Ліплення

Ліплення
як вид образотворчої діяльності
Конспекти занять
Конспект заняття з ліплення

«Зайченя»
Програмний зміст.
Освітні завдання: вчити дітей ліпити зайця, використовуючи іграшку в
якості натури; передавати форму частин іграшки: овальну (тулуб), округлу
(голова), циліндричну (ноги); передавати пропорційне співвідношення
частин і деталі (вуха, хвіст, лапи); вчити поєднувати виліплені частини в одне
ціле, щільно з'єднувати їх шляхом примазування однієї частини до іншої.
Виховні завдання: виховувати посидючість, інтерес до заняття
ліпленням.
Розвиток мовлення: овальний, циліндричний, метод змащування,
розгладження.
Роздатковий матеріал: пластилін (білий, чорний, червоний, синій),
дошка для ліплення, стека.
Демонстраційний матеріал: м'яка грушка заєць, заздалегідь виліплені
деталі: тулуб, голова, ноги, лапи, вуха, хвіст.
Методичні прийоми: ігрова ситуація «до нас у гості прийшов заєць»,
бесіда про зайця (частини тіла, деталі), спонукання дітей до дії - «зліпимо
зайцю друзів», самостійна діяльність дітей, фізхвилинка «зайчик біленький
сидить...», зображувальна діяльність дітей, підведення підсумків.
Хід проведення заняття
Діти сідають на стільці навколо килима.
Вихователь:
- Хлопці, сьогодні до нас у гості завітав незвичайний гість. Відгадайте,
хто це?
Любить червону моркву,
Гризе капусту дуже спритно,
Скаче він то тут, то там,
По лісах і по полях,
Сірий, білий і косою,
Хто скажіть він такий?
Діти:
- Зайчик.
- Подивіться, який він чудовий. Хлопці, зверніть увагу на його частині
тіла. Які частини тіла є у зайця?
Діти:
- Тулуб, голова, ніжки, лапки, вушка, хвостик.
- Скажіть, якої форми тулуб? Голова? Ноги? Лапки? Вуха? Хвостик?
Діти відповідають: овальної, круглої.
- Яка частина тіла найбільша?
Діти:
- Тулуб. Після тулуба за величиною йде голова, потім - ноги, лапки,
вуха і найменша частина - хвіст.
Вихователь бере заздалегідь підготовлені частини:
- Хлопці, скажіть, яким способом потрібно ліпити тулуб? Голову?
Лапки? Вуха? Хвіст?
Діти:
- Треба взяти стеку, відламати шматочок пластиліну, розкачати
круговими рухами долонь, щоб вийшов шар, потім прямими рухами
розкачуємо пластилін у формі овалу.
- Голову потрібно робити так: розкачати пластилін коловими рухами в
форму кулі.
- Лапки і вуха робляться способом розкочування «ковбаски».
- Для хвостика береться найменший шматочок пласти ліна і
розкочується маленька кулька.
- Зверніть увагу. Спочатку до тулуба прикріплюється голова, потім
ноги, лапки, на голові - вушка, потім хвіст. Кожну деталь потрібно щільно
примазувати при з'єднанні.
(Примітка. Прийом зображення вихідних форм (голови, тулуба, ніг)
показувати не слід, так як ці способи повинні бути засвоєні раніше).
- Хлопці, подивіться, наш гість прийшов до нас один. Давайте зліпимо
йому друзів, щоб йому не було самотньо.
Діти сідають на свої місця за столами.
- Зайчик буде спостерігати за вами. Візьмемось за справу. Візьміть
стеку, відламайте шматочок пластиліну за допомогою стеки. З якої частини
тіла потрібно почати?
Діти:
- З тулуба. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
- Тепер продовжимо. Яку частину будете ліпити?
Діти:
- Голову. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
- Ви напевно трохи втомилися. Встаньте біля своїх стільчиків і
виконуйте рухи і слова за мною.
Зайчик біленький сидить
І вухами ворушить.
Ось так, ось так,
Він вухами ворушить.
Зайчику холодно сидіти,
Треба лапоньки зігріти,
Треба лапоньки зігріти.
Зайчику холодно стояти,
Треба зайчика поскакати.
Треба зайчика поскакати.
- Продовжимо. Яку частину будете ліпити зараз?
Діти:
- Лапки і ніжки. (Діти ліплять).
- За яку частину візьметеся тепер?
Діти:
- Вушка. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
- Молодці, у всіх виходить. І що залишилося зліпити?
Діти:
- Хвіст. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь бере м'яку іграшку:
- Нашому гостю дуже сподобалися друзі, яких ви зліпили. Молодці! А
тепер розставте зайчиків на підставки.
Діти ставлять свої роботи на підставку для демонстрації, чергові
прибирають робочі місця.
Тема: «Калина – рослинний символ українського народу»

Мета: залучати дітей до створення напівоб’ємних зображень (рельєфів)
на картоні;
удосконалювати вміння використовувати прийомів розкачування,
сплющування, заокруглення, наліплювання;
виховувати естетичний смак та почуття гармонії;
сприяти розвитку творчої активності;
формувати у дітей патріотичні почуття;
виховувати інтерес до рослин – символів, любов до рідного краю;
повагу до національних традицій.
Обладнання: Заготовка на картоні, шаблони - листочки, пластилін:
зелений, червоний, серветки, ноутбук, магнітофон, презентація, хліб на
рушнику та калина.
Хід заняття:
На рідній Україні, в великі свята
З хлібом калина поруч була.
Тож прийміть від нас запашний хліб та червону калину.
(Діти вручають хліб завідуючій та сідають на стільчики)
В.: Діти, сьогодні ми з вами продовжуємо знайомитися з символами
нашої країни, а саме з рослинним символом нашого народу – калиною.
- А, що ви знаєте взагалі про калину?
В.: Калина – це рослинний символ України. Росте невисоким, але
пишним кущем.
Калину саджають біля хати, «Щоб весною цвітом милувала, а зимою
від застуди лікувала»
У різні пори року калина чарує своєю красою. Навесні зацвітає
запашним білим цвітом, нібито наречена у білій сукні. Улітку захищає від
спеки. Восени вона палає вечірньою зорею, коли достигають важкі грона.
Ягоди калини наливаються цілющим соком і горять як ліхтарики. У кожній
ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серденько. Узимку кущ калини
особливо гарний. Кругом біліє сніг, а вона гостинно приймає гостей, які
прилетіли поласувати червоними соковитими ягідками.
Калина – символ
Калина – Україна, Калина – мати, Калина – дівчинка, Калина – пісні,
Калина – берегиня. Калина супроводжує людину протягом всього життя.
Використання калини:
-Оберіг,
- Природний барвник,
- Виготовлення музичних інструментів,
- В косметології,
- В медицині,
- В харчовій промисловості.
Усна народна творчість:
- Приказки,
- Прикмети,
- Прислів’я,
- Загадки,
- Казки,
- Пісні,
- Колискові,
- Вірші.
В народі кажуть «Без верби та калини немає України», (запам’ятайте це
прислів’я)
«Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте».
Калина в образотворчому мистецтві
Калина в творчості
Українці відтворили калину у декоративно – вжитковому мистецтві:
- у вишивці (на сорочках, рушниках, картинах)
- у розписі (посуд, предмети домашнього вжитку, печей)
- у різьбленні
- кованих, гончарних виробах, у писанкарстві
- у бісероплетенні.
Калина в Україні символізує духовний потяг до свого рідного краю, до
рідної землі, шанування традицій. З калиною порівнюється все найкраще,
найдорожче. Називають її “Дивом калиновим”. Калина - берегиня роду
людського, тож бережіть калину, дбайте про неї, шануйте її!
Сьогодні пропоную вам, діти, зробити картини, якими ми прикрасимо
нашу групу, на яких буде зображена калина – символ українського народу.
А працювати будемо в новій техніці – пластиліновий живопис.
Сідайте за столи. Зверніть увагу. Спочатку зробимо гарні червоні
ягоди, відщипуємо невеликий шматочок пластилін червоного кольору, з
катуємо ягідку та притискаємо до грона їх у вас декілька, потім створюємо
листочки, відщипуємо пластилін зеленого кольору, беремо картонні
заготовки та розмазуємо, по листочку пластилін, формуємо форму листочка,
притискаємо до основи на невеликому шматочку пластиліну наші листочки.
Будьте уважні звертайте увагу на зразок, де розміщені більші листочки, а де
менші.
Показ вихователя.
Самостійна робота дітей під музичний супровід.
Підсумок
Молодці, ви виконали чудові роботи.
- Як називається техніка, з якою ми сьогодні ознайомилися?
- Чи сподобалось вам сьогоднішнє заняття?
Конспект заняття з ліплення в середній групі «Огірок і морква»
Конспект заняття з ліплення на тему: «Огірок і морква».

Програмні завдання: познайомити дітей з предметами овальної форми,
вчити передавати особливості кожного предмета, закріпити вміння катати
пластилін прямими рухами рук при ліпленні овальної форми, вчити
відтягувати, округляти пальці, згладжувати поверхню.
Матеріали та обладнання: пластилін, серветки, дошки, огірок і моркву.
Методичні прийоми: загадування загадок, показ, пояснення, питання,
розгляд овочів, аналіз дитячих робіт.
-Вступна частина:
Організація дітей на роботу.
«Діти, сідайте всі красиво і послухайте мене уважно. Я зараз загадаю
вам загадки, а ви розгадати (красна дівиця, сидить у в'язниці, а коса на вулиці
(морква).
Показую морква. Правильно це морква. Якого вона кольору.
(оранжевого).
Якої форми морквина (овальна).
Послухайте ще одну загадку: Без вікон без дверей повна хата людей.
Що це (огірок).Показиваю огірок. Якого він кольору (зеленого).А якої форми
(овальної).
Чим відрізняється морквина від огірка (кольором і формою:
у морквини трохи подовжений кінчик) .Діти, як ви будете ліпити
морквину? Викликаю одну дитину до себе. Прямими рухами рук ми
розгортаємо пластилін, так, щоб він був овальної форми, потім, округляючи
пальці ми відтягаємо кінчик морквини і згладжуємо поверхню, так, щоб вона
була гладкою. У нас вийшла ось така чудова морквина (дякую дитини і кажу,
щоб він сів на своє місце)
А тепер я покажу як ліпити огірок. Відділяю від пластиліну шматочок,
розминаємо його між руками і починаю розгортати пластилін прямими
рухами рук. Ось який вийшов огірочок. Діти, а зараз сядьте всі правильно,
зручно, візьміть в ручки пластилін і приступайте до ліплення.
- Основна частина. Стежу за посадкою дітей, потім, щоб всі діти
приступили до виконання завдання. Необхідно ще раз показати і пояснити,
що і як робити, даю поради, пояснення, вказівки. Після того, як діти
закінчують ліпити, виставляю їх роботи на свій стіл.
Заключна частина.
Аналіз дитячих робіт. Звертаю увагу на якість виконання завдання
дітьми на те, як діти зліпили. Даю аналіз сама, а так само залучаю до цього
дітей. Питаю у дітей, чиї роботи їм більше сподобалися і чому. Підводжу
підсумок заняття: "Діти, сьогодні ви були активними, кмітливими, правильно
відповідали на питання, відгадували загадки. Ви все впоралися із завданням,
добре зліпили морквину і огірок. Я дуже задоволена вами. Дякуємо. Заняття
закінчено.
Тема: «Ліпимо руками»

Програмовий зміст:
Вчити дітей створювати виразний образ з глини пластичним способом,
удосконалювати вміння витягувати деталі, загладжувати поверхні вироба.
Підбирати природні та допоміжні матеріали для передачі символіки оберегу.
Продовжувати формувати уявлення про оберіг, його елементи та
способи створення. Дати знання про підкову як оберіг будинку. Ввести в
активний словник слова: «берегиня», «оберіг», «підкова»; закріпити назви
предметів українського народного побуту («лава», «піч», «скриня»).
Вправляти в умінні розповідати про символіку свого оберегу. Розвивати
бажання більше дізнатися про традиції оформлення українського житла,
мовлення, уяву, дрібну моторику. Виховувати повагу до національних
звичаїв, бережне ставлення до предметів побуту.
Матеріали та обладнання: вишитий рушник з берегинею, зразки
підков, роздаткові картинки (символи оберегів), глина, пластилін, солоне
тісто, стеки, насіння гарбуза, кукурудзи, квасолі, соняшника, зубчики
часнику, гречка; схеми виконання роботи.
Хід заняття.
1. Ігровий прийом «Посилка від бабусі Одарки з села».
- Бабуся Одарка хоче подарувати вам рушник, який вишила сама. Він
буде захищати вас від усього злого й недоброго, оберігати вашу оселю.
2. Розгляд рушника. Бесіда.
- Що вишито?
- Як називають жінку, зображення якої вишито на рушнику?
- Хто така берегиня?
- Як можна назвати предмети, що оберігають оселю?
- Назвіть хатні обереги.
- Які обереги охороняють людину?
- Як називаються такі обереги?
3. Д/вправа «Знайди місце оберегу».
Мета: вправляти в умінні класифікувати обереги на хатні та натільні.
Завдання: знайти відповідну картинку та продовжити речення.
- Отже ви знаєте обереги. Але кожний оберіг має свою символіку.
Давайте пограємо у гру «Продовж речення» та пригадаємо, що означають
символи хатніх оберегів.
4. «Продовж речення».
- Символом єдності родини є ...
- Символом добрих стосунків є ...
- Символом добробуту, багатства. Краси та працьовитості є ...
- символом рідного дому є ...
5. Бесіда. Д/вправа «Старовинний – сучасний (предмет)»
- Але ж у наших житлах майже не залишилось старовинних предметів.
Їх замінили
інші, сучасні.
 Піч – газова плита, грубка, духовка і т. д.
 Лава, ослінчик – стілець, табуретка.
 Скриня – шафа, комод.
 Колиска – ліжко.
- Які ви знаєте обереги, що є в сучасних хатах, будинках?
- Що таке «підкова», що вона позначає?
6. Розповідь вихователя.
- Підкова – це зігнута металева пластина, яка повторює контур краю
копита тварини і запобігає його стиранню, обламування, травмам. В народі
існує повір’я, що знайдена підкова приносить щастя. Її чіпляли над дверима
відкритою частиною догори, щоб захищала дім господарів від зла, усього
лихого.
7. Розгляд різних зразків.
- До якого виду оберегів можна віднести підкову?
- Хочете навчитись робити такий оберіг?
- З яких матеріалів можна виготовити його?
- Чим можна прикрасити?
- Що символізують прикраси на оберегах? ( квасоля – достаток,
кукурудза – здоров’я, мак – здійснення бажань, гарбуз – родючість, часник –
захист від зла, ромашка – здоров’я, гречка – мир і злагоду в сім’ї)
8. Розгляд схеми виконання роботи та пояснення дітьми
послідовності виконання роботи.
Діти самостійно обирають необхідний матеріал для ліплення та
оздоблення задуманої роботи та ліплять за схематичним малюнком.
9. Підсумок та аналіз заняття.
- Що навчились ліпити ?
- Чи можна самостійно виготовити оберіг?
- Хто працював, використовуючи під час роботи схематичний
малюнок?
- Що було важко робити?
- Чи цікаво виготовляти оберіг своїми руками?
- Як можна його використати?
Аналізуючи роботи, діти обирають найкращий оберіг та за згодою
дитини відсилають його в подарунок для бабусі Одарки.
Конспект заняття з ліплення на тему «Друзі для колобка»

Програмний зміст:
1. Вчити скачувати грудки пластиліну між долонями круговими рухами.
2. Спонукати називати персонажів казки.
3. Виховувати доброзичливе ставлення до ігровим персонажам, викликати
співчуття до них і бажання допомогти.
4. Продовжувати розвивати інтерес до ліплення.
Демонстраційний матеріал: ширма, персонажі лялькового театру до казки
«Колобок», вантажна машина на повідку.
Роздатковий матеріал: пластилін, дошки для ліплення, стека, серветки.
Попередня робота. Робота з методичною літературою, написання конспекту.
Методичні прийоми: сюрпризный момент. Розглядання персонажів казки
«Колобок». Розминка. Проблемна ситуація: «У колобка немає друзів».
Пояснення прийомів ліплення. Індивідуальна робота. Розкочування колобків
між долонь. Аналіз. Заохочення.
Хід заняття
Діти сидять перед ширмою.
- Дітиі, хто у мене в руках?
Діти:
- Колобок.
- Хто його випік?
Діти:
- Бабуся.
- Кого колобок зустрів у лісі? Показується зайчик.
Діти:
- Зайчик.
- А ще хто? Показується лисиця.
Діти:
- Лисиця.
- Всім хотілося з'їсти колобка, і він образився. Стало погано йому одному.
Колобку хочеться з ким-небудь пограти.
Вихователь з колобком виходить з-за ширми.
- дітиі, давайте зробимо розминку.
У ведмедя будинок великий (діти розводять руки в сторони)
А у зайчика маленький (діти присідають)
Ось ведмідь пішов додому (діти йдуть вистрибом)
А за ним і зайчика (діти стрибають на двох ногах).
- Добре, дітки. А тепер давайте для нашого великого колобка зліпимо
маленьких друзів - колобків. Будуть вони потім грати, пісні разом співати,
весело їм буде.
Вихователь проводжає дітей за столи.
- Беремо пластилін, скачуємо його колоподібними рухами долонь в кульки.
Показ дітьми прийоми ліплення в повітрі. Самостійна робота дітей.
Вихователь надає індивідуальну допомогу.
- Ах, які гарні колобки вийшли у вас, хлопці. Круглі. Якого кольору колобки?
Діти:
- Жовтого.
- Колобки можуть заспівати гарну пісеньку. Давайте їм допоможемо.
Я Колобок! Колобок!
У мене рум'яний бік!
- Бачите, діти, як Колобок радіє, що у нього так багато друзів з'явилося.
Колобок:
- Ура! Ура! От мої друзі!
- Дітиі, давайте покатаємо всіх колобків на машині. Садіть їх у машину. У
нас був один колобок, а стало багато! Разом заспіваємо пісню:
Машина, машина, йде гуде,
У машині, в машині сидить Колобок
У машині, в машині їдуть друзі
Весело всім! Ура! Ура!
Тема заняття: "Літак"

Мета: Познайомити дітей з елементарними відомостями про
виникнення й розвиток авіації.Увести в активний словник дітей слова:
повітряна куля, літак, вертоліт, пілот .Вправляти в проголошенні
ізольованого звуку «л». Вправляти дітей у створенні образа предмета,
використовуючи конструктивний спосіб ліплення . Закріпити навички
акуратного наклеювання, уміння ділити пластилін на частини (розрізаючи
стеком), прийоми ліплення (пряме розкочування, сплющування) і з'єднання
частин .Формувати вміння встановлювати подібність з об'ектом. Розвивати
дрібну моторику кисті рук. Виховувати наполегливість, інтерес до
образотворчої діяльності
Матеріали: Картинки із зображенням повітряної кулі, вертольота,
різних літаків .Паперові літаки блакитний і рожевий кольори по кількості
хлопчиків і дівчинок .Лист паперу (демонстраційний) з різними літаками,
серед яких трохи однакових. Іграшковий літак, пластилін, дощечки для
ліплення, стеки, кисті або олівці
Попередня робота
Розглядання картинок із зображенням літаків
літак
Літак
1.Організаційний момент.
Діти, у цій коробці лежить нова іграшка для вас. Але перш ніж
відкрити коробці й показати вам, що в ній перебуває, спробуйте відгадати
загадку. Якщо відгадаєте, довідаєтеся, яка іграшка лежить у коробці.
Не бджола, а гуде,
Не птах, а летить,
Гнізда не в'є,
Людей і вантаж везе. (Літак).
Які слова загадки допомогли вам неї розгадати?
Як можна грати з іграшковим літаком?
Сьогодні ми довідаємося багато нового про літаки, навчимося їх
ліпити.
А після заняття ви зможете пограти новою іграшкою.
2.Бесіда-розповідь .Літаючі апарати.
Давним-давно, древні люди дивилися на птахів і мріяли літати як вони.
Але пройшло багато часу, перш ніж це трапилося. Спочатку люди навчилися
підніматися в повітря на ... (Показ картинки). Чи знаєте ви що це? Люди
навчилися підніматися в повітря на повітряній кулі. Куля наповнювали
димом від багаття, газом, що легше навколишнього повітря. Але куля летить
туди, куди дме вітер. А людина хотіла сам вибирати куди йому летіти.
Пройшло час і, нарешті був винайдений літак, яким керував пілот.
(Показ картинки). Літак летить туди, куди направляє його пілот. Але для того
щоб відірватися від землі й піднятися в повітря, літак повинен спочатку
промчатися на великій швидкості по землі. Для цього потрібно багато місця й
спеціально побудована дорога - злітна смуга. А іноді потрібно полетіти туди,
де немає багато місця й такої злітної смуги.
Отоді людям довелося придумати вертоліт. (Показ картинки).
Вертольотом теж керує пілот. Але для зльоту й посадки вертольоту не
потрібно ні багато місця, ні злітна смуга. Пілот включає мотор, починають
обертатися от ці лопати (показ на картинці), і вертоліт злітає прямо з місця.
3.Дидактична гра «Знайди однакові літаки»
Послухайте, як гудуть мотори літака в польоті. (Аудиозапис)
4.Дидактична вправа «Літак летить і гуде»
Літак летить і гуде: «ллл». Домагатися правильної артикуляції й чіткої
вимови звуку. Послухайте цікаву казку про маленький самолетике, що
написав для дітей Дмитро Пентегов.
5.«Казка про маленький літак»
Жив-Був в одному селі маленький літак. Моторчик у нього теж був
маленький, тому літав він невисоко - майже над самою землею. Він возив з
міста пошту, розкидав на поля добрива, а бувало, терміново доставляв лікаря
до важко захворілої людини. А вгорі, набагато вище, ніж він міг залетіти,
проносилися більші білі літаки й кричали йому з висоти: - Привіт, Маля! І
маленький літак дуже-дуже їм заздрив. Але один раз далеко на півночі, там,
де море холодне навіть улітку, зштовхнувся із крижиною й затонув великий
пароплав. Він затонув так швидко, що люди, що плили на ньому, тільки-но
змогли вискочити на лід, але ніхто з них не встиг взяти із собою ні їжі, ні
теплих ковдр, ні міцних наметів. Вони залишилися зовсім одні на маленькій
крижині посередині холодного океану. Довго літали над морем більші сильні
літаки, намагаючись знайти людей, що терплять нещастя,, а коли, нарешті,
знайшли, то зрозуміли, що нічим не можуть їм допомогти: крижина була така
маленька, що на неї не зміг би приземлитися жоден літак у світі. І отут хтось
згадав: - Ви знаєте, в одному селі живе маленький-маленький, зовсім
крихітний літак. Може бути, він зможе сісти на цю крижину? І вони
подзвонили йому по телефоні й попросили допомогти. Довго летів над
північним океаном маленький літак, - адже він не міг швидко літати, - а
більші літаки показували йому дорогу. Нарешті, він побачив унизу білу
крижину. На ній стояли люди й радісно махали йому руками. Самолетик
зробив у небі коло, покачав людям крильми, щоб вони відійшли небагато
убік, і акуратно приземлився. Він не міг відвезти всіх людей відразу.
Довелося літати на берег моря й назад кілька разів. І от уже на крижині
залишився тільки одна людина. Але коли літак злітав, то із тривогою
помітив, що на крижині з'явилася тоненька тріщина, тому що на Півночі в
цей час було літо, і крижина початку танути. Літак нікому нічого не сказав, а
щосили поспішив відвезти людей і повернутися. Коли він прилетів назад, те
побачив, що крижина стала ще менше, ніж була, а тріщина, навпаки, сильно
збільшилася. Це значило, що крижина могла в будь-яку секунду розвалитися
на шматки. - Не треба, самолетик, не сідай! - крикнула людина, що
залишилася внизу. - Крижина лопне, і ти потонеш! Але самолетик не
послухався й сів на лід, що тане. Людина заплигнула до нього в кабіну, літак
розгорнувся й став щосили розбігатися. І ледь його колеса відірвалися від
крижини, як вона лопнула з оглушливим тріском і розвалилася на дрібні
шматки. А коли вони прилетіли на берег, те все - і люди, і більші літаки -
довго дякували маляті й захоплювалися його відвагою. З тих пор маленький
самолетик уже нікому й ніколи не заздрив.
Питання:
1. Чим займався маленький літачок? 2. Чому він заздрив більшим
літакам? 3. Що один раз трапилося далеко на півночі? 4. Чому більші літаки
нічим не змогли допомогти? 5. Як маленький літачокурятував людей? 6.
Чому маленький літачок більше вже нікому й ніколи не заздрив?
6.Динамічна пауза «Літак»
Полетіли, полетіли, Стійка ноги нарізно. Уперед руками завертіли.
Обертання руками перед грудьми. Руки в сторони - у політ Відправляємо
літак, Розвести горизонтально руки в сторони. Праве крило вперед, Поворот
тулуба вправо із закладом правої руки вперед. Ліве крило вперед. Поворот
тулуба вліво із закладом лівої руки вперед. Раз, два, три, чотири - Полетів
наш літак. Чудовий пілот У шлях відправив літак. Довільний біг з
розставленими в сторони руками.
7.Робота в зошитах:
-Дидактична вправа «Обведи літак по крапках»
-Дидактична вправа «Лабіринт «Який літак тримає хлопчик за
мотузочку»
-Колективна аплікація «Наклей у потрібне місце»
Дітям пропонуються картинки (літаків, вертольотів, повітряних куль,
сонця, хмар, птахів) які потрібно наклеїти на загальний блакитного кольори
аркуш паперу (изображающий небо) з білими місцями, що відповідають по
контурі картинкам для наклеювання. Вихователь стежить за правильністю й
акуратністю наклеювання. А також за тим, щоб діти не заважали один
одному.
8.Рухлива гра «Літаки»
Дітям пропонується взяти собі по одному паперовому літаку (дівчинках
- рожевого кольору, хлопчикам - блакитного) і сісти на коліна на килимі.
«Літак»
Я - літак маленький, Ще я не літаю. І на асфальті у дворі Із мною Денис
грає. Мріє він стати льотчиком, А я - літати як птах. І, виходить, потрібно
нам рости і потрібно нам учитися. Коли Дениска підросте і стану я більшим,
Мрії всі наші збудуться і в небо ми злетимо. (Олександр Бороздин) Діти
довільно бігають із самолетиками в руках. Вихователь віддає команди:
«Літаки, на посадку», «Літаки, злітайте», «Літаки, набирайте висоту»,
«Літаки, знижуйтеся».
9.Ліплення барельєфна «Літаки в хмарах»
Дітям пропонується взяти в руки пластилін. Розділити його на дві
частини за допомогою стека. З однієї частини прямим розкочуванням
зробити ковбаску. Загнути один кінець догори (хвіст літака). Прикріпити до
«Хмари» зчалюванням. З іншого шматка також зробити ковбаску й зігнути її
посередине у формі букви «л». Прикласти до середини «корпуса літаки» і
прикріпити натисненням і сплющування. Тупим кінцем кисті або олівця
зробити відбитки на «корпусі літака» - « вікна-ілюмінатори».
Тема: «Чаша для Даринки»

Програмовий зміст: вчити ліпити з круглої форми чашку шляхом
вдавлювання пластиліну або глини, згладжувати поверхню мокрою
ганчіркою; прищеплювати інтерес до творів народного мистецтва, предметів
побуту; виховувати акуратність
Матеріал: зразки чашок (хохлома, гжель і ін), лялька, пластилін, клейонка
або дощечка для розкачування пластиліну, серветка, стека.
Методика проведення
1. Створення проблемної ситуації.
Вихователь. У ляльки Даші скоро день народження. Даша запросила до себе
в гості подружок і вже придумала, чим вона їх буде пригощати. На столі
обов'язково будуть фрукти: апельсини, мандарини, яблука, груші. А ще Даша
вирішила спекти печиво, пряники.
А куди ж все це розкласти?
Подивилася вона всю свою посуд: тарілки є, чайні чашки є, а потрібної чаші
для фруктів, печива і пряників немає. Ось, наприклад, такий, як ці чаші.
Вихователь показує зразки декоративних чашок.
Подивіться, які вони глибокі. Фруктів або печива сюди багато вміститься. А
як вони красиво оздоблені! Ось саме така . Хлопці, як же допомогти Даші?
(Варіанти відповідей дітей)
Кругла чашка потрібна
Нашій ляльці Даші,
Глибокої вона повинна бути
І красивою також.
Прийдуть гості скоро до неї,
Треба поквапитися
Чашу виліпити скоріше
І наповнити солодким.
2. Пояснення, показ.
Правильно, давайте зліпимо чашу з пластиліну. Спочатку ми виліпив куля.
Як ми це зробимо? Покажіть, як ви будете розкочувати пластилін.
Діти виконують кругові рухи долонями.
Правильно. Саме так ми і будемо розгортати шматочок пластиліну. Але хіба
куля схожий на чашу? Ні, адже у нього нічого не покладеш. Ми повинні в
ньому зробити поглиблення. Подивіться, вона виходить, якщо ми продавим
куля пальцем. Ось тепер наш шматочок пластиліну стає чашею. Залишилося
тільки її пригладити мокрою ганчіркою. Але ми робимо святкову чашу,
значить, ми обов'язково повинні її прикрасити.
Подивіться, як це можна зробити спеціальною паличкою, стеком.
Вихователь показує послідовно всі операції виготовлення чаші.
Ось така чаша вийшла у мене. Я думаю, ваші чаші будуть ще краще.
3.Пальчиковая гімнастика
Перш ніж почати ліпити чашу давайте розімніть пальчики.
"П'ять пальців"
На моїй руці п'ять пальців,
П'ять хватальцев, п'ять держальцев.
Щоб стругати і щоб пиляти,
Щоб брати і щоб дарувати.
Їх неважко порахувати:
Раз, два, три, чотири, п'ять!
(ритмічно стискати і розтискати кулачки. на рахунок - по черзі загинати
пальці на обох ручках)
4. Самостійна робота.
Діти виконують ліплення чаші, самостійно вибираючи малюнок для
декорування.
5.Релаксация. «Вигадана країна»
Ви напевно втомилися, давайте відпочинемо!
Сядьте (ляжте) зручно, закрийте очі. Уявіть, що ви перебуваєте в чарівній
країні. Тут живуть тільки добрі люди і звірі, ростуть найкрасивіші квіти,
після дощу на небі з'являється сама яскрава веселка. Вам добре і спокійно. Ви
можете робити все, що вам хочется.Далее можна описати різні объекты.Вы
бачите чистий берег і воду. Поплавати в морі. Відчуєте приємну свіжість
морської води. Дорослий пропонує дітям відкрити очі і розповісти про свої
почуття, відчуття, запам'ятати їх.
6. Виставка робіт
Роботи дітей виставляються на стенді.
6. Підсумок заняття.
-Хлопці, ми допомогли Даші?
-Як ми їй допомогли?
-Молодці!
7.Заучивание чотиривірші.
Ми зліпили цю чашу,
Щоб порадувати нею Дашу,
Їй подарувати на день народження
Подарунок і гарний настрій.
Сюжетне та рельєфне ліплення
Рельєфне ліплення «Виноград».
Рельєфне ліплення виконують на цупкому картоні, фанері або заготовці з глини.
Готову форму картону обмазуємо глиною (0,5 мм), пальцями рук розрівнюємо поверхню,
а потім укладаємо на ній потрібні форми, частини і стекою примазуємо до основи.
За казкою X.К. Андерсена «Дюймовочка».
Фігурку дитини ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 4
частини. З першої ліпимо конусоподібну форму. Це — тулуб. У нижній
частині конуса робимо стекою два отвори для ніг. З другої частини ліпимо
голову. Третю частину глини ділимо навпіл і утворюємо два стовпчики— це
ноги. З'єднуємо їх з тулубом. З четвертої частини робимо руки. З окремого
шматка глини ліпимо комірець, помпон на шапочці. Стекою виділяємо ротик,
ніс, очі, кіски. Готову іграшку висушуємо і розфарбовуємо. (дивись зразок у
розділі „Сюжетне ліплення” – „Діти ліплять сніговика”).
Кріт. В основі ліплення — конусоподібна форма. Відтягуємо від
основної частини хвіст та задні лапи. З другої частини ліпимо голову,
відтягуємо мордочку та вушка. З'єднуємо голову з тулубом так, щоб
утворилася шия (мал. 1а, 16). З третьої частини глини робимо дві передні
кінцівки (мал. 1в). Усі деталі міцно з'єднуємо з основною частиною, надаємо
фігурці характерних ознак. Стекою та пальцями виділяємо ніс, ротик, ліпимо
окуляри.
Жаба. Глину ділимо на частини. З першої частини ліпимо тулуб, з
другої частини — голову, далі робимо лапи та з'єднуємо їх з тулубом (мал.
2а), на голівці розміщуємо очі жаби (мал. 2б). Стекою відділяємо зайву глину
на лапах, намічаємо рот, ніздрі (мал. 2в).
Пташка. Її можна ліпити, як показано в розділі „Птахи” – „Синиця.
Снігур”. Хвіст слід розрізати стекою.
Мишка. Ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 3
частини. З першої ліпимо тулуб, з другої — голову, відтягуємо на голівці
вушка, носик, з третьої частини глини робимо лапки та хвіст.
Квітка. Її можна зробити з паперу або картону чи виліпити з глини.
Готові фігурки встановлюємо на підставці.
Діти грають у м'яч. На птахофермі.

Фігурки хлопчиків і дівчаток можна ліпити, як показано в розділі
„Сюжетне ліплення” – «Хлопчик тримає м'яч», «Дівчинка годує пташок»,
«Діти ліплять сніговика».
Діти ліплять сніговика
Фігурку дитини ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 4
частини. З першої ліпимо конусоподібну форму. Це — тулуб. У нижній
частині конуса робимо стекою два отвори для ніг. З другої частини ліпимо
голову. Третю частину глини ділимо навпіл і утворюємо два стовпчики— це
ноги (мал. 1). З'єднуємо їх з тулубом. З четвертої частини робимо руки. З
окремого шматка глини ліпимо комірець, помпон на шапочці. Стекою
виділяємо ротик, ніс, очі, кіски (мал. 2). Готову іграшку висушуємо і
розфарбовуємо (мал. 3).
Сніговик. Ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 4
частини. З першої коловими рухами рук утворюємо велику кулю, з другої —
кулю середнього розміру, а з третьої—маленьку (голову). Четверту частину
ділимо на 2 однакові і з кожної робимо кулю (можна стовпчики) — це будуть
руки. (дивись зразок у розділі „Людина” – „Сніговик”).
З окремого шматка глини утворюємо конусоподібну форму. Зайву
глину обрізаємо — це буде капелюх. Далі ліпимо ніс — морквинку. Усі
частини з'єднуємо. Стекою виділяємо очі та ротик.
Готові та висушені форми розфарбовуємо.
У старшій групі діти ліплять композицію з 2 — 3 фігур, в підготовчій
до школи групі можуть робити 3 — 4 фігури.
Діти ліплять сніговика
Українська народна казка «Колобок»

Колобок. В основі ліплення – куля, яку ми отримуємо, розкочуючи
глину коловими рухами рук.
Лисичка. Глину ділимо на 3 частини. З першої робимо тулуб
конусоподібної форми. Внизу його відтягуємо глину і утворюємо задні лапи.
З другої частини ліпимо овоїд (голову), з одного кінця відтягуємо глину і
утворюємо мордочку, носик, а зверху голівки відтягуємо вушка. Голову та
тулуб з’єднуємо, стекою примазуємо частини так, щоб був плавний перехід
від голови до тулуба. З третьої частини утворюємо хвіст – довгий валик, один
кінець якого заокруглюємо і з’єднуємо з тулубом, а другий кінець
загострюємо. Хвіст розміщуємо так, щоб він прикривав лапи лисички.
Стекою виділяємо очі, вуса, ротик та інші деталі. Готову фігурку висушуємо
та розфарбовуємо. (дивись зразок у розділі „Тварини” – „Лисичка”)
Зайчик. Ліплення конструктивним способом. Глину ділимо на 3
частини. З першої робимо тулуб циліндричної форми. Пальцями рук
виділяємо та перетискуємо глину там, де повинна бути шия. Ліпимо голову, в
основі якої лежить овоїд. Загинаємо другий кінець стовпчика та розрізаємо
його стекою. Це будуть задні лапи зайчика. З другої частини глини
утворюємо передні лапи, вуха, хвіст. Усі частини з’єднуємо з тулубом.
(дивись зразок у розділі „Тварини” – „Зайчик”).
Готові та висушені форми розфарбовуємо.
У старшій групі діти ліплять композицію з 2 — 3 фігур, в підготовчій
до школи групі можуть робити 3 — 4 фігури.
«Колобок».
Людина
Україночка
Лялька за мотивами димківської іграшки.
Снігуронька. Дід Мороз.
Лялька.
Сніговик.
Неваляйка.
Україночка
Ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 3 частини. З
першого шматка ліпимо тулуб ляльки. В основі ліплення — конусоподібна
форма. Пальцями рук відтягуємо та заокруглюємо один кінець, утворюємо
шию ляльки (мал. 1). З другого шматка ліпимо голову. В основі ліплення —
куля. З'єднуємо тулуб з головою так, щоб був плавний перехід від голови
ляльки до тулуба (мал. 2). З третього шматка робимо руки. Для цього глину
ділимо на 2 рівні частини і з кожної утворюємо форму видовженого конуса.
З'єднуємо руки з тулубом. З окремого шматочка глини ліпимо віночок.
Розкочуємо глину та утворюємо спочатку ковбаску, кінці якої загострюємо,
вкладаємо віночок на голівку та примазуємо стекою. Стекою робимо надрізи
через однакову відстань, а пальцями рук відтягуємо глину (прийом
защипування глини) — мал. 4. Стекою виділяємо волосся, ротик, очі, пальці
рук. Прийомом наліплювання невеликих шматочків глини на позначених
місцях робимо ніс та щоки. Готову та висушену ляльку розфарбовуємо (мал.
5).
Лялька за мотивами димківської іграшки.
Ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 4 частини. В

основі ліплення тулуба — конусоподібна форма, яку ми отримуємо,
розкочуючи глину прямими рухами рук, натискуючи більше на один кінець.
Виділяємо пальцями рук талію ляльки, відтягуємо шию. З другого шматка
ліпимо голову, в основі ліплення якої лежить куля.
Пальцями відтягуємо кокошник прийомом защипування глини.
З'єднуємо голову з тулубом так, щоб утворилася шия і був плавний перехід
від голови до тулуба (мал. 1). З третьої частини утворюємо 2 пропорційні
частини і ліпимо руки. Глину розкочуємо прямими рухами рук, в основі
ліплення рук — стовпчик. З четвертої частини глини ліпимо комірець.
Спочатку розкочуємо глину і утворюємо стовпчик, який потім
розплющуємо (мал. 2), одягаємо на шию ляльки. З'єднуємо його так, щоб не
було видно місця з'єднання, пальцями рук прийомом прищипування
утворюємо потрібну форму.
Усі частини з'єднуємо (мал. 3), щільно притискуємо та стекою
примазуємо, виділяємо очі, волосся, ротик, пальці рук, візерунок на сарафані
та ін. Такі деталі, як ніс, щоки, підборіддя можна виконувати прийомом
наліплювання глина на основну форму.
Готову та висушену ляльку розфарбовуємо.
Снігуронька. Дід Мороз.
Снігуронька (мал. 1). З дітьми середньої групи фігуру Снігуроньки
ліпимо з 3 частин. З першої — тулуб, в основі якого лежить конусоподібна
форма, з другої — голову, в основі ліплення лежить куля, а з третьої — руки.
Глину ділимо на 2 рівні частини і прямими рухами рук утворюємо стовпчики
(руки). Усі частини з'єднуємо прикладанням та притискуванням.
З дітьми старшої вікової групи ліпимо Снігуроньку з ускладненнями.
Послідовність ліплення показана на мал. 1а. Діти ліплять капелюшок,
комірець та ін. Стекою виділяють дрібні частини. Ускладнюється прийом
з'єднання частин (мал. 1б).
Дід Мороз (мал. 2). Діти молодшого віку ліплять Діда-Мороза з 3
частин. Із першої частини ліплять тулуб, в основі якого лежить
конусоподібна форма, а другу частину глини ділять на 2 непропорційні
частини (одну—для рук, другу— для голови). Частину глини, яка призначена
для рук, ділять на 2 однакові, прямими рухами рук утворюючи потрібну
форму. З третього шматка глини колоподібними рухами рук утворюють
голову. Усі частики з'єднують. 3 окремого шматочка глини можна виліпити
бороду, шапочку, ніс.
Діти старшого віку ліплять Діда Мороза з 5 — 6 частин з
ускладненням, передаючи більш характерні ознаки. Послідовність ділення
глини на частини для ліплення показана на мал. 2а. Дрібні деталі: ніс, борода,
вуса, щоки та ін. ліпимо прийомом наліпу невеликих шматочків глини на
основну частину. Готову та висушену іграшку розфарбовуємо (мал. 2б).
Сніговик.
першої – коловими рухами рук утворюємо велику кулю (мал. 1), з другої —
кулю середнього розміру, а з третьої—маленьку (голову). Четверту частину
ділимо на 2 однакові і з кожної робимо кулю (можна стовпчики) — це будуть
руки.
З окремого шматка глини утворюємо конусоподібну форму (мал. 2).
Зайву глину обрізаємо — це буде капелюх. Далі ліпимо ніс — морквинку.
Усі частини з'єднуємо (мал. 3,4). Стекою виділяємо очі та ротик. Сніговика
діти ліплять в усіх вікових групах.
Неваляйка.
Ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 3 непропорційні
частини. З першої робимо велику кулю — тулуб (мал. 1), потім утворюємо
меншу кулю — голову, а третю ділимо на 2 однакові частини і ліпимо 2 кулі
— це руки (мал. 2). Прийом ліплення для всіх частин однаковий —
розкочування глини коловими рухами рук. Частини з'єднуємо (мал. 3,4),
використовуючи прийом накладання та притискування. Неваляйку можна
ліпити з дітьми молодшого віку.
Кондитерські вироби
Пиріжки, вареники
В основі ліплення – диск. Спочатку розкочуємо глину між долонями,
утворюємо кулю, яку потім стискуємо (мал. 1) і робимо потрібну форму –
диск. Наступний етап в роботі – з’єднуємо протилежні краї (мал. 2, 3)
прийомом прищипування. Щоб пиріжок мав об’ємну форму, в нього кладуть
шматочок глини – начинки, а потім з’єднуємо краї (мал. 4):
Коржик
В основі ліплення – диск, який робимо з кулі. Перший етап –
розкочування глини коловими рухами рук (мал. 1), потім стискуємо кулю
між долонями (мал. 2), а пальцями рук вирівнюємо форму (мал. 3):
Бублики, кренделі.
Глину ділимо на окремі шматочки (мал. 1), які розкочуємо прямими
рухами рук, і утворюємо стовпчик (мал. 2). Кінці стовпчика з’єднуємо,
притискуючи і замазуючи так, щоб не було помітно місця з’єднання (мал. 3).
Так саме ліпимо крендель (мал. 4). Він може бути різний за формою або
такий, як на малюнку.
Транспорт
Ракета і космонавт. Вертоліт. Легковий автомобіль.
Вантажний автомобіль. Літак.
Ракета і космонавт.
Ліпимо конструктивним способом.
Космонавта ліпимо, як людину (дивись у розділі „Сюжетне
ліплення)”
Ракета. Глину ділимо на 3 частини. З першої ліпимо корпус, в основі
ліплення — конусоподібна форма, один кінець якої загострюємо, а другий
спочатку заокруглюємо, потім, злегка постукуючи по поверхні дошки,
вирівнюємо (дінце-коло). Далі ліпимо стабілізатори ракети; вони мають
форму паралелепіпеда. Спочатку глину розкочуємо і робимо стовпчик,
розплющуємо його, зайву глину відділяємо стекою (мал. 1). Потім робимо
двигуни ракети. Вони мають форму конуса. За допомогою стеки з'єднуємо
усі частини (мал. 2, 3). Готову та висушену іграшку розмальовуємо.
Вертоліт.
першої ліпимо кабіну. В основі ліплення — усічений конус. З другої частини
робимо корпус вертольота, в основі ліплення його теж конус. З третьої
частини ліпимо колеса. Для цього глину ділимо навпіл, з кожної частини
утворюємо спочатку кулю, а потім диск. З четвертої частини утворюємо 2
задніх колеса. Їх ліпимо так, як великі колеса (мал. 1). Поки вертоліт ще не
висох, робимо паличкою дірочки та з'єднуємо колеса з основною частиною.
Щоб вони не спадали, закріплюємо їх шматочком пластиліну або глини.
Гвинти можна зробити з паличок для морозива або з цупкого паперу. Готові
деталі з'єднуємо дротом або паличкою і закріплюємо на позначених місцях
(мал. 2). Готову та висушену іграшку розфарбовуємо (мал. 3).
Легковий автомобіль. Вантажний автомобіль.
Легковий автомобіль (мал. 1). Ліпимо конструктивним способом.
Глину ділимо на 3 частини. В основі ліплення — цеглинки, які утворюємо за
допомагаю стеки. Спочатку глину розплющуємо на дошці і обрізаємо зайву.
Розмір залежить від величини машини. Потім утворюємо колеса, для цього
кулю розплющуємо. З'єднуємо частини (мал. 1а), загладжуємо місця
з'єднання пальцями та стекою (мал. 1б). Колеса до машини можна вирізати з
фанери або цупкого картону. Заготовити палички і поки виріб ще не висох,
зробити отвори для паличок і колеса. Щоб колеса не спадали, на кінці
паличок одягають гумку або заліплюють пластиліном. Стекою виділяють
вікна, фари, двері та інші деталі.
Вантажний автомобіль (мал. 2). Ліпимо конструктивним способом.
Глину ділимо на 4 частини. Утворюємо потрібні форми (мал. 2), з'єднуємо їх
(мал. 2а), загладжуємо нерівності та місця з'єднання (мал. 2б). Готову фігуру
розфарбовуємо.
Літак.
На аркуші показано кілька варіантів ліплення літака для усіх вікових
груп. Мал. 1, 1а — для дітей середньої групи, мал. 2, 2а — для дітей старшої
групи, мал. 3, 3а, 3б — для підготовчої групи. Дорослий може вибрати будь-
який варіант ліплення, виходячи з вікових особливостей та можливостей
дітей.
Мал. 1. Ділимо глину на 2 непропорційні частини. В основі ліплення —
циліндрична форма (товстий валяк). Розкочуємо глину прямими рухами рук,
утворюємо циліндр, а потім розкочуємо глину, натискуючи більше на один
кінець. З другого шматка утворюємо стовпчик потрібної довжини. Кінці його
загострюємо. Деталі з'єднуємо прийомом накладання та притискування (мал.
1а).
Мал. 2. Глину ділимо на 3 непропорційні частини. З першої частини
утворюємо стовпчик, один кінець якого загострюємо, а другий —
заокруглюємо. З другої частини утворюємо стовпчик, обидва кінці якого
загострюємо — це будуть крила. З третьої частини ліпимо, задні крила.
Деталі крил стискуємо між долонями і утворюємо потрібну форму, а потім
усі деталі з'єднуємо з корпусом (мал. 2а).
Мал. 3. Глину ділимо на 3 непропорційні частини. Послідовність
ліплення корпусу та крил така, як і при ліпленні попередніх варіантів.
Ускладненням є те, що на вузькій частині корпусу літака пальцями рук
утворюємо хвіст, а деталі великих крил розрізаємо стекою навпіл та
з'єднуємо з корпусом (мал. 3а).
Види ліплення
Ліплення.На відміну від малювання, в якому зображення

створюється на площині аркуша, своєрідність ліплення полягає в
об'ємному способі зображення.
Ліплення є різновидом скульптури, яка передбачає роботу не
лише з м'якими матеріалами, ай з твердими (мармур, граніт та інше).
Основним виразним засобом ліплення є пластичність. Завдяки
пластичності матеріалу дитина передає динаміку рухів, оскільки під
впливом пальців форма змінює свої окреслення, фігурка набуває
різних поз, поворотів, нахилів тощо. Реальність об'єму, відчуття його
долонями, кінчиками пальців сприяють активним діям дитини з
виліпленою фігуркою. Вона легко пересуває її у просторі (ближче,
далі від себе), оглядає, обстежує ті з усіх боків.
Діти ліплять різні предмети, фігурки людей, тварин. Як і в
малюванні, у ліпленні важливе місце. посідає сюжет (створення
композицій з кількох фігурок із певним композиційним центром).
Виліплений предмет, фігурка для дитини (особливо молодшого
дошкільного віку) часто стає іграшкою, з якою вона поводиться як із
живою істотою. У процесі цієї гри дитина взаємодіє з нею як в
реальній життєвій ситуації. Якщо в малюванні колір є одним із
яскравих виражальних засобів, то в ліпленні його роль обмежена.
Колір використовується переважно в декоративному ліпленні під час
розфарбування виліплених із глини фігурок (найчастіше за мотивами
народних іграшок).
Пластичність матеріалу та об'ємність зображуваної форми дають
змогу дошкільняті оволодіти деякими технічними прийомами в
ліпленні швидше, ніж у малюванні. Наприклад, передача руху в
малюнку - складне завдання, яке потребує довготривалого навчання, у
ліпленні вирішення цього завдання полегшується. Дитина спочатку
ліпить предмет у статичному положенні, а пізніше згинає його
частини відповідно до задуму.
Передача просторових співвідношень предметів у ліпленні
також спрощується - об'єкти, як у реальному житті, розставляються
один за одним ближче і далі від центру композиції. Питання
перспективи в ліпленні знімається.
Основним виражальним засобом в ліпленні є передача об'ємної
форми. У теорії образотворчої діяльності порівняно з малюванням
особливості ліплення вивчені недостатньо.
На дані про специфіку дитячої творчості в ліпленні вперше
натрапляємо в роботах О. Бакушинського. Він розглядає ліплення
дітей як своєрідне мистецтво. Підкреслює особливості пластичного
образу, специфіку матеріалу, який під руками дитини легко
видозмінюється.
Є. Фльоріна встановяює своєрідність ліплення в генезисі,
визначає, що сприймання дітьми форми є основним у процесі
створення образу. При цьому велику увагу приділяє образно-
емоційній мові вихователя, яка допомагає викликати у дитини
асоціації з предметами, фігурами. Більш детально Є. Фльоріна
розкриває ці питання, аналізуючи ставлення до ліплення дітей
молодшого дошкільного віку. Про ліплення дітей старшого віку, де
найповніше виявляється виразність образу, розкриваються його
специфічні особливості, автор говорить лише в загальних рисах.
У 60-ті роки хх ст. з огляду на дослідження проблеми
сенсорного виховання (Н. Сакуліна, Є. Корзакова, Н. Курочкіна)
ставилося питання про сенсорні основи зображувальної діяльності.
Дослідники відзначали роль перцептивних дій, обстеження, сенсорної
культури під час навчання дітей ліплення. Вони також говорили і про
створення ліпного образу. Так, Є. Корзакова правильно ставить
питання про те, що навчання дітей у дитячому садку прийомів
ліплення через розкочування і сплющення веде до спрощеного
зображення. За такого навчання діти засвоюють лише конструктивний
спосіб ліплення, тоді як створення виразного образу потребує
оволодіння прийомами скульптурного ліплення (з цілого шматка). Це
дає можливість бачити образ в цілому, передавати рух, позу, виражати
своє емоційне ставлення до зображуваного.
Найповніше проблема художньо-образного начала в ліпленні
дітей старшого дошкільного віку розкрита в дослідженні Н. Халезової.
Вона також наголошує, що діти використовують багато засобів
виразності, якими володіє скульптор, хоча їхнє використання залежить
від особливостей психічного і фізичного розвитку дітей. Н. Халезова
стверджує, що зображення руху в ліпному образі є основним засобом
виразності.
Дослідження Н. Халезової, Ю. Максимова, Т. Вишньової
розкрили можливості ліплення в художньому розвитку старших
дошкільнят. Ліплення передбачає виготовлення фігурок за мотивами
народних іграшок, має місце також створення рельєфних і
барельєфних зображень. Тому тут справедливою є думка Т. Казакової,
що декоративне ліплення в системі занять із зображувальної
діяльності в дитячому садку слід виокремити.
Отже, аналіз досліджень показує, що ліплення як вид
образотворчої діяльності ділиться на предметне, сюжетне і
декоративне. Кожен з цих підвидів має свої специфічні виразні засоби,
за допомогою яких дитина може створювати виразний образ,
скульптурні композиції. Основними засобами виразності в
предметному лiпленні є форма та об'єм; у сюжетному - ритм,
композиція, силует; у декоративному - ритм,симетрія, колір.
Розглянемо конкретно, якими вміннями й навичками з ліплення
має оволодіти дитина на кожному віковому етапі. Так, дітей третього
року життя педагог навчає:
· відривати шматочки глини і коловими рухами обох рук
утворювати нескладні предмети з глини (цукерки, кульки, горішки),
розривати глину на частини, м’яти, розкочувати і розплющувати її
долонями;
· ділити глину на частини і прямими рухами рук, утворювати
нескладні предмети (стовпчики, сосиски, цукерки);
· розкочувати глину прямими рухами рук і утворювати
стовпчики, краї яких з’єднувати (бублики);
· розкочувати глину коловими рухами рук та сплющувати між
долонями, утворюючи дископодібні форми (пиріжки, коржики,
котлети та ін.);
· ділити глину на 2-3 частини, розкочувати її прямими та
коловими рухами і ліпити нескладні предмети (гриб, пташка, зайчик,
неваляшка).
Для дитини четвертого року життя, яка вже має певну досвід
роботи з глиною, цю роботу потрібно дещо ускладнити, одночасно
закріплюючи навички, котрі вона придбала у попередній групі:
· ділити глину на частини та розкочувати її між долонями
прямими рухами рук, утворюючи нескладні предмети (стовпчики,
ковбаски, рогалики, цукерки);
· розкочувати глину коловими рухами рук та утворювати різні
предмети (горішки, цукерки, м’ячі);
· розплющувати глину, утворюючи диск, і на основі цієї форми
ліпити нескладні предмети (пиріжки, вареники, котлети), згинати і
защипувати форму пальцями рук;
· ділити глину на 2-3 частини та ліпити предмети, в основі яких
лежить куля (башточка, неваляшка, пташка), диск та циліндр (гриб);
· з’єднувати частини прикладанням та притисканням.
З дітьми п’ятого року життя повторюють і закріплюють набуті
раніше знання та уміння, а крім того, їм дають нові знання та уміння, а
саме:
· ділити глину на частини і утворювати нескладні предмети, в
основі яких лежить куля (горіх, яблучко);
· утворювати предмети, в основі яких лежить циліндр (огірок);
· розкочувати глину прямими рухами рук та утворювати овальну
форму і на основі цієї форми ліпити такі предмети: слива, лимон,
груша;
· загострювати та заокруглювати предмети;
· розкочувати глину коловими рухами рук, розплющувати,
загинати, защипувати краї, вдавлювати глину пальцями і утворювати
такі предмети: мисочка, чашечка, рибка, грибок, кошик, пиріжки,
варенички;
· ділити глину на частини і з’єднувати їх у ціле прикладанням і
натисканням, примазуванням (лялька-неваляйка, сніговик, пташка,
зайчик).
З дітьми шостого року життя, як і в попередніх вікових групах,
спочатку повторюють та закріплюють навички та уміння, а потім
вводять нові завдання:
· ділити глину на 3-4 частини і утворювати нескладні предмети,
в основі яких лежить куля, циліндр, конус (ліплення овочів, фруктів,
їжачка, мишки, котика, лисички);
· ліпити частини в основі яких лежить диск (тарілочка, чашечка);
· ліпити предмети комбінованим і пластичним способами,
прийомам міцного з’єднання деталей, згладжування поверхні
пальцями, стекою та зволоженою ганчіркою (собака, зайчик, білочка,
літак, черепаха, курочка, півник, пташка – свистулька, лисичка та ін.).
Діти шестирічного віку, відтворюючи той чи інший образ із
цілого куска глини або пластиліну, сполучають лінії різних
конфігурацій, що дають їм змогу узагальнити силует єдиною
складною лінією. У практичній діяльності дітей має місце як
монохромна так і поліхромна декоративна скульптура. Монохромна
скульптура обмежується природним кольором глини. Спеціальна
термічна обробка готового виробу надає йому жовто-оранжевих
відтінків. Поліхромності скульптурні вироби набувають за допомогою
різнокольорового пластиліну або відповідним фарбуванням деталей
чи їх розмальовуванням орнаментом.
Композиція окремих образів, які виконуються дітьми цього віку,
відрізняється найпростішим відтворенням відповідних рухів, жестів,
пози. Зазначені прояви композиційної виразності мають місце і при
створенні нескладних скульптурних сюжетів, в яких діти, крім того,
намагаються вичленити головний об'єкт контрастністю величини та
місцем його розташування, здебільшого, в центрі.
Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина так і
пластилін або солоне тісто. Своєрідність ліплення полягає в тому, що
за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в
трьох вимірах. Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд,
транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони
створюють, використовуються в ігровій діяльності. Під час підготовки
до ліплення дитина отримує багато знань про предмет (назва, форма,
будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її
словник, зв'язна мова, за допомогою якої можна описати образ по
пам'яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших
процесів. На заняттях дитина отримує відомості про способи ліплення
і сам навчається це робити. На основі свого досвіду він намагається
самостійно вирішити навчальні завдання, а з часом ця самостійність
переростає у творчість. У процесі ліплення більше, ніж у будь-якої
діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук,
розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні.
Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні
рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності,
ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільникові надалі оволодіти
різними видами навчальної, трудової діяльності. Під час ознайомлення
з предметом дитина навчається розуміти його красу. Вона сама
починає передавати в ліпленні окремі виразні його ознаки,
намагається ретельно обробити поверхню виробу, прикрашають його
орнаментом і т. д. Ознайомлюючись дітей з деякими зразками
скульптури і декоративно-прикладного мистецтва, ми виховуємо в них
любов і повагу до людей, які створили ці чудові речі. Ліплення
допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина
ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а
це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і
наполегливості, дисциплінує його. Вихователю потрібно пам'ятати,
що він повинен навчати дитину ліпити, а не робити з нього
скульптора, і ліплення не самоціль, а лише засіб всебічного розвитку
та виховання. велике значення має також те задоволення, яке отримує
дитина, спостерігаючи кінцевий результат своїх праць. А якщо малюк
зможе похвалитися своєю роботою перед батьками, задоволення від
виконаної роботи подвоюється!
Передбачено ускладнення технічних прийомів. Це дасть
можливість вихователю вибрати тему для роботи з дітьми відповідно
їх віку і вмінню. Для дітей трьох-чотирьох років рекомендується
ліпити: стовпчики, апельсини, вишеньки, бублики, кренделі, коржики,
пиріжки, вареники та ін. На наших сторінках показані такі прийоми
ліплення, як розкачування глини прямими і круговими рухами рук,
розплющування глини (палички, бублики , кренделі, пташки,
неваляшки, гриби), відтягування невеличких частин (дзьоб, хвіст та
ін.) Для роботи з дітьми п'яти років рекомендується ліпити: яблучко,
моркву, мисочку, тарілочку, чашечку, стакан, пташку та ін., де в
основі ліплення предметів лежать форми циліндра, конуса (овочі,
фрукти, іграшки та ін.), наводяться такі прийоми ліплення, як
заокруглення та загострення (морква, літак), вдавлювання (кошик,
чашечка, блюдце), загинання країв, з'єднання частин, поділ глини на
частини і з'єднання їх прикладанням, притискуванням,
примазуванням. Для дітей шести-семи років рекомендується ліпити:
півника, курочку, качечку, гуску, лебедя, пташку на підставці,
синицю, снігурі, білочку, зайчика, котика, собачку, лисичку,
ведмедика, та ін., в яких показані різні способи ліплення:
конструктивний, пластичний, комбінований; прийоми згладжування,
щільного з'єднання частин. Наводяться зразки, як прикрасити та
розмалювати іграшку чи предмет, як прикрасити та виділити в
окремих предметах дрібні частини стеком, щоб передати характерні
ознаки, обсяг, динаміку, пропорції та ін.
Вихователь має можливість творчо вибрати тему заняття,
враховуючи інтереси дітей, наявність знань і вмінь, раніше придбаних.
Успіх рішення навчальних завдань здебільшого визначається
правильною організацією роботи з дітьми і чітко продуманою
системою об'єднання занять різного типу. Використовуються два типи
занять з ліплення: на тему, запропоновану педагогом (вивчення нового
матеріалу, повторення пройденого), і на тему, обрану дитиною (за
його задумом). Центральне місце в першому випадку відводиться
засвоєнню нового програмного матеріалу. У присутності дітей
вихователь ліпить зразок, розповідає про прийоми роботи і її
послідовність. Кожну дію педагог підкреслює словами, рухами рук і
пальців. На заняттях з ліплення, де діти закріплюють раніше набуті
знання, вихователь використовує частковий показ лише тієї частини
предмета, яку діти не знають чи погано засвоїли, ставить завдання
побудувати композицію, запам'ятати предмети й виліпити їх по
пам'яті. На заняттях другого типу - за задумом - діти самостійно,
ґрунтуючись на своїх знаннях та вміннях, обирають тему, продумують
композицію, визначають послідовність роботи, шукають прийоми
виконання. Мета цих занять - розвиток самостійності, ініціативи і
творчих здібностей дітей. Проведення їх дає можливість проявити
інтереси дітей, ступінь розвитку їх творчих задумів, оволодіння
зображувальними вміннями та навичками.
У роботі з дітьми дошкільного віку значне місце відводиться
ліплення з натури. Критерієм оцінки таких робіт є подібність натури.
Дитина вивчає предмет, виявляє основну форму, будову, пропорції,
співвідношення частин, характерні особливості, прийоми ліплення
предмета. Якщо виникає необхідність, педагог показує окремим дітям
прийоми ліплення на окремому шматочку глини. Досить популярна і
сюжетна ліпка. Діти старшого дошкільного віку роблять багатофігурні
композиції, прагнуть зображувати людей, тварин у різних позах. Це
здебільшого нескладні побутові сценки, епізоди казок та ін.
У роботі з дітьми різного віку можна використовувати такі
способи ліплення: конструктивний, пластичний і комбінований.
Конструктивний - найпростіший з них. Предмет ліпиться з
окремих частин. Наприклад, пташка: спочатку ліпиться тулуб, голівка,
підставка, а далі з'єднуються усі частини і надають фігурці
характерних ознак. Конструктивним способом ліплення діти
користуються в молодшій групі дитячого садка. Цей спосіб
застосовується надалі в усіх вікових групах, але кількість деталей
збільшується, а прийоми з'єднання частин ускладнюються.
Пластичний спосіб складніший. Це ліплення з цілого шматка
глини, з якого витягуються всі дрібні деталі, частини виробу і ін.
Починають діти ліпити цим способом з середньої групи (овочі,
фрукти, іграшки). Наприклад, під час ліплення мишки із загального
шматочка глини дитина створює потрібну форму, витягає мордочку,
вушка, хвостик, лапки та за допомогою стеки надає їй характерні
ознаки. Пластичним способом діти ліплять протягом усього
дошкільного віку.
Комбінований спосіб поєднує в собі і ліплення з цілого шматка
глини і з окремих деталей або частин. Наприклад, із шматка глини
ліпимо частину курочки: тулуб, голову, а дрібні деталі та підставку
готуємо окремо, потім з'єднуємо їх. Зразки: півник, курочка, гусак,
зайчик, крокодил, соболь, кенгуру, черепаха та ін. Крім того, під час
виготовлення птахів, тварин, людей користуються прийоми
рельєфною ліплення: невеликі шматочки глини або пластиліну
накладаються на основну форму, а потім стеком або пальцями
примазуються. Після чого виробу надають потрібної форми, це:
синиця, снігур, Снігуронька, дід Мороз, виноград.
Техніка малювання
Техніка ліплення доступна дітям дошкільного віку у всьому багатстві і

різноманітності способів і прийомів. Слід мати на увазі, що класифікація
методів досить умовна, можливі переходи одного способу до іншого і
доповнення основного способу одним або кількома іншими при виготовленні
одного виробу.
Конструктивний спосіб
При цьому способі ліплення образ створюється з окремих частин, як з
деталей конструктора (звідси і назва). Дитина задумує образ, подумки уявляє,
з яких частин він складається, і починає ліпити. Конструктивним способом
всі діти починають ліпити дуже рано - вже в 2-3 роки - і часто самі
«відкривають» для себе. Найчастіше у ліпленні маленьких дітей
спостерігаються наступні варіанти:
 об'єднання однакових форм (намисто, парканчик, колодязь,
сосиски);
 об'єднання схожих форм, що відрізняються за величиною
(пірамідка, башточка, маяк, сніговик, неваляшка);
 об'єднання різних форм (грибок, метелик, пташка, чебурашка).
Скульптурний спосіб
Цей спосіб іноді ще називають пластичним або ліплення з цілого
шматка. Дитина представляє задуманий образ, бере відповідний за кольором
і розміром шматок пластиліну або глини, розминає його. Згадує найбільш
загальні обриси образу і намагається надати матеріалу таку ж форму. Це
може бути форма витягнутого яйця, якщо задумано якась тварина або
хочеться виліпити прибульця з космосу; коржик, якщо ліпиться світильник, і
т.д. На цій основі загальної дитина створює образ, витягуючи окремі, більш
дрібні частини (але не відриваючи їх) і намагаючись передати характерні
особливості (довгу шию, гриву, звиваються щупальця, звисають або,
навпаки, стирчать вуха). Він моделює форму-основу різноманітними рухами:
відтягує, загинає, скручує, мне, придавлює, прищипывает і т.д. там, де треба,
- зверху, з боків, знизу.
Комбінований спосіб
Цей спосіб об'єднує два способи: конструктивний і скульптурний. Він
дозволяє поєднувати особливості ліплення з цілого шматка і з окремих
частин. Як правило, великі деталі виконуються скульптурним способом, а
дрібні створюються окремо і приєднуються до скульптурній формі. До 5-8
років діти віддають перевагу саме цей спосіб як більш доступний і
універсальний за своїм можливостям.
Модульна ліплення
Цей спосіб нагадує складання об'ємної мозаїки або конструювання з
окремих деталей. З його допомогою можна дуже швидко і легко створити
будь-який образ з декількох або багатьох однакових елементів - модулів. В
залежності від форми модуля розрізняють кілька видів модульної ліплення.
Ліплення на формі
Іноді для ліплення зручно використовувати готові міцні форми - банки,
пластикові пляшки, втулки від паперових рушників та ін. Вони служать
міцною і зручною основою, а також дозволяють уникнути зайвої роботи.
Матеріал розкачують рівномірним шаром, обертають навколо форми,
відрізають зайве, з'єднують краї шов і розгладжують. Якщо необхідно, форму
обережно виймають. З решти матеріалу роблять основу і інші деталі
(кришку, ручки та ін). Прикрашають налепами або прорізним візерунком.
Таким способом добре ліпити вазу, кашпо, карандашницу.
Способи оформлення і декорування способу
У ліпленні використовується багато допоміжних способів і прийомів.
Вони більш дрібні по руху, різноманітні по можливості моделювання образу.
Саме вони дозволяють зробити кожен образ неповторним. Найчастіше діти
застосовують у ліпленні наступні допоміжні способи і прийоми.
Відтягують від основної форми дрібні деталі - дзьобик, вушка, хвостик
і т.д., надають їм необхідну форму і положення-загострюють, сплющують,
загинають. Защипують краю або якусь частину форми - хвіст і плавники,
гриву, спідничку, пелюстки квітки. Щипкові руху пальців дозволяють
передати рельєф і фактуру, зобразити окремі деталі, створити декор,
передати рух. Загинають краю форми - горлечко вази, бортики тарілок,
листочки, - тим самим посилюючи подібність образів з реальними
предметами і передаючи їх функціональність. Використовують стеку та інші
пристосування - ковпачки фломастерів, кришки, палички, печатки. З
допомогою стеки можна зробити багато чого: передати особливості поверхні
тих чи інших образів - прорізати штрихами «пір'ячко», «луску», «шерсть»;
нанести візерунок у вигляді прямих, хвилястих, пересічних ліній; зробити
надрізи або розрізи і отримати таким чином лапи, крила і т.д.;
промальовувати складні деталі, наприклад, риси особи. З допомогою дрібних
побутових предметів можна зробити відбитки у вигляді кіл, цяток і ін.
Доповнюють виліплений образ різними елементами з інших матеріалів.
Бісером прикрашають черепашки, рибок, чарівних птахів, біжутерію,
крильця метеликів, з окремих бісеринок роблять вічка для комах і птахів,
гудзики використовують для очей, капелюшків і інших дрібних деталей, а
також як основу для брошок, пір'ячко і стружки - для комбінованих виробів.
Консультація
«Особливості організації ліплення дітьми старшого дошкільного віку»

Ліплення - вид образотворчої діяльності. Ліплення має велике значення
для навчання і виховання дітей дошкільного віку. Освітнє і виховне значення
уроків ліплення величезне, так як вони розвивають у дітей образне мислення,
естетичний смак, фантазію, здібності, характер.
Уміння винаходити приходить разом з умінням бачити, аналізувати
побачене, знаходити в ньому головне, постійно контролювати свої дії,
порівнювати зображуване з натурою. Ми повинні виховувати наших дітей
допитливість, кмітливість, ініціативу, уяву, фантазію - ті якості, які знаходять
яскраве вираження у творчості дітей.
В даний час дослідженнями доведено, що творча діяльність у
малюванні, ліпленні доступно уже дітям дошкільного віку. Звичайно, дитяче
творчість має свої особливості і не може повністю відповідати критеріям
творчості дорослим.
Вибравши тему для ліплення, дитина тут же приступає до її реалізації.
В процесі зображення він розмірковує про зміст своєї роботи, про те як її
виконати, з допомогою яких коштів, тобто всі ті питання які художник в
основному обмірковує заздалегідь, дитина вирішує в процесі роботи.
Завдання розвитку творчих проявів у дитини дошкільного віку
знаходиться в залежності від його вікових анатомо - психологічних
особливостей.
Діти старшої групи мають свої особливості, вони зміцніли фізично,
почався процес окостеніння кистей рук, зміцнилися дрібні і великі м'язи,
вони стали більш уважними, підвищилася їхня здатність до запам'ятовування,
зросло вміння під час ліплення здійснювати зоровий контроль за діями рук,
що призводить до зміни характеру зображення - воно стає більш чітким, вони
помічають дрібні деталі, починають розглядати комах, будову квітки,
пристрій різних механізмів. Діти п'яти - шести років хочуть вчитися, у них
активізуються пізнавальні інтереси, з'являються відповідні естетичні
судження та оцінки. В ІЗО - діяльності старших дошкільників творчість
відіграє все більш важливу роль, це пов'язано з розвитком особистості
дитини. Розуміючи це, я намагаюся організувати дитячу діяльність так, щоб
хлопці навчилися любити прекрасне, щоб їм відкрилося особливе бачення
світу і захотілося висловити у творчості свої почуття і думки. Я намагаюся
так організувати свої заняття, продумати їх зміст, щоб навчання розвивало
особистість дитини, а не перетворювалася на тренування образотворчих
умінь. Головним завданням є формування творчого складу розуму, розвиток
уяви, тобто розвитку їх особистості через день діяльність. Заняття ліпленням
дають для цього всі можливості.
Одна з найважливіших завдань - навчити дітей спостерігати і
розмірковувати над тим, що вони побачили. Вихователь так організовує
культурне середовище, щоб діти могли познайомитися з творами мистецтва,
при можливості - побувати в музеї, де є скульптури, побачити і розглянути
пам'ятники архітектури.
У старшій групі ставиться завдання навчити дітей ліпити скульптурним
способом - витягаючи деталі з цілого шматка, стрічковим способом -
декоративної ліплення. Діти повинні оволодіти багатьма прийомами обробки
і прикраси виліпленого вироби - вміти загладити його поверхню, міцно
скріпити деталі, зробити налєпи, поглиблення, рельєфи, вміти
використовувати каркаси, користуватися стеками, вміти передавати руху.
В старшому віці діти ліплять з натури, за уявленням, техніка ліплення
ускладнюється. Намагаюся вчити дітей ліпити скульптурним способом, так
як цей спосіб дозволяє дитині відчути всю масу тулуба тварини і домірність
кінцівки. Рух людини, тварин при цьому способі ліплення передаються більш
природно. Для більш точної передачі деталей руху, намагаюся
використовувати фотографії, ілюстрації, перегляд мультфільмів. Вони дають
дитині всі необхідні відомості про тварину і людину. При показі нового
способу ліплення, технічного прийому вихователь дає зразок, і сам
демонструє новий прийом. Але повний прийом показу у ліплення, не має
переваги перед частковим. На заняттях намагаюся, так поставити роботу,
щоб діти інертно не копіювали мою роботу, а самі вирішували образотворчі
завдання. Безпорадними хлопці стають тоді, коли їх «ведуть», не даючи їм
самостійно розібратися з технічними труднощами. Я показую дітям один раз,
як розгладжувати поверхню виліпленої фігурки і показую свій зразок. Потім
при аналізі, хвалити тих дітей, які правильно це роблять. А ось нагадувати
дітям, що загладжувати потрібно вказівним пальцем, а не великим - корисно,
так як тренувати краще вказівний палець. В.А. Сухомлинський вважав, що
розум дитини - на кінчиках її пальців, тому їх потрібно привчати до тонкої
роботи. З такою метою я пропоную дітям виліпити дрібні фрукти: вишеньки,
виноградний кетяг, кошик з малиною, горошинки і т.д. Це заняття корисно
для розвитку м'язів руки. В старшій групі діти виявляють пристрасті до
ліплення, одним подобаються великі підробки, іншим дрібні, мініатюрні.
Любителям мініатюри пропоную виліпити: їжака, мишеня, жука - носорога,
божу корівку, даю для уточнення деталей фотографії, листівки, ілюстрації.
З великою формою знайомлю дітей тоді, коли у формі немає дрібних
деталей, але чітко видно пропорції і пластика форми. Пропоную дітям уявити
себе скульпторами і кожному придумати свій «пам'ятник», розповівши, що
вони не завжди ставляться людям, що іноді і тваринам, наприклад котам,
собакам, навіть комах. Їх приваблює простір для творчості.
Залучаю дітей до декоративної ліплення, починати краще з створення
барельєфів, з яких можна потім скласти фриз. Пластинку з товстого картону
(15-15) покривають шаром пластиліну, ця фон для барельєфа. Потім з більш
товстого шару пластиліну контрастного кольору вирізають стеком
зображення і переносять його на фон. Далі йде обробка - виліплювання
деталей, примазывание, загладжування. Головною метою ставлю - навчити
дітей удосконалювати свою роботу, добиваючись виразності образу. Якщо
барельєф потрібно зберегти надовго, то його вкривають двома шарами лаку.
З димковской іграшкою, краще починати знайомити дітей зі старшої
групи. З початку я показувала дітям іграшки, милувалися разом з ними
яскравою гамою фарб. Перші спроби ліплення - димки починали з
пластиліну, уточнювали форму, величину, пропонувала дітям прості за
формою роботи: рибка, індик, свистулька.
У цих іграшок немає ніг, тому їх легше ліпити. Так само запропонувала
дітям виліпити серпанок з листкового тіста, матеріал нетрадиційний, але
підробки вийшли вдалими, після сушіння в духовій шафі, запропонувала
дітям їх розписати, попередньо зробивши ескізи на папери.
У своїй роботі, ліплення з пластиліну вважаю основним напрямком,
діти люблять пластилін, люблять ліпити з нього предмети побуту, іграшки,
посуд, людини, тварин, складати колективні роботи по знайомих казок, тобто
ліпимо пластилінові казки.
Крім усього, вище написаного, іграми з дітьми дидактичні ігри та
вправи пластичними засобами. Наприклад гра «Аз - буки», закріплює
уявлення про малювання друкованих літер; показує, що літери можна не
тільки писати, але і вміти моделювати різними способами. Наприклад:
виліпити дві букви за бажанням так, ч то одна з них була звичайною -
простий, а інша - фантастичної або візерунчастою. Аналогічно проводжу гру
«Цифри». «Форми», «Що на що схоже», «Нові фігури», «Збери фігуру по
картинці», «Загадки і відгадки», «Танцюючі чоловічки», «Чарівні
перетворення» і т.д.
Ліплення - самий відчутний вид художньої творчості. Дитина не тільки
бачить те, що створив, але і чіпає, бере в руки і за необхідності змінює.
Основним інструментом у ліпленні є рука (обидві руки), отже рівень
уміння залежить від володіння власними руками, а не пензлем, олівцем або
ножицями. З цієї точки зору техніку ліплення можна оцінити як саму
безыскусственную і найбільш доступну для самостійного освоєння.
У ліпленні схильності і здібності до творчості реалізуються навіть при
мінімумі матеріалів. З одного камка глини, пластиліну можна створювати
безліч образів, кожен раз знаходити нові варіанти і способи, навіть без участі
педагогів і батьків. А якщо матеріалу достатньо, і поруч є вмілий і в теж час
делікатний дорослий, який під час допоможе і підтримає, ліплення стає
улюбленим заняттям.
Ліплення - вид художньої діяльності, має багато аспектів. За змістом і
тематикою розрізняють сюжетну, предметну, декоративну та комплексну
ліплення.
Сюжетна ліплення діти передають сюжетні композиції в яких окремі
образи так чи інакше створені між собою: за змістом, за розміщення і т.д.
У предметної ліпленні - діти передають сюжетні композиції, але
ліплять окремі конкретні зображення - всі можливі фрукти, овочі, іграшки,
тварини, побутові предмети, транспорт і т.д.
У декоративної ліплення діти створюють декоративні або декоровані
вироби - вази, кашпо, маски, тарілки, панно, ліпні орнаменти, і т.д.
Дитяче творчість інтенсивно збагачується, якщо вихователь
використовує на занятті поезію, музику, емоційний розповідь. Це допомагає
уяві. Функції слова дуже велика, вона сприяє образному сприйняттю
побаченого чужими очима. ІЗО - діяльність дітей залежить від багатства
різноманіття спостережень у природі. Це організація прогулянки в парк, за
місто. Спостереження картинок з життя в природі. Не спостерігаючи, дитина
не має матеріалу для роздумів, а без роздуми неможлива ніяка творчість.
Необхідно розвивати пізнавальні потреби дітей, щоб вони не виросли
інтелектуально пасивними.
Як можна частіше грати і проводити з дітьми дидактичні ігри і вправи.
Заняття ліпленням комплексно впливають на розвиток дитини:
- підвищують сенсорну чутливість, тобто сприяють тонкому
сприйняттю форми, фактури, кольору, ваги, пластики.
- розвиває уяву, просторове мислення, загальну ручну умілість, дрібну
моторику;
- синхронізують роботу обох рук.
- формують уміння планувати роботу по реалізації задуму, передбачати
результат і досягати його, при необхідності вносити корективи в початковий
задум.
Найважливіше і найцінніше полягає в тому, що ліплення на ряду з
іншими видами образотворчого мистецтва розвиває дитину естетично. Він
вчиться бачити, відчувати, оцінювати і творити за законами краси.
Конспект заняття з художньої діяльності для дітей
старшої групи, з елементами нетрадиційного ліплення та
розвитку дрібної моторики.
Програмовий зміст: поширити уявлення дітей про одяг, дати уявлення про
професії дорослих, пов’язаних з виготовленням одягу (швачка, дизайнер
одягу); елементарні знання про правила дизайну. Продовжувати залучати
дітей до декоративного ліплення за задумом, прикрашати площинний виріб
об’ємною орнаментикою, використовуючи знайомі прийоми (скачування,
сплющування), додавати декор до своїх виробів. Розвивати і укріпляти
дрібну моторику пальців. Виховувати бажання створювати цікаві роботи зі
звичайних речей, розвивати естетичний смак.
Матеріал: площинні силуети одягу (спідниця, сукня, жилет, шорти,

тощо); пластилін, дощечки, серветки, дрібні ґудзики, бісер, намистини для
дизайну. Журнали мод, ілюстрації, готові вироби для зразків.
1. Вихователь розповідає про двох дівчаток, які збирались у гості, і

наділи майже однакові сукні; пропонує роздивитись ці сукні (одна
прикрашена, інша ні).
- Як ви вважаєте, чому дівчинка у сукні справа засумувала? (сукня
без прикрас).
- Яку б сукну вибрали ви, і чому?
- А взагалі, хто шиє одяг? (швачка).
(згадати віршик):
Швачка шиє одяг для людей

В неї так багато є ідей,
Прикрашає всіх сучасна мода,
І хороший настрій – нагорода!
- Так, малята – швачка шиє одяг, але є люди такої професії, які
роблять одяг не тільки зручним, але й красивим, сучасним, стильним. Це
професія – дизайнер одягу.
Розповідь вихователя про деякі правила дизайну, розгляд
ілюстрацій з журналів мод. Запропонувати розглянути дві сукні,
звернути увагу на розташування яскравих елементів, підбір тканини.
Яскраві елементи не можуть прикрашати разом усю сукню, візерунок
може бути на рукавах, посередині, на поясі, тощо. Треба слідкувати,
щоб візерунок не був «зайвим» на усій площі сукні. (показ ілюстрацій).
Вправа «Підбери аксесуар до одягу» (аксесуари підібрати по

кольоровій гаммі).
2. Розгляд зразків :
- Які декоративні елементи ви побачили? (прямі і хвилясті лінії,
крапки, квіти, геометричні узори, тощо).
- Як розташовані візерунки? (на рукавах, посередині , по долу
виробів).
3. Показ прийому ліплення. Запропонувати дітям нагадати, як треба
ліпити декоративні деталі (показ дитиною симетричного ліплення пелюсток
квітки) .
4. Закріплення послідовності виконання роботи: Зробити фон
кольоровими олівцями, потім прикрасити декоративними елементами з
пластиліну, додати елементи декора до своїх виробів, використовуючи
ґудзики, бісер, тощо.
5. Пальчикова гімнастика:
Швидко, швидко, голку в нитку –

Ший-но вишивай-но!
Хвацко-хвацко, швачка, швачка,
Вишиванку файну!
6. Практична діяльність дітей. Звернути увагу, щоб діти не робили

дуже товстих деталей, бо робота буде неохайною, не додавати багато
декоративних елементів, нагадати про правила дизайну.
7. Підсумок заняття. Запропонувати дитині вибрати роботу, яка
сподобалась, і пояснити чому.
Запропонувати дітям продемонструвати свої вироби на
справжньому подіумі. Діти під музику демонструють свої вироби,
проходячи по «подіуму».
- Ваші вироби усі гарні, може коли ви виростите, хтось стане
справжнім дизайнером одягу.
Конспект заняття по ліпленню.

Тема: «Ліплення за задумом».
Обладнання: пластилін, дощечки для пластиліну, стека, мисочки з
губкою просоченої водою.
Мета: Навчати дітей самостійно визначити, що хочеться виліпити,
доводити задумане до кінця. Розвивати самостійність, бажання займатися
творчістю. Закріплювати вміння передавати в ліпленні образи знайомих
предметів.
Зміст організаційної діяльності.
Організаційний момент. (На початку показується презентація на тему
«Осінь»
Психогимнастика.
В. - Яке у вас настрій? Посміхніться мені, а тепер посміхніться один
одному.
Лунає стук у двері.
В. - Ой, хлопці дивіться, хто прийшов до нас в гості? (Їжачок)
В. - Їжачок, чому ти такий сумний? Хлопці веселі, а ти сумуєш (Їжачок
що щось шепоче на вушко вихователю).
В. - Їжачок говорить: «До нього скоро повинні прийти гості, а у нього
немає частувань для них».
А що люблять їжачки? (морква, яблука та інші овочі)
В. - Давайте зліпимо для їжачка частування (відповіді дітей)
Сьогодні ми будемо ліпити частування для їжачка і його гостей на свій
смак, хто що хоче.
Гра імітація «Вгадай, що зліпила» (промовляючи з дітьми все прийоми
ліплення, розкочування, розплющення і інші)
Физкультхвилинка
Нехай стоять на місці ніжки
Тільки ляскають долоньки
Ляскай, ляскай, ляскай, ляскай.
Хлоп та хлоп перед собою.
А тепер мерщій поплещи
Так голосніше за спиною
Вище, вище, вище ляскай
Руки вище піднімай
Нижче, нижче, нижче ляскай
Руки нижче опускай
А тепер качати руками
Можна цілих п'ять хвилин
Відпочиваючи разом з нами
Руки теж відпочинуть.
В. - А тепер хлопці, давайте сядемо за столи і зліпимо їжакові
частування.
Індивідуальна робота: Поцікавитися у кожної дитини, яке частування
він буде ліпити для їжачка і його гостей?
В. - Хто до нас в гості приходив?
Д. - Їжачок.
В. - Що ми ліпили для нього?
Д. - Частування.
В. - Які частування? (діти перераховують, хто що ліпив).
В. - Хлопці ви всі молодці, у вас у всіх красиві частування. Їжачку вони
дуже сподобалися. Але їжакові пора повертатися в ліс, щоб зустріти гостей.
Давайте їжакові скажімо до побачення!
РУКАМИ ТВОРЯТЬСЯ ДИВА

Організація роботи з ліплення з дошкільниками
Автор: Стельмах Тетяна Федорівна, вчитель
– реабілітолог Центру соціальної
реабілітації дітей – інвалідів м. Славутич.
Бджілка ліпить з воску, а дитина з

глини.
Н. К. Крупської писала: «Дуже рано дитина починає прагнути

найрізноманітнішим чином висловити отримані нею враження: рухом,
словами, мімікою. Треба дати їй матеріал: глину для ліплення …, навчити, як
поводитися з цим матеріалом. Матеріальне вираження сформованих образів
служить прекрасним засобом перевірки та збагачення їх. Треба всіляко
заохочувати дитячу творчість, в якій би формі воно не виразилося ».
Ліплення – це створення обємних і рельєфних образів із таких
пластичних матеріалів як пластилін, тісто, глина, віск, модулін. Робота з
пластиліном – заняття не тільки цікаве, але надзвичайно корисне для дітей
В процесі лiплення здійснюється розвиток дрібної моторики рук,
розумової активності, творчості, художнього смаку і,- це якості, без яких
неможливе формування початкових основ соціально активної особистості.
Ліпити дитині простіше ніж малювати, так як під час ліплення вона має
справу з реальним об’єктом. На заняттях з ліплення дитина знайомиться з
предметом в цілому (назва, форма, будова, колір, призначення), вона прагне
віднайти подібність до реальних предметів або до запропонованих зразків.
Завдяки впізнаванню отриманих у ліпленні образів змінюється характер її
діяльності: від випадкових асоціацій до прямого зв’язку рухів руки з
графічним або пластичним зображенням. Діти ліплять із задоволенням
людей, овочі, фрукти, посуд, тварин, іграшки потім предмети, які вони
створюють, використовуються під час ігор.
В процесі навчання дітей ліпленню можна використовувати різні
форми роботи:
 індивідуальне виконання завдань в умовах групових занять;
 виконання завдань парами;
 виконання завдань невеликою групою;
 колективна робота
 спільна робота з вихователем;
 спільна робота з дітьми старшого віку;
 самостійна художня діяльність;
 гурткова робота.
Завданнями навчанню ліпленню дітей дошкільного віку є :
 ознайомити дітей з матеріалами їх властивостям (наприклад, глина м’яка,
добре мнеться в руках, легко ділиться на шматочки і знову з’єднується в
кульку, з неї можна ліпити);
 забезпечити оволодіння способами ліплення (скочування, розкочування,
розплющування, витягування, відривання, поєднання, загинання та
загострювання валикоподібних форм, загинання країв розплющеної форми,
з’єднання частин і притискання (молодший дошкільний вік);
 створювати художній образ засобами пластичного матеріалу, передавати
величину, форму, характерну будову, особливості різних предметів.
Створювати обємні зображення, релієфи, барельєфи на пластині (з
опрацюванням деталей стекою, пальцями), з введенням в композицію кількох
персонажів, звязаних сюжетом, виконувати колективні композиції за
мотивами улюблених казок (старший дошкільний вік).
Заняття з ліплення поділяються на :
1. Тематичні. Тему пропонує педагог. Під час цих занять здійснюється
повторення, закріплення, вивчення та засвоєння нового програмового
матеріалу.
2. За задумом. Діти самостійно обирають тему, продумують композицію,
визначають послідовність роботи, шукають прийоми виконання. Такі заняття
є яскравим показником рівня засвоєних дітьми умінь та навичок.
Важливою умовою при роботі з пластиліном є забезпечення кожної
дитини необхідним обладнанням та матеріалами такими як: дошка для
ліплення (дерев'яна, пластмасова і т.д.) розміром 20х25см; волога серветка
для витирання рук. Дітям старшого віку для обробки виробу потрібні стеки,
та вода для загладжування поверхні виліплених фігурок. Воду краще
подавати в блюдцях або розетках.
Дітей потрібно розсаджувати так, щоб кожна дитина добре бачила
зразок, який ліпить педагог, одночасно розповідаючи про прийоми роботи і її
послідовність виконання.
У роботі з дітьми різного віку використовуються такі способи ліплення:
1. Конструктивний. Предмет ліпиться з окремих частин. Наприклад,
пташка: спочатку ліпиться тулуб, голівка,
підставка, а далі з’єднуються усі частини і
надають фігурці характерних ознак.
Конструктивним способом ліплення діти
користуються в молодшій групі дитячого
садка. Цей спосіб застосовується надалі в усіх
вікових групах, але кількість деталей збільшується, а прийоми з’єднання
частин ускладнюються.
2. Пластичний. Це ліплення із цілого шматку глини, з якого
відтягуються усі дрібні деталі, частини тіла та ін. Починають діти ліпити цим
способом з середньої групи (овочі, фрукти,
іграшки). Наприклад, мишка : із загального
шматочка глини дитина утворює потрібну
форму, відтягує мордочку, вушка, хвостик,
лапки та за допомогою стеки надає їй
характерних ознак. Пластичним способом діти ліплять протягом усього
3. Комбінований спосіб поєднує в собі і

ліплення з цілого шматка глини і з окремих
деталей або частин. Наприклад, із шматка
глини ліпимо частину курочки: тулуб, голову, а
дрібні деталі та підставку готуємо окремо, а потім з’єднуємо їх. Таким
способом ліпляться: півник, курочка, гусак, зайчик, крокодил, черепаха та ін.
4. Рельєфне ліплення. Рельєфне ліплення
виконують на цупкому картоні, фанері або
заготовці з пластиліну, глини. Готову форму
картону обмазуємо пластиліном (0,5 мм),
пальцями рук розрівнюємо поверхню, а потім укладаємо на ній потрібні
форми, частини і стекою примазуємо до основи. Таке ліплення
використовується, під час виготовлення птахів, тварин, людей, ягід
(наприклад, виноград).
Заняття з ліплення повинні проходити в ігровій формі. Під час заняття
педагог має створити приємну емоційну атмосферу, викликати інтерес,
добрий настрій, захоплення, що забезпечується обов’язковим досягненням
успіху і позитивної оцінки кожній дитині. Дуже важливо, щоб дитина
відчувала повагу до своїх творів, значущість своєї роботи. Тому частіше
хваліть її за старання й не бійтеся перехвалити. Таке ставлення до дитини
сьогодні допоможе підтримувати постійний творчий пошук, почуватися
впевненим і затребуваним у майбутньому.
Педагог повинен пам’ятати, що він повинен навчити дитину ліпити, а
не зробити з неї скульптора. Ліплення - не самоціль, а лише засіб всебічного
розвитку і виховання дитини. Обов’язково потрібно враховувати вікові та
індивідуальні особливості дитини, так як в кожної свої можливості, свої
захоплення.
Вдалої вам творчості!
Бублики
Конспект заняття з ліплення для дітей молодого віку
Мета. Дидактична. Продовжувати знайомити дітей з властивостями
солоного тіста. Вчити дітей прийому ліплення з тіста :розкочувати
шматочки тіста між долонями утворюючи стовпчики та замикати в
кільце. Закріпити вміння відривати шматочки тіста відповідної пропорції.
Корекційно – розвиваюча. Розвивати сприйняття форми й величини,
окомір, дрібну моторику рук.
Виховна. Викликати інтерес до занять з ліплення. Виховувати бажання
ліпити з солоного тіста. Виховувати посидючість, уміння доводити розпочату
справу до кінця.
Обладнання: на кожну дитину: солоне тісто, клейончаста серветка,
серветка волога для витирання рук. Тарілочка для готових виробів; предметні
картинки із зображенням солодощів, іграшок посуду тощо; справжні
бублики; дитяча духовка, посуд для чаювання : заварник з чаєм, чашки,
блюдця.
1.Організаційний момент. Привітання.
2.Основна частина.
Мотивація. Повідомлення теми заняття. Правила техніки безпеки.
Діти, сьогодні ми будемо пити чай.
Давайте пригадаємо, що потрібно для чаювання? З чим можна пити чай?
Подивіться на стіл і виберіть картинки на яких намальовано солодощі. (Діти
по-черзі вибирають по одній картинці. Серед них одна з зображенням
одного бублика, одна із зображенням зв’язки бубликів.) Подивіться на стіл і
знайдіть солодощі, які зображені на ваших карточках. Всі знайшли свої
зображення? (Двоє дітей не знаходять бублики.)Чого не вистачає?
(Бубликів.)
(Педагог читає вірш «Бублики» Г. Бойко.)
Ой, смачні, ой, смачні,
Бублики у Тані:
Медяні, запашні, з маком,
Ще й рум’яні.
Давайте разом наліпимо бубликів. Щоб бублики у вас вийшли гарними
уважно слідкуйте за тим, що я роблю. Пам’ятайте, що ліпити потрібно тільки
на серветках, не можна брати пластилін до роту, облизувати пальці.
Розгляд, обговорення зразка. Якої форми бублики? Якого кольору? Що є
у бублика? (Дирочка.).
Виконання роботи методом спільних дій, за наслідуванням, зразком.
Розгляд та обговорення виробів.
Що ми ліпили?, Які бублики вийшли? (Круглі, великі, маленькі і т.д.).
Щоб наші бублики спеклися поставимо їх в духовку. (Педагог ставить
тарілку з дитячими роботами в духовку, в якій вже захована тарілка зі
справжніми бубликами.)Поки бублики печуться наші пальчики відпочинуть.
Пальчикова гра «Пригощання»
Стала Даша гостей збирати: (Загинання пальців по-черзі.)
І Андрій прийди,
І Степан прийди,
Та й Іван прийди,
А Іриночка - ну, будь ласка! (Покачати мізинчик, перш ніж загнути.)
Стала Даша гостей пригощати: (Розгинання пальців.)
І Андрію млинець,
І Степану млинець,
Та й Івану млинець,
Та й Матвію млинець.
А Іриночці – смачний бубличок!
(Під час пальчикової гімнастики бажано використовувати імена дітей
присутніх на занятті.)
Давайте подивимось, чи готові бублики? (Педагог дістає справжні
бублики). Ось які гарні бублички. Давайте помиємо ручки та будемо чаювати.
В гостях у казки
Конспект заняття з ліплення для дітей середнього віку
Мета. Дидактична: Вчити дітей створювати образ тварини
комбінованим способом, передавати величину, форму, характерну будову
тіла використовуючи набуті дітьми вміння та навички. Закріпити навички
ліпити образи овальних, подовжених форм, з'єднувати частини в одне ціле,
щільно притискуючи одну до одної. Вчити використовувати допоміжні
матеріали для передачі виразності образу.
Корекційно – розвиваюча : Розвивати вміння планувати свою роботу,
ліпити послідовно, дрібну моторику рук.
Виховна : Виховувати бажання працювати з пластиліном, акуратність,
самостійність, уміння доводити розпочату справу до кінця..
Обладнання: на кожну дитину: дошка для ліплення, пластилін, серветка
волога, стека. Іграшки : лисичка, колобок, вовк.
Попередня робота з дітьми: читання та обговорення казки «Колобок»,
підготовка до її інсценування.
1. Організаційний момент.
Привітання
Рада всіх я вас вітати
І заняття розпочати,
Будемо працювати гарно,
Швидко, весело і вправно.
Установка на заняття
У нас заняття з ліплення. Пригадайте, що ми на ньому робимо? (Ліпимо
з пластиліну). Як потрібно поводитися на занятті з ліплення? (Не заважати
іншим, не брати пластилін до роту, уважно слухати, дивитись і т.д.)
2. Основна частина.
Мотивація. Повідомлення теми заняття.
Діти, вихованці молодшої групи попросили нас показати їм якусь казку.
(На столі стоять іграшки : колобок, вовк, ведмідь, лисичка.)
Діти уважно подивіться і скажіть:
 Кого ви бачите?
 Це герої якої казки?
 Як видумаєте, кого не вистачає? (Зайчика.)
Для того, щоб ми могли показати казку потрібно зліпити зайчика.
Розгляд обговорення зразка.
Виконання роботи за наслідуванням, зразком, словесною інструкцією.
(Педагог показує, пояснює, як ліпиться кожна деталь. Діти повторюють за
ним послідовність ліплення та з'єднання частин.)
Пальчикова гімнастика «Зайчик»
(Вихідне положення: вказівний і середній пальці витягнути нагору,
мізинець і безіменний притиснути до долоні великим пальцем.
Утримувати пальці в такому положенні на рахунок до 5-10. Вправу
виконувати спочатку кожною рукою по черзі, потім - двома руками
одночасно.)
У кущах зайко зітхає,
Все мовчить і слуха.
В нього голосу немає,
Зате довгі вуха.
Розгляд та обговорення робіт.
Зв’язок з наступною діяльністю.
Молодці. Ви сьогодні гарно попрацювали. У нас тепер є всі герої до
казки «Колобок». Ввечері покажемо її нашим друзям.
Зимовий пейзаж
конспект заняття з рельєфного ліплення в середній групі
Наталія Петреченко
вихователь ДНЗ «Берізка»
м. Золотоноша, Черкаська обл.
Мета: Залучати дітей до мистецтва; учити бачити красу навколишнього

світу; навчати усвідомлено відтворювати образи природи та форму предметів
в образотворчій діяльності – ліпленні; учити рельєфного ліплення методом
розмазування, ліпити предмети простої форми – дерева (тоненькі гілочки,
товстий стовбур) за допомогою підщипування шматочків пластиліну від
цілого шматочка, скочування шматочків пластиліну між долоньками;
закріплювати поняття «один» (стовбур), «багато» (гілочок). Розвивати
розуміння розміру (довгі, короткі). Формувати вміння створювати
найпростіші композиції. Виховувати дбайливе ставлення до природи, до
виробів створених власноруч.
Попередня робота: спостереження в природі за деревами, порівняння

різних дерев та кущів між собою.
Матеріал: заготовка з картону ½ аркуша А4, серветки, пластилін білого,

коричневого кольору, дощечки, стек.
Вихователь, пропонує подивитися у вікно і загадує загадку:
Білі мухи налетіли
Все подвір’я стало білим
Не злічити білих мух
Що летять неначе пух
(Сніжинки)
Вихователь показує дітям паперові сніжинки.
- Що до нас залетіло? (сніжинки)
- Які вони (білі, легенькі, гарні, мереживні, не схожі одна на одну)
- Вам подобаються сніжинки? Давайте подмухаємо на сніжинку. А зараз
ми всі перетворимося на сніжинки.
Психогімнастика:
- Падає сніжок, він ніжний , пухнастий. Ми - сніжинки, що летять і
кружляють у повітрі. Нам легко, радісно, весело. Ми кружляємо у
повітрі, ми тихенько і плавно сідаємо на землю. Подув вітерець і знову
підняв сніжинки в небо.
- Діти відгадайте загадку:
Стало біло навкруги
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я … Зима.
- Що нам принесла зима? (Багато снігу)
- Коли настає зима, надворі стає все білим. Чому? (Тому, що все вкрите
снігом.)
- Подивіться у вікно. Що вкрив сніжок? (Сніжок укрив доріжки, будинки,
дерева, землю.)
- Чим укриті гілочки дерев? (Снігом)
- Якого кольору сніг? (Білого.)
- Чому називають зиму білою? (Взимку вкрито все білим снігом.)
- Скільки снігу на деревах, на землі?
- Взимку сніг падає на дерева, на землю. Огортає все навколо теплою
ковдрою, що захищає гілочки дерев і землю від морозу. Вам подобається
зимовий засніжений пейзаж? Чому? Розкажіть про дерева. Як вони
виглядять? (Чорні, коричневі, голі без листя)
- Зараз всі дерева темні. А яке дерево на них не схоже? (Ялинка.)
Гра-порівняння «Кущ-дерево»
Вихователь вивішує зображення дерева та куща.
- Чим схожі дерево і кущ? (Це рослини. У дерева і куща є гілочки.)
- Чим різняться між собою дерево і кущ? (У дерева один стовбур, а в куща
багато. Дерево високе, а кущик низенький.)
- Так, нині, білим снігом укриті стежки і дерева, луки і поля, парки, ліси,
все навкруги. Сьогодні ми із вами перетворимося на художників і
попробуємо створити картини зимового пейзажу.
Продуктивна діяльність
- Ходімо до нашої художньої майстерні. Підійдіть до столів де ми будемо
працювати. Підготуймо ручки до роботи.
Пальчикова гра «Дерево»

Раз, два, три – ану малята,
Треба ручки розім’яти
Наші ручки – гілочки,
І міцненькі і гнучкі
Налетів в’юнище вітер
І ліворуч вигнув віти,
Нахилив у правий бік
Пошумів і раптом зник.
Рівно деревце стоїть,
Тільки гіллям шелестить.
Підготовка до ліплення: - підкотіть рукава, сядьте на стільчики за столами.

Розгляд зразка, показ та пояснення виконання роботи:
- Подивіться на картинку. Якого кольору дерево? З яких частин
складається дерево? (Стовбур, гілочки. Стовбур – товстий, а гілочки
тонші, а далі йдуть тоненькі. На гілочках дерева лежить сніжок, він
падає і на землю.)
- Приготуйте дощечки. Давайте розглянемо якого кольору у нас
пластилін? Зараз ми з вами зліпимо зимовий пейзаж. Беремо коричневий
пластилін відщипуємо великий шматочок пластиліну, покатаємо його
між долоньками для отримання товстої палички, загостреної догори – це
буде стовбур дерева. Цю паличку я притисну до картону, потім інший
шматочок поділю на менші шматочки з них я скатаю тоненькі палички –
це будуть гілочки дерев. Прикріплюю палички до стовбура дерева. І так
далі поки у дерев не буде багато гілочок. Від цілого шматочка білого
кольору я відщипну маленькі шматочки, теж розкачаємо тоненькі
палички і прикріпимо до гілочок на деревах. Придавимо пальчиками і
трішки розмажемо пальчиками – це буде сніжок на гілочках. Але сніжок
впав і на землю. Так само пластилін розмажемо внизу – сніжок лежить
на землі.
Самостійна робота дітей
Підсумок
- Молодці! Ви справжні чарівники, створили такі чудові картини зимового
пейзажу. Покажемо їх батькам, нехай вони помилуються красою ваших
робіт.
Конспект заняття з ліплення. Тема: «Метелик».

Мета: Систематизувати знання дітей про життєвий цикл метеликів.
завдання:
Закріпити вміння ліпити симетричне зображення метелика.
Виховувати любов до природи, формувати уявлення про те, що все в
природі взаємопов'язане.
Розвивати почуття кольору, вміння підбирати кольори при складанні
візерунка,
Отримувати радість від результатів колективної роботи.
матеріали:
Ілюстрації з зображеннями метеликів, пластилін, клейонка, дощечки,
схеми ліплення, стеки, панно «Квіткова галявина».
1. Організаційний момент.
Вихователь: Ми всі любимо рідну природу, нас радує кожна квітка,
зелена трава, тінисте дерево, під яким можна сховатися від спеки. Нас
оточують великі і маленькі друзі: домашні і дикі тварини, в небі - птиці, в
водоймах - риби, а на луках - бабки, жуки, метелики. Ці прекрасні і ніжні
створіння ми можемо побачити тільки влітку. Згадаймо літо.
Діти слухають пісню Е. Крилатова на слова Ю. Ентіна «Пісенька про
літо».
Вихователь: Літо - прекрасна пора року: над квітами літають метелики
- яскраво - жовті лимонниця, білі капусниці, строкато-коричневі кропив'янки.
Ось і до нас в гості прилетіли метелики, почувши пісеньку про літо.
Вихователь: Які метелики прилетіли на наш чарівний квітковий луг?
Яких ще метеликів ви знаєте? Навіщо метелики сідають на квіти?
Вихователь: Метелики тільки тоді живуть, коли їм тепло. Тільки-но
стане холодно, вітряно, сиро - вони впадають в особливий сон: нічого не
бачать, не чують, не відчувають. І тоді все погане проходить повз. Немає в
житті метеликів важких і похмурих днів - тільки світлі, теплі, сонячні. Тому-
то так безтурботно і весело пурхають вони над лугом. Останнім часом
метеликів стає все менше. Гусениці з яких вилуплюються метелики їдять
тільки те й теж рослина. Виходить, сто берегти треба не тільки метеликів, а й
рослини, а також все живе на землі.
Вихователь звертає увагу дітей на квіткову галявину: над нею не
літають метелики.
Вихователь пропонує «оживити» галявину, зліпити різнокольорових
метеликів у техніці - рельєфна ліпка.
Вихователь: Як ви будете ліпити метеликів? (Прикріплювати пластилін
на картон). Якого кольору будуть метелики? (Яскраві, різнокольорові). Перш
ніж ми почнемо виконувати роботу, давайте підготуємо пальчики.
2. Пальчикова гімнастика «Метелик».
Спав квітка - і раптом прокинувся,
Більше спати не захотів.
Ворухнувся, стрепенувся, Злетів вгору і полетів.
(Руки з'єднати в області зап'ястя хрест на хрест, пальці опустити до
низу; помахати китицями зображуючи метелика).
Давайте спробуємо зліпити красивих метеликів.
3. Практична частина.
Діти ліплять метеликів, прикрашають галявину, розміщують готових
метеликів на галявині, милуються нею, говорять про свої враження.
Вихователь читає дітям вірш: А. Саркісов. «Метелик, давай дружити!»
Метелик! Давай дружити!
Веселіше в дружбі жити.
Є в саду у нас квіти,
Політай над ними ти!
Ну, а дощ піде над садом,
Засмутяться дарма не треба!
Ні про що не турбуйся, Під моєю Панамою сховайся.
4. Фізкультхвилинка «Метелик».
метелик прокинулася
Усміхнулася, потягнулася
Раз -росой вона вмилася,
Два - витончено покрутилася,
Три - змістилися
І квіточок полетіла.
5. Творче оформлення.
Діти фантазують і конструюють квітка або листочок.
6. Підведення підсумків.
Вихователь хвалить роботи дітей, цікавиться чи сподобалося їм
заняття, з якими труднощами зіткнулися при ліплення метеликів.
Організовується міні-виставка робіт: «Квіткова галявина». Хлопці
прикріплюють свої роботи на «квіткову галявину.»
Кого ми сьогодні з вами ліпили? (Метеликів). В якій техніці
виконували метелика? (Рельєфна ліплення або пластілінографія) Що було
найскладнішим в роботі? (Відповіді дітей). Яких метеликів ви запам'ятали?
(Капусниця, лимонниця, кропив'янка).
Вихователь: Чудові роботи. Ваші метелики вийшли як справжні. Всі
молодці, заняття закінчено.
Конспект заняття з ліплення «Павучок»

Мета: Формувати у дітей уявлення про комах.
Завдання: Тренувати ліпити дрібних комах. Виховувати любов до
природи.
Матеріали та обладнання: картон з намальованою павутинкою,
пластилін, дощечка для пластиліну, серветки.
Попередня робота:
-Беседа "Хто такі комахи"
-Розглядання ілюстрацій різних комах: павуків, мух, бджіл, сонечок.
Вихователь загадує загадку дітям:
"Що за дивовижна картина
Між гілок-павутина!
Хто ж був умілий ткач?
Скільки треба було ніжок
щоб сплести з павутини
чудесного картину
У ткача є багато рук і звуть його. (павук) В. Стручков
Вихователь: Наприкінці літа-початку осені відправляються в далекі
подорожі маленькі павучки, летячи на своїх павутинках. У кутах будинків,
серед гілок, іноді навіть між стовбурів дерев можна було побачити сплетені
ними мережі-павутинки. Вони так добре допомагали нам все літо-ловили
кусючих комах, щоб ніхто не заважав нашій відпочинку.
Пальчикова гра "Павук"
Павучок ходив по гілці
А за ним ходили дітки. (Руки схрещені. Пальці кожної руки біжать по
передпліччя, а потім по плечу іншої руки.)
Дощик з неба раптом полив (Кисті вільно опущені, виконуємо струшує
рух-дощик)
Павучків на землю змив (Бавовна долонями по колінах)
Сонце стало пригрівати (Долонями бічними сторонами притиснуті
один до одного, пальці розчепірені, качаємо руками сонечко світить)
Павучок повзе знову (Робимо руху такі ж, як і на самому початку)
А за ним повзуть всі дітки,
Щоб погуляти на гілці.
Ліплення павука.
Вихователь: Хлопці подивіться, у вас намальована павутинка, але
чогось не вистачає. (відповіді дітей) Правильно павучка. а павучка ми
зліпимо з пластиліну. З пластиліну скачайте дві кульки: побільше і поменше-
це будуть тулуб і голова павучка. Зліпити їх разом. Скачайте шість або вісім
тонких коротких ковбасок з пластиліну і приліпити їх до павучків як лапки.
Притисніть павучка до картону, так щоб павучок тримався за ниточку.
-Все молодці, які цікаві павучки у вас вийшли.
Конспект заняття з ліплення

Тема: «Намисто»
Програмні завдання:
1. Продовжувати знайомити дітей з солоним кольоровим тестом, як
нетрадиційним матеріалом для ліплення.
2. Закріплювати прийоми ліплення з тіста: розкочування круговими і
поздовжніми рухами, притискання, загинання, відщипування.
3. Розвивати творчість, фантазію, дрібну моторику кистей рук у
створенні образу бус допомогою форми, розміру і кольору.
4. Виховувати акуратність.
Матеріали: кольорове солоне тісто, листи кольорового картону,
дощечки для ліплення, лялька, намисто.
1. Ігровий прийом «Намисто для ляльки Тані».
Вихователь показує дітям ляльку, яка сидить перед люстерком і читає
вірш:
Лялька в гості збиралася
Лялька плаття вбиралася.
Туфлі нові наділу,
Довго дивилася в люстерко.
Причесалась не поспішаючи,
До чого ж гарна!
Намисто нові наділу,
Застебнула невміло,
Розбіглися намисто навскач,
Тихіше, лялечка, не плач.
- Подивись, у нас теж є намисто. Подивися скільки: і великі і маленькі,
різнокольорові. Вибирай, які тобі подобаються!
- Не хочеш? Що ж нам робити? Як же допомогти ляльці?
- Хлопці, а давайте, зліпимо для ляльки Тані намиста і їй подаруємо?
2. Постановка та керівництво з виконання завдання.
- У вас на столах лежать по три шматочки кольорового солоного тіста.
З одного шматочка ви зробите ниточку, на якій будуть висіти намистинки. Як
ви будете її ліпити?
- Свою ниточку ви акуратно приліпіть на картонку.
- А з двох інших шматочків, потроху відщипуючи, ви зробите бусинки,
які повісите на ниточку. Як ви будете робити намистинки?
- Зробіть все акуратно, щоб ляльки Тані сподобався ваш подарунок.
3. Самостійна робота дітей. Індивідуальна допомога тим, кому вона
необхідна.
4. Виставка дитячих робіт.
Малюнки поетапно ліплення:
Конспект заняття
«Фантазії соленого тіста:
Їжачок-добрячок»
Програмовий зміст:
Продовжувати знайомити дітей із таким матеріалом для ліплення, як
солене тісто, формувати вміння ліпити із соленого тіста їжака; розвивати
дрібну моторику руки, фантазію спостережливість. Виховувати доброту,
співпереживання.
Матеріал:
Твір «Казка про їжачка», м'яка іграшка їжачок, солене тісто,
соняшникове насіння, чорний перець.
1. Сюрпризний момент.
Вихователь: Діти, сьогодні до нас в гості прийшов незвичайний
гість. А який сааме – ви дізнаєтесь, відгадавши загадку:
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?...
(Їжачок)
Цілком вірно – це їжачок. Він живее у сусідній групі і нещодавно
отримав листа від свого друга – їжачка, котрий мешкає в лісі. Той написав
йому про пригоду, що трапилася з ним. А наш гість дуже хоче переповісти
її вам. Хочете послухати? (Так!)
2. Читання «Казки про їжачка» із

демонстрацією на дошці ілюстративного матеріалу.
3. Бесіда за змістом казки.
Діти, сподобалася вам історія? А про кого вона, хто головні герої?
Хто з головних героїв вам сподобався ? А хто ні? Чому? Якими словами
ми можемо охарактеризувати їжачка (добрий, хоробрий, вміє
співпереживати), а вовка (злий, недружелюбний)? Він і надалі залишився
таким? (ні) А що заставило його змінитися?
Недарма в народі кажуть : «Добре діло роби сміло».
Діти, я пропоную на згадку про зустріч із нашим гостем зробити
сувенір – їжачка, щоб він нам нагадував, що добро завжди перемагає зло.
Скажіть, як ми можемо зробити їжачка? (Відповіді дітей:
намалювати, зробити аплікацію, зліпити). А з чого ми можемо його
зліпити?(глини, пластиліну, тіста). Я пропоную виготовити його із
соленого тіста. Для цього ми перейдемо в нашу майстерню.
4. Ліплення.
Малята, погляньте – перед вами матеріали, з яких ми будемо
виготовляти наші сувеніри - солене тісто, соняшник, перець чорний. Це
все природні матеріали. Ми їх використовуємо для приготування їжі. Але
чи можемо ми зараз з'їсти їх? (Ні, у нас брудні руки, перець гіркий і тісто
солене).
В тісто недарма додають сіль. Це роблять для того, щоб миші та
комахи не їли виготовлені іграшки.
Далі розглядаємо демонстраційний зразок, поясню послідовність
виготовлення їжачка.
5. Пальчикова гімнастика
6. Самостійна робота дітей.
7. Аналіз виконаних робіт
Ось і створили ми такі гарні сувеніри. Але, щоб вони зберігалися в нас
довго, потрібно зробити ще одну справу - висушити їх: поставити на
батарею опалення або попросити маму, щоб вона висушила у духовці.
Тоді такий сувенір багато років буде милувати ваші очки і нагадувате
гарну приказку:
«Добре діло роби сміло!»
Тема: «Ластівка з весною в сіни до нас летить».

Цілі і завдання:
• Розширювати і збагачувати знання дітей про перелітних птахів,
конкретно про ластівок.
• Виховувати чуйне ставлення до природи.
• Сприяти пізнавально-творчому і сенсомоторному розвитку дітей.
Попередня робота:
Читання художньої літератури, тематичні бесіди, розглядання картинок
і фотографій, прослуховування пісень, прослуховування віршів, загадок,
дидактичні ігри, перегляд презентацій, відеофільмів.
Матеріали та обладнання:
Пластилін, дощечки для ліплення, стеки, картинки із зображенням
ластівки, зразок готової роботи.
Організаційна частина:
Хлопці, яке зараз час року? (Весна). Послухайте, хлопці, хто це так
гарно співає? (вихователь включає аудіозапис) (птиці).
Вихователь загадує дітям загадку.
Швидко над землею літає,
Мошок на льоту вистачає
І миготить в висоті
З чорної стрілкою на хвості.
Будиночок у неї з глини,
Начебто маленькій кошика.
(Ластівка)
- Сьогодні ми з вами навчимося ліпити зимуючу птицю - ластівку.
Діти звертають увагу на помилку вихователя, що ластівка це
перелітний птах.
Вихователь пропонує дітям розглянути картинки із зображенням
птахів.
- Знайти серед них ластівку, і довести чому вона є перелітним птахом.
Практична частина:
Вихователь пропонує розглянути зразок і назвати з яких частин
виконана ластівка, який вони форми, яка частина тіла у пташки найбільша?
Найменша?
Діти називають частини: тулуб овальної (краплеподібної) форми,
голова круглої форми, хвостик - прямокутник, розділений навпіл, лапки -
тонкі ковбаски.
Вихователь пояснює і показує наочно, як виконати роботу:
-розминайте брусок пластиліну, розділити на дві частини.
Один шматок розділити на дві частини - це буде тулуб і голова. А
другий розділити ще на дві однакові частини - це буде хвіст і крила.
- скачати овальне тіло.
-качайте кулька - голову.
-зробіть деталі тулуб і голову, згладжуючи місця з'єднання пальцями.
-покрить грудку білим пластиліном.
-качайте довгу ковбаску, прим'яти по всій довжині пальцями, розрізати
до середини - це хвостик.
-Зробити крила: розкачати круговими рухами шматочок пластиліну,
щоб вийшла фігура яйцевидної форми, сплющуємо її, надаємо форму крила.
Крила приробити способом примазуванням.
- катайте маленькі ковбаски - лапки.
-долучіть до тулуба хвіст і лапки.
Пташка готова? Чого ж не вистачає у нашій пташки? (очей, дзьоба)
З невеликих шматочків скачати маленькі кульки очі і дзьоб і закріпити
їх на голівці.
Физкультхвилинка: «Ластівки»
Ластівки летіли,
Всі люди дивилися.
(Біжать по колу, махають руками)
Ластівки сідали,
(Присідають, руки опускають за спиною,
Всі люди дивувалися.
Сіли, посиділи.
«Злетіли, полетіли.
(Біжать по колу, змахують руками)
Полетіли, полетіли.
Пісеньки заспівали.
(Зображують політ птахів).
Самостійна робота:
Повторити з дітьми правила роботи з пластиліном.
Пальчикова гімнастика: «Ластівка».
На кожен рядок великі пальці обох рук торкаються двічі кожного
пальця, починаючи з вказівних.
Ластівка, ластівка,
Мила касаточка,
Де ти була?
Ти з чим прийшла?
- За морем бувала,
Весну добувала,
Несу, несу
Весну - красну.
Вихователь пропонує виконати роботу за зразком. В ході виконання
роботи допомагає утруднений дітям.
Заключна частина:
Молодці хлопці, ластівки у всіх вийшли гарні. Всі постаралися на
відмінно. Давайте помістимо їх на виставці, щоб ними могли помилуватися
ваші батьки.

Ліплення

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Ліплення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Ліплення

як вид образотворчої діяльності

Конспект заняття з ліплення

Тема: «Калина – рослинний символ українського народу»

Конспект заняття з ліплення на тему: «Огірок і морква».

Тема: «Ліпимо руками»

Конспект заняття з ліплення на тему «Друзі для колобка»

Тема заняття: "Літак"

Тема: «Чаша для Даринки»

Діти грають у м'яч. На птахофермі.

Українська народна казка «Колобок»

Ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 4 частини. В

Ліплення.На відміну від малювання, в якому зображення

Техніка ліплення доступна дітям дошкільного віку у всьому багатстві і

«Особливості організації ліплення дітьми старшого дошкільного віку»

Матеріал: площинні силуети одягу (спідниця, сукня, жилет, шорти,

1. Вихователь розповідає про двох дівчаток, які збирались у гості, і

Швачка шиє одяг для людей

Вправа «Підбери аксесуар до одягу» (аксесуари підібрати по

Швидко, швидко, голку в нитку –

6. Практична діяльність дітей. Звернути увагу, щоб діти не робили

Конспект заняття по ліпленню.

РУКАМИ ТВОРЯТЬСЯ ДИВА

Бджілка ліпить з воску, а дитина з

Н. К. Крупської писала: «Дуже рано дитина починає прагнути

3. Комбінований спосіб поєднує в собі і

Мета: Залучати дітей до мистецтва; учити бачити красу навколишнього

Попередня робота: спостереження в природі за деревами, порівняння

Матеріал: заготовка з картону ½ аркуша А4, серветки, пластилін білого,

Пальчикова гра «Дерево»

Підготовка до ліплення: - підкотіть рукава, сядьте на стільчики за столами.

Конспект заняття з ліплення. Тема: «Метелик».

Конспект заняття з ліплення «Павучок»

Конспект заняття з ліплення

2. Читання «Казки про їжачка» із

Тема: «Ластівка з весною в сіни до нас летить».

You might also like