2.

Види та властивості цілей

Цілі організації бувають різних видів. Вони поділяються на
стратегічні і тактичні.
Стратегічні цілі формуються при визначенні довгострокової
політики розвитку організації, а тактичні - при вирішенні оперативних
завдань управління.
Особливе значення в системі цілепокладання займають стратегічні
цілі системи, що відображають її довгострокові і глобальні інтереси, а тому є
визначальними для всіх інших.
Цілі бувають траєкторні і точкові.
Траєкторні, або як їх ще називають напрямні, що визначають
загальний напрямок, в якому повинно бути змінені стан керованого об'єкта.
Наприклад, мета "збільшення прибутку підприємства" лише напрямок, в
якому організація прагне змінити прибуток, що отримується підприємством.
У той же час точкові цілі формулюються, як прагнення досягти
цілком конкретного результату. Наприклад, забезпечити прибуток
підприємства в поточному році у розмірі 75 млн дол. США.
Цілі поділяються на головну мету (генеральну), підцілі другого рівня,
третього рівня, цілі окремих структур управління і т. п. Інакше кажучи, у
процесі цілепокладання відбувається розсіювання цілей, що породжує
проблему їх збирання навколо головних, інакше некерованість може
наростати.
Спочатку визначається головна (генеральна) мета, а потім
формується ієрархія цілей.
Скажімо, генеральна мета інтенсифікації вітчизняного виробництва
розпадається по глибині (цілі галузі, підприємства, цехів, відділів тощо).
Досягнення генеральної мети (кінцевої, мета - результат) здійснюється через
безліч проміжних етапів. Наприклад, автомобіль збирається з багатьох
деталей, комплектуючих вузлів, які нерідко виготовляються на десятках
підприємств. Збій на кожному з проміжних етапів призводить до зриву
кінцевого результату.
Зазначимо, що далеко не завжди вдається виділити єдину генеральну
мету. В іншому випадку діяльність організації може носити однобічний
характер і, скажімо, домагаючись успіху в забезпеченні високої якості
продукції, можна випустити з уваги соціальні фактори. Це може негативно
позначитися на кадровому складі підприємства, а згодом і на якості
виробленої продукції.
Можна виділити наступні властивості цілей:
підпорядкованість, тобто цілі підсистем вищого рівня обумовлюють
цілі підсистем нижчого рівня (висновок: цілі формуються зверху, зверху
вниз);
разгортуваність - виражається в тому, що загальна мета
конкретизується декількома локальними цілями (може здійснюється по
змісту, часу, рівню тощо);
відносна важливість.
Можна виділити також наступні вимоги до цілей.
По-перше, цілі повинні бути досяжними. Звичайно, в цілях повинен
бути укладений певний виклик для співробітників організації. Вони не
повинні бути надто легкими для досягнення. Вони також не повинні бути
нереалістичними, такими, що виходять за допустимі можливості виконавців.
Нереальна ціль призводить до демотивації працівників і втрати ними
орієнтира, що дуже негативно позначається на діяльності організації.
По-друге, цілі повинні бути гнучкими. Цілі слід встановлювати таким
чином, щоб вони залишали можливість для їх корегування у відповідності з
тими змінами, які можуть відбутися в оточенні. Управлінці повинні пам'ятати
про це й бути готовими внести модифікації у встановлені цілі з урахуванням
нових вимог, що висуваються до організації зі сторони оточення, або ж нових
можливостей, які з'явилися в організації.
 По-третє, цілі повинні бути вимірними. Це означає, що цілі повинні
бути сформульовані таким чином, щоб їх можна було кількісно виміряти, або
якимось іншим об'єктивним способом оцінити, чи була ціль досягнута. Якщо
цілі невимірні, то вони ускладнюють процес оцінки результатів діяльності й
викликають конфлікти.
В-четверте, цілі повинні бути конкретними володіють необхідною
специфічністю, що допомагає однозначно визначити, в якому напрямку
повинно відбуватись функціонування організації. Мета повинна чітко
фіксувати, що необхідно отримати в результаті діяльності, в які строки її слід
досягнути й хто повинен досягати ціль. Чим більш конкретна ціль, тим легше
виразити стратегію її досягнення. Якщо ціль сформульована конкретно, то це
дозволяє добитися того, що всі або більшість співробітників організації
будуть легко розуміти її, а отже, знати, що їх чекає попереду.
В-п'яте, цілі повинні бути сумісними. Спільність припускає, що
довгострокові цілі відповідають місії, а короткострокові цілі-
довгостроковим. Також важливо завжди пам'ятати, що сумісності вимагають
цілі росту і підтримки стабільності.
По-шосте, цілі повинні бути прийнятними для основних суб'єктів
впливу, котрі визначають діяльність організації, та в першу чергу для тих,
кому доведеться їх досягати. Також при встановленні цілей слід враховувати
інтереси суспільства, такі, наприклад, як розвиток умов середовища
проживання в місцевому масштабі і т. п.
Природно, що важко звести разом при встановленні цілей
різнонаправлені інтереси суб'єктів впливу. Наприклад, суспільство потребує
від організації, щоб вона не завдавала шкоди навколишньому середовищу,
допомагала населенню і т. п. Управлінці повинні враховувати все це й
складати цілі таким чином, щоб в них знаходили втілення ці різнонаправлені
інтереси суб'єктів впливу.