КНИЖКОВА МІНІАТЮРА КИЇВСЬКОЇ

РУСІ
 ЩО ТАКЕ КНИЖКОВА МІНІАТЮРА?

Книжкова мініатюра — це витвір

образотворчого мистецтва невеликого
розміру в книгах. Характеризувався
малим розміром, часто розміщувався
на полі або між рядками рукописів,
хоча трапляються мініатюри і на весь
аркуш.
 КНИЖКОВА МІНІАТЮРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Поширення писемності й поява книг зумовили виникнення в

Київській Русі такого виду живопису, як книжкова мініатюра.
Перші твори оригінальної писемності, що дійшли до нас,
з’явилися в епоху правління князя Ярослава Мудрого та його
синів Ізяслава і Святослава. Проте, на жаль, більшість із них
відомі за списками, здійсненими пізніше, або за фрагментами.
Книгу на Русі любили й шанували. Рукописні книги були дуже
дорогими, їх переплітали в міцні оправи з металевими
замками, прикрашали численними ініціалами, заставками,
мініатюрами. Якщо ікони можна було привозити з Візантії, то
книги треба було або перекладати, або писати місцевою мовою.
 ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ

Серед давніх достеменно датованих пам’яток слов’янської

писемності виняткове місце належить Остромировому
Євангелію, що являє собою апракос скороченої редакції і є
найдавнішим, найкраще оздобленим з мистецького погляду
рукописом слов’янського світу. Книга написана на якісному,
тонкому, добре вичиненому пергаменті. Манускрипт
виготовлений у київському великокняжому скрипторії при
Софійському соборі за дуже короткий час — від осені 1056 до
пізньої весни 1057 року, про що свідчать літописно зафіксовані
відомості. Рукопис призначався для новгородського посадника
Остромира, який був родичем київського князя Ізяслава
Ярославича. Остромирове Євангеліє являє собою фоліант
великого розміру, найбільший серед решти збережених
східнослов’янських літописів, — 35×30 см. Манускрипт виповнює
294 аркуші. Текст написаний уставом традиційно у два стовпці,
на сторінці уміщено 18 рядків.
 ІЗБОРНИК СВЯТОСЛАВА

Друга книга — «Ізборник Святослава», витворена дияконом

Іоанном у 1073 p., цікава зображенням сім’ї Святослава
Ярославовича, а також заставками і малюнками на полях.
Ізборник Святослава 1073 року — пам’ятка руської
середньовічної книжності, у якій особливо яскраво виявився
синтетичний підхід до укладення текстів та ілюстрацій.
Апелюючи до візантійських художніх принципів, руським
ілюмінаторам вдалося віднайти свій власний голос, до певної
міри переосмислити іконографічні та стилістичні канони
візантійського мистецтва, створити кодекс, який виразно б
репрезентував ще молоду, але вже свідому себе києворуську
художню традицію.
 КИЇВСЬКА ПСАЛТИР

Найбільш відома пам’ятка української мініатюри розглядуваного

періоду – Київська псалтир 1397 р. Вона належить порівняно
невеликій групі багато ілюстрованих псалтирів візантійської
традиції, а для художньої спадщини українських земель є
унікальною пам’яткою. Її прикрашають сторінки сотні тісно
пов’язаних з текстом мініатюр, які слідують оригіналу
константинопольського імператорського скрипторія XI ст. Така
орієнтація свідчить не тільки про смаки замовників, але й про
орієнтири українського мистецтва княжої доби.
Дякую за увагу