You are on page 1of 71

Методичні рекомендації

до уроків письма за зошитом «Я пишу»

І семестр
Урок 1 (с. 1-2)
Тема. Письмове приладдя. Постава під час письма. Орієнтування на
сторінці зошита (вгорі, посередині, внизу).
Мета: ознайомити учнів із завданнями уроків письма, зошитом «Я
пишу», письмовим приладдям; формувати уміння правильно сидіти за
партою, тримати олівець під час письма, класти на парту зошит; вчити
орієнтуватися на сторінці зошита, розрізняти поняття вгорі, посередині,
внизу; вправляти учнів у наведенні контурів предметів; розвивати вміння
розповідати за малюнком, висловлювати свої міркування; виховувати
охайність і старанність під час виконання в зошиті завдань олівцем.
Методичні рекомендації до уроку
На початку уроку доцільно повідомити учням про основне завдання
уроків письма, ознайомити з письмовим приладдям. Зазначити, що спочатку
писатимуть у зошиті олівцем, а пізніше – ручкою.
Ознайомлення з зошитом, у якому вони будуть навчатися писати, слід
розпочати з палітурки – провести бесіду за малюнком, запитати, хто може
прочитати назву зошита, показати, де підписано, чий це зошит. Повідомити,
що в зошиті «Я пишу», так само, як і в букварі, учні будуть виконувати
завдання, позначені умовними позначками. Для того, щоб учні знали, як вони
виглядають і що означають, необхідно розглянути перелік умовних
позначень на 2-й сторінці обкладинки.
Потім доцільно зосередити увагу на тому, як правильно сидіти за
партою. Запропонувати сісти так, як зображено на верхньому малюнку на 1-й
сторінці зошита – спина рівна, ноги, зігнуті в колінах, стоять на підлозі,
обидві руки лежать на парті, лікті не звисають.
Перед тим, як навчати учнів правильно тримати в руці олівець під час
письма, рекомендуємо визначити, чи є в класі ліворукі діти. З цією метою
запропонуйте учням узяти з парти олівець. Потім розгляньте на 2-му
малюнку на с. 1, як треба правильно тримати олівець у правій руці (для
праворуких дітей) і в лівій (для ліворуких, якщо такі є в класі). Запропонуйте
дітям повправлятися, як правильно це робити.
Після цього учні вчаться правильно розташовувати на парті зошит.
Роблять це за зразком, зображеним на малюнку внизу 1-ї сторінки – для
праворуких зразок справа, для ліворуких – зліва.
З метою формування уміння орієнтуватися на сторінці зошита доцільно
запитати, що зображено зверху на 1-й сторінці (як треба правильно сидіти),
що внизу сторінки (як правильно класти на парті зошит), а що посередині (як
правильно тримати ручку).
Для розвитку мовлення призначений малюнок на с. 2. Розпочніть із
запитання – що зображено зверху на сторінці. Розпитайте в дітей, куди, на

1
їхню думку, вирушає хлопчик. Хто залишається вдома? Що на цьому
малюнку треба домалювати (іграшки і песика). Запропонуйте дітям спочатку
навести їх зображення простим олівцем, а потім розфарбувати.
Потім учні називають улюблені іграшки хлопчика і дівчинки,
зображені посередині сторінки. Розмірковують, яка з них є улюбленою для
дівчинки, а яка – для хлопчика. Наводять їх простим олівцем, а потім
зафарбовують.
На плашці, розташованій унизу сторінки, учні мають намалювати свою
улюблену іграшку. Якщо буде час, можна запропонувати дітям розповісти
про свою улюблену іграшку (хто її подарував, чому вона улюблена).
На завершення уроку діти повторюють, що зображено вгорі сторінки,
на якій вони працювали, що посередині, а що вони намалювали внизу.
Смайлик унизу сторінки зошита призначений для здійснення рефлексії
(аналогічно до уроків читання за букварем).
Під час уроку необхідно час від часу пропонувати учням
фізкультхвилинки.

Урок 2 (с. 3)
Тема. Орієнтування на сторінці зошита (праворуч, ліворуч).
Мета: формувати в учнів уміння контролювати свою поставу під час
письма; закріплювати уміння правильно тримати олівець під час письма;
вчити орієнтуватися на сторінці зошита, розрізняти поняття праворуч і
ліворуч; вправляти учнів у наведенні контурів предметів; закріпити знання
учнів про навчальне приладдя; формувати вміння будувати речення за
малюнками; виховувати старанність і охайність під час виконання в зошиті
завдань олівцем.
Методичні рекомендації до уроку
Розпочати урок варто з пригадування і демонстрації, як правильно
треба сидіти за партою, тримати олівець під час письма, класти на парті
зошит.
Потім запропонувати учням підняти праву руку. Якщо хтось із дітей
помилився, пояснити йому, де права рука. Інша рука називається лівою.
Після цього учні мають запам’ятати, що все, що розташоване з боку правої
руки знаходиться праворуч, а те, що знаходиться з боку лівої руки,
розташоване ліворуч.
Далі виконуються завдання на 3-й сторінці зошита «Я пишу».
Пропонується розглянути малюнки зверху сторінки. Спочатку учні
називають не зафарбовані предмети. Потім розповідають, що знаходиться
праворуч від цих малюнків (ранець) і що розташоване ліворуч (корзина для
іграшок). Діти наводять олівцем контури не зафарбованих малюнків,
показують стрілочками, які з них треба класти в ранець, а які – в корзину.
Після цього варто запитати, чи знають вони, як одним словом можна назвати
предмети, які кладемо в корзину (іграшки), а як називаються ті, що кладуть у

2
ранець (навчальне приладдя). Потім учні зафарбовують зображені
пунктирними лініями іграшки і навчальне приладдя.
Приступаючи до виконання завдання, поданого посередині сторінки,
варто запитати, що зображено на малюнках, розташованих зліва (гараж, кущ
калини, озеро, рибалка на березі річки), а які предмети і тварини зображені
праворуч (машина, пташка, жаба, рибка). Поставити проблемне запитання –
як предмети і тварини з правої колонки пов’язані з малюнками,
розташованими в лівій колонці. Відповіді на це запитання учні мають
формулювати повними реченнями (наприклад: Машина виїхала з гаража.
Пташка стрибає від куща калини.)
Після складання речень учні порівнюють, чи однаково рухались
машина, пташка, жаба і рибка. Потім наводять олівцем залишені ними сліди,
орієнтуючись на напрямок стрілочок. Дітям варто нагадати, що лінії треба
проводити, не відриваючи олівець від зошита.
Унизу сторінки учням пропонується розглянути фрагменти малюнка на
плашці і розказати, що там має бути намальоване. Після колективної
розповіді першокласники приступають до завершення малюнка.
У кінці уроку варто запропонувати учням показати, яка рука в них
права, а яка ліва. Розказати, що в класі знаходиться по праву руку, а що по
ліву.
Потім запитати, праворуч чи ліворуч знаходиться смайлик на тій
сторінці, де вони працювали. І запропонувати передати на ньому свій
настрій.
Під час уроку необхідно час від часу пропонувати учням
фізкультхвилинки.

Урок 3 (с. 4)
Тема. Рядок. Верхня і нижня рядкові лінії.
Мета: сформувати в учнів уявлення про рядок; ознайомити з рядком
для письма, верхньою і нижньою лініями робочого рядка; формувати вміння
писати в рядку; розвивати уміння складати розповідь за малюнками,
розповідати про події з власного життя; закріплювати вміння правильно
сидіти за партою, тримати олівець під час письма, класти на парту зошит;
виховувати охайність і старанність під час письма.
Методичні рекомендації до уроку
*Методичний коментар до завдань, поданих до цього уроку на с. 4, можна знайти у
відеозаписі презентації комплекту «Я читаю і пишу» за посиланням
https://www.youtube.com/channel/UCCinb_4p5jshWchE8ooImyA?
view_as=subscriber
Урок варто розпочати зі спостережень, що в навколишньому світі
розташоване в рядок. Запитати, як діти розуміють слова розташовані в
рядок. Потім розглянути малюнок на с. 4 (зверху). Знайти на ньому предмети,
розташовані в рядок (штахети на паркані, дерева на тротуарі). Після цього
запитати, які предмети в класі розташовані в рядок.

3
На наступному етапі уроку ознайомити учнів з рядком для письма.
Показати верхню лінію рядка і нижню. Запропонувати написати в рядку
рамочки, схожі на штахети на паркані. Проаналізувати за стрілочками, звідки
починати вести лінії (спочатку проводимо дві лінії зверху донизу, а потім
з’єднуємо їх лініями угорі і внизу). Щоб учні виконували роботу одночасно,
запропонуйте їм проводити лінії під рахунок (раз, два, три, чотири).
Потім провести бесіду за малюнком, на якому зображені хлопчики з
прапорцями (запитати, що роблять хлопчики, як вони розвісили прапорці (у
рядок), для чого, на думку учнів, вони це зробили (готуються до свята). Після
бесіди запропонувати учням зафарбувати прапорці, навівши попередньо їх
контури простим олівцем.
Далі діти пишуть трикутні прапорці в робочому рядку (за стрілочками
визначають напрямок руху олівця, пишуть прапорці під рахунок).
Аналогічна робота проводиться з малюнком, на якому зображені
дівчатка з кульками. Після зафарбовування кульок учні пишуть у рядку
кружечки.
Останнє завдання на сторінці призначене для розвитку
спостережливості і передбачає міжпредметні зв’язки з математикою. Учні
мають знайти на малюнку однакові кульки і зафарбувати їх однаково. Потім
варто запитати, скільки круглих кульок на малюнку, скільки продовгуватих і
скільки у вигляді сердечок. А скільки кульок усіх разом?
Завершується урок виконанням завдання на рефлексію.
У процесі уроку необхідно час від часу пропонувати учням
фізкультхвилинки.

Урок 4 (с. 5)
Тема. Рядок. Середина рядка. Поле на сторінці.
Мета: ознайомити учнів з поняттями середина рядка і поле на сторінці
зошита; формувати вміння знаходити середину рядка, писати вертикальні
лінії до середини і від середини рядка, не виходити під час письма на поле;
удосконалювати вміння спостерігати, порівнювати, відповідати на запитання
вчителя, розповідати за малюнком; зміцнювати м’язи кисті руки;
закріплювати вміння правильно сидіти за партою, тримати олівець під час
письма, розташовувати на парті зошит; виховувати старанність, охайність під
час письма.
Методичні рекомендації до уроку
На початку уроку пропонуємо провести бесіду за малюнком на с. 5
(зверху). Запитати, що зображено на малюнку, що проходить посередині
дороги (розмежувальна лінія), для чого потрібна на дорозі ця лінія (вона
ділить дорогу на дві частини, по одній машини рухаються в один бік, а по
другій – в інший), яким кольором позначають лінії на дорогах (білим).
Запропонувати учням пригадати, які ще лінії бувають на дорогах, що ними
позначають (лінії пішохідного переходу).

4
Потім запропонувати навести олівцем лінії, зображені на малюнку
пунктиром, а також зафарбувати наведені частини малюнка.
Після цього діти повторюють, що таке робочий рядок (рядок, у якому
пишуть), як називаються лінії, які його утворюють (верхня і нижня рядкові
лінії). Далі вчитель/учителька пояснює, що таке поле на сторінці зошита
(поле – це смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при
письмі). Учні мають запам’ятати, що писати на полі не можна.
Потім пишуть лінії у першому робочому рядку на с. 5.
Учитель/учителька звертає увагу дітей на стрілочки, які показують напрямок
руху олівця під час письма, нагадує, що під час письма треба не виходити за
верхню і нижню лінії рядка. Приступаючи до письма, учні пригадують і
показують, як потрібно сидіти під час письма, класти зошит і тримати
олівець.
Після завершення письма в першому рядку варто запропонувати учням
фізкультхвилинку.
Перш ніж приступити до письма в другому рядку потрібно порівняти
його з дорогою на верхньому малюнку (на дорозі і в рядку посередині
проходять лінії, вони ділять дорогу і рядок навпіл). Далі діти пишуть лінії
посередині рядка. Учитель/учителька стежить за поставою дітей під час
письма, чи правильно учні тримають олівці під час письма, нагадує про поле,
на якому писати не можна.
У третьому рядку учні вчаться бачити середину рядка і доводити до неї
лінію від верхньої рядкової лінії. У четвертому рядку вправляються в
написанні лінії від нижньої рядкової лінії до середини рядка.
Перед письмом в останньому рядку слід запропонувати дітям зробити
розмітку на дорозі, по якій їдуть джип і мотоцикл. Після написання ліній
посередині рядка (умовної дороги), можна провести бесіду про транспорт.
Запитати, який ще транспорт діти бачили на дорогах, яких правил мають
дотримуватись водії, щоб не було зіткнень машин, які рухаються назустріч
одна одній.
Наступне завдання призначене для порівняння, наведення і
зафарбовування автомобілів, зображених на плашці. Можна запропонувати
дітям розказати, що особливого мають ці машини (мають одні двері, один
ряд сидінь, не мають багажника), чим вони зручні (займають мало місця, у
містах ними зручно припарковуватися).
Під час підсумку уроку слід пригадати, що діти знають про робочий
рядок, які лінії його утворюють, запропонувати показати ці лінії і середину
робочого рядка на дошці. А ще попросити показати в зошиті поле і запитати,
що діти знають про поле (на полі не можна писати).
На завершення уроку діти здійснюють рефлексію, передаючи на
смайликові свій настрій.
Час від часу на уроці доцільно проводити фізкультхвилинки.

Урок 5 (с. 6)
5
Тема. Міжрядкові лінії (надрядкова, підрядкова).
Мета: ознайомити учнів з поняттями міжрядкові лінії, надрядкова,
підрядкова, навчити знаходити їх на сітці зошита; формувати уміння писати в
робочому рядку, уважно слухати пояснення вчителя і виконувати його
поради; удосконалювати вміння розповідати за малюнком, фантазувати;
закріплювати вміння правильно сидіти за партою, тримати олівець під час
письма; зміцнювати м’язи кисті руки; виховувати старанність, охайність під
час письма.
Методичні рекомендації до уроку
На початку уроку вчитель/учителька пропонує дітям за верхнім
малюнком на с. 6 скласти казку про замок, розташований на березі моря,
панянок, які вийшли на прогулянку з парасольками, і корабель, що
наближається до берега. Потім запропонувати учням уявити себе
художниками і навести та зафарбувати недомальовані частини малюнка.
Після повідомлення теми уроку пригадати, як називаються лінії, які
утворюють робочий рядок (верхня рядкова і нижня рядкова). Потім
розглянути перший робочий рядок на с. 6 (на ньому зображені прапорці).
Пояснити, що під робочим рядком рисочками позначена підрядкова лінія.
Далі учні пишуть прапорці (стрілочками показано напрямок руху олівця).
Звертаємо увагу, що перший елемент прапорця ведемо до підрядкової лінії.
Потім діти розглядають хатинку з дахом, зображену на другому
робочому рядку. Роблять висновок, що дах знаходиться над робочим рядком.
Зверху він торкається надрядкової лінії, яка позначена рисочками. Далі
продовжують заповнювати робочий рядок будиночками, починаючи з даху
(від надрядкової лінії). Олівець при цьому рухають за стрілочками.
На закріплення уявлення про підрядкову і надрядкову лінії виконується
письмо парасольок і корабликів у наступних робочих рядках.
Для формування в учнів класу уміння писати в одному темпі доцільно
виконувати письмо фігур під рахунок (раз, два, три і т.д.).
Після заповнення фігурками кожного рядка необхідно робити
фізкультхвилинки, змінювати вид діяльності (наприклад, порахувати, скільки
вийшло прапорців, хатинок, парасольок, корабликів).
Малюнок унизу сторінки можна використати для продовження казки
(на берег висадилися пірати і міркують, як їм відкрити скриню зі скарбами).
Запропонувати дітям придумати піратам імена, пофантазувати, що було в
скрині, чим закінчилася казка. Потім учні наводять контури і зафарбовують
скриню.
У підсумку уроку слід пригадати, як називається лінія під робочим
рядком (підрядкова) і над робочим рядком (надрядкова). Запропонувати
показати ці лінії на дошці, розлінованій у косу лінію.
Для рефлексії використовується смайлик унизу сторінки.

Урок 6 (с. 7)
Тема. Пряма лінія (вертикальна, горизонтальна).
6
Мета: вчити дітей орієнтуватися в сітці зошита, знаходити робочий
рядок, міжрядкові лінії, не виходити на поле під час письма; ознайомити з
терміном пряма лінія, навчити розрізняти вертикальні й горизонтальні лінії і
писати їх у робочому рядку; розвивати вміння розповідати за малюнком, про
події з власного життя; виховувати старанність, охайність.
Методичні рекомендації до уроку
На початку уроку учні складають розповідь за верхнім малюнком на с.
7. Придумують імена дітям, розказують, чим займається дівчинка, що робить
хлопчик, називають предмети, якими користується дівчинка і предмети,
зображені на спортивному майданчику.
Після цього учні наводять на малюнку лінії, які тягнуться зверху вниз.
Вони називаються вертикальні. Потім наводять лінії, які тягнуться зліва
направо. Їх називають горизонтальними. Наведені вертикальні і
горизонтальні лінії називаються прямими.
Далі учні розглядають сітку зошита, знаходять робочий рядок,
надрядкову і підрядкову лінії (вони позначені рисочками). Потім аналізують і
пишуть прямі лінії, подані в першому рядку – спочатку короткі вертикальні,
а потім довгі. Пишуть лінії під рахунок.
Перед тим, як писати в другому рядку, учні визначають, які лінії там
зображені (горизонтальні), а також з’ясовують, що вони написані посередині
рядка. Пишуть лінії зліва направо під рахунок.
У третьому рядку поєднують вертикальні і горизонтальні лінії. У
другій половині рядка чергують довгу вертикальну з короткою. Необхідно
звернути увагу на напрямок руху олівця під час написання кожної лінії.
Четвертий рядок діти заповнюють вертикальними лініями: короткою і
двома довгими – одна починається з надрядкової лінії, а друга тягнеться до
підрядкової.
Після заповнення кожного робочого рядка необхідно проводити
фізкультхвилинки.
Виконання останнього завдання слід розпочати з розповіді про те, чим
займаються діти на малюнку (будують піраміду з кубиків). Потім учні
наводять кубики горизонтальними і вертикальними лініями. Після цього
зафарбовують піраміду і дітей, які її збудували.
У підсумку уроку варто пригадати, які лінії сьогодні писали (прямі
вертикальні і горизонтальні). Запропонувати дітям показати в повітрі, як
тягнуться вертикальні лінії (зверху вниз) і горизонтальні (зліва направо).
На завершення уроку здійснюється рефлексія з використанням
смайлика.

Урок 7 (с. 8)
Тема. Похила лінія (коротка, подовжена).
Мета: ознайомити учнів з терміном похила лінія, навчити писати
коротку й подовжену похилі лінії; удосконалювати вміння орієнтуватися в
сітці зошита, знаходити робочий рядок, міжрядкові лінії, допоміжну похилу
7
лінію, не виходити на поле під час письма; зміцнювати м’язи кисті руки;
розвивати спостережливість, вміння розповідати за малюнком, про події з
власного життя; виховувати старанність, охайність, інтерес до навчання.
Методичні рекомендації до уроку
Опрацювання матеріалу в зошиті варто розпочати з бесіди за малюнком
на с. 8 (вгорі). Розпитати, які предмети зображені на малюнку, поставити
питання до цих слів. Запропонувати учням пофантазувати, хто живе в цьому
будинку і в дворі, у яку пору року відбуваються події.
Потім звернути увагу, які предмети на малюнку не зафарбовані, знайти
і навести на них прямі лінії (вертикальні і горизонтальні). Потім розглянути
лінії на даху будинку і будки, повідомити учням, що вони називаються
похилими. Навести похилі лінії, рухаючи олівець зверху вниз. Далі
запропонувати знайти на малюнку і навести олівцем інші похилі лінії.
З’ясувати, що ними позначено (ніжки парашутиків кульбаби, траву).
Після роботи за малюнком рекомендуємо запитати в дітей, де їм ще
доводилося бачити похилі лінії в навколишньому середовищі, знайти їх у
класній кімнаті.
Далі учні розглядають сітку робочого зошита і знаходять робочий
рядок, пригадують, як називаються лінії, що його утворюють (верхня і
нижня лінії робочого рядка), показують міжрядкові лінії – надрядкову і
підрядкову. Потім звертаємо увагу учнів на похилу допоміжну лінію на сітці
зошита, пояснюємо, що вона допомагатиме писати під нахилом букви. А
сьогодні вона допоможе писати похилі лінії.
Після цього учні пишуть похилі лінії в робочих рядках зошита. Для
формування вміння писати в одному темпі радимо писати похилі лінії під
рахунок (раз, два, три).
З метою розвитку уважності та спостережливості під час письма в
другій половині першого рядка пропонується після двох похилих ліній
ставити посередині робочого рядка крапку. Під час написання цієї частини
завдання можна здійснювати рахунок таким чином: раз, два, крапка.
Приступаючи до написання подовженої похилої лінії, варти запитати в
учнів, звідки вона починається (з надрядкової лінії). Під час письма по черзі
подовженої і короткої ліній, можна коментувати письмо словами:
подовжена, коротка, подовжена, коротка.
Аналогічна робота проводиться з письмом похилих ліній у наступних
рядках зошита.
Нагадуємо, що після завершення письма ліній у кожному рядку
необхідно проводити фізкультхвилинки (різні рухливі вправи), щоб діти
могли відпочити.
Після виконання письмової роботи в робочих рядках увага дітей
переводиться на малюнок унизу сторінки зошита. Спочатку учні
розповідають, що зображено на малюнку, скільки дітей на каруселі, хто на
чому сидить, який настрій у діток. Потім варто запропонувати учням знайти і
навести олівцем похилі лінії (на даху каруселі наводять спочатку лінії,
нахилені вліво, а потім управо, далі наводять похилі лінії на паркані). Після
8
цього варто запитати, які ще пунктирні лінії залишилися (прямі вертикальні
на нижній частині каруселі) і запропонувати навести їх олівцем.
Після колективної роботи над наведенням пунктирних ліній доцільно
запропонувати учням самостійну роботу – зафарбувати малюнок
кольоровими олівцями.
У кінці уроку проводиться підсумок, у процесі якого учні пригадують,
які лінії писали на уроці (похилі короткі і подовжені). Можна також
пригадати назви ліній сітки зошита (верхня і нижня лінії робочого рядка,
надрядкова і підрядкова, а також допоміжна похила лінія) і показати їх на
розлінованій дошці.
Для здійснення рефлексії використовується смайлик унизу сторінки
зошита.

Урок 8 (с. 9)
Тема. Коротка похила лінія із заокругленням унизу і вгорі.
Мета: навчити учнів писати короткі похилі лінії із заокругленням
унизу і вгорі; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита,
знаходити робочий рядок, міжрядкові лінії, допоміжну похилу лінію, не
виходити за межі поля під час письма; зміцнювати м’язи кисті руки;
розвивати вміння порівнювати, виконувати роботу за зразком, розповідати за
малюнком, про події з власного життя; виховувати старанність, охайність,
інтерес до навчання, патріотичні почуття.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком вгорі.
Запропонуйте учням завітати в лісову школу, де навчаються звірята.
Запитайте, хто вчителька (сова), хто учні (ведмедик, зайчик і білочка), який,
на думку учнів, урок у лісовій школі (урок письма), чому вони так думають.
Хто з учнів лісової школи пише правою лапою, а хто лівою? Потім
проаналізувати, який елемент пишуть звірята (похила лінія із заокругленням
унизу). Нехай діти спочатку наведуть цей елемент у повітрі, а потім на
малюнку (на дошці і внизу малюнка).
Після виконання цього завдання звернути увагу учнів на те, які лінії на
малюнку залишилися не наведеними (похилі лінії із заокругленням вгорі).
Запропонувати навести і ці лінії (спочатку в повітрі, а потім на малюнку).
Далі діти розглядають сітку зошита, знаходять перший робочий рядок,
аналізують, які лінії там написані (спочатку похилі, а потім похилі із
заокругленням унизу). Після цього пишуть у зошитах лінії за зразком. Похилі
лінії пишуть під рахунок раз, два, три, а похилі із заокругленням – раз і,
(лінію пишуть на раз, а заокруглення на і).
Аналогічна робота проводиться під час написання ліній у наступних
рядках. Під час письма двох з’єднаних ліній (третій рядок) рахунок ведеться
так: раз і, два і.
Після завершення письма ліній у робочих рядках учні виконують
завдання на плашці внизу сторінки зошита. Спочатку називають намальовані
9
предмети, пояснюють їх призначення, добирають слово, яким можна назвати
всі ці предмети (одяг). Потім звертають увагу на те, що половина кожного
предмета не домальована. Наводять лінії, позначені рисочками, і
розфарбовують кожний предмет.
На завершення вчитель пропонує знайти серед зафарбованого одягу
український (вишиванка). Після цього доречною буде бесіда про вишиванку
(у кого є вишиванка, яких кольорів на ній візерунок, коли одягають
вишиванку).
У кінці уроку діти пригадують, яку лінію вчилися писати (похилу із
заокругленням унизу і вгорі). Потім здійснюється рефлексія з використанням
смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

Урок 9 (с. 10)


Тема. Подовжена похила лінія із заокругленням унизу і вгорі.
Мета: навчити учнів писати подовжені похилі лінії із заокругленням
унизу і вгорі; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита;
зміцнювати м’язи кисті руки; розвивати вміння порівнювати, виконувати
роботу за зразком, розповідати за малюнком, про події з власного життя;
виховувати старанність, охайність, інтерес і дбайливе ставлення до птахів.
Методичні рекомендації до уроку
Робота в зошиті розпочинається з розглядання малюнка, розташованого
угорі сторінки 10, та бесіди за ним. Варто запитати в учнів, де можна
побачити таких птахів (у зоопарку), чому (бо в нашій місцевості такі птахи не
водяться), які із зображених птахів зустрічаються в наших річках, ставках,
озерах (лебеді). Потім діти мають назвати птахів, зображених на малюнку
(павич, лебеді і фламінго). Запропонуйте учням описати птахів – їхні хвости,
шиї, колір оперення.
Потім діти впізнають і називають лінію, позначену рисочками (похилу
із заокругленнями). Знаходять її на зображеннях птахів і на паркані.
Наводять спочатку похилу лінію із заокругленням угорі, а потім унизу.
Далі приступають до роботи на сітці зошита. Аналізують лінії, написані
в першому робочому рядку (похила подовжена, коротка із заокругленням
унизу і подовжена із заокругленням унизу). Учні пишуть лінії за зразком під
рахунок.
Аналогічна робота проводиться під час написання ліній у наступних
рядках. Після заповнення кожного рядка обов’язковими є фізкультхвилинки.
Наступний етап уроку присвячується роботі над малюнком,
зображеним у кінці сторінки зошита. Діти розглядають птаха, називають
його, описують його зовнішність. Потім зафарбовують півня таким, яким він
бачить себе в дзеркалі або, за бажанням, на свій смак.
Після завершення малюнка доцільною буде бесіда про те, чим півень
відрізняється від птахів, зображених на верхньому малюнку (він свійська
птиця, а інші – дикі птахи), що в них спільне (красиве пір’я, у павича також
10
розкішний хвіст, як і в півня). Можна також запитати, які з птахів плаваючі, а
які – ні. Запропонувати дітям розповісти про своє ставлення до птахів,
запитати, як і коли вони допомагають птахам.
У підсумку уроку учні пригадують, які лінії писали на уроці.
Рефлексія здійснюється з використанням смайлика, зображеного в
кінці сторінки.
Упродовж уроку слід проводити фізкультхвилинки. Частотність їх
проведення залежить від втомлюваності дітей.

Урок 10 (с. 11-12)


Тема. Подовжена похила лінія з петлею внизу. Розвиток зв’язного
мовлення. Навчальне приладдя.
Мета: навчити учнів писати подовжену похилу лінію з петлею внизу;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита; зміцнювати м’язи кисті
руки; розвивати вміння порівнювати, виконувати роботу за зразком,
розігрувати діалог, розповідати за малюнком, серією малюнків, про події з
власного життя; виховувати інтерес до різних видів спорту, бережне
ставлення до навчального приладдя.
Методичні рекомендації до уроку
Роботу в зошиті пропонуємо розпочати з бесіди за малюнками вгорі
сторінки 11. Порадити учням придумати імена хлопчикам. Потім запитати,
чим вони займаються (катаються на роликах), як вони одягнені, для чого
вони одягли наколінники і шоломи. Після бесіди варто запропонувати учням
розповісти, хто з них уміє кататися на роликах, чи складно навчитися це
робити, які відчуття під час катання в них виникають.
Після дитячих розповідей слід повернутися знову до малюнка і
звернути увагу учнів на те, що об’їжджають хлопчики (один об’їжджає
фішки, а інший - прапорці), які сліди залишаються за роликами, що вони
нагадують (петлі).
Потім діти наводять олівцем петлі на малюнку, позначені пунктиром.
Угорі над малюнком наводять кожну петлю окремо, починаючи з подовженої
похилої лінії. Далі аналізують сліди, які зробив перший хлопчик
(коментують, як вони утворились – лінія йде навколо фішки донизу, утворює
петлю і знову піднімається до наступної фішки). Після аналізу приступають
до наведення пунктирних ліній. Щоб забезпечити однаковий темп роботи
цілого класу, пропонуємо виконувати завдання під рахунок (раз і два і).
Петлі діти наводять, не відриваючи олівець від зошита. Аналогічна робота
проводиться над наведенням слідів другого хлопчика.
Приступаючи до написання петель у робочому рядку, варто пригадати,
які допоміжні лінії є на сітці зошита (надрядкова, підрядкова, похила). Потім
проаналізувати, як пишеться подовжена похила лінія з петлею внизу. Після
аналізу зразка учні приступають до письма. Закінчивши письмо в першому
рядку варто зробити фізкультхвилинку. Далі приступити до аналізу
елементів, розміщених у другому рядку (першій і другій його половинах).
11
Після аналізу учні під рахунок пишуть елементи за зразком. Аналогічна
робота проводиться над письмом у третьому й четвертому рядках.
Після завершення письма в робочих рядках сітки зошита учні
розглядають малюнок унизу сторінки. Під час бесіди за малюнком діти
розповідають про те, чим займаються дівчатка, чи знають вони, як
називається цей вид спорту, хто з дівчаток класу займається гімнастикою або
кому вона подобається.
На наступному етапі уроку першокласники наводять олівцем стрічки
(петлі наводять безвідривними рухами олівця) і зафарбовують малюнок.
Решта часу на уроці відводиться на розвиток зв’язного мовлення.
Матеріал для цієї частини уроку знаходиться на с. 12. Спочатку учні
називають предмети, зображені на першому малюнку і пояснюють, для чого
вони призначені. Роблять висновок, що більшість предметів призначені для
навчання, пригадують, що вони називаються навчальне приладдя. Потім
знаходять і закреслюють зайві предмети (виделку і машинку).
Наступне завдання призначене для розвитку діалогічного мовлення.
Спочатку колективно розглядається кожний малюнок, порівнюється
зовнішній вигляд предметів (один ранець цілий і чистий, а інший – брудний і
порваний). Потім учитель пропонує дітям розіграти за ролями розмову між
ранцями. (Наприклад:
– Що з тобою, друже? Чому ти такий брудний і порваний?
– Та, це у мене такий господар неохайний. Він мене і футболить, і
кидає як попало, і сидить на мені, і б’є мною однокласників, і дряпає мене, і
малює. Чого тільки не доводиться мені терпіти.
– Яка ж у тебе доля нещасна. Співчуваю, друже, співчуваю. Хочу дати
тобі пораду – покинь свого господаря. Втечи від нього або заховайся. Нехай
спробує, як погано й незручно без тебе. Тоді буде тебе цінувати.
– Дякую! Так і зроблю.)
Діалог між олівцями й книжками проводиться аналогічно.
Після розігрування діалогів варто поговорити з учнями про те, як вони
ставляться до свого навчального приладдя, який воно має вигляд, порадити
берегти його, щоб не сталося так, як із дівчинкою з наступного завдання.
Наступне завдання призначене для складання розповіді за серією
малюнків про дівчинку, яка була неохайною, і через це її навчальне приладдя
втекло від неї. Засумувала дівчинка, заплакала. Бабуся, братик і песик
принесли їй мило, рушник, гребінець, щітку для одягу, допомогли привести
себе в порядок. Як побачило навчальне приладдя, якою гарною стала
дівчинка, одразу з радістю повернулося до своєї хазяйки. Цю розповідь діти
складають колективно – один розпочинає, інші продовжують.
У підсумку уроку учні пригадують, яку лінію писали на уроці
(подовжену похилу з петлею внизу). Потім варто запитати, яке навчальне
приладдя використовували на цьому уроці, пояснюють, як треба ставитися до
свого навчального приладдя.
Рефлексія здійснюється з використанням смайлика, зображеного в
кінці сторінки.
12
Упродовж уроку слід проводити фізкультхвилинки.

Урок 11 (с. 13)


Тема. Подовжена похила лінія з петлею вгорі.
Мета: навчити учнів писати подовжену похилу лінію з петлею вгорі;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита; зміцнювати м’язи кисті
руки; розвивати вміння порівнювати, виконувати роботу за зразком,
розповідати за малюнком, про свої іграшки; виховувати старанність,
охайність, інтерес до життя тварин.
Методичні рекомендації до уроку
Перед початком роботи за зошитом проводиться бесіда про улюблені
захоплення й ігри дітей. Необхідно спонукати учнів поділитися, які мають
іграшки, де і з ким граються ними. Поцікавитися, чи є в дітей радіокеровані
іграшки, чи знають вони, як ними гратися.
Після бесіди увага дітей привертається до верхніх малюнків на с. 13.
Варто запропонувати учням придумати імена хлопчикам, зображеним на
малюнках. Потім діти розповідають, чим хлопчики займаються. Звернути
увагу учнів на те, які сліди залишили літачок і машинка, що вони нагадують
(петлі). Спочатку діти наводять ці петлі в повітрі, а потім роблять це олівцем
у зошиті. Верхню петлю починають вести від хлопчика до літачка, а нижню –
від машинки до хлопчика. Петлі наводять, не відриваючи олівець від зошита.
Після фізкультхвилинки учні приступають до написання петель у
робочому рядку зошита. Звертають увагу на стрілочку, яка показує напрямок
руху олівця. Письмо проводиться під рахунок – раз і.
Письмо в наступних рядках розпочинається з аналізу поданих
елементів та їх з’єднань. На завершення письма в кожному рядку
рекомендується проводити фізкультхвилинки.
Виконання останнього завдання на сторінці розпочинається з бесіди
про тварин, зображених на малюнку. Варто запитати, в яку пору року
відбувається подія. Запропонувати дітям скласти казку чи цікаву історію про
цих тварин, дібрати до назв тварин слова, які відповідають на питання який?
яка?.
Потім увага дітей звертається на слід, який залишив зайчик. Діти
наводять його олівцем, не відриваючи олівець від зошита. Після цього
школярі розфарбовують малюнок кольоровими олівцями.
У кінці уроку, за наявності часу, можна запитати в учнів, чи знають
вони загадки або вірші про зайця чи лисицю, запропонувати розказати їх.
У підсумку уроку учні пригадують, яку лінію писали на уроці
(подовжену похилу з петлею вгорі), де такі петлі спостерігали довкола себе.
Рефлексія здійснюється з використанням смайлика, зображеного в
кінці сторінки.
Упродовж уроку слід проводити фізкультхвилинки. Частотність їх
проведення залежить від втомлюваності дітей.

13
Урок 12 (с. 14)
Тема. Півовал (малий, великий).
Мета: формувати в учнів уміння писати малий і великий півовали;
ознайомити з терміном півовал; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці
зошита; зміцнювати м’язи кисті руки; розвивати спостережливість, вміння
порівнювати, виконувати роботу за зразком; удосконалювати вміння
розповідати за малюнком, про власні спостереження; виховувати старанність,
охайність, прагнення вживати корисну їжу.
Методичні рекомендації до уроку
Ознайомлення учнів з півовалом варто розпочати з малюнків на с. 14.
Спочатку діти називають продукти, зображені на малюнках, коротко
розповідають, який вони мають вигляд (наприклад: Риба запечена з лимоном.
Лимонні кружальця вкладені в надрізи на спині. Виглядають тільки
половинки кружалець.) Учитель має сказати, що половинки кружалець мають
форму півовалів. Півовали на малюнку позначені рисочками. Після цього
діти наводять півовали на малюнку олівцем.
Аналогічна робота проводиться з іншими малюнками, на яких
зображено нарізані скибочки кавуна, порізану ковбасу, нарізаний батон. Діти
наводять півовали зверху донизу, а на скибочках батона – зліва направо.
Наступний етап уроку присвячується письму півовалів у робочих
рядках зошита. Спочатку потрібно проаналізувати, як пишеться малий лівий
півовал, звернути увагу на напрямок стрілочки. Потім написати цей півовал
під рахунок раз і.
У другому рядку учні пишуть правий малий півовал. У третьому й
четвертому рядках – великі півовали, спочатку лівий, а потім правий.
Унизу сторінки зошита подано малюнки утворені з півовалів – буряк,
яблуко, гарбуз. Діти розпізнають ці предмети, знаходять і наводять олівцем
півовали на них, потім зафарбовують кольоровими олівцями. Перед
зафарбовуванням варто запитати, що учні знають про ці овочі й фрукт, якого
кольору вони бувають, чим вони корисні, як їх уживають, які страви можна з
них приготувати.
На поданій праворуч від малюнків плашці учні мають намалювати овоч
або фрукт, зображення якого можна утворити з півовалів (наприклад:
цибулина, помідор, слива, апельсин тощо).
У кінці уроку, за наявності часу, можна запитати в учнів, чи знають
вони загадки або вірші про фрукти чи овочі, запропонувати розказати їх.
Під час підсумку уроку діти пригадують, який елемент писали на уроці
(півовали – великий і малий), де півовали можна побачити в навколишньому
житті.
Рефлексія здійснюється з використанням смайлика, зображеного в
кінці сторінки.
Упродовж уроку слід проводити фізкультхвилинки. Частотність їх
проведення залежить від втомлюваності дітей.

14
Урок 13 (с. 15)
Тема. Овал (малий, великий).
Мета: формувати в учнів уміння писати малий і великий овали;
ознайомити з терміном овал; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці
зошита; зміцнювати м’язи кисті руки; розвивати спостережливість, вміння
порівнювати, виконувати роботу за зразком; удосконалювати вміння
розповідати за малюнком, про події з власного життя; виховувати
старанність, охайність, прагнення вживати фрукти для зміцнення власного
здоров’я.
Методичні рекомендації до уроку
Ознайомлення з овалом варт розпочати з повторення про півовал.
Продемонструвати учням, як з двох півовалів утворюється овал.
Запропонувати пригадати або знайти в класі предмети, які мають форму
овалу.
Після цього розпочинається робота за зошитом (сторінка 15). Діти
розглядають малюнок, розповідають, де відбувається подія (в дитячому
кафе), висловлюють здогад, яка подія відбувається (день народження). Потім
розказують, як відбувається свято з участю клоуна. Після бесіди за малюнком
учитель запитує, чи доводилось дітям бувати в дитячому кафе, чи
подобається їм там, як часто вони там бувають та з якої нагоди.
Потім увага дітей знову привертається до малюнка. Учитель пропонує
знайти на ньому овали – великі і малі й навести їх олівцем. За бажанням, діти
можуть зафарбувати кульки, які тримає клоун.
З метою реалізації міжпредметних зв’язків з математикою варто
запропонувати учням порахувати, скільки кульок тримає клоун у кожній
руці, а потім дізнатися, скільки їх разом. Підрахунок доручити дітям зробити
самостійно. Після того, як діти назвуть число кульок, варто запитати в них,
як вони дізналися (хтось, можливо, порахував усі кульки, а хтось – виконав
дію додавання (4 + 3 = 7)).
Далі учні пишуть малі овали в робочому рядку зошита. Попередньо
розглядають зразок, звертають увагу на стрілочку, яка вказує напрямок руху
олівця, а також на те, що овал треба писати під нахилом. Далі пишуть овали
під рахунок – раз і.
У другому рядку з’єднують овал з похилою лінією з петлею вгорі. А в
другій половині цього рядка – з короткою похилою лінією із заокругленнями
вгорі і внизу. У третьому й четвертому рядках діти вправляються в написанні
великого овалу, який починається під верхньою міжрядковою лінією.
В останньому завданні на сторінці 15 учні розпізнають намальовані
предмети, добирають спільну назву для всіх (фрукти), знаходять на фруктах
овали і наводять їх олівцем. Потім варто провести бесіду про те, якого
кольору ці фрукти. Після бесіди учні зафарбовують фрукти кольоровими
олівцями. На завершення малюють на плашці фрукт, який має також овальну
форму.

15
Після малювання можна провести бесіду про користь фруктів, у якому
вигляді їх корисніше вживати. Запитати в дітей про їхні улюблені фрукти.
Під час підсумку уроку учні пригадують, який елемент писали на уроці
(овал – великий і малий), називають предмети овальної форми.
Рефлексія здійснюється з використанням смайлика, зображеного в
кінці сторінки.
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

Урок 14 (с. 16)


Тема. З’єднувальні лінії (верхнє, середнє і нижнє з’єднання).
Мета: ознайомити учнів з різними видами з’єднань (верхнє, середнє і
нижнє), з терміном з’єднувальна лінія; удосконалювати вміння орієнтуватися
в сітці зошита; розвивати спостережливість, вміння порівнювати, виконувати
роботу за зразком; удосконалювати вміння розповідати за малюнком, про
події з власного життя; виховувати охайність, старанність, інтерес до спорту,
бажання загартовувати свій організм.
Методичні рекомендації до уроку
Роботу в зошиті варто розпочати з бесіди за малюнком, розташованим
угорі сторінки 16. Запитати в учнів, чим займаються діти, запропонувати
поміркувати, де і коли можуть проходити ці заняття (у літньому таборі
відпочинку, на змаганнях чи на уроці фізкультури). Обов’язково слід
звернутися до досвіду учнів – запитати, чи доводилося їм займатися такими
видами спорту, де і коли, якими ще видами спорту вони люблять займатися.
Нехай діти висловлять свої думки з приводу того, яка користь від таких
занять, як часто варто ними займатися.
Після бесіди зверніть увагу учнів на лінії, позначені крапочками.
Запропонуйте знайти серед них петлі, з’єднані з півовалом, і навести їх
олівцем. Потім з’єднання, які починаються з півовала, і навести їх. А далі – з
короткої похилої лінії із заокругленням унизу, потім з подовженої похилої
лінії з петлею внизу. Потім запитати, які ще деталі на малюнку позначені
рисочками, і їх треба навести олівцем (кола на ракетках і петлі на канаті), яку
форму мають ці деталі (овали і петлі). Під час наведення ліній слід нагадати
учням про безвідривне написання поданих елементів і з’єднань.
Аналогічні з’єднання діти пишуть у робочих рядках зошита. Написання
кожного нового з’єднання розпочинається з аналізу його елементів і
ознайомлення дітей з видами з’єднань цих елементів – верхнім (у першому і
другому рядках), середнім (у третьому й четвертому рядках) і нижнім (у
п’ятому рядку). Під час виконання письма в робочих рядках діти мають
засвоїти терміни з’єднувальна лінія, верхнє з’єднання, середнє з’єднання і
нижнє з’єднання. Варто пояснити, що з’єднувальні лінії потрібні для того,
щоб поєднувати букви, з яких складаються слова, тому перед вивченням букв
потрібно навчитися писати ці лінії.
Наступне завдання у зошиті передбачає продовження розмови про
спортивні заняття, про те, де і коли можна займатися спортом. Варто
16
запитати, хто з дітей відвідує спортивні секції чи клуби, хто в дворі
підтягується на турніку, стрибає на скакалці, крутить обруч тощо.
З метою зміцнення м’язів кисті руки запропонуйте дітям навести на
малюнках лінії, позначені рисочками. Потім розфарбувати малюнки
кольоровими олівцями.
Підсумовуючи роботу на уроці, варто запитати, що таке з’єднувальні
лінії, для чого вони служать. Запропонувати на дошці кілька різних видів
з’єднань, щоб учні показали, де зображено верхнє з’єднання, де середнє, а де
нижнє.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на цьому уроці на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку рекомендовано проводити фізкультхвилинки.

Урок 15 (с. 17-18)


Тема. Повторення вивчених елементів букв. Розвиток зв’язного
мовлення. Іграшки.
Мета: закріплювати вміння учнів писати вивчені елементи букв та
різні види їх з’єднань (верхнє, середнє і нижнє); удосконалювати вміння
орієнтуватися в сітці зошита; розвивати спостережливість, вміння
виконувати роботу за зразком; удосконалювати вміння спілкувати з
однокласниками на задану тему, розповідати за малюнком, про події з
власного життя; виховувати охайність, старанність, інтерес до дитячих
розваг, дбайливе ставлення до своїх іграшок.
Методичні рекомендації до уроку
Перед повторенням вивчених елементів букв варто запропонувати
школярам розповісти, що вони бачать на верхньому малюнку в зошиті (с. 17).
Спочатку придумати дітям імена, пофантазувати про те, як зображені на
малюнку діти побачили в парку машинки, як хотіли покататися на них, як
вибирали колір машинки, хто з дітей був більш вправним, які відчуття
переживали під час катання (спочатку хвилювались, потім захоплювались,
змагались, раділи, відчували страх при зіткненні машин тощо). Потім варто
звернутись до життєвого досвіду учнів. Запитати, хто з них катався на таких
машинках, коли і де це було, що вони відчували під час катання.
На наступному етапі уроку першокласники мають пригадати елементи
букв, які вони вчились писати на попередніх уроках. Для цього варто
запропонувати їм знайти й обвести на малюнку малі півовали, короткі похилі
лінії з заокругленнями внизу, а потім вгорі і внизу, подовжені похилі лінії з
заокругленням вгорі і внизу, подовжені похилі з петлею внизу, а потім – з
петлею вгорі, овали малі і великі.
Після цього учні приступають до письма в робочих рядках сітки
зошита. Спочатку колективно слід проаналізувати, як треба писати кожний
елемент, навести зразки і написати елементів стільки, скільки поміститься в
рядку. Письмо рекомендуємо проводити під рахунок – раз (під час письма

17
короткої і подовженої похилих ліній), раз і (при письмі інших елементів
букв), раз і два і (під час письма з’єднання елементів).
Останнє завдання на с. 17 передбачає розпізнавання на малюнку
машинки, схожої на ті, що каталися діти, зображені на верхньому малюнку,
наведення олівцем контурів деталей, зафарбовування машинок кольоровими
олівцями. Після завершення роботи можна запитати, яка з машинок кому
більше подобається і чому.
Решта часу на уроці присвячується розвитку зв’язного мовлення
першокласників. Вивчається тема «Іграшки». Використовується матеріал на
с. 18. Спочатку діти називають зображені на верхньому малюнку іграшки,
пояснюють, які з них кому найбільше подобаються і чому, пригадують, які з
цих іграшок є в них удома.
Далі виконується завдання на складання діалогу. Учні об’єднуються в
пари й розігрують за поданим малюнком сценку «Моя улюблена іграшка».
Перед тим учитель має налаштувати дітей, що вони актори, ніби виступають
на сцені, мають передавати голосом і рухами (жестами) почуття й емоції
персонажів. Потім варто запропонувати розказати один одному про свої
улюблені іграшки (хто їх купив, чому вони подобаються, як до них
ставляться).
Про ставлення до іграшок учні будуть розповідати, складаючи
розповідь за останнім малюнком на с. 18. Спочатку варто провести бесіду,
що діти бачать на малюнку, у який час доби це відбувається, роблять
висновок – що забув зробити Петрик (поскладати свої іграшки). Потім
колективно складається розповідь про хлопчика Петрика (один учень
починає розповідати, а інші продовжують).
На завершення уроку учні знову об’єднуються в пари і розпитують
одне в одного, де зберігаються їхні іграшки, хто їх складає, чи трапляються з
дітьми такі випадки, як з Петриком.
Під час підсумку уроку варто запропонувати знайти на дошці вивчені
елементи букв (учитель записує їх заздалегідь). Можна повідомити, що з
наступного уроку учні почнуть вчитися писати букви і з’єднувати їх у слова.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на цьому уроці на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

Урок 16 (с. 19)


Тема. Написання малої букви а.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою а, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати букву а з короткою похилою лінією,
подовженою похилою з петлею вгорі, півовалом; удосконалювати вміння
орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі робочого рядка,
дотримуватися поля; удосконалювати вміння розповідати за малюнком;
розвивати спостережливість, уміння порівнювати, знаходити в групі однакові
предмети; виховувати охайність, старанність, інтерес до декоративних рибок.
18
Методичні рекомендації до уроку
Робота за сторінкою зошита розпочинається з бесіди за малюнком.
Діти розпізнають на малюнку акваріум, пояснюють його призначення,
описують рибки і підраховують, скільки яких та їх загальну кількість. Варто
запитати, у кого з дітей акваріум є вдома, чи доглядають діти за рибками в
ньому.
Після бесіди потрібно запропонувати зробити звуковий аналіз слова
акваріум, виділити перший звук у цьому слові, запитати в учнів, якою
буквою він позначається (про це вони вже знають з уроку читання). Після
цього повідомити, що на уроці читання вони вчили друковану букву а, а на
уроці письма вчитимуться писати рукописну літеру а.
Далі розглядають зображення рукописної букви а на плашці вгорі
сторінки, коментують, з яких елементів вона складається (овалу й короткої
похилої лінії із заокругленням унизу). Учитель пропонує знайти в акваріумі
спочатку овали й навести їх, а потім похилі лінії з заокругленням унизу.
Після цього учні приступають до письма малої букви а в робочому
рядку зошита. Повторюють, як пишеться малий овал (пишуть його на першій
половині робочого рядка), потім пишуть коротку похилу лінію із
заокругленням унизу. Обидва елементи пишуть під рахунок раз і.
У другому робочому рядку пишуть малу букву а. Учитель звертає
увагу дітей на стрілочки, які показують напрямок руху олівця. Учні пишуть
букву під рахунок раз і, два і.
У наступних рядках першокласники повторюють написання букви а та
раніше вивчених елементів (короткої похилої лінії, подовженої похилої з
петлею вгорі, півовалу) і вчаться з’єднувати букву а з цими елементами,
пригадуючи типи з’єднань – верхнє і середнє.
Після завершення письма в кожному рядку необхідно проводити
фізкультхвилинки, щоб діти могли відпочити, оскільки письмо для них –
дуже складний вид діяльності.
Останнє завдання на сторінці призначене для розвитку
спостережливості, уміння порівнювати і знаходити в групі однакові
предмети. Бесіду за малюнком слід розпочати з визначення кількості
зафарбованих рибок. Потім запропонувати учням знайти кожній
зафарбованій рибці пару і зафарбувати її так само.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
називають слова, які починаються з букви а. Можна запитати, чи є буква а в
словах рибка, вода, де вона знаходиться (у кінці слів).
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на цьому уроці на смайликові в правому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

Урок 17 (с. 20)


Тема. Написання великої букви А.

19
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою А, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати велику букву А з малою та елементами
букв (короткою похилою лінією, подовженою з петлею внизу, півовалом);
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі
робочого рядка і надрядкової лінії, дотримуватися поля; удосконалювати
вміння розповідати за малюнком; розвивати спостережливість, уміння
порівнювати; виховувати охайність, старанність, бажання вживати фрукти,
усвідомлюючи їх користь для здоров’я.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з розглядання малюнка і
складання розповіді за ним. Учитель пропонує придумати дітям, зображеним
на малюнку, імена на букву А, назвати інші предмети, в назвах яких є буква а
(пальма, мавпа, акула, хмара, вода, океан). Потім запитує, які з цих слів треба
писати з великої букви (імена дітей).
Після цього педагог повідомляє, що на уроці діти будуть вчитися
писати велику рукописну букву А.
Учні під керівництвом учителя розглядають рукописну літеру А,
аналізують, з яких елементів вона складається. Потім знаходять ці елементи
на малюнку і наводять їх (спочатку подовжені похилі лінії з заокругленням
унизу вправо, а потім – із заокругленням вліво).
На наступному етапі уроку учні приступають до письма великої букви
А. Спочатку з’ясовують, де починається письмо цієї літери (над нижньою
рядковою лінією), куди треба тягти похилу лінію (до надрядкової лінії).
Потім коментують письмо другої похилої лінії (від надрядкової до нижньої
лінії рядка) і третього елемента букви (коротка горизонтальна лінія
проходить по верхній лінії робочого рядка).
За напрямком стрілочок учні пишуть спочатку елементи великої букви
А, а потім саму букву під рахунок раз і, два і, три.
У наступних рядках зошита школярі вправляються в написанні великої
букви А, а також повторюють письмо малої букви а, вчаться з’єднувати
букву А з елементами букв і малою а.
Після заповнення кожного рядка потрібно проводити
фізкультхвилинки.
Останнє завдання на сторінці призначене для розвитку
спостережливості. Діти визначають, які фрукти лежать у першій вазі, чи є в
назвах цих фруктів буква а. Потім порівнюють цю вазу з другою і третьою,
домальовують олівцем ті фрукти, яких там не вистачає. Далі зафарбовують
кожний малюнок, пригадавши, якого кольору ананас, апельсин і банан.
Після зафарбовування малюнків олівцями доцільною буде бесіда про
користь, яку приносять фрукти для здоров’я. Можна запитати, чи вживали
діти зображені у вазах фрукти, чи люблять їх, чи знають, де вони ростуть.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з букви А.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на цьому уроці на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
20
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

Урок 18 (с. 21)


Тема. Написання малої букви о.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою о, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати букву о з елементами букв та буквами
а й А; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за
межі робочого рядка, дотримуватися поля; удосконалювати вміння
розповідати за малюнком; розвивати спостережливість, уміння порівнювати;
виховувати охайність, старанність, інтерес до життя птахів.
Методичні рекомендації до уроку
Робота за сторінкою зошита розпочинається з розглядання малюнка і
складання розповіді про сорок, які знайшли намисто, але не могли поділили
його між собою. Кожна хотіла забрати його собі. Вони смикали намисто,
доки воно не розірвалося й намистинки покотилися по двору. Потім діти
знаходять на малюнку предмети, в назвах яких є буква о (сороки, намисто,
дерево, орел, огорожа).
Після цього вчитель повідомляє, що на уроці читання вони вчилися
друкувати букву о, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру о.
Далі розглядають зображення рукописної букви о на плашці вгорі
сторінки, роблять висновок, що вона складається з овалу. Учитель пропонує
знайти на малюнку овали, позначені крапочками й навести їх олівцем.
Після цього учні приступають до письма малої букви о в робочому
рядку зошита. Пишуть її під рахунок раз і.
У наступних рядках першокласники вправляються в написанні букви о,
повторюють письмо раніше вивчених елементів букв, а також малої букви а і
великої А. Вчаться з’єднувати букву о з цими елементами й буквами.
Після завершення письма в кожному рядку необхідно проводити
фізкультхвилинки, щоб діти могли відпочити.
Останнє завдання на сторінці призначене для розвитку
спостережливості, уміння порівнювати і знаходити однакові предмети.
Бесіду за малюнком слід розпочати з визначення кількості клоунів і шапочок
над ними. Потім запитати, чим клоуни відрізняються один від одного
(візерунком на одязі). Запропонувати знайти шапочку кожного клоуна,
визначити, якому клоунові належить шапочка без візерунка, намалювати на
ній відповідний візерунок. Потім діти мають зафарбувати однаково костюми
і шапочки клоунів кольоровими олівцями.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
називають слова, які починаються з букви о. Можна запитати, чи є буква о в
словах клоун і шапочка, де вона знаходиться (у середині слів).
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на цьому уроці на смайликові в правому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

21
Урок 19 (с. 22)
Тема. Написання великої букви О.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою О, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати велику букву О з малою та елементами
букв; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за
межі робочого рядка і надрядкової лінії, дотримуватися поля;
удосконалювати вміння розповідати за малюнком; розвивати
спостережливість; виховувати охайність, старанність, інтерес до історій про
подорожі.
Методичні рекомендації до уроку
Розпочинається робота в зошиті з розглядання малюнка і складання
розповіді за ним. Учитель пропонує придумати історію про те, як діти,
зображені на малюнку, відправились у подорож по морях і океанах. У кінці
варто запитати, кому з учнів класу доводилось подорожувати, куди саме, що
запам’яталося з цієї подорожі.
Потім потрібно запропонувати знайти на малюнку предмети, в назвах
яких є буква о (острів, корабель, бінокль, сонце, вода, океан), а також
придумати дітям, зображеним на кораблі, імена на букву О. Після цього
запитати, які з цих слів треба писати з великої букви (імена дітей).
Далі вчитель повідомляє, що на уроці діти будуть вчитися писати
велику рукописну букву О.
Учні під керівництвом учителя розглядають рукописну літеру О,
роблять висновок, що вона складається з великого овалу. Потім знаходять
овали на малюнку і наводять їх.
Після цього учні приступають до письма великої букви О. З’ясовують,
де починається письмо цієї літери (під надрядковою лінією) і за напрямом
стрілочки роблять великий овал. Буква О пишеться під рахунок раз і.
У наступних рядках зошита школярі вправляються в написанні великої
букви О, а також повторюють письмо малих букв о й а та великої А, вчаться
з’єднувати букву О з елементами букв і малою о.
Після заповнення кожного рядка рекомедіємо проводити
фізкультхвилинки.
Останнє завдання на сторінці призначене для розвитку
спостережливості. Учні розповідають, чим займаються діти на малюнку
(пускають мильні бульбашки). Знаходять серед бульбашок такі, що однаково
заштриховані, продовжують їх штрихування олівцем, потім зафарбовують
кожну пару однаковим кольором.
Після зафарбовування однакових кульок доцільно запитати, скільки
пар заштрихованих кульок утворилось, скільки всього кульок випустили
діти. Потім запропонувати школярам зафарбувати незаштриховані кульки і
дітей.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з букви О.

22
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на цьому уроці на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

Урок 20 (с. 23)


Тема. Написання малої букви у.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою у, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати букву у з іншими буквами;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі
робочого рядка і підрядкової лінії, дотримуватися поля; розвивати
спостережливість, уміння порівнювати, розповідати за малюнком;
виховувати охайність, старанність, інтерес до життя комах.
Методичні рекомендації до уроку
Приступаючи до роботи в зошиті, учні розглядають малюнок на с. 23.
Під час бесіди за ним варто запитати, чи впізнають діти тварин, зображених
на дереві, чому папуга під парасолькою. Запропонуйте першокласникам
поміркувати, який дощ іде – літній чи осінній, теплий чи холодний, чому так
вважають. Нехай учні пояснюють і доводять свої думки.
Потім увага дітей звертається на елементи букв, позначені на малюнку
рисочками. Можна запитати, що цими елементами зобразив художник (дощ).
Спочатку школярі знаходять і наводять похилі лінії, а потім похилі з петлею
внизу.
Далі треба запропонувати учням дібрати за цим малюнком слова, в
яких є звук [у] (папуга, удав, дуб). Діти пригадують, що вони вчили про цей
звук на уроці читання.
Після цього вчитель повідомляє, що на уроці читання вони вчилися
друкувати букву у, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру у.
Далі розглядають зображення рукописної букви у на плашці вгорі
сторінки, роблять висновок, що вона складається з двох елементів – короткої
похилої лінії з заокругленням унизу і подовженої похилої лінії з петлею
внизу. Потім учні приступають до письма елементів і самої малої букви у в
робочих рядках зошита. Пишуть букву під рахунок раз і, два і.
У наступних рядках першокласники вчаться з’єднувати букву у з
раніше вивченими буквами.
Під час письма вчитель стежить за поставою дітей – чи рівна спина, чи
на місці стоять ноги, чи не звисають з парти лікті, чи правильно учні
тримають олівці. Після заповнення кожного робочого рядка необхідно
проводити фізкультхвилинки, щоб діти могли відпочити.
Останнє завдання на сторінці зошита передбачає розвиток
спостережливості, уміння порівнювати, знаходити однакові малюнки,
описувати їх. Спочатку варто запитати, що зображено на малюнках, чи
знають діти назви цих жуків (жук-олень або жук-рогач, хрущ, жук сонечко),
чи є серед них однакові. Потім пропонується з’єднати лініями пари
однакових жуків. Після цього учні з’ясовують, якому жукові немає пари і
23
малюють простим олівцем жука сонечко на пустому місці праворуч біля
малюнків.
Перед зафарбуванням жуків варто з’ясувати, чи знають діти, якого
кольору кожний жук (сонечко червоне з чорними крапинками, хрущ
коричневий, жук-рогач темно-коричневий).
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
називають слова, які мають букву у. Можна запитати, чи є буква у в назвах
жуків, які вони зафарбовували, де вона знаходиться (у середині слів).
У кінці уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові в правому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

Урок 21 (с. 24)


Тема. Написання великої букви У.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою У, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати велику букву У з раніше вивченими
буквами; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити
за межі робочого рядка і надрядкової лінії, дотримуватися поля;
удосконалювати вміння розповідати за малюнком; активізувати слова
тематичних груп «Український національний одяг» і «Державні символи
України»; розвивати спостережливість; виховувати почуття гордості за свою
Батьківщину, інтерес і повагу до українських звичаїв і традицій.
Методичні рекомендації до уроку
Розпочинається робота на сторінці зошита з бесіди за малюнком,
розташованим угорі. Учитель запитує, в який одяг одягнені діти
(український). Потім учні описують одяг хлопчика (вишита сорочка,
кептарик, шаровари, чоботи) й одяг дівчинки (вишиванка, спідничка,
вишитий фартушок, чобітки). Звертається увага на прикрасу, яку хлопчик
простягає дівчинці (віночок), що позначено рисочками внизу віночка
(стрічки).
Після бесіди за малюнком необхідно звернутись до життєвого досвіду
дітей, запитати, чи мають вони та їхні родичі український одяг, який саме
(вишиванку, кептарик тощо), коли його одягають.
Потім учні пригадують, як називається наша країна, з якої букви треба
писати це слово. Далі вчитель повідомляє, що на уроці діти будуть вчитися
писати велику букву У.
Після повідомлення теми уроку здійснюється розглядання зображення
великої рукописної букви У на плашці вгорі с. 24. Діти аналізують, з яких
елементів вона складається, з’ясовують, звідки треба починати письмо цієї
літери, простежують напрямок руху олівця за стрілочками, повторюють ці
рухи в повітрі. Потім знаходять елементи букви У на малюнку й наводять їх
олівцем.
Далі приступають до написання елементів і самої букви У в робочих
рядках зошита під рахунок раз і, два і. Потім вчаться поєднувати велику
24
букву У з іншими вивченими буквами. Під час письма вчитель контролює
поставу дітей та правильність тримання олівця й розташування зошита.
Робота за малюнком унизу сторінки зошита розпочинається з
розпізнавання предметів, що там зображені. У ході бесіди за малюнком учні
розповідають, що вони знають про прапор і герб України, де бачили їх, якого
вони кольору. Далі вчитель повідомляє, що це символи України, та пояснює,
де і коли вони використовуються. Після бесіди діти зафарбовують прапор і
герб.
Потім проводиться робота над іншою частиною малюнка. Спочатку
учні називають зображені предмети (хліб і рушник). Під час бесіди варто
запитати, чи знають діти такий вислів – зустрічати хлібом-сіллю, пояснити,
що це давній український звичай. (Зустрічати хлібом-сіллю – означає
зустрічати урочисто, гостинно, щедро.)
Після цього слід звернутися до життєвого досвіду першокласників.
Запитати, чи доводилося їм бачити, як зустрічають хлібом-сіллю, коли це
було, кого так зустрічали, як це відбувалось (дівчата або жінки в
українському вбранні виходять назустріч гостям, тримаючи на простягнутих
уперед руках хлібину або коровай на вишитому рушнику (на хлібині
сільничка з сіллю), вклоняються гостям, кажуть, що раді бачити гостей і
запрошують скуштувати хліба й солі, гості відламують шматок короваю чи
хліба, вмочають у сіль і з’їдають його).
Після бесіди першокласники зафарбовують кольоровими олівцями
вишитий рушник і хлібину.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з великої
букви У.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку слід проводити фізкультхвилинки.

Урок 22 (с. 25-26)


Тема. Написання букви и. Розвиток зв’язного мовлення (Овочі і
фрукти).
Мета: ознайомити учнів з рукописною буквою и, вчити її писати;
формувати вміння з’єднувати букву и з іншими буквами; удосконалювати
вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі робочого рядка,
дотримуватися поля; актуалізувати слова тематичної групи «Овочі і фрукти»,
знання про кольори й геометричні фігури; розвивати спостережливість,
уміння аналізувати, встановлювати взаємозалежні зв’язки; удосконалювати
вміння спілкувати з однокласниками на задану тему, розповідати за
малюнком, про події з власного життя; виховувати охайність, старанність,
бажання допомагати дорослим.
Методичні рекомендації до уроку

25
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком, під
час якої вчитель запитує, чим займаються хлопчики, з чого будують будинок
(з деталей конструктора), яких кольорів деталі конструктора, скільки деталей
жовтого кольору, скільки синього, зеленого, фіолетового, червоного. Варто
також запитати, чи знають діти, якої форми фігури тримають хлопчики, які
ще фігури вони розпізнають на малюнку. (Якщо учні не знають назв
геометричних фігур, то вчитель може їх назвати, але не вимагати
запам’ятати.)
Після бесіди доцільно запропонувати першокласникам придумати
імена хлопчикам і скласти розповідь про них.
Потім увага дітей звертається на елементи букв, позначені на білих
деталях конструктора. Спочатку школярі знаходять і наводять одну похилу
лінію з заокруглення унизу, а потім поєднання двох таких ліній. Якщо учні
класу розрізняють трикутники або квадрати, то можна запитати, в яких
фігурах написано по одній похилій лінії (у трикутниках), або в яких по дві (у
квадратах).
Далі треба запропонувати учням дібрати за цим малюнком слова, в
яких є звук [и] (хлопчики, кубики, будинок). Діти пригадують, що вони знають
про цей звук з уроку читання. (Звук [и] голосний, позначається буквою и.)
Після цього вчитель повідомляє, що на уроці читання вони вчилися
друкувати букву и, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру и.
Далі розглядають зображення рукописної букви и на плашці вгорі
сторінки, роблять висновок, що вона складається з двох коротких похилих
ліній із заокругленням унизу. Потім учні приступають до письма букви и в
робочих рядках зошита. Пишуть букву під рахунок раз і, два і.
У наступних рядках першокласники вчаться з’єднувати букву и з
раніше вивченими буквами, а також повторюють письмо вивчених букв та їх
з’єднань.
Під час письма вчитель стежить за поставою дітей – чи рівна спина, чи
на місці стоять ноги, чи не звисають з парти лікті, чи правильно учні
тримають олівці, чи під кутом лежать їхні зошити. Після заповнення кожного
робочого рядка необхідно проводити фізкультхвилинки, щоб діти могли
відпочити.
Приступаючи до виконання останнього завдання на сторінці, учні
спочатку називають малюнки у верхньому ряду (миша, равлик, рибалка), а
потім у нижньому (листок, риба, сир). Учитель звертає увагу, що равлик і
листок з’єднані стрілочкою і пропонує дітям поміркувати, чому ці малюнки
поєднані (бо равлик сидить на листках або їсть листя). Після цього дітям
пропонується знайти зв’язок між іншими малюнками верхнього і нижнього
рядків (миша любить їсти сир, а рибалка ловить рибу) і з’єднати їх
стрілочками.
Перед тим, як приступити до зафарбовування малюнків, варто запитати
в учнів, якого кольору може бути кожний малюнок.
Решта часу на уроці присвячується розвитку зв’язного мовлення
першокласників. Вивчається тема «Овочі і фрукти». Використовується
26
матеріал на с. 26. Спочатку діти розповідають про те, що Наталя з мамою
принесли з городу, пояснюють, як називаються ці плоди одним словом
(овочі). Аналогічна робота проводиться над другим малюнком. Можна
організувати виконання цих завдань у групах – дівчаткам доручити
розповідати про Наталю, а хлопчикам про Сергійка. Після цього варто
запитати, де беруться овочі в учнів удома, хто їх заготовляє, кому з дітей
доводилось допомагати дорослим членам сім’ї збирати чи купувати овочі та
фрукти, коли і де це відбувалося.
Третє завдання проводиться у формі гри. Спочатку діти описують
моркву (Цей овоч довгий, оранжевий, солодкуватий.), потім яблуко (Цей
фрукт круглий, червонобокий, кисло-солодкий.). Гра продовжується таким
чином: одному учневі чи учениці зав’язують очі, учитель показує овоч чи
фрукт (або їх зображення на малюнку), хтось із учнів описує його форму,
колір і смак, а учень із зав’язаними очима відгадує назву цього плода.
Після гри можна запитати, чи знають діти, яка користь від овочів і
фруктів.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
називають слова, які мають букву и.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.

Урок 23 (с. 27)


Тема. Написання малої букви і.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою і, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати букву і з іншими буквами;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі
робочого рядка, дотримуватися поля; формувати вміння писати ручкою;
розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати,
розповідати за малюнком; виховувати охайність, старанність, інтерес до
навчальної діяльності.
Методичні рекомендації до уроку
Приступаючи до роботи в зошиті, учні розглядають малюнок на с. 27.
Під час бесіди за ним варто запитати, чи впізнають діти птахів, зображених
на малюнку, що про них знають. Запропонуйте першокласникам скласти
розповідь про сімейство індиків, описати індика, індичку і їхніх діток,
придумати, куди вирішили помандрувати птахи, чим може закінчитися ця
подорож.
Потім увага дітей звертається на елементи букв, зображені над
малюнком і на воді. Спочатку школярі наводять похилі лінії із заокругленням
унизу над птахами, а потім похилі з заокругленням унизу і крапкою зверху,
зображені на воді.

27
Далі варто запропонувати учням дібрати за цим малюнком слова, в
яких є звук [і] (індики, річка, міст). Діти пригадують, що вони вчили про цей
звук на уроці читання.
Після цього вчитель повідомляє, що на уроці читання вони вчилися
друкувати букву і, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру і.
Далі розглядають зображення рукописної букви і на плашці вгорі
сторінки, роблять висновок, що вона складається з двох елементів – короткої
похилої лінії з заокругленням унизу і крапки над нею зверху. Потім учні
приступають до письма малої букви і в робочих рядках зошита. Пишуть
букву під рахунок раз і два.
У наступних рядках першокласники вчаться з’єднувати букву і з
раніше вивченими буквами.
Починаючи з цього уроку, пропонуємо вчити учнів писати ручкою.
Для цього призначений останній рядок на сторінці зошита. Учитель звертає
увагу учнів на умовну позначку над цим рядком, пояснює, що вона підказує,
коли треба олівець замінити на ручку. Діти беруть ручки (тримають їх так
само, як і олівці) і вправляються в написанні букви і.
Під час письма вчитель стежить за поставою дітей та правильністю
тримання олівця і ручки. Після заповнення кожного робочого рядка
необхідно проводити фізкультхвилинки, щоб діти могли відпочити.
Останнє завдання на сторінці передбачає поєднання стрілочкою
малюнків однієї тематичної групи. Розпочати слід з називання кожного
малюнка, пояснення, чому пірамідка і літачок з’єднані стрілочкою (бо вони
іграшки). Потім учням пропонується знайти спільне між іншими малюнками
і з’єднати кожну пару малюнків стрілочкою (помідор з огірком, ведмедя з
білкою).
Перед зафарбовуванням малюнків варто запитати в учнів, чи знають
вони, якого кольору можуть бути ці малюнки.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати.
Можна запитати, чи є буква і в назвах предметів і тварин, які вони
зафарбовували, де вона знаходиться (у середині слів).
У кінці уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові.
Упродовж уроку слід обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 24 (с. 28)


Тема. Написання великої букви І.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою І, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати велику букву І з раніше вивченими
буквами; повторити письмо вивчених букв; удосконалювати вміння
орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі робочого рядка і
надрядкової лінії, дотримуватися поля; формувати вміння писати ручкою;
удосконалювати вміння розповідати за малюнком; розвивати

28
спостережливість, вміння порівнювати; виховувати охайність, старанність,
інтерес до навчальної діяльності.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком.
Варто запитати в учнів, чим зайняті діти на малюнку (грають в індійців), що
допомогло здогадатися про гру (одяг, луки і стріли, пір’я на голові). Потім
потрібно звернутися до життєвого досвіду першокласників і поцікавитися, чи
грали вони в цю гру, з ким, як це відбувалося.
Після цього вчитель пропонує придумати зображеним на малюнку
хлопчикам імена на букву І. Учні пригадують, що імена пишуться з великої
букви. Далі вчитель повідомляє, що на уроці діти будуть вчитися писати
велику букву І.
Після повідомлення теми уроку здійснюється розглядання зображення
великої рукописної букви І на плашці вгорі сторінки. Діти аналізують, з яких
елементів вона складається, з’ясовують, звідки треба починати письмо цієї
літери, простежують напрямок руху олівця за стрілочками, повторюють ці
рухи в повітрі. Потім знаходять елементи букви І на малюнку й наводять їх
олівцем.
Далі приступають до написання букви І в робочих рядках зошита під
рахунок раз і два. Потім вчаться поєднувати велику букву І з іншими
вивченими буквами, а також вправляються в написанні вивчених букв.
В останньому робочому рядку учні пишуть ручкою велику букву І та
з’єднання великої І з малою. Під час письма вчитель контролює поставу
дітей, правильність тримання олівця й ручки та розташування зошита.
У процесі виконання останнього завдання учні порівнюють ялинкові
гілочки, з’ясовують, яких іграшок не вистачає на другій і третій гілках і
домальовують їх простим олівцем. Потім зафарбовують малюнки.
Після завершення роботи можна провести бесіду про те, що нагадують
ці гілочки (новорічне свято), чи люблять діти це свято, чому, коли воно
приходить (узимку), як готуються до нього.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з великої
букви І.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку слід проводити фізкультхвилинки.

Урок 25 (с. 29)


Тема. Написання малої букви е.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою е, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати букву е з іншими буквами;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі
робочого рядка, дотримуватися поля; формувати вміння писати ручкою;
розвивати спостережливість, уміння порівнювати, встановлювати логічні
29
зв’язки; розповідати за малюнком; виховувати охайність, старанність, інтерес
до історії розвитку телефонних апаратів.
Методичні рекомендації до уроку
Приступаючи до роботи в зошиті, учні розглядають малюнок на с. 29.
Під час бесіди за ним варто запитати, чи впізнають діти тварин, зображених
на малюнку, що про них знають. Запропонуйте першокласникам скласти
розповідь про трьох друзів – лева, черепаху й метелика, описати кожного з
них, придумати цікаву пригоду, яка з ними сталась.
Потім увага дітей звертається на петлі, зображені на малюнку. Школярі
наводять їх олівцем.
Далі варто запропонувати учням дібрати за цим малюнком слова, в
яких є звук [е] (сонце, метелик, лев, черепаха). Діти пригадують, що вони
вчили про цей звук на уроці читання.
Після цього вчитель повідомляє, що на уроці читання вони вчилися
друкувати букву е, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру е.
Далі розглядають зображення рукописної букви е на плашці вгорі
сторінки, роблять висновок, що вона нагадує петлю, аналізують звідки треба
починати письмо цієї літери (з середини робочого рядка), у якому напрямку
рухати олівець.
Потім учні приступають до письма малої букви е в робочих рядках
зошита. Пишуть букву під рахунок раз і два. У наступних рядках
першокласники вчаться з’єднувати букву е з раніше вивченими буквами. В
останньому рядку пишуть ручкою.
У кінці сторінки пропонується завдання на встановлення відповідності
між телефонами і людьми, які жили в той час, коли існували зображені
телефони. Розпочинати варто з бесіди про те, який із зображених телефонів
найстаріший, а який найновіший, як називається такий телефон (мобільний
або смартфон). Потім знайти сучасного чоловіка і з’єднати його зі
смартфоном. Далі знайти чоловіка з минулого століття і з’єднати його з
найдавнішим телефоном.
Після встановлення відповідності між малюнками, можна запитати в
учнів, які з зображених на малюнку телефонів вони бачили чи користувалися
ними. Які ще телефони знають діти (радіотелефони, кнопкові), який телефон
мріють мати.
Завершується робота над цим завданням зафарбовуванням малюнка
кольоровими олівцями.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати.
Можна запитати, чи є буква е в назвах предметів, які вони зафарбовували, де
вона знаходиться (у середині слів).
У кінці уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові в правому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку слід обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 26 (с. 30)


30
Тема. Написання великої букви Е.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Е, вчити її
писати; формувати вміння з’єднувати велику букву Е з раніше вивченими
буквами; повторити письмо вивчених букв; удосконалювати вміння
орієнтуватися в сітці зошита, не виходити за межі робочого рядка і
надрядкової лінії, дотримуватися поля; формувати вміння писати ручкою;
удосконалювати вміння розповідати за малюнком; розвивати
спостережливість, вміння порівнювати, знаходити в групі однакові предмети;
виховувати охайність, старанність, інтерес до велосипедів.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою рукописною буквою Е
проводиться бесіда за малюнком на с. 30. Варто запитати в першокласників,
кого вони бачать на малюнку, чим займаються діти, який у них настрій.
Запропонувати скласти розповідь про те, що далі може відбуватися (діти
будуть кататися на велосипеді по черзі). Потім доцільно звернутися до
життєвого досвіду учнів класу – запитати, чи вміють вони кататися на
велосипеді, у кого є велосипед, з ким діти катаються.
Після бесіди варто запропонувати придумати імена на букву Е дітям,
зображеним на малюнку. Потім повідомити тему уроку, розглянути зразок
великої рукописної букви Е на плашці вгорі сторінки, проаналізувати, з яких
елементів вона складається, у якому напрямку рухається олівець під час її
написання.
Далі доцільно запропонувати учням знайти на малюнку верхній
елемент букви Е й навести його, потім нижній і, насамкінець – навести
поєднання цих елементів.
Після цього учні приступають до письма великої друкованої літери Е в
робочих рядках зошита під рахунок раз і, два і. Потім вчаться поєднувати
велику букву Е з іншими вивченими буквами, а також вправляються в
написанні вивчених літер.
У двох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою велику букву Е,
поєднання великої Е з малою і вправляються в написанні вивчених букв. Під
час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність тримання олівця й
ручки та розташування зошита.
Останнє завдання на сторінці зошита передбачає розвиток в учнів
спостережливості, вміння аналізувати, порівнювати, знаходити в групі
однакові предмети. Розпочати слід з підрахунку велосипедів. Потім
запропонувати порівняти, чи всі велосипеди однакові, чим вони
відрізняються, чи є серед них однакові, з’єднати їх лініями. Далі з’ясувати,
якому велосипедові немає пари, і запропонувати домалювати її.
Доцільно звернутися до життєвого досвіду дітей – запитати, на якому
велосипеді вони вміють кататися, на якому вчилися їздити, про який
велосипед мріють.
Потім запропонувати школярам зафарбувати однакові велосипеди
однаковими кольорами.

31
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з великої
букви Е.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові в лівому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 27 (с. 31)


Тема. Написання малої букви л і складів з нею.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою л, вчити її
писати; формувати вміння читати й писати склади з буквою л;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою;
розвивати спостережливість, уміння аналізувати, порівнювати, доповнювати
групу предметів, об’єднаних за певною ознакою, розповідати за малюнком;
виховувати охайність, старанність, інтерес до навчання.
Методичні рекомендації до уроку
Робота в зошиті розпочинається з розглядання малюнка на с. 31. Варто
запитати в учнів, чи знають вони, з якої казки персонажі зображені на
малюнку. Доцільно пригадати стисло зміст казки «Лисиця і журавель». У
разі, якщо діти не знають цієї казки, потрібно коротко розповісти її.
Потім учні пригадують, яку букву вивчали на уроці читання, які звуки
вона позначає ([л] і [л′]). Після цього добирають за малюнком слова, в яких є
буква «ел» (лисиця, журавель, ялинки), визначають, у яких словах ця буква
позначає твердий звук, а в яких – м’який.
Далі вчитель повідомляє, що на уроці читання діти вчилися друкувати
малу букву л, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру л.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви л на плашці вгорі сторінки зошита, роблять висновок, що
вона складається з двох елементів, аналізують звідки треба починати письмо
кожного елемента, у якому напрямку рухати олівець.
Потім увага дітей знову повертається до малюнка. На ньому вони
знаходять перший елемент букви л і наводять його олівцем, після цього
знаходять і наводять другий елемент і, насамкінець, шукають і наводять
поєднання цих елементів.
Далі приступають до письма малої букви л у робочому рядку сітки
зошита. Учитель звертає увагу, що починається літера над нижньою лінією
робочого рядка.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади з
рукописною буквою л, потрібно запропонувати учням прочитати такі самі
склади, викладені з друкованих літер. Після цього приступати до письма за
зразком, поданим у зошиті. Перед написанням кожного складу учні
розпізнають тип поєднання літер у складі (верхнє – лу, ли, середнє – ле, ло, ла
і нижнє – іл, ал) і дотримуються вимог до цих поєднань під час письма.

32
Письмо в двох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою.
Приступаючи до виконання останнього завдання, варто поставити
першокласникам запитання – чому, на їхню думку, малюнки розташовані
навколо букви л. (Тому що в назвах цих малюнків є буква «ел».) Потім під
керівництвом учителя учні перевіряють, чи в усіх назвах малюнків є буква
«ел», визначають, який звук вона позначає – твердий чи м’який. Коли
доходять до котика, то з’ясовують, що в цьому слові немає букви л – значить,
цей малюнок зайвий. Учитель пропонує закреслити його, а поруч, на плашці,
намалювати простим олівцем той предмет чи тварину, в назві яких є буква л.
Завершується робота над цим завданням зафарбовуванням усіх
малюнків, окрім котика, кольоровими олівцями.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати, які
звуки вона може позначати (твердий і м’який). Добирають слова, в яких
буква л позначає твердий звук, а потім – м’який. Читають склади з
рукописною буквою л, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові в правому куточку сторінки зошита.
Упродовж уроку слід обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 28 (с. 32)


Тема. Написання великої букви Л, складів і слів з нею.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Л, вчити її
писати; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою Л;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
розповідати за малюнком; розвивати спостережливість, вміння порівнювати,
знаходити в групі однакові предмети; виховувати охайність, старанність,
бажання вживати ягоди.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням першокласників з великою рукописною буквою
Л учитель проводить бесіду за малюнком на с. 32, під час якої ставить
запитання: хто зображений на малюнку, чим займаються дівчатка, чому в
однієї дівчинки корзина повна ягід, а в іншої – пуста (бо ця дівчинка клала
ягоди тільки собі в рот).
Потім варто звернутися до життєвого досвіду учнів класу, запитати, чи
люблять вони малину, чи бачили, як вона росте, чи доводилося їм збирати
малину, які страви можна приготувати з малини (варення, сік, вареники з
малиною, компот, желе), чи корисна малина, які ще ягоди знають діти, які
ягоди вони полюбляють найбільше.
Після бесіди варто запропонувати придумати на букву «ел» імена
дівчаткам, зображеним на малюнку. Потім повідомити тему уроку,
розглянути зразок великої рукописної букви Л на плашці вгорі сторінки,
проаналізувати, з яких елементів вона складається, чим відрізняється від

33
малої букви л (розміром), у якому напрямку рухається олівець під час її
написання.
Далі доцільно запропонувати учням знайти на малюнку перший
елемент букви Л і навести його, потім – другий, і, нарешті, відшукати й
навести поєднання цих елементів.
Після цього учні приступають до письма великої друкованої літери Л в
робочих рядках зошита під рахунок раз і два. Потім вчаться писати склади і
слова з великою буквою Л. Перед написанням кожного складу і слова варто
запропонувати учням прочитати цей склад чи слово, викладені з друкованих
букв або надруковані на дошці. Слід звернути увагу учнів на поєднання букв
у складі і слові, нагадати вимоги до кожного типу поєднань (верхнього,
середнього і нижнього).
У двох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою велику букву Л і
вправляються в написанні вивчених букв. Під час письма вчитель контролює
поставу дітей, правильність тримання олівця й ручки та розташування
зошита.
В останньому завданні школярі спочатку читають склади на ягодах
малини в першому ряду, потім – у другому. Учитель запитує, чи є серед них
однакові, пропонує знайти і з’єднати лініями ягоди з однаковими складами.
Потім написати на пустій малинці склад, якому не знайшли пари (іл). На
завершення цієї роботи варто запропонувати дібрати слова, які починаються
на ці склади.
Після цього можна здійснити міжпредметні з в’язки з математикою,
запропонувавши першокласникам порахувати ягоди в першому і другому
рядах та дізнатися, скільки всього ягід намальовано. Учні мають пояснити, як
вони це зроблять (хтось порахує ягоди в обох рядах, а хтось, можливо,
додасть кількість ягід у першому й другому рядах). Варто запитати, по
скільки ягід з однаковими складами діти з’єднували (по дві), скільки пар
однакових ягід утворилося (чотири).
Насамкінець учні зафарбовують ягоди кольоровими олівцями –
корінчики зеленим, а ягоди – рожевим.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з великої
букви Л.
На завершення уроку, здійснюється рефлексія – позначення учнями
свого настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 29 (с. 33-34)


Тема. Написання малої букви м, складів, слів і речень з вивченими
буквами. Розвиток зв’язного мовлення (Сім’я).
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою м, вчити її
писати; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою м;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою;
34
розвивати спостережливість, уміння аналізувати, порівнювати, доповнювати
групу предметів, об’єднаних за певною ознакою, розповідати за малюнком;
виховувати охайність, старанність, прагнення допомагати своїм рідним,
дорожити своєю сім’єю.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком, у
процесі якої учні розповідають про те, кого вони бачать на малюнку, чим
займаються діти з мамою, хто ще слухає казку (котик).
Звертаючись до життєвого досвіду учнів класу, варто запитати, чи
люблять вони, щоб їм читали книжки, хто це робить, чи, можливо, вони
читають самі, які книжки дітям до вподоби.
Потім учні пригадують, яку букву вивчали на уроці читання. Після
цього добирають за малюнком слова, в яких є буква «ем» (мама, м’яч,
ведмедик), складають речення з цими словами.
Далі вчитель повідомляє, що на уроці читання діти вчилися друкувати
малу букву м, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру м.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви м на плашці вгорі сторінки зошита. Можна порівняти її з
буквою л. Учні роблять висновок, що букву м можна утворити з букви л,
дописавши похилу лінію з заокругленням унизу. Учитель звертає увагу,
звідки треба починати письмо букви м, у якому напрямку рухати олівець.
Потім варто знову повернутися до малюнка, знайти на ньому перший
елемент букви м і навести його олівцем, після цього знайти й навести
поєднання першого та другого елементів і, насамкінець, навести останній
елемент букви м.
Далі учні приступають до письма малої букви м у робочому рядку сітки
зошита. Учитель звертає увагу, що починається літера над нижньою лінією
робочого рядка.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади і слова
з рукописною буквою м, потрібно запропонувати учням прочитати такі самі
склади й слова, викладені з друкованих літер. Після цього приступати до
письма за зразком, поданим у зошиті. Перед написанням кожного складу учні
розпізнають тип поєднання літер у складі (верхнє, середнє й нижнє) і
дотримуються вимог до цих поєднань під час письма.
Письмо в двох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речення в останньому рядку варто пригадати, як
пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці
речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання, першокласники мають прочитати склад,
написаний на зеленому кружечку, подумати й відповісти, чому від нього
відходять стрілочки до малюнків (бо назви зображених на малюнках
предметів починаються на мо), чому стрілочка проведена до аркуша паперу
(бо там треба намалювати предмет, який також починається на мо).
Після цього діти добирають слова, які починаються на склад мо (морква,
морозиво) і малюють один із цих предметів простим олівцем на плашці.
35
Потім можна запропонувати учням скласти речення за цими
малюнками. Насамкінець, першокласники зафарбовують малюнки
кольоровими олівцями.
Решта часу на уроці присвячується розвитку зв’язного мовлення
першокласників. Вивчається тема «Сім’я». Використовується матеріал на с.
34. Спочатку діти розповідають про кожну з двох сімей, зображених на
малюнках, порівнюють і роблять висновок, чим відрізняються ці сім’ї (у сім’ї
на першому малюнку всі дружно прибирають у кімнаті, а на другому
малюнку працює тільки бабуся, а її внучки в цей час розважаються). Варто
запитати, яку сім’ю можна назвати дружною, яка сім’я учням більше
подобається, чому.
Після цього доцільно звернутися до життєвого досвіду
першокласників, запитати, хто прибирає і миє посуд у їхніх сім’ях, чи
долучаються вони до цієї роботи, які обов’язки мають по дому.
Розвиток умінь будувати діалог здійснюється під час виконання
наступного завдання. Спочатку учні утворюють пари й виконують ролі
хлопчиків, зображених на малюнку – розповідають один одному, як
допомагають рідним. Зразок діалогу може бути таким:
– Привіт, Андрійку!
– Привіт, Петрику!
– Чи допомагаєш ти своїм рідним?
– Звичайно, допомагаю. Ось сьогодні подав сестричці куртку й допоміг
одягти її. А ти допомагаєш?
– Я завжди допомагаю прибирати в кімнаті. Люблю пилососити.
Мама мені за це дякує.
Після складання діалогу за малюнком варто запропонувати учням
розпитати один в одного, як вони допомагають своїм рідним.
Далі школярі розповідають про відпочинок сім’ї, зображеної на
малюнку (завдання 3). Розповідь можна побудувати ланцюжком – кожний
учень складає одне речення, доповнюючи те, що вже сказали однокласники.
Після розповіді за малюнком учитель пропонує дітям розказати, як
проходять вихідні дні в їхніх сім’ях, де вони люблять відпочивати.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
добирають слова, в яких буква м на початку, в середині і в кінці. Читають
склади і слова з рукописною буквою м, написані на дошці або зображені на
таблиці. Насамкінець можна запитати, чи можуть діти пояснити, яку сім’ю
називають дружною.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку слід обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 30 (с. 35)


Тема. Написання великої букви М, складів, слів і речень з вивченими
буквами.

36
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою М, вчити її
писати; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою М;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
розповідати за малюнком; розвивати спостережливість, уміння порівнювати,
знаходити в групі однакові предмети; виховувати охайність, старанність,
інтерес до подорожей.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою рукописною буквою М
проводиться розглядання малюнка на с. 35 і бесіда за ним. Розпочати варто з
запитань про те, що зображено на малюнку, хто їде на машині (сім’я), з кого
складається сім’я. Потім поставити проблемне запитання – куди може їхати
сім’я, спонукати учнів пояснити, чому так думають.
Доцільно на основі малюнка актуалізувати знання учнів про слова, які
відповідають на питання яка? та що робить? що роблять?, запитавши, яка
машина (червона, велика, нова) і що робить машина (їде, мчить, везе, прямує,
петляє) та що роблять члени сім’ї (посміхаються, розмовляють,
розглядають, дивляться, радіють).
Потім варто звернутися до життєвого досвіду учнів, запропонувати
розповісти, чи доводилося їм подорожувати на машині, куди саме, чим вони
займалися під час поїздки, які відчуття переживали, чи сподобалося їм їхати
на автомобілі, чому.
Після бесіди варто запропонувати придумати на букву «ем» імена
членам сім’ї, зображеної на малюнку. Потім повідомити тему уроку,
розглянути зразок великої рукописної букви М на плашці вгорі сторінки,
проаналізувати, з яких елементів вона складається, чим відрізняється від
малої букви м (розміром), у якому напрямку рухається олівець під час її
написання.
Далі доцільно запропонувати учням знайти на малюнку перший
елемент букви М і навести його, потім – другий, третій і, нарешті, відшукати
й навести поєднання всіх елементів.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери М в
робочих рядках зошита під рахунок раз і, два і, три. Потім вчаться писати
склади і слова з великою буквою М. Перед написанням кожного складу і
слова варто запропонувати учням прочитати цей склад чи слово, викладені з
друкованих букв або надруковані на дошці. Слід звернути увагу учнів на
поєднання букв у складі й слові, нагадати вимоги до кожного типу поєднань
(верхнього, середнього і нижнього).
У трьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою велику букву М і
вправляються в списуванні речень. Під час письма вчитель контролює
поставу дітей, правильність тримання олівця й ручки та розташування
зошита.
Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше слово в
реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Останнє завдання на сторінці зошита передбачає розвиток в учнів
спостережливості, вміння аналізувати, порівнювати, знаходити в групі
37
предметів однакові. Розпочати слід з підрахунку мотоциклів. Потім
запропонувати порівняти, чи всі мотоцикли однакові, чим вони
відрізняються, чи є серед них однакові, з’єднати їх лініями.
Далі доцільно звернутися до життєвого досвіду дітей – запитати, кому
доводилося кататися на мотоциклі, які відчуття при цьому мали.
Потім запропонувати школярам зафарбувати однакові мотоцикли
однаковими кольорами, а решту – різними.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з великої
букви М.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 31 (с. 36)


Тема. Написання малої букви с. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою с, вчити її
писати; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою с;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою;
розвивати спостережливість, уміння аналізувати, порівнювати, розповідати
за малюнком; виховувати охайність, старанність, інтерес до природи.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком, у
процесі якої учні розповідають про те, кого бачать на малюнку, де живуть ці
тварини, що вони знають про цих тварин. Після цього складають речення про
зображених тварин.
Потім варто запитати, чому, на думку школярів, художник намалював
на даній сторінці саме цих тварин (бо в їх назвах є буква «ес»). Далі учні
з’ясовують місце звуків [с] і [с′] в назвах зображених тварин, пригадують з
уроку читання, що обидва ці звуки позначаються буквою «ес».
Далі вчитель повідомляє, що на уроці читання діти вчилися друкувати
малу букву с, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру с.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви с на плашці вгорі сторінки зошита. Роблять висновок, що
вона складається з малого півовалу. Пригадують, як пишеться півовал.
Учитель звертає увагу, звідки треба починати письмо букви с, у якому
напрямку рухати олівець.
Потім варто знову повернутися до малюнка і навести олівцем півовали,
зображені пунктиром.
Далі учні приступають до письма малої букви с у робочому рядку сітки
зошита. Учитель звертає увагу, що починається літера під верхньою лінією
робочого рядка.

38
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади і слова
з рукописною буквою с, потрібно запропонувати учням прочитати такі самі
склади й слова, викладені з друкованих літер. Після цього приступати до
письма за зразком, поданим у зошиті. Перед написанням кожного складу учні
розпізнають тип поєднання літер у складі (верхнє, середнє й нижнє) і
дотримуються вимог до цих поєднань під час письма.
Письмо в трьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Перш, ніж приступити до виконання останнього завдання, учитель
пояснює його сутність: серед поданих букв треба знайти по дві однакові й
закреслити їх, у результаті залишаться тільки ті букви, яким немає пари, з
них треба утворити слово й записати його в нижньому рядку. Потім
намалювати предмет чи тварину, яку називає утворене слово.
Завдання учні виконують під керівництвом учителя (можна перенести
запис завдання на дошку і продемонструвати, як треба його виконувати):
закреслюють по дві букви а, е, л. Із букв, що залишилися, утворилося слово
сом.
Учитель запитує, чи знають діти, що означає слово сом, де живе ця
риба, який має вигляд і колір, що дітям відомо про неї. Потім діти малюють
сома на плашці.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
добирають спочатку слова, в яких буква «ес» позначає твердий звук [с], а
потім слова зі звуком [с′]. Читають склади і слова з рукописною буквою с,
написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

Урок 32 (с. 37)


Тема. Написання великої букви С. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою С, вчити її
писати; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою С;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, розповідати за малюнком; розвивати спостережливість,
логічне мислення; виховувати охайність, турботливе ставлення до свого
здоров’я.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком на с.
37. Учитель запитує, хто зображений на малюнку, що робить дівчинка, яка
комаха над нею літає, чи знають діти, чому вона прилетіла (бо оси люблять
фрукти й соки і прилітають на їхній запах). Варто запитати, чи
здогадуються учні, який сік п’є дівчинка. (Червоний колір має малиновий,
полуничний, сливовий, смородиновий, вишневий соки.)
39
Після бесіди за малюнком доцільно завести розмову про те, які соки
діти пробували, які з них є улюбленими, яка користь від соків, коли їх треба
вживати.
Після бесіди варто запропонувати придумати на букву «ес» ім’я
дівчинці, зображеній на малюнку. Потім повідомити тему уроку, розглянути
зразок великої рукописної букви С на плашці вгорі сторінки, порівняти, чим
вона відрізняється від малої букви с (розміром), у якому напрямку рухається
олівець під час її написання.
Далі доцільно запропонувати учням навести на малюнку великі
півовали, з яких складається велика буква С.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери С в
робочих рядках зошита під рахунок раз і два. Потім вчаться писати склади і
слова з великою буквою С. Перед написанням кожного складу і слова варто
запропонувати учням прочитати цей склад чи слово, викладені з друкованих
букв або надруковані на дошці. Слід звернути увагу учнів на поєднання букв
у складі й слові, нагадати вимоги до кожного типу поєднань (верхнього,
середнього і нижнього).
У трьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою склади з
великою буквою С і вправляються в списуванні речень. Під час письма
вчитель контролює поставу дітей, правильність тримання олівця й ручки та
розташування зошита. Перед списуванням речень учні пригадують, як
пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці
речення (крапка).
Робота над останнім завдання розпочинається з розпізнавання
намальованих плодів та запитання – що може бути в скляночках з
трубочками під цими плодами (сік із цих плодів). Потім варто запитати в
учнів, який би сік вони хотіли бачити в останній склянці, і запропонувати
намалювати над цією склянкою плід, з якого цей сік роблять.
Перед зафарбовуванням малюнків слід пригадати, якого кольору
зображені плоди й соки з них. Після зафарбовування можна порівняти, чим
відрізняються соки в кожній склянці (кольором, смаком, виготовлені з різних
плодів).
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква. Називають слова, які починаються з великої
букви С.
Насамкінець, здійснюється рефлексія – позначення учнями свого
настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 33 (с. 38)


Тема. Написання малої букви н, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою н, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою н;
40
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати спостережливість, уміння аналізувати,
порівнювати, розповідати за малюнком; виховувати охайність, старанність,
інтерес до тварин.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з малою буквою н проводиться бесіда за
малюнком на с. 38, під час якої учні розповідають, куди прийшли діти, кого
вони побачили в зоопарку, яка тварина найбільше привернула їхню увагу.
Потім учитель звертається до життєвого досвіду першокласників – запитує,
чи бували діти в зоопарку, які тварини там бачили, які з тварин найбільше їх
зацікавили, чому.
Після бесіди варто запитати, чому, на думку школярів, художник
намалював на даній сторінці саме цих тварин (бо в їх назвах є буква «ен»).
Далі учні з’ясовують місце звука [н] в назвах зображених тварин, пригадують
з уроку читання, що цей звук позначається буквою «ен».
Далі вчитель повідомляє, що на уроці читання діти вчилися друкувати
малу букву н, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру н.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви н на плашці вгорі сторінки зошита й аналізують, з яких
елементів вона складається.
Потім першокласники знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку наводять елементи на хмаринках,
потім на загорожі біля носорога, далі на огорожі біля слона, нарешті, на
самих тваринах і біля носорога).
Після цього учні приступають до письма малої букви н у робочому
рядку сітки зошита. Пишуть під рахунок раз і, два і.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з буквою н, потрібно запропонувати дітям прочитати такі самі склади й
слова, викладені з друкованих літер. Варто запитати, який звук позначає
буква «ен» у складі ні (м’який), а який у складі ни (твердий). Після цього
приступати до письма за зразком, поданим у зошиті. Перед написанням
складів і слів учні пригадують типи з’єднань літер (верхнє, середнє й нижнє) і
дотримуються вимог до цих з’єднань під час письма.
Письмо в трьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Приступаючи до виконання останнього завдання варто запитати, де
можна побачити слонів у таких прикрасах (у цирку або на святі в тих
країнах, де слони живуть на волі, наприклад, в Індії). Можна запропонувати
першокласникам проблемне запитання – ці слони дикі чи приручені, чому
так вважають. Далі запитайте, чи доводилось дітям бачити таких слонів
живими, де саме і коли.
Після цього учні мають знайти на малюнку пари однакових слонів,
домалювати візерунок на останньому слонові, а потім зафарбувати
кольоровими олівцями кожну пару однаково. Після завершення роботи
41
запропонуйте порахувати всіх слонів, потім запитати, по скільки однакових
слонів вони зафарбували та скільки пар однакових слонів утворилось.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
добирають спочатку слова, в яких буква «ен» позначає твердий звук [н], а
потім слова зі звуком [н′]. Читають склади і слова з рукописною буквою н,
написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

Урок 34 (с. 39)


Тема. Написання великої букви Н. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Н, навчити її
писати; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою Н;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, складати розповідь за малюнком; розвивати
спостережливість, логічне мислення; виховувати охайність, інтерес до
тварин.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком. Варто
запитати першокласників, яка тварина зображена на малюнку, чи звичайний
це кінь, звернути увагу на те, що він малий, чи знають діти, як називається
така порода коней (поні), де можна побачити таких коней. Доцільно
звернутись до досвіду учнів, розпитати, хто з дітей бачив таких коней
живими, де саме, чи катався на них, які почуття при цьому переживав (страх,
хвилювання, радість, задоволення), чи сподобалось кататись.
Після бесіди варто запропонувати школярам скласти розповідь за
малюнком, придумавши на букву «ен» імена дітям і кличку коникові. Після
прослуховування розповідей кількох учнів доцільно поставити запитання, з
якої букви треба писати імена, які ще слова пишуться з великої букви. Потім
учитель повідомляє, що клички тварин також пишуться з великої букви.
Оголосивши тему уроку, педагог пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви Н на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів ця буква складається.
Далі знаходять ці елементи на малюнку і наводять олівцем – спочатку
перший елемент, а потім другий.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери Н в
робочих рядках зошита під рахунок раз і, два і, три. Потім вчаться писати
склади і слова з великою буквою Н. Перед написанням кожного складу і
слова варто запропонувати учням прочитати їх у друкованому вигляді, для
цього викласти їх із друкованих букв або надрукувати на дошці. Слід
звернути увагу учнів на з’єднання букв у складі й слові, нагадати вимоги до
кожного типу з’єднань (верхнього, середнього і нижнього).

42
У трьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою склади з
великою буквою Н і списують речення. Під час письма вчитель контролює
поставу дітей, правильність тримання олівця й ручки та розташування
зошита. Перед списуванням речень учні пригадують, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання, першокласники мають прочитати букву,
написану на зеленому кружечку, пояснити, чому від неї відходять стрілочки
до малюнків (бо назви зображених на малюнках предметів закінчуються на
букву «ен»), чому стрілочка проведена до аркуша паперу (бо там треба
намалювати предмет, який також закінчується на букву «ен»). Після цього
діти добирають слова, які закінчуються на букву «ен» (диван, кавун,
мікрофон та ін.) і малюють один із цих предметів простим олівцем на
плашці.
Потім можна запропонувати учням скласти речення за цими
малюнками. Насамкінець, першокласники зафарбовують малюнки
кольоровими олівцями.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Називають слова, які
починаються з великої букви Н.
На завершення уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями
свого настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 35 (с. 40)


Тема. Написання малої букви к, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою к, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою к;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати спостережливість, уміння аналізувати,
порівнювати, розповідати за малюнком; виховувати охайність, старанність,
інтерес до тварин.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з малою буквою к проводиться бесіда за
малюнком на с. 40, під час якої учні розповідають, кого вони бачать на
малюнку, що робить клоун (їде на колесі), де виступає клоун (на арені цирку),
яка тваринка бере участь у виступі, що робить котик. Потім учитель
звертається до життєвого досвіду першокласників – запитує, чи бували діти в
цирку, чиї виступи там бачили, які з них найбільше їм сподобалися, чому.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «ка» (клоун, котик, колесо, колобок, цирк). Далі учні
з’ясовують місце звука [к] в цих словах, пригадують з уроку читання, що цей
звук позначається буквою «ка».
43
Учитель повідомляє, що на уроці читання діти вчилися друкувати малу
букву к, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру к.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви к на плашці вгорі сторінки зошита й аналізують, з яких
елементів вона складається.
Потім першокласники знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять другий
елемент, потім третій і, нарешті, зображення цілої букви к.
Після цього учні приступають до письма малої букви к у робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою к, потрібно запропонувати дітям прочитати такі
самі склади й слова, викладені з друкованих літер. Варто запитати, який звук
позначає буква «ка» в складі кі (м’який), а який у складі ку (твердий). Після
цього приступати до письма за зразком, поданим у зошиті. Перед написанням
складів і слів учні пригадують типи з’єднань літер (верхнє, середнє й нижнє) і
дотримуються вимог до цих з’єднань під час письма.
Письмо в трьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Робота над останнім завданням розпочинається з бесіди за малюнком,
під час якої вчитель запитує, кого діти бачать на малюнку, чим зайняті
котики, скільки котиків і скільки клубочків, якого кольору клубочки, чи
здогадуються діти, яке завдання їм потрібно виконати (визначити, якого
клубочка розмотує кожний котик і навести ниточки таким кольором, як
клубочок). Далі вчитель пропонує дітям пояснити, з чого вони розпочнуть
виконувати завдання. Вислухавши пропозиції дітей, педагог узагальнює –
беремо олівець такого кольору, як клубочок і наводимо ним нитку від клубка
до котика. Варто звернути увагу, що кожна нитка позначена рисочками
різного розміру (найдовші рисочки йдуть від червоного клубка, а найкоротші
– від зеленого). Після наведення ліній діти зафарбовують котиків.
Попередньо вчитель запитує, яких кольорів бувають котики. Можна
придумати клички котикам, зображеним на малюнку, нагадати, як пишуться
клички тварин (з великої букви).
Після завершення роботи можна розпитати в учнів, чи є в них котики,
чим вони люблять бавитися, як діти ставляться до своїх котиків, чи граються
з ними, які у них клички.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
добирають спочатку слова, в яких буква «ка» позначає твердий звук [к], а
потім слова зі звуком [к′]. Читають склади і слова з рукописною буквою к,
написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

44
Урок 36 (с. 41-42)
Тема. Написання великої букви К. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами. Розвиток зв’язного мовлення (Одяг і взуття).
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою К, навчити її
писати; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою К;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, складати розповідь за малюнком; розвивати
спостережливість, логічне мислення; виховувати охайність, бережливе
ставлення до свого одягу та взуття.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою буквою К проводиться бесіда за
малюнком на с. 41. Варто запитати першокласників, чим займаються
дівчатка, який у них настрій, чи корисним є це заняття. Потім звернутись до
досвіду учнів, розпитати, хто з них любить скакати на скакалці, чи стрибають
таким способом, як дівчатка на малюнку, який ще спосіб стрибання на
скакалці знають.
Після бесіди варто запропонувати школярам придумати на букву «ка»
імена дівчаткам і запитати, з якої букви треба писати імена, які ще слова
пишуться з великої букви.
Оголосивши тему уроку, педагог пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви К на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів ця буква складається.
Далі знаходять ці елементи на малюнку і наводять олівцем – спочатку
перший елемент, потім другий і, насамкінець, третій.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери К в
робочих рядках зошита. Потім вчаться писати склади і слова з великою
буквою К та списують речення. Слід звернути увагу на поєднання букв у
складах і словах, нагадати вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього,
середнього і нижнього).
У трьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою.
Під час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
Приступаючи до виконання останнього завдання, вчитель пропонує
назвати тварину, зображену на малюнку, визначити, який голосний звук є в
цьому слові. Потім звертає увагу на стрілочку, яка йде від букви и до кита, і
на букву, що знаходиться під буквою и. Пропонує поміркувати, який
малюнок має бути на другій плашці (якщо в слові кит замінити букву и на і,
то утвориться слово кіт, тому на плашці треба намалювати кота). Після
цього діти малюють кота і зафарбовують обидва малюнки кольоровими
олівцями. Перед зафарбовуванням варто обговорити з учнями, якими
кольорами вони будуть зафарбовувати кожну тварину.
Решта часу на уроці присвячується розвитку зв’язного мовлення
першокласників. Вивчається тема «Одяг і взуття». Використовується
45
матеріал на с. 42. Спочатку діти розглядають магазини, в які зайшли Юрко й
Оксанка, називають предмети, що там продаються, добирають слово, яким
можна назвати всі предмети зображені в першому магазині (одяг) і в другому
(взуття). Можна запропонувати дітям придумати назви магазинам.
Наступне завдання передбачає поділ класу на пари, учасники яких
будуть розказувати один одному, який одяг чи взуття вони хотіли б придбати
в цих магазинах.
Після цього вчитель пропонує розглянути малюнки в наступному
завданні й розповісти, що знаходиться в кімнатах, у якому стані всі речі, який
висновок можна зробити про господарів цих кімнат, яку пораду їм можна
дати.
На завершення уроку вчитель звертається до життєвого досвіду
школярів і пропонує розказати, хто дбає про їхній одяг – складає його,
чистить, пере, прасує. Цікавиться, як самі учні турбуються про свій одяг.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Називають слова, які
починаються з великої букви К.
Насамкінець, здійснюють рефлексію – позначають свій настрій на
смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 37 (с. 43)


Тема. Написання малої букви в, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою в, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою в;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати спостережливість, уміння аналізувати,
порівнювати, розповідати за малюнком; виховувати охайність, старанність,
інтерес до українського національного вбрання.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з малою буквою в проводиться бесіда за
малюнком на с. 43. Спочатку вчителю варто запитати, хто з учнів може
прочитати слово, надруковане червоними буквами (Ярмарок). Якщо таких у
класі не знайдеться, вчитель читає слово сам і запитує, чи знають діти, що
воно означає. Потім учні розповідають, кого вони бачать на малюнку, що
роблять на ярмарку дівчинка з мамою, які речі продаються на ярмарку. Потім
учитель звертається до життєвого досвіду першокласників – запитує, чи
бували діти на ярмарках, з ким, що там купували.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «ве» (вінок, вишиванка, квіти, жовтий, висять). Далі учні
з’ясовують місце звуків [в] і [в′] в цих словах, пригадують з уроку читання,
що ці звуки позначаються буквою «ве».
46
Учитель повідомляє, що на уроці читання діти вчилися друкувати малу
букву в, а на уроці письма навчаться писати рукописну літеру в.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви в на плашці вгорі сторінки зошита й аналізують, з яких
елементів вона складається.
Потім першокласники знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший
елемент, потім другий і, нарешті, зображення цілої букви в.
Після цього учні приступають до письма малої букви в в робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою в, учні пригадують типи з’єднань літер і
дотримуються вимог до них під час письма.
Після заповнення другого рядка вчитель пояснює, що для середнього
з’єднання букву «ве» пишуть дещо інакше, і демонструє її зображення в
зошиті у третьому рядку. Діти пишуть цю букву і слова з нею за поданими
зразками.
Письмо в трьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
В останньому завданні вчитель пропонує назвати предмет, зображений
на малюнку, визначити місце букви и в цьому слові. Потім звертає увагу на
стрілочку, яка йде від букви и до віника, і на букву, що знаходиться під
буквою и. Пропонує поміркувати, який малюнок має бути на другій плашці
(якщо в слові віник замінити букву и на о, то утвориться слово вінок, тому
на плашці треба намалювати вінок). Після цього діти малюють вінок і
зафарбовують обидва малюнки кольоровими олівцями. Перед
зафарбовуванням варто обговорити з учнями, якими кольорами вони будуть
зафарбовувати кожний предмет.
Після завершення роботи можна запропонувати учням скласти речення
про зображені на малюнках предмети.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
добирають спочатку слова, в яких буква «ве» позначає твердий звук [в], а
потім слова зі звуком [в′]. Читають склади і слова з рукописною буквою в,
написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

Урок 38 (с. 44)


Тема. Написання великої букви В. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою В, навчити її
писати; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою В;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
47
списувати речення, складати розповідь за малюнком; розвивати
спостережливість, логічне мислення; виховувати охайність, інтерес до
святкових дійств.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою буквою В проводиться бесіда за
малюнком на с. 44. Варто запитати першокласників, що відбувається на
малюнку, коли настає це свято, у яких костюмах діти зустрічають Новий рік
(у костюмах лева, півня і ведмедя). Потім звернутись до досвіду учнів,
розпитати, чи чекають вони цього свята, як зазвичай його святкують, як
планують зустрічати Новий рік у цьому році, чи готуватимуть новорічні
костюми, вірші, пісні й танці.
Після бесіди варто запропонувати школярам придумати на букву «ве»
імена дітям, зображеним на малюнку, і запитати, з якої букви треба їх писати,
які ще слова пишуться з великої букви.
Оголосивши тему уроку, педагог пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви В на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів ця буква складається.
Далі знаходять ці елементи на малюнку і наводять олівцем – спочатку
перший елемент, потім другий.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери В в
робочих рядках зошита. Потім вчаться писати склади і слова з великою
буквою В та списують речення. Слід звернути увагу на поєднання букв у
складах і словах, нагадати вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього,
середнього і нижнього).
У чотирьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою.
Під час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
Останнє завдання передбачає встановлення відповідності між дітьми в
новорічних костюмах і масками, які вони мають одягти. Спочатку учні
з’ясовують, який костюм має хлопчик, від якого вже проведена стрілочка.
Потім пояснюють, який костюм у дівчинки й шукають маску для неї. Після
цього визначають, у якому костюмі третій хлопчик і проводять стрілочку до
маски ведмедя. На завершення першокласники зафарбовують кольоровими
олівцями дітей і маски.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Потім називають слова, які
починаються з великої букви В.
Насамкінець, здійснюють рефлексію – позначають свій настрій на
смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

48
Урок 39 (с. 45)
Тема. Написання малої букви п, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою п, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою п;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати спостережливість, уміння аналізувати,
порівнювати, розповідати за малюнком; виховувати прагнення допомагати
старшим по господарству.
Методичні рекомендації до уроку
Роботу на сторінці зошита варто розпочати з бесіди за малюнком.
Запитати, чим займаються діти, де вони прибирають, які меблі знаходяться в
кімнаті, що лежить на підлозі, що стоїть на столі, чому дівчинка у фартушку.
Обов’язково звернути увагу, з яким настроєм діти виконують цю роботу,
запитати, чому вони роблять це із задоволенням. Відповіді можуть бути
різними, наприклад: бо знають, що роблять добру справу; тому що їх
похвалять батьки; бо люблять допомагати дорослим; тому що їм
подобається робота по господарству та ін.
На завершення варто поставити учням проблемне запитання – як вони
ставляться до роботи по господарству.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «пе» (пилосос, пил, прибирають). Далі вчитель повідомляє,
що для записування цих слів потрібно вміти писати букву «пе», тому
сьогодні на уроці письма вони навчаться це робити.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви п на плашці вгорі сторінки зошита й аналізують, з яких
елементів вона складається.
Потім першокласники знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший
елемент, а потім другий.
Після цього учні приступають до письма малої букви п в робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою п, учні читають їх, вимовляють звук, позначений
буквою п і з’ясовують, у яких випадках він м’який (перед буквою і), а в яких
твердий (перед іншими буквами).
Потім розглядають типи з’єднань літер і дотримуються вимог до них
під час письма.
Письмо в чотирьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання учні спочатку називають птахів,
зображених на малюнках, розповідають, що про них знають. Потім
з’ясовують, чи є серед зображених папуг однакові, роблять висновок про те,

49
що саме потрібно намалювати на пустій плашці (папугу, який знаходиться
між однаковими птахами). Діти змальовують папугу олівцем.
Після цього проводиться бесіда про те, яких кольорів бувають папуги.
Далі учні обирають кольори для пари однакових папуг і зафарбовують їх.
Після цього приступають до зафарбовування другої пари папуг.
Після завершення роботи можна запропонувати учням придумати
клички зображеним на малюнках папугам, скласти про них речення або
розповідь.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яку букву вчилися
писати, добирають спочатку слова, в яких буква «пе» позначає твердий звук
[п], а потім слова зі звуком [п′]. Читають склади і слова з рукописною буквою
п, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

Урок 40 (с. 46)


Тема. Написання великої букви П. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою П, навчити
писати її; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою П;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, складати розповідь за малюнком; розвивати
спостережливість; виховувати інтерес до занять спортом.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою буквою П учні розглядають
малюнок на с. 46. Пригадують, що подібний малюнок вони бачили в букварі.
Учитель пропонує скласти розповідь про дітей, зображених на малюнку,
придумавши їм імена на букву «пе».
Далі можна перейти до обговорення користі від плавання. Варто
запитати в учнів, що вони роблять для зміцнення свого здоров’я.
Після бесіди слід запитати, що треба знати, щоб правильно записати
імена дітей, зображених на малюнку (знати, що імена пишуться з великої
букви, і вміти писати велику букву П).
Оголосивши тему уроку, педагог пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви П на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів ця буква складається.
Далі знаходять ці елементи на малюнку і наводять олівцем – спочатку
перший елемент, потім другий, третій і, насамкінець, зображення цілої букви
П.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери П в
робочих рядках зошита. Потім вчаться писати склади і слова з великою
буквою П та списують речення. Слід звернути увагу на поєднання букв у
складах і словах, нагадати вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього,
середнього і нижнього).
50
У чотирьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою.
Під час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
Приступаючи до виконання останнього завдання, учні пригадують, як
слід його виконувати (серед поданих букв треба знайти по дві однакові й
закреслити їх, букви, які залишилися незакресленими, треба записати у рядку
внизу й прочитати слово, яке утворилося, потім намалювати те, що називає
це слово).
Завдання учні виконують під керівництвом учителя (можна перенести
запис завдання на дошку й виконувати його одночасно з учнями). Діти
закреслюють по дві букви в, і, л. Із букв, що залишилися, утворилося слово
песик. Потім діти малюють песика на плашці. Перед малюванням варто
запитати, якого песика уявляє кожна дитина, якого кольору він буде.
Після зафарбовування малюнка можна запропонувати придумати
кличку своєму песикові. Запитати, з якої букви треба її писати.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Потім називають слова, які
починаються з великої букви П.
Насамкінець, здійснюють рефлексію – позначають свій настрій на
смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 41 (с. 47)


Тема. Написання малої букви р, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою р, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою р;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати спостережливість, уміння аналізувати,
порівнювати, розрізняти значення багатозначних слів, розповідати за
малюнком; виховувати старанність, охайність.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з рукописною малою буквою р варто
провести бесіду за малюнком на с. 47. Слід запитати, де можуть знаходитися
такі великі равлик та рак, і чому на них можуть спокійно залазити діти (на
ігровому майданчику равлик і рак зроблені з бетону). Потім учні
розповідають, що роблять діти. Потрібно запитати в першокласників, чи
доводилося їм бачити таких тварин, де саме, чи цікаво гратися на таких
майданчиках.

51
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «ер» (равлик, рак, ріжки), вимовити перший звук у кожному
слові, визначити, в якому випадку він твердий, а в якому м’який.
Далі вчитель повідомляє, що для записування цих слів потрібно вміти
писати букву «ер», тому сьогодні на уроці письма вони навчаться це робити.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви р на плашці вгорі сторінки зошита й аналізують, з яких
елементів вона складається.
Потім першокласники знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший
елемент, а потім другий.
Після цього учні приступають до письма малої букви р в робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою р, учні читають їх, вимовляють звук, позначений
буквою р і з’ясовують, у яких випадках він м’який (перед буквою і), а в яких
твердий (перед іншими буквами). Також розглядають типи з’єднань літер
(верхнє, середнє і нижнє) і дотримуються вимог до них під час письма.
Письмо в чотирьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Виконання останнього завдання розпочинається з називання малюнків.
Учні роблять висновок, що малюнки різні, а назву мають однакову (ручка).
Потім пригадують, які ще предмети називаються таким словом (ручка для
письма, ручка в малої дитини), і малюють на плашці цей предмет.
Після цього доцільно запропонувати дітям скласти речення з цим
словом, щоб у кожному воно мало різне значення (наприклад: Тато
прикрутив до дверей нову ручку. У сумці була довга ручка. Ми вчимося
писати ручкою.).
На завершення учні зафарбовують малюнки кольоровими олівцями.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яку букву вчилися
писати, добирають спочатку слова, в яких буква «ер» позначає твердий звук
[р], а потім слова зі звуком [р′]. Читають склади і слова з рукописною буквою
р, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

Урок 42 (с. 48-49)


Тема. Написання великої букви Р. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами. Розвиток зв’язного мовлення (Посуд).
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Р, навчити
писати її; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою Р;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, вести діалог, складати розповідь за малюнком; розвивати
52
спостережливість; виховувати охайність, прагнення до чистоти, бажання
допомагати дорослим у домашніх справах.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою буквою Р проводиться бесіда за
малюнком на с. 48. Варто запитати першокласників, яка пора року зображена
на малюнку, де відбувається подія, чим зайняті діти. Потім звернутись до
досвіду учнів, розпитати, чи відпочивали вони на морі або біля іншої
водойми. Запропонувати поділитися спогадами про цей відпочинок.
Після бесіди першокласники придумують на букву «ер» імена дітям,
які знаходяться у воді. Учитель запитує, що треба знати, щоб правильно
записати ці імена (знати, що імена пишуться з великої букви, і вміти писати
велику букву Р).
Оголосивши тему уроку, педагог пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви Р на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів ця буква складається.
Далі знаходять ці елементи на малюнку і наводять олівцем – спочатку
перший елемент, а потім другий.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери Р у
робочих рядках зошита. Потім вчаться писати склади і слова з великою
буквою Р та списують речення. Слід звернути увагу на поєднання букв у
словах, нагадати вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього, середнього і
нижнього).
У чотирьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою.
Під час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання, першокласники мають прочитати букву,
написану на зеленому кружечку, пояснити, чому від неї відходять стрілочки
до малюнків (бо в назвах зображених на малюнках предметів є буква «ер»),
чому стрілочка проведена до аркуша паперу (бо там треба намалювати
предмет, у назві якого також є буква «ер»). Після цього діти добирають
слова – назви транспорту, у яких є буква «ер» (катер, моторолер, ракета та
ін.) і малюють один із цих предметів простим олівцем на плашці.
Потім можна запропонувати учням скласти речення за цими
малюнками. Насамкінець, першокласники зафарбовують малюнки
кольоровими олівцями.
Решта часу на уроці присвячується розвитку зв’язного мовлення.
Вивчається тема «Посуд». Використовується матеріал на с. 49. Спочатку діти
розглядають малюнки, називають предмети, зображені на столі й плиті,
пояснюють, для чого вони призначені. Потім добирають слово, яким можна
назвати всі ці предмети (посуд).
Далі з’ясовують, для чого призначений посуд, який стоїть на столі. Що
роблять у посуді, який знаходиться на плиті. У процесі бесіди пояснюють,
яку шкоду зробив Домовичок (каструлю поставив на стіл поруч із посудом
53
для чаю, а тарілку поставив на плиту), пояснюють, чому каструля і миска не
можуть стояти там, де намальовані.
Під час виконання наступного завдання діти розповідають про настрій
посуду на першому малюнку, пояснюють, чому цей посуд задоволений,
веселий (бо чистий, акуратно складений). Потім пояснюють, чому поганий
настрій у посуду на другому малюнку (тому, що він валяється в раковині
брудний). Після цього першокласники розмірковують, яким чином можна
підняти настрій посудові, зображеному на другому малюнку.
Наступне завдання передбачає поділ класу на пари, учасники яких
будуть розказувати один одному, чи миють вони посуд удома, як часто це
роблять, як реагують на це дорослі члени сім’ї.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Називають слова, які
починаються з великої букви Р.
На завершення уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями
свого настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 43 (с. 50)


Тема. Написання малої букви т, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою т, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою т;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати уміння розповідати за малюнком; виховувати
інтерес до казок, лялькового театру.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з рукописною малою буквою т варто
провести бесіду за малюнком на с. 50. Слід запитати, де знаходяться діти (у
ляльковому театрі), що роблять, яку виставу дивляться, що відбувається на
сцені. Потрібно запитати в першокласників, чи доводилося їм бувати в
ляльковому театрі, коли саме, яку виставу дивилися, чи сподобалося.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «те» (театр, актори, вистава), визначити місце звука [т] в
цих словах.
Далі вчитель повідомляє, що для записування цих слів потрібно вміти
писати букву «те», тому сьогодні на уроці письма вони навчаться це робити.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви т на плашці вгорі сторінки зошита й аналізують, з яких
елементів вона складається.
Потім першокласники знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший

54
елемент, другий, третій, потім з’єднання першого й другого елементів,
першого й третього елементів і, насамкінець, зображення цілої букви т.
Після цього учні приступають до письма малої букви т в робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою т, учні читають їх, розглядають типи з’єднань
літер (верхнє, середнє і нижнє) і дотримуються вимог до них під час письма.
Письмо в чотирьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання першокласники розглядають малюнки,
розпізнають зображених персонажів, пригадують, з яких вони казок. Потім
учитель запитує, які казки й персонажі з них подобаються дітям найбільше,
чому саме.
Після бесіди учні малюють на плашці свого улюбленого персонажа з
казки.
На завершення учні зафарбовують малюнки кольоровими олівцями.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яку букву вчилися
писати, добирають спочатку слова, в яких буква «те» позначає твердий звук
[т], а потім слова зі звуком [т′]. Читають склади і слова з рукописною буквою
т, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно час від часу проводити фізкультхвилинки.

Урок 44 (с. 51)


Тема. Написання великої букви Т. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Т, навчити
писати її; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою Т;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, складати розповідь за малюнком; розвивати
спостережливість; виховувати інтерес до походів.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою рукописною буквою Т
проводиться бесіда за малюнком на с. 51. Варто запитати першокласників,
хто зображений на малюнку (сім’я), з кого складається ця родина, хто є
вірним другом сім’ї, куди вирушила ця сім’я, яке спорядження взяла в
дорогу. Потім звернутись до досвіду учнів, розпитати, чи ходили вони в
походи, коли, куди і з ким. Запропонувати поділитися спогадами про свої
враження від походу.
Після бесіди першокласники придумують на букву «те» імена членам
сім’ї і кличку собаці. Учитель запитує, що треба знати, щоб правильно
записати ці слова (знати, що імена й клички пишуться з великої букви, і
вміти писати велику букву Т).
55
Оголосивши тему уроку, педагог пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви Т на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів ця буква складається.
Далі знаходять ці елементи на малюнку і наводять олівцем – спочатку
перший елемент, потім другий і третій.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери Т в
робочих рядках зошита. Потім вчаться писати склади і слова з великою
буквою Т і списують речення. Слід звернути увагу на поєднання букв у
словах, нагадати вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього, середнього і
нижнього).
У чотирьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою.
Під час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
Приступаючи до виконання останнього завдання, учні називають
спортивний інвентар, зображений на малюнках. Учитель запитує, для чого
він призначений. Потім першокласники пригадують, який ще спортивний
інвентар їм відомий (ковзани, м’яч, скакалка, шахи тощо). Один із названих
предметів малюють на плашці.
Після цього можна запропонувати учням скласти речення за цими
малюнками. Насамкінець, першокласники зафарбовують малюнки
кольоровими олівцями.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Називають слова, які
починаються з великої букви Т.
На завершення уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями
свого настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 45 (с. 52)


Тема. Написання малої букви д, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою д, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою д;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати уміння розповідати за малюнком; виховувати
інтерес до тварин.
Методичні рекомендації до уроку
Ознайомлення учнів з рукописною малою буквою д варто розпочати з
бесіди за малюнком на с. 52. Слід запитати, чи впізнали діти пташку,
зображену на малюнку, що про неї знають, що робить дятел на малюнку, на
якому дереві він сидить, чому діти вважають, що це дуб, який дуб – молодий
56
чи старий, чому так думають. Можна звернути увагу на дірку в стовбурі
дуба, запитати, чи знають діти, як вона називається, хто може жити в дуплі.
Насамкінець потрібно запитати в першокласників, чи доводилося їм
бачити живого дятла, де саме і коли.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «де» (дятел, дерево, дуб, стовбур, дупло, жолуді), визначити,
який звук вона позначає в кожному слові – твердий чи м’який.
Далі вчитель повідомляє, що для записування цих слів потрібно вміти
писати букву «де», тому сьогодні на уроці письма вони навчаться це робити.
Після повідомлення теми уроку учні розглядають зображення
рукописної букви д на плашці вгорі сторінки зошита й аналізують, з яких
елементів вона складається.
Потім першокласники знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший
елемент, потім другий.
Після цього учні приступають до письма малої букви д в робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою д, учні читають їх, розглядають типи з’єднань
літер (верхнє, середнє і нижнє) і дотримуються вимог до них під час письма.
Письмо в чотирьох останніх рядках на сторінці зошита здійснюється
ручкою. Перед списуванням речень варто пригадати, як пишеться перше
слово в реченні (з великої букви), що ставиться в кінці речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання на сторінці зошита, першокласники
мають прочитати букву, написану на зеленому кружечку, пояснити, чому від
неї відходять стрілочки до малюнків (бо в назвах зображених на малюнках
тварин є буква «де»), чому стрілочка проведена до аркуша паперу (бо там
треба намалювати тварину, у назві якої також є буква «де»). Після цього
діти добирають слова – назви тварин, у яких є буква «де» (ведмідь, динозавр,
дикобраз) і малюють одну з цих тварин простим олівцем на плашці.
Потім можна запропонувати учням скласти речення про тварин,
зображених на малюнках. Насамкінець, першокласники зафарбовують
малюнки кольоровими олівцями. Учитель перед цим має запитати, чи знають
діти, якого кольору бувають тварини, яких вони будуть зафарбовувати.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яку букву вчилися
писати, добирають спочатку слова, в яких буква «де» позначає твердий звук
[д], а потім слова зі звуком [д′]. Потім читають склади і слова з рукописною
буквою д, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 46 (с. 53)


Тема. Написання великої букви Д. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
57
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Д, навчити
писати її; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою Д;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, складати розповідь за малюнком; застосовувати знання
про вживання великої букви; розвивати спостережливість, фантазію;
виховувати інтерес до природи.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою рукописною буквою Д вчитель
проводить бесіду за малюнком на с. 53. Під час бесіди варто запитати
першокласників, що зображено на малюнку, яка річка за розміром, що пливе
по річці, яка споруда зображена над річкою, для чого потрібний міст. Потім
доцільно пригадати з уроку читання, яка річка найбільша в Україні, чи може
на малюнку бути Дніпро, чому діти так думають. Далі можна звернутись до
досвіду учнів, розпитати, чи бачили вони Дніпро або інші великі чи малі
річки, яку назву вони мають. Запропонувати поділитися спогадами про свої
враження від побаченого.
Після бесіди першокласники пригадують, з якої букви треба писати
назви річок, які ще слова пишуться з великої букви.
Далі вчитель оголошує тему уроку, пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви Д на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, звідки треба починати письмо великої букви Д, у якому напрямку
рухати олівець чи ручку.
Далі знаходять елементи букви Д на малюнку і наводять олівцем –
спочатку похилу лінію з петлею внизу, потім півовал.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери Д в
робочих рядках зошита. Потім вчаться писати склади й слова з великою
буквою Д і списують речення. Слід звернути увагу на поєднання букв у
словах, нагадати вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього, середнього і
нижнього).
У чотирьох останніх робочих рядках учні пишуть ручкою.
Під час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка), пояснюють, чому слова Десна і Дніпро
навіть у середині речення написані з великої букви.
Виконання останнього завдання слід розпочати з розпізнавання учнями
тварин, зображених на малюнках. Учитель запитує, що учням відомо про
динозаврів (коли вони жили, яких розмірів були, чим харчувалися тощо).
Потім варто запитати, скільки всього динозаврів намальовано, чи є серед них
однакові. Діти з’єднують їх стрілочка чи лініями. Після цього першокласники
зафарбовують пари однакових тварин кольоровими олівцями. Можна
запропонувати дітям зробити цих тварин казковими, зафарбувавши яскравим
кольорами та домалювавши певний одяг, який самі придумають. Для
казкових тварин доцільно придумати клички, бажано на букву «де» або з
цією буквою в середині чи в кінці.
58
Насамкінець, можна запропонувати учням скласти речення про
динозаврів або придумати казку чи розповідь.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви річок, країн, перше слово в реченні). Називають слова, які
починаються з великої букви Д.
На завершення уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями
свого настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 47 (с. 54)


Тема. Написання малої букви з. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою з, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою з;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення; розвивати уміння розповідати за малюнком; виховувати
інтерес до тварин.
Методичні рекомендації до уроку
Ознайомлення учнів з рукописною малою буквою з варто розпочати з
бесіди за малюнком на с. 54. Слід запитати, куди прийшли діти, яких тварин
побачили в зоопарку, чим привабила їх зебра, що зацікавило дітей біля
козуль (маленька козулька).
Насамкінець потрібно запитати в першокласників, чи доводилося їм
бачити живих козуль і зебру, де саме і коли, як поводили себе ці тварини.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «зе» (зебра, козулі, загорожа), визначити місце цієї букви в
кожному слові, який звук вона позначає – твердий чи м’який.
Далі вчитель повідомляє, що для записування цих слів потрібно вміти
писати букву «зе», тому сьогодні на уроці письма учні навчаться це робити.
Після повідомлення теми уроку першокласники розглядають
зображення рукописної букви з на плашці вгорі сторінки зошита й
аналізують, з яких елементів вона складається.
Потім діти знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх олівцем за
вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший елемент, потім
другий.
Після цього учні приступають до письма малої букви з в робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою з, учні читають їх, пригадують типи з’єднань
літер (верхнє, середнє і нижнє) і дотримуються вимог до них під час письма.
Починаючи з цього уроку, письмо ручкою здійснюється вже в п’яти
останніх рядках на сторінці зошита. Перед списуванням речень варто

59
пригадати, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що ставиться
в кінці речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання на сторінці зошита, першокласники
мають прочитати букву, написану на зеленому кружечку, пояснити, чому від
неї відходять стрілочки до малюнків (бо в назвах зображених на малюнках
тварин є буква «зе»), чому стрілочка проведена до аркуша паперу (бо там
треба намалювати тварину, у назві якої також є буква «зе»). Після цього
діти добирають слова – назви тварин, у яких є буква «зе» (заєць, коза, бізон,
зубр) і малюють одну з цих тварин простим олівцем на плашці.
Потім можна запропонувати учням скласти речення про тварин,
зображених на малюнках. Насамкінець, першокласники зафарбовують
малюнки кольоровими олівцями. Учитель перед цим має запитати, чи знають
діти, якого кольору бувають тварини, яких вони будуть зафарбовувати.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яку букву вчилися
писати, добирають спочатку слова, в яких буква «зе» позначає твердий звук
[з], а потім слова зі звуком [з′]. Далі читають склади і слова з рукописною
буквою з, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 48 (с. 55)


Тема. Написання великої букви З, складів, слів і речень з вивченими
буквами.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою З, навчити
писати її; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою З;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати речення, складати розповідь за малюнком, застосовувати знання
про вживання великої букви; розвивати спостережливість, фантазію;
виховувати інтерес до явищ природи.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою рукописною буквою З вчитель
проводить бесіду за малюнком на с. 55. Під час бесіди варто запитати
першокласників, що зображено на малюнку, яка пора року за вікном, чому
вони так вважають, хто розмалював візерунки на вікні, хто стоїть біля вікна,
що роблять діти і кішка.
Далі можна звернутись до досвіду учнів, розпитати, чи бачили вони
візерунки на вікнах, чи пробували до них торкатися, що відбувалося з
візерунками, якщо до них притуляли палець і потримали (візерунок танув і
зникав), чи знають учні, чому це відбувалось (бо палець теплий, а мороз на
вікні від тепла тане).
Після бесіди варто запропонувати придумати на букву «зе» імена дітям
і кличку кішці, зображеним на малюнку. Запитати, з якої букви треба писати
ці імена і кличку, які ще слова пишуться з великої букви.

60
Далі вчитель оголошує тему уроку, пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви З на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів складається велика рукописна буква З, у якому
напрямку треба рухати олівець чи ручку під час її письма.
Далі вчитель пропонує дітям побувати в ролі Мороза й домалювати
візерунок на вікні. Для цього вони спочатку знаходять на малюнку і наводять
синім олівцем верхній елемент букви З, а потім нижній.
Після цього учні приступають до письма великої рукописної літери З в
робочих рядках зошита. Потім вчаться писати склади і слова з великою
буквою З та списують речення. Слід звернути увагу на поєднання букв у
словах, нагадати вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього, середнього і
нижнього).
У п’яти останніх робочих рядках учні пишуть ручкою.
Під час письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
Виконуючи останнє завдання, першокласники розглядають візерунки
на вікнах, зображених на малюнках, розпізнають там предмети,
розповідають, які вони, для чого призначені. Потім придумую свій
фантастичний візерунок і малюють його на пустій плашці.
Після цього варто запропонувати дітям скласти речення про зображені
на візерунках предмети або короткі розповіді.
Насамкінець школярі зафарбовують усі малюнки кольоровими
олівцями. Перед тим учитель запитує, чи можуть малюнки на вікні бути
різнокольоровими, чому (ні, бо їх малював мороз, а в нього тільки білі з
блідо-голубим відтінком фарби). Діти роблять висновок, що для фарбування
візерунків на вікнах потрібен лише голубий олівець, а олівці інших кольорів
вони використають для зафарбовування штор, карнизів і віконних рам.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви річок, країн, перше слово в реченні). Називають слова, які
починаються з великої букви З.
На завершення уроку здійснюється рефлексія – позначення учнями
свого настрою на смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 49 (с. 56-57)


Тема. Удосконалення вміння писати вивчені букви, слова і речення з
ними. Списування друкованого речення. Розвиток зв’язного мовлення
(Меблі).
Мета: пригадати й закріпити письмо вивчених букв; удосконалювати
вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою; формувати вміння
списувати з друкованого тексту; активізувати тематичну групу слів із теми
61
«Меблі»; розвивати вміння узагальнювати, спілкуватися з однокласником на
задану тему, розповідати за малюнком, формулювати поради; виховувати
кмітливість, охайність.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з називання букв,
зображених у двох верхніх рядках, і позначення їх рукописними літерами.
Перед початком роботи вчитель повідомляє, що на цьому уроці всі письмові
завдання учні будуть виконувати ручкою.
У процесі виконання першого завдання вчитель контролює, чи
правильно діти відтворюють алфавітні назви букв. Бажано, щоб один із учнів
(по черзі) виходив до дошки й записував відповідну букву. Тоді решта
школярів зможуть перевірити, чи правильно вони записали ці букви в своїх
зошитах.
У наступному завданні першокласники називають малюнки і
записують їх назви в робочому рядку під малюнкам (слово рак наводять, а
відро і намисто записують самостійно). Після записування слів можна
запропонувати школярам скласти речення з ними, задіяти при цьому якомога
більше дітей, вимагати, щоб кожний учень складав своє речення.
Наступне завдання на кмітливість. Приступаючи до нього, вчитель
пропонує учням побувати чарівниками, які з одних слів утворюють інші.
Спочатку варто прочитати першу пару слів (сік – рік) і з’ясувати, як зі слова
сік утворилося слово рік (букву «ес» замінили на «ер»). Після наведення цієї
пари слів ручкою, учні під керівництвом учителя перетворюють інші слова,
замінюючи підкреслену букву на іншу так, щоб утворилось нове слово, і
записують утворені пари слів (віник – вінок, кит – кіт, тісто – місто).
Після виконання цього завдання першокласники розглядають малюнок
і під керівництвом учителя складають розповідь про зображених дітей.
Педагог звертає увагу, що на малюнку є незафарбовані деталі. Учні
з’ясовують, що це одяг дітей, і зафарбовують його кольоровими олівцями.
Далі слід запропонувати школярам здогадатися, як звали дітей,
зображених на малюнку. Звернути увагу, що на робочому рядку під
малюнком є підказка – початкові букви кожного імені. Діти читають їх і
продовжують – Оксана або Оксанка, Тарас або Тарасик.
Після записування імен переходять до читання речення, поданого
друкованим шрифтом. Варто запитати, чому Оксану і Тараса називають
друзями. Далі звернутись до досвіду учнів, запропонувавши розповісти, з
ким вони дружать, у чому виражається їхня дружба. Після розповідей
учитель пропонує записати подане речення рукописними літерами. Перед
записом слід пригадати, що імена пишуться з великої букви.
Решта часу на уроці присвячується розвитку зв’язного мовлення.
Вивчається тема «Меблі». Використовується матеріал на с. 57. Спочатку діти
розглядають малюнки, називають зображені предмети, пояснюють, для чого
вони призначені. Потім добирають слово, яким можна назвати всі ці
предмети (меблі).

62
Під час виконання наступного завдання першокласники радять
Марійці, як краще обставити її кімнату меблями. Можна спочатку назвати
меблі, які будуть у кімнаті, а потім запропонувати, де краще їх поставити та
обґрунтувати, чому саме там.
Наступне завдання спрямоване на розвиток діалогічного мовлення.
Учні об’єднуються в пари і розпитують один в одного, які меблі є в їхніх
квартирах чи будинках.
Під час виконання останнього завдання першокласники розглядають
малюнок і пояснюють, що переплутав Домовичок. Потім дають йому пораду.
Після цього вчитель запитує, чи не траплялися з учнями такі випадки, коли
їхні речі опинялися не на своїх місцях, хто їм давав пораду чи допомагав
покласти або поставити все на місце.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яке завдання на
уроці було для них найцікавішим, під час виконання якого із завдань
виникали труднощі.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 50 (с. 58)


Тема. Написання малої букви й, складів і слів з вивченими буквами.
Списування друкованого речення.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою й, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою й;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати надруковане речення; розвивати вміння розповідати за малюнком;
виховувати прагнення прикрашати навколишній світ.
Методичні рекомендації до уроку
Ознайомлення учнів з рукописною малою буквою й варто розпочати з
бесіди за малюнком на с. 58. Слід запитати, чим займається дівчинка, як
називається посудина, з якої вона поливає квіти, де ростуть квіти, де і для
чого садять клумби.
Насамкінець потрібно запитати в першокласників, де їм доводилося
бачити клумби, які квіти там росли, чи ростуть улітку квіти біля їхніх
будинків, хто за ними доглядає.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «ій» (лійка, айстри), визначити місце цієї букви в кожному
слові, пригадати з уроку читання, який звук вона позначає (завжди м’який).
Далі вчитель повідомляє, що для записування цих слів потрібно вміти
писати букву «ій», тому сьогодні на уроці письма учні навчаться це робити.
Після повідомлення теми уроку першокласники розглядають
зображення рукописної букви й на плашці вгорі сторінки зошита й
аналізують, з яких елементів вона складається.

63
Потім діти знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх олівцем за
вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший елемент, потім
другий і третій.
Після цього учні приступають до письма малої букви й в робочому
рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати подані в наступних рядках зошита склади та
слова з рукописною буквою й, учні читають їх, пригадують типи з’єднань
літер (верхнє, середнє і нижнє) і дотримуються вимог до них під час письма.
Після написання слів переходять до читання речення, поданого
друкованими літерами. Учитель пропонує записати його рукописними
літерами. Перед записом слід звернути увагу, які слова треба писати з
великої букви і пояснити, чому (перше слово в реченні та ім’я дівчинки).
Виконуючи останнє завдання на сторінці зошита, першокласники
мають прочитати букву, написану на зеленому кружечку, пояснити, чому від
неї відходять стрілочки до малюнків (бо в назвах зображених на малюнках
предметів є буква «ій»), чому стрілочка проведена до аркуша паперу (бо там
треба намалювати предмет, у назві якого також є буква «ій»). Після цього
діти добирають слова – назви предметів, у яких є буква «ій» (майка, крейда,
клей, лійка, лінійка) і малюють один із цих предметів простим олівцем на
плашці.
Потім можна запропонувати учням скласти речення про предмети,
зображені на малюнках. Насамкінець, першокласники зафарбовують
малюнки кольоровими олівцями. Учитель перед цим має запитати, чи знають
діти, якого кольору чайка, якими можуть бути предмети, які вони будуть
зафарбовувати.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яку букву вчилися
писати, добирають слова, в яких є звук [й]. Далі читають склади і слова з
рукописною буквою й, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 51 (с. 59)


Тема. Написання великої букви Й, складів, слів і речень з вивченими
буквами. Списування друкованого речення.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Й, навчити
писати її; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою Й;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати і будувати речення за поданим початком, складати розповідь за
малюнком, застосовувати знання про вживання великої букви; розвивати
спостережливість; виховувати інтерес до навчання.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою рукописною буквою Й вчитель
проводить бесіду за малюнком на с. 59. Під час бесіди варто запитати
першокласників, хто зображений на малюнку, що сталося з хлопчиком, чим
64
мама обробляє синові ранку, як хлопчик міг поранитись (напевно,
доторкнувся до їжачка і вколовся).
Далі можна звернутись до досвіду учнів, запитати, чи доводилося їм
ранитися, коли і як це траплялося, які відчуття вони переживали при цьому,
хто допомагав їм обробити ранку, чим саме.
Після бесіди варто запропонувати придумати на букву «ій» ім’я
хлопчикові, зображеному на малюнку. Запитати, з якої букви треба його
писати, які ще слова пишуться з великої букви.
Далі вчитель оголошує тему уроку, пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви Й на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів складається велика рукописна буква Й, у якому
напрямку треба рухати олівець чи ручку під час її письма.
Потім школярі знаходять елементи букви Й на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший
елемент, потім другий і третій.
Після цього учні приступають до письма олівцем великої рукописної
літери Й в робочому рядку зошита.
Потім ручкою пишуть склад Йо і слово Йосип та списують речення У
Йосипа рана. Наступне речення діти читають, доповнюють, наводять ручкою
слова й дописують. Після цього читають надруковане речення і записують
його рукописними літерами.
Під час письма слід нагадати учням про різні способи поєднання букв у
словах і вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього, середнього і
нижнього).
У процесі письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
Приступаючи до виконання останнього завдання, учні пригадують, як
слід його виконувати (серед поданих букв треба знайти по дві однакові й
закреслити їх, прочитати слово, яке утворилося із букв, що залишилися,
потім намалювати те, що називає це слово). Завдання учні виконують під
керівництвом учителя (можна перенести запис завдання на дошку й
виконувати його одночасно з учнями). Діти закреслюють по дві букви д, а, і.
Із букв, що залишилися, утворилося слово теплий. Прочитавши його, діти
називають предмети, які можуть бути теплими (шарф, суп, чай, пиріг) і
малюють один із них на плашці.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Потім пригадують слова з
буквою «ій», визначають місце звука [й] в слові і пояснюють, якою буквою
(малою чи великою) треба його позначати на письмі.
Насамкінець, здійснюють рефлексію, зображаючи свій настрій на
смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.
65
Урок 52 (с. 60)
Тема. Написання малої букви б. Письмо складів, слів і речень з
вивченими буквами. Списування друкованого речення.
Мета: ознайомити учнів з малою рукописною буквою б, навчити
писати її; формувати вміння читати й писати склади та слова з буквою б,
встановлювати логічні зв’язки; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці
зошита, писати ручкою, списувати надруковане речення; розвивати уміння
розповідати за малюнком, пояснювати свій вибір; виховувати інтерес до
тварин.
Методичні рекомендації до уроку
Ознайомлення учнів з рукописною малою буквою б варто розпочати з
бесіди за малюнком на с. 60. Варто запитати, чим займаються діти, із чого
вони складають будинок, який будинок у них вийшов.
Доцільно запитати в першокласників, у кого з них є конструктор, чи
подобається їм гратися з ним, що найбільше полюбляють складати з деталей
конструктора.
Після бесіди варто запропонувати школярам дібрати за малюнком
слова з буквою «бе» (будинок, балкон, будують).
Далі вчитель повідомляє, що для записування цих слів потрібно вміти
писати букву «бе», тому сьогодні на уроці письма учні будуть вчитися це
робити.
Після повідомлення теми уроку першокласники розглядають
зображення рукописної букви б на плашці вгорі сторінки зошита й
аналізують, з яких елементів вона складається.
Потім діти знаходять ці елементи на малюнку й наводять їх олівцем за
вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший елемент, потім
другий.
Після цього учні приступають до письма олівцем малої букви б в
робочому рядку сітки зошита.
Перед тим, як писати ручкою подані в наступних рядках зошита склади
та слова з рукописною буквою б, учні читають їх, пригадують типи з’єднань
літер (верхнє, середнє і нижнє) і дотримуються вимог до них під час письма.
Після написання слів переходять до читання і письма речень. Перше
речення читають, доповнюють словом будинок і наводять ручкою початок
речення та записують його кінцівку. Потім читають наступне речення,
подане друкованими буквами, і записують його рукописними літерами.
Насамкінець, читають і списують останнє речення. Перед записуванням
речень слід пригадати, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви),
що треба поставити в кінці речення (крапку).
Приступаючи до виконання останнього завдання на сторінці, варто
розглянути малюнки, запитати, чи впізнають учні зображених тварин,
назвати їх (голуб, лебідь, собака), з’ясувати, що намальовано поруч із
тваринами (їх домівки), назвати кожну домівку (хатинка на воді, голуб’ятня,
66
будка). Після цього учням ставиться завдання визначити, в якому будиночку
живе кожна з тварин, і показати це стрілочкою.
Потім можна запропонувати скласти речення про те, де хто живе
(Голуби живуть у голуб’ятні. Гніздо лебедів знаходиться в хатинці на воді.
Собака живе в будці.). Насамкінець, першокласники зафарбовують малюнки
кольоровими олівцями. Учитель перед цим має запитати, яких кольорів
можуть бути зображені на малюнках тварини і їх житло.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яку букву вчилися
писати, добирають слова з буквою «бе», визначають її місце в слові (на
початку, в середині чи в кінці). Далі читають склади і слова з рукописною
буквою б, написані на дошці або зображені на таблиці.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 53 (с. 61)


Тема. Написання великої букви Б, складів, слів і речень з вивченими
буквами. Списування друкованого речення.
Мета: ознайомити учнів з великою рукописною буквою Б, навчити
писати її; формувати вміння писати склади і слова з великою буквою Б;
удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою,
списувати і будувати речення за поданим початком, застосовувати знання
про вживання великої букви, складати розповідь за малюнком; розвивати
спостережливість, кмітливість; виховувати турботливе ставлення до бабусь і
дідусів.
Методичні рекомендації до уроку
Перед ознайомленням учнів з великою рукописною буквою Б вчитель
проводить бесіду за малюнком на с. 61. Під час бесіди варто запитати
першокласників, хто зображений на малюнку, чим зайняті бабуся й онуки.
Можна запропонувати учням колективно придумати розповідь про те, як
онуки прийшли в гості до бабусі, чим вона їх пригощала, про що говорила
бабуся з онуками за столом.
Далі можна звернутись до досвіду учнів, запитати, чи є в них бабусі й
дідусі, де вони живуть, як часто діти зустрічаються з ними, як ставляться до
них.
Після бесіди варто запропонувати придумати на букву «бе» імена
дітям, зображеним на малюнку (Бориско і Богданка). Запитати, з якої букви
треба їх писати, які ще слова пишуться з великої букви.
Далі вчитель оголошує тему уроку, пропонує розглянути зразок великої
рукописної букви Б на плашці вгорі сторінки. Діти під керівництвом учителя
аналізують, з яких елементів складається велика рукописна буква Б, у якому
напрямку треба рухати олівець чи ручку під час її письма.
Потім учні знаходять елементи букви Б на малюнку й наводять їх
олівцем за вказівкою вчителя – спочатку знаходять і наводять перший
елемент, потім другий і третій.
67
Після цього діти приступають до письма олівцем великої рукописної
літери Б в робочому рядку зошита.
Потім ручкою пишуть склади з буквою Б і слово Борис. Далі читають,
доповнюють, наводять ручкою початок речення і дописують його. Після
цього читають надруковане речення і записують його рукописними літерами.
Нарешті списують речення, подане рукописними літерами.
Під час письма слід нагадати учням про різні способи поєднання букв у
словах і вимоги до кожного типу з’єднань (верхнього, середнього і
нижнього).
У процесі письма вчитель контролює поставу дітей, правильність
тримання олівця й ручки та розташування зошита. Перед списуванням речень
учні пригадують, як пишеться перше слово в реченні (з великої букви), що
ставиться в кінці речення (крапка).
В останньому завданні вчитель пропонує назвати предмет, зображений
на малюнку, визначити місце букви у в цьому слові. Потім звертає увагу на
стрілочку, яка йде від букви у до булки, і на букву, що знаходиться на
кружечку під буквою у. Пропонує поміркувати, який малюнок має бути на
другій плашці (якщо в слові булка замінити букву у на і, то утвориться
слово білка, тому на плашці треба намалювати білку). Після цього діти
малюють білку і зафарбовують обидва малюнки кольоровими олівцями.
Перед зафарбовуванням варто обговорити з учнями, якими кольорами вони
будуть зафарбовувати кожний малюнок.
Після завершення роботи можна запропонувати учням скласти речення
про булку і білку.
Під час підсумку уроку учні пригадують, яку букву вчилися писати,
для чого потрібна велика буква (щоб записувати імена, прізвища, клички
тварин, назви країн, перше слово в реченні). Потім пригадують слова з
буквою «бе», визначають місце звука [б] в слові і пояснюють, якою буквою
(малою чи великою) треба його позначати на письмі.
Насамкінець, здійснюють рефлексію, зображаючи свій настрій на
смайликові.
Упродовж уроку рекомендується проводити фізкультхвилинки.

Урок 54 (с. 62)


Тема. Удосконалення вміння писати вивчені букви, слова і речення з
ними. Побудова речень за поданим початком і малюнками.
Мета: пригадати й закріпити письмо вивчених букв; удосконалювати
вміння орієнтуватися в сітці зошита, писати ручкою, списувати надруковані
слова; розвивати вміння розповідати за малюнком, будувати речення за
поданим початком і малюнком; виховувати кмітливість, охайність.
Методичні рекомендації до уроку
Після оголошення теми уроку вчитель пропонує учням назвати малі
рукописні букви в першому рядку зошита (с. 62), навести їх ручкою. Потім
діти пригадують зображення відповідних великих рукописних літер і
68
записують їх у другому рядку зошита. Можна, щоб учні по черзі записували
ці букви на дошці, аби решта дітей класу могла перевірити, чи правильно
написані великі букви в їхніх зошитах.
У наступному завданні першокласники спочатку читають слово,
надруковане в першому овалі (насос) і записують його під овалами. Потім
читають і записують слово в другому овалі (сосна), далі в третьому (нора) і в
четвертому (рано). Після записування слів варто запропонувати учням
скласти речення з цими словами.
Під час виконання наступного завдання учні утворюють за допомогою
стрілочок слова з поданих складів та букв і записують їх. Після цього
складають усно речення з цими словами.
Далі проводиться бесіда за малюнками, на яких зображено дівчаток у
національному українському вбрані. Варто запитати в першокласників, у що
одягнені дівчатка, що в кожної на голові, яка прикраса на шиї в другої
дівчинки.
Потім учитель повідомляє, що дівчаток звати Катруся і Наталя. Щоб
дізнатися, де яка дівчинка, потрібно доповнити речення подані під
дівчатками. Діти читають початок першого речення і доповнюють його
словом вінок. Роблять висновок, що дівчинку у вінку звати Наталя. Після
цього наводять ручкою початок першого речення й дописують слово вінок.
Аналогічна робота проводиться з другим реченням про дівчинку Катрусю.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, яке завдання на
уроці було для них найцікавішим, під час виконання якого із завдань
виникали труднощі.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 55 (с. 63)


Тема. Написання розділових знаків ! ? , . Записування речень з ними.
Мета: навчитися писати розділові знаки ! ? ,; пригадати й закріпити
письмо вивчених букв; удосконалювати вміння орієнтуватися в сітці зошита,
писати ручкою, списувати надруковані речення; розвивати вміння правильно
інтонувати речення зі знаками оклику, питання та комою, розповідати за
малюнком і про події з власного життя; виховувати кмітливість, інтерес до
зимових свят.
Методичні рекомендації до уроку
Робота на сторінці зошита розпочинається з бесіди за малюнком, під
час якої учні розповідають, що за подія відбувається, хто учасники
новорічного свята, який настрій у дітей, чому.
Потім варто запитати, чи приносив Святий Миколай подарунки
першокласникам, які саме, як діти готуються до Нового року, чи готують
карнавальні костюми.

69
Далі разом з учителем учні пригадують, який розділовий знак треба
ставити в кінці речення, щоб передати радість, захоплення (знак оклику).
Потім знаходять цей знак навколо малюнка і наводять олівцем.
Після цього пишуть знак оклику ручкою в першому рядку. Далі
читають і наводять речення зі знаком оклику.
Перед тим, як писати в другому рядку, варто пригадати, який знак
використовуємо, коли треба про щось запитати (знак питання),
запропонувати знайти цей знак на малюнку і навести його олівцем. Після
цього діти пишуть ручкою знак питання в другому рядку зошита і речення з
цим знаком.
Потім читають надруковані речення зі знаком питання і знаком оклику,
подані в третьому та четвертому рядках, і записують їх рукописними
літерами.
Далі першокласники читають і списують речення, написані
рукописними буквами.
Після цього вчитель ознайомлює учнів з комою – показує зображення
цього розділового знака, пояснює, що кому використовують, коли
перераховують предмети чи людей, тварин, ознаки, дії (наприклад: Святий
Миколай подарував дітям іграшки, цукерки, фрукти. Діти біля ялинки
співали, танцювали, гралися. Ялинку прикрасили червоними, синіми,
жовтими, сріблястими кульками.). Після пояснення діти пишуть слово кома
і значок, який називається комою.
Далі читають надруковане речення з комами, дотримуючись
відповідної інтонації. Потім записують його рукописними літерами.
Під час підсумку уроку першокласники пригадують, які розділові знаки
вчилися писати, коли вживається знак оклику, коли знак питання, коли –
кома, придумують речення, в яких потрібно використовувати ці знаки.
У кінці уроку здійснюється рефлексія з використанням смайлика.
Упродовж уроку необхідно обов’язково проводити фізкультхвилинки.

Урок 56 (с. 64)


Тема. Підсумковий урок за семестр. Розвиток зв’язного мовлення
(Побутова техніка).
Мета: активізувати слова тематичної групи «Побутова техніка»,
розвивати вміння встановлювати відповідність між видовими поняттями і
родовим, розповідати за малюнком і про події з власного життя; виховувати
турботливе ставлення до власного здоров’я, прагнення дотримуватися правил
безпеки під час користування побутовими електроприладами.
Методичні рекомендації до уроку
Робота за сторінкою зошита розпочинається з розглядання малюнка на
с. 64 і бесіди за ним. Учитель говорить, що Домовичок потрапив у магазин,
але не знає, як він називається. Пропонує допомогти Домовичкові назвати
предмети, які продаються в цьому магазині, і повідомляє, що їх можна

70
назвати двома словами – побутова техніка. Отже, Домовичок потрапив у
магазин побутової техніки.
Наступне завданні призначене для роботи в парі. Один учень / учениця
читає слова, подані на плашці, а інший / інша називає побутовий прилад,
який допомагає виконувати роботу, що називає це слово чи сполучення слів.
Доцільно запропонувати учням скласти речення про роботу названих
приладів побутової техніки.
Під час виконання третього завдання діти розглядають малюнки,
розповідають, що відбувається на першому, потім – що сталося на другому.
Разом з учителем пригадують правила користування електроприладами
(дітям не можна вмикати й вимикати електроприлади без дозволу дорослих,
тягнути за шнур увімкнений прилад).
Після цього вчитель пропонує колективно скласти розповідь про
пригоду, що сталася з Домовичком. Закінчити її потрібно порадою
Домовичкові – як треба користуватися побутовою технікою.
Решту часу на уроці можна присвятити підготовці малюнка із
зображенням подарунка, якого кожна дитина хотіла б знайти під новорічною
ялинкою.
Під час підсумку уроку доцільно запитати, що на уроках письма учням
найбільше подобалось робити, які із завдань, запропоновані в зошиті «Я
пишу», були найцікавішими, чому.
На завершення уроку здійснюється рефлексія – діти позначають свій
настрій на смайликові.
Упродовж уроку рекомендуємо проводити фізкультхвилинки.

71

You might also like