Питання до заліку

«Теорія і практика гештальт-терапії»

1. Сучасне визначення гештальт-терапії, історія її розвитку у світі та в Україні.

2. Роль біографічних чинників та особистісних особливостей Ф. Перлза у
становленні та розвитку гештальт-терапії.
3. Історичні корені гештальт-терапії: психоаналіз (спільні ідеї та відмінності).
4. Історичні корені гештальт-терапії: гештальтпсихологія (основні ідеї, принципи
гештальтизму, внесок Б.В. Зейгарник у розвиток, грузинська школа).
5. Історичні корені гештальт-терапії: екзистенціалізм ( відмінності базових
напрямків, Європейські передумови популярності ідей, основні екзістенційні
даності).
6. Історичні корені гештальт-терапії: феноменологія (поняття феноменологічної
редукції, обмеження ідей Гуссерля для розвитку гештальт-терапії).
7. Історичні корені гештальт-терапії: східні духовні практики (творче недіяння,
внутрішне мовчання, дихотомія буття та діяння).
8. Історичні корені гештальт-терапії: психодрама (внесок Морено у теорію
особистості, схожість та розбіжності у поглядах).
9. «Сусіди» та «друзі» гештальттерапії: основні інші парадигми сучасної
психотерапії (пост психоаналіз, гіпноз, транзактна, когнітивно-біхевіоральна та
медична).
10. Основні поняття гештальт-терапії: актуальність, усвідомленість, відповідальність.
11. Основні поняття гештальт-терапії: організм та зовнішнє середовище, межа-
контакту. Поняття холізму та динамічної рівноваги. Поняття гомеостазу та
гомеорезу.
12. Основні поняття гештальт-терапії: фігура та фон. Потреби як основні рушійні
сили активності SELF. Інтенціональність та реактивність. Види потреб.
13. Теорія SELF в гештальт-терапії як аналог теорій особистості в інших
психотерапевтичних та структурних підходах. Концепція емерджентного SELF П.
Філіпсона.
14. Особливості функціювання та порушення ID-режиму, терапевтичні інтервенції
для підтримки даної функції SELF.
15. Особливості функціювання та порушення Personality-режиму, терапевтичні
інтервенції для підтримки даної функції SELF.
16. Особливості функціювання та порушення Ego-режиму, терапевтичні інтервенції
для підтримки даної функції SELF. Особливості роботи з клієнтом з тимчасовою
відсутністю функції Ego (кризові та шокові стани).
17. Концепція циклу контакту в гештальттерапії: сутність основних етапів. Моделі
П.Гудмана, Ж.Зінкера, С. Гингера та інші. Ресурси та обмеження цих концепцій у
практиці холістичного гештальт-терапевта. Відношення пост-модернистських
шкіл до цієї концепції.
18. Парадоксальна теорія змін А. Бейсера у практиці роботи гештальт-терапевта:
практичне пояснення, історичне підгрунтя.
19. Роль теорії поля К. Левіна у розвитку теорії та практики гештальт-терапії. Поняття
валентності, огляд критеріїв Малькольма Парлетта.
20. Концепція базових психічних процесів, що можуть ставати перериваннями
циклу контакту в гештальт-терапії (супротивів, захисних механізмів ,
модальностей контакту, способів організації контакту). Відмінності гештальт-
підходу від психоаналітичного підходу та медичної парадигми в розумінні
захисного механізму.
21. Конфлюєнція: види, ознаки, корисні функції, способи терапевтичної роботи.
22. Інтроекція: ознаки, корисні функції, способи терапевтичної роботи. Різниця між
інтроекцією та використанням інтроектів.
23. Проекція: види, ознаки, корисні функції, способи терапевтичної роботи. Ознаки
проективної ідентифікиції.
24. Дефлексія: ознаки, корисні функції способи терапевтичної роботи.
25. Ретрофлексія: види, ознаки, корисні функції, способи терапевтичної роботи.
26. Профлексія: ознаки, корисні функції, способи терапевтичної роботи.
27. Еготизм: види, ознаки, корисні функції, способи терапевтичної роботи.
28. Девалідізація: ознаки, корисні функції, способи терапевтичної роботи. Поняття
ідеалізації та демонізації як доповнення у розумінні надання сенсів під час
асиміляції.
29. Перша зустріч з клієнтом. Передумови першої зустрічі, питання , які
уможливлюють першу зустріч. Завдання діагностичного етапу. Терапевтичний
контракт та терапевтичний альянс - процеси, що допомагають або
унеможливлюють подальший розвиток стосунків. Переносні ознаки терапевта,
які впливають на вищевказані процеси.
30. Основні етичні вимоги та норми, що регулюють терапевтичні стосунки та
професійну діяльність гештальт-терапевта (Етичний кодекс КГУ).
31. Діалог як базова складова ціннісної орієнтації роботи гештальт-терапевта.
Поняття Зустрічі як найсуб’єктнішої форми близькості у клієнт-терапевтичних
стосунках (концепція М. Бубера Я-Ти та Я-воно). Якості діалогу – присутність,
зобов’язання, включеність, доступність та експресивність.
32. Експеримент в гештальт-терапії: визначення, класифікація. Види класичних
гештальтистських експериментів.
33. «Контінуум усвідомлення» як базовий експеримент у гештальт-терапії: методика
застосування експерименту. Поняття «Awareness та Consciousness». «Порожній
стілець» в практиці роботи гештальт-терапевта: методика застосування
експерименту. Ресурси та обмеження даної практики.
34. Робота з полярностями в практиці роботи гештальт-терапевта: методика
застосування експерименту. Робота з керованою фантазією клієнта в практиці
роботи гештальт-терапевта: методика застосування експерименту.
35. Ампліфікація, продовження імпульсу, зворотній рух, експерименти з тілесними
процесами. Використання різних медіа для побудови експерименту.
36. Сором як соціальний феномен. Потреби у приналежності та стабілізації відчуття
власної гідності. Робота гештальт-терапевта з токсичним соромом. Відмінності
токсичного сорому та токсичної провини.
37. Етапи терапевтичного процесу, особливості побудови довготривалих клієнт-
терапевтичних стосунків. Феномени переносу та контр-переносу, їх види та
потреби, що лежать у їх основі. Ступені присутності за Дж. Б’юдженталем.
38. Поняття «психічного здоров’я», норми та патології в гештальт-терапії. Опис
феноменології психотичного, межового та невротичного рівнів функціювання
психіки. Концепція холізму та динамічної рівноваги у цих питаннях.
39. Сучасні теорії розвитку та їх взаємозв’язок із розумінням дисфункціональних
стосунків згідно контексту процесів психіки, поняття потреб розвитку.
40. Можливості та обмеження гештальт-терапії в роботі з психотичними, межовими
та невротичними процесами клієнтів.
41. Можливості та обмеження гештальт-терапії в роботі із специфічними розладами
SELF - функціонування (депресивні стани, ОКР, РХП, шизоафективні розлади,
істероїдні процеси, психопатичні та імпульсивні тощо).
42. Можливості та обмеження гештальт-терапії в роботі з панічними атаками та
тривожними розладами особистості. Диференційна діагностика та особливості
феноменології процесу. Концепція Д. Франчісетті щодо цих питань.
43. Сни, їх функція, сучасні дослідження проблематики. Різноманітні підходи до
роботи із сновидіннями в гештальт-терапії (сон як незавершений гештальт; сон
як сцена для проекцій; сон як екзістенційне повідомлення та інше).
44. Тілесні процеси та тілесні ресурси. Концепція м’язового панцира В. Райха.
Концепція шести базових рухів Р .Франк.
45. Робота з психосоматикою в гештальт-терапії. Симптом та контакт. Концепція
вторинної вигоди. Симптом як метафора життя, як ретрофлексія та як
екзестенційне посилання.
46. Особливості роботи з групою в індивідуалістичній та польовій парадигмі
(формат «зламаного колеса» та інтерактивна гештальтгрупа). Відмінності в
позиції та інтервенціях групового терапевта.
47. Терапевтична роль групової динаміки (стадії розвитку групи за К. Левіним).
Концепція О. Немеринського про терапевтичні перспективи на кожній фазі
розвитку групи. Групові ролі та їх зв’язок з особливостями психічного
функціювання членів групи.
48. Можливості та обмеження гештальт-терапії в роботі із залежностями (хімічні та
психологічні залежності). Специфіка формування та потреби, що лежать у базі
процесів.
49. Специфіка роботи із сім’ями та парами у гештальт-підході: інтерактивний цикл
контакту Б. Резніка; комунікативна модель роботи з парами Я. Рубала; зірка С.
Гінгера в роботі з парами та інші інструменти.
50. Робота з сексуальністю. Цикл сексуального досвіду, концепція Б. Мартель щодо
циклу сексуального досвіду. Поняття становлення сексуальності, її взаємозв’язок
із процесами розвитку. Питання етики у роботі з темами сексуальності.
51. Робота із втратою та горюванням у гештальт-підході. Види втрат. Етапи
переживання втрати. Концепція Кюблер-Росс та її специфіка.
52. Гештальт-терапія та кризова психологічна допомога: відмінності позиції та
інтервенцій терапевта. Види та феноменологічні ознаки кризових станів.
53. Робота з шоковою травмою та ПТСР: етіологія, диференціальна діагностика,
особливості терапевтичної роботи. Можливості та обмеження гештальт-підходу.
Сучасні крос-підходи для впровадження холістичної парадигми.
54. Становлення професійної ідентичності гештальт-терапевта: етапи, кризи
ідентичності, необхідні підтримки.
55. Індивідуальна терапія як засіб психопрофілактики та особистісного росту
гештальт-терапевта. Рольова модель терапевта у клієнт-терапевтичних
відносинах, ресурси та обмеження.
56. Роль спільноти у розвитку професійної ідентичності гештальт-терапевта через
приналежність: інтервізія, участь у конференціях, інтенсивах, групах підтримки
та інші способи.
57. Супервізія як вид професійної підтримки практикуючого гештальт-терапевта:
мета і завдання. Якості рольової моделі супервізора для формування
ідентичності терапевта.