у групу:
і. ч королівська рать; сервіз, що складається з 36 предметів [Там
і їмо: 16].
Поняття можуть бути відносними і абсолютними. Відносні
иоіімпя пов’язані з такими предметами та їх властивостями, які
и нують тільки в поєднанні з іншими: батько відносно дітей, неаку-
і ,ітність відносно акуратності. Абсолютні поняття - це такі понят-
і 'і нкі не залежать від інших: синя хустина, хлопчик Петрик тощо.
11арешті, поняття можуть бути всезагальними, частковими і
мінііічпими. Виділення цих груп понять - дуже складна проблема,
ший змикається формальна і діалектична логіка. Не випадково це
ніііиііпя висвітлювалося у працях теоретика діалектичної логіки
І пеня. Усезагальні, чи загальні, поняття - це такі поняття, які
"> пііпюють усі предмети певного класу чи властиві всім предметам
...... о класу ознаки: людство, гуманність, синява. Сюди входять і
пні іаіальніші поняття, що називаються категоріями: матерія, рух,
чи он, системність. Часткові, чи особливі, поняття - це такі понят-
і и нкі характеризують тільки частину предметів цього класу чи
■"і.іііп частини предметів, які входять у клас однорідних предметів.
І Ірії ньому виділення частини предметів із класу здійснюється не за
75
суттєвою ознакою, як це відбувається при виділенні виду з роду, і
за якоюсь другорядною, нерідко випадковою ознакою. Адже клас
тут - це клас однорідних предметів, які відрізняються один від
одного несуттєвими ознаками. Так, усі шоколадні цукерки мають
одну спільну ознаку - те, що вони зроблені з шоколаду чи місти і1,
його у високому відсотковому відношенні. Але ось цукерки сорту
“Ну-ка, отними!" відрізняються від цукерок сорту “Полеш"
більшим умістом шоколаду і шоколадною, а не помадною начин
кою. Чи, наприклад, собаки породи коллі відрізняються від собак
породи такса ростом, кольором шерсті, формою туловища і морди,
а біологічні ознаки і в тих, і в інших як у представників одного
сімейства одинакові. Породи тварин, сорти рослин чи промислових
виробів - це часткові, особливі поняття, що протиставляються загалі,
ним поняттям, з яких вони виділяються за деякими несуттєвими озна
ками. Коли ж ми розчленяємо клас чи частину класу на окремі
предмети, які входять у них, ми отримуємо при їх осмисленні оди
ничні поняття. Таким чином, виділивши із сімейства собак (породи
коллі) окрему особину, ми будемо мати справу з одиничним поня і
тям, яке ми виразимо за допомогою власного імені Арго чи Лессі.
Складність аналізу всезагальних, часткових та одиничних
понять полягає в тому, що цей поділ нерідко плутають з поділом
понять на родові і видові. Однак таке змішування неправомірне
Коли ми членуємо рід на види, ми, по-перше, не враховуємо кіль
кості предметів, які в них входять, по-друге, не доходимо до окре
мих предметів. Навіть виділивши найменший вид, ми охоплюємо
всі предмети, що належать до цього виду, наприклад, усі шоколадні
цукерки, які протиставляються всій карамелі як виробам, які ис
містять шоколаду. Цю відмінність можна показати ще на такому
прикладі. Говорячи про вогнепальну зброю, ми будуємо таку класи
фікацію: вогнепальна зброя (рід) - гармата - гвинтівка - револьвер
(види). А говорячи про марки револьверів, ми членуємо їх так
револьвери (загальне поняття) - маузер, наган, сміт-і-вессон
(часткове поняття) - мій іменний револьвер (одиничне понятгя, яке
відповідає окремому предмету). Ця відмінність понять револьвер
револьвери, між якими немає прямого переходу, а є “перерва посту
повості”, і характеризує відмінність між указаними способами
членування понять.
Оскільки і родові, і видові поняття належать до цілих класі»
предметів, і ті, й інші виражаються загальними назвами, в тому
76
■інслі й термінами: яблуко, собака. Одиничні поняття, що легко
ірозуміти, виражаються власними назвами: Одеса, Горьківський
пнтозавод, Жучка, Мурка. Для вираження часткових чи особливих
понять мова створила спеціальний клас імен - номенклатуру. До
номенклатури звичайно відносять списки найменувань виробів яко­
юсь одного підприємства; товарів певного магазина; сортів, тобто
мі гучно виведених різновидів рослин, тощо.
Загальні назви, номенклатурні одиниці і власні назви - це три
основних класи лексичних одиниць сучасної мови, за допомогою
щоїх позначаються різноманітні предмети і виражаються різні по­
мни я (відповідно всезагальні, часткові та одиничні поняття)”
I Нейчик, 1982: 15-18].
На завершення слід додати, що поняття можуть бути побуто-
мііми і науковими. Поняття, які фіксують первинні знання про світ,
II п чіпаються побутовими. Побутові поняття - часто ненаукові чи
нніаукові” поняття, що сформувалися в далекій давнині. Побутові
поняття виражаються словами чи словосполученнями загальновжи-
ішної мови. Поняття, які фіксують наукові знання про світ, нази-
ічиогься науковими. Наукові поняття - це логічно відпрацьовані
ііо іп п т я , що відповідають сучасному рівню пізнання світу. Наукові
поняття виражаються термінами-словами і термінами словосполу-
'іі пнями спеціальної мови науки і техніки. Наукові поняття характе­
р ну ються такими властивостями: динамічністю, системністю і
ііпггоріальністю.

6.4. Логічна структура поняття

Теоретичне висвітлення питання про логічну структуру no­

il III.науки і техніки має велике значення для вирішення проблем
и і'мінознавства, оскільки структура термінів співвідноситься зі
111 уїй урою понять, які ними відображаються.
З точки зору структури поняття у сфері науки і техніки поді-
і їм111,ся на дві групи: прості поняття і складені поняття. Простими
і тін ям и слід вважати поняття, які не мають визначення, тобто
і ні І поняття, які використовуються для визначення інших понять,
і ні nr і самі в науці визначення не отримують. Прості поняття
ц і ї 11ця гь мовне вираження в термінах-словах: blower - compresseur
>чмпресор; antichamber - antichambre —предкамера; break -frein
77
- тормоз; handle - poignee - ручка; piston - piston - поршень; body
carrosserie - кузов тощо (англ., франц., рос.)- Складеними поияі
тями слід вважати поняття, які вводяться в науку за допомогою
визначення, яке представляє їх у вигляді сполучення ряду простих
понять, кожне з яких окремо відрізняється від усього сполучення,
узятого в цілому. Складені поняття отримують мовне вираження м
термінах-словосполученнях: butterfly valve - clapet a papillon
дроссельная заслонка; automatic clutch - embrayage automatique
автоматическое сцепление; centrifugal pump - pompe centrifuge
центробежньїй насос; auxiliary windshield wiper - essuie-glacc
auxiliare — запасной стеклоочиститель; back window - lunette
arriere - заднєє окно; air buffer - butee pneumatique - воздушньїй
амортизатор тощо (англ., франц., рос.).
Усі терміни-словосполучення складаються з двох частин: оз­
начуваної і означувальної. Поняття, виражене означуваною части­
ною, є основою, головним елементом цього сполучення ПОНЯТІ.,
Його можна назвати поняттям-основою. Поняття ж, виражене озна-
чувальною частиною, відображає ознаку предмета і може буш
назване поняттям-атрибутом. У цілому ж це сполучення понять мо
же бути назване атрибутивним [Годер, 1961: 50J.
Слід відзначити, що існує два види атрибутивних складених
понять: аналітичні і синтетичні. У синтетичному складеному по
нятті (приклад: рівносторонній чотирикутник) понятгя-основа
вказує на клас, до якого належить відображувана в терміні-слово
сполученні група предметів. А поняття-атрибут обмежує цей клас,
виділяє з нього групу предметів, яка нас цікавить. Таким чином, ми
можемо стверджувати, що в цьому виді складених понять функції
основи і атрибута - це функції роду і видової відмінності. Синтс
тичні складені поняття, у яких атрибут є обмежувачем основи,
завжди являють собою складені поняття. Вони є поняттями тому,
що в них відображаються не відношення між двома логічними
об’єктами, а один логічний об’єкт (предмет думки), як і в усякому
понятті. Вони належать, крім того, до понять складених, оскільки
утворюються в результаті сполучення двох, трьох і більше різних
понять, кожне з яких окремо відрізняється від усього сполучення,
узятого в цілому. Умови логічної правильності синтетичного скла
деного поняття, за твердженням Н.М.Годера, зводяться до вимоги
несунеречливості і нетавгологічності - двох загальних логічних
принципів. Принцип несуперечливості означає, що в даному скла
78
дсному понятті не повинні сполучатися несумісні поняття, інакше
ноно стає беззмістовним [Там само: 56].
В аналітичному складеному понятті поняття-основа вказує на
один предмет, а поняття-атрибут лише виділяє ознаку, властиву
цьому предмету і який нас у даному випадку особливо цікавить
(приклад: широка Волга). Аналітичні складені поняття по суті є не
сполученнями понять, а просто поняттями з виділеними ознаками.
Таким чином, можна зробити висновок, що складені поняття,
ик синтетичні, гак і аналітичні, виражені різними за своїми грама-
і очними ознаками термінами-словосполученнями, мають одну й ту
ж логічну структуру, тобто є атрибутивними сполученнями в широ­
кому значенні слова.

6.5. Система понять

Поняття є засобом і результатом позначення предметів і явищ
реальної дійсності, і наскільки пов’язані і взаємообумовлені і утво­
рюють певну систему предмети і явища, настільки системні в нашій
І відомості поняття про них.
Система понять складається з деякої суми понять, певної
предметної сфери, пов’язаних більш чи менш довільно встановле­
ними відношеннями. За допомогою окремих понять та їх систем
відображаються фрагменти дійсності, які вивчаються різними нау­
ками і представлені в наукових теоріях [Суперанська, 1989: 140].
Понятійна система складається з понять та їх відношень; вона
не може бути побудована, поки поняття не виявлені, а їх відношен­
ий не визначені. Для цього створюються окремі схеми, які можуть
поступово змінювати свою форму і перетворюватися в ході роботи
ІТам само: 141].
Для того, щоб виявити і визначити поняття, звертаються до їх
характеристик. Поняття “характеристика” визначається як “мен-
іаиьний конструкт, що служить для встановлення поняття і для від-
мс жування понять один від одного. Характеристики - це власти­
вості, які формують поняття. Виділяються дуже загальні категорії:
предметів, процесів, властивостей, величин. Поняття, які входять у
кожну з таких категорій, характеризуються певним набором ознак.
Таким чином, для понять категорії предметів найбільш характерні
пік і ознаки: форма, розмір, походження, конструкція, призначення,
матеріал, хімічний склад, спосіб виготовлення, принцип дії тощо.
79
Для понять, які входять в категорію процесів, притаманні: характер
перебігу процесу, його швидкість, інтенсивність, час, причини ви­
никнення, його результати. Для понять категорії властивостей
характерні: ознаки сутності цих властивостей, умов їх набуггя,
впливу їх на предмет, який ними володіє, і на інші предмети, спо­
соби вияву і точність визначення цих властивостей. Для понять
категорії величин характерні способи їх визначення і вимірювання
[Волкова, 1984: 47].
І.Кант писав, що три типи розумової діяльності необхідні для
формування понять: порівняння, відображення (рефлексія) і абстра­
гування. Порівнюючи об’єкти, людина переконується в їх подіб­
ності чи неподібності. Шляхом розумової рефлексії вона виявляє
ряд характеристик, які є причиною цієї подібності (чи її відсут­
ності). Шляхом абстрагування вона виявляє основні характерис­
тики, які формують це поняття [Кант, 1964].
Відношення між поняттями, які встановлюються чи просте­
жуються в кожній предметній сфері, можуть самі служити харак­
теристиками для формування і розмежування понять, оскільки
будь-яке поняття в системі характеризується, крім усього іншого,
своєю позицією всередині цієї системи. Місце кожного поняття в
системі можна визначити за допомогою їх характеристик [Супе-
ранська, 1989: 142].
Між двома будь-якими поняттями можуть спостерігатися різ­
ні відношення залежно від позиції спостерігача. Але в кожній систе­
мі приймається одне провідне відношення заради зручності кла­
сифікації. За допомогою відношень між поняттями формуються
понятійні системи. Розрізняють два основних види відношень між
поняттями: ієрархічні та неієрархічні. Найважливіші перші, оскіль­
ки вони встановлюють супер- і субординацію понять на різних
рівнях поділу чи об’єднання [Там само: 142].
Відношення між поняттями групуються у дві категорії: логіч­
них і онтологічних.
Логічні відношення, чи відношення подібності, базуються на
внутрішніх зв’язках між їх окремими властивостями і якостями, на
певній їх спільній характеристиці. Логічні відношення між понят­
тями ієрархічні. Вони мають на увазі, що кожний клас є видом од­
ного з більш високого в ієрархічному ланцюгу і родом по відно­
шенню до класів, які розташовані нижче. Логічні відношення
описані І.Кантом як:
80
 1) Суперординація ( > ): транспортний засіб > літак;
2) Субординація ( > ): книга < публікація;
3) Координація ( / / ) : літак / / пароплав;
4) Перетинання (часткове співпадання) ( х ): утворення х ін-
і іпруктаж;
5) Діагональні відношення (виключення) ( \ ) ( / ): собака /
і ицька, повітряний шар \ амфібія [Kant, 1981: 524-525].
Онтологічні відношення між поняттями не ієрархічні. Це пере­
чутім відношення суміжності в просторі чи в часі. Онтологічні зв’яз-
мі поєднують не поняття, а одиничні об’єкти як представників цих
понять. На відміну від ієрархічних, які здійснюють внутрішні зв’язки
понять однієї категорії, неієрархічні (онтологічні) відношення між-
і інегоріальні. Вони спираються на зовнішні зв’язки окремих прик-
имдів, тобто на їх контакти в просторі і в часі. Це може бути послі-
іоипість, причинність, походження одних предметів від інших тощо.
Т.Л.Канделакі уточнює ряд онтологічних відношень. Таким
чином, вона виділяє: 1) між поняттями категорій предметів відно-
іікчіня: ціле - частина; предмет - процес; те, що містить - те, що
міститься, а також відношення суміжності; 2) між поняттями кате-
і <ірій процесів відношення: процес - об’єкт процесу; процес -
и мстивість, що виявляється цим процесом; 3) між поняттями кате-
11 >|»їі властивостей відношення: властивість - предмет; властивість -
процес, що викликає цю властивість; властивість - процес, проти
пі і ниву якого спрямована ця властивість; 4) між поняттями катего­
рій величин відношення: величина - предмет; величина - процес;
іп иичина- властивість [1965, 55-65].
На завершення слід особливо підкреслити, що система нау-
і .чиїх понять відповідної галузі знань отримує мовне вираження в
и рм інелогічній системі. Характер понятійної системи обумовлений
ікчщфікою об’єктів і методів дослідження, рівнем пізнання сут­
ій Пїї об’єктів, що досліджуються, і взаємозв’язком З ПОНЯТТЯМИ ІН­
ШІЙ галузей знання. У багатьох лінгвістичних дослідженнях фак-
іично ставиться знак рівності між планом змісту терміносистеми
псиної галузі науки і техніки і відповідною системою понять. “Од­
ин як стверджують В.І.Сифоров і Т.Л.Канделакі, немає підстав
11м. іжа ги, що терміносистема виражає чи покриває всю систему
понять відповідної галузі знань. Система понять багатша за числом
■цементів і глибша, ніж те уявлення про неї, яке можна отримати на
мій іані аналізу плану змісту відповідної терміносистеми” [1983: 6].
81
 КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
1. Д а й т е в и зн а ч е н н я п о н я т т ю поняття і о х а р а к т е р и з у й т е с у ттєві,
н е с у т т є в і і в и п а д к о в і о зн а к и поняття.
2. Н а зв іт ь о с н о в н і х а р а к т е р и с т и к и , я к і ф о р м у ю т ь п о н я т т я.
3. О х а р а к т е р и зу й т е о с н о в н і в и д и п о н я т ь і п р о іл ю с т р у й т е т е о р ети ч н і
п олож ен н я прикладам и.
4. О п и ш іт ь к л а с и ф ік а ц ію п о н я т ь у с ф е р і н а у к и і т е х н ік и з точки
з о р у їх с т р у к т у р и .
5. Н а зв іт ь д в а в и д и а т р и б у т и в н и х с к л а д е н и х п о н я т ь .
6. Д а й т е х а р а к т е р и с т и к у с и с т е м і п о н я т ь п е в н о ї га л у зі зн а н н я .
7. П р о а н а л ізу й т е о с н о в н і в и д и в ід н о ш е н ь м іж п о н я т т ям и .

ЛІТЕРАТУРА:
Волкова И.Н. С т а н д а р т и з а ц и я н а у ч н о -т е х н и ч е с к о й т е р м и н о л о г и и .
М .: И зд -в о с т а н д а р т о в , 1984. - 199 с.
Будагов Р.А. И с т о р и я с л о в в и с т о р и и о б щ е с т в а . - М .: П р о с в е щ е н и с ,
1 9 7 1 .- 2 7 0 с.
Годер Н.М. О л о т ч е с к о й струк туре понятия, вьіраж енного словосочета
н и єм / / Л оги ко-грам м ати ч еск и е очерки . - М .: В ьісш ая ш кола, 1961. - С.49-59.
Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Л и н г в и с т и ч е с к и е о с н о в и у ч ен н я о
т е р м и н а х . - М .: В ьісш . ш к о л а , 19 8 7 . - 104 с.
Канделаки Т.Л. С и с т е м и н а у ч н ь їх п о н я т и й и с и с т е м и т е р м и н о в //
В о п р о с ь і р а зр а б о т к и м е х а н и з и р о в а н н о й и н ф о р м а ц и о н н о -п о и с к о в о й с и сте
м ьі д л я Ц е н т р а л ь н о го с п р а в о ч н о -и н ф о м а ц и о н н о г о ф о н д а по х и м и и и хи
м и ч е с к о й п р о м ь іш л е н н о с т и . - М .: Н И И Т З Х И М , 19 6 5 . - В ьіп .З. - С .1 8 -2 7 .
Кант И. С о ч и н е н и я в 6 -т и т о м а х : П е р е в о д / П о д о б щ . р ед . В .Ф .А е
м у с а и д р . - М .: М ьісл ь , 1964. - Т .З . - 7 9 9 с.
Л ейчик В.М. Л ю д и и с л о в а . - М .: Н а у к а , 1982. - 175 с.
Сифоров В.И., Канделаки Т.Л. М е т о д и ч е с к и е а с п е к т и т е р м и п о
л о г и ч е с к о й р а б о т ь і (И з о п ь іт а р а б о т ь і К о м и т е т а н ау ч н о -т е х н и ч е с к о й
т е р м и н о л о г и и ) // П р о б л е м и р а з р а б о т к и и у п о р я д о ч е н и я т е р м и н о л о г и и и
а к а д е м и я х н а у к с о ю з н и х р е с п у б л и к . - М .: Н ау к а, 1983. - С .2 1 -3 0 .
Скороходько З.Ф . С т р у к т у р а и с е м а н т и к а а н гл и й с к и х н а у ч н о
т е х н и ч е с к и х т е р м и н о в / / П р и к л а д н а я л и н г в и с т и к а и м а ш и н н и й п ер ево д .
К .: и зд -в о К Г У , 1962. - С .3 0 -6 6 .
Степаїюв Ю.С. М е т о д и и п р и н ц и п и с о в р е м е н н о й л и н гв и с т и к и .
М .: Н а у к а , 1975. - 3 1 1с.
Сунеранская А.В., Подольская Н.В., Васильєва Н.В. О б щ ая тер
м и н о л о г и я : В о п р о сь і т е о р и и . - М .: Н а у к а , 1989. - 243 с.
Розенталь Д .З ., Теленкова М.А. С л о в а р ь -с п р а в о ч н и к л и н гв и с ги
ч е с к и х т е р м и н о в : П о с о б и е д л я у ч и т е л я .- 3 -є и зд а н и е и с п .и д о п . - М
П р о с в е щ е н и е , 1985. - 3 9 9 с.
Философский знциклопедический сл ов ар ь / Гл. р ед . Л .Ф .И л ьи ч еп
и д р . - М .: С о в . з н ц и к л о п е д и я , 1983. - 8 3 9 с.
Kant І. Schiften zu r M etaphysik und Logic. - Frankfurt, 1981. - V .2. - 248 p
82
 7. ІІ .КСИКО-ГРАМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ТЕРМІНОЛОГІЇ

7.1. Загальна характеристика термінів

Дня розуміння природи науково-технічних термінів різних
. і.......ті.них мов дуже важливим, на наш погляд, є визначення їх
, і т о ч н о г о статусу і створення їх граматичної класифікації. За-
і і її,му іраматичну класифікацію термінів різних галузей знання в
..........лціональних мовах доцільно побудувати на основі їх мор-
p. ...... синтаксичної структури. При цьому традиційно в більшості
ні і,.і мронсйських мов (англійській, французькій, російській, україн-
іі мі ї ї інших) виділяються два основних структурних типи тер-
......і І ) герміни-слова і 2) герміни-словосполучення.
11лведемо приклади термінів-слів із лінгвістичної терміносис-
.......її пінської, французької, російської та української мов: root -
. /і, ііі корень - корінь, phrase - phrase - фраза - фраза, word -
пі ч і кіно - слово, language - langue - язик - мова, onomastics -
..... іііинріе ономастика - ономастика тощо. Наведемо приклади
і.....ми словосполучень із лінгвістичної термінології вищезга-
ти і мов: semantic analysis - analyse semantique —семантический
пні ні і семантичний аналіз, applied linguistics - linguistique
і, I'h,pier нрикладное язьїкознание - прикладне мовознавство,
..... hire unit - unite de la langue - единица язика —одиниця мови,
І, і її linguistic theory - theorie linguistique modeme - современная
11111 тическая теорія - сучасна лінгвістична теорія, scientific

•mm,'/, її ні ні system - systeme scientifique de la terminologie тощо.

І грміпи-слова звичайно використовуються в терміносистемах
.......... мов і як самостійні номінативні одиниці, і як ядерні
......н ині ісрмінів-словосполучень. Порівняно менший КІЛЬКІС­
НІ! , і і.і/і н рмінів-слів у більшості термінологічних систем сучас­
ні ми нроікиських мов не применшує їх загальної ролі у функ-
II II НІНІ ісрміносистем, оскільки вони являють собою наймену-
..нін і" їх родових термінів, тобто ядерної частини терміносистем,
..... ,ин иии, автомобільні терміни-слова з англійської, французької,
.............їй іл укрлїнської мов: brake - frein - тормоз - гальмо,
і е wort рессора - ресора, bearing -portee - підшипник -
....... пін belt courroie - ремень - ремінь, axle - axe - ось - вісь,
иии і н шасі, blade - lame - лопасть - лопать та інші.
83
 Терміни-словосполучення - це найпродуктивніші ОДИНИЦІ
номінації науково-технічних понять у більшості терміносистем ба
гатьох національних мов, оскільки вони забезпечують однознач
ність і системність термінологічних рядів, найбільш адекватно від­
повідають вимогам номінації в умовах науково-технічного прогре­
су, найповніше і з достатньою експліцитністю передають ряд дифс
ренціюючих ознак цілісного ускладненого поняття, відображають у
своїй структурі родо-видові, партитивні та інші парадигматичні
відношення, наприклад, автомобільні терміни-словосполучення і
англійської, французької, російської і української мов: brake piston
cap - coupelle de piston de frein - тормозная манжета - гальмівна
манжета, auxiliary windshield wiper - essuie-glace auxiliare - запас
ной стеклоочиститель - запасний склоочищувач, anti-dazzle visor
ecran anti-eblouissant — противосолнечньїй козьірек - протисоняч
ний козирок, central tube frame - chassis a tube central -средняя
трубчатая рама - середня трубчата рама, axle shaft bearing
roulement d'arbre de roue - подшипник вала оси - підшипник вала
осі, body inner panel - panneau interieur de carrosserie - внутренняя
обшивка кузова — внутрішня обшивка кузова, air pressure gauge
indicateur de pression d ’air - прибор для замера давления воздуха
пристрій для вимірювання тиску повітря та інші.

7.2. Терміни-слова та їх структурна класифікація

Класифікація термінів-слів різних галузей знання в індоєвро
пейських мовах, як правило, здійснюється відповідно до морфемної
структури слова. Отже, серед термінів-слів традиційно виділяються
такі чотири підтипи:
1) Непохідні терміни-слова, які мають у своєму складі тільки
одну кореневу морфему, наприклад, музичні терміни в англійській
мові: bow (смичок), fife (дудка, флейта), opus (опус), reed (сопілка,
дудочка), tune (мелодія, мотив), viol (віола), box (рояль, піаніно),
wind (духові інструменти), harp (арфа), troll (куплети) та інші;
літературні терміни в російській мові: драма, жанр, тип, образ,
роман, позт, басня, позма, пьеса, стих та інші; лінгвістичні терміни
в українській мові: ядро, поле, знак, смисл, арго, стиль, склад, узує,
слово, мова тощо.
2) Похідні терміни-слова , які складаються з кореневої мор
феми і однієї, двох чи більше афіксальних морфем, наприклад
84
 • мі'........ с р м і н и в а н г л і й с ь к і й м о в і: feeder ( о с н о в н и й м і х в о р г а н і ) ,
ш- і (фиейтист, дудар), arrangement (аранжування музичного твору),
н о ./. п о п е (півтон), harpist (арфіст), operetta (оперета), organology
.... іІ' ментознавство), vibrancy (вібрація, резонанс) та інші; літера-
і пі н -р м ін и в р о с і й с ь к і й м о в і: литературоведение, рассказ, ро-
ііmmи мі, рассказчик, реализм, творчество, писатель, публицис-
" ті, т а ін ш і; л і н г в і с т и ч н і т е р м і н и в у к р а ї н с ь к і й м о в і: іменник,
н. іпшик, приказка, сема, слов’янізм, позначення, займенник, прик-
III ІІІ//Ч/І н і щ о .
1) Складні терміни-слова, які складаються з двох чи більше
.... і наприклад, музичні терміни в англійській мові: bow-hair
..... mi смичка), bow-tip (кінець смичка), reed-stop (органний регістр
і і нгіміиііми трубами), tone-painting (звукозапис), wind-band (духо-
іиііі оркестр), voice-part (вокальна партія), opera-boujfe (опера-буф)
. шші. її і гсратурні терміни в російській мові: писатели-чартистьі,
тін пшіїрение, литературоведение, роман-обозрение, стихосло-
■II піп іитатель-собеседник, баснописец та інші; українські гермі-
............ штики: мовознавство, словоскладання, літературознавс-
■ ■ і п’«отвір, основоскладання, словозміна т о щ о .
І) І срміни-скорочення, які у свою чергу поділяються на два
11 11' і підмінні підтипи: а) Лексичні скорочення, тобто скорочені чи
......... .. п о р о ч е н і с л о в а , щ о м аю ть свою о с о б л и в у , в і д м і н н у в ід
...... " ПІ ННИХ вихідних одиниць, звукову оболонку і свою графічну
: і" і , наприклад, автомобільні терміни в англійській мові: суі вих.
.... /• і циліндр, асси вих. accumulator - акумулятор, prop вих.
II, і пропелер, Ііто вих. limousine - лімузин, carb вих.
"/ піі /іч карбюратор, tach вих. tachometer - тахометр тощо.
і 11 "І.... .. скорочення, тобто умовні графічні зображення слів чи
.............. які не мають власної звукової форми і граматичних
........ічм наприклад, автомобільні терміни в англійській мові:
ні inih миля, km вих. kilom eter- кілометр,/вих. f o o t - фут, rdg
і /ні і показання приборів, EGR вих. exhaust gas recirculator -
і і с і н н і вихлопних газів, ATF вих. automatic transmission flu id-
• mi і min автоматичних трансмісій, RWD вих. rear wheel drive -
.....-і ii.i індії! колеса, EFI вих. electronic fuel injection - електронний
її. і iiiu ii.iio ro т а ін ш і; т е р м і н и р и н к о в о ї е к о н о м і к и в р о с ій с ь к ій
ПІНІ них. ві іновий национальньїй продукт, ОУП в и х . общие
...... і їм. тинок. ВОП вих. валовой общественньш продукт, СССИ
і., нн ми і канирования стратегической информации т о щ о .

85
 7.3. Частини мови в функції термінів та їх ієрархія

У сучасній лінгвістичній теорії науково-технічних термінів і

термінології питання про те, якими частинами мови можуть бути
представлені термінології в різних національних мовах, досі не маг
однозначного рішення. Так, одні вчені (Г.Й.Винокур, 1939; О.С.Ах
манова, 1966; О.С.Дружиніна,1982; О.О.Реформатський, 1986 та ін
ші) вважають, що термінологічною функцією, тобто функцією поз
начення, називання специфічних реалій і понять, з ними пов’язаних,
повною мірою володіють виключно іменники. Оцінюючи різниіі
ступінь номінативності іменників, прикметників, дієслів і прислін
ників, які традиційно належать до номінативних частин мови, ці
вчені відзначають, що міра здатності іменника бути найменуванням
найбільша, оскільки він характеризується категоріальним значен­
ням предметності, яке охоплює всі поняття про предмети, якості, дії
тощо. У силу своєї семантичної ємності категорія іменників здо
буває абсолютно номінативне значення і забезпечує можливість
мислити предметно, у формі назв [Дружиніна, 1982; Реформаток
кий, 1986]. Таким чином, ці вчені роблять висновок про те, що
іменники є універсальним засобом для передачі всіх категорііі
термінологічних понять і що основний склад термінологічних най
менувань для європейських мов цілком може бути вичерпаний
іменниками [Ахманова 1966; Крижанівська 1985].
Інші дослідники (В.П.Даниленко, 1970; Б.М.Головін, Р.Ю.КоО
рин, 1987; Ф.А.Циткіна, 1988; Т.С.Пристайко, 1996) вирішують це
питання з урахуванням реального функціонування лексичних оди
ниць у спеціальних текстах конкретних галузей знання. На їх думку,
у мовному контексті функцію термінів можуть виконувати не Т ІЛ І,
ки іменники, але й інші номінативні частини мови, тобто прикмеї
ники, дієслова, прислівники. При цьому вони виходять з того, що її
реальній мовній практиці “набір понять, які термінуються, ширшиіі.
ніж семантичні можливості іменника як засобу вираження цих
важливих понять” [Даниленко, 1970: 50].
Спостереження над конкретним фактологічним матеріалом
дають цим ученим підставу вважати обґрунтованим включення
дієслів, прикметників і прислівників у систему термінологічної лек
сики як автономних термінів, які однозначно іменують поняття ди
ної науки, не викликаючи асоціацій із загальновживаними словами
[Циткіна, 1988: 12].
86
 Дійсно численні дослідження текстів конкретних галузей
........ в різних національних мовах показують діалектичну різно-
....... іість термінологічних систем різних сфер професійної ДІЯЛЬ­
НІМ 11
І ік, аналіз англомовних текстів підмови математичної логіки,
ні.... m-пий Ф.А.Циткіною, показує наявність у них поряд з іменни-
.......... .. частин мови: 1) дієслів, які мають вузькоспеціальне
..... о математичне значення: r well orders х - r цілком упорядковує
■ і і и onnected in х - х зв’язано в х; to discharge - усувати; to map -
„і її .і ціажа ги; to imply - імплікувати; 2) прикметників, які не можуть
і і .іітівуватися: autonomous - автономний; dual-converse -
і н |інено-нодвійний; course-of-values - зворотна; finitary - фінітний;
„ a o l o v i c t i l - автологічне; 3) прикметників, які використовуються в
і ,мтииюгічних словосполученнях як герміноелементи: calculable
...... predicable — предикабельний; informal - змістов-
..... неформальний; arithmetic - арифметичний; decidable, solvable -
.... що можна розв’язати, вирішити; 4) прислівників, які можуть
і, щ використані в термінологічному смислі: antilexicographically -
,, 11 пяексикографічному порядку, антилексикографічно [1988: 13].
Дослідження російськомовних текстів підмови металургії,
Н), 111' непе Г.С.Пристайно, у свою чергу, свідчить про наявність у
....... . з іменниками таких частин мови: 1) дієслів, які викорис-
ині.оі для термінування виробничих процесів, технологічних
,,, ми і ін. дій у конкретних актах комунікації: прокатать заготов-
Оі і/іормировать металл, штамповать, ковать, править металл
....... . ,') прикметників і прислівників, які виражають певні ознаки
,г імі ■11 в. ііроцесів і станів, які функціонують у складі словосполу-
, щ і'ііпнщиоиная ковка, периодическая прокатка, прокатний
ітпсіьсная штамповочнаямашина тощо [1996: 41-42].
Л іп ш ії а н г л о м о в н и х і р о с і й с ь к о м о в н и х с п е ц і а л ь н и х т е к с т і в
, і ....її мушки, здійснений нами, показує наявність у них поряд з
, „ н іііііі .іми чотирьох частин мови: 1) дієслів, які називають основні
,,, їм і и даної галузі знань: to notate - записьівать нотами, to
аранжировать, to tune - настраивать; звучать; to
.....ти і; ослаблять струну, to wind - трать на духовом
m/ і і п ите, to vocalize - исполнять вокализи, to cipher —гудеть
п р . і і н с ) ющо; 2) прикметників, які виконують функцію озна-
, ..... і иііі і необхідним елементом термшів-словосполучень: limpid
і . є* ' чт пюе сопрано, natural harmonics —натуральний аккорд,
87
hot jazz - горячий джаз, principal note - основной тон, choral society
— хоровое общество, atonal music - атональная музика тощо;
3) прислівників, які служать для термінування ознаки дії і ознаки
ознаки: furiously - яростно, неистово, gradually - постепенно,
harmonically - гармонично, vocally - вокально, bis - вторинно,
quickly - бистро, jubilantly - ликующе, tonally - интонационно, fast
- бистро, скоро тощо; 4) числівників, які широко використовують­
ся для позначення: а) музичної тривалості нот і пауз: eighth note -
восьмая нота, eighth-note rest - восьмая пауза, sixteenth note ■
иіестнадцатая нота, sixteenth-note rest - іиестнадцатая пауш
тощо; б) музичного розміру такту: 2/2 two-two time - две вторих,
2/4 two-four time - две четверта, 2/8 two-eight time - две восьмих,
3/2 three-two time - три вторьіх, 3/4 three-four time - три четверній,
9/4 nine-four time - девять четвертей тощо; в) музичних ступенів
та функцій: first degree - первая ступень, second degree - втора»
ступень, third degree - третья ступень, fourth degree - четверта»
ступень, fifth degree - пятая ступень, sixth degree - тестам
ступень, seventh degree - седьмая ступень.
Усе вищевикладене закономірно приводить нас до висновку
про те, що в науково-професійних текстах, тобто у сфері функціону
вання термінологічних одиниць, у ролі термінів поряд з іменниками
вільно використовуються і дієслова, і прикметники, і прислівники. І
рідше числівники, якщо вони виражають спеціальні поняття д а т и
галузей знання і відповідають усім іншим вимогам термінологічних
найменувань.
Однак, у термінологічних словниках, рубрикаторах, класифі
каторах, інвентарях та інших термінологічних виданнях, тобто у
сфері фіксації термінологічних найменувань, переважно фіксуючим
іменники та іменні термінологічні словосполучення, оскільки цс іІ
тип термінів: 1) називає предмети, властивості, процеси і дії; 2) не
редає цілісні концептуальні поняття тієї чи іншої галузі знаним
самостійно без контексту; 3) володіє високою частотністю в ниу
ково-технічних і спеціально-професійних текстах.
Слід відзначити, що в застосуванні різних частин мови уфупь
ції термінів, безсумнівно, існують певна ієрархія і деякі особин
вості, які слід брати до уваги. Перше місце в ієрархічній драбині
різних частин мови в ролі термінів, безумовно, займають іменники
в силу своєї семантичної ємкості, високого ступеня абстрактнеє 11,
абсолютності номінативного значення, самостійності та інших
88
н і мі ч и н . Д і й с н о , я д р о б у д ь - я к о ї т е р м і н о л о г і ї р і з н и х н а ц і о н а л ь н и х
мни с к л а д а ю т ь загальн і н азви , н ап р и клад , б у д ів е л ь н і т е р м ін и в
иііі м ін с ь к ій м о в і: gypsum - slate -
г іп с , слан ец ь, ш иф ер; stone -
і і ііііь , tile - черепиця; кахель; masonry - к а м ’я н а к л а д к а , foundation
ф ундам ент; building - б у д ів л я т а ін ш і. О д н а к викори стан н я і
иМі» н и х н а з в у т е р м і н о л о г і ч н и х н а й м е н у в а н н я х м а є с т і й к у т р а д и -
ім и . Т а к и м ч и н о м , у т е р м і н о с и с т е м а х т е х н і к и в є в р о п е й с ь к и х м о в а х
....... п о п р е д м е т ів часто н ази ваю ться за ім е н а м и їх в и н а х ід н и к ів ,
' п ні і р у к т о р і в ч и з а в о д і в , я к і ї х в и г о т о в л я ю т ь , н а п р и к л а д , а в т о м о -
п н і ї . м і т е р м і н и в а н г л і й с ь к і й м о в і: Diesel engine - д и зел ьн и й дви гун ,
/а ІІУІІІе spring - т а р іл ч а с т а п р у ж и н а Б е л л ь в іл я , Wankel engine -
ннпун В анкеля, Kettering’s starter - с т а р т е р Hall
К е т т е р ін г а ,
> nr tutors - г е н е р а т о р и Х о л л а , MacPherson strut - п ід в іс к а с и с т е м и
Ти ф е р с о н , а в т е р м і н о с и с т е м і ф із и к и - о д и н и ц і в и м і р ю в а н н я ф і з и ч ­
ні т і т ч и н н а з и в а ю т ь с я і м е н а м и в ч е н и х , н а п р и к л а д , т е р м і н и ф із и к и
н 11 п ін с ь к ій і р о с ій с ь к ій м о в а х : ohm - ом , w a tt-ват, т о й - вольт.
Д р у г е м іс ц е в іє р а р х іч н ій д р а б и н і р із н и х ч а с т и н м о в и у ф у н к ­
ції и р м і п і в з а й м а ю т ь п р и к м е т н и к и , я к і в о л о д і ю т ь з д а т н і с т ю в и р а -
I I п си н і о з н а к и п р е д м е т ів , п р о ц е с ів і с т а н ів , а т а к о ж р о д о - в и д о в і
мі їм т и п н я м і ж п р е д м е т а м и , я в и щ а м и і п о н я т т я м и . П р и к м е т н и к и
п. 11, 11, в е л и к у у ч а с т ь у т е р м ін о т в о р е н н і, б у д у ч и н е о б х ід н и м и т е р м і-
..... н м ентам и у складі складних т е р м ін о л о г іч н и х найм енувань.
І 11 НІН м е с н и к и в и к о н у ю т ь ф у н к ц і ю о з н а ч е н н я у с к л а д і т е р м і н о л о г і ч ­
нім сполучень і є ін ф о р м а т и в н о -к о м у н ік а т и в н и м и елем ентам и.
1 11 ніі. м с і п и к и - н е с а м о с т ій н і я к у п е р е д а ч і с п е ц іа л ь н и х п о н я т ь , т а к і
н 11 , пи і. і ц ії н о м і н а т и в н о ї ф у н к ц ії .
11к т с м і с ц е в і є р а р х і ч н і й д р а б и н і р і з н и х ч а с т и н м о в и в р о л і
1.11 і ним п о с ід а ю т ь д і є с л о в а , я к і а к т и в н о викори стовую ться при
Іїм і н ум .піііі н а у к о в и х п р о ц е с і в , к о н к р е т н и х д і й т о щ о . О д н а к у с і
їм нні.і які в о л о д ію т ь з д а т н іс т ю в и р а ж а т и с п е ц іа л ь н і п о н я т т я д а -
Н і ІII у и н а у к и ч и т е х н і к и , о б о в ’я з к о в о с п і в в і д н о с я т ь с я з в ід п о в ід -
і ні ім е н н и к а м и і є ї х м о в н и м и т р а н с ф о р м а ц і я м и . О т ж е , д і є с л о в а у
І . 11 і ш і о р м і н і в н е м а ю т ь с а м о с т і й н о г о н о м і н а т и в н о г о с т а т у с у .
Me і п е р т е м і с ц е в і є р а р х і ї р і з н и х ч а с т и н м о в и у ф у н к ц і ї т е р ­
пін п ій м а ю т ь п р и с л ів н и к и , я к і в о л о д ію т ь з д а т н іс т ю вираж ати
ні.ти /ні і о зн аки озн аки . П р и с л ів н и к и б іл ь ш о ю м ір о ю , н іж
війн і ін е л м о с т ій н и м и я к у п е р е д а ч і с п е ц іа л ь н и х п о н я т ь , т а к і у
м •ні. піні н о м і н а т и в н о ї ф у н к ц ії . У тексті вони ф у н к ц іо н у ю т ь у
.................... ю с п о л у ч е н ь і є н е о б х ід н и м и складовим и части н ам и

89
багатослівного терміна. Участь прислівника у складі номінативної
одиниці, що позначає цілісне спеціальне поняття, сприяє спеціалі
зації його семантики і переходу прислівника в розряд термін»
елементів.
Усе викладене вище дозволяє нам зробити цілком обгруи
тований висновок про необхідність розмежування у складі науково
технічних і спеціально-професійних текстів власне термінології, що
включає терміни-іменники і складові найменування на їх основі, і
термінологічної лексики, до якої належать крім слів-іменників сло
ва-терміноелементи - прикметники, прислівники і мовні варіант
іменників - дієслова [Пристайко, 1996: 42].

7.4. Терміни-словосполучення та їх класифікації

Класифікація термінологічних словосполучень так само, як і

загальнолітературних, у будь-якій національній мові може здійсню
ватися за різними ознаками: за складом словосполучення, за внут
рішньою структурою, за напрямком залежностей, за морфологічною
належністю головного слова, за типом міжкомпонентних зв’язків гл
іншими.
За складом чи за кількістю компонентів, термінологічні сло
восполучення, як і загальнолітературні, у будь-якій національній
мові поділяються на дві групи:
1. Прості словосполучення, тобто “синтаксично організовані і
семантично цілісні сполучення двох повнозначних слів, які вира
жають єдине складне значення і здатні бути позначенням предметі,
якості тощо” [Виноградов, 1954: 8]. Як правило, одне з двох повно
значних слів такого словосполучення є головним, стрижневим, .і
друге - залежним, означувальним, наприклад: критическии
реализм, мистическая фантастика, художник слова, література
модернизма (російська літературознавча термінологія); translation
vocabulary - перекладний словник, set expression - стійке слово
сполучення, bound bases - зв’язані корені слів, related words
споріднені слова (англійська лінгвістична термінологія); orifice dr
diffuseur - канал вприскування, clapet a papillon - дросельнії
заслінка, hotter de direction - картер рульового механізму, came </<
commande - кулачок приводу (французька автомобільнії
термінологія).
90
 1. Складні словосполучення, які є результатом поширення
нІнн міх словосполучень. При цьому кожне нове слово чи словоспо-
і п інія , що приєднується до простого словосполучення, додається
in mi основного, панівного слова, а до цілого словесного комплек-
Чи правило, у складних словосполученнях залежні слова визна-
і іниі. різні аспекти значення стрижневого слова, наприклад: жанр
і чі іню-бьітового романа, творческая индивидуальность писате-
11 іщродность английского критического реализма, процесе дегра-
1піші английской буржуазною литературьі (російська літературо-
..... п і ісрміносистема); grammatically invariable component - грама-
■н імо незмінний компонент, familiar colloquial words - фамільярно
| i " i M< m n i слова, internal structure of the word - внутрішня структура
- hi mu. structural principle of classifying phraseological units -
• 11is кі урпий принцип класифікації фразеологічних одиниць
і цін пінська лінгвістична терміносистема); vis de reglage de frein -
і п і н і і для установки гальма, reducteur de pression d ’air - редук-
nil клапан тиску повітря, commande des vitesses a rotule - куляс-
• перемикання передач, limiteur d ’intensite des freines — пневма-
>111111111 обмежувач сили гальмування (французька автомобільна
н рмпіосистема).
(а внутрішньою структурою словосполучення будь-якої літе-
I'lispnoi мови, як відомо, поділяються на ядерні і без’ядерні,
і і. рис і іюиосполучення являє собою граматично організоване спо-
- п піні слів, у якому один із елементів панує над іншими. Цей
• пні всередині даної системи не підпорядковується ніякому ін-
..... . е цементу і внаслідок цього є ядром даного сполучення. Еле-
" ніи ядерного словосполучення зв’язані між собою відношеннями
ні ір іціпкії: англ. very quickly, extremely beautiful, serious discussion,
. 1 11 of rules, rich in minerals, read books, run fast, to the lighthouse.
і - і черне словосполучення характеризується відсутністю ядра все-
і піні і руни слів, а елементи цього словосполучення зв’язані між
.......... пдношеннями взаємозалежності, сурядності і акумуляції:
ні і ц m l and green; men, women, children; he laughed; wise old (men),
llєн lose (wreath); (to find) the car gone [Бурлакова, 1975: 85-86].
In внутрішньою структурою терміни-словосполучення мови
ї ї ' і и і і смики різних національних мов є ядерними словосполу-
і . її не ні і підрядним зв’язком між компонентами: degree o f semantic
і .і. M , тепень семантической спаянности, problem of functional
/. п/нищема функционального стиля, stylistically marked - emu-
91
листически маркированний, highly productive - вьісокопродуктив
ньій, very quickly - очень бьістро, comparatively recently - сравни
тельно недавно, deduce the meaning —виводить значение, explain tin•
etymology - обьяснить зтимологию, convey a concept - передавать
понятие, change the meaning - изменить значение (англійська і
російська лінгвістична термінологія).
За напрямком залежностей ядерні словосполучення, як за­
гальнолітературних мов, так і мов науки і техніки, поділяються на
регресивні і прогресивні. Регресивні словосполучення характеризу­
ються розміщенням залежних елементів зліва від ядра сполучення:
semantic analysis - семантический анализ - семантичний аналіз,
linguistic sign - язьїковой знак - мовний знак, stylistically neutral
words - стилистически нейтральньїе слова - стилістично ней­
тральні слова, productive word-building type - продуктивний
словообразовательний тип - продуктивний словотвірний тип,
complex lexicogrammatical partial homonyms - сложние частичньїе
лексико-грамматические омоними - складні неповні лексико-грама
тичні омоніми.
Прогресивним словосполученням властиве розміщення за­
лежних компонентів справа від ядра сполучення: translate the
derivative words - перевести производние слова - перекласти по­
хідні слова, describe stylistic peculiarities - описать стилистические
особенности - описати стилістичні особливості, origin of language
- происхождение язика - походження мови, unit of speech - единица
речи —одиниця мовлення, principle of classifying terminological units
принцип классификации терминологических единиц - принцип
класифікації термінологічних одиниць, poignee de frein - ручка
тормозного ричага, moyeu de frein - ступица тормоза, appareil de
lavage pour voiture - приспособление для мойки автомобшія,
appareil de regarnissage des та dchoires cle frein - прибор для
надевания тормозних накладок. Слід відмітити, що англійські
терміни-словосполучення різних галузей науки і техніки в пере
важній більшості - це регресивні словосполучення. Виняток станом
лять дві невеликі групи: дієслівні сполучення і субстантивні сполу­
чення з прийменником of які є прогресивними словосполученнями,
Російські, українські, французькі терміни-словосполучення різних
сфер знання переважно - це прогресивні словосполучення, однак у
різних терміносистемах вищезгаданих мов є невелика кількість і
регресивних словосполучень.
92
 За морфологічною належністю головного слова в мові науки і
0 мики, так само, як і в загальнолітературній мові, виділяються такі
міни словосполучень:
1. Субстантивні словосполучення (з іменником у ролі голов-
імно слова): stylistic connotation, partial lexical homonym, words of
illiterate English, degree of semantic cohesion; урбанистическая
/і" чия, философский роман, основная демократическая тема,
чнстерство диалога, демократизм английского критического реа-
ііі ша; surface de freinage, entree de carrosserie, tube de
/ e/roidissement d ’air, panneau lateral de carrosserie.
2. Ад’єктивні словосполучення (з прикметником ЧИ прислів­
ником у ролі головного слова): widely used (words), fully assimilated
1winds), widely generalized (meanings), comparatively laconic (words),
l wards) formed by derivation; созданная левьш крилом чартизма (ли-
'і. ратура), критикуемое в статье (стихотворение), изучаемое ли-
пі, /чітуроведом (произведение), широко распространенньїе (слова).
У цих випадках, залежно від контексту, головне слово
чи прислівник) або субстантивується (Критикуемое в
ііі| іііі<мстник
, ннітье недостойно публикации; Стабильно употребляемьіе вклю-
пі.і в словарь); або виконує функцію означення вже у складі суб­
о т пінного словосполучення (Изучаемое литературоведом произ-
.1, а, зі не опубликовано в журнале; Стабильно употребляемьіе слу-
'1 , 1 1 шиє слова включени в отдельний словарь; Some Latin words
. ті ї пі the Anglo-Saxon language through Celtic, among them such
и i.lrly used words as ‘street’ and ‘wall’; Fully assimilated borrowings
Haw English phonetical, grammatical and graphic standards).
t. Дієслівні словосполучення (з дієсловом у ролі головного
і ннпн) acquire a paradigm, double a stem, make morphemic analysis,
.li ltyse semantic relations, differ in stylistic characteristics, differ in
піні form, change the category of a part of speech; изображать
ті ічдно, освещать реалистически, обрисовать сатирически, соз-
і.ти, образи, рисовать собития, строить произведение.
Іермінологічність ад’єктивних і дієслівних словосполучень виз-
п гі н іі.оі їх поняттєвою, спеціально-професійною співвіднесеністю,
in і'н іінм їх для термінологій різних галузей знання полягає в тому, що
ґ і 1111 м і н н і й мови відіграють велику роль у термінотворенні, визначаю-
....... пі .ікспчну структуру словосполучення, його граматичну модель.
( убс гантивні словосполучення в термінологіях різних підмов
її і , і її і іехиіки, без сумніву, є найбільш вживаними і відіграють
93
8. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ПРОЦЕСИ В ТЕРМІНОЛОІ її

8.1. Про наявність лексико-семантичних процесів

у терміносистемах

Оскільки термін - це не штучний знак, а слово чи слово­

сполучення в особливій функції вираження спеціального поняття, у
термінологіях різних національних мов відбуваються ті ж лексико
семантичні процеси, що й у лексиці загальнолітературних мов
[Даниленко, 1977: 65].
Ці лексико-семантичні процеси - полісемія, омонімія, синоні
мія, антонімія, гіпонімія і гіперонімія - протікають у термінологіях
дещо відмінно від загальнолітературної мови, мають свою специ­
фіку і більш обмежені в поширенні.
Однак, слід відзначити, що в науковій літературі з терміно
знавства питання про те, чи властиві термінології всі основні за
гальномовні лексико-семантичні процеси і зв’язки, залишається, як
і раніше, дискусійним. Ряд дослідників вважають, що в термінології
вони взагалі відсугні [Реформатський, 1959; Толікіна, 1970]. Водно
час термінознавці-практики, що займаються питаннями реєстрації
та впорядкування термінологій різних національних мов, регулярно
фіксують існування багатозначних термінів, а також термінів-омо
німів, термінів-синонімів, термінів-антонімів як цілком звичайне
явище, що відображається у відповідних галузевих словниках
[Алексенко, 1986; Мішина, 1988; Панько, Кочан, Мацюк, 1994;
Циткіна, 1988 та ін.].
Ряд лінгвістів, визнаючи факт існування в термінолог іях
полісемії, омонімії, синонімії, антонімії та інших процесів, усс ж
уважає їх недоліками термінології, тому що вони заважають здій*
ненню комунікативної функції термінів, ускладнюють спілкування
між спеціалістами і навчально-педагогічний процес, викликають
надмірні витрати праці під час складання технічної документації і
користуванні науково-технічною і навчальною літературою, викли
кають немалі труднощі під час перекладу з однієї мови на іншу
[Бонеліс, 1962; Кулебякін, Климовицький, 1970; Мішина, 1988 ].
Разом з тим намітилась, однак, тенденція розглядати ці про
цеси в терміносистемах різних національних мов як вияв природних
законів мови, спільності законів розвитку термінологічної ні
96
 її і'іі.нолітературної лексики [Скороходько, 1962; Даниленко,
Г»/ / 1 Дійсно, будучи частиною загальнонаціональної мови, термі-
.... т і ія пс може ізолюватися від процесів її функціонування, тому
їм і ІСІІДСНЦІЇ слова ЯК такого (тенденції ДО полісемії, ОМОНІМІЇ, СИНО­
НІМИ, антонімії тощо) у терміна потенційно зберігаються і при мож-
•міни м реалізуються. Так, В.Г. Гак пише: “Зважаючи на те, що
и' ппфіка терміна полягає не у сфері властивостей, а у сфері функ-
........ 1-м.ичної одиниці, на нього неминуче поширюються ВСІ особ­
ини її гі лексичних одиниць взагалі, і, особливо, ті, які випливають
і її йме ірії, полісемії і синонімії мовного знака. Нерідко вважають,
......... иметрія мовного знака пояснюється нераціональним улашту-
и і н ш і м природної мови, що формується стихійно. Однак та обста-
ншиї. що в штучних знакових системах, у терміносистемах, у штуч­
нії монах тощо взаємно-однозначні відношення між позначуваль-
і іп іі і но іначуваним постійно порушуються, підтверджує думку про

і що асиметрія мови визначається не будовою мовного коду, а

пінами його використання і навіть його призначенням. Унаслідок
цію, що терміносистемами користуються ті ж люди, які користу-
' ї ї не термінологічною лексикою, усунення знакової асиметрії в
м |іміііосистемах, зокрема, однозначність і відсутність синонімії
....... с більшою мірою ідеальним побажанням, аніж досяжною
......і.пісно терміносистем” [1971: 70].
Іі. І Гак далі підкреслює, що “асиметрія знака - полісемія і
... іїм ія - характерна і термінологічному використанню лексич-
"н іщиниць, де вона отримує тільки відносно сильніші нормативні
' м і >пня” [Там само: 71]. Асиметрія лексичних одиниць терміно-
і.и Ічпої функції виявляється в реалізації (у текстах) ще з більшою
н мі ми, ніж у системі, що пов’язано із загальними закономірностями
мірі і її і варіювання позначень при синтагматично обумовленій і
..........рипі номінації. Нормативні обмеження у сфері термінів вияв-
........ .їм також з різною силою залежно від термінологічної сфери і
........іщкиїальноїспецифіки мови.

К.2. Полісемія в термінології та її причини

11 иріи і практика дослідження різних термінологічних систем

національних мов (англійської, французької, російської,
і......і,ми та іи.), а також досвід лексикографічної роботи свідчать
97
про те, що терміни, які є лексичними одиницями і які функціонуючі,
за законами природних мов, володіють багатозначністю (полісемією).
Під полісемією (багатозначністю) прийнято розуміти “наяв
ність у одного і того ж слова ... декількох пов’язаних між собою
значень, які звичайно виникають у результаті видозміни і розвитку
значення цього слова” [Ахманова, 1966: 335].
Наявність полісемії в терміносистемах різноманітних галузей
науки і техніки в різних національних мовах учені пояснюють низ
кою причин.
На думку Г.А.Олександрової, причина полісемії в термінології
полягає в тенденції до доцільності людської діяльності. Ще Арістотель
помітив, що речей та ідей у світі - незліченна кількість, а слів для їх
позначення завжди менше. Словниковий склад будь-якої національної
мови завжди буде відставати від людської думки. Відомо, що кожні
десять років об’єм людських знань подвоюється; відповідно з’явля
ються тисячі і тисячі нових понять, які відображають стан сучасної
науки. Однак не кожне поняття, що знову конструюється, неодмінно
спричиняє появу нового слова. Для його позначення може бути вико
ристане близьке за значенням слово, яке вже існує в мові. “Немає
ніякого сенсу, відзначає Г.А.Олександрова, придумувати нові слова,
якщо можна використовувати старі. У цьому виявляється не тільки
принцип економії мови, але й загальний лінгвістичний закон багато
стороннього використання мовних засобів” [1975: 38].
В.М.Прохорова основною причиною активності процесів у т
ворення полісемії й омонімії в термінології вважає можливість
відображення мовними засобами зв’язку і відношення між поня і
тями і між денотатами [1983: 16].
Ф.А.Циткіна визнає диференціацію наукових понять і розхи
тування значення первоначально однозначного терміна в процесі
використання терміна і наступного доосмислення поняття однією і
причин появи полісемічних термінів [1988: 53].
М.М.Глушко відзначає, що однією з причин багатозначної-11
терміна є його “міжкатегоріальність”, яка полягає в тому, що н
змісті поняття, представленого в терміні, виділяються ознаки, ха
рактерні одночасно декільком категоріям, наприклад “дія” і “рс
зультат дії”, “процес” і “величина”, “властивість” і “величина"
“наука” і “об’єкт науки” тощо [1982: 119].
І.В.Зубченко пояснює існування великої кількості ба шш
значних термінів термінологізацією загальновживаних слів чи іиі
98
 •і'іі. іанням метафоричних чи метонімічних переносів із загальних
•• і п. на спеціальні [1982: 37].
Полісемію термінів різноманітних галузей науки і техніки
нпічіа поділити, на думку Л.Д.Джапарідзе, на два типи: 1) зовніш-
.... полісемію, 2) внутрішню полісемію. Під зовнішньою полісе-
чі. «і звичайно розуміється багатозначність загальнолітературних
пін один чи декілька лексико-семантичних варіантів яких має тер-
ііі і . м і о г і ч н і значення [1978: 150]. Наприклад: англ. body - 1) тіло;
і /кім/, людина; 3) труп; 4) туловище; 5) головна, основна частина
гни ось); 6) автомоб. кузов; 7) авіац. фюзеляж; 8) поліг, ножка
ні. |ні тощо; англ. cap - 1) кепка; картуз; шапка; 2) чепець; ковпак;
г шлика (гриба); 4) верхівка, кришка; 5) техн. ковпачок; головка;
........ ... 6) електротехн. цоколь (електролампи); 7) гірн. перек-
• II кресало, верхняк; порода покрівлі шару тощо; англ. ріп -
11 пуп зика; шпилька; прищіпка; кнопка; 2) барило на 4 Уг галона;
ч кіл м и ; 4) брошка; значок; 5 ) муз. кілочок; 6) техн. палець; штифт;
и шворінь; вісь; цапора; шийка; чека; шплінт; 7) електротехн.
НІ Itip. вивід тощо.
11ід внутрішньою полісемією традиційно розуміється полісе-
..... лі в, усі ЛСВ яких мають термінологічні значення, тобто полі­
пи власне термінів [Там само: 151].Наприклад: англ. blowpipe -
і і іілкіп,на трубка; 2) трубка для підведення стиснутого повітря;
щі п ilmwbar - 1) брус автозчепу; тяговий брус; тяговий стержень;
і причіпний пристрій, зчеп, приєднувальний брус; англ. drain -
і і 11 ч паж; канава; дрена, водовідвідна канава; дренажний канал,
і н ') спускний отвір; 3) споживання току.
Як показали численні дослідження різних терміносистем на
•і. рівні різних національних мов, існує значна кількість полісе-
п 11111 ч ісрмінів у гуманітарних, природничих і точних науках, у
I І ІІІІІ і і алузях техніки.
Наприклад, у лінгвістичній термінології російської мови кіль-
II. і .і1111111значних термінів достатньо велика. До того ж багато-
н і тими виявляються як вузькоспеціальні терміни, наприклад,
і ми і мін фонетичний термін: акут, який має 5 значень [1) один із
....... і.щічного наголосу в давньогрецькій мові; 2) інтонація сучас-
. ііі 11 .мі і.кої мови, яка має низхідний тон; 3) реконструююча
і< і і їм піп і.кл висхідна інтонація довгих складів; 4) вид музичного
......... v шведської мови, що характеризується відсутністю слаб­
ів а іі 'ііііін і наголосу на якомусь складі, що є наступним за
99