Груповий психоаналіз є формою психоаналітичної психотерапії стосовно

груп. Основоположниками групової психотерапії США були Джозеф Х.

Пратт, Тригант Барроу і Пол Шилдер .
Групова психотерапія або групова терапія - це форма психотерапії, при якій
один або кілька терапевтів лікують невелику групу клієнтів як групу. Термін
може правомірно ставитися до будь-якої форми психотерапії, коли
проводиться в груповому форматі, включаючи арт-терапію, когнітивно-
поведінкову терапію або міжособистісну терапію, але зазвичай він
застосовується до психодинамічної групової терапії, де груповий контекст та
груповий процес явно використовуються як механізм. змін шляхом розвитку,
дослідження та вивчення міжособистісних відносин усередині групи.
Груповий психологічний тренінг являє собою сукупність активних методів
практичної психології, які використовуються: 1) в рамках клінічної
психотерапії при лікуванні неврозів, алкоголізму і ряду соматичних
захворювань; 2) для роботи з психічно здоровими людьми, що мають
психологічні проблеми, з метою надання їм допомоги в саморозвитку.
Групова терапія може бути частиною терапевтичного середовища
психіатричного стаціонару або часткової амбулаторної психіатричної
госпіталізації. На додаток до класичної «розмовної» терапії групова терапія в
стаціонарі може також включати групову експресивну терапію, таку як
драматична терапія, психодрама, арт-терапія та невербальні види терапії, такі
як музична терапія та танець. рухова терапія.
ВИДИ:
Морено розробив особливу та добре структуровану форму групової терапії,
відому як психодраму. Ще одним недавнім розвитком теорії та методу
групової психотерапії, заснованим на інтеграції системного мислення, є
системно-центрована терапія Івонни Агазарян (SCT), яка розглядає групи, що
функціонують у рамках принципів системної динаміки. Фоулкс розробив
модель, відому як груповий аналіз. соціальна терапія, вперше розробленої в
Сполучених Штатах наприкінці 1970-х років Лоїс Хольцман і Фредом
Ньюманом, є груповою терапією, в якій практикуючі відносяться до групи, а
не до її окремих осіб, як до фундаментальної одиниці розвитку. Завдання
групи полягає в тому, щоб «побудувати групу», а не зосередитись на
вирішенні проблем чи «виправленні» окремих осіб.
Раннім розвитком групової терапії була Т-група або група навчання (іноді
також звана групою навчання чутливості, групою навчання людським
відносинам або групою зустрічей), форма групової психотерапії, в якій
учасники (зазвичай від восьми до 15 осіб) дізнаватися про себе (і про процеси
у малих групах в цілому) через їхню взаємодію один з одним.