дубровницько-далматинська література

«Тісні і постійні зв'язки з Заходом,- писав

радянський учений І. М. Голєніщев-Кутузов,-
близькість до центрів італійського гуманізму і
європейської освіченості, з одного боку,
оточуюча слов'янська стихія - з другого,
сприяла високому підйому культури в
Далмації в XV-XVI ст.» Ідеї італійського
гуманізму, таким чином, мали підготований
грунт і знайшли широкий відгомін у Далмації.
 Одна з перших друкованих книг з'явилася в 90-ті роки XV ст
 В XV- на початку XVI ст. в Далмації
значного розвитку набула гуманістична
поезія латинською мовою

доктор права Падуанського університету (нині -

Італія) - відомий творами на антитурецьку тему (один із
У своїй творчості він
зачинателів) що завдяки своїй актуальності, була
розробляв любовну лірику,
широко представлена в далматинській літературі.
а також патріотичну («Ода
Наприклад, «Елегія на спустошення
полів
Рагузі», Рагуза - інша назва
Шибеника»
Дубровника), Прославився

+ Для "Елегії" Шижгорича як і для іншої

він своїми епіграмами
творчості автора і авторів Далмації
(наприклад, на папу Юлія І).
характерним є використання античних
образів і сюжетів.

з ""Елегі] на спустошення полів
Юрай Шижгорич, уривок

Шибеника"
 На XVI ст.
припадає
розквіт
далматинської
поезії
сербохорватс
ькою мовою.
 «Вінець Хорватського
Середньовіччя і батько
Хорватського Ренесансу»
Підписував свої твори як «Марко
Марулич Сплітянин» (Marko Marulić
Splićanin),
«Марко Печенич» (Marko Pečenić), Marcus
Marulus (або de Marulis) Spalatensis.
Був першим, хто дав дефініцію і
використовував поняття
«психологія» у значенні, у якому цей
термін використовуються у наш час
(за деякими джерелами)
Портер Марулича зображений на
банкноті цінністю в 500 хорватських
кун.
В його поезії прозвучали
заклики до боротьби з
османською навалою.
Ця тема з роками стала
головною в його творчості
(«Молитва проти турків», поема
«Юдіф» (1501) та ін.).
М. Марулич відомий своїми
віршованими посланнями
(«Послання Франциску Наталісу»,
«Патриціям Спліту», «Молодому
Періклу» тощо), а також
дидактичними трактатами.
Поезія
сербохорватс
ькою мовою -
любовна
лірика.
 До рук твоїх віддам я
Менчетич був поетом любові, іноді
серце без вини.
піднесеної як у Петрарки, але бувало
Володарко, із ним, що хочеш
зразки й відверто чуттєвої.
учини!
Також на Менчетита вплинула Як серце розітнеш, в нім знайдеш
творчість трубадурів Провансу. образ свій,

За котрим в'яну я й холону в дні
Незважаючи на обрання теми любові, завій.
у його творчості можна знайди багато («Дорогий образ»,
переклад О.
сатиричних і моральних за змістом
віршів. Шевченка)

Найбільше в світі зло не

стримає
мій крик,
Домінуючим типом віршів у Менчетича бо то страшна біда, то твій бридкий
є ті, в яких автор апелює до оточення. язик,
Котрий ти розв'язав і всаджуєш, як ніж,
Є вірші, в яких ліричним героєм він б'є, як грім з небес, лиш дотик - і
постає жінка. падіж.
(«Твій
язик», переклад О.

Шевченка)