16.

03

Тема: Теорема Вієта

Дата: Клас: 8
Мета:
навчальна: формування вмінь учнів розв'язувати завдання з
застосування теореми Вієта; ознайомити учнів із теоремою Вієта для
зведеного квадратного рівняння та для квадратного рівняння загального
виду;
розвиваюча: логічне мислення, пам’ять, зосередженість, уважність,
допитливість;
виховна: самостійність, наполегливість, інтерес до математики.
Тип уроку: формування вмінь та навичок
Обладнання: Аглебра 8 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл./
О.С.Істер. – Києв : Генеза, 2016. – 272 с.
Хід уроку:
I. Організаційний момент
Привітання, перевірка присутності учнів на уроці.
II. Перевірка домашнього завдання
Перевірити наявність та правильність виконаного домашнього
завдання.
III. Актуалізація опорних знань
1. Перетворіть на зведене рівняння квадратне рівняння:
а) ; б) ; в) .
2. Назвіть коефіцієнти a, b, c у квадратному рівнянні:
а) ; б) ; в) .
(а)3,6,-1; б)3, -7; в)2,5)
3. Розв’яжіть квадратне рівняння:

а) ; б) ; в) ; г) .
(а)0,4; б)0,10; в)0,-7; г)-1/4,1/4)
IV. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні ми сформуємо вмінь учнів розв'язувати завдання з застосування
теореми Вієта. Ознайомимося із теоремою Вієта для зведеного квадратного
рівняння та для квадратного рівняння загального виду.
V. Мотивація навчальної діяльності (2-4)
Вієт Франсуа (1540—1603) — французький математик і юрист
народився в м. Фонтеней. Здобувши юридичну освіту, спочатку був
ад¬вокатом, а згодом став радником французького короля Генріха IV.
Незважаючи на велику службову завантаженість, Вієт з великим інтересом
вивчав математику, присвячуючи цьому свій вільний час. Вієта по праву
називають «батьком алгебри», бо завдяки його роботам вона стала наукою
про алгебраїчні рівняння, в основу якої покладено символічні позначення. 
Заслугою Вієта було те, що він першим почав позначати буквами не
лише невідомі, а й дані величини, тобто коефіцієнти рівнянь. Це дало
можливість записувати властивості рівнянь і їх коренів загальними
формулами.
Відомі величини та коефіцієнти Вієт позначав приголосними буквами
b, с, d, а невідомі голосними а, о, е, ...  У житті Вієта був цікавий факт. Під
час війни Франції з Іспанією іспанці використовували для свого листування
складний шифр, який французи ніяк не могли розгадати. Король Франції
Генріх IV звернувся до Вієта з пропозицією розшифрувати іспанські листи.
Після наполегливої роботи йому вдалося це зробити. Протягом двох років
французи перехоплювали і прочитували таємні листи до іспанського двору.
Це давало великі переваги французькому командуванню. Армія Франції
завдала ряд поразок армії Іспанії. Іспанці зрозуміли причину своїх невдач і
дізналися, хто розшифрував їхній тайнопис. Іспанські інквізитори, які
відзначалися особливою жорстокістю, вважали, що людині не під силу
розкрити таємницю їхнього шифру, і звинуватили Ф. Вієта в спілкуванні з
нечистою силою. Ф. Вієта було засуджено до спалення. На щастя, Генріх IV
не видав його інквізиції.
 VI. Вивчення нового матеріалу (6-8)
Теорема Вієта. Сума коренів зведеного квадратного рівняння
дорівнює другому коефіцієнту, взятому з протилежним знаком, а добуток
коренів дорівнює вільному члену.
Для зведеного квадратного рівняння:
Якщо х2 + рх + q = 0 має корені х1 і х2 (D > 0), то х1 + х2 = -р; х1 · х2 = q
Для квадратних рівнянь загального вигляду:
b
х 1 +х 2=−
Якщо ах2 +bх + с =0 має корені х, і х2 (D >0), то a ;
c
x 1⋅x 2 =
a
Обернена теорема:
Якщо числа т і п такі, що m + n = -p, mn = q, то т і п — корені
рівняння х2 + pх + q = 0
Застосування:
розв'язування зведених квадратних рівнянь «підбором»?
х2 – 2х – 3 = 0:
х1 + х2 = 2, х1 · х2 = -3 ⇒ х1 = 3, х2 = -1
VII. Формування вмінь та навичок

1. Знайдіть суму і добуток коренів рівняння:

1) 2х2+4х-5=0 3) 3х2-6х-8=0
2) -х2+5х-6=0 4) 4х2-7х=0
Відповідь: 1) х1 + х2=-2, х1 · х2=2,5; 2) х1 + х2=5, х1 · х2=-6; 3) х1 + х2=-2,
х1 · х2=-8:3; 4) х1 + х2=7:4, х1 · х2=0.
2. Розв’язіть квадратне рівняння за формулою коренів та перевірте
для нього істиннісь теореми Вієта:
1) х2+3х-28=0 2) 2х2-13х+15=0
Відповідь: 1) х1 + х2=-3, х1 · х2=-28; 2) х1 + х2=6,5; х1 · х2=7,5.
.
3. х1 і х2 – корені рівняння х2 + 4х – 3 = 0. Не розв’язуючи рівняння,
знайдіть значення виразу:
1 1
1) х + х ; 2) х 21 х 2 + х 22 х 1; 3) х 21+ х22;
1 2

х2 х 1 1 1
4) х + х ; 5) х2 + х 2 ; 6) (х 1+ х2 )2.
1 2 1 2
 1 1 4
Відповідь: 1)1 3 ; 2) 12; 3) 22; 4) -7 3 ; 5)2 9 ; 6) 33.

V. Підсумок уроку
В якому з випадків правильно виконано дію?
1) Сума коренів рівняння 5х2 – 9х – 2 = 0 дорівнює:
2
−
а) -9; б) 1,8; г) -1,8; д) 5 ;
2) добуток коренів рівняння 5х2 + 3x – 2 = 0 дорівнює:
а) -2; б) 2; в) 0,4; г) інша відповідь.
VI. Домашнє завдання. Оцінювання та мотивація
Переглянути відеоурок, опрацювати п.20, виконати № 683, 685
17.03
Тема. Зведене квадратне рівняння. Теорема Вієта.
Мета. Закріпити поняття зведеного квадратного рівняння; теореми Вієта
оберненої Теореми Вієта та наслідків з них. Формувати вміння застосовувати
теорему при розв’язуванні квадратних рівнянь, знаходити суму та добуток
коренів зведеного квадратного рівняння, здатність робити висновки. Знайти
закономірність між коефіцієнтами зведеного квадратного рівняння і
коренями, що дорівнюють 1 або -1. Розвивати логічне мислення,
самостійність та вміння узагальнювати вивчені факти. Виховувати
наполегливість, інтерес до математики.
Учні повинні: мати уявлення про зведене квадратне рівняння;
уміти знаходити суму та добуток коренів зведеного квадратного
рівняння, визначати знаки коренів та знаходити його корені за допомогою
оберненої теореми Вієта.
Тип уроку. Урок формування вмінь та навичок.

Хід уроку
I. Привітання
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Сформулюйте означення повного квадратного рівняння.
1. Чи має “обмеження” квадратне рівняння стосовно своїх коефіцієнтів?
Якщо так, то чому?
2. Скільки коренів має повне квадратне рівняння?
3. Як називаються квадратні рівняння, в яких другий коефіцієнт та
вільний член можуть дорівнювати нулю?
4. Навести приклади неповних квадратних рівнянь.
5. Дайте означення неповного квадратного рівняння.
6. Як називаються в повному квадратному рівнянні числа а, b, с?
7. Скільки коренів має рівняння виду ах2 = 0?
 8. Наведіть приклад квадратного рівняння виду ах2 + bх = 0.
Сформулюйте алгоритм розв’язування цього виду рівняння.
9. Чи має розв’язки рівняння 2х2 + 8 = 0?Чому?
10. Сформулюйте алгоритм розв’язування рівняння виду ах2 + с = 0.В
якому випадку таку квадратне рівняння буде мати корені?
11.Сконструюйте квадратне рівняння, в якого старший коефіцієнт
дорівнює 3, другий – 5, а вільний член дорівнює 0.
12.Наведіть приклад квадратного рівняння, у якого другий коефіцієнт і
вільний член дорівнюють –2.
13. Сконструюйте і розв’яжіть неповне квадратне рівняння, у якого
старший коефіцієнт дорівнює –5, вільний член дорівнює 7.
14. Скільки існує способів розв’язування повних квадратних рівнянь?
Назвіть їх.
15. Що таке дискримінант квадратного рівняння?
16. Який зв’язок існує між дискримінантом і коренями квадратного
рівняння?
17. Назвіть формулу коренів квадратного рівняння, у випадку якщо
дискримінант додатній.
18. Якого виду набуває ця формула, якщо дискримінант дорівнює нулю?
19. Що можна сказати про корені квадратного рівняння, якщо
дискримінант від’ємний?
20. Як називається квадратне рівняння, в якого старший коефіцієнт
дорівнює одиниці?
21. Яку ви знаєте залежність між коренями зведеного квадратного
рівняння і його коефіцієнтами?
22.Сформулюйте теорему Вієта.
23.Сформулюйте обернену теорему Вієта.
24. Який наслідок з теореми Вієта вам відомий. Для яких рівнянь він
використовується?
ІІІ. Формування вмінь та навичок
Завдання 1.
Заповніть таблицю і складіть зведене квадратне рівняння, якщо:
х1 х2 х 1+ х2 х1 ∙ х2 Зведене
квадратне
рівняння
І 4 -3
ІІ 5 2
ІІІ -3 -6
ІV 8 12
Запитання: Яка теорема прийшла на допомогу в цьому випадку?
Сформулюйте її.
Завдання 2.

Рівняння Корені
І 2
х −9 х +8=0 х 1=1 , х 2=8

ІІ 2
х −6 х +5=0 х 1=1 , х 2=5 -
ІІІ х 2−8 х−9=0 х 1=−1 , х 2=9 -
ІV х 2−5 х−6=0 х 1=−1 , х 2=6 -
-
- Як ви гадаєте що дає нам знання цієї закономірності?
Завдання 3. Один з коренів квадратного рівняння х 2+ 3 х +q=0 дорівнює 1.
Знайдіть q і другий корінь.
- Скількома способами можна це зробити?

IV. Домашнє завдання.

Виконати тестові завдання на с.165
 Тема: Урок систематизації та узагальнення знань

по темі „Квадратні рівняння”.

Мета: Систематизувати знання учнів по темі „Квадратні рівняння”.

Усувати помилки, які допускають усні під час розв’язування вправ і задач,
які зводиться до квадратних рівнянь.

Розливальна мета: Розвивати знання учнів про рівняння, формувати

навики розв’язку лінійних, квадратних, дробово-раціональних рівнянь.

Виховна мета: Сприяти розвитку всесторонньо розвинутої особистості,

вихованню етичних норм, гуманізму, активної життєвої позиції.

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Для розв’язку задачі

Ми складаємо рівняння

Хочеш в брід, а хочеш так –

А рівняння – то мастак.

В ньому тайна є така

Корінь – відповідь твоя!

Отже, сьогодні на уроці мова піде про рівняння, і ми з вами попробуємо

систематизувати свої знання про всі види рівняння, які ми вивчали.

ІІ. Тема уроку. Урок систематизації та узагальнення знань по темі

„Квадратні рівняння”.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Що називається рівнянням?
2. Що називається коренем рівняння?
3. Які види рівнянь ми уміємо розв’язувати.
 Лінійні рівняння.
1. Згадаємо, що ми знаємо про лінійні рівняння: Рівняння виду  ,
де а і b дані числа, називаються лінійними. Лінійні рівняння мають один

корінь, який дорівнює  .

Розв’язуючи рівняння, його спочатку спростимо, зведемо до лінійного.

1. Позбавимося знаменників (якщо вони є).

2. Розкрити дужки.
3. Перенести члени із змінними в ліву частину рівняння, а інші в праву.
4. Звести подібні доданки і знайти корінь.

Завдання 1.
1) 6х + 5(2х-7) = 5х + 9. 2) 3(х-5) = 3х + 8

6х +10х – 35 = 5х + 9 3х – 15 = 3х + 8

6х + 10х – 5х = 9 + 35 3х – 3х = 8 +15

11х = 44 0х = 23 – рівняння розв’язку не

х = 44 : 11

х=4

6 ∙ 4 + 5(2 ∙ 11 – 7) = 11+ 9

3) 8 + 2(2х - 9) = 4х - 10

8 + 4х – 18 = 4х - 10

4х - 4х = -10 + 18 - 8

0х = 0 – рівняння розв’язків немає.

Завдання 2. Квадратні рівняння.

2. Рівняння виду ах2 + bх + с = 0, де а, b, с – числа, х – змінна,

називаються квадратними.

Якщо хоч один з коефіцієнтів дорівнює нулю, то рівняння називається

неповним:

1) ах2 = 0. 2) ах2 + bх = 0. 3) ах2 + с = 0.

 1) 5х2 = 0 2) 5 х2 +4х=0

х2 = х (5х + 4) = 0

х2 = 0 х = 0: 5х + 40
х =   5х = -4

х = 0. х = -

х = -0,8

3. у2 – 9 = 0

у2 = 9
у = 

у1 = 3

у2 = -3.

Для розв’язку квадратного рівняння ми знаємо формули:

Д = b2 – 4ас:

Корені рівняння знаходимо за формулою:

х1,2 = - b   / 2а.

1. Якщо Д 0, рівняння має два корені.

2. Д = 0, рівняння має один корінь.
3. Д < 0, рівняння не має коренів.

Учні виконують рівняння біля дошки і в зошитах:

1. 3х2 – 2х – 8 = 0.

Д = b2 – 4 ас – (-2)2 – 4 ∙ 3 ∙ (-8) = 4 + 96 = 100

х1,2 = 

х1 = 

х2 =  .
 Відповідь: х1 = 2; х2 = -1

2) х2 – 6х -2 = 0;

3) х2 + 5х + 9 = 0.

Завдання 3. Квадратні рівняння можна розв’язувати за теоремою Вієта:

За теоремою Вієта розв’язуються зведені квадратні рівняння (а=1).

х2 + рх + g = 0

х1 + х2 = -р

х1 ∙ х2 = g.

1. х2 + 12х +11 = 0

х1 = -1: х2 = -11

х1 + х2 = -1 + (-11) = -12

х1 ∙ х2 = -1 ∙ (-11) = 11

Усно:

2. х2 -3х +2 = 0

3. х2 + 5х + 6 = 0

4. у2 = 5у – 14 = 0

5. х2 – 7х +12 = 0

6. 2 х2 – 7х = 0.

ІV. Домашнє завдання.

Завдання 1-6 мають п’ять варіантів відповідей, серед яких лише ОДИН
ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь і
позначте її. Кожне завдання 1-6 оцінюється одним балом.
1. Визначити яке з рівнянь є квадратним?

А Б В Г Д
х2 + 5х – 8 = 0 −6 (2х – 9) = 0 x −9
=0 х–9=0 x 2 −6
2 x−4 =0
x

2. Знайдіть дискримінант квадратного рівняння 3х2 + 4х – 5 = 0.

А Б В Г Д
−71 76 73 −76 81

3. Складіть квадратне рівняння, коефіцієнти якого дорівнюють: а = 2,

b = −5, с = 8.

А Б В Г Д
5х2 −8х +2= 0 8х2 −5х +2= 0 2х2 −5х +8= 0 2х2 −8х +5= 0 5х2 +2х –8= 0

4. Зведіть рівняння (х + 3)(х – 3) = 2х − 4 до вигляду ах2 + bх + с = 0.

А Б В Г Д
−х2 + 13х = 0 х2 +2х +13= 0 х2 +2х –13= 0 х2 −2х –5 = 0 х2 −2х +13= 0

5. Розв’яжіть рівняння 6х2 = −24.

А Б В Г Д
−2 і 2 −4 −2 2 Коренів немає

6. Знайдіть суму коренів рівняння х2 + 10х + 25 = 0.

А Б В Г Д
−5 −10 0 10 5
Завдання з вибором кількох правильних відповідей. Завдання
оцінюється двома балами.
7. Укажіть правильні твердження.

1) Сума коренів квадратного рівняння 2х2 – 7х – 8 = 0 дорівнює 3,3.

2) Добуток коренів квадратного рівняння х2 + 3х + 7 = 0 дорівнює 7.

3) Дискримінант квадратного рівняння 0,5х2 + 4х + 3 = 0 дорівнює 10.

4) Рівняння 5х2 + 2х + 1 = 0 має два корені.

5) Коефіцієнти квадратного рівняння 2х2 − 7х + 13 = 0 дорівнюють: а =

2, b = −7, с = 13.

6) Рівняння 2х2 − 9х − 4 = 0 не має коренів.

7) У квадратному рівнянні х2 – 6х +5 = 0 сума коренів дорівнює 6, а

добуток – 5.

8. Установіть відповідність між рівняннями (1 − 4) та їх коренями (А – Д).

1. х2 + х – 6 = 0 А. 2; 3
2. х2 + 5х + 6 = 0 Б. −3; 2
3. х2 − х – 6 = 0 В. −3; −2
4. х2 − 5х + 6 = 0 Г. Коренів немає
Д. −2; 3

31.03

Тема. Контрольна робота з теми «Квадратні рівняння. Формула коренів

квадратного рівняння. Теорема Вієта»
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями змісту основних понять теми
«Квадратні рівняння» та рівень умінь, сформованих у ході вивчення
теми.
Тип уроку: контроль знань та вмінь.
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Перевірка надісланих домашніх робіт.
ІІІ. Формулювання мети і завдань уроку
Вчитель ще раз може наголосити, що метою контрольної роботи є
демонстрація учнями своїх навчальних досягнень, а саме: показати знання
змісту основних понять та алгоритмів, вивчених у темі, а також уміння
застосовувати набуті знання під час розв'язування вправ.
IV. Умова тематичної контрольної роботи
Тематична контрольна робота Квадратні рівняння. Теорема Вієта
Варіант 1 Варіант 2
1°. Розв'яжіть квадратне рівняння:
а) х2 – 5х + 4 = 0; б) у2 + 9у = 0; a) m2 – 7m + 6 = 0; б) х2 – 6х = 0;
в) 2t2 – 72 = 0; г) 7z2 – z – 8 = 0 в) 6у2 + у – 7 = 0; г) 5t2 – 125 = 0
2°. При яких значеннях t виконується рівність:
2 2
t + 6 t 2t +3 t +10 t 2 t+5
− =12 − =20
6 2 ? 10 2 ?
3*. Один із коренів даного рівняння дорівнює 4. Знайдіть другий корінь і
число (коефіцієнт) b:
y2 – y – b = 0 y2 + bу – 8 = 0
4*. Складіть квадратне рівняння з цілими коефіцієнтами, якщо корені цього
рівняння дорівнюють:
2 1
−
3 і -1 5 і2
5*. Не розв'язуючи рівняння
3x2 – 7x – 11 = 0, 2х2 + 3х – 13 = 0,
знайдіть значення виразу
1 1 2 2
х 1 х 2 + х2 х 1
+
х 1 х2

V. Підсумки уроку
Як варіант проведення цього етапу уроку можна запропонувати (після
виконання роботи) оголошення правильних відповідей до завдань, виконаних
учнями, або роздати учням для опрацювання вдома (домашній аналіз
контрольної роботи) копії правильних розв'язань завдань контрольної роботи
(заготовлених учителем заздалегідь).
VI. Домашнє завдання
1. Виконати аналіз контрольної роботи (за надісланими розв'язаннями).
2. Повторити: означення многочлена та супутніх понять, зміст поняття
розкладання многочлена на множники (за довідником 7 класу), а також
основну властивість дробу та алгоритм скорочення раціональних
 дробів (за конспектом 8 класу).

06.04
Тема. Квадратний тричлен та його корені. Розкладання квадратного тричлена
на лінійні множники
Мета: домогтися засвоєння учнями означення квадратного тричлена та його
коренів, а також формулу розкладання квадратного тричлена на
лінійні множники; сформувати вміння відтворювати вивчені
означення і формули та використовувати їх для розв'язування завдань
 на знаходження коренів квадратного тричлена, розкладання
квадратного тричлена на лінійні множники.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Наочність та обладнання: опорний конспект «Квадратний тричлен».
Хід уроку
I. Організаційний етап
На цьому етапі уроку слід надати учням інформацію про:
 орієнтовний план вивчення розділу;
 кількість навчальних годин;
 приблизний зміст матеріалу;
 основні вимоги до знань та вмінь учнів;
 приблизний зміст завдань, що будуть винесені на контроль.
II. Перевірка домашнього завдання
Перевірка надісланих контрольних робіт та їх аналіз в режимі
індивідуального листування з учнями.
III. Формулювання мети і завдань уроку
Вчитель повідомляє учням про те, то вміння розв'язувати квадратні
рівняння є одним із найважливіших для подальшого вивчення не тільки
алгебри, але й багатьох суміжних дисциплін. Так, тема цілком присвячена
вивченню питання про сферу застосування вмінь розв'язувати квадратні
рівняння під час виконання завдань, передбачених програмою з математики у
8 класі.
Метою цього і наступного уроків є вивчення способу застосування
квадратного рівняння для розкладання многочленів на множники.
IV. Актуалізація опорних знань та вмінь
 З метою успішного сприйняття учнями навчального матеріалу слід
активізувати такі знання і вміння учнів: виконання арифметичних дій з
раціональними числами; виконання арифметичних дій з раціональними
виразами; застосування різних способів та прийомів розв'язання
квадратних рівнянь різних видів.
Виконання усних вправ
1. Розкладіть на множники вираз: а) х2 – 144; б) 7 – у2; в) а3 + 2а2 +а;
г) т3 + 1; д) b2 – 10b + 25; е) b2 – а2 + b – а; ж) (m – 1)2 – 4.
2. Чи має квадратне рівняння корені? Якщо має, то скільки:
a) x2 – 2x + 1 = 0; б) x2 – 5 = 0; в) х2 + 1 = 0; г) 3x – x2 = 0.
V. Засвоєння знань
План вивчення нового матеріалу
1. Що таке квадратний тричлен?
2. Що називається коренем квадратного тричлена? Як знайти всі корені
квадратного тричлена?
3. За якою формулою можна розкласти квадратний тричлен на множни-
ки? Які дії слід виконати, щоб розкласти даний квадратний тричлен на
 лінійні множники (якщо це можливо на множині дійсних чисел)?
Конспект
Квадратний тричлен
1. Означення:
ах2 + bх + с, а ≠ 0 — квадратний тричлен
2. Корені квадратного тричлена:
якщо х таке, що ах2 + bх + с = 0, то
⇓
х — корінь квадратного тричлена ах2 + bх + с
3. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники:
якщо x1 і х2 — корені тричлена ах2 + bх + с, то
⇓
ах2 + bx + c = а(х – х1)(х – х2)

 Вивчаючи матеріал уроку за поданим планом, учні мають засвоїти

означення квадратного тричлена та вміти відрізняти його серед інших
виразів, а також наводити свої приклади квадратних тричленів (цьому
сприяє виконання відповідних усних вправ).
Крім того, учні мають усвідомити, що задача про відшукання коренів
квадратного тричлена зводиться до розв'язування відповідного квадратного
рівняння (тому перед вивченням теми слід організувати повторення
матеріалу, пов'язаного з розв'язуванням квадратного рівняння — див. етап
актуалізації...). Слід підкреслити, що розкладання квадратного тричлена на
лінійні множники за формулою є ще одним зі способів розкладання
многочленів на множники, який широко застосовується в курсі алгебри.
Учні мають знати означення квадратного тричлена, означення кореня
квадратного тричлена, формулу розкладання квадратного тричлена на лінійні
множники. Усвідомленому сприйняттю учнями нового матеріалу може
сприяти інтерактивна форма запису конспекту уроку: у вигляді діалогу —
питання – відповідь.
VI. Формування вмінь
Виконання письмових вправ
Для реалізації дидактичної мети уроку слід розв'язати завдання такого
змісту:
1. Знаходження коренів квадратного тричлена.
Знайдіть корені квадратного тричлена:
а) x2 + х – 12; б) х2 – 2х – 35; в) 3х2 + 16х + 5; г) 7х2 – 96х – 28;
д) х2 – 10х + 18; є) 16х2 + 24х + 3; ж) 4х2 – 28х + 49; з) х2 + 3х + 5.
2. Знаходження кількості коренів квадратного тричлена.
3. Розкладання на множники квадратного тричлен. Чи можна розкласти
на лінійні множники квадратний тричлен?
1) Розкладіть на множники квадратний тричлен:
 1 2 2
у + у −5
а) а2 – 13а + 22; б) -b2 + 2b + 24; в) 100с2 – 50c + 6; г) 3 3 ;
1 3
− х 2 − х+6
д) 6 2 ; е) т2 – 6m – 1; ж) 4х2 – 20х + 25; з) -3х2 + 7х – 5.
2) При яких значеннях а можна розкласти на лінійні множники
квадратний тричлен:
а) 2х2 + 7х – а; б) ах2 + 4х + 8; в) 3х2 – 5ах – 1; г) (a – 1)х2 + 6ах + 6?
4. Логічні вправи та завдання підвищеного рівня складності для учнів, які
мають достатній та високий рівні знань.
1) Розкладіть на множники тричлен:
а) х2 – 2ху + 63у2; б) 2а2 + 7аb + 3b2; в) 3m2 +11тп – 4п2.
2) Знайдіть пропущений вираз:
a2 – b2 а2 + b2 a+b
-2х2 + 7х – 3 10x2 – x – 2 ?
5. На повторення: виділити квадрат двочлена з виразу.
 Розв'язування завдань на знаходження коренів, дослідження існування
коренів квадратного тричлена зводиться до розв'язування відповідного
квадратного рівняння (відповідні відомості активізовано на етапі
актуалізації). Перед розв'язуванням завдань, що вимагають розкладання
квадратного тричлена на лінійні множники, доречно спочатку з'ясувати,
чи можливе воно, тобто визначити знак дискримінанта квадратного три-
члена, і тільки після цього виконувати розкладання на множники, якщо
воно можливе.
Завдання на повторення має на меті підготувати учнів до сприйняття
деяких властивостей квадратного тричлена, про які мова піде наступного
уроку.
VII. Домашнє завдання
1. Вивчити зміст основних нових понять, вміти відповідати на запитання
(див. конспект).
2. Переглянути відеоурок, опрацювати п.21, виконати № 729, 731.

07.04

Тема. Квадратний тричлен та його корені. Розкладання квадратного тричлена

на лінійні множники
Мета: Закріпити знання учнів з теми «Квадратний тричлен та його корені.
Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники»; сформувати
вміння відтворювати вивчені означення і формули та використовувати
 їх для розв'язування завдань на знаходження коренів квадратного
тричлена, розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.
Тип уроку: засвоєння знань та вмінь.
Наочність та обладнання: опорний конспект «Квадратний тричлен»;
телефон.
Хід уроку
I. Привітання
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Вчитель перевіряє надіслані домашні роботи.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

Основне призначення теореми Вієта не в тому, що вона виражає деякі

співвідношення між коренями та коефіцієнтами квадратного рівняння.
 
Набагато важливіше те, що за допомогою теореми Вієта виводиться формула
розкладання квадратного тричлена на множники, без якої ми надалі не
обійдемося.
Якщо x1 і x2 — корені квадратного тричлена ax2+bx+c, то правильною
є тотожність ax2+bx+c=a(x−x1)(x−x2).
Доведення
Маємо: ax2+bx+c=a⋅(x2+bxa+ca)
 
За теоремою Вієта: x1+x2=−ba,x1⋅x2=ca
 
Отже:
 
a⋅(x2+bxa+ca)=a(x−
(x1+x2)x+x1x2)=a(x2−x1x−x2x+x1x2)==a(x(x−x1)−x2(x−x1))=a(x−x1)(x−x2)
Якщо дискримінант квадратного тричлена ax2+bx+c дорівнює
нулю, тобто x1=x2, то доведена формула набуває
вигляду ax2+bx+c=a(x−x1)2.
 
Якщо квадратний тричлен розкладається на лінійні множники, то він має
корені.
 
Якщо квадратний тричлен не має коренів, то його не можна розкласти на
лінійні множники.
 
Якщо числа x1,x2 такі, що x1+x2=−p;x1⋅x2=q, то ці числа —
корені рівняння x2+px+q=0.

IV. Засвоєння вмінь та навичок

Виконати завдання 732, 734, 738 на с. 169-170.
V. Домашнє завдання

Повторити параграф 21.Виконати № 741, 743.

13.04
Тема. Рівняння, що зводяться до квадратних
Мета: засвоєння учнями основних видів цілих рівнянь, розв'язання яких
зводиться до розв'язування квадратних рівнянь, та схем їх роз-
в'язування; сформувати вміння виділяти вивчені види рівнянь серед
 інших рівнянь, а також використовувати відомі схеми для розв'язуван-
ня названих видів рівнянь.
Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.
Наочність та обладнання: опорний конспект «Рівняння, що зводяться до
квадратних».
Хід уроку
I. Організаційний стан
II. Перевірка домашнього завдання
Оскільки завдання домашньої роботи були такого самого типу, як і
вправи класної роботи, то під час перевірки приділяємо увагу лише
завданням підвищеної складності (традиційно це завдання на розкладання
виразів вищих степенів на множники, у розв'язуванні яких використовується
прийом заміни змінних).
ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
 З метою успішного сприйняття учнями навчального матеріалу уроку слід
активізувати такі знання і вміння: застосовувати основні поняття,
пов'язані з поняттям рівняння з однією змінною; виконання
арифметичних дій з дійсними числами; алгоритм розв'язання
найпростіших дробово-раціональних рівнянь; застосування різних
способів розв'язання квадратних рівнянь різних видів.
Виконання усних вправ
1. Скоротіть дроби:
a+1 2
х −1
2
х −4 х−4 a−b √ y−1
2 а+2 ; 3 х +3 ; ( х+2 )2 ; √ х +2 ; √a−√ b ; x−x √ y .
2. Знайдіть корені рівнянь:
х2 – 64 = 0; у2 + 49 = 0; 2р2 – 7р = 0; т2 = 0; 2х2 + 4х – 1 = 0; х2 + 3х + 4 =
0.
3. При яких значеннях змінної х вираз 3х – 1 набуває значень: 0; -2; 3; √ 3
?
4. Виконайте множення:
(x + 1)(x – 1); (x + 1)(x – 3); (x + 1)(x + 2); (x – 1)(x – 4).
V. Засвоєння знань
План вивчення нового матеріалу
1. Приклади рівнянь, що зводяться до квадратних шляхом уведення нової
змінної (заміною змінних). Як розв'язувати такі рівняння?
2. Яке рівняння називають біквадратним рівнянням? Як розв'язати
біквадратне рівняння?
3. *Як розв'язати рівняння виду
(х + а)(х + b)(х + с)(х + d) = A,
де a + d = b + c?
 Конспект
Рівняння, що зводяться до квадратних
1. Шляхом виконання заміни змінних:
a) У рівнянні аР2n(х) + bРn(х) + с = 0, де а ≠ 0,
Р(х) — многочлен від змінної х
Заміна: Рn(х) = t (t ≥ 0), тоді Р2n(х) = t2,
тоді
аР2n(х) + bРп(х)с = 0 ⇒ at2 + bt + c = 0
Особливий випадок:
ах4 + bх2 + с = 0 — біквадратне рівняння
Заміна: х2 = t (t ≥ 0)
ах4 + bх2 + с = 0 ⇒ at2 + bt + c = 0
б) У рівнянні виду:
(х + a)(х + b)(х + с)(х + d) = m
Якщо a + d = b + с, то помножити парами (х + a)(х + d) і (х + b)(х + с)
Заміна: х2 + (а + d)x = t,
тоді
(х + a)(х + b)(х + с)(х + d) = т ⇒ (t + ad)(t + bс) = т
2. Шляхом рівносильних перетворень: дробово-раціональні рівняння:
P( x )
=0
рівняння вигляду Q( x ) , де P(х) і Q(х) — многочлени від однієї
змінної, рівносильні системі:
⇕

{P( x )=0 ,
Q( x )≠0.

 Програмою з математики в розділі «Рівняння, що зводяться до

квадратних» передбачено вивчення способів розв'язування цілих
рівнянь, що зводяться до квадратних шляхом введення нової змінної, а
також дробово-раціональних рівнянь.
На уроці проводиться ознайомлення учнів із загальною схемою
розв'язання рівнянь, що перетворюються на квадратні шляхом введення нової
змінної. Якщо на попередньому уроці учні добре засвоїли прийом переходу
до нової змінної у ході розкладання виразів на множники, то на цьому уроці в
учнів не повинно бути проблем із розумінням схеми розв'язування рівнянь
шляхом уведення нової змінної – схема розв'язування рівнянь таким методом
майже співпадає зі схемою перетворення виразів (додається один пункт –
після виконання оберненої заміни розв'язати здобуте рівняння).
Що стосується біквадратних рівнянь, то їх можна розглядати як особ-
ливий випадок рівнянь, що були розглянуті вище, тому слід зауважити, що
складена вище схема використовується і під час розв'язування цих рівнянь
(можна наголосити на тому, що, на відміну від інших подібних рівнянь, у
біквадратних рівняннях завжди «спрацьовує» заміна х2 = t).
 Якщо учні мають високий рівень навчальних досягнень, їх можна
ознайомити зі способом перетворення рівнянь виду
(х + a)(х + b)(х + с)(х + d) = А,
де a + d = b + c, до рівнянь виду аР2(х) + bР(х) + с = 0, де Р(х) – многочлен
від однієї змінної, з тим, щоб потім розв'язати утворене рівняння
розглянутим вище способом.
VI. Формування вмінь
Виконання усних вправ
1. Яку заміну слід виконати в рівнянні, щоб дістати квадратне рівняння:
а) (х2 + 6х + 9) – 2(х + 3) – 3 = 0; б) (х2 + 6х + 9)2 – 2(х + 3)2 – 3 = 0;
в) (х2 + 6х)2 – 2(х2 + 6х) – 3 = 0.
2. Які квадратні рівняння дістанемо в завданні 1, якщо виконаємо
відповідну заміну?
Виконання письмових вправ
Для реалізації дидактичної мсти уроку слід розв'язати завдання такого
змісту:
1. Розв'язування рівнянь різного виду, що зводяться до квадратних
уведенням нової змінної. Розв'яжіть рівняння:
а) (х2 – 1)2 – 11(х2 – 1) + 24 = 0; б) (х2 + 2х)2 – 2(х2 + 2х) – 3 = 0.
2. Розв'язування біквадратних рівнянь.
Розв'яжіть рівняння: а) 2х4 – 9х2 + 4 = 0; б) 36х4 – 7х2 – 4 = 0.
3. Логічні вправи та завдання підвищеного рівня складності для учнів,
які мають достатній та високий рівні знань.
1) Розв'яжіть рівняння:
а) (х2 + 5х)(х2 + 5х – 2) = 24; б) (2х2 + х + 1)(2х2 + х + 3) = 8;
в) (х2 – 5х + 7)2 – (х – 2)(х – 3) = 1; г) (х – 1)(х – 2)(х – 3)(х – 4) = 120;
д) (x – 1)x(x + 1)(x + 2) = 24; e) (х + 3)2(х + 2)(х + 4) = 12.
2) Розв'яжіть рівняння: а) √ х2−3 х+5=0 ; б) √ 3 х 2−14 х+9=1 .
3) Розв'яжіть рівняння: а) х – 6 √ х + 5 = 0; б) х + √х – 6 = 0;
в) √ х−1+2 х=12 ; г) х+ √ х +20=22 ; д) х 2−3 х−7=√ х 2−3 х +5 ;
2
√
є) ( х+1 )( х+4 )=3 х +5 х+2+6 .

4) Знайдіть пропущений вираз:

х−2
х2 + х – 6 х2 – 2х – 15
х−5
а3b bc3 ?

VII. Підсумки уроку

В якому випадку правильно виконано записи?
а) х4 – 3х2 + 2 = 0. Заміна: х2 = t, х4 = t2, тоді t2 – 3t + 2 = 0; x1 = 1, х2 = 2.
Відповідь. 1; 2.
 б) х4 – 3х2 + 2 = 0. Заміна: х2 = t, х4 = t2, тоді t2 – 3t + 2 = 0, t1 = 1, t2 = 2.
Обернена заміна: х2 = 1 або х2 = 2, маємо: х1 = 1, х2 = √2 .
Відповідь. 1; √ 2 .
в) х4 – 3х2 + 2 = 0. Заміна: х2 = t (t ≥ 0), тоді t2 – 3t + 2 = 0; t1 = 1, t2 = 2;
обернена заміна: х2 = 1 або х2 = 2, маємо: х = ±1, х = ±√ 2 .
Відповідь. ±1; ±√ 2 .
VIII. Домашнє завдання
1. Вивчити схеми розв'язання рівнянь, що зводяться до квадратних
уведенням нової змінної.
2. Переглянути відеоурок, опрацювати п.22, виконати № 751, 753

14.04
Тема: “Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних”
Мета: навчальна: повторити відомості про квадратне рівняння; продовжити
формувати вміння та навички учнів розв'язувати рівняння, що зводяться до
квадратних;
розвивальна: розвивати кмітливість, увагу, навички раціонального
використання часу;
виховна: виховувати взаємоповагу, здорове суперництво, акуратність в
записах, працьовитість, інтерес до математичних знань, уважність, уміння
вислухати інших, вміння спостерігати, знаходити закономірності,
аналізувати.
Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Доброго дня! Ппобажаймо кожен собі , щоб на цьому уроці були:
«У» — усміхненими;
«С» — спокійними;
«П» - посидючими;
«І» — ініціативними;
«X» — хоробрими.
Іншими словами я бажаю вам успіху!
Тема нашого заняття: «Розв'язування рівнянь, що зводиться до
квадратних.»
Мета уроку повторити відомості про квадратне рівняння, щоб навчитися
розв'язувати рівняння, що зводяться до квадратних.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Яке рівняння називається квадратним?
• Які способи розв’язування квадратних рівнянь ви знаєте?
• Які рівняння зводяться до квадратних та які способи їх розв’язання ви
знаєте?
ІV. Розв'язування вправ
 Ми повторили теоретичний матеріал, а тепер час застосувати його
практично. Виконаємо вправу «Знайди помилку». (Учні отримують картки з
неправильно розв’язаними рівняннями,де повинні знайти допущені помилки. В
кожному рівнянні 6 помилок, за кожну знайдену помилку учень отримує 1 бал,
та записує результат в таблицю. )
х+7 х−4
1. х+ 2 + х−2 =1

ОДЗ: х+2≠0 і х-2≠0

х≠-2 х≠-2
Знайдемо спільний знаменник та помножимо на нього обидві частини рівняння:
х+7 х−4
+ =1 / ∙( х +2)( х−2)
х+ 2 х−2
Отримаємо: (х+7)(х-2)+(х-4)(х-2)=(х+2)(х-2)
Розкриємо дужки, перемноживши двочлени:
2 2 2
х + 7 х −2 х−14 + х −4 х+2 х−8=х + 4
Перенесемо все в ліву частину рівняння і зведемо подібні:
2
х + 3 х −18=0

Отримали квадратне рівняння, розв’яжемо за допомогою дискримінанта:

D=b2 +4 ac=9+72=81=9 2
−b+ √ D −3+9
x 1= = =3
2a 2
b − √ D −3−9
2
x 2= = =6 ;
2a 2
Відповідь: 3;−6 .
2 х−3 х +1 5
2. + 2 =
х + 4 х+ 4 х +2 х х
2

ОДЗ: х 2+ 4 х +4 ≠0 ; х 2 +2 х ≠ 0 ; х ≠ 0 ;
х≠2;
Знайдемо спільний знаменник та помножимо на нього обидві частини
рівняння:
2 х−3 х +1 5
+ 2 = / ∙ х(х +2)
2
х + 4 х+ 4 х +2 х х
2

2 х2 −3 х -(х+1)(х+2) = 5∙( х +2)

2
Розкриємо дужки та зведемо подібні :
2 х 2-3х- х 2−2 х−х−2=5 х 2 +20
-4 х 2-26х-22 = 0 / · 2
2 х 2+13х+11= 0
D=b 2−4 ac=169+88=81=9 2
−b+ √ D −13+9
x 1= = =1 ;
2a 4
−b−√ D 13+9
x 2= = =−5,5;
2a 4
Відповідь:−1 ;−5,5.

Рівняння ми навчились розв’язувати, але для чого вони нам потрібні? Давайте
розглянемо задачу, та з’ясуємо,коли в житті використовують рівняння, що
зводяться до квадратних..
Задача: Майстер і його учень, працюючи разом, виконали завдання за 8 годин.
За скільки годин зможе кожен із них виконати завдання, якщо майстру потрібно
для роботи на 12 годин менше, ніж учню?
Розв’язання: Нехай майстру потрібно на роботу х годин, тоді учню - (х+12)
годин. Продуктивність праці – це осяг роботи, що може бути виконана за
1
одиницю часу. Тоді за 1 годину майстер виконає х частину завдання, а учень -
1
х+12
частину, це і є їх продуктивності праці. За умовою задачі майстер і учень
пропрацювали 8 годин, тому майстер і учень попрацювали 8 годин. Майстер
виконав
1 8 1 8
8· х = х частину завдання , а учень 8· х+12 = х+ 12 . Враховуючи, що вони виконали
весь обсяг завдання, маємо рівняння:
Умову до задачі можна скласти так:
Час для Продуктивність Витрачений Обсяг
самостійного праці час виконаної
виконання роботи
Майстер х 1 8 8
х х
Учень х+12 1 8 8
х+12 х+12
8 8
Враховуючи ,що вони виконаливесь обсяг роботи маємо рівняння : + =1
х+12 х
ОДЗ: х≠0 х≠-12
Знайдемо спільний знаменник та домножимо на нього обидві частини рівняння:
8 х +8 х+ 96=х 2 +12 х
 2
−х + 4 х +96=0
D=16 +384=400
−4 ±20
x 1,2= =12 ,−8.
−2
Другий корінь не відповідає змісту задачі , тоді маємо : майстер виконає завдання
за 12 годин , а учень за 24 години .
Зараз можна зрозуміти, що рівняння, які зводяться до квадратних мають місце у
розв’язанні повсякденних проблем. Отже, матеріал нам необхідно засвоїти.
V. Домашнє завдання
Повторити п. 22, виконати №757,759

21.04
Тема: «Розв’язування рівнянь методом заміни змінної».
Мета: ознайомити учнів з означенням біквадратного рівняння та способом
його розв’язання, дослідити кількість коренів біквадратного рівняння,
скласти алгоритм розв’язування біквадратних рівнянь; формувати
 вміння учнів виділяти біквадратні рівняння серед інших рівнянь;
розвивати математичне мовлення та логічне мислення, інтерес до
предмета математики; виховувати акуратність під час виконання
записів.
Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент (привітання, …).
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
1. Яке рівняння називається квадратним?
ах2+вх+с=0
2. Які існують види квадратних рівнянь?
(повні, неповні, зведені)
3. Як називаються числа а, в, с?
а – старший коефіцієнт, в – другий коефіцієнт , с – вільний член
4. Що означає розв’язати рівняння?
Розв’язати рівняння – знайти всі його корені, або показати, що
їх немає.
5. Від чого залежить кількість коренів квадратного рівняння?
Від дискримінанта.
6. Як знайти дискримінант?
D=в2- 4 ас.
7. Яким чином кількість коренів залежить від дискримінанта?
D¿0, 2 корені, D¿0, 1 корінь, D¿0, немає розв’язків
8. Як розв’язати рівняння такого виду х =а?
2

Якщо а=0, то х=0.

Якщо а<0, немає розв’язків.
Якщо а>0, то х1= √ а, х2=-√ а.
Визначте коефіцієнти квадратного рівняння:
1 6х² – х + 4 = 0 а = 6, в = -1, с = 4,

2 12х - х² + 7 =0 а = -1, в = 12, с = 7,

3 8 + 5х² = 0 а = 5, в = 0, с = 8,

4 х – 6х² = 0, а = -6, в = 1, с = 0,

5 - х + х² = 15 а = 1, в = -1, с = -15
ІІІ. Формулювання мети і завдань уроку.
Кросворд
Третій степінь числа. (Куб) 

1. Вираз . (Дискримінант) 
 2. Значення змінної, яке перетворює рівняння в правильну рівність.
(Корінь) 
3. Рівняння, які мають однакові корні. (Рівносильні) 
4. Другий степінь числа. (Квадрат) 
5. Квадратне рівняння, у якого старший коефіцієнт дорівнює одиниці.
(Зведене) 
6. Многочлен в правій частині рівняння. (Тричлен) 
7. Рівність, яка містить числа і змінні. (Формула) 
8. Французький математик. (Вієт) 
9. Числовий множник. (Коефіцієнт) 
10.Один з видів квадратного рівняння. (Неповне) 

Префікс «бі» в слові «біквадратне» означає два або двічі. Квадратні

рівняння – це рівняння другого степеня. Біквадратні – двічі другого степеня.
Як ви думаєте, біквадратні рівняння це рівняння якого степеня?
(Четвертого)
Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо застосування способу заміни
змінних для розв’язання біквадратних рівнянь. Тема нашого уроку:
«Розв’язування біквадратних рівнянь».
І завдання нашого уроку:
• використовуючи означення біквадратного рівняння, навчитися
виділяти даний тип рівнянь серед інших рівнянь;
• розглянути на прикладах спосіб розв’язання біквадратних рівнянь;
• дослідити кількість коренів біквадратного рівняння;
• скласти алгоритм розв’язування біквадратних рівнянь.
ІV. Засвоєння нових знань і вмінь.
В проблему розв’язання рівнянь 3-го і 4-го степеня великий вклад
зробили італійські математики 16 століття НіколоТарталья, Антоніо
Фіоре, Джероламо Кардано та ін. Наприкінці 1534 року Тарталья одержав
виклик на математичний турнір від Антоніо Фіоре — учня відомого
професора математики Болонського університету Сципіона дель Ферро.
Нікколо дізнався, що Фіоре володіє секретом розв'язання багатьох рівнянь,
який йому повідомив Ферро. Шляхом титанічних зусиль Тартальї за кілька
днів до диспуту теж вдалося знайти спосіб розв'язання такого рівняння.
Двобій відбувся 12 лютого 1535 року. Кожному із супротивників треба
було розв'язати по 30 задач. За дві години Тарталья впорався з усіма
задачами, запропонованими йому Фіоре, а той не розв'язав жодної задачі
свого противника. Перемога була повною, вчений прославився на всю Італію
і отримав кафедру математики у Вероні.
Своїм методом розв'язування рівняння Тарталья поділився з відомим
ученим Джироламо Кардано, що був одночасно математиком і механіком,
лікарем і алхіміком, хіромантом і особистим астрологом римського папи,
взявши з того слово ніколи не публікувати повідомлений йому метод
розв'язання. Але через шість років Кардано порушив свою клятву — він видав
трактат «Велике мистецтво, або про правила алгебри» (1545), де виклав
алгоритми розв'язування рівнянь третього і четвертого степеня.
(доповнити відповідь)
Отже, і ми з вами переходимо до розгляду рівняння четвертого степеня
– біквадратного рівняння і наступна зупинка - «Місто рівнянь».
Рівняння виду ах4+bх2+с=0, де а, в, с – задані числа, причому а0,
х – змінна, називається біквадратним.
Наприклад, х4-2х2- 8=0 (написати на дошці)
Спробуйте скласти і записати в зошиті по 2 біквадратні рівняння,
використовуючи різні значення коефіцієнтів.
Серед представлених рівнянь виберіть біквадратні:
х4+7х2+12=0
2х4-2х3 +9х2 +5х+ 4=0
х4-3х2+ 2=0
х3-2х2- 8=0
2х4-9х2+ 4=0
Для розв’язання біквадратних рівнянь використовується спосіб, який
називається методом заміни змінної.
На дошці записане рівняння. На цьому прикладі цього рівняння ми
розглянемо спосіб розв’язання біквадратного рівняння.
х4 – 2х2 - 8 = 0,
(х2)2 – 2х2 - 8 = 0,
Нехай х2=t, тоді
t2-2t-8=0; (розв’язати рівняння учень до дошки)
D=(-2)2-4·1·(-8)=4+32=36; D > 0,
2± 6
t1,2 = 2 , t1=4, t2 =-2
Обернена підстановка:
х2= 4; х2=-2;
х = ±√4 Ø
х1 = - 2, х2 = 2,
Відповідь: х1,2=± 2. (повторити схему розв’язання)
Зверніть увагу на екран. На ньому ще один приклад біквадратного
рівняння. Давайте його розглянемо.
Приклад №2 (на екрані, пояснення)
х4 – 5х2 + 4 = 0,
(х2)2 – 5х2 + 4 = 0,
Нехай х2=t, тоді
t2-5t+4=0;
D=(-5)2-4·1·4=25-16=9; D > 0,
5 9
t 1, 2  ;
2 1
8 2
t1   4; t 2   1;
2 2
Обернена підстановка:
 х2= 4; х2=1;
х = ±√4 х = ±√1
х1 = - 2, х2 = 2, х3 = -1, х4 = 1
Відповідь: х1,2=± 2 , х3,4=±1.
V. Домашнє завдання.
Переглянути відеоурок, опрацювати статтю «Розв’язування рівнянь методом
заміни змінної», с.177, виконати № 683, 685

27.04
Тема: Розв’язування рівнянь методом заміни змінної.
Мета: ознайомити учнів з означенням біквадратного рівняння та способом
його розв’язання, дослідити кількість коренів біквадратного рівняння,
скласти алгоритм розв’язування біквадратних рівнянь; формувати
вміння учнів виділяти біквадратні рівняння серед інших рівнянь;
розвивати математичне мовлення та логічне мислення, інтерес до
 предмета математики; виховувати акуратність під час виконання
записів.
Тип уроку: вдосконалення знань і вмінь.
Хід уроку
І. Ривітання
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Вчитель перевіряє надіслані домашні роботи та проводить їх аналіз за
допомогою індивідуального листування з учнями.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Рівняння виду ах4 + bх2 + с = 0, де а 0, називають біквадратним рівнянням.

Це рівняння можна розв’язати, вводячи нову змінну, а саме,
позначивши х2 через t. Тоді початкове рівняння набуде вигляду аt2 + bt + с =
0.

Приклад. Розв’яжіть рівняння 

Розв’язання. Зробимо заміну х2 = t, тоді маємо рівняння   

Це рівняння має корені t1 = 9; t2 = -4.

Повернемося до змінної х.

1) t1 = 9, тоді х2 = 9; х1 = 3; х2 = -3.

2) t2 = -4, тоді х2 = -4, рівняння не має розв’язків.

Отже, початкове рівняння має корені х1 = 3; х2 = -3.

ІV. Розвязування вправ.

Виконати вправи 1-7 на с.180
V. Домашнє завдання.
Повторити статтю «Розв’язування рівнянь методом заміни змінної», с.177,
виконати № 763, 678

28 .04
Тема. Розв’язування задач за допомогою квадратних рівнянь та рівнянь, що
зводяться до квадратних
Мета: Формування умінь розв’язувати задачі за допомогою квадратних
рівнянь та рівнянь, що зводяться до квадратних з використанням алгоритму
або таблиці;
розвивати логічне мислення, обчислювальні навички, навички самоконтролю
та взаємного контролю, вміння аналізувати;
виховувати інтерес до математики, самостійність, уважність, культуру
математичного мовлення та записів у зошиті.
Хід уроку
Епіграф: Пам’ятайте: якщо ви хочете навчитись плавати,
то сміливо заходьте у воду,
а якщо ви хочете навчитись розв’язувати задачі,
то розв’язуйте їх.
Д. Пойа
І. Привітання.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Ви вже навчились розв’язувати квадратні рівняння та рівняння, що
зводяться до квадратних. Та розв’язування рівнянь не має жодного сенсу,
якщо за допомогою них не будуть розв’язані задачі. За допомогою таких
рівнянь можна розв’язати дуже багато задач в різних галузях науки (в
геометрії, фізиці, хімії, біології) а також різні питання в техніці, на
виробництві, в економіці та в побуті. Тож для того, щоб бути
компетентними у вашій подальшій діяльності, дуже важливо зараз
навчитись розв’язувати такі задачі.
- навчитися розв’язувати задачі за допомогою квадратних рівнянь та
рівнянь, що зводяться до квадратних;
- навчитись правильно використовувати алгоритми, таблиці, схеми для
складання рівнянь;
- удосконалити вміння розв’язувати рівняння
IV. Актуалізація опорних знань.
 1. Заповнити опорний конспект «Квадратні рівняння»

Неповне квадратне Корені

рівняння
. a x² = 0, a ≠ 0
Зведене квадратне Корені
a x² + b x = 0, a ≠ 0
рівняння
Повне квадратне Корені a x² + c = 0, a ≠ 0
рівняння xD1 + x2 =
=……
x² + p x + q = 0
a x² +b x + c = 0, xD1 ∙>x02 =
a≠0 D=0
D<0

ІІІ. Формування навичок розв’язування задач за допомогою квадратних

рівнянь та рівнянь, що зводяться до квадратних
1. Пригадаємо алгоритм розв’язування задач за допомогою рівнянь.
Алгоритм
1) Позначити одну з невідомих величин змінною х;
2) Виразити інші невідомі величини через х;
3) Скласти рівняння , розв’язати його;
4) Вибрати ті значення х, що задовольняють умову задачі та знайти (якщо
треба) значення інших невідомих величин;
5) Проаналізувати результат і записати відповідь.
2. Навчаємось розв’язувати задачі за алгоритмом.
1. Задачі про числа
1) Розв’язування задачі № 1086(а). [1]

Алгоритм Розв’язання
1 Позначити одне число х Нехай х – перше число,

2 Виразити через х друге число (20 – х) – друге число;

3 Записати добуток цих чисел х (20 – х) – добуток чисел

4 Скласти рівняння, х (20 – х) = 91,

2
5 Знайти перше число, розв’язавши 20 х - х - 91 = 0,
2
рівняння х – 20 х + 91 = 0,

х 1 = 7, або х 2 = 13 – перше число

6 Знайти друге число. 20 – 7 = 13 або 20 – 13 = 7 – друге

Записати відповідь число. Відповідь: 7 і 13.

2).Розв’язування задачі № 1086 (б,в,г) [1]

Група 1: № Група 2: № 1086, в Група 3: №1086, г
1086,б
х – перше число, х – перше число, х – перше число,
( х + 7) – друге (23 – х) – друге число; (х-16) – друге число;
2 2
число. х + (23 – х) =265, х+( х-16 )=257,
2 2
х( х + 7) = 198, 2 2
х + х - 32х+ 256 – 257 = 0,
х + 529 – 46х+ х -
2 2
х + 7 х – 198 = 0, 265=0, 2х - 32х – 1 = 0, D = 1032,

х 1 = 11 або х 2 = -18
2
2х - 46 х+ 264 =0, 16−√ 258
x 1= або
2 2
– перше число, х - 23 х + 132 =0,
16+ √ 258
11 + 7 = 18 або x 2= −перше число ,
х 1 = 11 або х 2 = 12 - 2
-18 + 7 = - 11 –
перше число, 23 – 11 = 12
16− √258 −16−√258
−16= або
друге число. 2 2
або
16+ √ 258 −16 + √ 258
23 – 12 = 11- друге число. −16= −
2 2
друге число .
Відповідь: 11 і 18 Відповідь: 11 і 12. 16− √258 −16−√ 258
або -18 і -11 В: 2 і 2 або
16+ √ 258 −16 + √ 258
2 і 2 .
 2. Задачі про прямокутник

№ Запитання Відповідь
1 Як обчислити периметр прямокутника P = 2(a+ b)
зі сторонами а і b ?
2 Периметр прямокутника 20см. Виразіть:
a) півпериметр; а) р= 20:2 = 10 cм
б) сторону a через сторону b. б) a = (10 – b)см
3 Як обчислити площу прямокутника зі S=ab
сторонами а і b?
0
4 В Δ АВС ∠С = 90 . Виразіть:
2 2 2 2
a) АВ через АС і ВС; а) AB = AC + BC
2 2 2 2
б) АС через АВ і ВC б) AC = AB - BC

2). Розв’язуємо задачу №1082 [1]

№ 1082. Периметр поля прямокутної форми дорівнює 6км , а його площа –
200га. Знайдіть довжину і ширину поля.
Алгоритм Розв’язання
1 Позначити довжину поля через х. Нехай х км – довжина поля.
2 Знайти півпериметр поля і 6 км : 2= 3км – півпериметр,
виразити через х ширину поля. (3 - х) км - ширина поля.
2
3 Скласти рівняння на основі 200га = 2км ,
формули площі прямокутника. х ( 3 – х ) = 2,
2 2
4 Знайти довжину поля, 3 х – х – 2 = 0, х – 3 х+2=0,
розв’язавши рівняння.
х 1 =1м або х 2 =2м - довжина;
5 Знайти ширину поля. 3 – 1 =2(м) або 3 – 2 = 1(м) – ширина.
6 Записати відповідь. Відповідь: 1м і 2м.

IV. Домашнє завдання

Переглянути відеоурок, опрацювати §23 с.181-183, виконати №
779, 781

04.05
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратний тричлен. Розв'язування рівнянь,
що зводяться до квадратних рівнянь та їх використання для
розв'язування текстових задач»
Мета: повторити, систематизувати та узагальнити знання і вміння учнів
щодо можливості та способів застосування розв'язання квадратного
рівняння для розкладання квадратного тричлена на лінійні множники,
розв'язування біквадратних та дробово-раціональних рівнянь, а також
текстових задач фізичного та геометричного змісту.
Тип уроку: систематизація та узагальнення знань і вмінь.
Наочність та обладнання: опорні конспекти.
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
 Вчитель перевіряє надіслані домашні роботи та проводить їх аналіз разом з

учнями з допомогою індивідуальної переписки.

III. Повторення та систематизація знань

Виконання усних вправ
1. Який многочлен називають квадратним тричленом? Наведіть приклади.
2. Назвіть коефіцієнти квадратного тричлена.
3. Що називають коренем квадратного тричлена?
4. Скільки коренів має квадратний тричлен, якщо його дискримінант:
а) більше від нуля; б) дорівнює нулю; в) менше від нуля?
5. Наведіть приклади рівнянь, що зводяться до квадратних.
6. Який план розв'язання рівняння:
1 х−2
+ =1
а) х4 – 3х2 + 2 = 0; б) (х – 3)2 + 2(х – 3) + 1 = 0; в) х−2 х+2 .
7. За яким планом здійснюється розв'язування задачі на складання
рівняння?

V. Повторення та систематизація вмінь

Наприклад, типовими завданнями теми «Квадратний тричлен.
Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних рівнянь та їх вико-
ристання для розв'язування текстових задач» є завдання:
 знайти корені квадратного тричлена та розкласти квадратний тричлен
на множники за формулою;
 скоротити раціональний дріб, чисельник та (або) знаменник якого
містить квадратні тричлени, розклавши їх попередньо на множники за
формулою;
 розв'язати біквадратне (дробово-раціональне, рівняння вищого сте-
пеня), що зводиться до квадратного за певним алгоритмом;
 скласти та розв'язати відповідно до умови текстової задачі рівняння,
що зводиться до квадратного.
Розвязати вправи 794, 796, 799 на с.185-186 у підручнику.
VI. Домашнє завдання
Розв’язати задані вправи (аналогічні до завдань контрольної роботи).
05.05
Тема. Тематична контрольна робота з теми «Квадратний тричлен.
Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних рівнянь, та їх
використання для розв'язування текстових задач»
Мета: перевірити рівень знань та вмінь учнів, набутих ними під час вивчення
теми.
Тип уроку: контроль знань та вмінь.
Хід уроку
I. Організаційний етап
 
 II. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Контрольна робота №5 алгебра 8 клас

Варіант – 1
Знайдіть дискримінант квадратного тричлена та визначте кількість коренів:
1) х2+3х-7=0;
2) х2+8х-3=0.
1. Розкладіть на множники квадратний тричлен:
1) х2+7х-8=0;
2) 2х2-х -7=0.
2. Знайдіть корені рівняннях
1) х4+2х2-3=0;
2
х −3 1
2) = ;
х +3 х +3
3. Розв’яжіть рівняння х3+3х2-10х=0, розклавши ліву частину на множники.
4. Скоротіть дріб:
2
х +8 х−9
1) ;
х 2 +8 х
2
х −1
2) .
2 х 2−х−6
5. Потяг, який було затримано на 2 год, ліквідував запізнення на перегоні
завдовжки 400 км, збільшивши швидкість на 10 км/год. Знайдіть, за який
час потяг мав подолати даний перегін за розкладом.
6. Розв’яжіть рівняння
х +2 √ х−8=0

Варіант – 2
1. Знайдіть дискримінант квадратного тричлена та визначте кількість
коренів:
1) х2+7х-8=0;
2) х2+4х+7=0.
2. Розкладіть на множники квадратний тричлен:
1) х2-х-6=0;
2) 2х2+х -3=0.
3. Знайдіть корені рівняннях
1) х4+х2+9=0;
2
3х 5х
2) =
х+2 х+ 2
;
4. Розв’яжіть рівняння х3-7х2+10х=0, розклавши ліву частину на множники.
5. Скоротіть дріб:
 х2 +3 х−18
1) ;
х 2−36
х 2−х
2) 2 .
2 х −5 х +3
6. Катер проплив 45 км за течією і 7 км проти течії, витративши на весь шлях
3 год. Яка швидкість катера, якщо швидкість течії 2 км /год?
7. Розв’яжіть рівняння
х−√ х−6=0

IV. Домашнє завдання

Повторити § 1

12.05
Тема. Раціональні вирази. Властивості степеня з цілим від'ємним
показником.
Мета: закріпити знання учнів про означення та властивості степеня з цілим
(від'ємним) показником та сформувати вміння використовувати їх для
розв'язування вправ на обчислення значень числових виразів та перетворень
виразів зі змінними.
Тип уроку: відпрацювання навичок, діагностика засвоєння.
 Наочність та обладнання: опорний конспект «Степінь з цілим від'ємним
показником».
Хід уроку
I. Привітання
 
II. Перевірка домашнього завдання
 Вчитель перевіряє надіслані домашні роботи та проводить їх аналіз разом з

учнями з допомогою індивідуальної переписки.

III. Актуалізація опорних знань та вмінь

 З метою успішного сприйняття учнями навчального матеріалу уроку
перед вивченням нового матеріалу слід активізувати такі знання і вміння
учнів: означення і властивості степеня з цілим показником та спосіб
застосування для обчислення значень числових виразів, що містять степені з
цілим показником, а також для перетворення раціональних виразів, що
містять степені з цілим показником.
 

Виконання усних вправ

1.             Подайте вирази у вигляді одночлена: t2 ∙ t5; (т3)2; а7 : а; (ху)5.
2.             Спростіть вирази: t  -3 ∙ t  6; а  3 : а  -2; (а  -6) -2; (а  -5b  -2) -3.
3.             Обчисліть значення виразів найзручнішим способом:

2 -13 ∙ 2 25 : 2 12 ; (5 -5) -13 : (5 -16) -4;  .

 
ІV. Відпрацювання вмінь
Виконання письмових вправ
1.             Обчислення значень числових виразів (попередньо застосувавши
відповідну властивість степеня).
1) Обчисліть:
а) 16-1 ∙ 25 ∙ 42; б) 58 : (125 : 25-1); в) (93 : 3-5) : 27-2; г) 4-5 ∙ 33 ∙ 0,25-5;

д) 2-8 ∙ 1,25-8 ∙ 0,4-8; е)  .

2) Обчисліть: а)  ; б)  ; в)  .

3) Обчисліть: а) 8   ∙ 4 ; б) 9   ∙ 27 ; в) 10 : 10  ; г) 125 -4 : 25 -5;
-2 3 -6 5 0  -3

д)  ; є)  ; ж)  ; з)  .

2.             Подання виразу у вигляді степеня з поданою основою (степені або
мають однакову основу або потребують переходу до однієї основи).
1) Подайте вираз у вигляді степеня з основою 3 і знайдіть його значення:
а) 27 ∙ 3 -4; б) (3-1)5 ∙ 812; в) 9 -2 : 3-6; г) 813 : (9 -2) -3.
2) Подайте у вигляді степеня з основою 5 вираз, в якому т - ціле:
 а) 5m ∙ 5m+1 ∙ 51-m; б) (5m)2 ∙ (5-3)m; в) 625 : 54m – 2.
3.             Спрощення виразів.
1) Спростіть вираз:
а) (а  -1 – 1)(a  -1 + 1) – а  -2; б) (b  -3 – 3)(b  -3 + 3) – b-3(b-3 + 2);
в) (x  -1 – у  -2)2 – (x  -1 + y  -3)2; г) (с-1 – с)2 – (с-1 – 2с2)(с-1 +2с2);
4.             Логічні вправи та завдання підвищеного рівня складності для учнів,
які мають достатній та високий рівні знань.

1) Спростіть вираз: а)  ; б)  .

2) Доведіть, що при будь-якому цілому п рівність є правильною:
а) 2п  + 2п = 2п+1; б) 2∙3п + 3п = 3п+1.
3) Знайдіть пропущений вираз:

              
5.             На повторення вправи, що передбачають перетворення раціональних
виразів.
1) Спростіть вираз:

а)  ;

б)  .
 
VI. Домашнє завдання
1.             Повторити зміст означення та властивостей степеня з цілим від'ємним
показником.
2.             Виконати вправи іншого варіанта самостійної роботи (провести аналіз
помилок за розданими розв'язаннями).
3.             Повторити правила виконання множення і ділення числа на розрядну
одиницю
Повторити §1. Виконати завдання № 814, 816.

18.05
ТЕМА. Розв’язування задач за допомогою складання рівнянь, що зводяться
до квадратних

МЕТА. Узагальнити і систематизувати практичні навички і вміння

розв’язувати задачі за допомогою складання квадратних рівнянь або
рівнянь, що зводяться до квадратних.
 Розвивати творчість, здібності учнів та їх інтерес до математики
шляхом розв’язування нестандартних задач.
Виховувати позитивну мотивацію до навчання; сприяти
виробленню навичок постановки і досягнення власної мети,
заохочувати до самостійної навчальної діяльності.
Показати взаємозв’язок алгебри з іншими науками і різними
галузями.
Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації вмінь і навичок учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Вчитель перевіряє надіслані домашні роботи та проводить їх аналіз разом з
учнями з допомогою індивідуальної переписки.
IIІ. Актуалізація опорних знань.

Самостійна робота у формі тестів на два варіанта.

Варіант I.

1. Яке з рівнянь а-г не має коренів?

а) х2 = 36; б) х2- 10х = 0; в) х2- 4 = 0; г) х2+ 7 = 0.
2. Скільки коренів має рівняння 2х2- 3х + 4 = 0?
а) один; б) два; в) жодного; г) безліч.
3. Корені квадратного рівняння 4х2 – 5х + 1 = 0 обчислюються за виразом:
−5±√ 25−16 5±√ 25−4
а) х1,2= 8 ; б) х1,2= 8 ;
5±√ 25−16 5±√ 25−16
в) х1,2 = 8 ; г) х1,2= 4 .
4. Сума коренів квадратного рівняння х + 3х – 10 = 0 дорівнює:
2

а) 3; б) 10; в) –10; г) –3.

5. Добуток коренів квадратного рівняння 5х2 + 13х – 6 = 0 дорівнює:
6 6 13 13
−
а) - 5 ; б) 13 ; в) 5 ; г) 5 .
2
y −2 y 3
=
6. Коренями рівняння y +1 y+1 є числа:
а) –1 і 3; б) –1; в) 1; г) 3.
2
4 1 х
+ = 2
7. Якщо помножити обидві частини рівняння х−2 х+ 2 х −4 на спільний
знаменник дробів, то одержимо рівняння:
а) 4(х-2)+х+2=х2(х2-4); б) 4(х+2)+х-2=х2;
в) 4(х+2)+х-2=х2(х2-4); г) 4(х-2)+х+2=х2(х2-4).
Варіант II.
1. Яке з рівнянь а-г не має коренів?
а) х2 + 9х = 0 ; б) х2 - 16 = 0; в) х2 + 10 = 0; г) х2 = 20.
2. Скільки коренів має рівняння 3х2 + 5х + 4 = 0?
а) один; б) два; в) жодного; г) безліч.
3. Корені квадратного рівняння 5х2 + 9х - 2 = 0 обчислюються за виразом:
−9± √ 81+40 9±√ 81+10
а) х1,2= 10 ; б) х1,2= 5 ;
9±√ 81+40 9±√ 81+10
в) х1,2 = 10 ; г) х1,2= 5 .
4. Сума коренів квадратного рівняння х - 8х + 15 = 0 дорівнює:
2

а) -8; б) 15; в) 8; г) –15.

5. Добуток коренів квадратного рівняння 6х2 - 5х + 1 = 0 дорівнює:
1 1 5
а) 6 ; б) - 6 ; в) - 6 ; г) 1.
2
х −х 6
2
= 2
6. Коренями рівняння х −1 х −1 є числа:
а) 1; б) –1; в) –2 і 3; г) -3.
2
1 2 х
+ = 2
7. Якщо помножити обидві частини рівняння х−7 х +7 х −49 на
спільний знаменник дробів, то одержимо рівняння:
а) х-7+2(х+7)=х2(х2- 49); б) х-7+2(х+7)=х2;
в) х+7+2(х-7)=х2; г) х+7+2(х-7)=х2(х2- 49).

IV. Узагальнення та систематизація знань та вмінь

Задача 1. Знайдіть довжину і ширину ділянки прямокутної форми, якщо її

периметр 30 м, а площа 56 м2.
План. 1. Позначити сторони прямокутника a і b.
2. Записати периметр прямокутника.
3. Виразити довжину прямокутника через ширину.
4.Записати площу прямокутника.
5.Скласти і розв’язати рівняння.

Задача 2. Катер проплив 9 км за течією річки і 14 км проти течії,

затративши на весь шлях стільки часу, скільки йому потрібно для
подолання 24 км у стоячій воді. Знайдіть швидкість катера у
км
стоячій воді, якщо швидкість течії річки 2 год .
км
t, год s, км
υ, год
катер
(в стоячій воді)
 річка
(течія)
за течією
річки
проти
течії

Задача 3.
Вкладник поклав до банку 1000 гривень. За перший рік йому було нараховано
певний відсоток річних,а другого року було збільшено на 2%. У кінці другого
року на рахунку було 1188 гр. Скільки відсотків становила банківська ставка
у перший рік?

Розв’язання
Перший рік Другий рік
Вклад, гр.
Банківська ставка,
%
Прибуток, гр.
Вклад на кінець
року, гр.

Нехай банківська ставка за перший рік становила % , тоді вкладнику

було нараховано прибутку і його вклад став ( )
гривень. Другого року відсоток став ( ) і вкладник одержав прибутку
__________________________________гривень. В кінці другого року на
рахунку вкладника стал гривень, що за
умовою задачі становить______. Складемо і розв’яжемо рівняння.
Учні заповнюють таблицю, складають рівняння, що зводиться до
квадратного. Завершити розв’язання пропонується дома.

V. Домашнє завдання.

Задача 1. Знайдіть довжину і ширину ділянки прямокутної форми, якщо її

периметр 30 м, а площа 56 м2.
1. Позначимо сторони прямокутника довжина
ширина
2. Записуємо периметр прямокутника Р=
3. Виразимо ширину через довжину
4. Запишемо площу прямокутника S=
5. Складемо рівняння

Задача 2. Катер проплив 9 км за течією річки і 14 км проти течії,

затративши на весь шлях стільки часу, скільки йому потрібно для
подолання 24 км у стоячій воді. Знайдіть швидкість катера у
км
стоячій воді, якщо швидкість течії річки 2 год .

км
t, год s, км
υ, год
катер
(в стоячій воді)
річка
(течія)
за течією
річки
проти
течії