• Архітектура Візантії – спадкоємиця умінь римських зодчих.

Зодчі
молодого ще держави не стали винаходити нічого нового – вони
зводили чудові споруди, вже були популярні в Вічному місті
палаци, іподроми, терми, тріумфальні арки, мости, акведуки. Але
для нової релігії – християнства – був потрібний інший тип храму.
Тому новим типом будівель стали церкви.
• Період найвищого розквіту культури Візантії припав на час
царювання імператора Юстиніана. При ньому будувалися храми
двох типів: купольні базиліки і центричних церкви з куполом на
восьми опорах.
• Згодом широко поширилася інша система храмів – хрестово-
купольна. Однак період, коли з’явилися подібні храми, закінчився
для Візантійської імперії сумно: Константинополь, її столиця, був
узятий і розграбований хрестоносцями, серед яких переважали
венеціанці. Вони господарювали в візантійської столиці протягом
декількох десятиліть. В результаті венеціанська архітектура
увібрала в себе багато рис візантійської.
• візантійська архітектура це був особливий архітектурний стиль
Східної Римської імперії, більш відомий як Візантійська імперія. Цей
стиль архітектури позначив вплив грецьких та римських пам’яток
кінця минулого тисячоліття до нашої ери та початку нинішньої ери.
• Цей стиль архітектури виник, коли Костянтин Великий прийняв
рішення повністю відбудувати місто Візантію. Відбудувавши його,
він змінив свою назву на Константинополь. Крім того, він
відповідав за будівництво великої кількості церков під час
перебування на посаді імператора, що мало унікальні
характеристики цього архітектурного стилю.
• Візантійська архітектура бере свій початок від експансії Римської
імперії на південно-західну Європу та Північну Африку. Території,
які завоювали римляни, належали до великого різноманіття
культурних груп, тому процес адаптації до Імперії був повільним і
проблематичним.
• Створення Константинополя
• Після того, як Діоклетіан встановив останній поділ між Сходом та Заходом у 293 році, створивши
тетрархію (систему двох імператорів та двох цезарів, які змінили їх після його смерті), система
зруйнувалась. Коли Костянтин прийшов до влади, його першим завданням було повторне
об'єднання Імперії, яке він здійснив у 313 році.
• У 330 році Костянтин переніс столицю Імперії у Візантію. Це місто було в географічно
привілейованому місці для торгівлі між Азією та Європою, крім того, що воно зв’язане з Чорним
морем та Середземним морем.
• Коли столицю було перенесено, Костянтин хотів застосувати низку великих змін в економічній,
військовій та архітектурній політиці міста. Серед змін, які він вніс, він здійснив революцію в усіх
структурах міста Візантії новими ідеями. Саме тоді місто отримало назву Константинополь.
• Структурний «ренесанс» Константинополя був тією зміною, яка розпочала період візантійської
архітектури. Зважаючи на те, що мешканці були римськими, як і його архітектори, візантійський
стиль базувався на римських архітектурних принципах. Крім того, на римську архітектуру вже
вплинула грецька.
• Імператор Юстиніан
• Ще одним із візантійських імператорів, який мав найбільший вплив на
художнє оновлення архітектури, був Юстиніан. Він був імператором, головним
баченням якого було також культурне оновлення Імперії. Насправді його
політика була дуже схожою на політику Костянтина, хоча Юстиніан взяв владу
в 518 році.
• Його основними роботами були різні реконструкції впалих церков по всій
Римській імперії.
• Ідеалом Юстініана було управління Імперією, не вимагаючи застосування
сили. Подібним чином він не хотів нав'язувати римлянам єдиної релігії, але
його споруди мали тенденцію бути подібними до традиційної християнської
архітектури.
• Подібність з християнською архітектурою
• Багато міст Візантійської імперії стали великими експонентами архітектурних
робіт, подібних до старих християнських будівель. Особливо це видно в
містах, розташованих на заході Імперії, таких як емблематичне місто Равенна.
• Саме в цьому місті знаходиться одна з найважливіших церков, побудованих
Юстініаном: церква Сан-Віталь-де-Равенна. Ця церква вважається однією з
найкращих репрезентацій візантійської та християнської архітектури.
• Серед найвидатніших подібностей між обома архітектурами - використання
мозаїки в оздобленні різних поверхонь, архітектурний фокус на виділенні
апсиди споруд та використання вікон, розташованих високо на стінах, щоб
забезпечити доступ світла.
Особливості планування
• Незважаючи на схожість візантійської та християнської
архітектури, вона також мала ряд унікальних характеристик. Цей
стиль почав відображатися в середині VI століття, коли споруди
почали відриватися від традицій завдяки творчій свободі
архітекторів того часу.
• У цей час історії церкви з куполами та набагато централізованішим
дизайном стали більш популярними, ніж ті, що використовувались
на той час. Цей період знаменує відокремлення візантійської
архітектури від римської архітектури, розташованої у східній
частині Імперії, яка продовжувала мати вплив Костянтина.
• Ці архітектурні конструкції також знайшли своє відображення в
християнських віруваннях членів кожного регіону Імперії. На заході хрест
мав свій вертикальний відрізок більш витягнутий, ніж горизонтальний.
Церкви були довгими, з вершиною дещо менш витягнутим.
• З іншого боку, на Візантійському Сході хрест з однаковими пропорціями
використовували як горизонтально, так і вертикально. Це зробило вплив
архітектури церков централізованим, наслідуючи естетичну форму
хрестів.
• Архітектуру з центральними тенденціями можна цілком оцінити в одній
з найважливіших культових споруд Туреччини: Софійському соборі
(також відомому як Софійський собор).
• Використання кулонів
• Хоча багато візантійських архітектурних робіт були втрачені з плином часу, Церква собору
Святої Софії представляє ряд дуже особливих характеристик, що відображають стиль
архітекторів того часу.
• Однією з цих характеристик є використання кулонів. Це невеликі кривизни, які створюються в
будівлях, коли купол перетинає його опорні арки.
• У багатьох візантійських будівлях ці кривизни служили опорою для куполів і дозволяли
піднімати їх на значно більшу висоту, ніж інші римські споруди. Наприклад, візантійський
купол, як правило, спирався на чотири арки, і основи цих арок мають внутрішню кривизну.
• Щоб це стало можливим, потрібно використовувати додаткову підтримку. У візантійській
архітектурі кулони використовувались під основами купола, щоб стати своєрідною «опорою
для опори».
• По суті, кулони - це маленькі куполи без верхньої частини, що використовуються для підтримки
великого купола.
Нові стовпці 
• Візантійські колони були ще одним елементом, який не тільки характеризував
цей архітектурний стиль, а й відрізняв його від традиційного римського порядку.
Візантійські колони мали новий стиль оздоблення, який ніколи не
використовувався римлянами до цього часу.
• Ці нові колони базувались на традиційних римських, але з деякими незначними
змінами, що зробило їх своєрідною сумішшю між іонічними та коринфськими
колонами. Крім того, новий стиль декоративних візерунків почав застосовуватися
на поверхні тих самих, щоб надати атмосферу величі конструкціям.
• Візантійські колони еволюціонували з часом, і в багатьох структурах можна було
зрозуміти, як почали використовуватися елементи традиційної римської
культури. Насправді метод більш витягнутих і нецентралізованих церков також
брався за мету розвитку архітектурного стилю.
Широке використання мозаїки
• Як і давньогрецька традиція, мистецтво візантійської архітектури
прикрашалося низкою мозаїк уздовж найважливіших місць
споруд. Наприклад, церкви мали у своїх мозаїках велику кількість
релігійних зображень.
Основні роботи 
• Базиліка Сан-Вітале
• Базиліка Сан-Вітале була побудована в Равенні протягом 6
століття за прямим наказом імператора Юстиніана. Вважається
шедевром і одним з найважливіших творінь усього візантійського
архітектурного періоду. Будівництвом цієї церкви керував
архієпископ міста.
Церква собору Святої Софії

• Церква Собору Святої Софії, також відома як Собор Святої Софії

або Церква Святого Знання, є найбільш знаковим собором,
побудованим в Константинополі за часів правління Візантійської
імперії.
• Його будівництвом керував імператор Юстиніан і вважається
найважливішою спорудою, побудованою візантійцями. Крім того,
це одна з найважливіших пам'яток на всій планеті.
Церква святого миру 
• Церква Святого Миру, також відома як Айя-Ірена, є однією з найбільш
значних споруд Візантійської імперії. Однак церква собору Святої Софії
перевершує її за розмірами.
• Церква Святого Миру з часом зазнала безлічі структурних змін, що
робить її менш визнаною структурою, ніж Собор Святої Софії.
• Насправді його оригінальний архітектурний стиль був пошкоджений
після спалення будівлі під час заворушень у Ніці, що представляло
народний бунт, що відбувся в Константинополі.
• Спочатку церква не представляла елементів у вигляді купола, але після
знищення в результаті заворушень вона була відбудована імператором
Юстиніаном. Імператор додав церкві візантійську особливість купола.