Реферат

на тему:
Особливості роботи з електронними версіями підручників та іншими
документами у форматі PDF

Підготувала
Вчитель музичного
мистецтва
та мистецтва
 Візнович Христина
Василівна

Сьогодні навчальний процес в Україні відбувається з використанням

технологій дистанційного навчання, а тому робота з підручниками у форматі
PDF дуже поширене явище. Особливо актуальна робота з такими підручниками
учнів, які проживають за кордоном. Вчителям доводиться зважати на це з
огляду на санітарні норми та особливості користування такого типу файлами.

Потреба в електронних підручниках виникла давно, а в час пандемії

набула особливої гостроти. Адже це зручно для дистанційного навчання, а під
час очного розв’язує проблему важких шкільних наплічників, особливо для
дітей молодшого віку. І це лише дві переваги такого формату, а є ще
інтерактивність, важлива для дітей, та можливість вносити зміни, не
переробляючи весь підручник.

Тривалий час електронні підручники в Україні зводилися до pdf-файлів

друкованих версій книжок.

Електронне видання – не просто цифровий продукт. Як і будь-яке інше

видання, це авторський продукт. А от можливості його розповсюдження
практично необмежені – це можуть бути й локальні носії, і мережеві, і хмарні
середовища, і платформи дистанційного навчання. Воно, на відміну від
друкованого видання, обмеженого накладом, призначене для використання
необмеженим колом користувачів через цифрові середовища.

Підготовку електронного видання, у тому числі й підручників,

регламентують держстандарт ДСТУ 7157:2010 “Видання електронні. Основні
види та вихідні відомості”, а також, частково ДСТУ 3017-95 “Видання. Основні
види. Терміни та визначення” та ДСТУ 4861:2007 “Інформація та документація.
Видання. Вихідні відомості”.

Спеціалізований стандарт ДСТУ 7157:2010 дає визначення, за яким

електронне видання є електронним документом чи групою таких документів,
що пройшли редакційно-видавничу обробку, мають вихідні відомості та
призначені для розповсюдження в незмінному вигляді.
 Безумовна перевага електронного підручника – його функціонал.
Наприклад, він може активуватися в заданий час або бути пристосованим до
користування лівою рукою чи для дітей, які не розрізняють кольори
(дальтонізм). Тобто видання автоматично підбирає режим відповідно до
сприйняття та можливостей користувача.

Основна вимога до електронного підручника – баланс таких елементів як

доступність, раціональність, адаптивність, інтерактивність, мультимедійність та
придатність. Це означає, що підручник має бути доступним із будь-якого
пристрою та мати таку гнучку структуру, щоби можна було взаємодіяти з його
змістом у різний спосіб.

Організація матеріалу має давати можливість використовувати підручник

упродовж тривалого часу та для виконання різних навчальних задач.
Електронний підручник має також відповідати вимогам до навчання дітей з
особливими освітніми потребами.

Інтерактивність та мультимедійність, окрім різноманітної текстової,

графічної, аудіо та відеоінформації, анімації, означають, що учні можуть
взаємодіяти з об’єктами, втручатися в певні процеси, моделювати,
використовувати засоби віртуальної реальності, обмінюватися думками з
учителем та між собою.

І, звісно, електронний підручник має відповідати освітнім нормативам за

змістом та обсягом матеріалу, проходити внутрішню та зовнішню експертизи.
Коли електронний підручник – це не розширений аналог друкованого видання,
а окремий продукт, то, як і будь-яке інше навчальне видання, має проходити
експертизу щодо достовірності змісту, правдивості та сучасності інформації,
відповідності вимогам до навчальної літератури тощо.

Видавці називають низку переваг електронних видань, зокрема

підручників:

· кросплатформність, тобто можливість відтворювати підручник на будь-

якому цифровому пристрої;
· адаптивність в апаратному та програмному середовищі – видання
автоматично пристосовується до програмних засобів, які є в користувача,
до його технічного забезпечення;
 · масштабованість або можливість оперативно доповнювати та
розширювати зміст та вилучати застарілу інформацію, долучати інших
авторів до матеріалу;
· перехресність та доповненість інформації. Для учня, який прагне
опанувати тему, важливо отримати знання не лише з одного джерела.
Автор може подати своє бачення, а може надати посилання на роботи
інших авторів чи альтернативні думки. Або підкріпити свій матеріал
графікою чи відео на зовнішніх носіях;
· можливість пошуку та під’єднання зовнішніх джерел (гіперпосилання);
· використання коментарів та закладок, а також можливість учителю та
учням обмінюватися думками. Можливість прокоментувати інформацію
важлива як для учня, так і для вчителя. З іншого боку, це дає змогу й
автору та видавцю отримати фідбек від користувачів, аби оперативно
вносити зміни;
· можливість ефективної самоперевірки (наприклад, через вбудовані
опитувальники з автоматичною перевіркою та поясненням відповідей);
· можливість швидкого переходу та пошуку по контенту;
· можливість індексації даних, тобто формування баз даних і знань, де
можна знаходити потрібну інформацію через фільтри та пошукові слова, а
також за потреби імплементація цих баз у більш масштабні освітні
платформи.

А для тих, хто надають перевагу друкованим навчальним виданням, є

змога роздрукувати електронний підручник.

Додаткові перспективи відкриваються завдяки можливості використання

однієї і тієї ж технології, як при проведенні уроків, так і при створенні
підручників. Найбільш істотних результатів дозволяють досягти презентаційні
технології. Використовуючи їх, з допомогою однакових програмно-апаратних
засобів можна створювати і проводити уроки-презентації, а також розробляти
електронні підручники у вигляді мультимедійних презентацій. Такий
комплексний підхід є інноваційним, що проявляється насамперед у відсутності
загальноприйнятих методик і підходів до створення електронного навчального
контенту.
 Забезпечення сучасного рівня підготовки фахівців вимагає постійного
вдосконалення навчального процесу. Неможливо створювати майбутнє,
використовуючи застарілі засоби і технології. Характерною рисою сучасної
освіти є інтенсивне впровадження електронного навчання (е-навчання).
Технологія е-навчання передбачає розгортання та впровадження в навчальному
закладі електронних систем організації та управління навчальним процесом
(Learning Management Systems - LMS) і наповнення цих систем електронним
контентом (е-контент), який складається з електронних навчальних матеріалів
різноманітного призначення. У більшості випадків передбачається створення е-
навчальних матеріалів у середовищі спеціалізованих авторських систем (Author-
ing Packages) або за допомогою спеціальних блоків в рамках LMS, а також
матеріалів PDF.

Удосконалений формат PDF перетворився в могутній засіб для

збереження і поширення різних документів. Він дозволяє коректно відображати
форматований текст, растрову і векторну графіку, 3D-графіку, мультимедійні
елементи, гіперпосилання і так далі. Всі гіперпосилання, мультимедійні та
інтерактивні елементи спочатку повинні бути створені і інтегровані в текстові
документи, які потім конвертуються у формат PDF. Існує кілька безкоштовних
програм для роботи з документами PDF. Одна з цих програм, як правило,
інстальована на комп'ютері користувача. Більш того розроблені плагіни для
роботи з PDF-документами у популярних Інтернет-браузерах: Internet Explorer,
Opera, Firefox і ін. У разі використання плагіна документи PDF відкриваються
безпосередньо у вікні браузера, що забезпечує вільне розповсюдження е-
навчальних матеріалів в такому форматі по мережі, тим більше, що всі
популярні системи е-навчання підтримують формат PDF. Слід чітко розуміти,
що формат PDF дозволяє, перш за все, працювати з документами: перегляд,
виділення фрагментів тексту, вставка коментарів тощо. Він не призначений для
редагування і форматування документів. Тому для внесення змін у навчальний
матеріал, викладач повинен обов'язково зберігати його вихідну версію у
форматі текстового процесора. Крім того, не всі програми для роботи з
документами у форматі PDF, коректно відтворюють відео - та аудіокліпи.
Документи в форматі PDF доцільно створювати для відтворення е-контенту
першого-другого рівнів на персональних засобах, наприклад, для самостійної
роботи з навчальним матеріалом.
 Отже, активне залучення е-навчальних матеріалів зумовлює розширенню
можливостей вчителя, забезпечує гнучкість навчального процесу та підвищення
якості освіти в нашій державі.