Professional Documents
Culture Documents
Біохімія нервової тканини
Біохімія нервової тканини
План
В організмі людини на м’язи приходиться 40-45 % маси тіла. Існує три види м’язів:
скелетні, серцевий м’яз, гладенькі. Відрізняються вони морфологічними, біохімічними і
функціональними особливостями, а також шляхами розвитку. Перші під мікроскопом
мають вигляд довгих волокон, в яких регулярно чергуються світлі й темні смуги. Другі
складаються з коротких волокон, що не містять смуг. Функціонально серцевий м’яз
відрізняється від скелетних м’язів і займає проміжне положення між гладкими і
скелетними м’язами (рис. 22.1, Гонський).
Серцевий м’яз скорочується ритмічно, незалежно від волі людини, тобто довільно.
Скорочення гладких м’язів ініціюється нервовими імпульсами, деякими гормонами і
незалежить від волі людини, так як їх тонус не контролюється нашою свідомістю. Гладкі
м’язи розміщуються у стінках кровоносних судин, дихальних шляхів, кишківника і
сечового міхура, забезпечуючи їх скорочення і розслаблення.
Серед швидких волокон розрізняють два підтипи: Шса або тип Ііа і ШСб або тип Ііб.
Вони відрізняються в основному механізмами енергозабезпечення.
- білки саркоплазми;
- білки міофібрил;
- більки строми.
Білки міофібрил. До складу міофібрил входять такі білки: міозин (56-60%), актин
(20-25%), тропоміозин (10-15%) і тропоніновий комплекс (4-6%).
Тонкі протофібрили містять білки актин, тропоміозин а тропонін. Відомі дві форми
актину: глобулярний G-актин і фібрилярний F-актин. Молекули глобулярного актину
нековалентно з’єднуються, утворюючи F-актин. Два ланцюги F-актину закручені один
навколо одного в спіраль (рис. 22.4, Гонський).