Річ Посполита

XVI-XVIII ст.
 Фільварково-панщина система
 У XVI ст. у Польщі в сільському господарстві відбувався перехід від
середньовічної оброчної системи до фільварково-панщинного господарства.

 Фільварок - маєток
Питання Характеристики

Причини переходу до фільваркового господарства 1. Зростання потреби феодалів у грошах

2. Збільшення попиту на сільськогосподарську
продукцію
3. Розвиток товарного виробництва

Відмінності фільварків від типових маєтків 1. Велика кількість орної землі

шляхтичів 2. Виробництво частини продукції на продаж
3. Розвиток багатогалузевого господарства (крім
землеробства, скотарства, рибальства,
винокуріння та ін.)

Наслідки розвитку фільваркового господарства 1. Зростання сільськогосподарського

виробництва в цілому
2. Збільшення залежності селян
 У той час польське суспільство мало становий характер. Відповідно у кожного
стану були свої права і привілеї. Основні суспільні верстви тогочасної Польщі:
привілейовані (духовенство та шляхта), напівпривілейовані (міщани) та
непривілейовані (селяни)
 Католицька церква відігравала провідну роль у польському суспільстві. Їй належала
п'ята частина земельних володінь. Вона мала чималі матеріальні та фінансові
ресурси. Вище духовенство разом із магнатами становило верхівку польського
суспільства.
 На початку XVI ст. завершилось формування єдиного стану землевласників —
шляхти.
 Ознаки шляхетської демократії
 Особливістю політичного розвитку Польщі
в XVII ст. було те, що в ній не склалась
абсолютна монархія, а утворилася
«шляхетська республіка».
 Конституція 1505 р. позбавляла короля
права видавати закони без згоди обох палат
сейму — сенату й посольської ізби, яка
виражала інтереси середньої шляхти.
 Оскільки посольська ізба була в сеймі
головним законодавчим органом, король
потрапив у залежність від шляхти.
 Релігійне життя
У 20-х рр. XVI ст. у Польщі поширилися ідеї
Реформації. Особливістю польського
реформаційного руху була його строкатість і
відсутність єдиного напряму, підтримуваного
більшістю населення країни
Від кінця XVI ст. у Польщі посилилась і, зрештою,
перемогла католицька Контрреформація. Першим
став надавати активну допомогу католицькій
церкві у боротьбі проти Реформації король Стефан
Баторій.

Берестейська унія – 1596р.

 Утворення Речі Посполитої
 Активна експансія на Схід бере свій
початок з XІV ст. Одним із шляхів
реалізації цієї ідеї стало створення
тісного союзу між Польським
королівством і Великим князівством
Литовським
 Унію було підписано 1 липня 1569 р. в
Любліні. Утворювалась єдина держава
Річ Посполита (республіка) з єдиним
виборним королем, сеймом, монетою.
Люблинська унія
 Зовнішня політика
 Після укладення унії Польща опинилась у нових зовнішньополітичних обставинах. Їй
довелося вступити у боротьбу з Московією, Швецією та Туреччиною за панування на
просторах Східної Європи.
 Так, Польщі довелося вступити у Лівонську війну (1558–1583 рр.), в якій Литва
виступала на боці Лівонського ордену проти Московії.
 Наприкінці XVI — на початку XVII ст. відносини між Польщею та Османською імперією
різко загострилися через козацькі походи. Кульмінацією боротьби стала Хотинська війна
(1621 р.), в якій козацько-польське військо, яке чисельно поступалося туркам, у тривалій
запеклій боротьбі зуміло зупинити наступ Османської імперії на Річ Посполиту.
 Лівонська війна (1558-1583рр.)
Причини
 Прагнення Івана IV завоювати землі
ослаблого Лівонського ордену і
закріпитися у Прибалтиці
 Намагання Московії здобути вихід до
Балтійського моря і встановити морське
сполучення з європейськими країнами
Наслідки
 Поразка Московського царства
 Розпад Лівонської конфедерації
 Шведська імперія отримала Естонське
герцогство (північна Лівонія)
 Данія-Норвегія отримала острів Езель
(Сааремаа, північна Лівонія)
 Річ Посполита отримала Лівонське герцогство
(центральна Лівонія) і герцогство Курляндії і
Семигалії (південна Лівонія).