Модульна контрольна робота 6.

Створення алгоритму програми надання

психологічної допомоги

Скласти алгоритм надання психологічної допомоги, зазначивши її тривалість,

періодичність, особливості організаційної взаємодії з психологом чи психологічною
службою, залученість третіх осіб. Слід розкрити змістове наповнення кожного
етапу роботи, навести приклади прийомів роботи. (Чоловік, 44 роки, 5 міс у бойових
діях, втратив побратимів, безсилля, депресія.)

Тривалість – 6 місяців або до об’єктивного покращення стану клієнта

Періодичність – 2 рази на тиждень або за запитом клієнта

Змістове наповнення кожного етапу роботи:

Етап «Діагностика». Підбір діагностичного інструментарію для дослідження

психологічних дисфункцій учасників бойових дій та проведення діагностики:
передбачає такі методи, як бесіда, анкетування, тестування та проективний метод.

Бесіда включає в себе запитання, що стосуються хронологічних та демографічних

даних, уточнення психологічного запиту, виділення типу скарги тощо. Анкетування
дає змогу отримати інформацію про події, що відбувалися із бійцями в гарячих точках.

При тестуванні основним психодіагностичним інструментарієм є комплекс методик

що, дає змогу діагностувати наявність ПТСР чи окремих його ознак.

До основних методик діагностики ПТСР відносяться: «Опитувальник травматичного

стресу для діагностики психологічних наслідків» (І. О. Котенев, 1996), «Шкала оцінки
впливу травматичної події (ШОВСТ) (Impact of event scale – R-1ES-R)» (D.S. Weiss,
C.R. Marmar, T. Metzler, 1995), «Опитувальник перитравматичної дисоціації (ОПД)»
(В.А.Агарков, Н.В.Тарабрина, 1998), «Особистісний профіль кризи» (Тарас, 2005),
«Міссісіпська шкала для оцінки посттравматичних реакцій» (Т.М. Кеапе, et al. 1987,
1988).

Доречним також буде проведення методик діагностики депресії (наприклад,

«Опитувальник Бека для оцінки депресії») та суїцидальних намірів («Карта ризику
суїцидальності» Н.Конончук), а також деяких проективних методик (колірний тест
Люшера, «Автопортрет»), що усі разом у комплексі їхнього використання засвідчують
високу діагностичну ефективність, прогностичний потенціал і необхідність їх
використання в системі психологічної допомоги учасникам бойових дій.

Етап «Психологічна реабілітація». Система заходів, спрямованих на відновлення,

корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного та
соціального статусу людей, що отримали психічну травму.

Психологічна реабілітація є найважливішим елементом відновлення психічної

рівноваги. Сутність її полягає у здійсненні впливів через психіку на
військовослужбовця. За допомогою психологічних впливів стає можливим знизити
рівень нервово-психічної напруженості, швидше відновити витрачену нервову енергію
і, тим самим, зробити істотний вплив на прискорення процесів відновлення в інших
органах і системах організму.

У широкому сенсі слова така психотерапія – це сприятливі обставини, добре

організований режим, правильно використане дозвілля, а також чуйний підхід до
травмованого військовослужбовця.

У вузькому сенсі розуміється планомірний психічний вплив на людину, яка отримала

психічну травму, словом або розмовою. Зазвичай використовується в цілях
позитивного впливу на хворобливі прояви і для зміни неправильних установок
травмованого військовослужбовця.

Загальна (непряма) психотерапія являє собою комплекс заходів, спрямованих на

створення позитивнх умов, сприятливо впливає на людину, що отримала психічну
травму.

До неї відноситься: раціональна організація службової діяльності, в разі потреби, –

та зміна роду занять; створення в підрозділі (частині) здорового соціально-
психологічного клімату; відволікання від неприємних психотравмуючих
переживань; застосування активуючого режиму реабілітації та інше.

Застосування активуючого режиму реабілітації включає в себе:

- мінімальну ізоляцію військовослужбовця від колективу, збереження природних
соціальних внутріколективних зв'язків;
- застосування для кожного, хто отримав психічну травму, системи максимальної
свободи і розслабленння;
- створення атмосфери, що заохочує соціальну активність;
- забезпечення корисної зайнятості військовослужбовців, виведених з психічної
рівноваги;
- цілеспрямовану організацію виховної та культурно-дозвільної роботи

В даний час в практиці утвердився цілий ряд психотерапевтичних методик,

застосовуваних при здійсненні психологічної реабілітації. До числа найбільш
доступних для застосування в військовій практиці методів психологічного впливу на
організм військовослужбовця, його психіку, відносяться:

1. Раціональна психотерапія.
2. Сугестивна психотерапія: навіювання (аутогенне тренування), самонавіювання
(саморегуляція, аутосугестія).
3. Трудотерапія.
4. Естетотерапія.

Раціональна психотерапія, як основний метод психотерапії, грунтується на

переосмисленні, переконанні, зверненні до аналізу травмованої людини, пред'явлення
їй різних переконливих фактів, доказів, що призводить до можливості самостійно
робити певні висновки, підходити до потрібних висновків змінюючи ставлення до
психотравмуючої ситуації.
Вона включає в себе проведення в доступній формі спеціальних бесід з
військовослужбовцями, які отримали психічну травму. Під час таких бесід їм логічно
доводиться можливість успішного лікування. На відповідних прикладах підтримується
бадьорість духу, зміцнюється воля до відновлення нормального стану. Суть
проведених бесід – апеляція до розуму, свідомості, волі людини.

Раціональна психотерапія покладається на логічне мислення. Як впливові чинники

використовуються:

 авторитет командира (лікаря, психолога, досвідченого товариша по службі),

 переконання і переосмислення,
 роз’яснення ситуації,
 похвала військовослужбовця,
 відволікання його від проблем і т.д.

Вона спрямовується на створення активної позиції травмованого

військовослужбовця в подоланні хворобливих проявів, а також на корекцію
неадекватних емоційних реакцій і порушеної системи відносин. Таким чином,
раціональна психотерапія – це логічне, аргументоване роз’яснення шляхом пояснення,
повідомлення військовослужбовцю того, що він не знає і не розуміє, що може
похитнути його хибні уявлення та переконання. Здійснюється у формі діалогу.