«ДИНАМІКА ТРИВОЖНОСТІ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ УЧНІВ

СТАРШИХ КЛАСІВ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ»

ВИКОНАЛА: ЗДОБУВАЧКА 2 КУРСУ

Блащак Олеся Миколаївна

КЕРІВНИК: К.БІОЛОГ.Н., ДОЦ. РОМАНЮК

В.Л.
Актуальність дослідження динаміки тривожності та стресостійкості учнів старших класів в особливих умовах діяльності обґрунтовується
декількома важливими аспектами, а саме підвищене навчальне навантаження, важкі іспити та інші особливі умови діяльності можуть створювати
серйозний психологічний стрес для учнів. Дослідження актуалізує питання психологічного здоров’я та добробуту учнів. Розуміння динаміки
тривожності та стресостійкості учнів може допомогти педагогам та психологам оптимізувати навчальну середу та підходи до навчання,
зменшуючи негативний вплив стресу на результативність та навчальний процес. Дослідження може допомогти розробити програми психологічної
підтримки, які були б спрямовані на зменшення тривожності та підвищення стресостійкості учнів у навчальному процесі.

Проблема дослідження визначення динаміки тривожності та стресостійкості учнів старших класів під час особливих умов діяльності, таких як
період іспитів та підвищеного навчального навантаження. Ця проблема ставить перед нами завдання вивчити, як змінюються рівні тривожності та
стресостійкості учнів у старших класах під час періоду іспитів та в умовах підвищеного навчального тиску. В роботі досліджено, як ці
психологічні стани змінюються з часом, які фактори впливають на них, та як можна покращити стресостійкість учнів та зменшити тривожність під
час навчання в особливих умовах.

PA G E 0 2
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей динаміки тривожності учнів старших класів в особливих
умовах діяльності.

Завдання роботи включають проведення огляду літератури щодо тривожності, стресостійкості та їх впливу на навчання, особливо серед
старшокласників; розробка гіпотези, яка висуває припущення про те, які взаємозв’язки можуть існувати між тривожністю та стресостійкістю учнів
старших класів та особливими умовами діяльності; проведення дослідження, включаючи збір психологічних даних від учнів, наприклад,
опитування або спостереження; обробка та аналіз отриманих даних з метою перевірки гіпотези та виявлення закономірностей.

PA G E 0 3
Методи дослідження:
1. Теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження
2. Емпіричні методи дослідження: – тестування, – опитування. У магістерській роботі були використані наступні методики:

• діагностика рівня шкільної тривожності за методикою Кондаша;

• діагностика рівня тривожності за методикою «Шкала прояву особистісної тривожності» (Дж. Тейлор);
• діагностика рівня тривожності за методикою «Шкала оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності» ;
• методика визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса і Раге;
• діагностикаструктури темпераменту за опитувальником Ганса Айзенка;
• аналіз та інтерпретація результатів дослідження за допомогою методів математичної обробки даних.

PA G E 0 4
 ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

Показниками інтроверсії, нейротизму та психотизму

PA G E 0 5
Середньогруповий показник загальної тривожності Середньогруповий показник шкільної тривожності

PA G E 0 6
Середній показник самооцінки Середній показник міжособистісної тривожності

PA G E 0 7
Порівняння ситуативної та особистісної тривожності

PA G E 0 8
 КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВА ТЕРАПІЯ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є передовим методом психотерапії, де основна увага приділяється партнерському співробітництву між
клієнтом та терапевтом. Один із методів КПТ - систематична десенситизація, що базується на протиобумовленні, дозволяє подолати дезадаптивну
поведінку через поступове наближення до ситуацій, що викликають страх. Інший метод включає роботу зі стимулами, викликаючи тривогу, щоб
зменшити уникнення таких ситуацій. Імпульси, як "вибухи", можуть бути адресовані за допомогою методів, ефективних при лікуванні фобій.

PA G E 0 9
РЕКОМЕНДАЦІЇ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

Зниження рівня тривожності серед учнів старших класів може бути досягнуте за допомогою комплексного підходу, який включає в себе як
індивідуальні, так і загальношкільні заходи:

• психологічна підтримка
• здоровий спосіб життя
• техніки релаксації
• організація вільного часу
• соціальна підтримка
• управління часом
• подолання перфекціонізму
• інформація про тривожність.
• подолання ізоляції
• звернення до спеціалістів
PA G E 1 0
 ВИСНОВКИ

Дослідження можуть свідчити про те, що переживання тривожності підлітками проходить відповідно до індивідуальних особливостей, що
тривожність може змінюватись протягом періоду особливих умов діяльності, а стресостійкість може бути різною у різних учнів. Це свідчить про
необхідність індивідуального підходу та психологічної підтримки учнів. Ми встановили, що серед факторів, які сприяють формуванню тривоги
про майбутнє у старших школярів, є відсутність чіткої тимчасової перспективи, неясні уявлення про своє майбутнє, майбутнє у сім’ї, професійні
плани та відповідність особистих амбіцій можливостям, що надаються державою і суспільством. еручи до уваги отримані результати, можна
запропонувати розробку та впровадження програм психологічної підтримки учнів. Ці програми можуть включати тренування навичок
саморегуляції, розширення знань про стрес та його вплив, а також психологічну підтримку та консультування. На основі експериментальних
досліджень ми теоретично обґрунтували ефективність групового психологічного тренінгу (ГПТ), як засобу корекції тривоги про майбутнє у
старших школярів. ГПТ надає можливість учням з високим рівнем тривоги активізувати свої ресурси, підвищити самооцінку та знизити рівень
тривоги. Механізм інтеріоризації-екстеріоризації грає ключову роль у цьому процесі.

PA G E 11
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !