В.А.Моцарт. Опера «Весілля Фігаро» (1785-1786рр.

Фігаро, слуга – баритон (високий бас)

Сюзанна, служанка – сопрано
Граф Альмавіва - баритон
Графиня Альмавіва - сопрано
Керубіно, паж – меццо-сопрано
Базиліо, монах, вчитель співу – тенор
Антоніо, садівник - бас
Барбарина, донька садівника – сопрано

Увертюра передає настрій шаленого дня весілля Фігаро. Сонатна форма без розробки.
Presto.
Гп(D-dur) – 2 теми: 1Гп моторна, таємничо-інтригуюча, у скрипок.
2Гп фанфарна, енергійна, духові.
Пп(А-dur) – діалогічна будова(нагадує ансамблі опери): ніжна м.2 та моторний мотив.
Зп(А-dur) – лагідна, наспівна, примирююча.

І дія. Зав’язка дії, портрети головних героїв. Новаторство Моцарта – початок опери з
дуету, 2 дуети підряд тих же осіб.
№1. 1-й дует Фігаро та Сюзанни. (G-dur). Герої мають індивідуальні характеристики:
тема Фігаро - енергійна, мужня, маршова, тема Сюзанни - лагідна, наспівна, жіночна.
Потім Ф.співає на її темі – дует згоди.
№2. 2-й дует Фігаро та Сюзанни. (В-dur) - зав’язка інтриги. Характер легкий,
безтурботний(з «дзвониками»).
№3. Каватина Фігаро (F-dur). Каватина – вихідне соло героя в опері.
3-частинна форма АВА.
А – Фігаро люб’язний, стриманий, копіює стиль аристократа Графа – менует.
В – Фігаро без маски: гнівний, сміливий – простий ритм та мелодія.
№6. Арія Керубіно(Es-dur). Портрет легковажного, закоханого юнака.
Характер ніжно-схвильований(коливання в супроводі, короткі мотиви, інтонації
зітхання в вокальній партії).
№7. Терцет Графа, Сюзанни та Базиліо. 3-частинна форма з рисами сонатної. Ір. –
композитор показує реакцію кожного героя: Граф – гнівні короткі репліки, Базиліо –
боязкі, підлабузницькі інтонації, Сюзанна – стривожені мінорні мотиви;
ІІр. – розповідь Графа про Керубіно;
ІІІр. – голоси зливаються, сумісний спів.
№9. Арія Фігаро(С-dur). Звернена до Керубіно. Форма рондо АВАСА.
А(рефрен) – легкий, веселий, насмішкуватий характер, риси «військової
музики»(пунктирний ритм, ходи по зв.Т). В – граціозна тема, С – марш.

ІІ дія. Поява нових героїв, загострення інтриги.

№10. Каватина Графині(Es-dur). Типова арія опери-seria – передає почуття героїні:
сум, гіркота, жалоба покинутої жінки(наспівна мелодія, інтонації lamento, м’який супровід
кларнетів та скрипок).
№11. Арієтта Керубіно (В-dur). Арієтта- маленька арія.
Жанр романсу, помірний темп, запитальні, невпевнені інтонації, імітація гітари у
струнних.
 №15. Фінал ІІд. Кульмінація дії! Фінал-«клубок», типовий для опери-buffa. Наскрізна
симфонізована сцена: починається з дуету – закінчується септетом.
Ір.(с.151) – дует Графа та Графині(Es-dur) – Граф ревнивий, розгніваний, Графиня
вмовляє, заспокоює.
ІІр.(с.158) – терцет(+Сюзанна) (В-dur) – риси менуету, у Сюз.іронічні інтонації.
ІІІр.(с.160) – продовж.терцету – оркестр передає стан героїв: у Графині тривожна тема, у
Сюзанни – проста пісенна, у Графа – розгублена, комічна.
IVр.(с.171) – квартет(+Фігаро)з хором(G-dur). Розрядка напруги: тема Фігаро весела,
танцювальна в народному дусі.
Vр.(с.174) – продовж. квартету – допит Фігаро. У Графа впевнені інтонації, у Фігаро
боязкі.
VIр.(с.181) – квінтет(+Антоніо) (F-dur) – нова інтрига, прискорення темпу, показ
обмеженого і грубуватого садівника(одноманітні мотиви в оркестрі, «тупцюючі» повтори
в вокальній партії).
VIIр.(с.193) – продовж.квінтету(В-dur) – епізод з папірцем, що загубив Керубіно. Темп
уповільнюється, в оркестрі насторожена, інтригуюча тема на staccato.
VIIIр.(с.201) - септет(Es-dur).Герої поділяються на 2 табори: квартет(Граф, Базиліо,
Марселіна, Бартоло) проти терцету(Графиня, Сюзанна, Фігаро).
Фінал закінчується новим загостренням сюжету, а не примиренням та розв’язкою.

ІІІ дія. №17. Арія Графа (D-dur) – типова арія помсти опери-seria. Музика передає
ревнощі Графа(владні ходи, великі стрибки, бурхливі пасажі).

IV дія. Розв’язка та завершення характеристик головних героїв. Події розгортаються під

покровом ночі+перевдягання – гострота інтриги.
№23. Каватина Барбарини(f-moll) – риси арії lamento: характер сумний, жалібний.
№26. Арія Фігаро(Es-dur). Сумніви, недовіра до Сюзанни – критика всіх жінок. Чіткий
ритм, великі стрибки.
№27. Арія Сюзанни (F-dur). Вперше у Сюзанни лірична музика: жанр сициліани,
прозорий супровід, «повітряна» партія співачки. Характер мрійливий, лагідний.