прагненням відстояти руські інтереси, для захисту яких у разі необхідності застосовувалася сила зброї. Винятково важливе значення мала династична шлюбна політика Ярослава Мудрого, завдяки якій вдалося породичатися з володарями не лише сусідніх, а й віддалених від Русі європейських держав.
Ярослав Мудрий доклав зусиль для покращення стосунків із
Угорщиною. По смерті угорського короля Стефана І королівський трон успадкував його племінник Петро Орсеоло. а онук Ярослава — Ростислав Володимирович — одружився з Ілоною (Ленкою), донькою угорського герцога Бели.
На кінець 40-х років XI ст. припадає встановлення дружніх стосунків
між Київською Руссю та Францією. Ініціатором тут виступила Франція. з Парижа до Києва вирушило посольство, Від імені короля Генріха І вони просили руки доньки Ярослава Мудрого Анни У травні 1049 р. в Реймсі відбулося весілля. Зі собою до Франції княжна взяла кириличне Євангеліє, на якому пізніше присягали французькі королі.
Традиційно дружніми в часи правління Ярослава Мудрого залишалися
русько-скандинавські зв'язки. Сам Ярослав був одружений з донькою шведського короля Олафа Інгігердою, Іриною. деякі скандинавські правителі та їхні діти знаходили притулок у Києві. Так, зокрема, у війську Ярослава Мудрого перебував Гаральд Хоробрий — норвезький принц, який був закоханий у княжу доньку Єлизавету. В 1046 р. Гаральд Хоробрий одружився з Єлизаветою, а з 1047 р. він став норвезьким королем.
У спадок від діда та батька Ярослав Мудрий отримав невирішену
"печенізьку проблему". Ще 1017 р., в період боротьби Ярослава за Київ, печеніги здійснили великий похід на столицю, в якій під час облоги і штурму спалахнула велика пожежа. У 1036 р. під стінами Києва відбулася вирішальна битва з печенігами. Війська Ярослава Мудрого, до яких входили, окрім киян, ще й новгородці, варяги у жорстокій січі зуміли розгромити печенігів. Літописець з гордістю записав: "І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в річці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні". Після цієї поразки печеніги вже не змогли оправитись і загроза їхніх нападів з півдня була знята.
Хоча Ярослав Мудрий загалом здійснював миролюбну політику, та все
ж докладав зусиль до розширення кордонів держави на північному заході. У 1030 р. Ярослав Мудрий здійснив похід у Прибалтику на чудь, де заклав місто Юріїв
На час правління Ярослава Мудрого погіршилися стосунки Русі з
Візантією. Правда, сталося це не відразу. Є відомості, що руські війська в 30-х роках XI ст. неодноразово допомагали візантійцям. Але 1043 р. на чолі з сином Ярослава Мудрого Володимиром рушили на Візантію. Однак похід закінчився невдало
Конфлікт тривав до 1046 р., коли було укладено русько-візантійську
угоду, що поновлювала попередні договори, а союз двох держав скріплено одруженням сина Ярослава Мудрого Всеволода з дочкою імператора Марією. Цей шлюб засвідчив високий статус Київської Русі.